Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект
У статті розглядаються особливості використання усно-історичних методів у дослідженні волинської трагедії. Проаналізовано особливості свідчень про українсько-польське протистояння у роки Другої світової війни та з'ясовано їх місце у розширенні джерельної бази....
Gespeichert in:
| Datum: | 2015 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168717 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект / О. Каліщук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 89-92. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168717 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1687172020-05-10T01:25:40Z Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект Каліщук, О. Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри У статті розглядаються особливості використання усно-історичних методів у дослідженні волинської трагедії. Проаналізовано особливості свідчень про українсько-польське протистояння у роки Другої світової війни та з'ясовано їх місце у розширенні джерельної бази. В статье рассматриваются особенности использования устно-исторических методов в исследовании Волынской трагедии. Проанализировано особенности свидетельств об украинско-польском противостоянии в годы Второй мировой войны и определено их место в расширении источниковедческой базы. The article reveals the peculiarities of the oral and historic method use in researching Volyn tragedy. There have been analyzed various proofs of Ukrainian-Polish oposition in World War II and defined their place in extending data resources. 2015 Article Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект / О. Каліщук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 89-92. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168717 94(477+418) «1939/1945» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри |
| spellingShingle |
Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри Каліщук, О. Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект Краєзнавство |
| description |
У статті розглядаються особливості використання усно-історичних методів у дослідженні волинської трагедії. Проаналізовано особливості свідчень про українсько-польське протистояння у роки Другої світової війни та з'ясовано їх місце у розширенні джерельної бази. |
| format |
Article |
| author |
Каліщук, О. |
| author_facet |
Каліщук, О. |
| author_sort |
Каліщук, О. |
| title |
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект |
| title_short |
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект |
| title_full |
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект |
| title_fullStr |
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект |
| title_full_unstemmed |
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект |
| title_sort |
волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Велика Волинь: історико-географічний та соціально-економічний виміри |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168717 |
| citation_txt |
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект / О. Каліщук // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 89-92. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT kalíŝuko volinsʹkatragedíâ1943rusnoístoričnijaspekt |
| first_indexed |
2025-07-15T03:29:41Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:29:41Z |
| _version_ |
1837682059504517120 |
| fulltext |
89
УДК 94(477+418) «1939/1945»
Оксана Каліщук (м. Луцьк)
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект
У статті розглядаються особливості використання усно-історичних методів у дослід-
женні волинської трагедії. Проаналізовано особливості свідчень про українсько-польське про-
тистояння у роки Другої світової війни та з’ясовано їх місце у розширенні джерельної бази.
Ключові слова: усна історія, Волинська трагедія, колективна пам'ять, місця пам'яті, спо-
гад, верифікація.
Від 1990-х у польському публічному про-
сторі триває дискусія щодо польсько-німецьких,
польсько-єврейських, польсько-українських від-
носин часів Другої світової війни. Науковці,
політики, громадські діячі пропагують відкри-
тість до діалогу, прагнення та готовність до пе-
реосмислення і ревізії власного образу історії.
На рівні історичних розвідок до виконання цих
завдань найкраще надається методологія oral
history.
При всій різноманітності усно-історичних
розвідок одне з центральних місць належить ви-
користанню даного методу в дослідженнях, при-
свячених історії війн і збройних конфліктів, де,
поруч зі зміною тематики внаслідок розширення
кола явищ, що вивчаються, стало можливим
співставлення офіційної історії з історіями осо-
бистих трагедій. Дослідники простору «усної іс-
торії» переважно працюють зі свідченнями про
доволі травматичні для пам’яті події. Тому слід
пам’ятати, що фіксуються, насамперед, ті сю-
жети, які здатні справляти емоційний вплив на
свідомість людини. Варто зауважити, що запи-
сування такого важкого з погляду емоційного
сприйняття матеріалу потребує дуже уважного
й чуйного ставлення до оповідача.
Оповіді очевидців дають можливість на-
решті побачити «життя пліч-о-пліч» українців
та поляків, які пережили агресію двох тоталіта-
ризмів, що мали на меті натравити бездержавні
на той час нації одна на одну. Адже впродовж де-
сятиліть волиняни (і українці, і поляки) не мали
змоги висловити власну думку чи й просто роз-
повісти про пережите. Вивчення часу Другої
світової війни, включно з істотною для націо-
нальних історіографій темою міжнаціональних
відносин, належить нині до пріоритетних, ще й
з причин біологічних – вимирання покоління
очевидців.
Слід розуміти, що історичні події, особливо
ті, котрі стосуються «швидкого» 20 ст., є часто
політизованими, ідеологічно забарвленими, їх
використовують як засіб маніпуляції та впливу.
Ситуація з дослідженням волинської трагедії
яскраво демонструє, що усна історія має потен-
ціал як до деміфологізації від тоталітарних і
неоколоніальних дискурсів, так і підпадати під
впливи ідеологічних конструкцій (міфів), тим
самим реміфологізуючи минуле [1]. Дослід-
ники волинської проблеми іноді забувають тезу
Л. Пассеріні, що свідчення оповідача можуть
сказати більше не про саму подію, а про її зна-
чення (зміст, що вкладається) оскільки нею
жили, її пам’ятали, осмислювали і перепові-
дали [2].
У «волинській» темі усні джерела з альтер-
нативних стали основними. Загальне уявлення
про перебіг подій вчені формують здебільшого
знизу догори, шляхом накопичення інформації
про події у окремо взятому населеному пункті.
За визначенням провідного польського фахівця
з українсько-польських взаємин 20 ст. Ґжеґожа
Мотики «підставовою літературою» до ви-
вчення волинських подій є видання на кшталт
праці В. і Е. Сємашків, в основі якої лежать
свідчення очевидців. Доробок І. Ольховського,
І. Пущука, Я. Царука теж є яскравим зразком
усно-історичних студій.Тож подвірні опиту-
вання використовують і в української, і в по-
льської історіографії.
Завдяки дослідженню місць пам’яті в інди-
відуальних пам’ятях викристалізовується й ко-
лективна пам’ять. Через низку характеристик,
що були виділені в процесі аналізу усно-історич-
них джерел (значна перевага емоційного рівня
над когнітивним та конативним щодо волин-
ських подій; існування «паралельних світів» –
воєнного та щоденного в контексті усної опо-
віді) стає зрозумілим, що є необхідним поєд-
нання мікрорівня та макрорівня [3]. У випадку
подій 1943 р. на Волині маємо класичний при-
клад реґіональної боротьби пам’ятей як мікро-
рівень. Останній завжди вписаний у конкретний
макрорівневий контекст. У найзагальнішому ви-
мірі проблема виходить за межі локального вузь-
конаціонального простору і містить широкий
спектр політики одразу кількох держав. Ходить
про рішення щодо долі України і Польщі на
Московській, Тегеранській, Ялтинській та По-
тсдамській конференціях, які заклали основу
для майбутніх конфліктів між українцями та по-
ляками в ході Другої світової війна та у наступні
роки [4].
Слід звернути увагу на ще одну особливість
використання методології усної історії при ви-
вченні волинських подій. Автори усно-історич-
них досліджень з інших проблем минулого
здебільшого не претендують на вичерпність та
всеохопність результатів своїх розвідок, не пре-
тендують на історичну істину, а радше показу-
ють позицію певної суспільної групи. Матеріали
усної історії про Волинь’43 підтверджують, що
свідчення різних людей про одну й ту саму
подію вказують на відмінне її сприйняття пред-
ставниками окремих вікових, етнічних та соці-
альних груп тощо.
Суб’єктивний момент, безперечно, присутній
в усних свідченнях. Люди з тих чи інших причин
можуть гіперболізувати деякі моменти своїх пе-
реживань, вчинків своїх родичів чи сусідів.
Однак, і в інших джерелах присутній суб’єктив-
ний підхід укладача документів. Суперечливе у
літературі питання перевірки достовірності
усних свідчень, можливо розв’язати декількома
способами : співставленням інформації зі свід-
чень між собою (особливо, якщо свідками вис-
тупають представники різних сторін конфлікту)
або це співставлення усно-історичних джерел з
доступними архівними матеріалами.
Тож варто зупинитися на основних виснов-
ках зі здійснених нині усно-історичних дослід-
жень. Перш за все, слід почати з висновку
Ярослава Борщика, що у свідченнях не знахо-
дить підтвердження міф «панської Польщі» й
стереотипний негативний образ поляка [5].
Образ міжвоєнної Волині переважно виглядає
як приклад моделі поліетнічного суспільства,
де, попри проблемні моменти (пацифікація, Бе-
реза Картузька, діяльність ОУН), назагал мирно
співіснували три найбільш чисельні націо-
нальні групи – українці, поляки, євреї. На побу-
товому рівні у спогадах і в українців, і у поляків
панує опис добрих родинних та сусідських від-
носин. При чому розповіді варіюються від про-
стого констатування того, що українці і поляки
жили «добре», до наповнення цих узагальнень
конкретним змістом. Інформацію про мирне і
приязне співжиття українців та поляків на за-
хідних землях України у міжвоєнний період під-
тверджують і документи Армії крайової [6].
Зрештою значний відсоток мішаних українсько-
польських шлюбів на Волині та у Галичині є
також опосередкованим підтвердженням спра-
ведливості такої візії.
Впадає у вічі, що свідки не можуть дати по-
яснення загостренню конфлікту у роки Другої
світової війни: «А ми знали хто такі? Тікали, ко-
нечно» [7] ; «Всі мирилися і все добре було, а
потім щось зробилося, хто його знає?» [8], «Ми
ж в злагоді жили, на весілля разом ходили і на
хрестини, і в школі разом вчилися. Але не знаю,
що там сталося, що так в брутальний спосіб над
нами знущалися. Ми їм вибачаємо, і просимо
про вибачення. Бо розуміємо, що ви молоді не
пам’ятаєте і не маємо жодних претензій – то їх
діди і прадіди...» [9] ; «Поляки і українці до од-
нієї школи ходили, і навчання велося обома мо-
вами. Діти були послушні... Я не знаю як це
було, хто тому винен» [10]. і т. д. Напевне чи не
єдиною очевидною причиною загострення мі-
жетнічних відносин для свідків є війна: «Але
вот, як стала війна, що то таке зробилося, що
стали бити поляків. То було страхіття... хто знає,
що робили, такий час був дурний» [11]. Ще
одним важливим коментарем до цього пункту є
те, що респонденти під час Волинської трагедії
були переважно ще дітьми, і, власне, весь пере-
біг тодішніх подій сприймається через дитячу
призму, що характеризується, знову ж таки, пе-
ревагою емоційного рівня над двома іншими
рівнями установок.
Важливим елементом історичної пам’яті, яку
репрезентують усно-історичні джерела, є не-
прийняття вбивств мирного населення. Яскра-
вою ілюстрацією цієї тези є позиція знаного
волинянина Євгена Сверстюка, який стверджу-
вав: «Звичайно, УПА мала співчуття і підтримку
населення. Але знищення сусіднього польського
3/4 ’2015Оксана Каліщук К Р А Є З Н А В С Т В О
90
Волинська трагедія 1943 р.: усно-історичний аспект
91
села Загаї абсолютно не мало підтримки україн-
ського населення. Жоден з вояків УПА не при-
знався своїм батькам, що брав участь в Загаях...
З боку українського населення вони однозначно
засуджувались, а, отже, засуджувались і учасни-
ками УПА» [12].
Дослідники звертають увагу на ще один ці-
кавий аспект, пов’язаний з індивідуальною
пам’яттю – функціонування категорій «пригаду-
вання» і «забування». Вибіркові механізми при-
гадування намагаються відсунути у найглибші
закутини травматичні переживання або ж замі-
щують їх позитивними спогадами [13]. Вдяч-
ною темою студій у цьому напрямку є
дослідження фактів порятунку українцями по-
ляків і навпаки – поляками українців. Прикла-
дом документування свідчень про ті події є
проект усної історії, зреалізований впродовж
2012–2014 рр., «Поєднання через важку пам’ять.
Волинь 1943» [14] та «Поєднання через важку
пам’ять. Східна Галичина» [15], у рамках якого
відбулася низка експедицій, завданням яких був
збір свідчень очевидців трагічних подій 1943–
1944 рр. У цьому проекті одним зі способів
історичної реконструкції відносин українських
і польських мешканців західних земель України
часів конфлікту 1943–1944 рр. став показ їх
людського виміру, зосереджений на фактах по-
рятунку. Відбувалися зустрічі з особами, які
рятували поляків чи українців, що до нині не
вважають це героїчним вчинком, а звичайним
виявом людяності. Важливість проекту «Поєд-
нання через важку пам’ять» не лише в тому, що
це останні шанси зібрати свідчення очевидців
історії – людей, мешканців волинських і галиць-
ких міст і сіл. Проект «Поєднання через важку
пам’ять» є яскравим прикладом спроби форму-
вання колективної пам’яті щодо «болючих»
питань «знизу».
Очевидно, що усна історія є потужним ін-
струментом для подальшого вивчення україн-
сько-польських відносин на західних землях
України у роки Другої світової війни. Подальші
польові дослідження розширять джерельну базу
проблематики, сприятимуть діалогу науковців та
суспільств.
Джерела та література
1. Барт Р. Бальзаковский текст : опыт прочтения
/ Р. Барт; пер. Г. Г. Косикова и В. П. Мурат; общ. ред.,
вступ. ст. Г. К. Косикова. – 2-е изд., испр. – М.: Ad-
Marginem, 2001. – 232 c.
2. Passerini L. Work, ideology and consensus under
Italian Fascism / L. Passerini / History Workshop Jour-
nal. – 1979. – Vol 8. – No 1. – P. 86.
3. Заремба Г. Р. «Місця пам’яті» про події на Во-
лині 1943 року (на основі проведеного польового до-
слідження протягом літа 2012 року у рамках проекту
«Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») /
Ганна Заремба // Український альманах. – Варшава,
2013.
4. Бондаренко Г. В. Вплив держав антигілерівсь-
кої коаліції на формування українсько-польських
взаємин у роки Другої світової війни та перші
повоєнні роки / Г. В. Бондаренко // Наукові праці
Кам’янець-Подільського державного педагогічного
університету: історичні науки. – Кам’янець-Поділь-
ський: КПДПУ, 2000. – Т. 4 (6). – С. 273–276.
5. Борщик Я. Використання методу усної історії
в дослідженні польсько-українських відносин пе-
ріоду Другої світової війни (на прикладі проекту
«Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943») ?
Ярослав Борщик // Спеціальні історичні дисципліни.
Ч. 22–23. – С. 192.
6. ArchiwumAktNowych. Zespół Armia Krajowa.
Komenda Lwów, sygn. 203/XV – k. 11, 94–95: Wypadki
na Wołyniu w powiecie włodzimierskim.
7. Pojednanie przez trudna pamięć. Wołyń 1943 =
Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943 = Rec-
onciliation through difficult remembrance. Volhynia
1943 / Red. A. Zinczuk. – Panorama Kultur, 2012. –
S. 258.
8. Pojednanieprzeztrudnapamięć. Wołyń 1943 = По-
єднання через важку пам’ять. Волинь 1943 = Recon-
ciliation through difficult remembrance. Volhynia 1943 /
Red. A. Zinczuk. – Panorama Kultur, 2012. – S. 260.
9. Pojednanieprzeztrudnapamięć. Wołyń 1943 = По-
єднання через важку пам’ять. Волинь 1943 = Recon-
ciliation through difficult remembrance. Volhynia 1943
/ Red. A. Zinczuk. – Panorama Kultur, 2012. – S. 284.
10. Pojednanieprzeztrudnapamięć. Wołyń 1943 =
Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943 = Rec-
onciliation through difficult remembrance. Volhynia
1943 / Red. A. Zinczuk. – Panorama Kultur, 2012. –
S. 285.
11. ojednanieprzeztrudnapamięć. Wołyń 1943 = По-
єднання через важку пам’ять. Волинь 1943 = Recon-
ciliation through difficult remembrance. Volhynia 1943 /
Red. A. Zinczuk. – Panorama Kultur, 2012. – S. 259.
Оксана Калищук
Волынская трагедия 1943 г.: устно-исторический аспект
В статье рассматриваются особенности использования устно-исторических методов в исследо-
вании Волынской трагедии. Проанализировано особенности свидетельств об украинско-польском про-
тивостоянии в годы Второй мировой войны и опеределено их место в расширении источниковедческой
базы.
Ключевые слова: устнаяистория, Волынская трагедия, колективная память, места памяти,
воспоминания, верификация.
Oksana Kalishchuk
Volyn tragedy in 1943: oral history aspects
The article reveals the peculiarities of the oral and historic method use in researching Volyn tragedy. There
have been analyzed various proofs of Ukrainian-Polish oposition in World War II and defined their place in
extending data resources.
Key words: oral history, Volyn tragedy, collective memory, memorial places, memoirs, verification.
12. Сверстюк Є. Про нашу історичну пам’ять /
Євген Сверстюк // Урядовий кур’єр. – 2003. – 6 бе-
резня (№ 43). – С. 16
13. Бойко В. Волинська трагедія 1943 р. як об’єкт
усної історії / Вікторія Бойко // Волинська трагедія:
через історію до порозуміння. Матеріали Всеукраїн -
ської наукової конференції, м. Луцьк, 19–20 червня
2013 р. / укладач Анатолій Шваб. – Луцьк: Східнов-
ропейський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2013. –
С. 192.
14. Pojednanieprzeztrudnapamięć. Wołyń 1943 =
Поєднання через важку пам’ять. Волинь 1943 = Rec-
onciliation through difficult remembrance. Volhynia
1943 / Red. A. Zinczuk. – Panorama Kultur, 2012.
15. Поєднання через важку пам’ять. Східна
Галичина / Ред. А. Зінчук, В. Меньок. – Варшава,
Товариство Панорама культур, «Патріотизм зав-
трашнього дня – 2014», Варшавський музей історії
Польщі, 2015 . – 106 c.
3/4 ’2015Оксана Каліщук К Р А Є З Н А В С Т В О
92
|