Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Студенець, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України 2008
Теми:	Ансамбль як цілісна система світобачення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16877
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я) / Н. Студенець // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 79-83. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16877
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-168772011-02-18T12:03:51Z Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я) Студенець, Н. Ансамбль як цілісна система світобачення 2008 Article Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я) / Н. Студенець // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 79-83. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. XXXX-0042 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16877 uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ансамбль як цілісна система світобачення Ансамбль як цілісна система світобачення
spellingShingle	Ансамбль як цілісна система світобачення Ансамбль як цілісна система світобачення Студенець, Н. Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)
format	Article
author	Студенець, Н.
author_facet	Студенець, Н.
author_sort	Студенець, Н.
title	Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)
title_short	Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)
title_full	Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)
title_fullStr	Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)
title_full_unstemmed	Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)
title_sort	стилістика бароко в стінописах могилівщини (подільське придністров’я)
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Ансамбль як цілісна система світобачення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16877
citation_txt	Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я) / Н. Студенець // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 79-83. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT studenecʹn stilístikabarokovstínopisahmogilívŝinipodílʹsʹkepridnístrovâ
first_indexed	2025-07-02T18:09:45Z
last_indexed	2025-07-02T18:09:45Z
_version_	1836559667513262080
fulltext	7979 значні колекції взірців українського народного мистецтва у Київській, Чернігівській, Харківській, Катеринославській, воронезькій губерніях для Київського художньо-промислового та наукового музею. Матеріали та колекції М. валукінського лягли в основу Джезказганського геолого- мінералогічного музею, який від 1952 року носить його ім’я (тепер – музейно-виставковий комплекс ім. М. в. валукінського виробничого об’єднання «Жезказганкольормет» корпорації «Казахмис»). 15 термін, характерний для Катеринославщини, наведено в. Бабенком (Бабенко В. Этнографический очерк... – с. 25). О. Шарко визначав запічок як простір між піччю та запічною стіною [Шарко А. Малороссийское жилище // Этнографическое обозрение. – 1900. – № 4. – с. 128]. 16 Бутник-Сиверский Б. Народные украинские рисунки. – М., 1971. – с. 13. 17 Пошивайло О. Унікальна пам’ятка кахлярського мистецтва Полтавщини // Українське гончарство: Національний культурологічний щорічник: Науковий збірник за минулі літа. – К.; Опішне, 1993. – с. 400–410; Пошивайло О. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна. – К., 1993. – с. 30, 150, 151, 286. 18 Евенбах Є. Розповідь про українське народне мистецтво – малювання печей в хатах і про селянський побут в Україні 1913 р. / записала Е. І. голубєва (Машинопис, 1979 р.). – ДІМ, арх-46449, арк. 1, 2. 19 тут і далі в тексті Д. Яворницького в дужках наведено російські аналоги українських народних термінів, як і в оригіналі, написаному російською мовою. 20 Эварницкий Д. К истории нашего края // вестник Екатеринославского губернского земства. – 1904. – № 2–3. – с. 58. 21 Альбом Южно-Русской областной сельско-хозяйственной, промышленной и кустарной выставки в Екатеринославе 1910 года. – Екатеринослав, 1910. – с. 119. 22 Українське народне житло: Комплект листівок / Авт.-упоряд. Т. Косміна. – К., 1986. – Листівка «Південь України». 23 Берченко Є. Настінне малювання українських хат та господарських будівель при них. Дніпропетровщина. – Х.; К., 1930.– зош. 1. – с. 42. Наталя Студенець стилІстика Бароко в стІнописаХ могилІвЩини (подільське придністров’я) Хатнє малювання – одна з типових виразних ознак традиційного побуту Поді- лля, зокрема Подільського Придністров’я – Могилівщини 1. Унікальні географіч- ні, природно-кліматичні умови цього мальовничого краю, нашарування різних культурних традицій території етнічного порубіжжя зумовили поширення сво- єрідних за стилістикою стінописів у ряді осередків – Карпівці, Озаринцях, ска- зинцях, воєводчинцях, садовій та ін. У 1920-х роках про це малювання захоплено писав місцевий учитель-краєзнавець О. Кривицький у листі до Д. Щербаківського: «Посилаю отже за писанками ще тутешні вишивки та копії орнаменту з стін се- лянських хат нашого куточку (м. Озаринці в 10 кілометрах від Могильова на Дні- стрі). те й друге позбирали школярі нашої семилітки… Малюнки, що передають не дуже ретельно, орнаментальні мотиви в середині і зовні, признаюся складено без системи: просто нас захопила краса та їх геніальний спосіб добору кольорів та композиція…» 2. Малювання на Могилівщині частково висвітлено у працях К. Широцького 3, О. Косачевої (Олени Пчілки) 4, О. зарембського 5. У місцевих хатніх розписах до- слідники зафіксували барокові впливи, утім, детально це питання не опрацьо- вували. Метою цієї розвідки є аналіз інспірацій стилістики бароко у стінописах Могилівщини на основі пам’яток малювання (кальок і копій, зроблених дослідни- 8080 ками, розписів-оригіналів на папері) із колекцій Музею українського народного декоративного мистецтва (Київ) 6 та Російського етнографічного музею (санкт- Петербург) 7, а також архівних і літературних джерел. Орнамент у народному мистецтві, зокрема в малюванні, є цілісною системою, що поєднує загальноетнічні, територіально-локальні, а також властиві іншим ет- носам ознаки різного рівня. Етнокультурні впливи в цій структурі можуть бути визначальними або ледь помітними – такими, що проявляються в наслідуванні лише деяких композиційних схем, орнаментальних мотивів, елементів. У поєднан- ні з місцевою традицією барокова стилістика, позначена східними впливами, була вагомим чинником формування хатнього малювання Могилівщини. спрощую- чи або ускладнюючи композиційні прийоми цього стилю, майстрині адаптували барокові візерунки до особливостей стінописів. Це спричинило появу комплек- су цілком оригінальної орнаментики, що засвідчують зафіксовані дослідниками пам’ятки хатнього малювання першої половини ХХ ст. запозичення, зумовлені історичними та соціально-економічними умовами життя, етнокультурними контактами населення регіону, – складний творчий про- цес, у якому зразок не просто копіюється, а слугує джерелом натхнення, спонукає до творчої імпровізації, органічного, закономірного переосмислення того, що най- більше відповідає власним художньо-естетичним смакам та уявленням. Розвиток українського мистецтва кінця ХVІІ–ХVІІІ ст. в умовах складної взаємодії західної та східної культурних традицій сприяв насиченню стилісти- ки українського бароко східними елементами. Адже характерною рисою цьо- го стилю є «стирання меж між класичною еллінською, римською та східною, азійською культурами» 8. Особливого поширення орієнтальні впливи набули в ХVІІ ст. завдяки військовим, дипломатичним, а надто торговим контактам України, що здавна географічно й культурно перебувала в царині впливу ісламу. так, через Поділля вже в ранньому середньовіччі проходили важливі торгові шляхи, що з’єднували азійський схід із заходом. серед міст цього краю особливе значення мав Могилів 9. Місто, розташоване поблизу головної переправи через Дністер, було центром караванної торгівлі іноземними товарами, що направ- лялися на південь Росії, в галичину та Константинополь. На цьому порубіжжі оселялися купці різних національностей. Могилів вирізнявся значною чисель- ністю населення, серед якого були греки, вірмени, молдовани, італійці. схід- ні впливи посилилися в період з 1671 по 1699 роки, коли місто перебувало під владою турків 10. зберігся турецький фірман (указ правителя), що дозволяв від- криття у ньому ярмарки 11. У ХVІІІ ст. жодне з міст Поділля не могло дорівняти- ся до Могильова за обсягом торгівлі. У ХІХ ст. через Могилів проходив великий торговий тракт, а місцевий ринок відігравав надзвичайно важливу роль в еко- номічному житті всього Придністров’я. Подільська губернія була відомим краєм щодо збуту різноманітних товарів, при- везених на ярмарки як зі сходу, так і з Росії, Польщі та інших європейських країн. У Могильові торгівля східними (а саме – турецькими) товарами зосереджувалася в руках вірмен, що становили чи не половину мешканців міста 12. судячи з вірмен- ських архівних джерел, основним товаром були тканини – тафта, мухаяр, сурар, кірі та ін. 13 У місті та навколишніх селах значний попит мав і текстиль західноєвропей- ського виробництва. тканини були основним джерелом орнаментальних інспірацій у ткацтві, килимарстві, гаптуванні, а також у хатньому малюванні. в українському декоративно-ужитковому мистецтві рослинний орнамент набув особливого поширення в кінці ХVІ – ХVІІ ст. Першоджерелом для різноманітних квіткових образів – тюльпана, маку, ромашки, рожі, півонії – була барокова орна- 8181 ментика з її підсиленою декоративністю, соковитістю форм, невимушеною свобо- дою малюнка 14. фітоморфні мотиви хатнього розпису мають як безпосередні аналогії з текстиль- ними візерунками, так і трансформуються, спрощуються або ускладнюються від- повідно до технології малювання. Проте принцип зображення того чи іншого еле- мента не змінюється: рослинний образ подається площинно й у перетині. Один із поширених текстильних мотивів, запозичених у малюванні, – гранат, давньосхідна емблема життя. У давніх релігійних трактатах, грецьких і латинських перекладах Біблії гранат називали «яблуком». Назва згодом увійшла в усі європей- ські мови як плід древа пізнання Добра і зла. У Біблії гранат згадується і як символ плодючості, єдності всесвіту 15. «Плід граната», або «гранатове яблуко», з його деко- ративним багатством фактури став улюбленим у західноєвропейському мистецтві, зокрема в мистецтві бароко; часто його зображували в алегоріях цього стилю. У тво- рах декоративно-вжиткового мистецтва мотив трактується в поздовжньому перерізі у вигляді овалу з хвилястим контуром. Образ граната увінчується трьома зубцями або пелюстками. таку схему мотиву наслідують у стінописах Могилівщини, най- частіше – в малюванні с. сказинці. Попри це, розробка внутрішньої частини об- разу спрощується, на відміну від трактування у тканинах – овальна форма проріза- ється ритмічними поздовжніми смугами (МУНДМ, інв. № ДР–3649). трапляються також інші варіації мотиву, зокрема форма плоду в поєднанні із цвітом (МУНДМ, інв. № ДР–3737) або зернятками всередині (МУНДМ, інв. № ДР–3730). Проте в розписах пелюстки навколо плоду дуже делікатні, малопроявлені. зазвичай гранат, адаптуючись до місцевої флори, трансформується в яблуко чи маківку, набуваючи нового змісту і відповідно отримуючи номінації – «яблуко», «мак», «маківка». Орга- нічно вписуючись у рослинні орнаментальні плетива, гранат слугує виключно еле- ментом композиції. так само в стінописах Могилівської округи поширення набуває бароковий мотив волошки-гвоздики (за місцевою термінологією – синьоцвіт). Одна з типових схем зображення цього образу – площинно трактована квітка, ніби у поздовжньому пе- рерізі, з віялоподібним розташуванням пелюсток (МУНДМ, інв. № ДР–3681). У розписах наслідується прийом східного мистецтва – поєднання образів гвозди- ки і тюльпана в одній композиції. Мотив тюльпана своїм походженням сягає давніх лотосоподібних образів. У малюванні можна натрапити на його різноманітне трак- тування: і наближене до реального прототипу, і видозмінене. У стилістиці бароко мотив тюльпана ускладнюється, видовжуються бічні пелюстки. Поряд із текстильними візерунками ще одним потужним джерелом інспірацій у малюванні була орнаментика друкованих книг. У ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Моги- лів був один із провідних центрів книговидання на Поділлі: тут діяла друкарня прото- ієрея Михайла стрельбицького. Необхідні для її діяльності матеріали – кириличний шрифт, взірці гравюр – було взято з друкарні Києво-Печерської лаври 16. серед чоти- рьох видань Могилів-Подільської друкарні особливого поширення набув «Ча- сослов» (1797 р.). Порівнюючи орнаментальні заставки та кінцівки «Часослова» (1742, 1753, 1794 років видання) Києво-Печерської лаври із хатніми розписами Могилівщи- ни, можна побачити певні аналоги окремих мотивів та композиційних структур. Під впливом барокових тенденцій у малюванні поширився мотив акантового листка, форма якого характеризується підкресленою пластичністю та динамікою. Образ, відомий в античному, середньовічному мистецтві, типовий для стилю ба- роко, у стінописах зберігає свою основну схему. Попри це, він ускладнюється завитка- ми, паростками, набуваючи експресивних обрисів. закручений у спіраль мотив із зубчастим контуром у стінописах Могилівщини отримав лексичну номінацію «ку- 8282 чері» (МУНДМ, інв. № ДР–3705). волютоподібні лінії цього образу підсилюють динаміку, емоційне напруження в монокомпозиціях вазонів та стрічкових стіно- писах. У гравюрах натрапляємо на подібні композиції з мотивом аканта. відповідно до барокових засад у малюванні видозмінюється мотив дерева-вазона, набуваючи помпезності, монументального звучання (РЕМ, кол. 4255, од. зб. 66). По-бароковому величний, він заповнює значні площини печі, зокрема комина. Підсилюється образний зміст вазона за рахунок зменшення окремих деталей ком- позиції, наприклад парних зображень птахів. У стінописах переважає схема вазона із симетричною будовою, чітко вираженим центральним стеблом, яке під впливом барокових тенденцій трактується у вигляді гнучкої, хвилястої лінії. Мальовані вазони осередків Могилівщини вирізняються принципами будови: у вигляді куща з великою кількістю стеблин; з горизонтальною домінантою в струк- турі; з двома основними перехрещеними в різний спосіб стеблами. У розписах с. Із- раїлівка бачимо рідкісну трансформацію вазона у вазон-вінок, що має стилізовану підставку-основу (РЕМ, кол. 4322, од. зб. 1). У цих схемах переважають вигнуті лі- нії стебел, простежується тенденція до натуралістичного, а часом і об’ємного трак- тування предметної основи засобами світлотіні (МУНДМ, інв. № ДР–3705). фітоморфні мотиви об’єднуються в розписах у вигадливо-виткі орнаменти. в’юнкі рослини винограду, хмелю, барвінку, створюють нескінченні гірлянди. Попри це, у бароковому стилі не вирізняються особливості окремих частин тво- ру – важливо створити враження від загального, поєднати окреме в ціле 17. в ан- самблі стінописів реальні враження від природи перетворюються на густе фан- тастичне мереживо: «По два рази на рік особливо на рокові свята білять стіни хат і по сировому ще тиньку розмальовують цілими площами в середині стіни, печі, мережають двері» 18. Декоративні мотиви вкривають значні за розмірами по- верхні, що справляє враження безупинної мінливості. відмова від обмеженос- ті й просторової визначеності є чи не найсуттєвішою рисою бароко. У розписах Могилівщини, на відміну від інших місцевостей Поділля, майже не трапляється підведення – підкреслення кольором каркасу стін та окремих елементів (вікон, дверей) 19. відсутність обрамлення, особливо в традиційному інтер’єрі, зумов- лює відкритість простору, що часто приводить до трансформації архітектурної форми. Цей т. зв. «килимовий стиль» у бароко створює можливість для нескін- ченного розвитку, дозволяє вкривати значні площини. К. Широцький зазначає, що барокова манера малювання полягає в заповненні орнаментом всього поля 20. Ілюзорні ефекти, властиві бароко, справляють враження напівреального простору. Основою композиції при цьому слугує арабеска, хвиляста лінія, утворена пагоном рослини, навколо якої групуються листя та квіти (РЕМ, кол. № 4255, од. зб. 40). Поліхромія активно використовується в інтер’єрі традиційного житла, вона утво- рює єдиний ансамбль орнаменту, що суцільно вкриває піч, стіни, стелю, сволоки. серед усіх подільських осередків саме на Могилівщині побутували найбільш яскра- ві розписи, у малюванні використовували до восьми різноманітних кольорів. Пере- вагу надавали червоним, жовтим, синім барвам, чорному контуру, тонованому тлу. Ці кольори створювали урочистий святковий настрій у декорі селянської оселі. Мистецтво періоду бароко в Україні сприймається як істинно національне, що від- повідає етнічній ментальності. Невипадково цей стиль у трансформованому вигляді зберігся в народній традиції до ХХ ст. втіленням барокових тенденцій у стінописах є використання типових для цього стилю мотивів, образно-пластичних засобів, своє- рідна організація поверхні та специфічне трактування архітектурного простору. Ін- спірації стилю бароко в малюванні Могилівщини першої половини ХХ ст. зумовили органічний прояв самобутніх орнаментальних форм у цьому виді мистецтва. 8383 1 Придністровські повіти Подільської губернії, окрім Могилівського, – Ямпільський, Ольгопільський, Балтський, Кам’янець-Подільський та Новоушицький (нині – райони вінницької, Одеської та Хмельницької областей). Уся придністровська територія є етноконтактною зоною зі своєрідним етнічним складом населення та культурними традиціями. 2 Листування Д. Щербаківського // Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України (далі – НА ІАНАНУ). – ф. 9, № 168/к 444, арк. 55, 55 зв. Лист уперше вводиться до науковий обіг зі збереженням авторського стилю, орфографії, пунктуації. 3 Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины. Художественное убранство украинского дома в прошлом и настоящем. – К., 1914. – с. 135. 4 Пчілка Олена Українське селянське малювання на стінах // записки історико-філологічного відділу. – 1929. – Кн. ХХІІІ. – с. 177–181. 5 Зарембский А. Народное искусство подольских украинцев. – Л., 1928. – с. 20. 6 Музей українського народного декоративного мистецтва (далі – МУНДМ). Колекцію малюнків- копій з хатніх розписів Могилівської округи було зібрано у 1923–1928 роках. О. Кривицьким та його учнями (МУНДМ, інв. № ДР–1824–1849; № ДР–3703–3716). 7 Російський етнографічний музей (далі – РЕМ). Кальки з розписів селянських хат сіл воєводчинці, сказинці, Карпівка Могилівського повіту було зібрано в 1924 році співробітницею музею М. фріде (РЕМ, кол. 4255, од. зб. 38–67). У 1925 році взірці малювання в селах воєводчинці, слобода Яришівська, Ізраїлівка Могилівського повіту збирав О. зарембський (РЕМ, кол. 4322, од. зб. 1–37). 8 Власов В. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. – с.Пб., 2004. – т. ІІ. – с. 83. 9 У літературі ХVІ–ХІХ ст. місто Могилів-Подільський вінницької області відоме під такими назвами: Могилів-на-Дністрі, Могилів-Подільської губернії, Могилів-Дністровський. Нинішню назву місто отримало після адміністративної реформи 1923 року. 10 з 1672 року після укладення Бучацького миру Поділля перебувало в турецькому володінні. 11 Подолия. Историческое описание. – с.Пб., 1891. – с. 67, 68. 12 Gorski W. Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej. Opis geograficzno-historyczny. – Kraków, 1902. – с. 208. 13 Григорян В. История армянских колоний Украины и Польши (армяне в Подолии). – Ереван, 1980. – с. 70. 14 Кара-Васильєва Т. вплив стилю бароко на розвиток українського килимарства // Український килим: генеза, іконографія, стилістика. – К., 1998. – с. 34. 15 Власов В. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. – с.Пб., 2005. – т. ІІІ. – с. 276. 16 Соломонова Т. Могилів-Подільський як книговидавничий центр Поділля (наприкінці ХVІІІ – перша чверть ХІХ ст.) // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція. – Могилів-Подільський, 2006. – с. 238. 17 Вельфлин Г. Ренессанс и барокко. – с.Пб., 1913. – с. 85. 18 Листування Д. Щербаківського // НА ІАНАНУ. – ф. 9, № 168/к 444, арк. 57. 19 Косміна Т. Локальні особливості народного житла південних регіонів Поділля // Народна творчість та етнографія. – 1973. – № 4. – с. 24–31. 20 Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины… – с. 135. Зінаїда Косицька витин а нк а в а нса мБ лІ декору у к ра їнської Х ати На початку ХХ ст. мистецтвознавець вадим Шербаківський так описував україн ське житло: усі чотири кутки хати – це чотири орнаментальні групи – по- куть зі столом і лавками та образами вгорі, куток із піччю, куток із мисником та піл із жердкою. звичайно, найбільш орнаментованими були стіни біля покутя 1. Часто сушене зілля створювало своєрідну декорацію хати.

Стилістика бароко в стінописах Могилівщини (Подільське Придністров’я)

Репозитарії

Схожі ресурси