Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво"
Збережено в:
| Дата: | 2015 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2015
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168732 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" / С. Вакулишин // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 180-185. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168732 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1687322020-05-09T01:26:12Z Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" Вакулишин, С. Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства 2015 Article Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" / С. Вакулишин // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 180-185. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168732 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства |
| spellingShingle |
Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства Вакулишин, С. Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" Краєзнавство |
| format |
Article |
| author |
Вакулишин, С. |
| author_facet |
Вакулишин, С. |
| author_sort |
Вакулишин, С. |
| title |
Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" |
| title_short |
Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" |
| title_full |
Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" |
| title_fullStr |
Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" |
| title_full_unstemmed |
Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" |
| title_sort |
історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "північне сяйво" |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168732 |
| citation_txt |
Історико-краєзнавчі конференції - традиції закладу позашкільної освіти "Північне сяйво" / С. Вакулишин // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 180-185. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT vakulišins ístorikokraêznavčíkonferencíítradicíízakladupozaškílʹnoíosvítipívníčnesâjvo |
| first_indexed |
2025-07-15T03:30:27Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:30:27Z |
| _version_ |
1837682107688681472 |
| fulltext |
Рік у рік збільшується перелік історико-
краєзнавчих академій, науково-практичних та
пресових конференцій, проведених у Центрі по-
зашкільної роботи «Північне сяйво» (далі –
ЦПР), що у Святошинському районі столиці.
Характерними особливостями цих заходів є ін-
новаційні підходи до наукової проблематики,
безпосередня участь членів районного осередку
Спілки краєзнавців, залучення знаних промовців
та експертів, активна участь юних дослідників –
школярів, актуальність для науково-популярної,
педагогічної та музейної практики.
Розпочнемо огляд з науково-технічних кон-
ференцій.
2005 року відбувся «круглий стіл», присвяче-
ний 75-річчю Сирецького танкодрому – зовсім
невідомого, за визначенням міської газети. Ви-
світлювали далеку епоху, зокрема, такі доповіді
і повідомлення: «Виникнення танкодрому»
(довгожитель Ілля Тищенко); «Німецькі танки в
Пушкінському парку» (науковець Дмитро Мала-
ков); «Графічна спадщина Георгія Малакова»
(школяр Дмитро Доричевський); «Спроба ство-
рення довідника «Київ танковий» (школяр Олек-
сій Доричевський); «Результати бліц-опитування
на вулицях Києва» (школяр Іван Павлиго); «Ки-
ївський танковий музей» (полковник у відставці
Георгій Копил).
2007 р. відбулася конференція «1 жовтня
1967 року: реконструкція, акценти, політичне
тло», присвячена 40-річчю проведення найбіль-
шого танкового параду. Дотепер про ту непере-
січну подію не згадують краєзнавчі довідники,
на місці проведення параду (льотне поле авіа-
ційного заводу) не встановлено пам’ятний знак.
Всебічному висвітленню тієї події сприяли
доповіді і повідомлення: «Останні київські па-
ровози»; «Невідомий автограф Олега Анто-
нова»; «Фестиваль молоді Української РСР:
фасад і поза ним»; «1967 рік у біографії Івана
Якубовського»; «Навчання “Днєпр” у художній
спадщині Георгія Малакова»; «Характеристики
бойової техніки, що брала участь у параді»;
«Головна дійова особа параду (опис танку Т-54)».
З цими доповідями і повідомленнями виступили
Олексій Доричевський (авіакосмічний ліцей),
Дарина Жовтобрюх, Володимир Куценко, Вале-
рія Рентух (СШ № 203), Дмитро Малаков (Музей
історії Києва), Юрій Федоров (Національна те-
лекомпанія). На блискучу військово-історичну
експертизу перетворився виступ відомого укра-
їнського письменника, колишнього офіцера
Володимира Гузія.
2010 року відбувся «круглий стіл», присвяче-
ний 75-річчю «Великих київських маневрів».
Восени 1935 р. потужне угруповання «синіх»,
стартувавши біля Бердичева, намагалося захопити
Київ, в якому оборонялися «червоні». Головний
удар «синіх» прийшовся на найпотужнішу діль-
ницю щойно спорудженого «Укріпрайону № 1» в
районі Білогородки. Прорвавши укріплену смугу,
вони посунули далі, в напрямку нинішнього Свя-
тошинського адміністративного району...
Захід розпочався з огляду реліквій Зразко-
вого музею історії Святошинського району. Тут
виставлено, зокрема, «будьонівку», топогра-
фічну мапу, складену саме 1935 р., та коробку
для кулеметних стрічок – безпосередню «учас-
ницю» тих маневрів.
З цікавими повідомленнями виступили юні
дослідники – учні Київської гімназії східних мов
№1 Олександр Ганенко, Андрій Дончук, Іван
Тесьомкін, Богдан Тріска, Денис Шестопалов.
Київський укріплений район очима польових
дослідників представив В’ячеслав Дзівалтов-
ський, завідувач відділу клубу «Десантник».
Учасники заходу переглянули репродукції
світлин «з бойових полів» маневрів, фрагмент
відеозапису спогадів місцевого довгожителя
Альберта Грабовського, почули авторитетний
коментар письменника Володимира Гузія.
До 95-річчя здійснення «петлі Нестерова»
(2008 р.) було проведено прес-конференцію. Річ
у тім, що «мертву петлю» Петра Нестерова тра-
диційно прив’язують до вулиці його імені, що
біля нинішньої станції метро «Шулявська». Не
виконує просвітницької місії чудовий пам’ятник
Нестерову, встановлений 1989 р. біля прохідної
авіаційного заводу і який чітко локалізує непе-
ресічну подію 1913 року.
Сергій Вакулишин (м. Київ)
Історико-краєзнавчі конференції –
традиції закладу позашкільної освіти «Північне сяйво»
180
Історико-краєзнавчі конференції –
традиції закладу позашкільної освіти «Північне сяйво»
181
З обґрунтуванням правильної локалізації
виступили відомі київські краєзнавці – історики
авіації Вячеслав Заярін, Сергій Карамаш, Сергій
Вакулишин. Льотне поле, пов’язуване з Петром
Нестеровим, цілком вписується в межі сучас-
ного летовища «Святошин». Тож нехай візьмуть
це до уваги київські літакобудівники та історики
авіації, учителі та екскурсоводи – таким був
лейтмотив цього заходу.
2009 р. відбулася конференція «З повагою до
минулого, з упевненістю в майбутньому» – до
25-річ чя з часу смерті Олега Антонова. В руслі
авіа ційної історико-технічної спрямованості захо -
ду прозвучали виступи і повідомлення: «Антонов
– генеральний конструктор військово-транспор-
тних літаків (школяр Дмитро Безкровний, внук
одного із соратників Антонова); «Святошинський
“Славутич»: Навчально-тренувальному дельтап-
лану – 30 років» (школярка Олена Варламова);
«Літакові Ан-148 – п’ять років» (школярка Інна
Куравська); «Державне підприємство «Антонов»
у бурхливому морі катаклізмів» (ветеран-антоно-
вець, президент фотоклубу «Ікар» Олександр Ко-
зулько); «Антонов-художник» (мистецтвознавець
Юлія Опанасенко); «Антонов і ХХ сторіччя» (ко-
лишній випробувач літаків Володимир Гузій).
Головою конференції був Василь Руснак, на-
чальник Центрального аероклубу ім. О. Антонова.
Його виступ мав промовисту назву: «“Чайка“
запрошує мужніх» (фото 1).
Конференція до 50-річчя Академмістечка
відбулася 2015 р. Результати бліц-опитування,
проведеного напередодні конференції, засвід-
чили низький рівень обізнаності школярів (учнів
місцевих шкіл) із власним мікрорайоном. На-
приклад, учні 8-х – 9-х класів неспроможні від-
творити назву жодного з десятка академічних
інститутів, хоча деякі з них мають досягнення
європейського рівня.
Присутні почули архівні голоси видатних на-
уковців місцевих інститутів: металофізика Віта-
лія Гридньова, металурга Віктора Єфімова, хіміка
Леоніда Кульського, петролога-геохіміка Миколи
Семененка, геофізика Серафима Субботіна, ме-
талознавця Івана Францевича; переглянули сто-
рінки історії Інституту ім. В. Вернадського
(слайд-шоу); ознайомилися з коментарем до уні-
кальної одноденної виставки фахових та популяр-
них видань, що окреслюють обрії академічної
науки Академмістечка.
Творчість місцевих школярів була представ-
лена поезією про Академмістечко (Анна Мала-
хова, СШ-200), нарисом про вулиці (Валерія
Незвецька, гімназія «Академія») та слайд-шоу
(Ірина Савчук, СШ-200). Прозвучали спогади
довгожителів про минуле Академмістечка.
Значний інтерес у громадськості району ви-
кликають культурологічні заходи Центру поза-
шкільної роботи.
2004 р. відбувся науково-практичний семінар
за підсумками 18-річного опитування школярів
«Рідний край – Київ», проведеного кабінетом
краєзнавства Святошинського центру поза-
шкільної роботи. Матеріали трьох турів опиту-
вання школярів західного адміністративного
району столиці виявили цікаві тенденції – опо-
середкований результат навчально-виховної ді-
яльності класних керівників. Саме їх було
запрошено на цей захід. Доповідав Сергій Ваку-
лишин – ініціатор багаторічного моніторингу
краєзнавчих уподобань школярів.
Діти у своїх відповідях називали найрізно-
манітніші улюблені складові велетенського
міста. Це – історичні місцевості центру, житлові
масиви, відпочинкові зони околиць, селища, ок-
ремі урочища серед міських кварталів.
Варто зазначити, що урбанізовані місцевості
назвали 86% опитаних, а природні – 14%. Рей-
тинг топонімів-лідерів «очолюють» Хрещатик
(зі значним відривом), Гідропарк, Поділ з Андрі-
ївським узвозом. Порівняно з попередніми деся-
тиріччями, відсоток школярів, які вважають
улюбленою місцевістю свій житловий масив,
знизився.
Приємно відзначити, що суттєво зросла ур-
баністична духовність юних мешканців Свято-
шинського району. Цей показник складають
відповіді, що ґрунтуються на любові до непов-
торного київського ландшафту та архітектурних
перлин, на відчутті особливої аури історичного
центру.
Опитування з’ясувало також обізнаність
дітей зі столичними музеями. З понад 50-ти за-
гальнодоступних музеїв у відповідях фігурують
36. Музеї, що пропагують українську націо-
нальну культуру, найкраще знають 35% респон-
дентів, а києвознавчі – 10%. Лідери опитування
– музеї зі статусом національних: Природничий,
Тараса Шевченка та Другої світової війни.
Сьоме місце рейтингу посідає щемливо-правди-
вий музей «Чорнобиль».
Обробка відповідей третього запитання
спростувала думку про те, що нинішні діти пе-
рестали спілкуватися з традиційною книжкою.
Це правда, що читають дуже мало, але відсоток
бібліофілів є стабільним протягом 18 років. За-
питання стосувалося лише києвознавчої худож-
ньої літератури, тобто тих творів, де місто
змальовано або в якому розгортається дія. Зро-
зуміло, школярі передусім називають програ-
мові твори. У підлітків лідирують «Повість
минулих літ», повісті М. Гоголя, твори О. Пуш-
кіна та О. Олеся. Рейтинг старшокласників очо-
люють «Кайдашева сім’я», «Чорна рада» та
п’єси І. Кочерги. В обох вікових групах лідиру-
ють «Слово о полку Ігоревім» та «За двома
зайцями».
Почесними гостями заходу й активними
учасниками обговорення заявленої проблема-
тики семінару були письменник, артист Василь
Довжик, науковці НДІ Українознавства Валерій
Сніжко та Михайло Кононенко.
2009 р. відбулася урочиста академія з нагоди
10-річчя з часу заснування музею історії Свя-
тошинського району. Гості оглянули музейну
експозицію та одноденну виставку книжок з
дарчими написами.
З привітаннями виступили Надія Голота –
директор місцевої школи, член Національної
спілки краєзнавців України та Всеукраїнського
географічного товариства, Сергій Карамаш –
старший науковець Державного архіву Києва,
Микола Папенко – колишній голова райвикон-
кому, Олександр Гончаров – доцент Київського
національного університету імені Тараса Шев-
ченка та ін.
Відбулося вручення подячних грамот «дру-
зям музею»: вдові академіка О. Антонова Ельвірі
Антоновій (номінація «меморіальні предмети»),
ветерану місцевого НДІ Лідії Бродовій (номіна-
ція «науково-технічні раритети»), музейнику
Дмитрові Малакову (номінація «військово-по-
льові раритети»), працівникові апарату Київради
Миколі Папенку (номінація «унікальні фотогра-
фії»), архітекторові Всеволоду Суворову (номі-
нація «найактивніший поповнювач фондів»).
Доповідь завідувача музею було присвячено
змісту наукової концепції цього музею, характе-
ристиці опорних експонатів, задумам нових
екскурсій та виставок.
Було зачитано деякі відгуки відвідувачів
музею: «Щиро дякуємо за любов до свого району,
3/4 ’2015Сергій Вакулишин К Р А Є З Н А В С Т В О
182
який є часточкою нашого стародавнього Києва.
Дякуємо за невтомну пошукову роботу, глибокі
екскурсії...» (В. Клименко, О. Єрьоміна та ін.
члени Ліги екскурсоводів Києва); «Дуже цікава
і корисна, особливо для молоді, експозиція, чу-
дове оформлення» (О. Плетньов, киянин, що
живе в Німеччині); «...Висловлюю задоволення
цим маленьким, але наділеним глибоким зміс-
том музеєм, зробленим у найліпшій формі. Це
йде із самих глибин історії...» (керівник делега-
ції освітян Стамбула); «Хоч музей і маленький,
але все чудово, і з однієї речі можна дізнатися
дуже багато. Бажаю, щоб ваш музей розвивався,
і всім дітям і дорослим теж подобалось так,
як мені!» (А. Яремчук, п’ятикласниця 254-ї
школи.)
2010 р. відбувся «круглий стіл» з проблем
викладання києвознавства. Докладно про цей
захід читачам журналу «Краєзнавство» розповів
Олександр Гончаров у № 1 за 2012 р.
2011 р. ЦПР представив унікальний проект:
Енциклопедичний довідник «Терени Святошин-
ського адміністративного району Києва до 1973
року» Cергія Вакулишина.
Довідник містить понад 150 статей з висо-
коякісно опрацьованими відомостями з різних
галузей – історії, географії, економіки, науки,
культури, літератури тощо. В стислому енцик-
лопедичному стилі подано ретроспективу жит-
тєдіяльної палітри західних околиць міста від
середини ХІХ ст. до часу утворення Ленінград-
ського району.
Наукову вагу довідника збільшує той факт,
що періоду до 1945 року присвячено 56 % його
обсягу. 20 статей з’ясовують «білі плями» киє-
вознавства. 23 % обсягу довідника присвячено
науково-технічним аспектам, зважаючи на ваго-
мий внесок місцевих фахівців у розвиток авіації,
машинобудування, кібернетики. Попри те, що
бурхливо розвивалися передовсім північні мі-
крорайони, – належну увагу приділено висвіт-
ленню ретроспективної мозаїки південних
(борщагівських) мікрорайонів.
Джерельною базою довідника є відомчі ви-
дання, періодика, мемуаристика, спогади довго-
жителів, державні архіви.
На презентацію довідника до конференц-
зали ЦПР завітали: журналіст Олександр Бог-
дан, директор Ірпінського історико-краєзнавчого
музею Анатолій Зборовський, науковець-архі-
віст Сергій Карамаш, ветеран Українського те-
лебачення Катерина Лозовенко, святошинський
довгожитель Леонід Пацек, громадський діяч
Віктор Ткаченко та ін. Вів презентацію Микола
Скрипець – поет, ветеран педагогічної праці,
директор СШ-235.
2012 р. відбулася конференція «З історії
освітньо-виховного простору Святошинського
району», присвячена 100-річчю з часу ство-
рення двокласного земського училища в селі
Братська Борщагівка. Учасники заходу оглянули
виставку «Фрагменти освітньо-виховного про-
стору Ленінградського району» в музеї історії
Святошинського району. З цікавими повідом-
леннями виступили, зокрема: науковець Дер-
жавного педагогічного музею АПН України
Валерій Харченко – «Структура формальної ос-
віти 100 років тому»; ветеран КБ О. Антонова
Леонід Пацек – «Діти війни»; вчителька Ольга
Соломонюк – «Спогади про святошинське до-
звілля 60-х рр.); заступник директора Коледжу
інформаційних технологій, геодезії та землев-
порядкування Вадим Вітенко – «Етапи станов-
лення Топографічного технікуму»; керівник
музею історії 206-ї школи Наталія Кисельова
«Шкільні будні і свята»; член Національних
творчих спілок: Художників та Журналістів
Альберт Петров – «Перші роки Будинку піоне-
рів»; фортепіанний дует Нонна Козлова та Те-
тяна Чайка – «Сторінки історії музичної школи
№ 22»; громадський діяч Віктор Ткаченко –
«РУХ і діти».
Учасники конференції, присвяченої 40-річ -
чю Ленінградського / Святошинського району
(2013 р.), оглянули одноденну виставку книжок,
що ілюструють місцеву історію. Прологом про-
звучало вітання старшокласників гімназії «Ака-
демія». Першим виступив Валерій Фісун – один
з авторів першого випуску газети «Святошин-
ські вісті».
Відбулася презентація бібліографічного по-
кажчика кабінету краєзнавства ЦПР – рукопис
студентки-практикантки Катерини Герасимчук.
Присутніх було поінформовано про історико-
краєзнавчі здобутки останнього десятиріччя.
Подальше спілкування вилилося в калейдоскоп
спогадів, міркувань, вражень учасників конфе-
ренції.
Насамкінець стартував учнівський фотокон-
курс в рамках районної експедиції «Мій рідний
край – Святошинський район» (фото 2).
Історико-краєзнавчі конференції –
традиції закладу позашкільної освіти «Північне сяйво»
183
2014 р. відбулася конференція «Дачний
феномен ХХ сторіччя». Школярка Діана Щерба
представила зразки своєї творчості (есе, ма-
люнки). Дачну ретро-моду презентувала Вален-
тина Блага, дизайнер театру моди ЦПР.
Прозвучав огляд художньої літератури сере-
дини ХІХ – початку ХХ ст. на зазначену тему.
Було зачитано главу з майбутньої книжки про
Святошинський район, яку готує видавництво
«Амадей». Всі виступи супроводжували слайди
дачного Святошина, перезняті з унікальної ко-
лекції поштівок Віктора Киркевича (фото 3).
3/4 ’2015Сергій Вакулишин К Р А Є З Н А В С Т В О
184
* * *
2004 року було видано книжку «Святошин-
ський район столиці: Посібник з місцевої істо-
рії» Сергія Вакулишина. У ній, вперше в
практиці українського києвознавства, скрупу-
льозно простежено формування території од-
ного міського адміністративного району, подано
своєрідні конспекти історії місцевих поселень.
З нагоди 10-річчя виходу в світ цього посіб-
ника у ЦПР «Північне сяйво» 2014 р. відбувся
науково-практичний семінар. До участі в ньому
запрошено ветеранів святошинських підприємств
та фахівців кафедри суспільно-гуманітарної ос-
віти та виховання Інституту післядипломної
освіти Київського університету імені Бориса
Грінченка.
Автор книжки зробив огляд доповнень до лі-
тературного, топонімічного та хронологічного
розділів посібника, яких за десять років набра-
лося, відповідно, – 14, 35 та понад 400.
Розгорнутий аналіз посібника здійснив Ми-
хайло Савченко – заступник директора з на-
вчально-методичної роботи, вчитель-методист
історії Київської гімназії східних мов № 1. На
його думку, сюжети книжки, оптимальні за об-
сягом та змістом, вчитель може використовувати
на уроці із застосуванням різних педагогічних
технологій (проблемні завдання, інтерактивне
навчання, метод проектів, метод розвитку кри-
тичного мислення, ілюстративний метод тощо),
технології групових творчих справ. У рамках
позаурочної роботи із святошинознавства є
корисними такі форми роботи, як проведення
місцевих екскурсій, розробка і представлення
проектів інформаційного, картографічного або
ілюстративного спрямування.
М. Савченко також зауважив, що посібник
органічно поєднує історичне, географічне та лі-
тературне краєзнавство і в сукупності представ-
ляє комплексну ретроспективу Святошинського
району. Це розширює кругозір учнів, сприяє
формуванню їх світоглядних позицій, розу-
мінню ними історичних явищ, – через історію
району виводить на загальноісторичні події і
явища. Автор посібника уникає пропагандист-
ських спрощень, але, застосовуючи у своїх на-
рисах та есе проблемні підходи, розвиває
інтерес до місцевої історії, історії повсякден-
ності киян (у свідченнях і трактуваннях), стиму-
лює потяг до роботи з першоджерелами.
* * *
Варто зазначити, що всі перелічені заходи
мали присвяту одній з двох дат – 13 жовтня (день
пам’яті преподобного Миколи Святохи, духов-
ного покровителя адміністративного району) або
12 квітня (день утворення району). На кількох
конференціях було оприлюднено історико-кра-
єзнавчі відкриття. Йдеться, насамперед, про за-
ходи, що висвітлювали танкову проблематику, а
також про конференцію «З історії освітньо-ви-
ховного простору Святошинського району».
Під час деяких заходів відбувалося попов-
нення фондів кабінету краєзнавства ЦПР та
музею історії Святошинського району. Наприк-
лад, на одній із конференцій 2005 р. Г. Копил
подарував комплект матеріалів з танкової тема-
тики, які можуть використовувати слухачі Малої
академії наук, студенти-практиканти. Під час
академії з нагоди 10-річчя музею корінна свято-
шинка Ольга Соломонюк подарувала сифони
для газованої води, які перебували у місцевому
вжитку в 1960-ті – 1970-ті рр. На конференції до
50-річчя Академмістечка ветеран Інституту про-
блем лиття НАН України Тамара Здоровецька
подарувала музеєві свої авторські свідоцтва про
винаходи.
Історико-краєзнавчі конференції –
традиції закладу позашкільної освіти «Північне сяйво»
185
|