Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України
У статті розглядається склад та структура козацьких домогосподарств Батурина другої половини ХVІІІ ст. за матеріалами Генерального опису Лівобережної України (1765–1769 рр.). За основу взята поширена в історичній демографії класифікація П. Ласлетта....
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168790 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України / Н. Саєнко // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 115-122. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168790 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1687902020-05-13T01:26:19Z Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України Саєнко, Н. Історія України у світлі регіональних досліджень У статті розглядається склад та структура козацьких домогосподарств Батурина другої половини ХVІІІ ст. за матеріалами Генерального опису Лівобережної України (1765–1769 рр.). За основу взята поширена в історичній демографії класифікація П. Ласлетта. В статье рассматривается состав и структура казаческих домохозяйств Батурина второй половины ХVІІІ в. по материалам Генерального описания Левобережной Украины (1765–1769 гг.). За основу взята распространенная в исторической демографии классификация П. Ласлетта. In the article composition and structure of cossack extended family household of Baturin in the second half of ХVІІІth century are examined after materials of General description of Left-bank Ukraine (1765- 1769). For basis the widespread in historical demography classification of Peter Laslett is taken. According to the calculations of the author at the time of the description in Baturin Cossacks owned 215 residential houses in which lived 1115 people. During 1750–1760 years took place an inflow of labor migrants to Baturin, due to the rapid economic development of the town under Hetman K. Razumovsky. Extremely low number of elderly population was recorded. This could be due to the total destruction of the population Baturin on the 2rd (13th) of November in 1708, when it was broken essential the structure of families and were killed many children and adolescents. As a result of analysis of the typological classification of Peter Laslett among the Baturin Cossacks dominated nuclear family, whose share was 76.4%. On second place were extended family households − 11,8%, and on the third − multiple families − 7,2%. The comparison of the data obtained from the results of other researchers of Hetman historical demography shows that the typology and habitability of Cossack families in centesimal town of Baturin had a number of features. It was significantly different from rural families of Lubny Cossack regiment, rural families of Starodub Cossack Regiment and population of centesimal town of Mena, where multifocal families dominated. They were different from typology of families of regimental town of Poltava, because of much smaller percentage of compound families and more single households. However, the habitability index of Baturyn Cossacks families was closer to the population of Krakow and Warsaw in that period. 2016 Article Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України / Н. Саєнко // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 115-122. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168790 314.6:94 (477.51) «17» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень |
| spellingShingle |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Саєнко, Н. Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України Краєзнавство |
| description |
У статті розглядається склад та структура козацьких домогосподарств Батурина другої
половини ХVІІІ ст. за матеріалами Генерального опису Лівобережної України (1765–1769 рр.).
За основу взята поширена в історичній демографії класифікація П. Ласлетта. |
| format |
Article |
| author |
Саєнко, Н. |
| author_facet |
Саєнко, Н. |
| author_sort |
Саєнко, Н. |
| title |
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України |
| title_short |
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України |
| title_full |
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України |
| title_fullStr |
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України |
| title_full_unstemmed |
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України |
| title_sort |
козацькі родини батурина другої половини хvііі ст. за даними генерального опису лівобережної україни |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168790 |
| citation_txt |
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст. за даними Генерального опису Лівобережної України / Н. Саєнко // Краєзнавство. — 2016. — № 1-2. — С. 115-122. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT saênkon kozacʹkírodinibaturinadrugoípolovinihvííístzadanimigeneralʹnogoopisulívoberežnoíukraíni |
| first_indexed |
2025-07-15T03:33:03Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:33:03Z |
| _version_ |
1837682271288557568 |
| fulltext |
114
Історія України
у світлі регіональних
досліджень
УДК 314.6:94 (477.51) «17»
Наталія Саєнко (м. Батурин)
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст.
за даними Генерального опису Лівобережної України
У статті розглядається склад та структура козацьких домогосподарств Батурина другої
половини ХVІІІ ст. за матеріалами Генерального опису Лівобережної України (1765–1769 рр.).
За основу взята поширена в історичній демографії класифікація П. Ласлетта.
Ключові слова: Батурин, Генеральний опис, домогосподарство, нуклеарна сім’я, розширена
сім’я, мультифокальна сім’я.
Наталия Саенко
Казаческие семьи Батурина второй половины ХVІІІ в.
по данным Генерального описания Левобережной Украины
В статье рассматривается состав и структура казаческих домохозяйств Батурина второй
половины ХVІІІ в. по материалам Генерального описания Левобережной Украины (1765–1769 гг.).
За основу взята распространенная в исторической демографии классификация П. Ласлетта.
Ключевые слова: Батурин, Генеральное описание, домохозяйство, нуклеарная семья, рас-
ширенная семья, мультифокальная семья.
Natalіa Sayenko
Cossack families of Baturin of the second half of ХVІІІ of century
from data of General description of Left-bank Ukraine
In the article composition and structure of cossack extended family household of Baturin in the second
half of ХVІІІth century are examined after materials of General description of Left-bank Ukraine (1765-
1769). For basis the widespread in historical demography classification of Peter Laslett is taken.
According to the calculations of the author at the time of the description in Baturin Cossacks owned
215 residential houses in which lived 1115 people. During 1750–1760 years took place an inflow of labor
migrants to Baturin, due to the rapid economic development of the town under Hetman K. Razumovsky.
Extremely low number of elderly population was recorded. This could be due to the total destruction
of the population Baturin on the 2rd (13th) of November in 1708, when it was broken essential the structure
of families and were killed many children and adolescents. As a result of analysis of the typological clas-
sification of Peter Laslett among the Baturin Cossacks dominated nuclear family, whose share was 76.4%.
On second place were extended family households − 11,8%, and on the third − multiple families − 7,2%.
The comparison of the data obtained from the results of other researchers of Hetman historical de-
mography shows that the typology and habitability of Cossack families in centesimal town of Baturin had
a number of features. It was significantly different from rural families of Lubny Cossack regiment, rural
families of Starodub Cossack Regiment and population of centesimal town of Mena, where multifocal fa-
milies dominated. They were different from typology of families of regimental town of Poltava, because of
much smaller percentage of compound families and more single households. However, the habitability
index of Baturyn Cossacks families was closer to the population of Krakow and Warsaw in that period.
Key words: Baturin, General description, extended family household, nuclear family, multiple fa-
mily household, second half ХVІІІ century.
115
Дослідження історії Батурина періоду Геть-
манщини не можливе без глибокого вивчення
козацтва – одного з провідних соціальних станів
того часу. Серед джерел статистичного харак-
теру – козацьких компутів, реєстрів, ревізій, які
містять відомості про кількісний склад та еконо-
мічний стан козаків Батурина, вирізняється
Генеральний опис Лівобережної України (1765–
1769 рр.). Про інформаційний потенціал, пере-
ваги та недоліки цього джерела вже сказано
чимало [1]. А в останній час матеріали цієї най-
масштабнішої ревізії почали використовувати
при складанні демографічних характеристик на-
селення [2].
Тож об’єктом уваги нашого дослідження
стане козацьке населення сотенного містечка Ба-
турина Ніжинського полку, що у 1669–1708 та
1750–1764 рр. виконував функцію резиденції
українських гетьманів.
Метою роботи є вивчення складу, статево-
вікової структури та типології козацьких родин
Батурина за даними переписної книги міста,
створеної в ході Румянцевського опису [3].
За підрахунками автора, на час проведення
Генерального опису Лівобережної України, у
Батурині козакам належало 215 житлових дворів
(210 знаходилися у межах міста і 5 – у прилеглих
хуторах). З них 16 належало виборним козакам
і 190 – козакам-підпомічникам. В усій Гетьман -
щині за царським указом від 24 квітня 1735 р.
було 20 тисяч виборних козаків. Решта повинна
була їм «во всём спомоществовать» [4]. Виборні
козаки звільнялися від сплати державних
повинностей, а головним їхнім обов’язком була
військова служба з власним озброєнням, споря -
дженням і кіньми. Підпомічники ж повинні були
забезпечували військо продовольством і фура -
жем, а також обробляти землю виборних козаків
поки ті були в поході. Козаки-підпомічники
Батурина сплачували консистентський податок
(на військо) в розмірі 1 карбованець 2 копійки з
двору в рік. Два двори в Батурині належали
пушкарям генеральної військової артилерії.
Щодо решти дворів, існує вказівка лише про
належність їхніх мешканців до козацького стану.
Джерело фіксує також походження козаків Бату -
рина: чи були вони місцевими уродженцями, чи
приїжджими. Упродовж 20 років до ревізії в
Батурин переселилися голови 37 родин. З них
17 – вихідці з сіл Батуринської сотні, 10 – з інших
сотень Ніжинського полку, решта пере бралася з
Стародубського, Лубенського, Чер ні гів ського,
Сумського, Переяславського полків Гетьман -
щини, з міст Глухова, Полтави та Корсуня.
Упродовж 1757-1767 рр. з посполитського до
козацького стану у Батурині перейшло 8 голів
домогосподарств.
Загалом у 215 дворах мешкало 1115 осіб.
Таким чином, середня населеність одного
козаць кого домогосподарства Батурина стано -
вила 5,1 особи. Окрім родин власників дворів у
їхніх домогосподарствах проживали «сусіди» чи
«підсусідки» – зубожіле місцеве або прибуле
населення, яке мешкало в обійсті господаря
та працювало на користь домогосподарства.
Козацьких підсусідків було 23 родини, вони
об’єднували 90 осіб обох статей і належали до
козацького, посполитого (6 осіб) і міщанського
(4 особи) станів. Деякі козаки мали найманих
робітників. Всього «служителів» було 6 осіб
(4 козацького і 2 — посполитського станів). Тож
якщо виключити представників інших станів з
загальної кількості мешканців козацьких домо -
господарств, у Батурині проживало 237 родин
козаків із загальним числом населення 1103
особи. У середньому на одну сім’ю припадало
4,7 мешканця.
Частку працездатного населення серед коза ків
Батурина визначимо розподіливши всіх меш -
канців на великі вікові групи. На думку сучасних
вчених, віковий поділ, що відповідав особли -
востям Румянцевського опису, виглядав так:
1) діти (0–14 років);
2) працездатне населення (15–59 років);
3) літні люди (60 і більше років) [5].
У підсумку частка працездатного населення
склала 57,4%, дітей – 39,8%, людей похилого
віку – 2,8% (див. Таблицю 1).
1/2 ’2016Наталія Саєнко К Р А Є З Н А В С Т В О
116
Вікова група
0-14 років 15-59 років 60 і більше років
Ч Ж Разом Ч Ж Разом Ч Ж Разом
Чисельність 221 218 439 308 325 633 21 10 31
Таблиця 1.
Чисельність козацького населення Батурина за великими віковими групами
Результати цього розподілу також показали
низький рівень демографічної старості населен -
ня Батурина. Згідно шкали польського демо гра фа
Едварда Россета, демографічно молодим вважа -
ється населення, частка літніх людей у якому не
перевищує 8%. У Батурині ця частка склала
лише 2,8%, що дає підстави вважати населення
Батурина молодим. Для порівняння у полкових
містах частка літніх людей становила: у Старо -
дубі – 7%, у Переяславі – 5,1%, у Ніжині – 4,9%,
у Полтаві – 4,8% [6].
Співвідношення статей у козаків Батурина на
момент створення джерела було збалансованим:
550 чоловіків і 553 жінок. Втім, перевага жінок
спостерігалася лише в групі працездатного на -
се лення. У цій же групі зафіксована значна кіль-
кість вдів: 13,5% на противагу 2,3% вдівців
працездатного віку. Це пояснюється вищим
рівнем смертності чоловіків, різницею у віці
між под руж жям, при якій чоловіки помирали
пер шими, а також порівняно більшими шансами
вдівців на укладання повторного шлюбу. Доклад-
ніше зазначені характеристики можна про слід -
кувати в Таблиці 2, де козацьке населення
Бату рина розподілене за віком, статтю та сімей -
ним станом. За основу поділу взяті п’ятирічні
вікові групи [7].
Одним з важливих показників у характе рис -
тиці сімейних структур є їх поколінний склад.
З усієї кількості нарахованих нами родин жите -
лів Батурина абсолютну більшість стано вили
двопоколінні сім’ї (батьки з дітьми). Їх було
201 (85%). Трипоколінних родин (батьки, діти,
онуки) налічувалося 20 (9%), однопоколін них
(одинокі чи шлюбна пара без дітей) – 15 (6%). До
правнуків не дожила ні одна особа.
Найстарішому мешканцеві Батурина Івану
Гунці на момент створення джерела було 75 років.
Він мешкав на вулиці Песковій з дружиною
Уляною (60 років) та родиною сина Михайла
(50 років), який у шлюбі з дружиною Анною
(40 років) мав дворічну доньку Євдокію [8].
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст.
за даними Генерального опису Лівобережної України
117
вікова
група
чоловіки жінки
холості одружені вдівці
сімейний
стан невід.
разом холості одружені вдови
сімейний
стан невід.
разом
0–4 67 67 75 75
5–9 87 87 74 74
10–14 67 67 69 69
15–19 48 2 50 53 5 58
20–24 31 9 40 5 31 36
25–29 8 19 27 1 33 1 35
30–34 3 38 41 50 5 55
35–39 34 34 32 3 35
40–44 1 52 4 57 1 42 11 1 55
45–49 31 1 1 33 14 8 22
50–54 16 2 1 19 7 11 1 19
55–59 6 1 7 5 5 10
60–64 13 4 2 19 3 4 3 10
65–69 1 1
70 і б. 1 1
разом 312 222 12 4 550 278 222 48 5 553
Таблиця 2.
Розподіл козаків Батурина за статтю, віком та сімейним станом
Типологію домогосподарств козаків Батурина
проаналізуємо за допомогою випробуваної в
сучасній історіографії класифікації, розробленої
кембриджською групою дослідження історії
народонаселення та соціальних груп під керів -
ництвом П. Ласлетта. За нею виділяють такі
типи домогосподарств:
– Домогосподарство, яке складається з по -
дружжя з дітьми, називається простим, або
нук леарним (nuclear family household). Воно
залишається таким і в тому разі, якщо один із
батьків помирає.
– Розширеним (extended family household)
вважається домогосподарство, якщо в ньому
живе ще хтось із родичів, які не утворюють
подружніх пар.
– Домогосподарство, яке складається з кіль -
кох нуклеарних сімей, називається мультифо-
кальним (multiple family household). Розширені й
мультифокальні домогосподарства вважаються
складними [9].
Крім них, в історичній демографії виділяють
ще домогосподарства самотніх осіб (solitaries)
та сім’ї, члени яких хоча й поєднані родинними
зв’язками, але не утворюють нуклеарного ядра
(no family) [10].
Розподіл родин козаків Батурина за даною
ти по логією свідчить про значну перевагу серед
коза- ків Батурина нуклеарного типу родин (Таб -
лиця 3).
Прості родини об’єднували 775 представни-
ків козацтва. Населеність цих сімей коливалася
від 2 до 9 осіб, а середня їх населеність родини
становила 4,3 особи (див. малюнок 1).
Найбільшу частку серед них (26,5%) станови -
ли родини, які складалися з 3 осіб – зазвичай по-
дружньої пари та однієї дитини, а в деяких
випад- ках – вдови/вдівця з двома дітьми. Їх було
48. Другу позицію посіли сім’ї з п’яти членів
(25%), а третю – з чотирьох (21,5%). Частка нук-
леарних родин, які складалися із шести осіб ста-
новила 14%, з двох – 8%. Але найменше було
великих, по 7-9 осіб, сімей: відповідно, 4%
(7 сімей), 0,5 та 0,5% (по 1).
На другій позиції в козацькому соціумі Батури -
на другої половини ХVІІІ ст. перебували розши-
рені родини – 28 (11,9%). Їхня населеність знаходи-
лася в межах від 3 до 19 осіб (див. малюнок 2).
Загалом у таких сім’ях жило 166 представники ко-
зацтва, а середня чисельність становила 5,9 осіб
у родині. Найбільші частки – по 9 сімей – скла-
дали родини з 5 та 6 осіб (по 32,1% відповідно),
другу позицію займали ті, в яких нараховувалося
4 особи (14,3%). Родин, що складалися з 3-х осіб
було 2 (7,1). Найменше – по 1 – було великих
родин, що налічували по 7, 9, 10 та 19 осіб у сім’ї.
Структура таких родин складалася з нуклеар-
ного ядра й неодруженого родича. Зазвичай це
були батько/мати, брат/сестра, племінник/пле-
мінниця господаря чи його дружини.
1/2 ’2016Наталія Саєнко К Р А Є З Н А В С Т В О
118
Тип родини Одинаки Нуклеарні Розширені Мультифокальні Без структури Усього
Кількість домогосподарств 9 181 28 17 2 237
Осіб в них 9 775 166 149 4 1103
% 3,8 76,4 11,8 7,2 0,8 100
Таблиця 3.
Типологія козацьких родин м. Батурина
Третє місце у середовищі батуринського ко-
зацтва посідали сім’ї мультифокального типу –
17 (7,2%). Їхня населеність була в межах від
4 до 20 осіб (див. малюнок 3). Загалом у мульти-
фокальних родинах мешкало 149 осіб. Най-
більше серед них було родин, що складалися з
8 осіб (їх було 5). Рівними були частки сімей з
4, 7 і 10 осіб (по 2 родини). По одній родині було
сімей з 5, 6, 11, 13 і 20 осіб. В основі їхньої
структури лежало по кілька сімейних ядер.
Переважали двоядерні. Вони могли бути патрі-
архальними: складатися з подружньої пари з
дітьми та одруженого сина чи дочки із зятем,
удови/вдівця з дітьми і одруженого сина, або
братськими: двоє братів із дружинами.
Не можна також оминути увагою і єдину ко-
зацьку родину в Батурині, яка складалася аж із
5 ядер і нараховувала 20 членів. Це була сім’я
виборного козака Дениса Горбаня (50 років), що
мешкав на вулиці Горбанівці. У шлюбі з дружи-
ною Параскевою (46 років) він мав трьох синів:
Антона (19 років), Самійла (18 років) та Івана
(12 років), а також трьох доньок: Варвару
(9 років), Меланію (5 років) та Євдокію (3 роки).
Двоє старших синів були одружені. В тому ж
дворі в окремих хатах мешкали родини молод-
ших братів Дениса Горбаня – Федір (40 років) та
Артем (36 років), які були теж одруженими і
мали по троє дітей [11].
Незначну частку в сімейній структурі козаць-
кого соціуму Батурина складали одинаки – 3,8%
(9 осіб) і так звані безструктурні родини – 0,8%
(4 особи). Серед першої категорії переважали
вдови, проте лише дві з них мешкали самітно:
Уляна Антоненкова (46 років) [12] та Марія Бо-
рисенкова (50 років) [13]. Решта вдів та кривий
на ногу холостяк Пилип Салхін (25 років) [14]
мали в своїх хатах чи дворах родини підсусідків.
Як зазначалося вище, безструктурними роди-
нами вважаються ті, які не мають нуклеарного
ядра. Серед батуринських козаків таких було дві
родини. Неодружений козак-підпомічник Григо-
рій Васильченко (26 років) мешкав разом зі
своєю сестрою Мотроною (20 років) [15].
Підсусідки козацького стану Євдокія Моїсеєва
(40 років) з братом Федором (20 років) також
становили безструктурну родину [16].
Підсумовуючи аналіз складу й типології до-
могосподарств козаків міста Батурина на основі
даних Генерального опису Лівобережної Укра -
їни необхідно зазначити:
– двори козаків-підпомічників у кількісному
плані мали значну перевагу над домогосподарст -
вами виборних козаків;
– упродовж 1750-1760-х років відбувається
приток трудових іммігрантів до Батурина, що
пояснюється бурхливим розвитком економіки
міста, пов’язаної з господарською діяльністю
гетьмана К. Розумовського;
– зафіксована надзвичайно мала кількість
населення похилого віку. Це могло бути наслід -
ком тотального винищення населення Батурина
2 (13) листопада 1708 р., коли було кардинально
порушено структури сімей і загинула значна
кількість дітей та підлітків;
– за результатами типологічного аналізу серед
козаків Батурина домінували родини нуклеар -
ного типу, частка яких становила 76,4%. На
другій позиції знаходилися розширені домогос -
по дарства – 11,8 %, а на третій мультифокальні –
7,2%;
– середня населеність родин козаків у цілому
становила 4,7 особи. Для нуклеарних сімей вона
дорівнювала 4,3 особи, для розширених – 5,9, а
для мультифокальних – 8,7;
– за кількістю поколінь панівними були
двопоколінні родини (батьки і діти). Такими
були майже всі нуклеарні сім’ї. Характерним для
Батурина є відсутність чотирипоколінних сімей.
Зіставлення одержаних даних з результатами
інших дослідників історичної демографії Геть -
ман щини (див. таблицю 4) показує, що типо -
логія козацької сім’ї сотенного міста Батурина,
колишньої гетьманської резиденції, мала ряд
особливостей. По-перше, вона суттєво відрізня-
лася від сільських козацьких родин Лубенського
полку, родин сільського населення Стародуб-
ського полку та козацького населення сотенного
містечка Мени, де переважали мультифокальні
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст.
за даними Генерального опису Лівобережної України
119
1. Багалей Д. Генеральная опись Малороссии /
Д. Багалей // Киевская старина. – 1883. – №11. –
С. 402-432; Федоренко П. Воронковская сотня Пере-
яславского полка по Румянцевской описи / П.Федо-
ренко // Труды Полтавской учёной комиссии. –
Полтава, 1915. – Вип. 12. – С. 81-155; Ткаченко М.
Канівська сотня Переяславського полку за Румянців-
ською ревізією / М. Ткаченко // Записки історико-
філологічного відділу ВУАН. – К., 1926. – Кн. VІІ-
VІІІ. – С. 242-307; Максимович Г. Деятельность
Румянцева-Задунайского по управлению Малорос-
сией / Г.А. Максимович. – Нежин, 1913. – Т. І. –
С. 190-357; Пляшко Л. Генеральний опис Лівобереж-
ної України (1765-1769 рр.) як джерело для вивчення
історії забудови та планування міст / Л. Пляшко //
Архіви України. – 1971. – С.90-92; Путро О. Гене-
ральний опис 1765-1769 рр. як джерело для вивчення
соціально-економічних відносин на Лівобережній
Україні у другій половині ХVІІІ ст. / О.Путро //
Український історичний журнал. – 1982. – № 7. –
С. 143-147.
2. Волошин Ю. Родина й домогосподарство коза-
ків міста Полтави в другій половині ХVІІІ ст. (За ма-
теріалами Румянцевського опису) / Ю.Волошин //
Полтавські історичні студії. – Полтава, 2013. – С. 75-
92; Волошин Ю. Розкольницькі слободи на території
Північної Гетьманщини у ХVІІІ столітті (історико-
демографічний аспект) / Ю. Волошин. – Полтава:
АСМІ, 2005. – 312 с.; Казіміров Д. Козацькі родини
м. Мени за Генеральним описом Лівобережної Ук-
раїни 1765-1769 рр. / Д. Казіміров // Краєзнавство.
К., 2011. – № 4. – С. 216-222; Сакало О. Домогоспо-
дарства козаків Лубенського полку другої половини
ХVІІІ ст. / О.Сакало // Краєзнавство. К, 2013. – № 2. –
С.117-123; Його ж. Структура населення міста Пере-
яслава за матеріалами Генерального опису1765-
1769 рр. (історико-демографічний аналіз) // Київська
старовина. – 2008. – № 6. – С. 3-21; Сердюк І. Полко-
вих городов обивателі (історико-демографічна харак-
теристика міського населення Гетьманщини другої
половини ХVІІІ ст.) / І.Сердюк. – Полтава: АСМІ,
2011. – 304 с.
3. Центральний державний історичний архів
України, м. Київ (далі – ЦДІАУК), ф. 57. – оп. 1. –
спр. 55. – арк. 623 зв. – 805 зв.
сім’ї. По-друге, вона різнилася і з типологією
родин полкового міста Полтави, бо мала значно
менший відсоток складних родин і більше домо-
господарств одинаків.
Середня населеність козацьких родин Бату-
рина (4,7 осіб) була найменшою в порівнянні з
середньою населеністю козацьких родин у селах
Лубенського полку (12,1 особи) [21], домогоспо-
дарств у селах Стародубського полку (8,5 особи)
[22], козацьких родин у містечку Мені (9,3 особи)
[23] та Полтаві (6,1 особи) [24]. Проте показник
населеності сімей батуринських козаків був
ближчим до населеності Кракова (4,5 особи) та
Варшави (3,49 особи) цього періоду [25].
У цілому проведене дослідження козацького
соціуму ранньомодерного Батурина виявило
деякі особливості у структурі домогосподарств,
які за рядом показників були більше схожими на
міське населення Центрально-Східної Європи
ХVІІІ ст.
1/2 ’2016Наталія Саєнко К Р А Є З Н А В С Т В О
120
Типи
домогосподарств
Населення Гетьманщини
Батурин
Сільське населення Міське населення
Лубенський
полк [17]
Стародубський
полк [18]
м. Мена,
Чернігівського
полку [19]
м. Полтава [20]
Одинаки 0,1 0,1 — 1,5 3,8
Нуклеарні 21,2 34,8 36,3 59 76,4
Розширені 4,3 4,2 18,2 11,9 11,8
Мульти-фокальні 74,4 60,9 45,5 26,7 7,2
Без структури — 0,04 — 0,9 0,8
Таблиця 4.
Типологія козацьких родин міста Батурина в порівнянні з типологією сільського
та міського населення Гетьманщини
Джерела та література
Козацькі родини Батурина другої половини ХVІІІ ст.
за даними Генерального опису Лівобережної України
121
4. Василенко Н. Экстракт из указов, инструкций и
учреждений с разделением по материям на 19 частей.
Собрано в правительствующем сенате по малорос-
сийской экспедиции 1786 года / Н.Василенко //
Материалы для истории экономического, юридиче-
ского и общественного быта старой Малороссии.
Выпуск 2. – Чернигов, – 1902. – С. 240.
5. Волошин Ю. Розкольницькі слободи... – С. 112.
6. Сердюк І. Полкових городов обивателі ... –
С. 87-88.
7. Анри Л., Блюм А. Методика анализа в истори-
ческой демографии / Пер. с франц. С.Хока и Ю. Его-
ровой. – М., РГГУ, 1997. – С. 16.
8. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк.761 зв.
9. О классификации домовых сообществ (Разъ-
яснения редакции к типологии домохозяйств Питера
Ласлетта) // Семья, дом и узы родства в истории / Под
общ. ред. Т. Зокола, О. Кошелевой, Ю. Шлюмбума. –
СПб.: Евр. ун-т; Алетея, 2004. – С. 270-271.
10. Носевич В. Ещё раз о Востоке и Западе: струк-
тура семьи и домохозяйства в истории Европы (2001)
[Електронний ресурс] / В.Носевич. – Режим доступу:
http://vln.by/node/116.
11. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 749 зв. –
750 зв.
12. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 628 зв.
13. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 691 зв.
14. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 673 зв.
15. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 764 зв.
16. ЦДІАУК, ф. 57, оп. 1, спр. 55, арк. 671 зв.
17. Сакало О. Домогосподарства козаків Лубен-
ського полку ... – С.121.
18. Волошин Ю. Розкольницькі слободи ... – С.228.
19. Казіміров Д. Козацькі родини м. Мени... –
С.219.
20. Волошин Ю. Родина й домогосподарство коза-
ків міста Полтави... – С.91.
21. Сакало О. Вказ. праця. – С.119.
22. Волошин Ю. Розкольницькі слободи ... – С.217.
23. Казіміров Д. Вказ. праця. – С.219.
24. Волошин Ю. Родина й домогосподарство коза-
ків міста Полтави... – С.77.
25. Kukło C. Demografia Rzeczypospolitej przedroz-
biorowej. – Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009. –
S. 361
1. Bagalej D. Generalnaya opys Malorossyy /
D.Bagalej // Kyevskaya staryna. – 1883. – № 11. –
S. 402-432; Fedorenko P. Voronkovskaya sotnya Pere-
yaslavskogo polka po Rumyancevskoj opysy / P. Fedo-
renko // Trud Poltavskoj uchёnoj komyssyy. ― Poltava,
1915. – Vyp. 12. – S. 81-155; Tkachenko M. Kanivska
sotnya Pereyaslavskogo polku za Rumyancivskoyu re-
viziyeyu / M. Tkachenko // Zapysky istoryko-filologic-
hnogo viddilu VUAN. – K., 1926. – Kn. VII-VIII. –
S. 242-307; Maksymovytch G. Deyatelnost Rumyan-
ceva-Zadunajskogo po upravleniyu Malorossiej /
G.A.Maksymovytch. – Nezhyn, 1913. – T. I. – S. 190-
357; Plyashko L. Generalnyj opys Livoberezhnoyi
Ukrayiny (1765-1769 rr.) yak dzherelo dlya vyvtchennya
istoriyi zabudovy ta planuvannya mist / L. Plyashko //
Arxivy Ukrayiny. – 1971. – S. 90-92; Putro O. General-
nyj opys 1765-1769 rr. yak dzherelo dlya vyvchennya
socialno-ekonomitchnych vidnosyn na Livoberezhnij
Ukrayini u drugij polovy`ni XVIII st. / O. Putro // Ukra-
yinskyj istorychnyj zhurnal. – 1982. – N 7. – S. 143-147.
2. Voloshyn Yu. Rodyna i domogospodarstvo kozakiv
mista Poltavy v drugij polovyni XVIII st. (Za materia-
lamy Rumyancevskogo opysu) / Yu.Voloshyn // Poltav-
ski istorychni studiyi. – Poltava, 2013. – S.75-92;
Voloshyn Yu. Rozkolnyczki slobody na terytoriyi Piv-
nichnoyi Getmanshhyny u XVIII stolitti (istoryko-de-
mografitchnyj aspekt) / Yu. Voloshyn. – Poltava: ASMI,
2005. – 312 s.; Kazimirov D. Kozaczki rodyny m. Meny
za Generalnym opysom Livoberezhnoyi Ukrayiny 1765-
1769 rr. / D.Kazimirov // Krayeznavstvo. K., 2011. –
N4. – S. 216-222; Sakalo O. Domogospodarstva kozakiv
Lubenskogo polku drugoyi polovyny XVIII st. /
O. Sakalo // Krayeznavstvo. K, 2013. – N2. – S. 117-
123; Jogo zh. Struktura naselennya mista Pereyaslava za
materialamy Generalnogo opysu 1765-1769 rr. (istoryko-
demografitchnyj analiz) // Kiivska starovyna. – 2008. –
N 6. – S. 3-21; Serdyuk I. Polkovych gorodov obyvateli
(istoryko-demografichna harakterystyka misskogo nase-
lennya Getmanshhyny drugoyi polovyny XVIII st.) /
I. Serdyuk. ― Poltava: ASMI, 2011. – 304 s.
3. Centralnyj derzhavnyj istorytchnyj arhiv Ukrayiny,
m. Kyiv (dali – CzDIAUK). – f. 57. – op.1. – spr.55. –
ark. 623 zv. – 805 zv.
4. Vasylenko N. Ekstrakt iz ukazov, instrukcyj i
utchrezhdenyj s razdelenyem po materіyam na 19 еchas-
tej. Sobrano v pravytelstvuyusсhem senate po maloros-
syjskoj уkspedycіy 1786 goda / N.Vasylenko // Materyaly
dlya istoriy ekonomytcheskogo, yurydytcheskogo i ob-
shhestvennogo byta staroj Malorossiy. Vypusk 2. – Cher-
nygov, ― 1902. – S. 240.
5. Voloshyn Yu. Rozkolnyczki slobody... – S. 112.
6. Serdyuk I. Polkovych gorodov obyvateli ... –
S. 87-88.
References:
7. Anry L., Blyum A. Metodyka analyza v istoryt-
cheskoj demografiy / Per. s francz. S. Hoka i Yu. Egoro-
voj. – M., RGGU, 1997 - S.16.
8. CzDIAUK. – f. 57. – op. 1. – spr. 55. – ark. 761 zv.
9. O klassyfykaciy domovych soobshhestv (Razyas-
neniya redakciy k typologiy domohozyajstv Pitera Las-
letta) // Semya, dom i uzy rodstva v istoriy / Pod obshh.
red. T. Zokola, O.Koshelevoj, Yu.Shlyumbuma. – SPb.:
Evr. un-t; Aleteya, 2004. – S. 270-271.
10. Nosevyеch V. Eshhо raz o Vostoke і Zapade:
struktura semjy i domohozyajstva v istoriy Evropy
(2001) [Elektronnyj resurs] / V.Nosevytch. – Rezhym
dostupa: http://vln.by/node/116.
11. CzDIAUK. – f.57. – op.1. – spr.55. – ark.749 zv. –
750 zv.
12. CzDIAUK. – f. 57. – op.1. – spr.55. – ark. 628 zv.
13. CzDIAUK. – f. 57. – op.1. – spr.55. – ark. 691 zv.
14. CzDIAUK. – f. 57. – op.1. – spr.55. – ark.673 zv.
15. CzDIAUK. – f. 57. – op.1. – spr.55. – ark.764 zv.
16. CzDIAUK. – f. 57. – op.1. – spr.55. – ark.671 zv.
17. Sakalo O. Domogospodarstva kozakiv Luben-
skogo polku ... – S.121.
18. Voloshyn Yu. Rozkolnyczki slobody ... – S.228.
19. Kazimirov D. Kozaczki rodyny m. Meny... –
S. 219.
20. Voloshyn Yu. Rodyna j domogospodarstvo koza-
kiv mista Poltavy... – S.91.
21. Sakalo O. Vkaz. pracya. – S.119.
22. Voloshyn Yu. Rozkolnyczki slobody ... – S.217.
23. Kazimirov D. Vkaz. pracya - S.219.
24. Voloshyn Yu. Rodyna j domogospodarstvo koza-
kiv mista Poltavy... – S.77.
25. Kukło C. Demografia Rzeczypospolitej prze-
drozbiorowej. – Warszawa: Wydawnictwo DiG, 2009, –
S. 361/
1/2 ’2016Наталія Саєнко К Р А Є З Н А В С Т В О
122
|