Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії)

Розглянуто основні напрямки розвитку Слов'янська у ХІХ – на початку ХХ століття, проаналізовано зміни у чисельності населення, трансформація промислової та соціальної інфраструктури міста....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Закірова, С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2016
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168782
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії) / С. Закірова // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 59-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168782
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1687822020-05-13T01:26:08Z Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії) Закірова, С. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Розглянуто основні напрямки розвитку Слов'янська у ХІХ – на початку ХХ століття, проаналізовано зміни у чисельності населення, трансформація промислової та соціальної інфраструктури міста. В работе рассмотрены основные направления развития Славянска в ХІХ – начале ХХ веков, проанализированы изменения численности населения, трансформация промышленной и социальной инфраструктуры города. The article represents the main directions of development of Slavyansk to ХІХ - the beginning of XX century, іt is analyzed change in population, the transformation of the industrial and social infrastructure of the city. The article deals with the dynamics of the increase of the city's Slavyansk population, analyzed the circumstances that contributed to the growth of citizens. The largest group of industrial enterprises of the city accounted for the plants for mining and processing mineral resources. A special role in the development of the Slavyansk played mining rock salt. This sort of production were engaged factories that belong to private entrepreneurs and collective owners. One of the reasons for the increase of urbanization has been the development of production of construction materials. In 1913 the city worked in 38 factories of different forms of ownership. The work of these enterprises demanded increasing the number of workers. The growing number residents of Slavyansk contributed to a significant change in the social infrastructure of the city. Positive changes have occurred in the field of education and health care. Rapidly increasing number of catering establishments, opened apartment houses and hotels. An important indicator of urbanization was the intensification of transportation in the region, development of road transport in the city. The changes affected the life of citizens, the organization of their leisure time. In Slavyansk new printing plant opened, bookstores, theaters, libraries, cinemas and photo salons. 2016 Article Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії) / С. Закірова // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 59-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168782 94.(477.54): 364.122.5«18/19» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
spellingShingle	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Закірова, С. Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії) Краєзнавство
description	Розглянуто основні напрямки розвитку Слов'янська у ХІХ – на початку ХХ століття, проаналізовано зміни у чисельності населення, трансформація промислової та соціальної інфраструктури міста.
format	Article
author	Закірова, С.
author_facet	Закірова, С.
author_sort	Закірова, С.
title	Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії)
title_short	Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії)
title_full	Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії)
title_fullStr	Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії)
title_full_unstemmed	Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії)
title_sort	особливості урбанізаційного процесу в україні у хіх – на початку хх століття (на прикладі м. слов'янська харківської губернії)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168782
citation_txt	Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії) / С. Закірова // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 59-65. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT zakírovas osoblivostíurbanízacíjnogoprocesuvukraíníuhíhnapočatkuhhstolíttânaprikladímslovânsʹkaharkívsʹkoíguberníí
first_indexed	2025-07-15T03:32:44Z
last_indexed	2025-07-15T03:32:44Z
_version_	1837682251174772736
fulltext	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення УДК 94.(477.54): 364.122.5«18/19» Світлана Закірова (м. Київ) Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов’янська Харківської губернії) Розглянуто основні напрямки розвитку Слов’янська у ХІХ – на початку ХХ століття, проа- налізовано зміни у чисельності населення, трансформація промислової та соціальної інфра - структури міста. Ключеві слова: урбанізація, місто, Слов’янськ, підприємець, соціально-економічний розвиток. Светлана Закирова Особенности урбанизационного процесса в Украине в ХІХ – начале ХХ веков (на примере г. Славянска Харьковской губернии) В работе рассмотрены основные направления развития Славянска в ХІХ – начале ХХ веков, проанализированы изменения численности населения, трансформация промышленной и соци- альной инфраструктуры города. Ключевые слова: урбанизация, город, Славянск, предприниматель, социально-экономическое развитие. Svetlana Zakirowa Features of the urbanization process in Ukraine in the XIX – the beginning XX century (on the example of the city Slavyansk of Kharkiv region) The article represents the main directions of development of Slavyansk to ХІХ - the beginning of XX century, іt is analyzed change in population, the transformation of the industrial and social infra- structure of the city. The article deals with the dynamics of the increase of the city's Slavyansk popu- lation, analyzed the circumstances that contributed to the growth of citizens. The largest group of industrial enterprises of the city accounted for the plants for mining and pro- cessing mineral resources. A special role in the development of the Slavyansk played mining rock salt. This sort of production were engaged factories that belong to private entrepreneurs and collective owners. One of the reasons for the increase of urbanization has been the development of production of construction materials. In 1913 the city worked in 38 factories of different forms of ownership. The work of these enterprises demanded increasing the number of workers. The growing number residents of Slavyansk contributed to a significant change in the social infra- structure of the city. Positive changes have occurred in the field of education and health care. Rapidly increasing number of catering establishments, opened apartment houses and hotels. An important in- dicator of urbanization was the intensification of transportation in the region, development of road transport in the city. The changes affected the life of citizens, the organization of their leisure time. In Slavyansk new printing plant opened, bookstores, theaters, libraries, cinemas and photo salons. Key words: urbanization, city, Slavyansk, entrepreneur, social and economic development. 59 Проблеми становлення і розвитку міст є одним із вагомих та традиційних напрямків досліджень у світовій та вітчизняній науці, оскільки урбанізаційний процес виступає як частина та критерій цивілізації. Необхідно від- значити, що без вивчення особливостей пере- ходу України від традиційного, аграрного до нового індустріального суспільства неможливо пояснити специфіку національного історичного процесу, виявити її місце у світовій цивілізацій- ній динаміці. Саме міста відіграють особливо важливу роль у розвитку державотворення, ви- конуючи культурні, соціально–економічні та по- літико–адміністративні функції. Історія урбанізації в Україні у ХІХ – на по- чатку ХХ століття вже привертала увагу дослід- ників, проте більшість наукових розвідок присвячувалася або державі загалом, або вели- ким територіям країни. Серед останніх дослід- жень загального феномену урбанізації варто виділити роботи І. Салія [1] і Т. Заставецького [2]. Вагомий внесок в аналіз урбанізаційних про- блем південноукраїнського регіону України, особливостей сприйняття цього явища у селян- ській традиції внесла В. Константінова [3]. Регіональні аспекти розвитку міст Правобереж- ної та Лівобережної України досліджують В. Молчанов, О. Прищепа і Д. Чорний [4]. Історії великих міст України присвячені роботи М. Бер- линського, П. Герлігі, О. Ярмиша, А. Болеб руха, Л. Савенка [5]. Втім урбанізаційний процес в Україні мав певні локальні особливості не тільки для великих міст, але і для невеличких містечок. Аналіз процесів розвитку таких міст та їх інфраструктури в окремих районах України дозволяє вивчати ці проблеми більш глибоко, всебічно, окреслюючи та розглядаючи місцеві особливості. Досить цікавим з точки зору вивчення урба- нізаційних процесів виступає Наддніпрянська Україна, історія міст якої вивчається вкрай не- рівномірно. Значна кількість праць дослідників присвячена великим містам, проте суттєві зміни у розвитку міста краще, на наш погляд, відобра- жає історичний перебіг подій, пов’язаний з розвитком невеликих міст. До числа таких, без- перечно, можна віднести Слов’янськ, який у ХІХ – на початку ХХ століття входив до складу Харківської губернії. Не розглядаючи ранню історію міста, автор даної статті ставить за мету проаналізувати зміни у розвитку міста, що відбувалися протягом ХІХ – на початку ХХ сто- ліття. Дослідницькими завданнями розвідки є характеристика на підставі статистичних і довід- кових видань Російської імперії та матеріалів архівних фондів змістовних перетворень загаль- ного обличчя міста, зростання чисельності на- селення, трансформації його промислової та соціальної інфраструктури. Рушійними силами урбанізаційних процесів є розвиток виробництва, науково–технічний і со- ціальний прогрес, розширення рамок суспіль- ного поділу праці, зростання продуктивності праці в сільському господарстві, збільшення те- риторіальної і соціальної міграції населення. Процесу урбанізації загалом сприяли такі фак- тори як ширші можливості знайти роботу, здо- бути освіту, приваблива різноманітність форм відпочинку, зручні умови побуту. Виникнення урбанізації як процесу, її активний розвиток пов’язані з індустріалізацією суспільства в ці- лому, коли завдяки великій машинній індустрії місто набувало власної основи піднесення і пе- ретворювалося на центр розвитку нових форм виробництва. Незважаючи на те, що міста існу- вали з давніх часів, тільки за добу становлення капіталізму вони набули провідної ролі у про- цесі соціально-економічного розвитку, зайняли домінантне становище щодо села, до якого по- чали проникати і закріплюватися міські відно- сини та традиції. Як і у всій царській Росії, в Україні у ХІХ – на початку ХХ ст. проявилася тенденція до пе- реважаючого зростання міського населення. Пе- ребіг урбанізаційного процесу у Слов’янську зазначеного періоду досить чітко фіксує дина- міка демографічних змін. Якщо наприкінці ХVІІІ ст. міських мешканців Слов’янська було біля 2000 осіб [6], за даними 1832 р. населення міста становило вже 5850, 1864 р. – 11000 осіб; [7], то згідно перепису 1897 р. населення Слов’янську становило вже 20340 міщан [8]. Тобто, протягом ХІХ століття чисельність насе- лення міста збільшилася більш як у 10 разів! Таке зростання чисельності мешканців міста було викликано цілим колом обставин: це і зрос- тання видобутку солі, що було традиційним за- няттям населення міста, і поява нових, досить прибуткових промислових виробництв. Важ- ливу роль у притоці населення відіграло прове- дення залізничної мережі у регіоні, яка значно спростила налагодження промислових та торго- 1/2 ’2016Світлана Закірова К Р А Є З Н А В С Т В О 60 вельних зв’язків з іншими регіонами країни, сприяла втягуванню місцевих мешканців у рин- кові відносини. Будівництво залізничних колій та зростання кількості соляних заводів та варниць спричинило підвищення попиту на будівельні матеріали, що активно почали видобуватися та вироблятися у Слов’янську та навколо міста. Зростання чисельності міщан викликало до життя збільшення товарного виробництва про- дуктів харчування, з’являлися переробні підпри- ємства сільськогосподарської продукції. Разом із розширення промислового виробництва міста почала формуватися вкрай необхідна соціальна інфраструктура, відкривалися нові установи, що задовольняли потреби населення міста та при- леглих територій. Досить розвинуту групу виробництв у Пів- денно-Східній Україні складали галузі, що були пов’язані з видобутком та переробкою різних мі- неральних багатств краю. Розробка покладів кам’яної солі має особливе значення для регіону загалом та Слов’янську зокрема. І хоча відомою соляна справа тут була практично з кінця ХVІ сто- ліття, активне промислове виробництво у цій сфері починається лише з другої половини ХІХ ст. До 1861 р. у місті працювало 10 заводів, серед них найпотужнішим був завод другої гільдії купця І.М. Котлярова, де працювало 18 робітни- ків, що виробляли понад 20 000 пудів солі вар- тістю 10 600 руб.[9] Солевидобувні підприємства утворювалися підприємцями як на власних землях, так і на орендованих. Серед засновників підприємств були представники усіх верств населення. Зок- рема, у 1872 р. Слов’янська міська дума віддала чотири десятини міської землі князю Кочубею та Г. Санжаревському під влаштування свердло- вини для видобутку кам’яної солі за умов виплати місту по ¼ коп. з пуду видобутої будь-яким за- собом солі. Через два роки вони зобов’язувалися утворити акціонерне товариство для заснування заводу, де міщани Слов’янська повинні були мати певні переваги. Однак підприємливі орен- дарі протягом восьми років експлуатували свер- дловину виключно у власних інтересах і отримували прибутків понад 12 000 руб. щороку. У зв’язку з невиконанням умов договору міська дума ставила питання про розрив угоди з орен- дарями, однак враховуючи високий ранг одного з них, прийняла рішення про проведення «мир- них» переговорів з нащадками Кочубея [10]. Для спільної боротьби за ринки збуту продук- ції в умовах конкуренції з більш потужними під- приємствами Південно–Східного регіону України у середині 80–х років ХІХ ст. утворилося «Това- риство слов’янських солезаводчиків». Товарис- тво не тільки планувало ціни продажу солі, але й впливало на план випуску продукції кожного заводу, займалося пошуками нових ринків збуту, слідкувало за високим рівнем якості слов’янської солі. Саме це дозволило Товариству на сільсько- господарській виставці у Харкові у 1887 р. отри- мати Велику срібну медаль. Інколи замість організації єдиного великого підприємства влас- ники відкривали заводи, які мали невелику по- тужність, однак загальні масштаби видобутку солі такими підприємцями були досить знач- ними. Напередодні Першої світової війни у місті працювало 22 заводи різної потужності, проте навіть на невеликих соляних заводах підприємців Іванова, Кочура, братів Гольберг використовува- лося електричне обладнання [11]. Виробництво солі у Слов’янську відігравало важливу роль не тільки в Україні, але й у розвитку цієї галузі у загальноросійському масштабі. Важливою причиною зростання урбаніза- ційних темпів у регіоні стало виробництво будівельних матеріалів. У зв’язку з відкриттям металургійних заводів, будівництвом залізниць, загальним піднесенням гірничозаводської про- мисловості для облаштування доменних печей, будівель, мостів та інших споруд виникла гостра потреба у великій кількості звичайної та вогнес- тійкої цегли, цементу та черепиці. Слов’янськ посідав важливе місце у забезпеченні цим видом продукції промисловість краю. Так, якщо до 1865 р. у місті було лише 3 цегляних заводи, які виготовляли продукції загальною вартістю біля 4000 рублів [12], то у 1913 р. лише на одному з потужних цегляних заводів купця І. Гутнікова вар - тість виробленої продукції складала 40000 руб. У цій сфері виробництва не відбувалося чи- сельне зростання кількості підприємств, однак за рахунок збільшення їх розмірів та потужнос- тей загальна вартість виготовленої цегли на під- приємствах Слов’янську збільшилась майже у 20 разів. Розміри виробництва новостворених підпри- ємств вимагали значного чисельного зростання працівників, що становило ще один з чинників урбанізаційних процесів у регіоні. Тільки в акціонерному товаристві керамічних заводів Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов’янська Харківської губернії) 61 «Дзевульський та Лягне», продукція якого у 1901 р. отримала Почесний диплом та Золоту і Срібну медалі на Міжнародній керамічній вис- тавці у Санкт–Петербурзі, працювало більше 400 робітників. У 1897 р. у Слов’янську Пів- денно–Російське товариство з виробництва та продажу соди та інших хімічних продуктів від- крило содовий завод. Загалом напередодні Пер- шої світової війни у Слов’янську діяло 38 промислових підприємств різної потужності, на яких працювало більше 2000 робітників [13]. Важливим проявом урбанізаційних процесів модерної доби був той факт, що міста України перетворювалися на промислові та торговельні центри, транспортні вузли, осередки культур- ного життя. За таких умов частина підприємців спрямовувала свою діяльність на задоволення зростаючих потреб мешканців міста, влашто- вувала різноманітні нововведення у галузі комунального господарства та сфери послуг, формуючи нове «обличчя» Слов’янська. Зростання чисельності населення та загальні зміни у Слов’янську суттєво змінили ситуацію у сфері охорони здоров’я та освіти. У 60-х роках ХІХ ст. у Слов’янську працювало міське учи- лище та два приватні пансіони–школи дворянки Гамен та поміщиці Геєвської, де разом навчалося 30 осіб. На початку ХХ століття Слов’янськ був містом, де працювало 17 навчальних закладів, що належали як приватним особам, акціонерним товариствам, так і органам місцевого самовря- дування, де навчалося вже 2300 учнів. Якщо у 1806 р. у місті працювала лише одна міська лі- карня на 6 ліжок, то на початку ХХ століття у Слов’янську існували медичні заклади різної форми власності, де проводили прийом 9 ліка- рів, 11 фельдшерів та 7 акушерів. Безумовно, кількість медичних та освітніх закладів поки ще не могла повністю задовольнити потреби міста та його мешканців, втім певні позитивні зміни відбувалися [14]. Внаслідок урбанізації швидко зростав і рі- вень інших послуг, які могло запропонувати своїм мешканцям місто. Саме тут відкривалися офіси банкірів та великих торговців, крамниці, ресторани та готелі. У ХІХ – на початку ХХ ст. міська торгівля у Слов’янську розвивалася в трьох основних формах: базарній, ярмарковій та стаціонарній. З часом перші дві поступалися на користь останньої, що було загальноісторичним явищем. Якщо наприкінці ХVІІІ ст. у місті меш- кало 15 купців, 4 рази на рік проводилися яр- марки, то у 1837 р. у місті мешкало 213 пред- ставників купецького звання, проводилося 3 ярмарки, проте існувало 37 закладів стаціонар- ної торгівлі [15]. А у 1911 р. у Слов’янську було 93 торговельні заклади, що спеціалізувалися на продажу різних товарів [16]. Швидкими темпами розвивався бізнес у сфері громадського харчування. Безперечно, цей напрямок підприємницької діяльності був не новим і доволі привабливим. Традиційно одну з реальних можливостей швидко отримати висо- кий прибуток у цій сфері мали ті, хто утриму- вали так звані «кабаки», корчми та шинки, де продавали горілку та інші алкогольні напої на розлив. Проте, враховуючи історичні реалії, треба усвідомлювати, що поруч з цими закла- дами існували і так звані «білі» харчевні, де не продавали алкогольні вироби, але можна було спробувати прості та недорогі страви. Досить розповсюдженими були так звані «чайні», «ко- фейні», «кондитерські», «м’ясні», «молочні», що виконували функції сучасних кафе, були місцем зустрічей та спілкування підприємців, інтеліген- ції, загалом міщан. Їх власники пропонували відвідувачам великий перелік товарів та виробів, брали участь у конкурсах на кращий заклад та кращі вироби, що проводилися на місцевому та регіональному рівнях. Працюючи за законами ринкового господарства, підприємці Слов’ян- ська чітко враховували попит на свої послуги і в умовах його зростання збільшували пропози- ції, що відповідало інтересам як власників закладів сфери послуг, так і громади міста в цілому. Трактири, харчевні, чайні, кофейні, булочні, кондитерські відкривалися лише з до- зволу міських або земських органів, котрі вста- новлювали акцизний збір, який підприємець мав щорічно сплачувати на користь громади. Важливим елементом формування інфра - структури міста ставало прибуткове домогоспо- дарство. Із збільшенням чисельності населення міста, швидкою урбанізацією, поширенням тор- говельно–промислових зв’язків з іншими райо- нами країни виникла певна потреба у появі такої послуги як здавання житла у найм. Пропозиція житла у Слов’янську була суттєво обмежена, тому із збільшенням попиту на нього ціни на оренду квартир наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття значно збільшилися. Якщо у 1904 р. річна оренда квартир, що складалася з 4 кімнат 1/2 ’2016Світлана Закірова К Р А Є З Н А В С Т В О 62 коштувала 60 руб., то вже у 1910 р. ціни колива- лися від 100 до 240 руб. Ціни на оренду житла у Слов’янську були одними з найвищих у регіоні. Для порівняння у 1910 р. ціна на таку ж за роз- мірами квартиру у сусідніх містах становила: у Бахмуті – 60–180 руб., Луганську – 100–180 руб., Маріуполі – 300 руб., Юзовці – 6–20 руб. [17]. Дуже високі ціни на житло стають особливо зро- зумілими у порівнянні з реальними цінами на продукти харчування у ті ж роки. Так, 1 фунт (приблизно 400 гр.) найкращого м’яса коштував 18 коп., хліба: житнього – 3 коп., пшеничного – 3,5 коп., цукру – 15 коп. Частина промислових підприємств міста пропонували своїм працівни- кам заводське житло, однак оскільки більшість індустріальних закладів Слов’янська мали середні розміри порівняно з велетнями металургійного або вугільного виробництва у регіоні, то і кіль- кість такого житла була обмеженою. Саме це, на наш погляд, і пояснювало доволі високі ціни на житло у містах, де рівень промислового підпри- ємництва був нижчим, порівняно з тією ж Юзів- кою, або Бахмутом, у яких підприємства будували більше житла для свої робітників. Однак і у Слов’янську содовий завод Південно-Російського товариства мав ряд будинків, де надавалося жит - ло майстрам та висококваліфікованим робітни- кам. Квартири будувалися за англійським зразком: нижні поверхи були зайняті кухнями, коморами та іншими приміщеннями, середні – столовими, гостинними та приймальними кімнатами, а у вер- хніх розташовувалися спальні кімнати. Напередодні Першої світової війни у місті працювало 7 готелів та 5 постоялих дворів. Пер- шокласним закладом вважався „Гранд-Отель”, який належав Ф.В. Сережникову. У готелі пра- цював ресторан, пропонувалися номери з ван- нами, душовими кімнатами, добова вартість яких коливалася від 1 до 4 руб. Доволі розвинуте готельне господарство у місті мали підприємці О. Шторм та О. Котляров, при готелях яких пра- цювали власні електричні станції [18]. Від- криття мебльованих кімнат, заїжджих будинків, готелів також було можливим лише з дозволу мі- ських або земських органів. Кожний з таких за- кладів обкладалися акцизним збором на користь міста, що складали одне з суттєвих джерел до- ходної частини міських бюджетів. Важливим показником урбанізаційного про- цесу стала активізація транспортного сполу- чення у містах та на міжміських маршрутах. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття у структурі транспорту України важливу роль по- чинають відігравати механічні засоби пересу- вання. Поява нового зручного автомобільного транспорту поступово витісняла послуги візни- ків, швидкість руху яких становила до 12 км/год. У 1910 р. Слов’янська міська дума дала дозвіл громадянину Є. Свірікову почати автомобільний пасажирський рух на встановлених підприєм- цем умовах. Цікаво, що у постанові Думи підкреслювалося, «...міське управління ніякої відповідальності на себе не приймає за всілякі можливі неприємні наслідки їзди автомобі- лем...», але «...Дума залишає за собою право у будь-який час встановити правила і таксу, визна- чити порядок руху, назначити плату на користь міста та встановити інші необхідні умови авто- мобільного руху у межах міста» [19]. Модерна доба викликала також зміни у побуті міського населення, організації його дозвілля. Адже досягнення науки та техніки перш за все входили у повсякденне життя саме в містах. Від- повідно, міщани вже могли користуватися більш високим рівнем буденного комфорту, ними актив- ніше застосовувалася електроенергія, телеграф, телефонний зв’язок. У місті відкривалися нові книгарні, друкарні, театри, бібліотеки, кінематог- рафи. Велике значення мала тогочасна преса, яка відображала як міжнародні й державні, так і міс- цеві події. На шпальтах видань публікувалися офіційні повідомлення, публіцистичні матеріали, у разі необхідності проводилася активна роз’яс- нювальна робота. Власники газет інколи мали свої друкарні, але частіше за все зверталися до володарів типографій за послугами. З 1882 р. у Слов’янську О. Мішон видавав щотижневу газету «Листок Слов’янських мінеральних вод». Оскіль - ки вартість газет була не дуже дорогою, її купу- вали представники різних верств населення. У місті працювала типографія О. Котлярова, де працювало 50 працівників (майже велетенська типографія для свого часу), була відома друкарня А. Агаркова, яка отримала почесний диплом та Велику Золоту медаль на Брюссельській міжна- родній виставці у 1907 р. [20] Культурний розвиток у містах України модер- ної доби також еволюціонував у кращий бік. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття у Слов’янську з’явилися нові послуги, що дуже швидко стали широко популярними – фотографія та кінематограф. У місті працювали фотосалони Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов’янська Харківської губернії) 63 1. Салій І.М. Урбанізація в Україні: соціальний та управлінський аспекти / Іван Салій. – К.: Наукова думка, 2005. – 302 с. 2. Заставецький Т. Б. Стадійність розвитку урба- нізаційного процесу в Україні / Т. Б. Заставецький // Наукові записки Тернопільського національного пе- дагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. – 2014. – № 2. – С. 17–21. 3. Константінова В.М. Урбанізація: південноукра- їнський вимір (1861–1904 роки): [монографія] / В. Кон - стантінова. – Запоріжжя: АА Тандем, 2010. – 596 с.; Селяни і місто: феномен сприйняття урбанізаційних процесів у селянській традиції: (матеріали іст.-ар- хеогр. експедицій Півн. Приазов’я) / Нац. акад. наук Укра їни, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Бердян. держ. пед. ун-т, Бер- дян. осередок Запоріз. наук. т-ва ім. Я. Новицького; [упоряд. В.М. Константінова]. – Київ: [АА Тандем], 2012. – 414 с. 4. Молчанов В.Б. Життєвий рівень міського насе- лення Правобережної України (1900–1914 рр.) / В. Б. Молчанов ; Нац. акад. наук України, Ін-т історії України. – К. : [б.в.], 2005. – 351 с.; Прищепа О. П. Міста Волині у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.: монографія / О. П. Прищепа. – Рівне: ПП ДМ, 2010. – 287 c.; Чорний Д.М. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець XIX-початок XX ст.): [монографія] / Д. М. Чорний; Харківський національ- ний ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х.: [б.в.], 2007. – 304 с. 5. Берлинський М.Ф. Історія міста Києва / М.Ф. Бер - линський. – Київ: Наукова думка, 1991. – 314 с.; Герлігі Патріція Одеса. Історія міста, 1794–1914 / Герлігі Па- тріція. – Київ : Критика, 1999. – 383 с.; Савенок Л. Соціальне обличчя Херсону наприкінці ХІХ ст. / Л. А. Савенок // Південний архів : зб. наук. праць. Історичні науки. – Херсон, 2003. – Вип. 12. – С. 47–60; Історія міста Харкова ХХ століття / О. Н. Ярмиш [та ін.]; ред. кол. Є. П. Кушнарьов [та ін.]. – Х. : Фоліо; Х.: Золоті сторінки, 2004. – 686 с.; Історія міста Дніпро- петровська / А. Г. Болебрух [та ін.]; наук. ред. А. Г. Бо- лебрух. – Д.: Грані, 2006. – 596 с. 6. История Донецкого края в материалах и доку- ментах. ХVІІ – н. ХХ вв. Материалы для учителей истории (М.В. Коровина и др.). – Донецк: Донецкий гос. унив–т, 1995. – С. 20. 7. Памятная книжка Харьковской губернии на 1864 г. Составлена Я. Голяховским. – Харьков: Уни- верситетская типография, 1864. – С. 140. 8. Вся Россия. Русская книга промышленности, торговли, сельского хозяйства и администрации. Адрес–календарь. Т.2. – СПб.: Издание А.С. Суво- рина, 1897. – Ст. 2395. 9. Памятная книжка Харьковской губернии на 1866 г... – Харьков: Универ. типография, 1866. – С. 65. 10. Державний архів Донецької області (далі – ДАДО), ф. Р-2109, оп.1, спр. 32, арк. 1-4. 11. Державний архів Харківської області (далі – ДАХО), ф. 51, оп. 1, спр. 247, арк. 57-60. 12. Памятная книжка Харьковской губернии на 1866 г… – Харьков: Универ. типография, 1866. – С. 81. І. Глентцтенера, А. Баришникова, Г. Мухіна, К. Щербіна. Мешканців Слов’янська запрошу- вав на кіносеанси кінематограф «Ідеал», що на- лежав О. Ковалевській. Отже, розвиток міського життя у Слов’ян- ську у ХІХ – на початку ХХ ст. зумовлювали, з одного боку ті тенденції, які зародилися і розви- валися у попередні періоди, а з іншого – соці- ально–економічні процеси, що були породжені реформами модерної доби. Взаємодія приско- рення темпів урбанізаційного процесу і темпів індустріалізації починає активно проявлятися наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Здобутки в міському господарстві активно проявляються в побуті міських жителів Слов’янська, удоскона- ленні громадського харчування, готельного гос- подарства, книговидання, набуває поширення використання нових видів транспорту, енергії тощо. У цей час спостерігається відчутне зрос- тання мережі навчальних та медичних установ, пожвавлення культурного життя міста. Наяв- ність таких закладів позначалась на статусі Слов’янська, перетворювала його на значний культурно–освітній центр регіону. Урбанізація, викликана промисловим підне- сенням ХІХ – початку ХХ ст., набула в Україні значних темпів. Вона стала важливою складовою тогочасних трансформацій, а разом з тим і їх своєрідним рушієм. Урбанізаційні процеси озна- чали підвищення ролі міста у житті суспільства, адже саме з ним були пов’язані основні досяг- нення цивілізації. Усе більших трансформацій зазнавав спосіб життя міщан модерного міста, а це, у свою чергу, детермінувало зміни в їх пове- дінці, програмувало певний менталітет. У містах концентрувалися представники владних струк- тур, інтелектуальна еліта, підприємці, торго- вельно-фінансова верхівка, промислові робітники. Певним чином можна констатувати, що саме міста і сприяли створенню модерних держав. 1/2 ’2016Світлана Закірова К Р А Є З Н А В С Т В О 64 Джерела та література Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов’янська Харківської губернії) 65 13. Города России в 1910 году / Центральный ста- тистический комитет МВД – СПб.: Тип. Н.Л. Ныр- кина, 1914. – С. 510. 14. Там само, С. 511. 15. История Донецкого края в материалах и доку- ментах. ХVІІ – н. ХХ вв… – Донецк: Донецкий гос. унив–т, 1995. – С. 24. 16. Вся Россия. Справочная книга российской промышленности, торговли и сельского хозяйства, административных представителей, общественных и частных служащих и экономической деятельности. 1911–1912 гг. – К.: Изд-е Товар-ва Л. Фиш, [Б.г.] – Ч. ІІ. – Ст. 2698. 17. Города России в 1910 году. – СПб.: Тип. Н.Л. Ныркина, 1914. – С. 512. 18. ДАХО, ф. 51, оп. 1, спр. 247, арк. 51. 19. ДАДО, ф. Р-2109, оп.1, спр. 32, арк. 29. 20. ДАДО, ф. Р–2109, оп. 1, спр. 7, арк. 12. References: 1. Salii, I. (2005). Urbanizatsiia v Ukraini: sotsialnyi ta upravlinskyi aspekty [Urbanization in Ukraine: social and managerial aspects]. Kiev: Naukova dumka. (in Uk- rainian) 2. Zastavetskyi, T. (2014). The Scientific Notes of Ter- nopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical Univer- sity. Series: Geography, (2), 17–21. (in Ukrainian) 3. Konstantinova, V. (2010). Urbanizatsiia: pivden- noukrainskyi vymir (1861–1904 roky) [Urbanization: Southern Dimension]. Zaporizhzhya: AA Tandem. (in Ukrainian); Konstantinova, V. (Eds.). (2012). Seliany i misto: fenomen spryiniattia urbanizatsiinykh protsesiv u selianskii tradytsii: (materialy ist.–arkheohr. ekspedytsii Pivn. Pryazov’ia) [Farmers and the city: the phenome- non of perception urbanization processes in peasant tra- ditions]. Kiev: AA Tandem. (in Ukrainian). 4. Molchanov, V. (2005). Zhyttievyi riven miskoho naselennia Pravoberezhnoi Ukrainy (1900–1914 rr.) [The living standards of the urban population of Right- Bank Ukraine (1900–1914 years.)]. Kiev. (in Ukrainian); Pryshchepa, O. (2010). Mista Volyni u druhii polovyni ХІХ – na pochatku ХХ st. [City of Volyn in the second half of XIX – early XX century]. Rivne: PP DM. (in Uk- rainian); Chornyi, D. (2007). Po livyi bik Dnipra: pro- blemy modernizatsii mist Ukrainy (kinets XIX-pochatok XX st.) [On the left side of the Dnieper, the problems of modernization of cities Ukraine (late XIX-early XX cen- turies)]. Kharkiv. (in Ukrainian). 5. Berlynskyi, M. (1991). Istoriia mista Kyieva [His- tory of Kyiv City]. Kiev: Naukova dumka. (in Ukrai- nian); Herlihi, P. (1999). Odesa. Istoriia mista, 1794–1914 [Odessa. The history of the city, 1794–1914]. Kiev: Krytyka. (in Ukrainian); Savenok, L. (2003). PIV- DENNIY ARKHIV: Collected papers on History, (12), 47–60. (in Ukrainian); Yarmysh, O. (Eds.). (2004). Isto- riia mista Kharkova ХІХ stolitt [History of Kharkiv City XX century]. Kharkiv:Folio; Zoloti storinky. (in Ukrai- nian); Bolebrukh, A. (Eds.). (2006). Istoriia mista Dnip- ropetrovska [History of Dnepropetrovsk City]. Dnipropetrovsk: Hrani. (in Ukrainian). 6. Korovina, M. (Eds.). (1995) Istorija Doneckogo kraja v materialah i dokumentah. ХVІІ – n. ХХ vv. Materialy dlja uchitelej istorii [History of Donetsk the edges in material and documents. XVII - n. Twentieth centuries. Materials for history teachers]. Donets'k: Do- neckij gos. Univ-t. (in Russian). 7. Goljahovskij, Ja. (Eds.). (1864). Pamjatnaja kniz- hka Har'kovskoj gubernii na 1864 g. [Pamyatnaya book the Kharkiv province in 1864]. Kharkov: Universitet- skaja tipografija. (in Russian). 8. Vsja Rossija. Russkaja kniga promyshlennosti, tor- govli, sel'skogo hozjajstva i administracii. Adres–kalendar' [All Russia. Russian book industry, trade, agricultural sec- tor and administration. Address-Calendar]. (1897). V.ІI. et al. St. Petersburg: Izdanie A.S. Suvorina. (in Russian). 9. Pamjatnaja knizhka Har'kovskoj gubernii na 1866 g. [Pamyatnaya book the Kharkiv province in 1866]. (1866). Kharkov: Universitetskaja tipografija. (in Russian). 10. Derzhavnyi arkhiv Donetskoi oblasti. Fond R-2109. Opys 1. Sprava 32. Arkush 1–4. [State Archives of Donetsk Oblast. Archives R-2109. Anagraph 1. Doc- ument 32. PP. 1–4] 11. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti. Fond 51. Opys 1. Sprava 247. Arkush 57-60. [State Archives of Kharkiv Oblast. Archives 51. Anagraph 1. Document 247. PP. 57-60.] 12. Goroda Rossii v 1910 godu [Cities of Russia in 1910]. (1914). St. Petersburg: Tip. N.L. Nyrkina. (in Russian). 13. Vsja Rossija Spravochnaja kniga rossijskoj promys- hlennosti, torgovli i sel'skogo hozjajstva, administrativnyh predstavitelej, obshhestvennyh i chastnyh sluzhashhih i jekonomicheskoj dejatel'nosti. 1911–1912 gg. [All Russia. Reference book of the Russian industry, trade and agricul- ture, administrative representatives, public and private em- ployees and economic activity. 1911–1912 years]. V.ІI. et al. Kiev: Izd-e Tovar-va L.Fish. (in Russian). 14. Derzhavnyi arkhiv Donetskoi oblasti. Fond R- 2109. Opys 1. Sprava 7. Arkush 12. [State Archives of Donetsk Oblast. Archives R-2109. Anagraph 1. Docu- ment 7. P. 12]

Особливості урбанізаційного процесу в Україні у ХІХ – на початку ХХ століття (на прикладі м. Слов'янська Харківської губернії)

Репозитарії

Схожі ресурси