Витинанка в ансамблі декору української хати

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2008
Автор:	Косицька, З.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України 2008
Теми:	Ансамбль як цілісна система світобачення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16878
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Витинанка в ансамблі декору української хати / З. Косицька // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 83-87. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-16878
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-168782011-02-18T12:04:19Z Витинанка в ансамблі декору української хати Косицька, З. Ансамбль як цілісна система світобачення 2008 Article Витинанка в ансамблі декору української хати / З. Косицька // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 83-87. — Бібліогр.: 37 назв. — укр. XXXX-0042 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16878 uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Ансамбль як цілісна система світобачення Ансамбль як цілісна система світобачення
spellingShingle	Ансамбль як цілісна система світобачення Ансамбль як цілісна система світобачення Косицька, З. Витинанка в ансамблі декору української хати
format	Article
author	Косицька, З.
author_facet	Косицька, З.
author_sort	Косицька, З.
title	Витинанка в ансамблі декору української хати
title_short	Витинанка в ансамблі декору української хати
title_full	Витинанка в ансамблі декору української хати
title_fullStr	Витинанка в ансамблі декору української хати
title_full_unstemmed	Витинанка в ансамблі декору української хати
title_sort	витинанка в ансамблі декору української хати
publisher	Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2008
topic_facet	Ансамбль як цілісна система світобачення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16878
citation_txt	Витинанка в ансамблі декору української хати / З. Косицька // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 83-87. — Бібліогр.: 37 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kosicʹkaz vitinankavansamblídekoruukraínsʹkoíhati
first_indexed	2025-07-02T18:09:47Z
last_indexed	2025-07-02T18:09:47Z
_version_	1836559670109536256
fulltext	8383 1 Придністровські повіти Подільської губернії, окрім Могилівського, – Ямпільський, Ольгопільський, Балтський, Кам’янець-Подільський та Новоушицький (нині – райони вінницької, Одеської та Хмельницької областей). Уся придністровська територія є етноконтактною зоною зі своєрідним етнічним складом населення та культурними традиціями. 2 Листування Д. Щербаківського // Науковий архів Інституту археології Національної академії наук України (далі – НА ІАНАНУ). – ф. 9, № 168/к 444, арк. 55, 55 зв. Лист уперше вводиться до науковий обіг зі збереженням авторського стилю, орфографії, пунктуації. 3 Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины. Художественное убранство украинского дома в прошлом и настоящем. – К., 1914. – с. 135. 4 Пчілка Олена Українське селянське малювання на стінах // записки історико-філологічного відділу. – 1929. – Кн. ХХІІІ. – с. 177–181. 5 Зарембский А. Народное искусство подольских украинцев. – Л., 1928. – с. 20. 6 Музей українського народного декоративного мистецтва (далі – МУНДМ). Колекцію малюнків- копій з хатніх розписів Могилівської округи було зібрано у 1923–1928 роках. О. Кривицьким та його учнями (МУНДМ, інв. № ДР–1824–1849; № ДР–3703–3716). 7 Російський етнографічний музей (далі – РЕМ). Кальки з розписів селянських хат сіл воєводчинці, сказинці, Карпівка Могилівського повіту було зібрано в 1924 році співробітницею музею М. фріде (РЕМ, кол. 4255, од. зб. 38–67). У 1925 році взірці малювання в селах воєводчинці, слобода Яришівська, Ізраїлівка Могилівського повіту збирав О. зарембський (РЕМ, кол. 4322, од. зб. 1–37). 8 Власов В. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. – с.Пб., 2004. – т. ІІ. – с. 83. 9 У літературі ХVІ–ХІХ ст. місто Могилів-Подільський вінницької області відоме під такими назвами: Могилів-на-Дністрі, Могилів-Подільської губернії, Могилів-Дністровський. Нинішню назву місто отримало після адміністративної реформи 1923 року. 10 з 1672 року після укладення Бучацького миру Поділля перебувало в турецькому володінні. 11 Подолия. Историческое описание. – с.Пб., 1891. – с. 67, 68. 12 Gorski W. Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej. Opis geograficzno-historyczny. – Kraków, 1902. – с. 208. 13 Григорян В. История армянских колоний Украины и Польши (армяне в Подолии). – Ереван, 1980. – с. 70. 14 Кара-Васильєва Т. вплив стилю бароко на розвиток українського килимарства // Український килим: генеза, іконографія, стилістика. – К., 1998. – с. 34. 15 Власов В. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. – с.Пб., 2005. – т. ІІІ. – с. 276. 16 Соломонова Т. Могилів-Подільський як книговидавничий центр Поділля (наприкінці ХVІІІ – перша чверть ХІХ ст.) // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція. – Могилів-Подільський, 2006. – с. 238. 17 Вельфлин Г. Ренессанс и барокко. – с.Пб., 1913. – с. 85. 18 Листування Д. Щербаківського // НА ІАНАНУ. – ф. 9, № 168/к 444, арк. 57. 19 Косміна Т. Локальні особливості народного житла південних регіонів Поділля // Народна творчість та етнографія. – 1973. – № 4. – с. 24–31. 20 Шероцкий К. Очерки по истории декоративного искусства Украины… – с. 135. Зінаїда Косицька витин а нк а в а нса мБ лІ декору у к ра їнської Х ати На початку ХХ ст. мистецтвознавець вадим Шербаківський так описував україн ське житло: усі чотири кутки хати – це чотири орнаментальні групи – по- куть зі столом і лавками та образами вгорі, куток із піччю, куток із мисником та піл із жердкою. звичайно, найбільш орнаментованими були стіни біля покутя 1. Часто сушене зілля створювало своєрідну декорацію хати. 8484 Із середини ХІХ ст. у цьому цілісному ансамблі помітно починає вирізнятися витинанка. вона виникла з нового матеріалу – паперу, – відродивши давню тра- дицію українців вирізувати узори зі шкіри та інших матеріалів. Наприкінці ХІХ ст. витинанка набула масового поширення. Найчастіше її майстрами були дівчата, жінки й діти. водночас поширюються і так звані мальовки – розписи на папері. Іноді вони міс- тили у своїх композиціях наклеєні елементи з кольорового паперу, і мистецтвознавці кінця ХІХ – початку ХХ ст. серед описів настінного малювання часто згадують їх- ній різновид – наклейки з кольорового паперу 2. Два головні джерела – вирізування й малювання – у своєму подальшому розвитко- ві не лише доповнювали й урізноманітнювали одне одного, а й визначали місця ви- тинанки в хатньому просторі. витинанка «оселялася» найперше там, де до неї побутували розписи – це верхні частини печі, груби, димаря (комина), простінки між вікнами під рушниками та куток із поликом, сволок, а зрідка стеля (ближче до покутя) 3. Для детальнішого з’ясування розміщення витинанки в українській хаті роз- глянемо поділ самої витинанки на головні типи. вітчизняний дослідник Михай- ло станкевич подає таку класифікацію витинанок: одинарні, складні та комбі- новані 4. До перших належать витяті з одного аркуша, відповідно, одноколірні, з властивою їм узагальненістю орнаментальних мотивів, декоративністю форм та ажурністю 5. творяться вони на основі рапортної структури, що започатковується на основі симетрії та ритму, і поділяються на чисельні різновиди – ромби, зірочки, розетки, квіти, дерева тощо. сюди ж належать і окремо витяті «фігурки» людей, тварин, птахів. складними М. станкевич називає так звані аплікаційні витинанки, що най- частіше бувають поліхромними, виготовленими з декількох аркушів різнокольо- рового паперу 6. У свою чергу вони поділяються на накладні й складені. Найпро- стішим зразком першого типу є витинанка сонечко, коли на розеткову одинарну витинанку центрично накладаються подібні, але щораз менші. А складені вити- нанки творяться з окремих дрібніших елементів і часто набирають великих форм. На Прикарпатті, Побужжі, Буковині 7 та Поділлі укладалися на стінах значні орна- ментальні композиції у вигляді стрічок, а на Подніпров’ї вони здебільшого твори- лися у вигляді вазонів та килимків 8. До комбінованих витинанок М. станкевич відносить такі, що виникають уна- слідок використання різних технік, найчастіше декоративного розпису та штемпе- лювання. Особливого звучання набули комбіновані витинанки в так званих папе- рових рушниках 9 та фіранках 10. звичайно, у різних регіонах формувалися й різні системи розміщення витина- нок. Однак можна простежити й чіткі загальні принципи для всієї України. Цен- тральну частину хати біля божника часто прикрашали традиційними голубами – символами святого Духа. У цих прикрасах, якщо їх виготовляли з паперу, крила й хвіст були з білого чи розфарбованого аркуша, складеного «гармошкою». тулуб ліпили із житнього хліба чи замінювали великодньою писанкою. витинанками й паперовими квітами оздоблювали самі ікони. У старих хатах цю традицію можна спостерігати й дотепер – об’ємні гірлянди паперових квітів моно- хромною чи поліхромною лінією увінчують божник. На стінах від божника розміщували витинанки попід стелею в ряд. така стріч- кова композиція могла складатися з окремих більших витинанок, а також із дріб- ніших, скомпонованих у суцільну орнаментальну смугу. в західних областях поді- бні витинанки мали геометризовані узори, а в селах на волині в середині ХХ ст. їх 8585 робили з п’ятипелюсткових білих квітів та зеленого листя майже натуралістично. Подібні стрічкові композиції могли ставати вінком усієї хати. У південному Подніпров’ї характерною прикрасою покутя була ще й велика розеткова витинанка, квітка, з різнокольорового тонкого паперу, складена з кіль- кох накладених кружалець (с. водяне запорізької обл., 1909 р.) 11. Часто полички божника, кіоти й рами також прикрашали витинанками у вигляді невеликих хрестиків (від 4 до 6 см 12), що особливо характерно для західних областей. Над вікнами в українській хаті традиційно розвішували вишиті рушники, відпо- відно витинанки-рушники 13 та витинанки-фіранки 14 посідали їхні місця. На схід- ному й західному Поділлі (перша третина ХХ ст.) такі паперові прикраси довго по- бутували в системі хатнього декору 15. На Катеринославщині над вікнами традиційно розташовували одинарні великі розеткові витинанки, зірки (діаметром 16 см–20 см) 16. У західних областях довкола вікон клеїли на стінах невеликі геометризовані витинанки 17. Між вікнами вгорі селяни часто чіпляли картини, портрети, фотографії, що та- кож могли бути обрамлені в паперові рушники 18. Іноді самі рами, особливо для невеликих фотографій, виготовляли з паперу чи картону, який потім розмальову- вали чи обклеювали дрібнішими витинанками. Між вікнами кріпили витинанки зазвичай значних розмірів. Їх розміщували або поодинці, або ж групували в один ряд. Подібний декор можемо спостерігати на світлині з с. Жеребки старокостянтинівського повіту 19. Під довгим божником в ряд на певній віддалі прикріплені круглі та квадратні паперові прикраси. традиційно на цих місцях клеїли великі хрести, звізди, дерева життя та різні інші абстрактні зображення. Дерево життя у витинанках здебільшого мало не ре- алістичний, а узагальнений вигляд. Часто така витинанка уподібнювалася до ва- зона чи букета, що міг мати й самодостатній образ, а міг доповнюватися силуетами птахів, дівчат, жінок, козаків. Розглядаючи паперові прикраси сволока, зазначимо, що його конструкція дик- тувала й розміщення декору. На Поділлі, наприклад, його «з обох боків обліплю- вали витинанками» 20. Подібна традиція була характерна й для західних областей. зазвичай тут розміщували поліхромний густий або розріджений ряд простих чи складних геометризованих витинанок – ромбів, хрестів, розеток, звізд, окресів. У центрі ряду іноді містився більший елемент. Подібні довгі складні витинанки називалися лиштвою, стрічковою 21, пасовою, низинкою 22. Другим за значимістю й вагомістю кутів хати можна назвати кут із піччю, де зазвичай пишно красувався настінний розпис. Часто розміщували тут і витинан- ки 23. так, у с. велика Кісниця вінницької області на піч наліплювали велику зірку з кольорового паперу, а вже з боків домальовували квіти 24. Особливу групу розписів згадує у своїх розвідках М. Бабенчиков 25: «це нама- льовані та вирізані по зовнішньому контуру мотиви, наклеєні одразу на побілку. витинанки на печах та стінах часто не лише доповнювали настінний розпис, а й повністю його витісняли. Це було пов’язано з тим, що паперові прикраси легше було виготовляти та замінювати під час побілки» 26. Розглядаючи хатній кут над поликом, можемо сказати, що в багатьох хатах, замість килимів, тут оживав настінний розпис. Природно, що побутували на цьому місці й паперові мальовані килими та килими-аплікації з витинанок. Подібна традиція відо- ма з кінця ХІХ – початку ХХ ст. на Поділлі 27 та Дніпропетровщині (с. Петриківка 28). витинанками прикрашали й мисник. Його полички застилали білим папером, краї якого звисали візерунчастим мереживом до низу. У західних областях під мисником наклеювали ряд дрібних витинанок 29. 8686 з двох боків від вхідних дверей традиційно в українських хатах малювали дерево життя 30. витинанки з подібним мотивом могли побутувати й на цих стінах 31. своєрідним обрамленням вікон, дверей, розписних композицій на Подніпров’ї та в інших регіонах часто був декор із паперу. Наприклад, розеткова витинанка (діаметром близько 30 см із с. Парутине Миколаївської обл., початок ХХ ст.) в ото- ченні суцільного квіткового розпису прикрашала вхідні двері. Під вирізаним ажу- ром кріпили підкладку з контрастного кольору 32. Природно уявити над вхідними дверима й витинанку-хрест 33, що ставала доповненням до невеличкого чорного задимленого хреста, утвореного на одвірку полум’ям свічки (традиція чис того чет- верга). Деякі господарі перехрещували одвірок вогником через картонну витинан- ку, поле якої було суцільним, а центр вирізали діркою-хрестом. У цьому випадку зображення виходило акуратним. згадані витинанки виготовлялися переважно до великих свят – Різдва й ве- ликодня та могли побутувати в українському помешканні впродовж усього року. Існували й витинанки, приурочені лише до одного свята чи події. Їх кріпили за- звичай на шибках, а згодом знімали чи замінювали іншими. так, на декілька днів кріпили витинанку з постатями жінок-свах, що свідчило про сватання та заручини в цій родині 34. До свята Різдва недовговічними віконними прикрасами ставали ви- тинанки у вигляді звізд, хрестів, квітів. Часто їх розміщували по вертикалі й гори- зонталі, утворюючи великий хрест. У наш модернізований час паперовий зимовий декор, перейменований за радянських часів на сніжинки, розквітає також до свята Нового року й зникає перед весною. тільки до святого вечора клеїли чорну витинанку-хрестик на згадку, що ця ве- черя відбувалася разом із душами покійних родичів. Подібна витинанка-хрест уже з білого паперу ставала символом свята водохреща. До зимових свят традиційно вирізують і до сьогодні витинанки-ангели. Їх клеять на шибках, а можуть кріпити на ниточці біля ікон, дитячих ліжечок, дверей, на книжкових полицях, біля люстри. Паперовий ангел, вирізаний у 80-х роках ХХ ст. (приватна збірка Романи Кобальчинської), виглядає дуже на- туралістично. А подібні прикраси мистецтвознавець в. Парахін створює вже в традиційному руслі. До різдвяних свят виготовляють також гірлянди з паперу, які компонують з не- великих витинанок. сьогодні їх масово продукують із сучасних яскравих блиску- чих та міцних матеріалів. Паперові церкви в Україні витинали здебільшого до свята великодня. У цей день церковну огорожу обклеювали в ряд їхніми великими зображеннями. У майстра-витинанкаря М. Куземського (с. Ременів Кам’янка-Бузького р-ну Львівської обл.) 35 ці витинанки-церкви виграють мереживом бань та узагаль- неними силуетами 36. До великодня ще готували особливу прикрасу, яка внизу біля писанки мала прикріплену круглу витинанку, закладену в радіальні склад- ки гармошкою. згадані приклади вказують на місце витинанки в загальному ансамблі україн- ської хати та знайомлять із головними засадами її розміщення. важливим зали- шається те, що витинанка як один з молодих видів народного мистецтва активно побутує й донині. своїм багатоколірним звучанням вона наповнює й сучасні осе- лі українців. сподіваємося, що виготовлення ефектних паперових прикрас може знову відродитися. Про подібне «друге дихання» 37 витинанки свідчить багато пу- блікацій. Цілком можливо, що цей декор українського житла порадує нас і в май- бутньому. 8787 1 Щербаківський В. Українське мистецтво. – К., 1995. – с. 111, 112. 2 Бабенчиков М. Народное декоративное искусство Украины. – М., 1945. – с. 18. 3 там само. – с. 12, 13. 4 Станкевич М. Українські витинанки. – К., 1986. – с. 28. 5 там само. – с. 29. 6 там само. – с. 30. 7 Гургула І. Народне мистецтво західних областей України. – К., 1966. – с. 70. 8 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 31. 9 Глухенька Н. Петриківські декоративні розписи. – К., 1965. 10 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 34, 72, 76. 11 там само. – с. 43. 12 Станкевич М. витинанка як вид народної художньої творчості // Образотворче мистецтво. – 1980. – № 5. – с. 26–28. 13 там само. – с. 73 – 78. 14 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 69, 77. 15 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 66. 16 Барченко Е. Про настінні розписи українських хат на Катеринославщині. Наук. зб. – вип. 1. – Ч. VII. – Х., 1927. – с. 82. 17 Гургула І. витинанки // Нова хата. – 1929. – № 10. – с. 8. 18 там само. 19 Щербаківський В. Українське мистецтво. – К., 1995. – с. 160, 161. 20 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 14. 21 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 85. 22 Станкевич М. витинанка як вид народної художньої творчості // Образотворче мистецтво. – 1980. – № 5. – с. 26–28. Див. також: Станкевич М. Українські витинанки. – с. 18, 66, 83, 84. 23 Долінська М. Майстри народного мистецтва Української РсР. – К., 1966. – с. 128. 24 Нариси з історії українського мистецтва. – Л., 1969. – с. 96. 25 Бабенчиков М. Народное декоративное искусство Украины. – М., 1945. – с. 20. 26 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 14. 27 Бабенчиков М. Народное декоративное искусство Украины. – с. 17. 28 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 31. 29 Гургула І. витинанки // Нова хата. – 1929. – № 10. – с. 8. 30 Бабенчиков М. Народное декоративное искусство Украины. – с. 13. 31 Танадайчук С. витинанки: витинанкові іграшки. – К., 2000. – с. 12. 32 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 43. 33 Польові дослідження Р. Кобальчинської. 34 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 43. 35 Селівачов М. витинанки // Історія українського мистецтва: У 5-ти т. – К., 2006. – т. 4. – с. 683. 36 Станкевич М. Українські витинанки. – с. 74. 37 Селівачов М. Друге дихання витинанки [про виставку з. Косицької та г. Хміль] // Культура і життя. – 1991. – № 7. – 16 лютого. Людмила Жоголь формування суЧасного Інтер’Єру засоБами мистецтва в усі часи мистецтво брало участь у формуванні інтер’єру. Немає сенсу наводити безліч прикладів, починаючи від стародавнього Єгипту, середньовіччя, епохи від- родження і до сьогодення, які засвідчують значимість декоративного мистецтва в інтер’єрі. Проте декоративне мистецтво мало не тільки функціональне й оздоблю- вальне значення, а часто було досить ідеологізованим, відтворюючи економічний і політичний стан держави.

Витинанка в ансамблі декору української хати

Репозитарії

Схожі ресурси