Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років

Розглядається комплекс питань, пов'язаних з відновленням системи підготовки кваліфікованої робочої сили для Південно-Західної залізниці у перші повоєнні роки на прикладі Київської технічної школи. Висвітлюється нормативно-правова база діяльності таких закладів, контингент учнів, труднощі та нег...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Шелейко, Т.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2015
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Історія України у світлі регіональних досліджень
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168736
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років / Т. Шелейко // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 215-223. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168736
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1687362020-05-09T01:26:16Z Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років Шелейко, Т. Історія України у світлі регіональних досліджень Розглядається комплекс питань, пов'язаних з відновленням системи підготовки кваліфікованої робочої сили для Південно-Західної залізниці у перші повоєнні роки на прикладі Київської технічної школи. Висвітлюється нормативно-правова база діяльності таких закладів, контингент учнів, труднощі та негаразди в організації навчального процесу, його матеріально-технічне забезпечення. Рассматриваются комплекс вопросов, связанных с восстановлением системы подготовки квалифицированной рабочей силы для Юго-Западной железной дороги в первые послевоенные годы на примере Киевской технической школы. Освещается нормативно-правовая база деятельности таких учреждений, контингент учащихся, проблемы и трудности организации учебного процесса, его материально-техническое обеспечение. The complex of questions related to recovery of the system for training skilled labor force for the South- Western railway in the early postwar years on the example of Kyiv technical school are considered. The regulatory framework of such institutions activity, the students’ contingent, the difficulties and negative trends in the organization of the educational process, its material welfare are highlighted. 2015 Article Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років / Т. Шелейко // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 215-223. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168736 65.014 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень
spellingShingle	Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Шелейко, Т. Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років Краєзнавство
description	Розглядається комплекс питань, пов'язаних з відновленням системи підготовки кваліфікованої робочої сили для Південно-Західної залізниці у перші повоєнні роки на прикладі Київської технічної школи. Висвітлюється нормативно-правова база діяльності таких закладів, контингент учнів, труднощі та негаразди в організації навчального процесу, його матеріально-технічне забезпечення.
format	Article
author	Шелейко, Т.
author_facet	Шелейко, Т.
author_sort	Шелейко, Т.
title	Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років
title_short	Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років
title_full	Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років
title_fullStr	Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років
title_full_unstemmed	Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років
title_sort	відновлення системи підготовки кадрів для південно-західної залізниці у другій половині 1940-х років
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Історія України у світлі регіональних досліджень
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168736
citation_txt	Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років / Т. Шелейко // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 215-223. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT šelejkot vídnovlennâsistemipídgotovkikadrívdlâpívdennozahídnoízalíznicíudrugíjpoloviní1940hrokív
first_indexed	2025-07-15T03:30:38Z
last_indexed	2025-07-15T03:30:38Z
_version_	1837682118950387712
fulltext	215 УДК 65.014 Тетяна Шелейко (м. Кременчук) Відновлення системи підго товки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років Розглядається комплекс питань, пов’язаних з відновленням системи підготовки кваліфіко- ваної робочої сили для Південно-Західної залізниці у перші повоєнні роки на прикладі Київської технічної школи. Висвітлюється нормативно-правова база діяльності таких закладів, кон- тингент учнів, труднощі та негаразди в організації навчального процесу, його матеріально- технічне забезпечення. Ключові слова: відновлення, робоча сила, система підготовки кадрів, залізничний транс- порт. Війна та окупація спричинили масштабні руйнування залізничної інфраструктури. Її відродження потребувало не лише великих ка- піталовкладень, а й масової підготовки кваліфі- кованих кадрів. Кожна залізниця мала свою мережу технічних шкіл та залізничних училищ, у яких навчалися й одержували перші практичні навички майбутні працівники середньої ланки. Одним з провідних закладів цього типу стала Київська технічна школа (КТШ) Південно- Західної залізниці (ПЗЗ), що готувала кадри для ПЗЗ та Південно-Західного округу за такими спеціальностями: паровозні машиністи, поїзні вагонні майстри, начальники станцій, диспет- чери, шляхові майстри, начальники поїздів, шо- фери та інші. Сотні випускників школи після її закінчення сумлінно працювали на Південно- Західній залізниці, багатьма з них колектив на- вчального закладу пишався. Вихованці КТШ диспетчер В.Я. Лощиніна, відома на всій заліз- ничній мережі, машиніст Г.І. Поплавський та багато інших своєю самовідданою працею за- безпечували виконання планів 4-ї п’ятирічки за чотири роки. Спочатку, у перший повоєнний рік, школу та навчальну раду очолював інженер-капітан адміністративної служби М. Євреїнов [1]. З 1947 році його замінив інженер-майор Т. Кос- тюк, якому в організації навчального процесу, виробничої практики, вирішенні господарських і побутових питань допомагали завідувач навчальної частини інженер-лейтенант тяги Галака, завідувач виробничим навчанням інже- нер-капітан шляху і будівництва Стельмашев- ський, помполіт школи, інженер-лейтенант адміністративної служби Каплан, головний бухгалтер технік-лейтенант адміністративної служби Венцель, а також кращі представники викладацького корпусу інженер-майор руху Дахно, інженер-капітан руху Зубрицький, інже- нери-капітани тяги Л. Пивоваров та К. Семен- ченко, інженери-лейтенанти адміністративної служби Струтинська, А. Кудельська, Н. Лящен - ко, інженер-лейтенант тяги Кравчук, технік- лейтенант тяги Давидов [2]. Організація роботи навчального закладу здійснювалася згідно з вказівками Центрального управління учбовими закладами (ЦУУЗ) Мініс- терства шляхів сполучення (МШС) та планами, затвердженими заступником начальника ПЗЗ і наказами начальника залізниці. Окрім підго- товки основних груп у школі проводилися семі- нари з підвищення кваліфікації для працівників перелічених вище спеціальностей, підготовле- них шляхом індивідуального навчання на вироб- ництві. У перший повоєнний рік школа підготувала 1065 фахівців (зі слухачами короткотермінових семінарів включно). Середнє наповнення груп становило 37 осіб. 19,2% випускників склали іспити на «відмінно», 47,6% – «добре» і 2,6% не пройшли іспит [3]. За рік було зараховано 96 і випущено 95 ма- шиністів паровозів, відповідно 27 і 19 помічни- ків машиністів, 21 і 18 котельників, 13 і 12 машиністів кранів, 51 і 23 диспетчери, 84 і 52 поїзних вагонних майстри, 82 і 107 шоферів, 34 і 31 відповідальних за проведення вибухових 3/4 ’2015Тетяна Шелейко К Р А Є З Н А В С Т В О 216 Професія Зараховано Випущено Не склало іспит Машиністи 2-го класу 66 63 3 Машиністи 3-го класу 135 123 8 Начальники станції – 113 7 Мостові майстри 28 28 – Шофери 208 206 2 Поїзні вагонні майстри 16 11 5 Підривники 32 34 – Нормувальники 26 26 – Разом 511 604 25 Спеціальності Зараховано Екзаменувалися Результати іспитів відм. добре задов. незадов. Механіки цегельних заводів – 19 9 5 4 1 Шляхові майстри – 20 8 6 6 – Поїзні вагонні майстри – 22 13 9 – – Диспетчери – 23 6 10 7 – Помічники машиністів 224 218 53 75 87 3 Бухгалтери 20 19 6 9 4 – Відповідальні за вибухові роботи 40 39 8 16 15 – Оглядачі вагонів 23 22 7 10 5 – Котельники 5 5 3 2 – – Нормувальники 20 19 9 7 3 – Шляхові майстри 27 – – – – – Машиністи 116 – – – – – Диспетчери 32 – – – – – Начальники поїздів 16 – – – – – Всього 523 406 122 149 131 4 робіт, а також випущено 21 начальника станції, 41 чергового по станції, 19 начальників поїздів і 23 бухгалтери, зараховано на навчання 24 шля- хових майстрів. У зведеній відомості семінарів при КТШ за 1946 р. містяться дані про кількість слухачів цієї форми навчання: Через рік, станом на 1 січня 1948 р., контин- гент школи становив 170 осіб. За 1947 р. було зараховано 896 осіб, випущено 753 особи (включно зі слухачами короткотермінових курсів). Навчальний процес, незважаючи на післявоєнні труднощі, поступово набирав обер- тів не лише за кількістю учнів, а й за якістю підготовки. Результати іспитів усього контин- генту ілюструють такі дані: на «відмінно» їх склали 26,6% слухачів, «добре» – 40,9%, «задовільно» – 31,7%, «незадовільно» – 0,8%. Успішність за окремими спеціальностями у 1947 р. демонструє таблиця [4]: Відновлення системи підго товки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років 217 Нижче наведені дані за проведеними при школі семінарами: Всі групи за спеціальностями від третини до половини навчального часу проводили на практичних заняттях. Навчання для кожної групи фахівців тривало у різний час. Так, шляхові майстри (21 особа) почали навчання 20 січня 1947 р., а завершили – 15 березня 1948 р., паровозні машиністи ТГ-1 і ТГ-2 (26 осіб) навчалися з 24 березня 1947 р. до 24 березня 1948 р., паровозні машиністи ТГ-3 (27 осіб) – з 1 вересня 1947 р. до 1 ве- ресня 1948 р., паровозні машиністи ТГ-4 (23 особи) і диспетчери (32 особи) – з 13 жов- тня 1947 р. до 13 жовтня 1948 р., начальники поїздів (16 осіб) – з 4 грудня 1947 р. до 4 лю- того 1948 р. Цікавим є соціально-політичний зріз кон- тингенту слухачів технічної школи. За даними 1947 р. слухачами КТШ були: – за освітнім цензом – 20 осіб мали почат- кову освіту (до 5 кл.), 120 – до 7 кл, 30 – 7 та більше класів; – за виробничим стажем – 64 особи – до 3 років, 91 – від 3 до 10 років, 15 – понад 10 років; – за партійністю – 31 особа – члени і канди- дати у члени ВКП(б), 37 – комсомольці, 102 – безпартійні. Як бачимо, основу учнів становили молоді люди з невисоким культурно-освітнім рівнем, з різних причин «не охоплених» партійними та комсомольськими організаціями. З перших днів відновлення навчального процесу гострим було питання поліпшення на- вчально-виробничої бази школи, що доводилося робити власними силами колективу навчаль- ного закладу. Не маючи необхідних коштів, викладацький персонал спільно з курсантами власними силами обладнали кабінети, і хоча до повної їх комплектації наочними засобами було ще далеко, та вже на кінець 1946 р. школа мала [5]: а) кабінет експлуатаційних дисциплін, де був обладнаний умовний перегін з діючими апара- тами напівавтоматичного блокування, жезло- вими, телеграфними, телефонними апаратами вартістю 30 тис. руб. Кожен курсант відпрацьо- вував дії з прийому й відправлення поїздів з усіх видів стосунків між станціями; б) паровозний кабінет з 6 плакатами про об- ладнання паровозів, 3 схемами основних вузлів паровоза П-32 («Перемога») і 8 плакатами з Пра- вил технічної експлуатації (ПТЕ); в) шляховий кабінет з відновленими прила- дами: мензульною підставкою, штативом, кіпре- гелем, мензульною дошкою, бусоллю, круглим рівнем; г) авторемонтний кабінет зі встановленими розрізами тандем-насоса та повітророзподільни- ків, плакатами всіх автогальмових приладів, схемами гальмового устаткування паровозів, тендера, вагона; е) кабінет автовідділу, де силами курсантів під керівництвом викладача Михайленка відновлено такі експонати: двигун ЗІС-5 у роз- різі на рухомому стенді, рама з двигуном і трансмісією ЗІС-5, передній міст і кермування Спеціальності З ар ах о ва н о Е кз ам е н ув ал и ся Результати іспитів ві д м . д о б р е за д о в. н е за д о в. Паровозні машиністи на І кл. 41 41 5 31 3 2 Паровозні машиністи на ІІ кл. 61 61 19 23 19 – Паровозні машиністи на ІІІ кл. 11 11 1 5 5 – Машиністи- конструктори з теплотехніки 20 20 4 14 2 – Машиністи вуглепідйомних кранів 8 8 1 6 1 – Бухгалтери 21 21 4 7 10 – Шофери 191 191 54 100 37 – Паровозні машиністи на ІІ кл. 17 – – – – – Всього 370 353 88 196 77 2 3/4 ’2015Тетяна Шелейко К Р А Є З Н А В С Т В О 218 ГАЗ-АА, задній міст ГАЗ-АА, три карбюра- тори різних систем, трамблер-дистрибютер, паливний насос, макети знаків правил дорож- нього руху, комплект плакатів газогенератор- ного автомобіля ЗІС-31, три кресленики з курсу «Дизель». Упродовж наступного року керівництву КТШ вдалося дещо покращити навчально- виробничу базу: було проведено капітальний ремонт навчального корпусу, у всіх аудиторіях і службових приміщеннях побілено і пофар- бовано стіни, відремонтовано, засклено й пофарбовано всі віконні рами, двері, меблі, приведено до ладу парадний вхід, виготовлено і пофарбовано столи, табурети й лавки. Крім того, було придбано шафи для навчальних кабінетів, письмові столи, дивани, стільці, зве- дено сарай для машин і палива, виготовлено стелажі для бібліотеки, перероблено недіючу душову в кімнату для паління, відремонтовано парове опалення, виготовлено нові класні дошки. Аудиторії, що слугували водночас навчаль- ними кабінетами, постійно поповнювалися на- очними посібниками й обладнанням. У 1947 р. вперше було обладнано кабінет загально- о світніх дисциплін і теплотехніки. Наочність підбирали таким чином, щоб ілюструвати ви- робничі цикли і проводити досліди з теплотех- ніки, електрики чи інших розділів фізики. Підібрана й розташована у спеціальних шафах велика колекція палива і змащувальних мате- ріалів, що застосовувалися на Південно- Західній залізниці. Окрема шафа надана під наочні засоби з обробки та підготовки води. У цьому ж кабінеті, що слугував також крес- лярською залою, встановили шафу для крес- лярського приладдя, якими користувалися курсанти. Завідувач кабінету Л.А. Пивоваров організував виставку кращих графічних робіт слухачів. У кабінеті рухомого складу курсанти під ке- рівництвом інженер-капітана тяги К.С. Семе- ненка змонтували вагонний вузол – «ходова частина – ресорне підвішування – автозчеп- лення – буфер». Для цього кабінету придбали шаблони для вимірювання колісної пари і го- ловки автозчеплення, макет теплого промивання паровозів, моделі візків Бісселя-Деймонда по- трійного підвішування та чотиривісної гондоли, комплект плакатів паровозів ФД і ЙС та з облаш- тування вагонів. Силами курсантів виготовлені розрізи кла- пана «Альфа» з шайбами і прес-маслянки, а також 20 креслеників з курсу «Паровоз». У кабінеті автогальм змонтували стіл для ви- пробування повітророзподільника, виготовили розрізи насоса та всіх основних деталей авто- гальма. Кабінет мав повний комплект плакатів з облаштування автогальм. Кабінет експлуатаційних дисциплін був устаткований умовним перегоном з діючими апаратами напівавтоматичного блокування, жезловими, телеграфними і телефонними апаратами. Його наповнили наочними посібни- ками: сигнальними ручними ліхтарями, пра- порцями і прапорами, свистками, щитами, гальмівними черевиками, контрольними зам- ками Милентьєва, стрілочним ліхтарем. Було придбано всі книги і бланки з вантажних пере- везень та поїзної документації. У колійному кабінеті обладнали геодезичний відділ необхідними інструментами, підібрали і виготовили елементи верхньої будови шляху, придбали макети поперечних розрізів земляного полотна, англійського й одиночного стрілочних переводів, ізолюючих стиків системи Шестопа- лова і комплект шляхових знаків. Крім того, було виготовлено макет трьох металевих мостів, придбано деякі шляхові механізми, зокрема, пневматичний шпалопідбійник, пневматичний костилезабивач, електричний вібраційний шпа- лопідбійник. Бібліотеку технічної школи перевели до ве- ликої, світлої, добре відремонтованої кімнати, обладнали стелажами та необхідними меблями. В одній частині приміщення розташували сте- лажі з літературою, в іншій – читальню. У фон- дах книгозбірні на той час вже налічувалося понад 3000 томів. Упродовж 1947 р. бібліотеку відвідало 4615 осіб, кількість книговидач становила 5539, а на абонементі налічувалося 923 читача. У Київській технічній школі у штаті викла- дачів та інструкторів налічувалося 17 осіб. З них вищу освіту мали 10 осіб, середню – 3, незакін- чену вищу – 4. У навчальному закладі працю- вало троє сумісників [6]. Більшість викладачів та інструкторів мали значний життєвий і профе- сійний досвід: Відновлення системи підго товки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років 219 Так, викладачі паровозних спеціальностей Р.Т. Кравчук (середня освіта) віддав своїй профе- сії 48 років, його колега-сумісник М.М. Шишкін (середня освіта) – 49 років, викладач експлуа- таційних спеціальностей С.С. Дахно (вища ос- віта) – 42 роки, викладач шляхових дисциплін Г.С. Стельмашевський (вища освіта) – 24 роки. Стаж інших представників викладацько- інструкторського корпусу становив від 6 до 17 років. В окремих групах з дозволу сектора підго- товки кадрів ПЗЗ проводилися додаткові кон- сультації для курсантів, які мали слабку загальноосвітню підготовку та не повністю від- повідали виробничим та політичним вимогам тієї спеціальності, з якої навчалися. Так, у гру- пах начальників поїздів та начальників станцій були організовані додаткові консультації з росій- ської мови та математики. Крім того, в окремих випадках практикувалися індивідуальні консуль- тації демобілізованих військовослужбовців старшого командного складу Червоної армії (майора Стулішайка, Героя Радянського Союзу Кандири та інших) [7]. Всі групи були забезпечені навчальними пла- нами ЦУУЗ МШС (за винятком ПТЕ), текстами Закону про 5-річний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР, Статуту про дисципліну, правил протиповітряної оборони, військово-транспортну підготовку та військово- транспортних перевезень. Програми з усіх дисциплін обговорювались і затверджувались методичним бюро школи. Зве- дені тематичні плани з дисциплін «Паровозний машиніст», «Начальник станції», «Поїзний ва- гонний майстер», «Шляховий майстер» підготу- вали кращі викладачі школи М.О. Андрющенко, П.Й. Галака, Д.В. Зубрицький, Г.С. Стельмашев- ський [8]. У процесі підготовки до занять викла- дачі згідно з темою, передбаченою на цей день робочим планом, складали плани уроків, а мо- лоді викладачі, як правило, – ще й конспект з до- зуванням часу, підбором сучасного матеріалу та відповідними засобами унаочнення. Приблиз- ний план уроку викладача як орієнтир був роз- роблений заздалегідь. У всіх групах у порядку викладу програм- ного матеріалу здійснювалося вивчення наказів МШС та методів Героїв Соціалістичної Праці відповідно до спеціалізації групи, хоча тексти наказів надходили до навчального закладу нере- гулярно. Їхнє отримання і систематизування здійснювалося персонально кожним викладачем у відповідній службі. Курсанти школи були забезпечені робочими місцями (учнівськими партами, столами й ослін- чиками), інструментами для проведення геоде- зичних робіт, підручниками зі спеціальних дисциплін. Канцелярськими товарами школа курсантів не забезпечувала. З підручниками і навчальними посібниками існували проблеми. За винятком практичних керівництв за професіями всі підручники були застарілими й бібліотека школи потребувала суттєвого поповнення, особливо з паровозної, шляхової спеціальностей, а також автосправи. Упродовж навчального року адміністрація школи, а також голови методичних комісій від- відали 88 уроків, після яких викладачі одержали рекомендації щодо вдосконалення методики на- вчання, а кращий досвід популяризувався серед усього колективу закладу. Контроль знань учнів здійснювався відпо- відно до методичних вказівок ЦУУЗ МШС на кожному уроці шляхом опитування за вже опра- цьованим матеріалом 2-3 курсантів. По завер- шенню повного курсу чи дисципліни викладач здійснював опитування всіх слухачів і виставляв підсумкову оцінку знань кожному з них. Крім того, не рідше одного разу на місяць по всіх дисциплінах проводилися контрольні роботи, оцінки яких також виставлялися в журнал. Остаточна перевірка знань курсантів здійс- нювалась у шляхових і кваліфікаційних комісіях, склад яких визначався наказами начальника ПЗЗ згідно зі спеціальністю групи, що завершила на- вчання, і вказівками ЦУУЗ МШС. Вказані комісії оцінювали знання кожного курсанта, який закін- чив навчання у школі, причому ці оцінки офор- млювалися протоколами встановленої форми. Для контролю за роботою навчальних груп секретарі навчальної частини вели два журнали: щоденний та щотижневий облік годин, що здійс- нювався шляхом фіксації залишку годин з кож- ної дисципліни на завершення кожного тижня навчального процесу [9]. Контроль якості знань по кожній групі здійс- нювався шляхом відвідування уроків усіх викла- дачів представниками адміністрації та головами методичних комісій. З метою належної організа- ції методичної роботи у школі наказом № 146 ЦУУЗ МШС були створені навчальна рада як дорадчий орган при начальнику школи та мето- дичне бюро у складі всіх викладачів школи як дорадчий орган при начальнику навчальної час- тини школи. Крім того, постійно діяли мето- дичні комісії: а) загальноосвітніх, політичних дисциплін та протиповітряної оборони (голова – інженер-лей- тенант адміністративної служби А. Кудельська) з 5 осіб; б) паровозних і вагонних дисциплін (голова – інженер-механік А. Пивоваров) з 6 осіб; в) експлуатаційних дисциплін (голова – ін- женер-капітан руху М. Андрющенко) з 3 осіб; г) шляхових дисциплін (голова – інженер-ка- пітан шляху й будівництва Г. Стельмашевський) з 3 осіб; д) автомобільних дисциплін (голова – інженер-лейтенант адміністративної служби П. Лященко) з 4 осіб. Всі методичні комісії упродовж навчального року працювали згідно з планами, що склада- лися на кожен місяць і квартал. Всього за рік було проведено 54 засідання методкомісій. Серед основних питань, які на них обговорюва- лися, – робочі тематичні плани викладачів, зведені тематичні плани за провідними профе- сіями, організація навчальних кабінетів, від- криті уроки, а також програми спеціальності «Паровозний машиніст», складання рецензії на брошуру інженера-лейтенанта тяги Ізотова «По- шкодження тандем-насоса». Основною формою навчання й розповсюд- ження досвіду роботи кращих викладачів стало проведення відкритих уроків та вивчення кон- спектів кращих викладачів. Зразкові конспекти викладачів за змістом окремих дисциплін обго- ворювалися на засіданнях методичного бюро та рекомендовані до використання всіма виклада- чами школи. Упродовж навчального року всі ме- тодичні комісії провели загалом 18 відкритих уроків. Кращі відкриті уроки дали А. Кудель- ська (математика), М. Андрющенко (організація руху поїздів), А. Каплан (вивчення книги Й. Сталіна «Про Велику Вітчизняну війну»), Д. Зубрицький (правила технічної експлуатації). Хід обговорення відкритих уроків фіксувався у протоколах. Кращі робочі тематичні плани ви- вішувалися на спеціальній дошці у навчальній частині школи. Задля підвищення кваліфікації викладачів два інженери-викладачі школи проходили семі- нар при Центральних технічних курсах. У самій школі семінари з підвищення кваліфікації викла- дачів не проводилися. 3/4 ’2015Тетяна Шелейко К Р А Є З Н А В С Т В О 220 Допомога відстаючим курсантам здійснюва- лась у вигляді додаткових консультацій у кіль- кості 60 годин на рік. Крім того, консультації курсантів проводилися під час кожного відвіду- вання викладачами гуртожитку школи. Досвід відмінників навчання популяризувався лише через громадські організації в настінній пресі. Методичні органи його популяризацією займалися незадовільно. У руслі тогочасних вимог керівництво Київ- ської технічної школи приділяло підвищену увагу «політико-виховній роботі». Для цього складалися щомісячні плани, що затверджува- лися начальником навчального закладу. У зв’язку з різним рівнем підготовки курсантів, які прибу- вали на навчання, з листопада 1946 р. плани ро- боти складалися окремо для кожної групи, виходячи з загальношкільного плану масово-по- літичної роботи. У школі на постійній основі діяв семінар агі- таторів груп. Заняття проводилися один раз на тиждень. У кожній групі працювало по два агі- татори, які здійснювали колективне читання газет і бесіди у гуртожитку. У школі та гурто- житку було обладнано по одній газетній вітрині, а кожен агітатор одержував газети з бібліотеки школи. У січні-лютому 1946 р. під час виборів до Вер- ховної Ради СРСР викладачі і курсанти провели велику «роз’яснювальну роботу» на виробничій дільниці 50, закріпленій за парторганізацією Ки- ївської технічної школи. Сім викладачів школи працювали головами і членами дільничних вибор- чих комісій, 37 курсантів – агітаторами. За оцінкою Залізничного райкому КП(б)У (м. Київ), агітпункт виборчої дільниці № 50 ви- знаний кращим у районі. Його роботою керував курсант групи «Начальник станції» майор Сту- лішайко. Надалі 6 викладачів і 35 курсантів пра- цювали головами, членами дільничних комісій та агітаторами під час виборів до Верховної Ради УРСР. Упродовж 1946 навчального року у школі ви- йшло 11 номерів настінних газет, 8 «блискавок», 12 монтажів на теми: «5-річний план відбудови та розвитку народного господарства СРСР», «М. Горький – великий російський письмен- ник», «Парад молодості» та інші. Курсанти здійснили 5 культпоходів до музею Леніна, 4 – до парткабінету райкому КП(б)У, 6 – до театрів та кінотеатрів. У школі було прочитано 15 лекцій для кур- сантів та викладачів. За договором з «Союзкі- нопрокатом» у гуртожитку школи двічі на місяць демонструвалися кінофільми. Курсанти школи брали участь у лижному кросі, весняно-літньому кросі, у параді фізкуль- турників Києва. Всю масово-політичну роботу проводили партійна, профспілкова та комсомольська орга- нізації. Колектив школи був задіяний у роботах з прибирання снігу (6 виходів по 120-130 осіб) і навантаженні металобрухту на станції Київ- пасажирський (один вихід – 60 осіб). Керівництво школи значну увагу приділяло налагодженню навчальної дисципліни і досягло в цьому напрямі певних успіхів. Середній відсо- ток відвідування занять у закладі становив 93%. З метою підтримання належного рівня тру- дової дисципліни курсанти вивчали «Статут про дисципліну робітників та службовців залізнич- ного транспорту» та наказ № 403/Ц від 19 квітня 1946 р. Адміністративно-викладацький склад ви - являв вимогливість до курсантів стосовно неухильного дотримання ними приписів «Ста- туту…» і правил внутрішнього розпорядку. Кожен випадок їх порушення обговорювався на зборах групи. Засоби заохочення і дисциплі- нарні санкції застосовувались у рамках цього документа. За високі показники у навчанні та дисципліні наказами начальника ПЗЗ 6 викладачів та 18 курсантів були нагороджені значками «Ударнику Сталінського призову», «Відмінний колійник», «Відмінний паровозник», а ще 16 викладачів, 7 технічних працівників і 22 курсанти відзначені подякою (накази по ПЗЗ № 250 від 29 квітня 1946 р., № 466 від 1 серпня 1946 р. і № 700 від 1 листопада 1946 р.). Враховуючи тогочасну складну соціально- економічну ситуацію в країні, керівництво школи спрямовувало зусилля на вирішення пи- тань побутового устрою курсантів. Для них було організоване харчування за картками у їдальні електротехнікуму. При школі вдалося відкрити продовольчо-хлібний магазин, у якому можна було своєчасно отоварювати хлібні та продо- вольчі картки. Оскільки у школі власного буфета не було, курсанти користувалися буфетом елек- тротехнікуму. Відновлення системи підго товки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років 221 222 Школа мала власний гуртожиток на 130 осіб по вул. Саксаганського, 73. Влітку 1946 р. у його приміщеннях зробили поточний ремонт. Шля- хом відновлювального ремонту було приведено до належного стану додаткові кімнати на 40 мешканців. У всій будівлі діяло парове опа- лення, електроосвітлення і водогін. На загальній кухні гуртожитку курсанти мали можливість го- тувати їжу. Гуртожиток був забезпечений трьома змінами постільної білизни окрім ковдр. Білизна в кімнатах змінювалася тричі на місяць. Курсанти користувалися послугами поши- вочних і взуттєвих майстерень відділу робітни- чого постачання («ОРС») ДН-3. Для самопідготовки і виконання домашніх завдань у гуртожитку було обладнано «Черво- ний куточок», де одночасно могли займатися 50 осіб. Підсобного господарства школа не мала, що перешкоджало урізноманітненню харчування курсантів і викладачів. У 1946 р. наказом № 97 від 6 липня 1946 р. при Київській технічній школі було створено консультаційний пункт заочного навчання техні- ків 1-го класу. З метою забезпечення високоякіс- ної підготовки слухачів 7 викладачів призначені консультантами заочного навчання. Заняття проводилися за встановленим роз- кладом. Для популяризації технічних новацій началь- ник навчальної частини інженер-капітан М. Ши- шакін провів кілька лекцій у паровозних депо та відділеннях ПЗЗ про паровоз «Перемога», охо- пивши ними 761 особу, у тому числі 87 керів- ного складу. Колектив КТШ постійно тримав у полі зору питання дисципліни і виховання курсантів. Значна їх частина втратила близьких і рідних, пережила окупацію й отримала психологічні травми різного ступеня. Зміна режимів, умови воєнної доби сприяли поширенню девіантних моделей поведінки в суспільстві, а гострий де- фіцит на продукти харчування і предмети пер- шої необхідності провокував злочинність. Учнівська молодь не могла не відчувати негатив- них впливів цих чинників. Завдяки продуманій системі профілактичної роботи керівництву і викладацькому складу вдалося їх мінімізувати. Так, у 1947 р. значно поліпшилися показники відвідування занять порівняно з попереднім роком. Старости груп і класні керівники, призначені директором школи, ретельно фіксували всі випадки неявки і запіз- нень на заняття і подавали письмовий рапорт керівництву закладу. Жоден такий факт не зали- шався без з’ясування обставин, що його ство- рили. Якщо у 1946 р. найменший відсоток відвідування зафіксований на рівні 87,7% (квітень), а найвищий – 97% (вересень), то в 1947 р. – відповідно 91% (лютий) і 99,5% (грудень). Змінився на краще зовнішній вигляд курсантів, їхня поведінка у школі і громадських місцях. За досягнуті успіхи у виконанні програми з підготовки кадрів окремим викладачам і співро- бітникам були оголошені подяки, деяких – наго- роджено знаками «Ударник сталінської праці» та «Відмінник-паровозник». За оперативне вико- нання завдань керівництва залізниці начальник паровозної служби оголосив подяку 15 курсан- там і викладачу інженер-капітану тяги Семе- ненку. За період, що розглядається, 56 разів начальник школи оголошував подяку курсантам і 35 – викладачам і співробітникам школи. Однак не обходилося й без порушень трудової та навчальної дисципліни. Так, двох курсантів з подачі начальника школи заступник начальника ПЗЗ піддав адміністративному арешту (на 3 і 10 діб відповідно), 19 курсантам та одному співро- бітнику КТШ її начальник оголосив догану, а ще 2 курсантам і 2 співробітникам – сувору догану. Поряд з безсумнівними успіхами в роботі школи існувала низка недоліків. Мали місце випадки грубого порушення правил внутріш- нього розпорядку і Статуту про дисципліну, за що два курсанти були відраховані зі школи. На тих, хто пропускав заняття чи запізнювався, на- кладали дисциплінарні стягнення. Серед основ- них причин незадовільної поведінки і низької успішності деяких курсантів констатувався різний рівень підготовки тих, хто прибував на навчання. Заклад потребував якісного оснащення навчальних кабінетів наочними засобами та екс- понатами. Аудиторний фонд школи був обмеже- ним, що ускладнювало проведення занять. Споруда гуртожитку була старою і постійно по- требувала капіталовкладень для ремонту. Лікві- дувати ці «вузькі місця» колектив школи самотужки не міг, а державні органи не поспі- шали з вирішенням нагальних питань, зосере- дившись на вирішенні інших проблем. 3/4 ’2015Тетяна Шелейко К Р А Є З Н А В С Т В О 223 Незважаючи на це, Київська технічна школа стала одним із провідних навчальних закладів ПЗЗ не тільки в справі підготовки кваліфікова- них кадрів, а й поширенні передового досвіду й технічних досягнень у практику роботи заліз- ничників, зробивши свій внесок у відродження спустошеної війною та окупацією економічної інфраструктури республіки. 1. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВОВ Ук- раїни), Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 31, арк. 3. 2. ЦДАВОВ України, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 44, арк. 36. 3. Там само, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 31, арк. 4. 4. Там само, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 44, арк. 4-5. 5. Там само, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 31, арк. 7. 6. Там само, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 33, арк. 27-29. 7. Там само, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 45, арк. 8-9. 8. Там само, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 31, арк. 20. 9. Там само, Ф. Р-4924, оп. 19, спр. 31, арк. 27. Джерела та література Татьяна Шелейко Восстановление системы подготовки кадров для Юго-Западной железной дороги в первые послевоенные годы Рассматриваются комплекс вопросов, связанных с восстановлением системы подготовки квалифи- цированной рабочей силы для Юго-Западной железной дороги в первые послевоенные годы на примере Киевской технической школы. Освещается нормативно-правовая база деятельности таких учрежде- ний, контингент учащихся, проблемы и трудности организации учебного процесса, его материально- техническое обеспечение. Ключевые слова: восстановление, рабочая сила, система подготовки кадров, железнодорожный транспорт. Tetiana Sheleiko Recovery of the Personnel Training System for the South-Western Railway in the Early Postwar Years The complex of questions related to recovery of the system for training skilled labor force for the South- Western railway in the early postwar years on the example of Kyiv technical school are considered. The regu- latory framework of such institutions activity, the students’ contingent, the difficulties and negative trends in the organization of the educational process, its material welfare are highlighted. Key words: recovery, workforce, personnel training system, railway transport. Відновлення системи підго товки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років

Відновлення системи підготовки кадрів для Південно-Західної залізниці у другій половині 1940-х років

Institution

Ähnliche Einträge