Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька
У статті проаналізовано форми та особливості єврейських релігійних, громадських, політичних та професійних об'єднань Луцька в період його перебування у складі Другої Речі Посполитої. На основі архівних матеріалів автори характеризують різні види єврейських організацій: політичних, культурно-о...
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168714 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька / А. Шваб, Г. Малеончук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 69-73. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168714 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1687142020-05-09T01:25:56Z Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька Шваб, А. Малеончук, Г. Історія міст і сіл Волині: історико-теоретичні проблеми вивчення У статті проаналізовано форми та особливості єврейських релігійних, громадських, політичних та професійних об'єднань Луцька в період його перебування у складі Другої Речі Посполитої. На основі архівних матеріалів автори характеризують різні види єврейських організацій: політичних, культурно-освітніх, спортивних, доброчинних, професійних та їх вплив на життя лучан 1919–1939 рр. В статье проанализированы формы и особенности общественных объединений еврейского населения Луцка в период его пребывания в составе Второй Речи Посполитой. На основе архивных материалов автор характеризует различные виды еврейских организаций: политических, культурно-образовательных, спортивных, благотворительных, профессиональных и их влияние на жизнь жителей города 1919–1939 гг. The article analyzes the forms and features of public associations of the Jewish population in Lutsk during the period its stay as a part of the Second Polish Republic. Based on archival material, the author describes the different types of Jewish organizations: political, cultural, educational, sporting, charitable, professional and their influence on the lives of the citizens of Lutsk in 1919–1939. 2015 Article Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька / А. Шваб, Г. Малеончук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 69-73. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168714 94(477.82)"1918/1939":061.2(=411.16) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія міст і сіл Волині: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл Волині: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| spellingShingle |
Історія міст і сіл Волині: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл Волині: історико-теоретичні проблеми вивчення Шваб, А. Малеончук, Г. Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька Краєзнавство |
| description |
У статті проаналізовано форми та особливості єврейських релігійних, громадських, політичних та професійних об'єднань Луцька в період його перебування у складі Другої Речі
Посполитої. На основі архівних матеріалів автори характеризують різні види єврейських
організацій: політичних, культурно-освітніх, спортивних, доброчинних, професійних та їх вплив
на життя лучан 1919–1939 рр. |
| format |
Article |
| author |
Шваб, А. Малеончук, Г. |
| author_facet |
Шваб, А. Малеончук, Г. |
| author_sort |
Шваб, А. |
| title |
Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька |
| title_short |
Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька |
| title_full |
Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька |
| title_fullStr |
Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька |
| title_full_unstemmed |
Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька |
| title_sort |
єврейські громадські об'єднання міжвоєнного луцька |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Історія міст і сіл Волині: історико-теоретичні проблеми вивчення |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168714 |
| citation_txt |
Єврейські громадські об'єднання міжвоєнного Луцька / А. Шваб, Г. Малеончук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 69-73. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT švaba êvrejsʹkígromadsʹkíobêdnannâmížvoênnogolucʹka AT maleončukg êvrejsʹkígromadsʹkíobêdnannâmížvoênnogolucʹka |
| first_indexed |
2025-07-15T03:29:33Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:29:33Z |
| _version_ |
1837682051195600896 |
| fulltext |
69
УДК 94(477.82)"1918/1939":061.2(=411.16)
Анатолій Шваб (м. Луцьк), Галина Малеончук (м. Луцьк)
Єврейські релігійні, громадсько-політичні
та культурно-освітні організації міжвоєнного Луцька
У статті проаналізовано форми та особливості єврейських релігійних, громадських, полі-
тичних та професійних об’єднань Луцька в період його перебування у складі Другої Речі
Посполитої. На основі архівних матеріалів автори характеризують різні види єврейських
організацій: політичних, культурно-освітніх, спортивних, доброчинних, професійних та їх вплив
на життя лучан 1919–1939 рр.
Ключові слова: Друга Річ Посполита, Луцьк, євреї, єврейська релігійна гміна, громадські
об’єднання.
У міжвоєнний період 1919–1939 рр. Луцьк
набув статусу Волинського воєводського центру
Другої Речі Посполитої, що суттєво активізувало
громадську та політичну активність місцевого
населення. Оскільки місто було багатонаціо-
нальним, ця активність проявилася у створенні
та діяльності розгалуженої мережі різного роду
національних організацій та об’єднань.
Єврейська громада серед мешканців Луцька
переважала. За переписом населення 1921 р., її
чисельність складала 14 860 осіб, що становило
70,2% від загальної кількості лучан [14, 30–31].
У подальші роки, недивлячись на те, що їх кіль-
кість і надалі зростала (у 1931 р. до 17 366 осіб),
частка єврейського населення серед загалу мі-
ських мешканців зменшилася до 42,2% [12, 27].
Причина цього крилася з одного боку у активній
еміграції серед представників цієї спільноти, з
іншого, у значному напливі поляків з інших ре-
гіонів Польщі.
Основними формами колективної репрезен-
тативності євреїв у міжвоєнному Луцьку були
Луцька єврейська релігійна гміна та чисельні
осередки різного роду політичних партій, гро-
мадських організацій і професійних об’єднань.
Єврейська громадськість в Луцьку, як зага-
лом і по всій країні, мала замкнутий характер,
що обумовлювалось їх культурно-релігійними
особливостями та традиціями. У Луцьку євреї
були згуртовані насамперед довкола єврейської
релігійної гміни, яка мала широку автономію та
керувалась виборними особами. Утворення єв-
рейських релігійних територіальних одиниць
санкціонувалося розпорядженнями президента
Другої Речі Посполитої, міністра віросповідань
і громадської освіти та цивільного комісара схід-
них земель [13, 175]. Головною метою їх ство-
рення було забезпечення релігійних потреб єв-
реїв. На території гміни організовувався та
утримувався рабинат, створювались молитовні
будинки, синагоги, цвинтарі. Управління гміни
відповідало за релігійне виховання єврейської
молоді, турбувалось «про забезпечення насе-
лення кошерним м’ясом та продуктами», управ-
ляло майном, здійснювало нагляд за діяльністю
доброчинних та релігійних організацій на своїй
території, мало право встановлення та стягнення
податків з її членів [13, 175].
Правління єврейської релігійної гміни оби-
ралося членами громади. У 1936 р. до правління
Луцької релігійної гміни входили: К. Фрижберг,
З. Цукернік, Л. Бергер, Ю. Житін, А. Шапіро,
І. Айбіндер, В. Шнайдер, Д. Лендер, М. Граф-
ман, Х. Кришталко, М. Ваксман, С. Вібірт [2, 4].
Луцька єврейська релігійна гміна мала у
своєму розпорядженні приміщення гмінного уп-
равління, синагогу, цвинтар із земельною ділян-
кою, лікарню, дві дерев’яні та дві муровані
будівлі, два охоронні пункти, притулок для осіб
похилого віку, ритуальну лазню, чотири мага-
зини. У 1936 р. її нерухомість оцінювалась у
188 500 злотих [2, 10].
Луцьк посідав помітне місце в житті єврей-
ської громади усього воєводства. У місті неодно-
разово проводилися з’їзди рабинів усіх воєвод-
ських єврейських гмін, під час яких обговорю-
валися різні питання життя громади. Один із них
відбувався 5–6 вересня 1922 р. під головуванням
луцького рабина Рапопорта. У ньому брало
участь 11 рабинів воєводства. Серед питань, які
розглядалися – релігійне виховання та поведінка
єврейської молоді, випадки порушення шабату,
куріння та споживання не кошерної їжі, контроль
над власниками м’ясних магазинів тощо. Для
уникнення відхилень від традиційних норм пове-
дінки у майбутньому учасники зборів вирішили
активізувати роботу зі створення курсів для мо-
лоді з 5-годинним вивченням релігії та 3-годин-
ними заняттями з єврейської мови. Планувалося
також відкривати школи для дорослих [7, 46–47].
Суспільна активність євреїв Луцька проявля-
лася у діяльності різних громадських та політич-
них організацій. У місті активно діяли єврейські
політичні партії, культурно-освітні, релігійні, до-
брочинні товариства та професійні об’єднання.
Пріоритетним напрямком громадського життя
єврейської громади була культурно-освітня ді-
яльність. Одним з найвідоміших на Волині було
єврейське культурно-освітнє товариство «Tar-
but» («Тарбут»)1. Його луцький відділ2 існував з
1922 р., керували ним Х. Вейц та Д. Лендер.
Члени товариства зосереджували свою діяль-
ність насамперед на розвитку єврейської куль-
тури та мови, створенні шкіл, вечірніх курсів,
читалень, наданні матеріальної допомоги своїм
однодумцям [9, 24]. Схожі завдання, з акцентами
на культурно-мистецьку діяльність, пересліду-
вало і створене 1926 у Луцьку Єврейське това-
риство «Kultur liga»3 («Культур-ліга»4). До його
правління входили: Х. Бруман, М. Фердман,
А-Х. Плайплер, М. Гейер, М. Бідіюк. Товариство
налічувало у 1932 р. 60 активних членів [9, 23].
Такою ж діяльністю в Луцьку займався і створе-
ний 1931 р. відділ культурно-освітнього това-
риства «Freicheit»5 («Фрайхайт»6). Його керівни-
ками були: І. Шварц, Я. Міхікер, Р. Шехтман.
Товариство було малочисельним [9, 23].
Створенням та утриманням єврейських шкіл
в Луцьку з 1926 р. опікувався відділ Об’єднання
єврейських шкіл в Польщі7. Єврейським студент-
ством опікувалось Товариство допомоги єврей-
ським студентам8, що існувало з 1923 р. [9, 27].
На релігійній освіті бідних дітей та єврейських
сиріт із 1930 р зосереджувалася діяльність това-
риства «Talmud-Tora» («Талмуд-Тора»)9 [4, 1–4].
За підтримки громадськості єврейське шкіль -
ництво Луцька було представлене кількома ос-
вітніми закладами. Одна з них – 7-ми класна
загальна школа товариства «Тарбут»10. Вона була
приватною, навчання в ній велось на івриті.
У 1932 р. в ній налічувалось 250 учнів та 8 вчите-
лів [9, 36]. Власну школу утримувало і товариство
«Талмуд-Тора»11. Того ж року в ній навчалось
450 учнів та працювало 13 вчителів [9, 36]. Пра-
цювала в Луцьку і Приватна єврейська гімназія
з польською мовою навчання. Професійних
єврейських шкіл в Луцьку не було [9, 37].
Фізичний розвиток єврейської молоді був
пріоритетним напрямком діяльності таких спор-
тивних організацій, як Єврейський спортивний
клуб «Hasmonea»12 («Гасмонея»)13, що існував в
Луцьку з 1925 р. та Робітниче товариство фізич-
ного виховання «Jutrznia»14 («Ютжня»15), яке
виникло у 1929 р. [9, 28]. Із 1930 р. в Луцьку під
3/4 ’2015Анатолій Шваб, Галина Малеончук К Р А Є З Н А В С Т В О
70
1 Назва в перекладі з івриту – «Культура».
2 Розташовувалося по вул. 3 травня, 8 [9, 24].
3 Розташовувалося по вул. Плоцька, 8 [9, 23].
4 Назва в перекладі з ідишу – «Ліга культури».
5 Розташовувалося по вул. Юселевіча, 35 [9, 23].
6 Назва в перекладі з німецької – «Свобода».
7 До управління товариства входили: Ю. Мінензон, М. Фердман, Д. Столяр, Ю. Меєрович. Кількість його
членів сягала 110 осіб, розташовувалося по вул. Комарського, 3 [9, 24].
8 Налічувало 25 осіб. До складу його правління входили Розенкранц, Б. Граєр, А. Фіш, Пемов. Розташовува-
лося по вул. Ягелонська, 52 [9, 27].
9 Назва в перекладі з ідишу – «Талмуд-Тора».
10 Розташовувалась по вул. Сінкевича, 29 [9, 36].
11 Розташовувалась по вул. Свободи, 9 [9, 36].
12 Розташовувався по вул. Скорупки, 3 [9, 28].
13 Назва походить від стародавньої династії Гасмонеїв, що правила в Юдеї.
14 Розташовувалось по вул. Плоцька, 8 [9, 28].
15 Оригінальна назва «Morgnshtern», в перекладі з ідишу – «Вранішня зоря».
Єврейські релігійні, громадсько-політичні
та культурно-освітні організації міжвоєнного Луцька
71
16 Розташовувалася по вул. Ягелонська, 78 [9, 29].
17 Назва в перекладі з івриту – «Союз Трумпельдора», на честь Йосипа Трумпельдора, єврейського політич-
ного та громадського діяча, активіста сіоністичного руху.
18 Розташовувалася по вул. Сінкевича, 29 [9, 27].
19 Назва дослівно з івриту – «Дім хліба».
20 Розташовувалось по вул. Інженерна, 17 [9, 27].
21 Назва в перекладі з івриту – «Доступний нічліг».
22 Розташовувалося по вул. Сінкевича, 29 [9, 27].
23 Розташовувалося по вул. Сінкевича, 33 [3, 85].
24 Розташовувався по вул. Сінкевича, 9 [9, 32].
впливом ідей сіонізму спортивно-масовою робо-
тою займалася і організація «Bright Trumpeldor»16
(«Брайт Трумпельдор»17). До її правління вхо-
дили: С. Шлафштейн, Л. Берилі, Е. Сегел,
Ю. Бурштейн, Ф. Бар. Дана спортивна організа-
ція була досить популярна серед шкільної єврей-
ської молоді та налічувала 100 членів [9, 29].
У міжвоєнний період в Луцьку працювало
кілька доброчинних єврейських організацій.
Серед них «Bet Lechem»18 («Бет Лехем»19), що
існувала в місті з 1924 р. Основним її завданням
була матеріальна допомога бідним євреям. Това-
риство налічувало близько 1 000 членів. До
складу його управління входили: Х. Сіжук,
Я. Вальдман, Б. Руєр, А. Хофман. Того ж 1924 р.
в Луцьку розпочало діяльність доброчинне то-
вариство «Linas Hacedek»20 («Лінас Хацедек»21).
Ним керували: А. Ланзберг, М. Шпанерфтік,
Т. Дралюк, Ц. Крук. До лав «Лінас Хацедек» на-
лежало втричі менше осіб ніж до «Бет Лехем»
[9, 27]. Товариство опіки над єврейськими сиро-
тами22 в Луцьку діяло з 1927 р. та налічувало 500
членів. Керівництво його діяльністю здійсню-
вали Ф. Пемов та М. Чихотка. Щомісячно Луць-
кий магістрат надавав товариству для потреб
його діяльності 450 злотих [9, 27].
Найактивнішим в обстоюванні здорового
способу життя євреїв Луцька було створене 8
червня 1923 р. відділення Єврейського товарис-
тва охорони здоров’я23. Його діяльність була на-
правлена на покращення стану здоров’я євреїв,
дотримання санітарно-гігієнічних умов їх по-
мешкань, популяризацію побутової культури та
батьківської опіки [3, 85]. Товариство утриму-
вало сирітський притулок на 40 дітей дошкіль-
ного віку та на 42 – шкільного. У 1936 р.
управлінням товариства було організовано літ-
ній табір у власному будинку на території мі-
ського лугу. Табір діяв у період літніх канікул у
два етапи по 255 та 265 дітей [3, 40].
Єврейське товариство охорони здоров’я у
1936 р. нараховувало 363 члени. Всі вони сплачу-
вали щомісячні внески від 25 грош до 3 злотих,
що дозволяло кожного місяця збирати від 130 до
145 злотих. Товариство також частково фінансу-
валося Волинським воєводським управлінням. У
1936 р. сума такої допомоги складала від 150 до
200 злотих на місяць. Більшість зібраних коштів
адресувалося на матеріальну допомогу тим, хто
її потребував. Так у 1936 р. для 280 дітей із бід-
них сімей було придбано 1400 одиниць одягу,
зубні щітки, пасту та 300 шматків мила [3, 41].
З огляду на високу еміграційну активність во-
линських євреїв, протягом всього міжвоєнного
періоду в Луцьку діяло Палестинське емігра-
ційне товариство. Свою діяльність у місті воно
розпочало у 1921 р., серед його членів були:
Х. Вейц, О. Бергіер, Д. Лендер, А. Вакшман,
Н. Гертибель [9, 28]. Основним завданням його
діяльності була підтримка еміграції євреїв до Па-
лестини, надання бажаючим виїхати матеріаль-
ної та юридичної підтримки, забезпечення
необхідною інформацією та допомогою в офор-
мленні необхідних документів. Значна увага
також надавалася попередній теоретичній та
практичній підготовці майбутніх палестинських
поселенців. Для них організовувалися спеціальні
курси лекції та практичної підготовки [1, 43–47].
Оскільки практично вся міська промисло-
вість, торгівля та ремесло були зосереджені в
руках євреїв, ними організовувались різні еко-
номічні об’єднання. Серед них – Союз орендарів
міста Луцька [9, 31], Товариство власників неру-
хомості в Луцьку [9, 31], Луцький окружний
союз єврейських ремісників [9, 31], Союз дріб-
них купців-євреїв [9, 32]. У 1920 р. в Луцьку роз-
почав свою роботу Союз купців24, метою якого
було створення банків, різних фінансових струк-
тур, надання господарських та статистичних зві-
тів на прохання влади [9, 32].
Слід відзначити, що в Луцьку діяло кілька
єврейських банків: Кооперативний акціонерний
банк в Луцьку [9, 33], Загальний кооперативний
банк [9, 34] та Волинський кооперативний банк
відбудови [9, 34].
Досить презентативними в Луцьку були
єврейські професійні об’єднання. Серед них
Професійний союз виробників одягу [9, 35] та
Професійний союз фотографів [9, 35]. Існували
і єврейські цехові організації. Активно діяв ут-
ворений у 1929 р. Єврейський цех об’єднаних
ремісників25 [9, 36].
Серед єврейських політичних організацій, що
діяли в Луцьку упродовж 1919–1939 рр., перева-
жали сіоністські та соціалістичні погляди. Луць-
кий відділ Сіоністичної організації в Польщі діяв
в місті з 1926 р.26 Організація була покликана
об’єднати євреїв для відбудови та розвитку Па-
лестини. Її лідерами були лікар-дантист Ю. Пул-
торак, інтендант магістрату С. Шлайштейн та
бухгалтер А.-Д. Ленеберг. Серед прихильників
організації були представники заможних кіл ку-
пецтва та ремісники. Сіоністи активно впливали
на діяльність культурно-освітнього товариства
«Тарбут», спортивні організації «Гасмонея» та
«Брайт Трумпельдор» [9, 21].
У Луцьку міжвоєнного періоду значною
популярністю також користувався Польський
загальноєврейський робітничий союз («Бунд»)27.
Довкола себе він об’єднував здебільшого неза-
можні верстви єврейської громади, головним
завданням яких була боротьба з капіталізмом та
привілейованими класами. Його луцьким від-
ділом28 керували Х. Бруман та Ш. Римарчук,
всього до нього входило 40 членів. «Бунд»
мав значний вплив на Об’єднання єврейських
шкіл, «Культур-Лігу» та робітниче товариство
«Ютжня» [9, 22].
На засадах дотримання релігійних та націо-
нальних єврейських традицій в Луцьку діяли
Центральна організація євреїв ортодоксів в
Польщі та Сіоністична єврейська релігійна
організація ортодоксів у Польщі «Mizrachi»
(«Мізрахі»29) [4, 1–4]. Їхні погляди були попу-
лярними серед духовенства, єврейських реміс-
ників та купців. У місті ідеологію єврейських
ортодоксів підтримувало товариство «Лінас
Хацедек» [5, 12].
Євреї брали активну участь у політичному
житті та були широко представлені в органах
луцького місцевого самоврядування. У виборах
до міської ради 1927 р. євреї отримали 18 місць,
в той час коли поляки – 6, а росіяни – 1 [8, 2–5].
На виборах 1931 р. депутатські мандати отри-
мали 5 єврейських виборчих списків. Від Єв-
рейського господарського блоку обрано купця
К. Фрижберга, від Об’єднаних чехів при союзі
єврейських ремісників кравця Ш. Грінблата, від
Списку сіоністів заступника бурмістра Луцька
Х. Вейца. За списком «Бунду» депутатами
стали службовець М. Фердман, та кравець
Ш. Римарчук. Найбільшу підтримку мав Об’єд-
наний список Бромберга, який здобув 9 місць у
міській раді. Серед його представників були
Е. Кронштейн, один із найбільших власників
нерухомості в Луцьку та Д. Хайт – директор
єврейського Загального кооперативного банку
[10, 163].
Єврейська спільнота гостро реагувала на
політичні події в країні та Європі. Прикладом
цього може стати, організація 27 березня 1933 р.
в приміщенні синагоги Луцька та будинку спор-
тивного клубу «Гасмонея» загального віча, скли-
каного луцькою Єврейською релігійною гміною,
Організацією сіоністів, Союзом єврейських куп-
ців, Союзом дрібних торговців, Союзом єврей-
ських ремісників, Союзом ревізіоністів30, відді-
лом Міжнародної жіночої сіоністичної організа-
ції «WIZO»31 та спортивним клубом «Гасмонея».
Учасники зібрання виступили із протестом
проти гітлерівської агресії щодо євреїв в Німеч-
чині [15, 5]. У квітні 1933 р. товариство «Куль-
тур-Ліга» організувало лекції Н. Шафрана на
теми: «Гітлеризм та антисемітизм», «Життя та
3/4 ’2015Анатолій Шваб, Галина Малеончук К Р А Є З Н А В С Т В О
72
25 Цех налічував 71 особу. Безпосереднє керівництво ним здійснювали М. Козьол, А. Зігелбойм, Х. Кардиш.
Розташовувався по вул. Болеслава Хороброго, 18 [9, 36].
26 Розташовувався по вул. Сінкевича, 5 [9, 21].
27 Слово «Союз» в перекладі з ідишу – «Bund».
28 Розташовувався по вул. Плоцька, 8 [9, 22].
29 Назва в перекладі з івриту – «Духовний центр».
30 Ревізіонізм – ідейна течія в політичному сіонізмізмі.
31 З англійської – Woman’s International Zionist Organization.
Єврейські релігійні, громадсько-політичні
та культурно-освітні організації міжвоєнного Луцька
73
наука Карла Маркса» [6, 12]. В знак протесту
проти антисемітизму 30 червня 1936 р. в Луцьку
всі єврейські крамниці та підприємства на 2 го-
дини припинили свою роботу [11, 5].
З липня 1928 р. у Луцьку почала виходити
єдина єврейська газета «Wolyner Presse» («Во-
линська преса»)32. Її щоденний тираж складав
500 примірників. Найпопулярнішим її журналіс-
том був М. Глікліх [9, 37].
Підсумовуючи громадсько-політичне та
освітньо-культурне життя єврейської громади
міжвоєнного Луцька, відзначимо його на загал
високий рівень організації та різноплановість ді-
яльності. Цьому сприяли наявність розгалуже-
ної мережі загальнопольських та міжнародних
єврейських організацій, фінансова спроможність
єврейської громади та її підтримка єврейськими
міжнародними організаціями.
32 Редакція розташовувалася за адресою вул. Скарбова, 14 [9, 37].
1. Державний архів Волинської області (далі – Дер-
жархів Волинської обл.), ф. 36, оп. 1а, спр. 550, 277 арк.
2. Держархів Волинської обл., ф. 36, оп. 13, спр.
443, 38 арк.
3. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 6, спр.
2042, 90 арк.
4. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9, спр.
159, 20 арк.
5. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9, спр.
1999, 46 арк.
6. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9, спр.
2260, 14 арк.
7. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9а, спр.
5, 60 арк.
8. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9а, спр.
336, 5 арк.
9. Держархів Волинської обл., ф. 46, оп. 9а, спр.
417, 38 арк.
10. Держархів Волинської обл., ф. 158, оп. 5, спр.
426, 178 арк.
11. Українська нива, 1936, № 3.
12. Drugi powszechny spis ludnosci z dn. 9. XII. 1931
R. Mieszkania i gospodarstwa domowe. Ludnosc. Sto-
sunki zawodowe.Wojewodztwo Wołynskie. ‒ Warszawa,
1938. ‒ 361 s.
13. Mędrzecki W. Województwo wołyńskie 1921–
1939. Elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i
politycznych / W. Mędrzecki. – Wrocław–Warszawa–
Kraków–Gdańsk: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich,
Wydawnictwo PAN, 1988. – 203 s.
14. Pierwszy powszechny spis Rzeczypospolitej Pol-
skiej z dnia 30 wrzesnia 1921 roku. Mieszkania. Lud-
nosc. Stosunki zawodowe.Wojewodztwo Wołynskie. –
Warszawa, 1926. – 244 s.
15. Wołyn, 1933, № 15.
Анатолій Шваб, Галина Малеончук
Еврейские религиозные, общественно-политические и культурно-образовательные
организации межвоенного Луцка
В статье проанализированы формы и особенности общественных объединений еврейского населения
Луцка в период его пребывания в составе Второй Речи Посполитой. На основе архивных материалов
автор характеризует различные виды еврейских организаций: политических, культурно-образовательных,
спортивных, благотворительных, профессиональных и их влияние на жизнь жителей города 1919–1939 гг.
Ключевые слова: Вторая Речь Посполитая, Луцк, евреи, еврейская религиозная гмина, обществен-
ные объединения.
Anatoliy Shvab, Galina Maleonchuk
Jewish religious, socio-political, cultural and educational organizations interwar
The article analyzes the forms and features of public associations of the Jewish population in Lutsk during
the period its stay as a part of the Second Polish Republic. Based on archival material, the author describes
the different types of Jewish organizations: political, cultural, educational, sporting, charitable, professional
and their influence on the lives of the citizens of Lutsk in 1919–1939.
Key words: Second Polish Republic, Lutsk, Jews, Jewish religious district, associations.
Джерела та література
|