Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка

У статті розглядається творчість Івана Франка в загальнокультурному аспекті. Художнє втілення історії, певні часові зрізи, героїчні події, знакові постаті, знаходимо у його художній спадщині. Звернення митця до праць таких духовних авторитетів як афонський подвижник, впливовий духовний письменник...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Мех, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2016
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	До 160-річчя з дня народження Івана Франка
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168814
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка / Н. Мех // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 51-55. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168814
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1688142020-05-17T01:25:54Z Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка Мех, Н. До 160-річчя з дня народження Івана Франка У статті розглядається творчість Івана Франка в загальнокультурному аспекті. Художнє втілення історії, певні часові зрізи, героїчні події, знакові постаті, знаходимо у його художній спадщині. Звернення митця до праць таких духовних авторитетів як афонський подвижник, впливовий духовний письменник-полеміст, палкий поборник православної віри, Іван Вишенський, є свідченням постійного пошуку мислителя, прикладом виняткової глибини його таланту та високого рiвня культури. The article deals with linguistic creativity Ivan Franko general cultural aspect. Art history embodiment, certain sections of time, heroic events, iconic figures found in its artistic heritage. Well-known artist and the words “Academy of Sciences in one person” (as defined Malaniuk) – Ivan Franko was a pioneer, discoverer of new ways that led to the rise of Ukrainian culture and science. In the development of Ukrainian literature and public opinion end XIX – early XX centuries Franko played a leading role. It marked the beginning of a new period in Ukrainian literature after Taras Shevchenko. Along with Shevchenko in Ukraine there was a separate branch of knowledge – Franko, bringing together literary critics, broadcasters, critics, historians, ethnographers, folklorists, philosophers, economists, sociologists. In the years of independence Ukraine have an opportunity to examine the legacy of Ivan Franko is not ideological, and general cultural aspect, which would no absolutisation a single approach to the study of the works of the artist at the expense of broader philosophical reflection Franko anthropological problems. Appeal to the works of the artist’s spiritual authority as Athos ascetic, an influential spiritual writer, polemicist, an ardent advocate of the Orthodox faith, Ivan Vyshensky is a testament to the constant search thinker, an exceptional example of the depth of his talent and high level of culture. В статье рассматривается творчество Ивана Франка в общекультурном аспекте. Художественное воплощение истории, определенные временные срезы, героические события, знаковые фигуры, находим в его художественном наследии. Обращение художника к трудам таких духовных авторитетов как афонский подвижник, влиятельный духовный писатель-полемист, ревностный защитник православной веры Иван Вышенский, является свидетельством постоянного поиска мыслителя, примером исключительной глубины его таланта и высокого уровня культуры. 2016 Article Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка / Н. Мех // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 51-55. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168814 811.82-32 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 160-річчя з дня народження Івана Франка До 160-річчя з дня народження Івана Франка
spellingShingle	До 160-річчя з дня народження Івана Франка До 160-річчя з дня народження Івана Франка Мех, Н. Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка Краєзнавство
description	У статті розглядається творчість Івана Франка в загальнокультурному аспекті. Художнє втілення історії, певні часові зрізи, героїчні події, знакові постаті, знаходимо у його художній спадщині. Звернення митця до праць таких духовних авторитетів як афонський подвижник, впливовий духовний письменник-полеміст, палкий поборник православної віри, Іван Вишенський, є свідченням постійного пошуку мислителя, прикладом виняткової глибини його таланту та високого рiвня культури.
format	Article
author	Мех, Н.
author_facet	Мех, Н.
author_sort	Мех, Н.
title	Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка
title_short	Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка
title_full	Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка
title_fullStr	Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка
title_full_unstemmed	Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка
title_sort	постать православного письменника-апологета івана вишенського у творчості і. франка
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	До 160-річчя з дня народження Івана Франка
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168814
citation_txt	Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка / Н. Мех // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 51-55. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT mehn postatʹpravoslavnogopisʹmennikaapologetaívanavišensʹkogoutvorčostíífranka
first_indexed	2025-07-15T03:34:07Z
last_indexed	2025-07-15T03:34:07Z
_version_	1837682338595602432
fulltext	51 УДК 811.82-32 Наталія Мех (м. Київ) Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка У статті розглядається творчість Івана Франка в загальнокультурному аспекті. Художнє втілення історії, певні часові зрізи, героїчні події, знакові постаті, знаходимо у його художній спадщині. Звернення митця до праць таких духовних авторитетів як афонський подвижник, впливовий духовний письменник-полеміст, палкий поборник православної віри, Іван Вишенський, є свідченням постійного пошуку мислителя, прикладом виняткової глибини його таланту та високого рiвня культури. Ключові слова: слово, мова, православна віра, духовна культура, мовотворчість. Natalia Mekh The figure orthodox writer and apologist Ivan Vyshensky in the works of Franko The article deals with linguistic creativity Ivan Franko general cultural aspect. Art history embodi- ment, certain sections of time, heroic events, iconic figures found in its artistic heritage. Well-known artist and the words “Academy of Sciences in one person” (as defined Malaniuk) – Ivan Franko was a pioneer, discoverer of new ways that led to the rise of Ukrainian culture and science. In the development of Ukrainian literature and public opinion end XIX – early XX centuries Franko played a leading role. It marked the beginning of a new period in Ukrainian literature after Taras Shevchenko. Along with Shevchenko in Ukraine there was a separate branch of knowledge – Franko, bringing together literary critics, broadcasters, critics, historians, ethnographers, folklorists, philoso- phers, economists, sociologists. In the years of independence Ukraine have an opportunity to examine the legacy of Ivan Franko is not ideological, and general cultural aspect, which would no absolutisation a single approach to the study of the works of the artist at the expense of broader philosophical reflection Franko anthropological problems. Appeal to the works of the artist’s spiritual authority as Athos ascetic, an influential spiritual writer, polemicist, an ardent advocate of the Orthodox faith, Ivan Vyshensky is a testament to the constant search thinker, an exceptional example of the depth of his talent and high level of culture. Key words: word, language, Orthodox religion, spiritual culture, linguistic creativity. Наталия Мех Личность православного писателя-апологета Ивана Вышенского в творчестве И.Франка В статье рассматривается творчество Ивана Франка в общекультурном аспекте. Художес- твенное воплощение истории, определенные временные срезы, героические события, знаковые фигуры, находим в его художественном наследии. Обращение художника к трудам таких духов- ных авторитетов как афонский подвижник, влиятельный духовный писатель-полемист, ревнос- тный защитник православной веры Иван Вышенский, является свидетельством постоянного по- иска мыслителя, примером исключительной глубины его таланта и высокого уровня культуры. Ключевые слова: слово, речь, православная вера, духовная культура, языкотворчество. Знаний художник слова та «академія наук в одній особі» (за визначенням Є. Маланюка) – Іван Франко був новатором, відкривачем нових шляхів, що вели до злету української культури та науки. У розвитку української літератури та гро- мадської думки кінця XIX – початку XX століть Франкові належить провідна роль. Він знамену- вав початок нового періоду в українській літера- турі після Тараса Шевченка. Поряд із шевченко- знавством в Україні виникла окрема галузь знань – франкознавство, що об’єднала літерату- рознавців, мовників, мистецтвознавців, істори- ків, етнографів, фольклористів, філософів, еко- номістів, соціологів. У роки незалежності України з’явилась мож- ливість розглядати спадщину І. Франка не в ідеологічному, а в загальнокультурному аспекті, де була б відсутня абсолютизація якогось одного підходу у вивченні творчості митця на шкоду широкому філософському осмисленню Франком Радянське літературознавство розглядало твор- чість письменника з позицій соціалістичного реалізму. Було прийнято вважати І. Франка не- примиренним та войовничим у ставленні до ре- лігії. З нього зробили класичного вченого-ате- їста, у якого існувала чітка наукова система поглядів на виникнення релігії, зокрема христи- янства, її антисуспільні моральні заповіді й до- мінантні соціальні основи. Насправді, на думку сучасних дослідників (Л. Филипович та ін.), Франко розглядав людину в системі релігійних відносин, приділяв багато уваги саме особистості. Євген Сверстюк наголо- шує, що «віра і в призначення, і в творчість Духа, і в силу Духа супроводила Івана Франка все життя. Це було першою аксіомою, яку він виніс зі світу дитинства, де про аксіоматичні істини не сперечалися. Суперечності обступили юнака при виборі своєї «вузької дороги»…»1. І далі автор розмір- ковує, пор.: «З натури поет був ідеалістом і релігійним, скажімо, пантеїстом, дарма що глушив той гли- бинний голос раціоналізмом і антиклерикаль- ними ескападами»2. «Утім хоч як закидали Франкові його сучас- ники брак віри і страху Божого в помислах, вони не могли б закинути його відступництва і покло- ніння ідолам. Навпаки, він розвінчує нових без- божних ідолів марксистської тоталітарної «на- родної держави» і впору застерігає перед «формальною релігією, основаною на догматах ненависті та класової боротьби». Ніхто не закине Іванові Франку втрати лю- бові до ближнього і до рідного краю – після усіх його діл і творів на цю тему. А хіба це не релігія серця? Усе життя Франко проніс, як релігію, народ- ницьку любов і проповідь духовного піднесення людини – Вічний революціонер – Excelsiot – Semper tiro – До світла… Хто вас хлібом накормить, той враз З хлібом піде до гною, Та хто духа накормить у вас, Той зіллється зо мною. Отже, у нас з’явився поет і мислитель, який духом кормив цілі покоління і був настільки ви- сокий, що його не могли заховати від народу раби матеріялізму»3. Поема «Іван Вишенський» є красномовним свідчення широких філософських поглядів Івана Франка, його глибокого розуміння людської при- роди і, разом з тим, постійних сумнівів, що роз- дирають, розшматовують митця. На думку дея- ких дослідників (Донцова Д., Чехович К. та ін.), Франко балансував між вірою та раціоналізмом. І йому ще не вдалося, на момент написання 1900 році поеми, збагнути «високий аскетизм» Середньовіччя та відчути силу і вплив палкої молитви віруючого серця. І. Франко звертається у творі до постаті духовного авторитета українського народу, відомого письменника-полеміста, афонського подвижника Івана Вишенського. Відзначимо, що 28 липня цього року відбулося прославлення письменника-апологета у лику святих Україн- ською Православною Церквою. Творчість преподобного, який 40 років провів на Афоні, формує зв’язок між часовими зрізами нашої культури та має велике значення для збереження 3/4 ’2016Наталія Мех К Р А Є З Н А В С Т В О 52 1 Сверстюк Є.О. Світлі голоси життя. – К.: ТОВ «Видавництво «Кліо»», 2015. – С. 156. 2 Там само. – С. 163. 3 Там само. – С. 165. Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка 53 греко-візантійських православних духовних цін- ностей в українському культурному просторі. Іван Вишенський – один з провідних духов- них авторитетів, антиуніатський полеміст і пуб- ліцист, що відіграв важливу роль у протистоянні польсько-католицькій експансії, зміцненні й за- хисті православної віри. Його твори були необ- хідні у важкий період для православних, які у той час перебували під владою католицької Речі Посполитої. У поемі Франка знаходимо ілюстрацію складних історичних умов, у яких опинився пра- вославний український народ, пор.: «Старцю чесному Івану, що в Афонській самотині шлях важкий, тісний верстає, шлях показаний Христом, православні з України, зібрані у місті Луцьку на братерськую пораду, шлють благання і привіт. Богу дякуєм святому, що про нас не забуває і важкії нам спокуси шле для нашого добра. ……… Ласкою його святою й молитвами богомольців стоїмо ще твердо в вірі і не тратимо надій. Б’ють на нас і явно, й тайно вороги непримиримі, напасті, і брехні, й зради нас підкопують і рвуть. Відреклись нас сильні світу – і князі, і воєводи, – кинули Христове стадо, [за мамоною біжать. Наші пастирі духовні поробилися вовками, шарпають Христове стадо] і отруту в душі ллють «Іван Вишенський»4. Михайло Грушевський, щодо того історич- ного зрізу, коли жив і творив Іван Вишенський, відзначає наступне: «Були тоді в великій тривозі всі, кому близьке було добро України. Особливо їх тривожила справа православної віри, за яку боролися вони, як за перший знак української народности. .. Уніяти все в більшу смілість при- ходили й усе більше людей до них приставало, навіть з учених духовних. Не було ані перед тим, ані потім короля, який би так слухав ся като- лицьких ксьондзів та єзуїтів та старався так ви- корінити православну віру, як тодішній по- льський король Жигимонт ІІІ: всякі насильства над православними позволяв робити, церкви православні запечатувати й відбирати, духовних арештувати. .. Однако сила, яка ще була на Ук- раїні, – се була козаччина, тому й православні брацтва, духовні, міщане, пани-недобитки почи- нають звертатись до козаків у всяких україн- ських справах, чи що до віри, чи що до иньшого. .. Тепер стають вони оборонцями цілого україн- ського, – або як тоді ще казали – руського на- роду. А що тоді найважнішою національною, всенародною справою вважалась оборона пра- вославної віри, що була, як я сказав, мовби зна- ком української народности супроти польської, то козаки дуже завзято боронять православну віру від уніатів»5. Особливо гріховною вважає Іван Вишен- ський тодішню Річ Посполиту: «Где бо нині в Лядській землі віра? Где надіжда? Где любов? Где правда і справедливость суда? Где покора? Где євангельскиє заповіді? Где апостольськая проповідь? Где святих закони?..»6. Вкрай зацікавлена в «поширенні уніатства серед православних – підданих Речі Посполи- тої, королівська влада не перебирала засобами у зміцненні сили та впливу уніатських свя - щеників. Українська шляхта виступала проти унії нерішуче й мляво, а письменники-полемісти (з-поміж яких особливо вирізнявся своїм та- лантом Іван Вишенський) і братства одразу ж зайняли у відношенні до неї непримиренну по- зицію. В 1614 р. уніатський митрополит Іосиф Рутський змушений був визнати: «Великою 4 Франко І.Я. Твори: в 3 т. – К.: Наук. думка, 1991 – Т. 1. – С. 515-516. 5 Грушевський М. Про старі часи на Україні. Коротка історія України (для першого початку). – К.:АТ «Обе- реги», 1991. – С. 40-41. 6 Українська література ХІV – ХVІ ст. – К.: Наукова думка, 1988. – С. 333. перешкодою для унії є нове братство, засноване в Києві три роки тому схизматиками* (*Схиз- матами в Польщі називали звичайно православ- них) без дозволу короля… Якщо це братство не буде скасоване, то важко сподіватися на щось добре». Від початку ХVІІ ст. на захист правос- лавної віри дедалі активніше ставало козац- тво»7. До нас дійшло 16 творів старця. Три по- слання були написані ще до Берестейської унії: «Писание до всех обще, в Лядской земли живу- щих» (1588), «Извещение краткое о латинских прелестях...» (1588–1589) та «Новина, или Весть о обретении тела Варлаама, архиепископа Охридскаго...». Решту, тобто 13 творів, було на- писано вже після 1596 року. Найбільш відомі «Послання до князя Острозького та всіх правос- лавних», з настановою «стояти в православ’ї», «Послання львівському братству і до отця Іова, скитника Маркової пустелі», «Послання до решти відступників від православ’я Кирила, Іпа- тія і Рогози», де письменник-апологет суворо ви- криває духовенство, що відступило від правос- лавної віри. Читаємо у поемі «Іван Вишенський» на- ступне: Тямлячи слова Христові: царство боже – труд великий і трудівники одні лиш завойовують його, – тямлячи таку науку, що як пастирі нас зрадять, треба нам, самому стаду, про своє спасіння дбать, – обмірковували разом, як би нам від сеї бурі хоч малесеньким оплотом церкву божу захистить. І прирадили зібрати в одно огнище всі сили, щоб велике спільне діло поспівало і росло. І отсе шлемо до тебе, чесний батьку наш Іване, своїх братчиків з благанням: будь ти нашим стерником. Поверни ти на Вкраїну, загрівай нас своїм словом, будь між нами, мов та ватра у кошарі пастухів. «Іван Вишенський» 8. Відзначимо, що духовний доробок Івана Вишенського, був не до кінця осмисленим та зрозумілим деяким дослідникам його мовотвор- чості. Адже вони намагалися розглядати по- слання подвижника у відриві від візантійсько- святоотецької, містико-ісихастської традиції, під впливом якої формувався світогляд апологета. І. Франко, високо оцінюючи постать Івана Ви- шенського, значення його мовотворчості, разом з тим, дозволяє собі, на думку Тамари Гундоро- вої, «свавільно» присвоїти йому «раціоналіс- тичні елементи самоаналізу». Дослідниця вва- жає, що І. Франко, поставивши героя на межі зіткнення патріотичної посвяти, з одного боку, та християнської аскези − з іншого, переносить на нього «власні почування» і «аж навіть сва- вільно будує характер Вишенського на свій взірець»9. Франкові контексти ілюструють ці мірку- вання, пор.: Се не божий шлях! Таж навіть якби в рай ти так дістався, а твій рідний край і люд твій на загибель би пішов «Іван Вишенський»10 І далі читаємо у поемі, пор: І смертельная тривога зціпила старече серце і заперла дух у груди, зимний піт лице покрив. ….. 3/4 ’2016Наталія Мех К Р А Є З Н А В С Т В О 54 7 Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький (Соціально-політичний портрет). – 2-ге вид. – К.: Либідь, 1995. –- С. 36. 8 Франко І.Я. Твори: в 3 т. – К.: Наук. думка, 1991 – Т.1. – С. 516-517. 9 Див. Гундорова Т. Франко не Каменяр. Франко і Каменяр. – К. : 2006. – С. 270. 10 Франко І.Я. Твори: в 3 т. – К.: Наук. думка, 1991 – Т.1. – С. 521. Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка 55 Ах, післанці з України! В старця серце стрепенулось, і в тривозі, і в нестямі худі руки він простяг. «Стійте! Стійте! Заверніться! Я живу ще! По-старому ще кохаю Україну, решту їй життя віддам!» «Іван Вишенський»11. Досліджуючи твір «Іван Вишенський», Мель- ник акцентує увагу на позитивістських поглядах І. Франка, який ставить в «духовно-ієрархічному плані «діяння» вище «споглядання»…, поет, ви- дається, не запримітив ще однієї дороги, що веде до національного спасіння, − дороги по верти- калі вгору. Остання − це й молитовний подвиг чернецтва за людей, за світ…»12. Як бачимо, не дивлячись на поглиблення знань у царині іси- хазму, у вивченні спадщини Отців Церкви, Франкові до кінця не вдається збагнути світог- ляд афонського подвижника. Проте, на думку Мельник, «феномен містичного фіналу «Івана Вишенського» є свідченням самозаперечення ав- тора його racio»13. На підтвердження цієї тези подаємо наступні рядки твору, пор.: Легко-легко так зробилось, щезла дикая тривога, ясна певність розлилася у обновленій душі. Ясна певність, що послухав Бог отсе його благання, що настала хвиля чуда – просвітлення надійшло. Те, чого він ждав так довго, обдало його, мов легіт, мов гармонія безмежна, райські пахощі святі. І він радісно піднявся, і перехрестився тричі, і благословив промінний шлях,що скісно в море йшов. Він нічого вже не бачив, тільки шлях той золотистий і ту барку ген на морі – і ступив, і тихо щез. «Іван Вишенський»14. Дослідження спадщини Івана Вишенського та історичної доби коли жив і творив православ- ний письменник-апологет, безпосередньо або опосередковано вплинуло на формування світог- лядних та культурних переконань Івана Франка. Звернення митця до праць таких духовних авто- ритетів, як афонський подвижник Іван Вишен- ський, є свідченням постійного пошуку мисли- теля та високого рiвня його культури. 11 Там само. – С. 521-522. 12 Мельник Я. Франко й Biblia Apocrypha: до 150-річчя від дня народження Івана Франка. – Львів, 2006. – С.198. 13 Там само. – С. 201. 14 Франко І.Я. Твори: в 3 т. – К.: Наук. думка, 1991 – Т.1. – С. 524. References Sverstyuk, E. (2015) Bright voices lives. – K. [in Ukrainian]. Franko, I. (1991) Works: 3 t. – K .: Science. view, 1991 – Vol.1. [in Ukrainian]. Hrushevsky, M. (1991) About the old days in Ukraine. A Brief History of Ukraine (for the first start). – K. [in Ukrainian]. Ukrainian Literature XIV – XVI century. (1988) – K .: Naukova Dumka [in Ukrainian]. Smoliy, V, Stepankov, V. (1995) Bohdan Khmelnytsky (Social and Political Portrait). – 2nd ed. – K .: Lybid. [in Ukrainian]. Hundorova, T. (2006) Franko not Mason. Franko and Mason. – K. [in Ukrainian]. Melnik, J. (2006) Franko and Biblia Apocrypha: the 150th anniversary of the birth of Ivan Franko. – Lviv. [in Ukrainian].

Постать православного письменника-апологета Івана Вишенського у творчості І. Франка

Institution

Ähnliche Einträge