До рідного припасти джерела
Рецензія на книгу: Малюта Іван. Роївня. Оповідки з Цибулівки і не тільки. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2015. – 344 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168777 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | До рідного припасти джерела / М. Дмитренко // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 277-278. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168777 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1687772020-05-13T01:26:05Z До рідного припасти джерела Дмитренко, М. Огляди Рецензія на книгу: Малюта Іван. Роївня. Оповідки з Цибулівки і не тільки. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2015. – 344 с. 2016 Article До рідного припасти джерела / М. Дмитренко // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 277-278. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168777 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Дмитренко, М. До рідного припасти джерела Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Малюта Іван. Роївня. Оповідки з Цибулівки і не тільки. – К.: Вид-во ім. Олени Теліги, 2015. – 344 с. |
| format |
Article |
| author |
Дмитренко, М. |
| author_facet |
Дмитренко, М. |
| author_sort |
Дмитренко, М. |
| title |
До рідного припасти джерела |
| title_short |
До рідного припасти джерела |
| title_full |
До рідного припасти джерела |
| title_fullStr |
До рідного припасти джерела |
| title_full_unstemmed |
До рідного припасти джерела |
| title_sort |
до рідного припасти джерела |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168777 |
| citation_txt |
До рідного припасти джерела / М. Дмитренко // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 277-278. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT dmitrenkom dorídnogopripastidžerela |
| first_indexed |
2025-07-15T03:32:31Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:32:31Z |
| _version_ |
1837682237679599616 |
| fulltext |
Микола Дмитренко (м. Київ)
До рідного припасти джерела
Рец. на: Малюта Іван. Роївня. Оповідки з Цибулівки і не тільки. – К.: Вид-во ім. Олени
Теліги, 2015. – 344 с.
277
Поява на початку ХХІ століття ряду праць з
історичного та літературного краєзнавства за-
свідчила потребу українців у відновленні націо-
нальної пам’яті, родового коріння, утвердження
себе в світі. Оригінальну книгу створив журна-
ліст і письменник Іван Малюта, який впродовж
майже півстоліття збирав-нагромаджував краєз-
навчі дані –свідчення односельців, маловідомі
народні пісні, бувальщини, звичаї, фразеоло-
гізми, діалектизми, а також архівні матеріали.
Різноманітні епізоди з історії, культурних і ду-
ховних набутків рідного краю, зібрані допитли-
вим автором, доповнено його цікавими
розвідками топоніміки, окремих образів та ряд-
ків народнопоетичної творчості, поясненнями
походження слів тощо.
Саме тому ця книга не лише краєзнавча, істо-
рична, але й фольклористична, мовознавча, ро-
динознавча, людинолюбна.
У розділі «Із призамулених джерел» подано
документальні матеріали з історії села Цибу-
лівка Тростянецького району на Вінниччині –
походження назви, дані про населення, земельні
наділи, школу, церкви, млини, про «радяніза-
цію» тощо. Надзвичайно цікава інформація в
розділі «Із церковного архіву» (зокрема, «Спо-
відальні відомості Хресто-Воздвиженської цер-
кви с. Стара Цибулівка Ольгопільського повіту
Подільської губернії за 1798-1842, 1843-1862,
1875-1888 рр.», «Опитна книга» за 1893 р.).
Автор простежив власний родовід майже до сьо-
мого коліна за двома лініями – батька і матері,
розкрив маловідомі сторінки про місцевих
шляхтичів («Доморощені дворяни»), священос-
лужителів.
Зворушливі спогади про художника й пись-
менника Гриця Волощука («Прозваний Зеком»).
Зауважу: ці матеріали з історії українського ди-
сиденстського руху ввійшли до попередньої
книги Івана Малюти з назвою-покликом (чи на-
звою-закликом?) «Агов!» (2012 р.). А стаття
«Чим завинили бершадські козаки?», свого часу
опублікована в часописі «Народознавство», ви-
світлює проблему функціонування історичних
пісень у часі й просторі традиційної культури,
порушує питання історичної правди, віднов-
лення істини щодо шляхетності козаків-краян
(пісня «Побережці»). У цій розвідці Іван Ма-
люта виступив в амплуа допитливого фолькло-
риста-дослідника, для якого «правда – справа
честі» (с.102).
«Суголосся відлунь» – назва другого розділу,
куди ввійшло понад двадцять нарисів про одно-
сельців та пам’ятні місця Цибулівки і навколо
неї, різноманітних статей з актуальних проблем
сьогодення – передусім про повернення україн-
цям історичної пам’яті, позбавлення комплексу
меншовартості й бридких, принизливих озна-
чень «хохол», «малорос». Є тут спогади й свід-
чення про батька Трохима, про народних
умільців. Про все написано переконливо, тала-
новито. А короткий нарис «Чотири зойки однієї
пташки» – це шедевр! Документальна розповідь
про співочих сестер Антоню та Марію Куртів
переростає в художню, до глибини душі вража-
ють образи народної пісні з чотирма «Ой», як
«чотирма зойками»:
Ой відв’язався кінь вороний,
Ой відв’язався та й утік.
Ой відказався мій миленький,
Ой відказався на весь вік.
Віриш авторові, який щиро зазначає, що
малим хлопчаком любив бувати поміж дівчат і
парубків, які «витанцьовували «Польку», «Кад-
риль» чи «Краков’як», і застигав у млосному
щемі, коли зачинали козацьких пісень. Воче-
видь, саме тоді генетично кодувалася моя душа
на чисті джерела українського народного мис-
тецтва» (с.138). «Чотири зойки однієї пташки»
Івана Малюти за драматизмом і психологізмом
нагадують мені оповідання Григора Тютюнника
«Три зозулі з поклоном».
У розділі «Бувальщини» описано ремісників
краю, а також всілякі історії-придибенції з життя
селян. Тут автор розповідає специфічно, пере-
важно через діалоги, іноді до зображення кумед-
них випадків залучає анекдоти, адже «сміх лікує».
Цикл студій у розділі «Невизнані слова» при-
свячено маловідомим лексемам, що їх не завше
можна знайти в словниках української мови.
Іван Малюта уважний до народного колоритного
слова, надто до того, що в пісні чи назві пред-
мета, виробу. Пізнавальне значення цих корот-
ких мовознавчих розвідок безперечне, бо
слова-назви пояснюються через контекст побу-
тування. От, скажімо, такі слова, як букша,
рихва, пішорка, гесик, черех, чара, джар, гониця,
блискач... Чи всім відомо, що означають вони?
Чимало пояснень наведених слів знайдемо в
статтях «Лише навколо воза», «Якщо змінити
наголос», «Не цурайтеся «Дівки Явдошки...». До
розгадщки архаїчного рефрену», «Була колись
гониця», «Блисни, блискаче» та ін.
Останні два розділи висвітлюють трагічні
події з історії України, рідного краю: «З облоги
голодом», «Свідчення без примусу».
У післямові «Чим серце заспокоїться» з по-
чуттям виконаного обов’язку автор констатує:
«...Далеко не все, що було у моїх задумах, по-
стало на папері. Але головне звершилося. І душа
сповнена тепер радістю особливого спокою і
піднесення».
Отож книга Івана Малюти «Роївня» – талано-
витий літопис Поділля, України, багатьох родин
і власної, своєрідний заклик до рідного припасти
джерела...
1/2 ’2016Микола Дмитренко К Р А Є З Н А В С Т В О
278
|