Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави

Головна увага у статті відведена дослідженню формування грошової системи Волинської землі. Аналізу піддано грошове господарство в докняжі часи та в період Давньоруської держави, визначено головні напрямки розвитку грошового обігу тієї доби, описано основні види грошових одиниць Давньої Русі....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Пасюк, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2015
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168715
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави / І. Пасюк // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 74-80. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168715
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1687152020-05-09T01:25:59Z Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави Пасюк, І. Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Головна увага у статті відведена дослідженню формування грошової системи Волинської землі. Аналізу піддано грошове господарство в докняжі часи та в період Давньоруської держави, визначено головні напрямки розвитку грошового обігу тієї доби, описано основні види грошових одиниць Давньої Русі. Главное внимание в статье сосредоточено на формировании денежной системы Волынской земли. Анализируется денежное хозяйство в докняжеские времена и в период Древнерусского государства, очерчены главные направления развития денежного обращения той эпохи, описано основные виды денежных единиц Древней Руси. The main place of the research is given to investigation of Volyn’s monetary system in the Kniaz’ period. Monetary household of the Ancient Rus State is analyzed, the main directions of the currency’s development of this period are determined, the main types of the currency are described. 2015 Article Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави / І. Пасюк // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 74-80. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168715 336.74+(477.82):94(100):/05 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
spellingShingle	Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Пасюк, І. Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави Краєзнавство
description	Головна увага у статті відведена дослідженню формування грошової системи Волинської землі. Аналізу піддано грошове господарство в докняжі часи та в період Давньоруської держави, визначено головні напрямки розвитку грошового обігу тієї доби, описано основні види грошових одиниць Давньої Русі.
format	Article
author	Пасюк, І.
author_facet	Пасюк, І.
author_sort	Пасюк, І.
title	Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави
title_short	Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави
title_full	Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави
title_fullStr	Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави
title_full_unstemmed	Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави
title_sort	монетарна система волині в період формування грошового господарства в часи давньоруської держави
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168715
citation_txt	Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави / І. Пасюк // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 74-80. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT pasûkí monetarnasistemavolinívperíodformuvannâgrošovogogospodarstvavčasidavnʹorusʹkoíderžavi
first_indexed	2025-07-15T03:29:35Z
last_indexed	2025-07-15T03:29:35Z
_version_	1837682053781389312
fulltext	Велика Волинь: історико-географічний та соціально- економічний виміри УДК:336.74+(477.82):94(100):/05 Ігор Пасюк (м. Луцьк) Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави Головна увага у статті відведена дослідженню формування грошової системи Волинської землі. Аналізу піддано грошове господарство в докняжі часи та в період Давньоруської дер- жави, визначено головні напрямки розвитку грошового обігу тієї доби, описано основні види грошових одиниць Давньої Русі. Ключові слова: Давньоруська держава, Русь, Волинська земля, Волинь, грошовий обіг, злат- ник, срібник. 75 Археологічні знахідки на території Волині свідчать, що грошовий ринок на Волині вже був сформований в давні часи. Найдавнішими монетами, знайденими на Волині, є дві монети номіналом 4 драхми, що були випущені в 356 році до нашої ери батьком Олександра Македон- ського Філіпом ІІ. Ці монети було знайдено 5 грудня 1982 р. на березі р. Сарни у смт. Торчин Луцького району [1]. Можемо стверджувати, що масовими знахідками на території є монети Рим- ської імперії, оскільки ще у першій половині І тис. н. е. місцеве населення (давні слов’яни та готи) вступило в активні товарно-грошові відно- сини з Римською імперією. Купці-римляни до- сить успішно торгували з волинянами. Про це свідчать численні скарби з римськими моне- тами, виявлені у Луцьку, Ківерцях (1700 р.), в с. Садів, с. Баїв (підвіска з монетою Адріана, ІІІ ст. н. е.), с. Боратин (денарій Антонія Пія 138– 192 р. н. е.), с. Білосток, смт. Торчин, смт. Забо- роль Луцького району; с. Будятичі, с. Ласків, с. Липно, с. Лудин Володимир-Волинського ра йо - ну; с. Світязь (денарій Марка Аврелія), с. Машів Любомльського району (золоті монети Марка Аврелія 161–180 р. н. е.), с. Борочиче, с. Брани, с. Квасів Горохівського району (золотий солід Юліана); с. Сереховичі Старовижівського райо ну (1935 р. – скарб з римських монет) Волинської області, с. Боремель Млинівського і с. Рубче Рів- ненського району Рівненської області [2]. Серед перелічених скарбів слід відзначити ласківський (Володимир-Волинський район) скарб, знайдений ще в 1610 році, до складу якого входили 7 золотих медальйонів [3]. Нині у ну- мізматичному зібранні Ермітажу зберігається золотий медальйон імператорів Констанція і Констанса з лаврівського скарбу [4]. Широко відомий 50-кілограмовий скарб з с. Борочиче Горохівського району, де серед монет від правління Веспасіана 62 р. н. е. до правління Септимія Севера 218 р. н. е. було виявлено золо- тий медальйон імператора Йовіана (363–364 рр.); скарб з с. Брани із золотим медальйоном імпера- тора Траяна (98–117 рр.); скарб, виявлений під час риття траншеї в часи Першої світової війни, в якому був золотий медальйон імператора Кос- тянтина [5]; скарб з с. Машів, у якому був золо- тий солід Марка Аврелія і (золоті та срібні римські монети) з с. Лудин Володимир-Волин- ського району. Відомі і поодинокі знахідки золо- тих римських монет у с. Вигода Житомирського району та містах Житомирі (монета Антонія Пія) і Острозі (Мар ка Аврелія) [6]. Цікавим є скарб із Зауст-Боратина (нині с. Веселе Луцького району), знайдений у 1928 році Федором Леньом. У скарбі було 1000 де- наріїв На жаль, цей скарб до нашого часу не зберігся. Подібні скарби свідчать про те, що у першій половині І тис. н. е. племена волинян не тільки вели інтенсивну торгівлю з Римською імперією, але, очевидно, перебували на військовій службі та виконували певні військові завдання для римлян. Підставою для такого припущення є знахідки золотих медальйонів, якими нагоро - джувалися вожді цих племен за певні військові заслуги. Про активні зносини з римлянами свідчать також і дані топоніміки. Зокрема, відомий так званий «Римський шлях» в с. Садів Луцького та «Траянові вали» між селами Брани та Борочичі Горохівського районів. Результати здійсненого нами дослідження, дозволяють стверджувати, що серед монет, які потрапляли на Волинь у добу Римської імперії, основними були монетні номінали – золотий ауреус (7,79 г) та срібний денарій (3,89 г). До розмінних номіналів належали латунні сестерції (27,28 г) та дупондії (13,64 г), мідні асси (10,91 г) та квадранси (1,7 г). Принагідно зазна- чимо, що співвідношення між ними було таким: 1 золотий = 25 срібним денаріям = 100 сестер- ціям = 250 ассам) [6]. З 214 р. н. е. на честь імператора Каракалли (Марк Аврелій Север Антонін, 211–217 рр.) почали випускати срібні монети – антонініани номінальною вартістю в 2 денарії (вагою 5,11 г) [7]. Після грошової реформи 294 р. імператора Діоклетіана (284–305 рр.) денарій отримав нову назву «аргентеус», було введено новий номінал – фоліс (10 г), виготовлений зі сплаву з 5% вміс- том срібла, оскільки карбування мідної, латунної монети та низькопробних денаріїв припинилося ще у середині ІІІ ст.). У 311 р. імператор Кон- стантин І (306–337 рр.) запровадив нову мо- нетну одиницю – золотий солід вагою 4,54 г. Ця монета стала взірцем для створення інших монетних систем у країнах, що межували з Рим- ською імперією [8]. Відомі знахідки золотих солідів – ауреусів і на Волині. Крім офіційних грошових знаків грошового обігу на Волині римської доби карта представ- лена і надзвичайно цікавими знахідками. Так, знайдено велику кількість монет з пробитим от- вором, що використовувались як амулети. Ви- падковими знахідками представлені окремі відрубані частини денаріїв, які становили певну частину грошового еквіваленту. На одній з таких монет, знайденій в с. Рокині Луцького району, є два контрмаркувальних штемпелі з зображенням імператора, що свідчить про те, що ці монети мали свій грошовий еквівалент. Дещо пізніше за римлян у торгово-грошові відносини з населенням волинських земель вступають араби. Очевидно, вони проникали на Волинь через Подунав’я та Західну Європу. Про активну торгівлю з арабським світом та Хоза- рією свідчить скарб, знайдений у смт. Торчин, до складу якого входить близько 200 монет різ- них номіналів та знахідка на місці городища «Волинь» (арабські монети та амулет у вигляді великої монети, з одного боку якого квадрат, по- ділений на 25 менших квадратів і в кожному з них викарбувана арабська літера) та арабські мо- нети з с. Острів’я Кременецького повіту [9]. Крім того у Торчині знайдено куфічний дирхем 968 р. у відмінному стані [10]. Знахідки арабських монет на Волині пред- ставлені скарбом, що зберігається у Волин- ському краєзнавчому музею з 297 куфічних дирхемів (з них 51 цілі, 98 фрагментів, 33 уламки та 115 – січка) 918 – 921 рр. та декількох десятків частинок таких дирхемів, які викону- вали роль дрібної монети, про що згадувалось вище [11]. Відомий скарб із 16 арабських та однієї ві- зантійської монети Іоанна Цимісхія (969-976 рр.), знайдений у Костомлотах, датований кінцем Х ст. У Грудку Надбужному знайдено скарб з арабських монет та амулета з арабським напи- сом [12]. У 2009 р. у Любомльському районі на Во- лині знайдено скарб, що складався з 1420 монет куфічних дирхемів; загальна вага скарбу 4280 грамів. На жаль, скарб не був повністю дослід- жений, хоча і є дані про вагу, кількість та фотог- рафічне фіксування знахідки. Від VIII ст. слов’янські землі поступово за- лучалися до грошового (монетного) обігу країн Східної Європи, основою якого тогочас були арабські срібні монети – куфічні диргеми (діргеми, дірхеми). Втім, в останній чверті Х ст. значення останніх у Давній Русі значно зменши- лося. Причина цьому – виснаження родовищ срібла в арабських країнах, що викликало їх зне- цінення й зменшення надходження на територію Русі. Альтернативою арабським монетам посту- пово стають злитки вагового срібла з чіткою нормою номіналу, якої диргеми в Х ст. уже не мали. Прогресивність монетної системи того- часного Києва спричинила до припинення обігу східної монети у 60-х рр. Х ст., тоді як у решті країн Східної Європи ця тенденція запізнилася на 30–35 років [13]. Не стала винятком Волин- ська земля, яка було прикордонною у Давній Русі й миттєво реагувала на всі зміни у товарно- грошових відносинах на внутрішньому ринку та ринках країн Заходу. Виникненню власної грошової одиниці сприяли глибокі економічні, політичні та куль- турні зміни в Давній Русі, чия державність ут- верджувалася разом із зміцненням власної економіки. Позитиву цьому процесу додало при- йняття християнства, яке зміцнювало владу кня- зів, сприяло встановленню глибших і міцніших 3/4 ’2015Ігор Пасюк К Р А Є З Н А В С Т В О 76 Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави 77 зв’язків зі світом візантійської культури і куль- тури країн Заходу. Перехід давньослов’янського суспільства до нових форм товарного й грошо- вого обігу пов’язаний зі значним розширенням асортименту товарів, збільшенням обсягу купі- вель, а отже, й засобів обміну-торгу. Невдовзі після прийняття християнства ве- ликий князь Володимир Святославович увів до обігу власну карбовану монету за золотим («златник», «злотник») та срібним («срібник», «срібляник») номіналами. Цим князь утверджу- вав щойно набутий високий політичний статус держави та свій власний. Й усе ж першою давньоруською монетою став златник, емітований, імовірно, у зв’язку з одруженням князя Володимира Святославови - ча з візантійською принцесою Анною близько 989 р. [14]. Випуск золотих монет князем Володимиром Святославовичем був кількісно дуже обмеженим (відомо лише 11 примірників) і відповідав візан- тійським традиціям монетної справи. Взірцем для них стали соліди візантійських імператорів Василія ІІ і Константина VIII. Златники важили приблизно 4–4,4 г, від чого пішла назва руської вагової одиниці золотника (4,266 г). За більшістю золотих номіналів златник дорівнював ногаті [15]. Проба златника була досить високою (916– 958), що дозволяє говорити про візантійський солід як взірець про наслідування і сировину для виготовлення давньоруських золотих монет. На лицьовому боці златників зображено князя Володимира в парадному одязі й вінці, над лівим плечем його родовий знак (тризуб). На зворотному – зображення Пантократора [16]. Легенда монети була двох видів «Владимир на столе» і «Владимир, а се его злато». Ця давньо- руська монета зі слов’янським написом, портре- том князя і родовим знаком Рюриковичів відзначалася високим рівнем художнього вико- нання. Окрім золотих, князь Володимир Святосла- вович карбував срібні монети, які почали з’яв- лятися разом із першими златниками, тобто близько 989 р. Вони, як і золоті монети князя Во- лодимира Великого, емітовалися у незначній кількості (нині відомо лише 340 срібників) [17]. Випуск срібних монет був викликаний (як уже зазначалося вище), з одного боку, тим, що в еко- номіці Давньоруської держави ІІ половини X ст. стала відчутною нестача срібних монет у зв’язку зі скороченням надходження арабських дирге- мів, з іншого – політичними мотивами: випуск власної грошової одиниці свідчив про утвер- дження суверенної держави. Зразком для виготовлення давньоруських срібних монет стали візантійські срібні міліари- сії; сировиною для карбування срібників зде- більшого використовувалося срібло арабських монет. Спочатку срібники карбувалися із зобра- женням князя з тризубом над лівим плечем і Христа-Пантократора. Далі останнього на зво- ротному боці змінив великий, на все поле мо- нети, родовий знак Володимира [18]. Найбільш поширеною легендою срібників, емітованих близько 989 р. була: «Владимир на столе, а се его сребро», хоча існував інший напис: «Владимир на столе». Попри це, слід за- уважити, що срібники, які важили близько 3 г, були виготовлені з низькопробного срібла з ве- ликими домішками лігатури, що робило їх радше мідними монетами. Дослідники скарбів срібників вважають, що більшість їх номіналів дорівнювали куні «південноруської» монетної ваги (2,9–3,3 г) [19]. Повторно срібники були випущені князем Володимиром Святославовичем ще близько 1011 р., на честь його одруження з німецькою (германською) княжною. Основною відмінністю цих монет від попередніх було зображення на реверсі не Ісуса Христа, а тризуба. Карбувалися вони не довше двох років. Наступним княжим емітентом срібників був син Володимира Святославовича – Ярослав Муд- рий [20]. Перебуваючи намісником батька у Нов- городі та жадаючи здобути незалежність від Києва, здійснив карбування срібної монети у 1014 р. Срібники Я. Мудрого відрізняються від «батькових грошей» тим, що з одного боку, за- мість Христа було зображення святого Георгія (християнського покровителя Ярослава), на ін- шому – родовий знак Рюриковичів – тризуб із кружальцем на середньому зубці та легенда «Ярославле сребро» [21]. Доповнювали зобра- ження два крапкові обідки на обох боках монети, між якими на аверсі були розетки з розташова- них хрестоподібних крапок, а на реверсі – букви АМНМ, що мало означати слова «амінь». Ці- каво, до ставши великим князем київським Ярослав Володимирович більше не повертався до карбування монет. Здійснював карбування срібної монети на- званий син князя Володимира Святославовича – князь Святополк Окаянний. Це сталося у 1018 р., коли той після кількарічної боротьби посів ки- ївський престол. Свою родову ознаку князь по- значив на монетах двозубцем – гербом брата Володимира – Ярополка, якого Святополк Ока- янний вважав своїм батьком. На срібниках князя Святополка розміщено його зображення і напис «Святополк». Згодом на цих монетах з’явилося зображення святого Петра – покровителя Святополка (князь отри- мав це ім’я при хрещенні) та легенда з іменем Петрос. Ці срібники в монетному виробництві Єв- ропи XI ст. склали унікальне явище у плані майстерного виконання штемпеля монети, що свідчить про високий технічний та художній рі- вень карбування монет у Давній Русі. Щодо тех- ніки виготовлення срібників, то вона мала свої особливості: монети не вирізувалися з пластини, як арабські та візантійські, а були литими. Вага срібників коливалася від 2,4 до 3,4 г. Різною була і проба срібла: високоякісні – 875–800 проби, а низькопробні – 500–300 проби срібла. Окрему групу склали монети внука Ярослава Мудрого, тмутараканського князя Олега–Ми- хайла. Близько 1078 р. він випускав монету з зображенням свого покровителя архангела Ми- хаїла та написом на другій стороні: «Господи, помози Михайлу» [22]. Згадуємо про цю монету, бо її було знайдено й на Волині. У цілому, відомо, що златники і срібники кар- бувалися в дуже малій кількості, а тому про об’єм використання цих монет у грошовому обігу Во- лині ми, на жаль, не можемо послуговуватися значними археологічними знахідками. Проте оче- видно, що вони тут були в обігу, оскільки Волин- ська земля входила до складу Давньоруської держави. Про присутність в обігу на території краю срібних монет княжої доби свідчить зна- хідка срібника у 2007 р. поблизу м. Рівне. Одначе основною грошовою одиницею на Волині в добу Давньоруської держави була гривна, яку в середній та північній Європі нази- вали маркою. Назва гривни походить від при- крас із золота чи срібла у вигляді обруча, котрий носили на шиї (загривку). Доля гривни у мо- нетно-грошовій системі виглядає наступним чином: 1 гривна = 20 ногат = 25 кун = 50 різан = 150 векш (вівериць). На Волині 5 таких гривен знайдено під час розкопок в с. Городище–2 Луцького району. У склад скарбу, крім п’яти гривен вагою від 171 до 305 г (чотири з них 500 проби, одна – 875-ї), входили три браслети: два – 875-ї проби, один – 925-ї та п’ять намистин 916-ї проби [23]. Гривна срібна (вагова) та гривна кун (розра- хункова) стали на Русі розрахунковими одини- цями. Спочатку їх вага були однаковою. Але внаслідок нестабільної ваги імпортованих монет, а також еволюції самої гривни, як оди- ниці ваги, гривна срібла почала рівнятися де- кільком гривнам кун. Гривни мали різну форму і масу: київська гривня важила 160–196 г срібла, чернігівська – близько 196 г [24]. У XII ст. гривна срібла (близько 204 г) по цінності вже прирівнювалася 4 гривнам кун (1 гривна кун – 51 г) [25]. Потім це слово набуло іншого значення – стало відповідати певній кількості (вазі) цін- ного металу, оскільки ця кількість могла скла- датися з певного числа монет. Гривна, яка складається з певної кількості монет, назива- лася гривною кун. За літописними джерелами XI ст. назва «куни» походить від хутра куниці, лисиці та горностая, які від початку монетного обігу відігравали важливу роль у торгівлі і то- варному обміні. У зв’язку з тим, що куна, яка до XIII ст. на слов’янській мові означала гроші, витісняючи термін срібло, була однією з основних грошових одиниць – куна – диргем, руський срібник та за- хідноєвропейський денарій, давньоруська гро- шова система отримала назву – кунної грошової системи. На території Волинської землі грошові гривні знаходили в Луцьку, околицях Торчина, с. Соснина Іваничівського р-ну, с. Новоугрузьке Любомльського р-ну, с. Городок Луцького р-ну, Дорогобужі, Торговиці, селах Хотин, Висоцьк, Софіївка, Борщівка [26]. За формою і вагою гривни поділялися на три типи: київського типу (продовгуватої шестикут- ної форми), новгородського типу (паличкоподіб- ної, продовгуватої форми), чернігівського типу (неправильної овальної чи видовженої ромбічної форми). Усі вони були представлені в скарбах, знайдених на Волині, а отже перебували в гро- шовому обігу на теренах Волинського краю. Окрім цих трьох типів гривен, в околицях Торчина Луцького р-ну на початку 90-х рр. ХХ ст. 3/4 ’2015Ігор Пасюк К Р А Є З Н А В С Т В О 78 Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави 79 знайдено грошово-речовий скарб, серед речей якого було дев’ять напівкруглих паличкоподіб- них злитків-гривен, не подібних за своїм зовніш- нім виглядом на описані вище. Дослідники припускають, що ці гривні були відлиті на Во- лині в кінці ХІ – на початку ХІІ ст. [27]. Через їх зовнішню відмінність від гривен київського, новгородського і чернігівського типів є сенс від- стоювати думку про існування окремого – во- линського типу гривни. Усі грошові знахідки переконують, що на во- линських землях в добу Давньої Русі мав місце активний обіг грошово-вагової одиниці – гривни, що свідчить про значний економічний розвиток Волині, а також про її активну участь у внутріш- ній та зовнішній торгівлі Русі. Разом з цим, впевнені, що монети Давньору- ської держави складають цінне джерело вивчення економіки, торгівлі, товарно-грошових і торгово- економічних відносин Волинського краю. 1. Торчинський історичний музей. Фонди Нум. 2. Пасюк І. Формування грошового обігу на Во- лині в ХІ–ХІІІ ст. / Пасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: На- уковий збірник: Випуск 25: Матеріали ХХV Волин- ської обласної історико-краєзнавчої наукової конференції. м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. – Луцьк, 2007. – С. 26-31. 3. Спасский И. Г. Русская монетная система / И. Г. Спасский. – Ленинград: Издательство «Ав- рора», 1970. – 256 с. 4. Волынский календарь на 1903 г. – Житомир, 1902 – 246 с. 5. Кропоткин В. В. Топография римских и ранневизантийских монет на территории СССР / В. В. Кропоткин // Вестник истории. – 1951. – № 4. – С.28–39. 6. Зварич В. В. Нумізматичний словник. / В. В. Зва - рич – Львів: Вища школа, 1980. – 156 с. 7. Пасюк І. Формування грошового обігу на Во- лині в І–ХІІІ ст. / І. Пасюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль в історії України та Волині: Науковий збірник: Випуск 25: Матеріали ХХV Волинської обласної історико-краєзнавчої на- укової конференції. м. Любомль, 25 жовтня 2007 р. – Луцьк, 2007. – С. 26-31. 8. Пасюк І. М. Грошовий обіг на Волині з найдав- ніших часів до нашого часу / І. М. Пасюк. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2008. – 140 с. 9. Кучинко М. М., Кучинко З. М. Давні та серед- ньовічні скарби Волині / М. М. Кучинко – Луцьк: Волинська книга. – 172 с. 10. Торчинський історичний музей . Фонди Нум. 11. Волинський краєзнавчий музей. – Фонди КДФ. 12. Волынский историко-археологический сбор - ник. Вып. 1. – Почаев; Житомир: Издание распо - рядительной комиссии Волынского церковно- епархиального общества, – 1896. – 280 с. 13. Ремесло, торгівля, грошовий обіг в Київ- ській Русі // Україна: хронологія розвитку: Енцик- лопедичне видання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/ organ-zats-ya-derzhavnogo-mekhan-zmu/remeslo-torg- vlya-groshoviy-ob-g-v-ki-vsk-y-rus 14. Економічна історія України: Історико-еконо- мічне дослідження : в 2 т. / ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. – К.: Ніка- Центр, 2011. – Т. 1. – С. 234. 15. Ремесло, торгівля, грошовий обіг в Київ- ській Русі // Україна: хронологія розвитку: Енцик- лопедичне видання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/ organ-zats-ya-derzhavnogo-mekhan-zmu/remeslo-torg- vlya-groshoviy-ob-g-v-ki-vsk-y-rus 16. Економічна історія України: Історико-еконо- мічне дослідження: в 2 т. / ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. – К.: Ніка- Центр, 2011. – Т. 1. – С. 234. 17. Сотникова М. И. Тысячелетие древних монет России. Сводный каталог русских монет X–XI веков / М. И. Сотникова, И. Г. Спасский. – Л.: Искусство, 1983. – С. 60. 18. Економічна історія України: Історико-еконо- мічне дослідження: в 2 т. / ред. рада: В. М. Литвин (голова), Г. В. Боряк, В. М. Геєць та ін. – К.: Ніка- Центр, 2011. – Т. 1. – С. 234. 19. Ремесло, торгівля, грошовий обіг в Київ- ській Русі // Україна: хронологія розвитку: Енцик- лопедичне видання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/ organ-zats-ya-derzhavnogo-mekhan-zmu/remeslo-torg- vlya-groshoviy-ob-g-v-ki-vsk-y-rus 20. Спасский И.Е. Русская монетная система / И.Е. Спасский. – Л.: Изд-во Государственного Эрми- тажа, 1962. – С. 47. 21. Зубов П.В. Материалы по русской нумизма- тике / П.В. Зубов – М., 1897. – С. 42. Джерела та література Игорь Пасюк Монетарная система Волыни в период формирования денежного хозяйства во времена Древнерусского государства Главное внимание в статье сосредоточено на формировании денежной системы Волынской земли. Анализируется денежное хозяйство в докняжеские времена и в период Древнерусского государства, очерчены главные направления развития денежного обращения той эпохи, описано основные виды де- режных единиц Древней Руси. Ключевые слова: Древнерусское государство, Русь, Волынская земля, Волынь, денежное обращение, златник, сребреник. Igor Pasuk Monetary system of Volyn in the period of the Ancient Rus State The main place of the research is given to investigation of Volyn’s monetary system in the Kniaz’ period. Monetary household of the Ancient Rus State is analyzed, the main directions of the currency’s development of this period are determined, the main types of the currency are described. Key words:The Ancient Rus State, Rus’, Volyn’s land, Volyn, currency, zlatnyk (a golden coin), sribnyk (a silver coin). 22. Пасюк І.М. Грошовий обіг на Волині / І.М. Пасюк. – Луцьк: ПВД «Твердиня». – С. 17. 23. Волинський краєзнавчий музей. Фонди «Нумізматика». – № 57226/1–875. 24. Лановик Б.Д. Економічна історія України і світу: підручник / Б.Д. Лановик, З.М. Матисякевич, Р.М. Матейко; за ред. Б.Д. Лановика. – К.: Вікар, 1999. – С. 338. 25. Археалогія і нумізматыка Беларусі // Бералус- кая Энцыклопедія / Рэдкал.: В.В. Гетау и др. – Минск : БелЭн, 1993. – С. 199. 26. Савицький В. Знахідки гривен на західній Во- лині / В. Савицький, В. Свінцицький // Львівські ну- мізматичні записки. – 2009–2010. – № 6–7. – С. 3. 27. Савицький В. Знахідки гривен на західній Во- лині / В. Савицький, В. Свінцицький // Львівські ну- мізматичні записки. – 2009–2010. – № 6–7. – С. 7. 3/4 ’2015Ігор Пасюк К Р А Є З Н А В С Т В О 80

Монетарна система Волині в період формування грошового господарства в часи Давньоруської держави

Institution

Ähnliche Einträge