Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України

У статті висвітлюється роль видатних пам'яток, культурних продуктів минулих століть, а також роль видатних особистостей, знакових історичних, культурних постатей у процесі формування сучасного розгалуженого культурно-інформаційного поля з вкрапленнями з минулого....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2015
1. Verfasser:	Мех, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2015
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Наукова інформація
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168748
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України / Н. Мех // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 287-289. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168748
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1687482020-05-09T01:26:37Z Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України Мех, Н. Наукова інформація У статті висвітлюється роль видатних пам'яток, культурних продуктів минулих століть, а також роль видатних особистостей, знакових історичних, культурних постатей у процесі формування сучасного розгалуженого культурно-інформаційного поля з вкрапленнями з минулого. В статье освещается роль выдающихся памятников, культурних продуктов прошлых веков, а также роль выдающихся личностей, знакових исторических, культурних личностей в процессе формирования современного разветвленного культурно-информационного поля с вкраплениями из прошлого. Thearticle high lights the role of famous monuments, cultural product sofpastcenturies, and the role of prominent personalities, iconic historical, cultural figures in the formation of branchedcontemporary culturaland information field sinterspersed with the past. 2015 Article Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України / Н. Мех // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 287-289. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168748 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова інформація Наукова інформація
spellingShingle	Наукова інформація Наукова інформація Мех, Н. Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України Краєзнавство
description	У статті висвітлюється роль видатних пам'яток, культурних продуктів минулих століть, а також роль видатних особистостей, знакових історичних, культурних постатей у процесі формування сучасного розгалуженого культурно-інформаційного поля з вкрапленнями з минулого.
format	Article
author	Мех, Н.
author_facet	Мех, Н.
author_sort	Мех, Н.
title	Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України
title_short	Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України
title_full	Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України
title_fullStr	Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України
title_full_unstemmed	Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України
title_sort	видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі україни
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Наукова інформація
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168748
citation_txt	Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України / Н. Мех // Краєзнавство. — 2015. — № 3-4. — С. 287-289. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT mehn vidatnípamâtkiznakovíístoričníkulʹturnípostatíusučasnomukulʹturnoínformacíjnomuprostoríukraíni
first_indexed	2025-07-15T03:31:14Z
last_indexed	2025-07-15T03:31:14Z
_version_	1837682157725679616
fulltext	Наукова інформація 287 Наталія Мех (м. Київ) Видатні пам’ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України У статті висвітлюється роль видатних пам’яток, культурних продуктів минулих століть, а також роль видатних особистостей, знакових історичних, культурних постатей у процесі фор- мування сучасного розгалуженого культурно-інформаційного поля з вкрапленнями з минулого. Ключові слова: пам’ятка, духовна культура, культурний простір, знакова історична, куль- турна постать. Будь-який історичний факт, будь-яка подія розгортається в певному “культурному просторі”, що складається зі смислів, символів, понять, аналогій та асоціацій. Розвиток людського сус- пільства з перших його історичних сходинок не- розривно пов’язаний з культурою. Існує багато визначень сутності культури (термін “культура” походить від латинського cultura – обробка, вихо- вання, освіта). Загальне визначення культури – це все те, що створено людиною. Духовна культура – це різноманітний досвід життєдіяльності соціальних суб’єктів, що вклю- чає в себе найсуттєвіші результати суспільного досвіду народів щодо освоєння суспільного буття, соціуму в цілому, багатогранних духовних ціннос- тей. Духовна культура як елемент духовного життя, суспільних, духовних відносин включає в себе певну систему цінностей, знань, переконань, світоглядних орієнтацій, норм, традицій в орга- нічній єдності з соціальною діяльністю людей щодо освоєння, творення буття. Цінності духов- ної культури мають яскраво виражене націо- нально-специфічне, індивідуальне забарвлення. Відомо, що кожна людина відчуває свою при- належність до тієї чи іншої культури, до певного соціокультурного прошарку. Таке відчуття в ній за- кладено споконвічно оточуючим її лінгвокультур- ним середовищем, основними факторами якого є соціально-економічне, політичне, історико-куль- турне положення, мовний та етнічний склад дер- жави або території, традиційна приналежність носія мови до тієї або іншої релігії або конфесійної групи. Останнє впливає не стільки на поведінку людини, у тому числі й мовну, скільки на об’єд- нання факторів культурного середовища у єдине ціле, що веде за собою відчуття приналежності ін- дивіда до певної культури, яка визначає лінгвокуль- турологічну характеристику особистості. Зв’язок між часовими зрізами культури не ви- кликає сумнівів. Культурні продукти минулої доби, впливають на формування сучасних сус- пільних цінностей та переконань. Видатними пам’ятками нашої духовної та мовної культури, які сформували такий часовий зв’язок є: «Повість минулих літ»; Патерик Пе- черський; «Тератургіма або Чудеса» та інші. По- заминулого року виповнилося 900 років, з того часу, як преподобний Нестор Літописець завер- шив роботу над «Повістю минулих літ» – видат- ною історичною пам’яткою нашої культури, яка значним чином вплинула на подальший розвиток писемності в Русі-Україні і мала велике культу- ромовне та загальноосвітнє значення. Духовним надбанням нашого народу та ло- гічним продовженням фундаментальних істо- ричних праць («Повість минулих літ» та «Патерик Печерський») є давній трактат «Тера- тургіма або Чудеса», який був явлений світу у 2013 році. Ця подія стала знаменною не лише для Києво-Печерської Лаври, а й для східнос- лов’янської культури в цілому. «Унікальним духовним скарбом« називають видавці цей трактат, який вперше з’явилася в ук- раїнському культурному просторі у 1638 році, а вдруге побачив світ на початку ХХІ ст., у рік 1000-ліття повернення Антонія Печерського (родоначальник та покровитель усього монашес- тва на Русі) зі Святої гори Афон до Києва. 1025-річчя Хрещення Київської Русі відзнача- лося в нашій державі у тому ж 2013 році. Про Хрещення нашої землі так записано у «Повісті минулих літ», пор.: «І звелів князь хрестити себе. Єпископ же Корсунський з попами царициними, оголосивши про те, хрестили Володимира. І коли поклав єпископ на нього руку, в ту ж мить прозрів Володимир. Побачивши те, багато хто з дружин- ників хрестився того ж дня услід за своїм князем. Потім привели Анну, щоб справити шлюбний обряд. .. Після того взяв Володимир царицю, і Анастаса, і попів корсунських; узяв і посудини церковні, і грецькі ікони. .. Корсунь же Володимир віддав грекам як вено за царицю Анну, а сам по- вернувся в Київ. Коли ж він прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів – одних порубати, а інших спалити. Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста і волочити його з гори крутим Боричевим узвозом до річки Почайни. І поставив дванадцять дружинників, щоб вони били Перуна палками. .. І, притягнувши до берега, кинули його в Дніпро. .. Наступного дня вийшов Володимир з попами корсунськими на Дніпро, і зібралося там люду сила-силенна. Забрели у воду, і стояли там одні по шію, інші по груди, дехто тримав дітей, молодь тислась до берега, а дорослі бродили; попи ж стояли на місці і творили молитви. Люди, охрес- тившись, розійшлися по домівках. І звелів Воло- димир будувати церкви і ставити їх на тих місцях, де колись стояли дерев’яні кумири» [3, С.72-76]. Прийняття християнства – це, без перебіль- шення, епохальна інтегративна та об’єднавча подія для всього слов’янського світу, що дала можливість Київській державі увійти в коло країн християнської цивілізації, стати частиною його інтелектуального і духовного надбання. 2015 рік – це рік святкування 1000-річчя прес- тавлення рівноапостольного великого князя Воло- димира Хрестителя Київської Русі. Вшанування пам’яті творця середньовічної європейської дер- жави Руси-України відбулося на державному рівні «з метою збереження та утвердження традицій ук- раїнської державності, нагадування про роль істо- ричної спадщини Руси-України у їх становленні, визнання важливості прийняття християнства для розвитку українського суспільства як невід’ємної частини європейської цивілізації..», – йшлося в Указі Президента України від 25 лютого 2015 року. Іще одну важливу подію ми відзначаємо всією славістичною родиною в цьому році – 1200 років від дня народження святого Мефодія (єпис- копа Моравського), творця, разом із братом свя- тим Кирилом (богословом та філологом), першого слов’янського алфавіту. У «Повісті минулих літ» читаємо наступне: «Був єдиний народ слов’янський: і ті слов’яни, які сиділи на Дунаї і яких підкорили угри, і мо- рави, і чехи, і ляхи, і поляни, яких називають Руссю. Для них же перших, для морав, були пе- рекладені книги і створена азбука, яка назива- ється слов’янською грамотою. Ця ж грамота і на Русі, і в болгар дунайських. Коли морави жили вже хрещеними, їхні князі послали мужів до царя грецького Михайла, кажучи: –Земля наша хрещена, та нема в нас учителя, який би наставляв нас, і повчав, і витлумачував Книги Святі. Бо ми не розуміємо ні грецької мови, ні латини. Одні ж бо вчать нас одного, інші – іншого. А ми не розуміємо ні образу букв, ні сили їх. Пришліть нам учителя, який би від- крив нам книжні слова і смисл їх. Почувши про те, цар Михайло скликав усіх філософів і передав їм слова слов’янських кня- зів. І сказали філософи: – В Селуні єсть муж, іменем Лев, є в нього сини, які знають слов’янську мову, два сини у нього, Кирило й Мефодій, вправні філософи. По- чувши про те, цар послав по Кирила і Мефодія в Селунь і, коли вони прийшли, сказав їм такі слова: – От, прислала до мене послів слов’янська земля. Просить учителів собі, які могли б витлу- мачити Святі Книги. Бо того вони прагнуть. І умовив їх цар, і послав їх у слов’янську землю до моравів і болгар. Коли ж брати прий- шли, почали вони складати азбуку слов’янську і переклали Апостола і Євангелію. І ради були слов’яни, коли почули своєю мовою силу і муд- рість писання» [3, с. 20-21]. Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій трохи більше ніж за три роки своєї місіонерської діяльності заклали основи незалежної від Риму національної Слов’янської Церкви з власними церковно-слов’янськими книгами. Мова цих бо- гослужбових текстів згодом стала спільною мовою Православ’я. Блаженніший Володимир, Митропо- лит Київський і всієї України відзначав: «У пере- важній більшості православних храмів у слов’ян- ських країнах, як-от в Росії, Україні, Білорусі, По- льщі, Сербії, Болгарії та по всьому світові, де є слов’янські діаспори, служба Божа звершується церковнослов’янською мовою. .. Вона ніколи не була мовою розмовною, а завжди лишалася мовою святою, мовою, якою ми спілкуємося з Богом. ..більшість наших парафіян і духовенство, які моляться змалку щодня і є носіями багатовікових традицій нашого православного народу, викорис- товують для молитви мову святих рівноапостоль- них братів Кирила та Мефодія. І головним тут є не тільки звичка. Річ у тому, що церковнослов’янська мова із самого початку використовувалася як мова молитви, вона ніколи не була мовою бесіди людини з людиною, а тому вільна від побутових та лайли- вих слів. Ця мова завжди використовувалася тільки як мова бесіди людини з Богом» [1, C.197-198]. Отже, церковнослов’янська мова ніколи не була повсякденною, розмовною мовою. Це мова для богослужінь, мова молитовного спілкування наших дідів і прадідів – духовне та культурне на- дбання нашого народу. Інший часовий зріз культури – час коли жив і творив відомий український поет, публіцист, перекладач, академік АН України – Максим 3/4 ’2015Наталія Мех К Р А Є З Н А В С Т В О 288 Тадейович Рильський. 19 березня ми святкуємо 120-ти річчя з дня його народження. Художня спадщина знаного славіста посідає помітне місце в історії української літературної мови та нале- жить до національного золотого фонду. Він був нащадком київського міського писаря (ХVІІ ст.), онуком багатого польського пана Розеслава Риль- ського і княжни Трубецької, сином етнографа, громадського діяча Тадея Рильського. Мати, Ме- ланія Федорівна, була простою селянкою. Саме вона прищепила майбутньому митцеві любов до рідної мови, до пісні, неповторний ліризм, пор.: МОВА Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям. («Мова»). ПІСНЯ Благословенна ти в віках, Як сонце наше благовісне, Як віщий білокрилий птах, Печаль і радість наша, пісне, Що мужність будиш у серцях, Коли над краєм хмара висне. («Слово про рідну матір»). МУЗИКА В тобі, мистецтво, у тобі одному Є захист: у красі незнаних слів, У музиці, що вроду, всім знайому, Втіляє у небесний перелив;.. («Мистецтво») [2]. Спочатку поет-неокласик, відсторонений від сучасного йому суспільства, згодом – лояльний до чинного режиму громадський діяч. Екстра- поетичні фактори вплинули на подальшу мовот- ворчість Максима Рильського, яка поділилася на два напрямки – офіційний та ліричний. У лірич- ній площині йому вдавалося створити мистецькі твори, які увійшли до скарбниці української культури. Мовотворчість М.Т.Рильського була і залишається для нас нетлінним скарбом, уні- кальним духовним продуктом своєї епохи. Отже, важко переоцінити роль видатних па м’я ток, культурних продуктів минулих сто- літь, а та кож роль видатних особистостей, знакових істо ричних, культурних постатей у процесі формуван ня сучасного розгалуженого культурно- інформа- ційного поля з вкраплен- нями з минулого. Саме це поле з одного боку розширює існуючі горизонти нашого пізнання, а з іншого – дає можливість зануритися у гли- бини нашої історії та культури. Видатні пам’ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України 289 Наталья Мех Выдающиеся памятки, знакове исторические, культурне личности в современном культурно-информационном пространстве Украины В статье освещается роль выдающихся памятников, культурних продуктов прошлых веков, а также роль выдающихся личностей, знакових исторических, культурних личностей в процес се фор- мирования современного разветвленного культурно-информационного поля с вкраплениями из прошлого. Ключевые слова: памятник, духовная культура, культурное пространство, знаковая историческая, культурная личность. Natalia Mekh Famous historical works, significant historical, cultural figuresinmodern cultural and information space Ukraine Thearticle high lights the role of famous monuments, cultural product sofpastcenturies, and the role of pro- minent personalities, iconic historical, cultural figures in the formation of branchedcontemporary culturaland information field sinterspersed with the past. Key words: monument, spiritual culture, cultural space, a momentous historical, cultural figure. 1. «Благословіть запитати»: відповіді на запи- тання вірних Української Православної Церкви / Предстоятель Української Православної Церкви Бла- женніший Митрополит Володимир. – К.: Видання Київської Митрополії, 2005. – 320 с. 2. Зібрання творів [Текст] : у 20-ти т. Художні твори. Томи 1-11 / М.Т. Рильський. – К. : Наукова думка, 1983 – 1985. 3. Повість минулих літ [Літопис]. – К.: Веселка, 1989. – 224 c. Джерела та література

Видатні пам'ятки, знакові історичні, культурні постаті у сучасному культурно-інформаційному просторі України

Institution

Ähnliche Einträge