До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області

У статті зібрано інформацію про витоки топонімів, які нині є назвами селищ і сіл Макарівського району Київської області, порівняно їх з результатами археологічних досліджень та інформацією, що міститься в народних переказах і місцевих легендах....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Букет, Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2016
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168816
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області / Є. Букет // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 63-75. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168816
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1688162020-05-17T01:26:06Z До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області Букет, Є. Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення У статті зібрано інформацію про витоки топонімів, які нині є назвами селищ і сіл Макарівського району Київської області, порівняно їх з результатами археологічних досліджень та інформацією, що міститься в народних переказах і місцевих легендах. The article includes information about the origins of place names that are now the names of towns and villages Makariv district of Kyiv region (Kodra, Makariv, Andriivka, Berezivka, Byshiv, Borivka, Velykii Karashyn, Vesela Slobidka, Visegrad, Vilne, Vitrivka, Volosin, Havronschyna, Horobiyivka, Hruzke, Zabuyannya, Zavalivka, Zurivka, Kalynivka, Kozychanka, Kolonschyna, Komarivka, Konopelky, Kopyliv, Kopiyivka,·Korolivka, Leonivka, Lypivka, Lysytsa, Lyshnia, Lozovyk, Lubske, Lyudvynivka, Makariv Buda, Makovyshche, Maly Karashyn, Marianivka (Kolonschyna village council), Marianivka (Maryanivka village council), Mykolaivka, Mostische, Motyzhyn, Nalyvaykivka, Nebelytsya, Nizhylovychi, New Opachychi, Novomyrivka, Novosilky, Osykove, Pashkivka, Plahtyanka, Pochepyn, Rozhiv, Sadky-Stroyivka, Severynivka, Sytnyaky, Sobolivka, Sosnivka, Fasivochka, Fasova, Farm (Byshiv village council), Farm (Korolivka village Council), Chervona Girka, Chervona Sloboda, Chornohorodka, Shnuriv Lis, Yuriv, Yurivka, Yablunivka, Yasnogorodka) compared them with the results of archaeological research and the information contained in folk tales and local legends. Today it is known that the vast majority of settlements in the modern Makariv district over the centuries of its existence were one or more times completely burned, decades after the devastating wars or Tatar raids were a wasteland, but recovered with the same name that was stored on the tract, ponds, etc. We can argue about the continuous existence of villages and towns in the modern Makariv district only after the Andrusovo armistice in 1667, and sometimes after the national liberation uprising 1700- 1704 years in Right-Bank Ukraine led Colonel of Bila Tserkva Semen Paliy (Gurko) and “big runup” й уof the Right Bank on the left bank of the Dnieper in the 1711-1714. В статье собрана информация об истоках топонимов, которые сейчас являются названиями поселков и сел Макаровского района Киевской области, сравнение их с результатами археологических исследований и информацией, содержащейся в народных преданиях и местных легендах. 2016 Article До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області / Є. Букет // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 63-75. — Бібліогр.: 36 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168816 93:98(477).41 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
spellingShingle	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення Букет, Є. До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області Краєзнавство
description	У статті зібрано інформацію про витоки топонімів, які нині є назвами селищ і сіл Макарівського району Київської області, порівняно їх з результатами археологічних досліджень та інформацією, що міститься в народних переказах і місцевих легендах.
format	Article
author	Букет, Є.
author_facet	Букет, Є.
author_sort	Букет, Є.
title	До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області
title_short	До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області
title_full	До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області
title_fullStr	До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області
title_full_unstemmed	До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області
title_sort	до проблеми датування населених пунктів на території сучасного макарівського району київської області
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Історія міст і сіл України: історико-теоретичні проблеми вивчення
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168816
citation_txt	До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області / Є. Букет // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 63-75. — Бібліогр.: 36 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT buketê doproblemidatuvannânaselenihpunktívnateritoríísučasnogomakarívsʹkogorajonukiívsʹkoíoblastí
first_indexed	2025-07-15T03:34:12Z
last_indexed	2025-07-15T03:34:12Z
_version_	1837682343999963136
fulltext	63 УДК 93:98(477).41 Євген Букет (м. Київ) До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області У статті зібрано інформацію про витоки топонімів, які нині є назвами селищ і сіл Мака- рівського району Київської області, порівняно їх з результатами археологічних досліджень та інформацією, що міститься в народних переказах і місцевих легендах. Ключові слова: Макарівщина, Макарівський район, Київська область, перша письмова згадка, топонім. Eugene Bouquet Problem to appear dating Human Settlements at the territory of modern Makarіv district The article includes information about the origins of place names that are now the names of towns and villages Makariv district of Kyiv region (Kodra, Makariv, Andriivka, Berezivka, Byshiv, Borivka, Velykii Karashyn, Vesela Slobidka, Visegrad, Vilne, Vitrivka, Volosin, Havronschyna, Horobiyivka, Hruzke, Zabuyannya, Zavalivka, Zurivka, Kalynivka, Kozychanka, Kolonschyna, Komarivka, Konopelky, Kopyliv, Kopiyivka,·Korolivka, Leonivka, Lypivka, Lysytsa, Lyshnia, Lozovyk, Lubske, Lyudvynivka, Makariv Buda, Makovyshche, Maly Karashyn, Marianivka (Kolonschyna village coun- cil), Marianivka (Maryanivka village council), Mykolaivka, Mostische, Motyzhyn, Nalyvaykivka, Nebe- lytsya, Nizhylovychi, New Opachychi, Novomyrivka, Novosilky, Osykove, Pashkivka, Plahtyanka, Pochepyn, Rozhiv, Sadky-Stroyivka, Severynivka, Sytnyaky, Sobolivka, Sosnivka, Fasivochka, Fasova, Farm (Byshiv village council), Farm (Korolivka village Council), Chervona Girka, Chervona Sloboda, Chornohorodka, Shnuriv Lis, Yuriv, Yurivka, Yablunivka, Yasnogorodka) compared them with the re- sults of archaeological research and the information contained in folk tales and local legends. Today it is known that the vast majority of settlements in the modern Makariv district over the cen- turies of its existence were one or more times completely burned, decades after the devastating wars or Tatar raids were a wasteland, but recovered with the same name that was stored on the tract, ponds, etc. We can argue about the continuous existence of villages and towns in the modern Makariv district only after the Andrusovo armistice in 1667, and sometimes after the national liberation uprising 1700- 1704 years in Right-Bank Ukraine led Colonel of Bila Tserkva Semen Paliy (Gurko) and “big run- up” of the Right Bank on the left bank of the Dnieper in the 1711-1714.йу Key words: Makariv, Makariv district, Kiev region, the first written mention of the place name. Евгений Букет К проблеме датировки появления населенных пунктов на территории современного Макаровского района В статье собрана информация об истоках топонимов, которые сейчас являются названиями поселков и сел Макаровского района Киевской области, сравнение их с результатами археологи- ческих исследований и информацией, содержащейся в народных преданиях и местных легендах. Ключевые слова: Макаровщина, Макаровский район, Киевская область, первое письменное упоминание, топоним. Царина літочислення – одна з найбільш «тем- них» сфер історичного пошуку, будь-які орієнтири тут можуть бути лише приблизними. Початкова історія кожного поселення сягає своїми коренями углиб століть. В Україні усталилася практика що- річного відзначення дат заснування населених пунктів за першою згадкою в історичних джере- лах, і це створило майже безмежний простір для імпровізацій. Адже перша згадка топоніму в літо- писі може бути віддаленою від реальної дати за- снування поселення на кілька десятиріч, зреш- тою, її може взагалі не виявитися. Часто відправні дати вводяться на основі легенд чи переказів і зрештою, шляхом багаторазових відзначень, стали елементом суспільної свідомості. Існують непоодинокі випадки «віднайдення» сумнівних документів під «потрібну» дату1. Так, 1991 року село Рожів Макарівського району Київської об- ласті урочисто відзначило 1150 років. До сьогодні залишається загадкою, чому керівники села тоді проголосили 841 рік датою заснування Рожева2. На сьогодні достеменно відомо, що абсолютна більшість населених пунктів на території сучас- ного Макарівського району протягом століть свого існування були один або кілька разів по- вністю спалені, десятиліттями після спустошли- вих воєн або татарських набігів стояли пустками, але відновлювалися з колишніми назвами, які зберігалися за урочищами, водоймами тощо. Ми можемо стверджувати про безперервне існування сіл і селищ на території сучасного Макарівського району лише в період після Андрусівського пере- мир’я 1667 року, а подекуди лише після завер- шення національно-визвольного повстання 1700– 1704 років в Правобережній Україні під проводом білоцерківського полковника Семена Палія (Гурка) та «великого згону» населення Правобе- режжя на лівий берег Дніпра в 1711–1714 рр. Але топонімічні назви поселень фіксуються значно раніше. Частина з них взагалі походить з Київ- ської Русі (Мотижин – літописний Мутижир, Чорногородка – літописний Чернев). Переважна більшість найдавніших згадок про села і селища сучасної Макарівщини нале- жить до історичного періоду, коли містечка Бишів (15 лютого 1581 р.), Брусилів (17 лютого 1585 р.), Рожів (18 квітня 1596 р.) і Дідівщина (10 вересня 1596 р.)3 отримали Магдебурзьке право. Саме тоді відбувалося масове заселення самоврядних територій, викликане значними по- датковими пільгами для населення. Ми поставили перед собою завдання звести в одну таблицю інформацію про витоки топонімів, що зустрічаються в документах до 1648 року і які нині є назвами селищ і сіл Макарівського району, а також порівняти їх з результатами археологіч- них досліджень та інформацією, що міститься в народних переказах і місцевих легендах. 3/4 ’2016Євген Букет К Р А Є З Н А В С Т В О 64 1 Верменич Я. В., Дмитрук В. І., Архипова С. І. Міська історія України: проблеми початкового датування. Науково-довідкове видання. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. – С. 3 2 Нариси з історії Макарівського району: До 15-ї річниці Незалежності України / Н.В. Ащенко, Є.В. Букет, Д.С. Нетреба та ін.; Упоряд. Є. Букет. – К.: Логос, 2006. — С. 366. 3 Руська (Волинська) метрика / Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волин- ське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569—1673. — К., 2002. – С. 301, 315, 452, 480. 4 Шендрик Н.І. Довідник з археології України. Київська область. – К.: Наукова думка, 1977. – С. 74–77. 5 Нариси з історії Макарівського району… – С. 27–35. 6 Перлина Київщини – Макарівська земля. – Макарів, 2011. – С. 50–77. 7 Міста і села України. Київщина / історико-краєзнавчі нариси. – Том 2. — Київ : «Український видавничий консорціум», 2011. — С. 18–69. 8 Нариси з історії Макарівського району… – С. 130–403. № з/п Назва Час спорудження давньоруських городищ і давніших поселень на території села або поблизу нього4,5 Час заснування згідно місцевих легенд краєзнавчих досліджень ХІХ-ХХ ст.6,7,8 Перша письмова згадка про однойменну географічну територію (р – річка, ур – урочище, о – озеро, б – болото) Перша письмова згадка про поселення або розрахунковий час його заснування відносно першої письмової згадки 1. Андріївка – 1027 р. – Близько 1590 2. Бишів XI ст. V ст. до н.е. – До 1500 3. Борівка – 1759 р. 1633 (ур) 1633 4. (Великий) Карашин XI ст. 1242 р. – 1528 До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області 65 5. Вільне – 1660 р. – 1636 6. Гавронщина VI тис. до н.е. Кінець XVII ст. – 1635 7. Грузьке (Грузька) – 1604 р. 1574 (о), 1578 (ур) Між 1581 та 1604 8. Забуяння – 1616 р. 1605 (бдж. острів) 1616 9. Завалівка Початок IІІ ти сячо - ліття до н.е. ХІІІ ст. – Між 1638 та 1642 10. Кодра – До 1768 р. 1605 (р) 1749 11. Козичанка XI ст. 1240 р. 1578 (р) 1613 12. Колонщина X ст. 1635 р. – 1635 13. Комарівка – Перша пол. XVIII ст. – 1605 14. Копилів – 1569 р. 1507 (ур) 1392 15. Копіївка (Коптівщина) XI ст. Кін. XVI ст. – 1636 16. Королівка – ХІІІ ст. – Після 1643 17. Липівка ХІІ ст. ХІІ ст. – 1506 18. Лишня (Лісна) – На межі ХVI-XVII ст. – 1613 19. Макарів (Воронин) Середина І ти сячо - ліття н.е. 945 р. – 1506 20. Мостище XI ст. 1634 р. – 1651 21. Мотижин XI ст. 1161 р. – 1161 22. Наливайківка – До 1595 р. – 1506 23. Небелиця – 1158 р. – 1158 24. Ніжиловичі – 1415 р. – 1415 25. Новосілки І тисячоліття до н.е. ХІІІ ст. – 1415 26. Пашківка Початок I тисячо - ліття до н.е. 1664 р. – 1613 27. Почепин – Осінь 1878 1619 (р) Близько 1868 28. Рожів XI ст. 841 р. – Близько 1480 29. Ситняки – 1616 р. 1574 (о) 1507 30. Соснівка ІІІ ст. 1240 р. – 1578 31. Фасова – Поч. XVIII ст. 1604 (ур) До 1643 32. Червона Гірка (Красногірка) – Кін. XV ст. – 1615 33. Чорногородка Середина І тися чо - ліття н.е. 1151 р. – 1151 34. Юрів – 15.06.1515 р. – 1618 35. Юрівка – 1552 р. – 1578 36. Яблунівка ІІ ст. XVI ст. – До 1622 37. Ясногородка VIIІ ст. VIIІ ст. – До 1574 Андріївка – існування давньоруського міста Андрієва, від якого, як вважають, похо- дить сучасна Андріївка, не підтверджене ар- хеологічними розкопками. Макар Івашенцевич мав єдиного сина Андрія, який перший від імені батька свого почав писатися Макареви- чем9. Ми вважаємо, що саме його двір, засно- ваний близько 1590 року назвали згодом Ан- дріївкою. Бишів – найдавнішим поселенням Приір- піння називав Бишів краєзнавець ХІХ століття Едвард Руліковський. Він стверджував, що Бишів був заснований ще в V ст. до н.е., але після монгольської навали залишився пусткою. Відродження містечка Руліковський пов’язував з родиною Полозів, яка, за його даними, воло- діла ним з першої половини XV століття10. Інші джерела зафіксували, що шляхетський литов- ський рід Полозів (родове гніздо якого розташо- ване на Пінському Поліссі), що був відомий у Київських землях завдяки військовим походам, лише з 1500 року володів Бишевом і навколиш- німи землями11. Борівка – 29 січня 1633 року пани Лозки сплатили Філону Богушевичу за мешканців села Новосілок, яких Лозки прийняли на ґрунти рожівські та осадили на урочищі, назва- ному Боровка12. Але, мабуть, поселення довго не проіснувало, бо в люстрації Рожівського староства 1766 року село значиться як наново заселене13. (Великий) Карашин – за легендами, село засноване під час монгольського поневолення і було резиденцією якогось їхнього воєводи14. З 1618 року згадується як місто15. Щоб отри- мати цей статус, власники Карашина сплатили давній привілей на маєтність, датований ще 1528 роком, Анні Пилиповій Івановичевій16. Вільне (Вольшка) – 18 лютого 1636 року пан Самуель Харлінський повернув пану Олексан- дру Зиховському (Жуковському) заставу 3000 злотих за села Соснівку і Вольшку17. Гавронщина – село заснував 1635 року на землях Макаревичів дехто Гавронський18. Грузьке – аж до 1648 року, коли в Україні ви- бухнуло Велике повстання під проводом Богдана Хмельницького, власники містечка Рожева Цет- нери намагалися у всякий спосіб повернути собі землі, захоплені власником містечка Бишева Щесним Харлінським. Він нібито на ґрунтах ді- дичного урочища Лозків, що звалося Коркоші, та на річці їхній Манці заклав слободи Грузька та Ястребна19. Можливо, на те були певні під- стави, адже в розмежуванні земель між Василем Лозою (власником Рожева), Богушами Гулькеви- чами (власниками Ясногородки) і Харлінськими (власниками Бишева) від 1574 року знаходимо належні до Рожева Загрузні озера20. 1 червня 1578 року згадано урочище Грузькі Руди між Бишевом і Брусиловим21. Поселення під назвою Грузька у власності Харлінських вперше згадано 30 лип ня 1604 року22. 3/4 ’2016Євген Букет К Р А Є З Н А В С Т В О 66 9 Rulikowski E. Opis powiatu Kijowskiego. – Kijow – Warszawa, 1913. – S. 152. 10 Там само. – S. 83. 11 Źródła dziejowe / Opisane przez Aleksandra Jabłonowskiego. – Т. 22. – Warszawa, 1897. – S. 591. 12 Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Верндаського ( далі – ІР НБУВ), ф. 1, спр. 4104, арк. 250. 13 АЮЗР. – К., 1905. – Ч. 7. – Т. 3. Акты о заселении Южной России XVI – XVII вв. / Под ред. М. Ф. Владимирского-Буданова; Люстрации украинских староств XVIII ст. / Под ред. В. И. Щербины. — С. 448. 14 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – 1882. – Т. 3. – S. 831. 15 Źródła dziejowe. – Т. 22. – Warszawa, 1897. – S. 229. 16 Руська (Волинська) метрика… – К., 2002. – С. 589. 17 ІР НБУВ, ф. 1, спр. 4104, арк. 356. 18 Rulikowski E. Opis powiatu Kijowskiego. – Kijow – Warszawa, 1913. – S. 94. 19 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 404. 20 Słownik geograficzny... – 1888. – Т. 9. – S. 871. 21 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 252. 22 Źródła dziejowe. — Т. 21. — Warszawa, 1894. – S. 495. Забуяння – «бджолиний острів» Забуян впер - ше згадано 8 вересня 1605 року, коли 106 колод бджіл спустошив власник Макарова Миколай Макаревич23. У протесті уніатського митропо- лита Рутського 1616 року зазначено, що Мико- лай Макаревич силою відібрав від кафедри ма- єтність Ніжиловичі та на висілку Буяницях заселяє нове сільце24. 1619 року болото Буян і село Забуян-болото згадано як власність Мака- ревичів25. Завалівка – власник Макарова Самуель Лящ після 1638 року під самою Ситняковщиною на землі рожівській осадив село Завалівку, яка була так названа через те, що знаходиться за трьома валами26. Кодра – річка Кодра вперше згадується 8 ве- ресня 1605 року27. 1749 року Антоній Любомир- ський припинив давню ворожнечу з сусідніми митрополичими землями і заклав млин на річці Кодрі, що дало початок новому селищу28. Козичанка – 20 квітня 1578 року неподалік річки Козичанки піддані бишівські пограбували підданих брусилівських, які поверталися з Ка- нева до Брусилова29. А 10 серпня 1613 року вже до села Козичанки втекли піддані з містечка Брусилова і с. Лазарівки пана Мартина Буто- вича30. Колонщина – село заснував 1635 року на землях Макаревичів дехто Колонський31. Комарівка – 20 червня 1605 року Микола Макарович Івашенцевич з мешканцями Ясенич, Воронина і Андріївки напав на митрополиче село Комаровщину до Ніжилович належне32. Копилів – перша письмова згадка: «Ягело, кроль полский, Владимира Олгердовича князя киевского року от рожества Христова 1392 преміни, вмісто Киева давши ему Копылье»33. Пізніше, в XVI столітті, згадується лише як урочище Копиловка34, знову як село з 1602 року35. Копіївка – у жовтні 1636 року пани Жмійов- ські позивалися до пана Міхала Лозки, який на- слав підданих рожівських на ґрунти карашин- ські під річкою Здвиж та під хутором Коповці Ставиські і забрав їхніх підданих до Рожева в тюрму36. На наш погляд, мова в цьому повідом- ленні йде саме про нинішню Копіївку. Під на- звою Коптіївка село згадується 1686 року як власність якогось Коритки37. Королівка – як твердить Лаврентій Похиле- вич, село належало в XVII столітті Харлінським, як і весь Макарівський ключ38. Він став влас- ністю Кшиштофа Харлінського 1643 року39, тож село, на наш погляд, було засноване в найближчі До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області 67 23 Описаніе документовъ западнорусскихъ уніатскихъ митрополитовъ. – Т 1 (1470 – 1700). – СПб, 1897. – С. 120–121. 24 Киевские епархиальные ведомости. – № 12. – 1873 г. 25 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 232. 26 Słownik geograficzny... – 1888. – Т. 9. – S. 871. 27 Описаніе документовъ западнорусскихъ уніатскихъ митрополитовъ. – Т 1 (1470 – 1700). – СПб, 1897. – С. 120–121. 28 Там само. – Т 2 (1701 – 1839). – СПб, 1907. – С. 128. 29 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 251. 30 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 177. 31 Rulikowski E. Opis powiatu Kijowskiego. – Kijow – Warszawa, 1913. – S. 94. 32 Описаніе документовъ западнорусскихъ уніатскихъ митрополитовъ. – Т 1 (1470 – 1700). – СПб, 1897. – С. 119. 33 О плюндрованю руского панства от литвы и поражцЂ их. – ПСРЛ. – Т. 32. – М.: Наука, 1968. — статья «Кгедимин, князь литовский, тягнет на Киев». – С. 211–212. 34 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 475–481. 35 Там само. – Т. 22. – Warszawa, 1897. – S. 231. 36 ІР НБУВ, ф 1, спр.4104, арк. 72. 37 Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці. – Біла Церква, 2007. – С. 47. 38 Там само. – С. 41. 39 Słownik geograficzny... – 1884. – Т. 5. – S. 924. після цієї дати роки. Сучасну назву воно отри- мало, найімовірніше, дещо пізніше, коли стало власністю Кароля Тишкевича. Вперше Каро- лівка у власності Тишкевича згадується в 1664 році40. Липівка – вперше згадується в складі маєт- ностей Ясинецьких 1506 року41. Лишня – 12 серпня 1613 року Миколай Стецький отримав компенсацію від Катаржини та Єжи Харлінських за підданих з села Іллінець, що втекли до маєтності Лишні42. Макарів (Воронин) – вперше згадується в складі маєтностей Ясинецьких 1506 року43. По- передні припущення, пов’язані з літописним Здвиженем є хибними. Мостище – на р. Ірпінь є два села з назвою Мостище. Одне з них входить нині до складу м. Гостомеля і належало колись Київському до- мініканському монастирю. Саме воно згадується у мемуарах монаха Розвідовського в 1634 році. Мостище, що нині в Макарівському районі, за- сноване монахами Києво-Братського монастиря 1651 року44. Мотижин – літописний Мутижир. У літописі згадується під 1162 роком, проте дата є диску- сійною. Дослідники твердять, що вона сто- сується подій 1161 року45. Єдиний населений пункт сучасної Макарівщини, який визнається літописним абсолютно всіма дослідниками. На- ступна згадка, як про селище Борисів з пустим городищем Мотижином в складі маєтностей Ясинецьких, датується 1506 роком46. Наливайківка – вперше згадується в складі маєтностей Ясинецьких 1506 року47. Небелиця – іноді Небелицю ототожнюють з літописною Небльською волостю, яка згаду- ється 3 січня 1158 року48. 15 квітня 1602 року Стефан Лозка напав на митрополичі селища Ситняковщину і Небиличі. Він приєднав їх до містечка Рожева, наказавши виорати поле і за- сіяти його49. Проте, люстрація Рожівського ста- роства 1789 твердить, що Небелиця закладена як сторожка біля рудні без назви до 1764 року50. Ніжиловичі – перша письмова згадка в за- пису про грошові і медові данини Київської Софійської митрополичої вотчини від 1415 р. чи пізніше: «А се Софійські люди дань дають на свято пречистої Богоматері: на ім’я Істобчани та Ніжиловці 2 колоди меду... у Ніжиловичох по- столпщина...»51. Новосілки – перша письмова згадка в запису про грошові і медові данини Київської Софій- ської митрополичої вотчини від 1415 р. чи піз- ніше: «У Новом селі Ондрієви діти дають ведро меду»52. Пашківка – 16 серпня 1613 року до Па- шківки втекли мешканці з містечка Хабного53. Почепин – однойменна річка згадується у заповіті Миколая Макаревича від 17 жовтня 3/4 ’2016Євген Букет К Р А Є З Н А В С Т В О 68 40 АЮЗР. – К., 1876. – Ч. 6. – Т. 1. Акты об экономических и юридических отношениях крестьян в Юго- Западной России в XVI – XVIII ст. (1498 – 1795 гг.) / Под ред. К. Е. Козловского. – С. 49 – 51. 41 Słownik geograficzny... – 1884. – Т. 5. – S. 922. 42 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 180. 43 Słownik geograficzny... – 1884. – Т. 5. – S. 922. 44 Нариси з історії Макарівського району… – С. 333. 45 Довгич Віталій. Достославний ювілей // Макарівські вісті. – 2011. – 4 листопада. – № 49 (10693). – С. 5. 46 Słownik geograficzny... – 1884. – Т. 5. – S. 922. 47 Там само. 48 Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці. – Біла Церква, 2007. – С. 132. 49 Описаніе документовъ западнорусскихъ уніатскихъ митрополитовъ. – Т 1 (1470 – 1700). – СПб, 1897. – С. 113. 50 АЮЗР. – К., 1905. — Ч. 7. – Т. 3. – С. 448. 51 АЗР. – Т. 1. – № 26. – С. 37. 52 Там само. – С. 38. 53 Źródła dziejowe. — Т. 21. — Warszawa, 1894. – S. 193. 1619 року як кордон між макарівськими й андрі- ївськими землями54. Хутір Почепин вперше по- значено на карті Шуберта 1868 року55. Рожів – донедавна дослідники пов’язували час заснування Рожева з літописними згадками про Рожне поле і місто Здвиженськ. Але в до- слідженнях останніх років доведено, зокрема, що Рожне поле знаходилося на межі Галичини й Волині56, а Здвиженськ був першовитоком ни- нішнього Брусилова57. Тож при визначенні дату- вання появи Рожева посилаємося на заповіт його власника Бориса Федоровича Лози 1507 року. Як свідчить документ, містечко було закладене Федьком Лозою близько 1480 року58. Ситняки – 1507 року рожівські маєтності Лозів включали в себе серед інших село Ситня- ківщина над р. Здвиженем. Проте, вже 1574 року Ситняківщина згадана як озеро59, 1612-го – як урочище60, 1618-го – як поле61. Можна припус- тити, що в цей час поселення тимчасово не іс- нувало. Соснівка – 14 серпня 1578 року був підписа- ний декрет між паном Щесним Харлінським і панами Федором і Мартином Тишкевичами про землі с. Соснового і закладання греблі на річці П’ятці62. Фасова – 1604 року Миколай Макарович напав на Карашин. Він спалив будинок власни- ків, пограбував маєтність і село. Все через те, що на його погляд землі між річками Здвиженем і Квасовою, тобто між Карашином, Воронином і Мотижином були неправильно розмежовані63. 5 жовтня 1619 року пан Миколай Макарович по- зивався до пана Єжи Харлінського через покіс сіножаті на границі мотижинській і урочищу Квасовці. Того ж дня на місці побував возний, який бачив сіна на 500 возів. Мотижинський війт розповів возному, що пан Харлінський до Бишева в стайні сіно забрав і землю Макаровича привласнити хоче64. 25 червня 1643 року пан Харлінський позивався до пана Цетнера, що той напав на його «слободу новоосаджену», названу Фасова (Квашова)65. Червона Гірка (Красногірка) – За леген- дою, що записав краєзнавець з Червоної Гірки Павло Гнатович Багачук перший монастир на Красній горі заснував ще наприкінці XV сто- ліття князь Костянтин Острозький66. Проте це твердження потребує додаткових досліджень. Перша відома нам згадка про Красногірський монастир – опис його кордонів від 8 серпня 1615 року67. Чорногородка – ймовірно літописний Чер- нев. Згадується в літописі під 30 квітня 1151 року68. Відродження городища датується 1589 роком69. Юрів – це село краєзнавець Лаврентій Похи- левич ототожнював з Іровом Олевської волості, До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області 69 54 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 232–234. 55 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 56 Нариси з історії Макарівського району… – С. 366–367. 57 Верменич Я. В., Дмитрук В. І., Архипова С. І. Міська історія України: проблеми початкового датування. Науково-довідкове видання. – К.: Інститут історії України НАН України, 2010. – С. 116. 58 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 475–481. 59 Słownik geograficzny... – 1888. – Т. 9. – S. 871. 60 ІР НБУВ, ф 1, спр.4104, арк. 252. 61 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 276. 62 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 261. 63 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 506. 64 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 289. 65 Там само, арк. 120. 66 Нариси з історії Макарівського району… – С. 315. 67 Описаніе документовъ западнорусскихъ уніатскихъ митрополитовъ. – Т 2 (1701 – 1839). – СПб, 1907. – С. 29–30. 68 Букет Є.В. Колонщина. – Вінниця: ПП «Видавництво «Теза», 2008. – С. 12. 69 Źródła dziejowe. – Т. 22. – Warszawa, 1897. – S. 77. яке згадував у листі Євстафій Дашкович 15 чер- вня 1515 року70. Насправді Іров знаходився на річці Уборті (протікає в Ємільчинському та Олевському районах Житомирської області Ук- раїни і Гомельській області Білорусі). Його ще 1499 року купив у Тишкевичів Богдан Глин- ський71. Перша відома згадка про Юрів дату- ється 12 червня 1618 року. Тоді Миколай Хар- лінський позивався до Галшки з Гулевичів і Міхала Лозки через те, що вони наслали людей з добр Юревичі на землі Хвойники. Ці люди на- пали на корчму під назвою Рашів і забрали звідти до Рожева потаж – безбарвну кристалічну субстанцію, яка використовувалася у виробниц- тві скла72. Юрівка – краєзнавці вважали, що нинішню Юрівку вперше згадано в описі Київського замку за лютий-березень 1552 року як порожнє «митропольське село Юр’євичі», в якому разом з Куликовим, Попадичами, Рословичами, Янко- вичами, Невеселовим та Іванковичами мешкало до спустошення 146 людей73. Але ця згадка не стосується нашої Юрівки. Колишні митрополичі села Рославичі та Іванковичі існують донині та знаходяться в північно-східній частині Василь- ківського району. 4 грудня 1578 року вперше згадано село Ставки під Брусиловом у власності пана Харлін- ського74. На наш погляд, це село згодом дало по- чаток Юрівці. Це підтверджують, зокрема, на- ступні згадки. 15 січня 1612 року возний підтвердив грабіж майна пані Катаржини Зба- разької паном Адамом Скларським у селі Ста- вецькім, названим Юрівкою75. 17 січня 1617 року село Ставки і хутір Юрівку з усіма землями Єжи Харлінський заставив пану Лукашу Вітов- ському за 7000 злотих76. Яблунівка – 23 серпня 1622 року Ян Іпогор- ський присудив заочно баніцію на Харлінського в справі нібито «вибиття зі спокійного утри- мання» селища Яблонки і земель до нього на- лежних77. Ясногородка – перше поселення на місці сучасної Ясногородки існувало вже в VIІI сто- літті. А це робить її ровесницею двох сусідніх літописних міст – Білгорода (нині – Білого- родка) і Чернева (нині – Чорногородка). Легенда оповідає: «Колись князь, заволодівши цими по- селеннями, назвав їх на відзнаку своїх дочок- княгинь Ясногородкою, Білогородкою і Чорно- городкою». За іншою легендою, у третій Ірпінській балці (Довгий брід) колись було чо- тири невеличкі села: Старосілля, Вареники, Ма- кедон і Селища. Під час монголо-татарських на- бігів ці села були повністю знищені. Люди, які залишилися, заснували нові села вже в інших місцях недалеко від Довгого броду. Так меш- канці села Старосілля заснували село Ново- сілки, села Македон – село Ясногородку, а села Вареники – село Музичі. В польських джерелах згадується село Довгобородка яке залишилося пусткою після татарської навали. Пізніше, після навали його мешканці відродили село, але вже з новою назвою – Ясногородка78. 1574 року село вперше згадується як маєтність Богушів Гуль- кевичів79. Населені пункти, засновані у XVIII–ХХ сто- літтях можуть пишатися безперервністю свого існування, але багато з них, як і ті, що були за- сновані раніше, теж не мають нині чіткої дати 3/4 ’2016Євген Букет К Р А Є З Н А В С Т В О 70 70 Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці. – Біла Церква, 2007. – С. 47. 71 Клепатский П.Г. Очерки по истории земли Киевской: Литовский период. – Біла Церква: Вид. О.В. Пшонківський, 2007. – С. 198. 72 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 281. 73 АЮЗР. – К., 1886. – Ч. 7. – Т. 1. Акты о заселений Юго-Западной России (1386 – 1700 гг.) / Под ред. В. Б. Антоновича; Введение М. Ф. Владимирского-Буданова. – С. 121. 74 ІР НБУВ, ф. 1, спр.4104, арк. 260. 75 Там само, арк. 329. 76 Там само, арк. 347. 77 Źródła dziejowe. – Т. 21. – Warszawa, 1894. – S. 626. 78 Нариси з історії Ясногородки / Є. В. Букет, В. М. Кулаковський, Л. А. Міщенко та ін.; Упоряд. Є. В. Букет. – Біла Церква: Вид. О. В. Пшонківський, 2010. – С. 8. 79 Słownik geograficzny... – 1888. – Т. 9. – S. 871. заснування. Звісно, масив документів, що збе- рігається у столичних архівах з часом дозволить точно визначити для кожного з них час будів- ництва і заселення, але поки що ми змушені орі- єнтуватися здебільшого на дотичні джерела. Зазначимо, що в минулих дослідженнях дату- вання появи цих населених пунктів було ще більш розмитим: початок, середина або кінець століття. Часто ці висновки дослідників були помилковими, такими, що не спиралися на дже- рела. З ХІХ століття в Російській імперії активно розвивається топографія. Завдяки картам, ство- рення яких започаткував видатний російський учений-геодезист Федір Федорович Шуберт, ми нині маємо змогу простежити за розвитком те- ренів сучасної Макарівщини від 1821 року. То- пографічні карти, на яких чітко зазначається рік польових досліджень (1826, 1868, 1875, 1891, 1913, 1933, 1936, 1943 і т.д.) стають вірними дру- зями краєзнавців, а подекуди й єдиними джере- лами, за якими можна ідентифікувати приблизну появу населеного пункту, не заглиблюючись у фондосховища. Ми систематизували всю наявну на сьогодні інформацію щодо появи у XVIII–ХX століттях топонімів, які нині є назвами сіл Макарів- ського району. Деякі дати все ще потребують уточнень. Березівка – Заснована у 1815 році, заселена винятково шляхтою80. Буян, залізнична станція – Дільниця Київ-Ко- ростень Південно-Західної залізниці, в тому числі і станція Буян, була збудована 1902 року81. Весела Слобода – У 1850 році на підставі двох Указів Київського губернського правління від 31.12.1846 р. за № 18449 та від 30.06.1850 р. за № 13616 поміщицею Д.Ф. Фрейґанґ було за- сновано поселення Весела Слобода82. Вишеград – Під назвою Німецька колонія позначений на карті Шуберта 1868 року83. Вітрівка – Зазначається як місце народження її мешканців з 1877 року84, але вперше згаду- ється 1919 року під час «громадянської війни»85. Щоправда, як свідчать документи адміністра- тивно-територіальної реформи 1923 року, тоді ця назва ще не була офіційно закріплена за хутором. Бачимо Вітрівку вже на картах РККА 1933 року86. Волосінь – Зазначається як місце народження її мешканців з 1880 року87. Хутори Волосінь і Волосінь Другий вперше зафіксовано під час пе- репису населення 1897 року88. Горобіївка – Згадується в метричній книзі Бишівського костьолу в 1764 році89. У 1772 році в селі було 32 двори90. Зурівка – Зазначається як місце народження її мешканців з 1887 року91. Під час перепису на- селення 1897 року на хуторі Зубрівка був лише один двір і мешкало шість осіб92. Калинівка – У 1887 році на Калинівському хуторі мешкало 17 осіб93. До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області 71 80 Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці. – Біла Церква, 2007. – С. 54. 81 Нариси з історії Макарівського району… – С. 222. 82 Державний архів Київської області ( далі – ДАКО), ф 280, оп. 2, спр. 989. 83 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 84 Реабілітовані історією: Київська область. Книга друга. – К.: Основа, 2006. – С. 552. 85 Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, ф. 8-4/524, арк. 7. 86 Карта генерального штаба красной армии. – Квадрат М-35-60. – 1933 г. 87 Реабілітовані історією... – С. 522. 88 Алфавитный список населенных мест Киевской губернии. – К.: Изд-во Киевского губернского статис- тического комитета, 1900. – С. 166. 89 Державний архів Житомирської області ( далі - ДАЖО), ф. 178, оп. 51, спр. 93, арк. 43. 90 Magazin für die neue Historie und Geographie Angelegt. — Volume 22. — 1788. — S. 278. 91 Реабілітовані історією... – С. 546. 92 Алфавитный список населенных мест Киевской губернии... – С. 169. 93 Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці. – Біла Церква, 2007. – С. 47. Кодра Торф І – Робітниче селище, засноване 1938 року при кодрянському торфозаводі94. Кодра Торф ІІ – Як і Кодра Торф І (Посе- лення № 1), Кодра Торф ІІ вперше позначена під назвою Поселення № 2 на німецьких топогра- фічних картах 1943 року95. Конопельки – Хутір вперше фіксується під час адміністративно-територіальної реформи 1923 року. Тоді там мешкало 15 осіб96. Леонівка – Згадується в метричній книзі Би- шівського костьолу в 1766 році97. Схоже, що була заснована Антонієм Харлінським на честь народження сина Леона 23 квітня того самого року. Лисиця – Німецька колонія Лисиця вперше фіксується під час перепису населення 1897 року. Тоді там було 9 дворів, мешкало 54 людини98. Лозовик – Хутір, що належав Красногір- ському монастирю, який був закритий 1786 року99. Лубське – Вперше позначений як хутір без назви на карті Шуберта 1868 року100. Людвинівка – В 1815 році Людвіг Шиманов- ський назвав південну частину Фасової Людви- нівкою101. Городок (Макарів-1) – Макарів-1 побуду- вали 1969 року як секретне військове містечко за розпорядженням Л.І. Брежнєва. Поселення військового містечка № 6 Макарів-1 розташува- лося в Радомишльському районі Житомирської області на території загальною площею 1514 га. Незначна частина його незаселеної території (1/6 загальної території) – на території Макарів- ського району Київської області102. 5 липня 2012 року рішенням Верховної Ради поселенню при- своєно назву Городок. 16 серпня Житомирська обласна рада утворила Городоцьку селищну раду і віднесла селище до категорій селищ мі- ського типу103. Макарівська Буда – Згадується 1761 року в метричній книзі Макарівського костьолу104. В 1765 році в с. Буда мешкало 5 юдеїв105. Маковище – Хутір заснований близько 1714 року одним із макарівських міщан106. У 1765 році в селі мешкало 6 юдеїв107. Малий Карашин – Під час Коліївщини 1768 року повстанці з Малого Карашина воювали в загоні Івана Бондаренка108. У 1772 році в селі було 19 дворів109. 3/4 ’2016Євген Букет К Р А Є З Н А В С Т В О 72 94 Нариси з історії Макарівського району… – С. 278. 95 Deutsche Heereskarte. – Квадрат М-35-60. – 1943 р. 96 Букет Є. Історія українського села. Козичанка. – К.: Логос, 2003. – С. 34. 97 ДАЖО, ф. 178, оп. 51, спр. 93. 98 Алфавитный список населенных мест Киевской губернии... – С. 1012—1013. 99 Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці. – Біла Церква, 2007. – С. 40. 100 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 101 Похилевич Л.І. Краєзнавчі праці. – Біла Церква, 2007. – С. 45. 102 Пояснювальна записка до проекту Постанови про присвоєння найменування населеному пункту Радо- мишльського району Житомирської області. – http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb_n/ webproc34?id=&pf3511= 43855&pf35401=228093 103 Рішення Житомирської обласної ради № 653 від 16 серпня 2012 року «Про утворення, загальний склад (кількість депутатів) Городоцької селищної ради та призначення перших виборів у селищі Городок Радо- мишльського району Житомирської області». 104 ДАЖО, ф 178, оп. 51, спр. 98, арк. 7. 105 АЮЗР. – К., 1890. – Ч. 5. – Т. 2. – Кн. 2. Переписи еврейского населения в Юго-Западном крае в 1765 – 1791 гг. / Под ред. И. М. Каманина. 106 Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. – Біла Церква, 2005. – С. 70. 107 АЮЗР. – К., 1890. – Ч. 5. – Т. 2. 108 Центральний державний історичний архів України, м. Київ, ф.15, оп. 1, спр. 16, арк. 6–7. 109 Magazin für die neue Historie und Geographie Angelegt. – Volume 22. – 1788. – S. 281. Мар’янівка (Колонщинська сільська рада) – Під назвою Раковин вперше позначена на карті Шуберта 1868 року110. Мар’янівка (Мар’янівська сільська рада) — Вдова купця другої гільдії зі станції Мотови- лівки Мар’яна Мегедь купила цю землю в гене- рал-майора Петра Івановича Багсуша в 1863 році. На власних ділянках тоді оселилися Васильківські міщани чотири брати Мегеді: Максим, Прокіп, Михайло і Лука Демидови Мегеді111. Миколаївка – Вперше позначений як хутір без назви на карті Шуберта 1868 року112. Назва- ний Миколаївкою на честь Миколи Рожнятов- ського — його першого жителя113. Нові Опачичі – 10 липня 1991 року посе- лення при Козичанці, назване будівельниками Волинським (прийняло мешканців 28 серпня 1986 р.), отримало офіційну назву – Нові Опа- чичі. Тоді ж було утворено окрему Опачицьку сільську раду Макарівського району Київської області (Указ Президії Верховної ради УРСР № 495 від 10.07.1991 р.)114. Новомирівка – Хутір Новомирівка вперше фіксується під час перепису населення 1897 року. Тоді там був 61 двір, мешкало 243 особи115. Осикове – Під назвою Осиповия вперше позначене на карті Шуберта 1868 року161. Плахтянка – Згадується 1755 року в метрич- ній книзі Макарівського костьолу117. 1768 року власник Макарова ксьондз Антоній Любомир- ський продав ксьондзу Каетану Росцішевському ключ Макарівський, у тому числі й Плахтянку118. У 1772 році в селі було 17 дворів119. Садки-Строївка – Урочище Садки позна- чене на карті Шуберта 1868 року120. Зазначається як місце народження її мешканців з 1883 року121. Німецькі колонії Садки і Строївка вперше фіксуються під час перепису населення 1897 року122. Северинівка – Поселення належало до пара- фії Макарівського костелу Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці з 1803 року123. Соболівка – Хутір Соболева значиться на карті Шуберта 1868 року124. Фасівочка – Згадується 1835 року в метрич- ній книзі Макарівського костьолу125. 16 листо- пада 1839 року поміщиком орендної слободи Фасівки біля Макарова був 19-го єгерського полку відставний поручик Стефан Мойсеїв Вен- глинський126. Ферма (Бишівська сільська рада) — Під на- звою Ферма Фузика при с. Чорногородці зафік- До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області 73 110 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 111 Машовець Павло. Спогади про мого діда Машовця Павла Яковича – одного з перших поселенців хутора Мар’янівки та дещо з історії села Мар’янівки (рукопис). 112 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 113 Букет Є.В. Колонщина. – Вінниця: ПП «Видавництво «Теза», 2008. — С. 88. 114 Букет Є. Історія українського села. Козичанка. – К.: Логос, 2003. – С. 56. 115 Алфавитный список населенных мест Киевской губернии... – С. 182. 116 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 117 ДАЖО, ф. 178, оп. 51, спр. 98, арк. 69. 118 Słownik geograficzny... – 1884. – Т. 5. – S. 925. 119 Magazin für die neue Historie und Geographie Angelegt. – Volume 22. – 1788. – S. 281. 120 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 121 Реабілітовані історією... – С. 543. 122 Алфавитный список населенных мест Киевской губернии... – С. 1016—1018. 123 ДАЖО, ф. 178, оп. 51, спр. 195. 124 Трьохверстівка Київської губернії Шуберта. – Арк. 22-08. – 1868 р. 125 ДАЖО, ф 178, оп. 51, спр. 372, арк. 37. 126 ДАКО, ф. 782, оп. 1, спр. 1468, арк. 29. Antonovych, V. B. (1886). Arkhyv yuho-zapadnoy Rossyy. Kyiv. (Part. 7, Vol. 1). [in Russian]. Bolhov, V. (Comp.). (2011). Mista i sela Ukrainy. Kyivschyna. Istoryko-kraieznavchi narysy. (Vol. 2). Kyiv: Ukrains’kyj vydavnychyj konsortsium. [in Ukrai- nian]. Boryak, H. et al. (Comps., Eds.). (2002). Rus’ka (Volyns’ka) metryka / Rehesty dokumentiv Koronnoi kantseliarii dlia ukrains’kykh zemel’ (Volyns’ke, Kyivs’ke, Bratslavs’ke, Chernihivs’ke voievodstva) 1569—1673. Kyiv, 2002. [in Ukrainian]. Buket, Ye. V. (2003). Istoriia ukrains’koho sela. Kozychanka. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]. Buket, Ye. V. (Comp.). (2006). Narysy z istorii Makarivs’koho rajonu: Do 15-i richnytsi Nezalezhnosti Ukrainy. Kyiv: Lohos. [in Ukrainian]. Buket, Ye. V. (Comp.). (2010). Narysy z istorii Yas- nohorodky. Bila Tserkva: Vyd. O. V. Pshonkivs’kyj. [in Ukrainian]. Buket, Ye.V. (2008). Kolonschyna. Vinnytsia: PP Vydavnytstvo Teza. [in Ukrainian]. Dovhych, V. (2011). Dostoslavnyj iuvilej. Maka - rivs’ki visti. 49, 5. [in Ukrainian]. Jabłonowski, A. (1894). Źródła dziejowe. (Vol. 21). Warszawa. [in Polish]. Jabłonowski, A. (1897). Źródła dziejowe. (Vol. 22). Warszawa. [in Polish]. Kamanyn, Y. M. (1890). Arkhyv yuho-zapadnoy Rossyy. Kyiv. (Part. 5, Vol. 2). [in Russian]. Klepatskyj, P.H. (2007). Ocherky po ystoryy zemly Kyevskoj: Lytovskyj peryod. Bila Tserkva: Vyd. O.V. Pshonkivs’kyj. [in Russian]. Kozlovskiy, K. E. (1905). Arkhyv yuho-zapadnoy Rossyy. Kyiv. (Part. 6, Vol. 1). [in Russian]. Pokhylevych, L. I. (2005). Skazanyia o naselennykh mestnostiakh Kyevskoj hubernyy. Bila Tserkva: Vyd. O.V. Pshonkivs’kyj. [in Russian]. Pokhylevych, L.I. (2007). Kraieznavchi pratsi. Bila Tserkva: Vyd. O.V. Pshonkivs’kyj. [in Russian]. Rishennia Zhytomyrs’koi oblasnoi rady № 653 vid 16 serpnia 2012 roku «Pro utvorennia, zahal’nyj sklad (kil’kist’ deputativ) Horodots’koi selyschnoi rady ta pryznachennia pershykh vyboriv u selyschi Horodok Radomyshl’s’koho rajonu Zhytomyrs’koi oblasti». [in Ukrainian]. Rulikowski, E. (1913). Opis powiatu Kijowskiego. Kijow-Warszawa. [in Polish]. Shendryk, N.I. (1977). Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Kyivs’ka oblast’. Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian]. Sheremeta, V.O. (Comp.). (2011). Perlyna Kyiv - schyny – Makarivs’ka zemlia. Makariv: VTs Perlyna. [in Ukrainian]. Shubert, F. F. (1868). Tr’okhverstivka Kyivs’koi hubernii. P. 22-08. [in Russian]. Sulimierski, F. & Walewski, W. (Eds). (1882). Słow- nik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. (Vol. 3). Warszawa. [in Polish]. Sulimierski, F. & Walewski, W. (Eds). (1884). Słow- nik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. (Vol. 5). Warszawa. [in Polish]. Sulimierski, F. & Walewski, W. (Eds). (1888). Słow- nik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. (Vol. 9). Warszawa. [in Polish]. сована під час перепису населення 1897 року. Тоді там було 17 дворів і мешкало 113 осіб127. Пізніше хутір мав назву Чорногородська Ферма. Ферма (Королівська сільська рада) – Під на- звою Ферма Наливайківська позначена на картах РККА 1933 року128. Червона Слобода — До 1739 року Червону Слободу заснували російські старообрядці Пи- липівці, які масово втікали на територію Речі Посполитої після церковної реформи москов- ського патріарха Никона129. Шнурів Ліс — Німецька колонія Шнурів Ліс заснована 1878 року на 325 десятинах чиншу в Ставищенському урочищі маєтку Варвари Фе- дорівни княгині Гедройц130. Під час перепису на- селення 1897 року там було 39 дворів, мешкала 171 людина131. 3/4 ’2016Євген Букет К Р А Є З Н А В С Т В О 74 127 Алфавитный список населенных мест Киевской губернии... – С. 502. 128 Карта генерального штаба красной армии. – Квадрат М-35-60. – 1933 г. 129 Słownik geograficzny... – 1882. – Т. 3. – S. 832—833. 130 ДАЖО, ф 719, оп. 1, спр. 95, арк. 3. 131 Алфавитный список населенных мест Киевской губернии... – С. 1020. References До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області 75 Tron’ko, P. T. (Ed.). (2006). Reabilitovani istori- ieiu: Kyivs’ka oblast’. (Vol. 2). Kyiv: Osnova. [in Ukrainian]. Vermenych, Ya. V., Dmytruk, V. I., & Arkhypova, S. I. (2010). Mis’ka istoriia Ukrainy: problemy pochatkovoho datuvannia. Naukovo-dovidkove vydan- nia. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. [in Ukrainian]. Vladymyrskyy-Budanov, M. F. & Scherbyna, V. Y. (1905). Arkhyv yuho-zapadnoy Rossyy. Kyiv. (Part. 7, Vol. 3). [in Russian]. (n. a.). (1788). Magazin für die neue Historie und Geographie Angelegt. (Vol. 22). [in German]. (n. a.). (1873). Kyevskye eparkhyal’nye vedomosty. (12). [in Russian]. (n. a.). (1897). Opysanie dokumentov zapadnorus- skykh uniatskykh mytropolytov. (Vol. 1, 1470 – 1700). SPb. [in Russian]. (n. a.). (1900). Alfavytnyj spysok naselennykh mest Kyevskoj hubernyy. Kyiv: Yzd-vo Kyevskoho hubern- skoho statystycheskoho komyteta. [in Russian]. (n. a.). (1907). Opysanie dokumentov zapadnorus- skykh uniatskykh mytropolytov. (Vol. 2, 1701 – 1839). SPb. [in Russian]. (n. a.). (1933). Karta heneral’noho shtaba krasnoj armyy. Kvadrat M-35-60. [in Russian]. (n. a.). (1943). Deutsche Heereskarte. Kvadrat M-35-60. [in German]. (n. a.). (1968). O pliundrovaniu ruskoho panstva ot lytvy y porazhtsi ykh. PSRL. (Vol. 32). Moskva: Nauka. [in Russian]. (n. a.). AZR. (Vol. 1). 26. [in Russian]. (n. d.). Poiasniuval’na zapyska do proektu Postanovy pro prysvoiennia najmenuvannia naselenomu punktu- Radomyshl’s’koho rajonu Zhytomyrs’koi oblasti. Retri - eved from http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc 34?id=&pf3511=43855&pf35401=228093 [in Ukrainian]

До проблеми датування населених пунктів на території сучасного Макарівського району Київської області

Institution

Ähnliche Einträge