Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр.
У статті, на основі історико-демографічних методик, аналізується населення села Погреби Яготинської сотні Переяславського полку в другій половині XVIII ст. На основі даних Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр. визначається чисельність, статево-вікова та шлюбна структура його мешкан...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168817 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. / А. Момот // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 77-86. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168817 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1688172020-05-17T01:26:07Z Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. Момот, А. Регіональні аспекти історичної демографії У статті, на основі історико-демографічних методик, аналізується населення села Погреби Яготинської сотні Переяславського полку в другій половині XVIII ст. На основі даних Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр. визначається чисельність, статево-вікова та шлюбна структура його мешканців. З'ясовується рівень остаточної безшлюбності та середній вік вступу в перший шлюб. The paper analyses the population of the Pogreby village Yahotyn sotnya Pereyaslav regiment in the second half of the 18 century. As the main source was used The General description of Left-bank Ukraine – the census of region, conducted in the years 1765-1769 by order of Empress Catherine II. Based on census data and using special tools research revealed the total number, sex, age and marriage structure of the population. Determine the level of final celibacy and the average age of first marriage. The results are compared with data of another Hetmanschyna’s localities: the Zhuky village Poltava regiment and towns Pereyaslav and Poltava. Analysis of the structure of the population of The Pogreby village provides interesting material for further generalizations and formulating common trends of the rural Hetmanschyna’s society in the second half of the 18 century. В статье анализируется население села Погребов Яготинской сотни Переяславского полка во второй половине XVIII века. Основываясь на данных Генеральной описи Левобережной Украины 1765-1769 гг. определяется численность, половозрастная, брачная структура социума. Выясняется уровень окончательного безбрачия и средний возраст вступления в первый брак. 2016 Article Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. / А. Момот // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 77-86. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168817 314:930: [94(477.5) «1648/179» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії |
| spellingShingle |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Момот, А. Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. Краєзнавство |
| description |
У статті, на основі історико-демографічних методик, аналізується населення села Погреби
Яготинської сотні Переяславського полку в другій половині XVIII ст. На основі даних Генерального опису Лівобережної України 1765-1769 рр. визначається чисельність, статево-вікова
та шлюбна структура його мешканців. З'ясовується рівень остаточної безшлюбності та середній вік вступу в перший шлюб. |
| format |
Article |
| author |
Момот, А. |
| author_facet |
Момот, А. |
| author_sort |
Момот, А. |
| title |
Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. |
| title_short |
Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. |
| title_full |
Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. |
| title_fullStr |
Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. |
| title_full_unstemmed |
Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. |
| title_sort |
демографічна характеристика населення села погреби за даними генерального опису 1765-1769 рр. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Регіональні аспекти історичної демографії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168817 |
| citation_txt |
Демографічна характеристика населення села Погреби за даними Генерального опису 1765-1769 рр. / А. Момот // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 77-86. — Бібліогр.: 25 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT momota demografíčnaharakteristikanaselennâselapogrebizadanimigeneralʹnogoopisu17651769rr |
| first_indexed |
2025-07-15T03:34:16Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:34:16Z |
| _version_ |
1837682347602870272 |
| fulltext |
76
Регіональні аспекти
історичної демографії
УДК 314:930: [94(477.5) «1648/179»
Анастасія Момот (м. Полтава)
Демографічна характеристика населення села Погреби
за даними генерального опису 1765-1769 рр.
У статті, на основі історико-демографічних методик, аналізується населення села Погреби
Яготинської сотні Переяславського полку в другій половині XVIII ст. На основі даних Гене-
рального опису Лівобережної України 1765-1769 рр. визначається чисельність, статево-вікова
та шлюбна структура його мешканців. З’ясовується рівень остаточної безшлюбності та
середній вік вступу в перший шлюб.
Ключові слова: Генеральний опис Гетьманщини 1765-1769 рр., населення, вік, стать, ста-
тево-вікова структура, шлюб, шлюбний стан.
Anastasia Momot
The demographic characteristics of the population
of the Pogreby village according to the General description
of Hetmanschyna
The paper analyses the population of the Pogreby village Yahotyn sotnya Pereyaslav regiment in
the second half of the 18 century. As the main source was used The General description of Left-bank
Ukraine – the census of region, conducted in the years 1765-1769 by order of Empress Catherine II.
Based on census data and using special tools research revealed the total number, sex, age and marriage
structure of the population. Determine the level of final celibacy and the average age of first marriage.
The results are compared with data of another Hetmanschyna’s localities: the Zhuky village Poltava
regiment and towns Pereyaslav and Poltava.
Analysis of the structure of the population of The Pogreby village provides interesting material for
further generalizations and formulating common trends of the rural Hetmanschyna’s society in the
second half of the 18 century.
Key words: General description 1765-1769 years, population, age, sex, sex and age structure,
marriage, marital status.
Анастасия Момот
Демографическая характеристика села Погребы
по данным Генеральной описи 1765-1769 гг.
В статье анализируется население села Погребов Яготинской сотни Переяславского полка
во второй половине XVIII века. Основываясь на данных Генеральной описи Левобережной
Украины 1765-1769 гг. определяется численность, половозрастная, брачная структура
социума. Выясняется уровень окончательного безбрачия и средний возраст вступления в
первый брак.
Ключевые слова: Генеральная опись Левобережной Украины 1765-1769 гг., население,
возраст, пол, половозрастная структура, брак, семейное положение.
77
Сучасна історична наука доволі легко змінює
фокус свого дослідження – від мікроісторії, до ви-
вчення великих територій чи явищ на макрорівні.
Однак в обох випадках у центрі дослідницької оп-
тики буде залишатися минуле людини. Для фахо-
вого історика вивчення конкретного індивіда чи
маленької спільноти не є самоціллю, отримані
дані йому потрібні для глибшого розуміння сус-
пільства, в якому функціонує ця спільнота. Най-
більш вправні, взагалі можуть на прикладі одного
села показати внутрішній світ цілого народу, як то
свого часу зробив Емануель Ле Руа Лядюрі1.
Ми на таку вправність не претендуємо та ста-
вимо перед собою набагато скромніше дослід-
ницьке завдання – з’ясувати статево-вікову та
шлюбну структуру населення Переяславського
полку на прикладі села Погреби Яготинської
сотні (зараз однойменне село Драбівського
району Черкаської області – А. М.). Порівняння
цих демографічних показників із аналогічними
даними стосовно інших територій в подальшому
дозволить виокремити особливості демографіч-
ної поведінки сільського населення полку, кот-
рий у XVIII ст. був найбільш землеробським і
знаходився в центральній частині Гетьманщини.
Джерело. Одними з найрепрезентативніших
джерел демографічної історії ранньомодерного
суспільства є фіскальні документи, серед них у
Гетьманщині виділяється Генеральний опис
1765-1769 рр., також відомий як Румянцевський
опис Малоросії. Проведення перепису було
викликане бажанням імператриці Катерини ІІ
з’ясувати достовірні дані про чисельність насе-
лення українських земель для їх інкорпорації в
правову та податкову систему Російської імперії2.
Відповідальність за організацію та проведення
ревізії була покладена на президента 2-ї Мало-
російської колегії графа П. О. Румянцева. Це був
найбільший за масштабом (в географічному та
інформаційному сенсах) перепис, з проведених
у Гетьманщині в XVIII ст. Його документи збе-
рігаються у фондах Центрального державного
історичного архіву України у місті Києві (Ф. 57)
та вміщують інформацію про жителів близько
3,5 тисяч населених пунктів Лівобережної Ук-
раїни, яка міститься у 969 книгах3.
Серед переваг цього джерела варто відзначити
високий інформаційний потенціал, всеохоп лю -
ючий характер, уніфіковану систем у фіксації
даних, широке коло інформації, з’ясованої та
зафіксованої авторами опису4. Варто вказати й на
ряд недоліків: у центрі опису знаходяться плат-
ники податків – переважно – чоловіки, тож жінки
та діти не мали прискіпливої уваги ревізорів; на-
вмисні або випадкові неточності – якість доку-
ментів залежала від ретельності та сумлінності
чиновника. Зважаючи на фіскальний характер пе-
репису, логічним є припущення про намагання
власників приховати справжні розміри своїх при-
бутків і кількість майна, побоюючись збільшення
податків5. До того ж, статистична культура чинов-
ників кінця XVIII ст. була на не надто високому
рівні, про що, почасти, свідчить округлення у фік-
сації віку до чисел 5 та 0 (за влучним висловом
українського історика Ігоря Сердюка, за цією ка-
тегорією осіб закріпилась назва «ювіляри»6).
3/4 ’2016Анастасія Момот К Р А Є З Н А В С Т В О
78
1 Ле Руа Ладюри Эмманюэль. Монтайю, окситанская деревня (1294-1324) / Эмманюэль Ле Руа Ладю ри;
[Пер. с фр. В.А. Бабинцева и Я.Ю. Старцева]. – Екатеринбург: Изд-во Ур. ун-та, 2001. – 541, [2] с.
2 Максимович Г. А. Деятельность Румянцева-Задунайского по управлению Малороссией / Г. А. Максимо-
вич. – Нежин, 1913. – С. 190.
3 Генеральний опис Лівобережної України. 1765-1769 рр. : покажч. населених пунктів. – К. : Центр. держ.
іст. архів УРСР у м. Києві, 1959. – С. 4-12.
4 Про це див.: Волошин Ю. Місто Полтава у описі Малоросії 1765-1769 рр. / упоряд., вступ. ст. і ком.
Ю. Волошина. – К.: Наш час, 2012. – 576 с.; Сердюк І. Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.:
виміри локальної демографічної історії / І. Сердюк // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та
аспірантів / Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Т.19.
(у 2-х кн.). Книга І. – К, 2009. – С. 407–416; Момот А. Румянцевський опис Малоросії як джерело для до-
слідження демографічних характеристик сільського населення Гетьманщини / А. Момот // Вісник Луган-
ського національного університету імені Т. Г. Шевченка. Історичні науки. – 2014. – № 7(290). – С. 22–29.
5 Когут З. Російський централізм і українська автономія: Ліквідація Гетьманщини, 1760-1830. / З. Когут. –
К.: Основи, 1996. – С. 108.
6 Сердюк І. Особливості відображення вікових категорій населення Лівобережної України в Румянцев-
ському описі Малоросії / І. Сердюк // Вісник Черкаського університету. Серія «Історичні науки». – 2008. –
№ 33-34. – С. 55-62.
Незважаючи на це, Генеральний опис є уні-
кальним документом, який при використанні
відповідних методик інтерпретації даних7 стає
невичерпним джерелом інформації про суспіль-
ство Гетьманщини кінця XVIII ст.
Перепис села Погреби Яготинської сотні
Пере яславського полку знаходиться у 325-й
книзі, від 1 по 122 аркуш8. Він містить інформа-
цію про власників населеного пункту, загальні
дані про земельні угіддя: їх розмір, місце розта-
шування; загальну чисельність населення; число
дворів, хат і бездвірних хат; кількість худоби; со-
ціальний статус жителів села; мешканців та опис
кожного двору; а також зазначає порядок розта-
шування дворів по вулиці. Як бачимо, це дже-
рело дає чимало можливостей для дослідника, в
залежності від того які питання до нього ставити.
Перший аркуш повідомляє, що опис села
Погреби, яке знаходиться в 70 верстах від полко-
вого центру – міста Переяслава – розпочався
26 вересня 1766 року. Вказано й власника насе-
леного пункту – генерал-фельдмаршал, князь
Микита Трубецький9. Отримав Погреби Трубець -
кий «от сотенного яготинского правления … по
купле зо всеми угодьями в 1738 году 3 сентября
от значковых товарищей Переяславского полку
Данила Прохоровича, Данила Копистянского,
Федора Харченка и Григория Тимковского за
цену 1800 рублей на которую купчая крепость
от вышеписаных значковых товарищей дана»10.
Структура опису Погребів тотожна іншим
описам таких населених пунктів і відповідає тре-
тій формі, яка регламентувала перепис приват -
них володінь11.
Опис кожного двору (чи бездвірної хати)
починається з порядкового номеру та характерис-
тики нерухомості – стара чи нова хата, мазана, з
сіньми тощо, переліку інших господарських спо-
руд, як то хлівів, загород для худоби, конюшень,
кошар. Наступний елемент опису – характерис-
тика господаря, його родини та решти родичів.
Так, у четвертій бездвірній хаті, згідно опису,
проживав посполитий Овсій Семенович Литвин,
50 років, стан здоров’я – «одним оком слеп». Дже-
рело також указує його станову приналежність –
посполитий, а також соціальне походження його
дружини – Наталії Тарасівни – козачка. Спільно
з ними проживали їх діти: Тимофій, Никон, Кор-
ній, Семен, Омелько та Євдокія, вказано їхній вік
і стан здоров’я12. Часто в родинах мешканців
села, крім дітей, зафіксовані й родичі. Так, на-
приклад з родиною Івана Федченка проживав
його брат – Потап Федченко13; у хаті Романа
Музики – його робітник – Іван Іванов14, а Федір
Кучер жив зі своєю тещею – вдовою Іриною Ми-
ронівною15 тощо. Опис продовжується переліком
орних земель, сіножатей та лісів, перерахуванням
худоби та зазначенням ремесла, яким займався
голова домогосподарства (за наявності цих еле-
ментів). До прикладу, посполитий Костянтин Ва-
сильович Ольшанський займався шевським ре-
меслом, а його зять – Омелян Олексійович
Басанський – ткацьким16.
Необхідно зауважити, що стан збереження
джерела не зовсім задовільний – окремі записи,
зроблені ближче до країв аркушу, на жаль, немож-
ливо прочитати. Текст почасти написаний мало-
розбірливим почерком скоропису ХVІІІ ст., що у
Демографічна характеристика населення села Погреби
за даними Генерального опису 1765-1769 рр.
79
7 Момот А. Використання квантитативних методів у дослідженні історії Гетьманщини ХVІІІ ст. / А. Момот //
ІV Міждисциплінарні гуманітарні читання: тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. –
К.: Інститут історії України НАН України, 2015. – С. 31–33.
8 Центральний державний історичний архів України у м. Києві (далі – ЦДІАК України), ф. 57, оп.1, кн. 325,
арк. 1-122.
9 Тут і далі імена та прізвища передано в сучасному звучанні українською мовою, окрім випадків циту-
вання джерела.
10 ЦДІАК України, ф. 57, оп.1, кн. 325, арк. 1.
11 Багалей Д. Генеральная опись Малороссии / Д. Багалей // Киевская старина. – 1883. – № 11. – С.406-407.
12 ЦДІАК України, ф. 57, оп.1, кн. 325, арк. 8.
13 Там само, арк. 7 зв.
14 Там само, арк. 49 зв.; детальніше про таку категорію суспільства як «робітники», специфіку їх позначення
та потрактування поняття див. у статті: Волошин Ю. «Служители» і «работники» в домогосподарствах меш-
канців міста Полтави другої половини XVIII ст. / Юрій Волошин // Patrimonium. – Т. 1. – С. 391-402.
15 ЦДІАК України, ф. 57, оп.1, кн. 325, арк. 35.
16 Там само, арк. 14.
випадку використання мікрофільмової копії утво-
рює значні складності для дослідника. З іншого
боку, це велике поле діяльності для палеографа,
але у комплексі джерело є носієм інформації цін-
ної для філологів, етнографів, соціологів, істори-
ків тощо.
Вік та стать. Першим кроком у дослідженні
статево-вікової структури населення є його поділ
на великі вікові групи. Французькі вчені Луї
Анрі (Louis Henry) та Алан Блюм (Alain Blum)
запропонували два підходи до розподілу насе-
лення: поділ на молодих (0-19), дорослих (20-59)
і літніх осіб (60 років і старше) або поділ на
дітей (0-14), осіб активного віку (15-64) та літніх
(65 років і старше)17. Керуючись логікою Гене-
рального опису та на думку професора Юрія Во-
лошина найбільш доречним є поділ населення на
такі вікові групи: діти (0-14), особи активного віку
(15-59) та літні люди (60 і старше)18. Ця логіка під-
тверджується тим, що згідно з даними перепису
серед 17 робітників наймолодшому хлопцеві було
12 років, а дівчині-робітниці – 14, середній вік
початку трудової діяльності складав 15,2 роки.
Особами літнього віку вважалися, ті, кому випов-
нилося 60 і більше років. При характеристиці
їхнього стану здоров’я, здебільшого, використо-
вували коментар «стар», «по старос ти слаб»,
«дряхл». Розподіл мешканців Погребів у відповід-
ності до цих критеріїв представлений у таблиці 1.
Проведений нами розподіл населення засвід-
чив, що в Погребах був молодий, притаманний
агарному суспільству склад населення. Частка
літніх людей була незначною та складала 4,8%.
Співвідношення групи дітей та осіб активного
віку було майже рівним: 47,8 та 47,4% відпо-
відно. Співвідношення «їдців» та «працівників»
засвідчує, що один трудівник утримував одного
«їдця». Для порівняння, у досліджених Ю. Во-
лошином селах Топальської сотні Стародуб-
ського полку це співвідношення складало 1,919.
Таблиця демонструє доволі збалансований ста-
тевий склад населення, з незначною перевагою
осіб чоловічої статі: 51,4 %. Цей показник майже
ідентичний до аналогічного для села Жуки По-
лтавського полку, там частка осіб чоловічої статі
становила 51,2%20. Баланс чоловіків і жінок у ві-
кових групах також приблизно рівний.
Розподіл населення Погребів на великі вікові
групи дає лише загальну характеристику соціуму.
З метою її деталізації всі відомі нам дані внесемо
до таблиці, яку в історичній демографії назива-
ють таблицею необроблених даних21. У ній меш-
канці розподілені за віком, статтю та сімейним
станом. За основу вікового поділу взято п’яти-
річні вікові групи (див. табл. 2). Ця таблиця стане
нам у нагоді при обчисленні чоловічого коефіці-
єнта, коефіцієнта маскулінізації й аналізі сімейної
структури, дозволить простежити статевий роз-
поділ у більш детальному віковому розрізі.
Спочатку з’ясуємо чоловічий коефіцієнт. Він
визначається шляхом поділу кількості чоловіків
на загальну чисельність населення та складає
0,513 (372/724), що свідчить про перевагу чоло -
віків. Цей показник є подібним для вже згадува-
ного села Жуки (0,512)22, українських сіл Ста-
родубського полку (0,526) та розкольницьких
3/4 ’2016Анастасія Момот К Р А Є З Н А В С Т В О
80
Вікові групи 0-14 15-59 60 і старші Їдці
Працівники
Чисельність
Р Ч Ж Р Ч Ж Р Ч Ж
346 177 169 343 174 169 35 21 14 1,1
Таблиця 1.
Розподіл населення за великими віковими групами
17 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии / Пер. с. франц. С. Хока и Ю. Егоровой /
Л. Анри, М. Блюм. – М. : РГГУ, 1997. – С. 23.
18 Волошин Ю. В. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини XVIII ст.: історико-демо -
графічний аспект / Ю. В. Волошин. – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 112.
19 Там само. – С. 112.
20 Бороденко О. Статево-вікова структура населення с. Жуки городової сотні Полтавського полку в другій
половині XVIII століття (за матеріалами сповідниз розписів 1775 року) / О. Бороденко // Крає знавство. – № 3. –
2012. – С. 57.
21 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии… – С. 16-17.
22 Бороденко О. Статево-вікова структура населення с. Жуки... – С. 57.
слобод Півночі Гетьманщини (0,509)23, але від-
різняється від міських показників: у Переяславі
він складав 0,488, Стародубі – 0,47924, Полтаві –
0,48325. Коефіцієнт маскулінізації обраховується
за формулою:
де Кмас – коефіцієнт маскулінізації, Ч1 – кількість
чоловіків, Ж1 – кількість жінок. Коефіцієнт фе-
мінізації вираховується аналогічно, лише чисель-
ник і знаменник необхідно поміняти місцями.
Який з двох коефіцієнтів використовувати у до-
слідженні, за твердженням польського демографа
Ц. Кукльо (C. Kuklo), дослідник обирає на влас-
ний розсуд26. Зважаючи на перевагу в статевій
структурі чоловіків, оберемо коефіцієнт маскулі-
нізації. У відповідності до цієї формули, у селі
Погреби він дорівнює 105,7. У селі Жуки та селах
Стародубщини він складав 105,127 та 111,128 від-
повідно. За твердженням Л. Анрі та А. Блюма,
Демографічна характеристика населення села Погреби
за даними Генерального опису 1765-1769 рр.
81
Вікова
група
Чоловіки Жінки
Х
ол
ос
ті
О
др
уж
ен
і
У
ді
вц
і
Н
ез
’я
со
ва
н
и
й
сі
м
ей
н
и
й
с
та
н
В
сь
ог
о
Н
ез
ам
іж
н
і
За
м
іж
н
і
У
до
ви
Н
ез
’я
со
ва
н
и
й
сі
м
ей
н
и
й
с
та
н
В
сь
ог
о
0-4 80 80 72 72
5-9 47 47 55 55
10-14 50 50 42 42
15-19 39 3 42 25 14 39
20-24 2 16 18 2 23 25
25-29 1 20 1 22 30 30
30-34 31 1 32 26 2 28
35-39 1 17 2 20 15 1 16
40-44 1 13 1 15 11 2 13
45-49 8 1 9 5 5
50-54 14 14 7 4 11
55-59 2 2 2 2
60-64 11 2 13 2 5 7
65-69 0 1 1 2
≥ 70 4 4 8 1 4 5
Всього 221 139 8 4 372 196 137 19 352
Таблиця 2.
Розподіл населення с. Погреби за віком, статтю та сімейним станом
23 Волошин Ю. В. Розкольницькі слободи... – С. 113.
24 Сердюк І. Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Геть-
манщини другої половини ХVІІІ ст. / І. Сердюк. – Полтава: ТОВ «АСМІ», 2011. – С. 89.
25 Волошин Ю. Козаки і посполиті: Міська спільнота Полтави ХVІІІ ст. / Ю. Волошин. – К.: К.І.С., 2016. –
С. 82.
26 Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej predrozbiorowej / C. Kuklo. – Warszawa, 2009. – S. 133.
27 Бороденко О. Статево-вікова структура населення с. Жуки... – С. 57.
28 Волошин Ю. В. Розкольницькі слободи... – С. 113.
середній показник статевого співвідношення має
бути близьким до 105. Якщо він виходить за межі
значень 100-110 – це може вказувати на недооблік
представників однієї зі статей29.
Для детальнішої характеристики статевого
співвідношення, дослідимо ситуацію в окремих
вікових групах. За допомогою вищенаведеної
формули вирахуємо коефіцієнт маскулінізації
для кожної вікової групи, а також використаємо
для порівняння дані типової таблиці ООН для
закритого населення30. Отримані показники
представлені у таблиці 3. Для більш наочного
сприймання їх також проілюструємо за допомо-
гою графіка (див. мал. 1), де вік позначимо на
абсцисі, а статеве співвідношення на ординаті.
На основі складених нами таблиці (табл. 3) та
графіка (мал. 1), з’ясуємо наскільки статеве спів-
відношення в Погребах відповідало класичній ди-
наміці. У першій віковій групі (0-4) цей показник
становить 111,1, що більше від середнього. При-
чиною цього може бути недооблік однієї зі статей
або помилки у записі віку. Також дивним вида-
ється кількісна перевага хлопчиків у цій віковій
групі, зважаючи на їх високий рівень смертності
у однорічному віці31. Наступні дві вікові групи
також характеризуються відхиленням від норми:
у першому випадку помітна перевага дівчаток, у
другому – хлопчиків. Напевно, це також можна по-
яснити вищим рівнем смертності серед хлопчиків
у ранньому віці, а також недбальством перепису-
вачів при фіксації дитячого віку. Якщо вирахувати
середній показник по цих двох групах, то отри-
маємо 102,3 – значення дуже близьке до типових
показників для цього віку. Показник четвертої
групи у межах норми. У групах два дцятирічних
спостерігаємо помітне відхилення від норми –
більше 30 пунктів. Перевага жінок у цьому віці
може свідчити про недооблік чоловіків, їх високу
смертність, а також значну трудову міграцію32.
3/4 ’2016Анастасія Момот К Р А Є З Н А В С Т В О
82
29 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии… – С. 27-29.
30 Там само. – С. 28.
31 Замура О. Великий шаленець: смерть і смерт ність в Гетьманщині ХVІІІ ст. / О. Замура. – К.: «КІС»,
2014. – С. 101.
32 Сердюк І. Вихідці з села серед населення Переяслава 60-х років XVIII ст (за даними Генерального опису
Лівобережної України 1765-1765 рр.) / І. Сердюк // Український селянин. – 2008. – Випуск 11. – С. 213-215.
Село
Погреби
Вікова
група
Типова
таблиця
111,1 0-4 102,3
85,5 5-9 102,4
119,0 10-14 102,8
107,7 15-19 103,3
72,0 20-24 103,9
73,3 25-29 104,7
114,3 30-34 105,6
125,0 35-39 106,2
115,4 40-44 105,8
180,0 45-49 104,0
127,3 50-54 101,0
100,0 55-59 97,2
185,7 60-64 92,9
114,3 65-69 88,5
111,1 ≥ 70 78,8
Малюнок 1. Вікове співвідношення за статтю
Таблиця 3.
Коефіцієнт маскулінізації
(вікове співвідношення за статтю)
У наступних вікових групах, впритул до межі
трудової активності, знову спостерігаємо значну
перевагу чоловіків. У групах 30-34, 40-44 роки
статеве співвідношення перевищує допустиме
значення на 9-10 пунктів, а в групах 35-39, 45-49
років – 20-70 пунктів. Можливо, це пов’я за но з
трудовою міграцією, але ще більш імовірно зі
смертністю жінок унаслідок пологів. Стосовно
останнього досить добре пояснює польський до-
слідник Ц. Кукльо: «зростання віку, кількості по-
передніх пологів і народження дітей у поєднанні
з утомою від щоденної тяжкої праці знижували
природний біологічний опір жіночого організму
та робили його більш уразливим до різноманіт-
них інфекцій та післяпологових ускладнень, які
часто спричиняли смерть породіль»33.
У віковій групі (50-54) коефіцієнт вищий за ти-
повий на 26 пунктів, пояснити це ми можемо вже
згаданими факторам трудової міграції, високої жі-
ночої смертності та недообліком жінок. Показник
групи 55-59 років майже тотожний типовим да -
ним ООН: 100 проти 97,2 пунктів. У групі 60-64
спо стерігаємо різкий стрибок – лінія кривої росте
аж до показника 185,7 – число чоловіків ледь не
вдвічі перевищує жінок. У наступних вікових
групах фіксуємо динаміку до зниження показ-
ника співвідношення, але воно все ж залишається
вище за типовий. Більшість чоловіків літнього
віку в останніх групах суперечить класичній мо-
делі і, напевно, свідчить про недооблік жінок.
Отже, статеве співвідношення населення села
Погребів відрізняється від типової демографічної
моделі. У групі дітей ми спостерігаємо най-
менші відхилення, без різких коливань; серед
осіб активного віку є хаотичні доволі значні від-
хилення як у бік зменшення показника, так і
значно виходячи за верхню межу; серед осіб літ-
нього віку – крива графіку також пролягає вище
норми, з різким стрибком на початку. Але ці дані
корелюються з аналогічними показниками села
Жуків і полкових сіл Стародубщини.
Ще одним методом для дослідження демог-
рафічної ситуації є побудова статево-вікової пі-
раміди. Це дозволяє побачити статево-вікову
структуру соціуму в певний момент її розвитку.
Назва походить від трикутної форми, якої набу-
вають гістограми, у випадку переваги молодого
населення над числом людей похилого віку. Піра-
міда є двосторонньою лінійчатою діаграмою роз-
поділу населення за віком і статтю. Вік позначають
на вертикальній осі (ординаті), а чисельність – на
горизонтальній (абсцисі); дані відповідають при-
йнятому віковому поділу (у нашому випадку – це
п’ятилітні групи). Кожна вікова група представ-
лена у вигляді прямокутника з площею, пропор-
ційною чисельності даної групи. Для вірного ві-
дображення останньої вікової групи (70 років і
старше), яка охоплює проміжок у 25 років, необ-
хідно розділити її чисельність на 5, оскільки да-
ними про осіб за 95 р. в історичній демографії
прийнято нехтувати34 (див. мал. 2).
Побудовану піраміду найчастіше порівнюють
з трьома класичними моделями вікової струк-
тури населення, які запровадив шведський де-
мограф Густав Сундберг (Gustav Sundbärg) у
кінці ХІХ ст. Він увів у науковий оббіг поняття
прогресивного, застійного та регресивного типів
вікової структури (див. мал. 3). За прогресивного
типу населення постійно зростає, за застійного
типу – не змінює своєї чисельності, а за регре-
сивного – зменшується35.
Побудована нами піраміда с. Погреби (див.
мал. 2) має вигляд, характерний для статево-віко-
вої структура традиційного суспільства. Широка
основа підніжжя вказує на високу частку дітей,
поступове звуження піраміди до верху, аж до мі-
німальної частки літніх людей, теж вказує на при-
належність до аграрного суспільства. Однак іде-
ального звуження ми не спостерігаємо, що
закономірно пов’язано зі зростанням смертності
у кожній наступній віковій групі. Малюнок різ-
Демографічна характеристика населення села Погреби
за даними Генерального опису 1765-1769 рр.
83
33 Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej predrozbiorowej… – S. 134.
34 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии… – С. 23-26.
35 Там само. – С. 68.
Малюнок 2. Статево-вікова піраміда
населення села Погреби
кого коливання між першими віковими групам
свідчить про високий рівень дитячої смертності
при високій народжуваності. За даними сучасної
української дослідниці Олени Замури, коефіцієнт
смертності немовлят у селі Ветово Березанської
сотні Переяславського полку складав у 70-х роках
XVIII ст. 119,3‰36. На її думку, такі високі по-
казники не є унікальними та співвідносяться з ви-
соким рівнем дитячої смертності по усій тогочас-
ній Європі37. Також на людей різного віку
по-різному впливали природні (хвороби, епіде-
мії) та механічні (трудові міграції, рекрутчина,
промисли) фактори, тому малюнок звуження пі-
раміди не виглядає рівномірним. Крім того різкі
виступи ребер піраміди (найчіткіше це видно у
вікових групах 50-54, 60-64, 70+ та чоловічій
групі 30-34 р.) є черговим свідченням впливу
округлень віку в нашому джерелі.
Шлюбна структура населення. Під шлюб-
ною структурою в демографії розуміють розпо-
діл населення за шлюбним станом, тобто стано-
вищем особи стосовно інституту шлюбу38. На
основі даних джерела, внесених до таблиці 2,
спробуємо з’ясувати, скільки мешканців села пе-
ребувало у шлюбі на момент перепису, скільки
осіб було одинокими та вік вступу у перший
шлюб. Для кращої візуалізації цих даних побу-
дуємо діаграму (див. мал. 4).
Як видно з діаграми, найбільшу часку серед
населення Погребів складали неодружені. На
момент перепису серед чоловіків їх нараховува-
лося 221 осіб (60%), серед жінок – 137 (56%).
Найбільшу частку серед тих, хто перебував поза
шлю бом складали особи молодого віку і, потен-
ційно, вони мали усі шанси взяти шлюб згодом.
Не зважаючи на те, що допустимий шлюбний
вік для дівчат складав 13 років, а для хлопців –
1839, наймолодшими погребівками, які на мо-
мент перепису перебували у шлюбі були 16-
річна Ксенія Степанівна, заміжня за 22-річним
Леонтієм Невінчаним40 та її ровесниця Євдокія
Костянтинів на, заміжня за 22-річним Степаном
3/4 ’2016Анастасія Момот К Р А Є З Н А В С Т В О
84
36 ‰ – кількість демографічних подій, які припадають на 1000 осіб; Замура О. Великий шаленець… –
С. 133.
37 Там само. – С. 101.
38 Муромцева Ю. І. Демографія : навчальний посібник / Ю. І. Муромцева. – К.: Кондор, 2006. – C. 74-75.
39 Петренко І. М. Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст.:
монографія: в 2 ч. – Ч. 1. / І. М. Петренко. – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 195.
40 ЦДІАК України, ф. 57, оп.1, кн. 325, арк. 5 зв.
Малюнок 3. Основні типи вікових пірамід
Малюнок 4. Сімейний стан населення
с. Погреби
Коршаком41. Серед хлопців – це був 19 річний Ан-
дрій з родини Михайличенків, одружений на
18 річній Марфі42.
На другому місці знаходились одружені. За
Румянцевським описом серед чоловіків їх було
139 осіб (37%), заміжніх жінок було 137 (39%).
Джерело фіксує незначну частку самотніх ов-
довілих погребівців: серед чоловіків таких було
8 осіб (2%), серед жінок – 19 (5%). Як бачимо,
удови переважали вдівців, що було типовим яви-
щем для ранньомодерного суспільства Гетьман-
щини. У селі Жуки Полтавського полку вдівців за-
фіксовано 4% від загальної кількості населення,
удів – 5%43. У Переяславі аналогічні показники
дорівнювали 1% та 15% від загальної кількості
містян44, у Полтаві – 2% та 12% відповідно45.
Ще одним показником який характеризує
шлюбну структуру населення є показник остаточ-
ної безшлюбності, під яким розуміють частку
осіб, які впродовж усього життя не створять
шлюбної пари. Він розраховується шляхом під-
рахунку середнього значення холостяків у віко-
вих групах 45-49 і 50-5446. Дані наведені у таб-
лиці 2 вказують на те, що у Погребах у
досліджуваний період усі особи – і чоловіки, і
жінки – брали шлюб. Така ситуація співвідно-
ситься з даними полкових сіл Стародубського
полку47. Натомість у містах Гетьманщини показ-
ник остаточної безшлюбності був високим. У По-
лтаві у 1765-1766 років він складав: для чоловіків
6,85 на 100, а для жінок – 1,7 на 100 осіб48.
Дані, представлені в таблиці 2, також дозво-
ляють вирахувати середній вік вступу у перший
шлюб мешканців Погребів. Знаючи у кожній ві-
ковій групі з 10 до 50 років частку осіб, які за-
лишалися поза шлюбом, вирахуємо цей показ-
ник (і) за такою формулою:
де С – це частка осіб у віковій групі, які не взяли
шлюб.
За даними Румянцевського опису, середній вік
вступу чоловіків-погребівців у шлюб складав:
Для українських сіл півночі Гетьманщини
цей показник був дещо вищим: 23,7 років у чо-
ловіків та 19,1 років у жінок49. Для міщан Геть-
манщини вік уступу в перший шлюб також був
вищим: у Переяславі він у середньому складав
для чоловіків 25,7 років, для жінок 22,5 роки50,
у Полтаві – 28,1 та 22,3 року відповідно51.
Підсумовуючи наш аналіз статево-вікової та
шлюбної структури населення села Погреби у
другій половині XVIII століття, зазначимо: попри
вади Генерального опису Гетьманщини 1765-
1769 рр. як джерела з історичної демографії, умі-
щена в ньому інформація дозволяє дослідити де-
мографічні характеристики ранньомодерного
соціуму. Загальна чисельність населення Погре-
бів на момент перепису складала 724 мешканці
обох статей. У гендерному розрізі кількісна пе-
ревага належала чоловікам. Статеве співвідно-
шення населення у п’ятирічних вікових групах
Демографічна характеристика населення села Погреби
за даними Генерального опису 1765-1769 рр.
85
41 Там само, арк. 40 зв.
42 Там само, арк. 18 зв.
43 Бороденко О. Статево-вікова структура населення с. Жуки... – С. 61.
44 Сердюк І. Полкових городов… С. 244.; див. також: Сердюк І. Вдівці і вдови у Рум’янцевському описі
Переяслава (історико-демографічний аналіз) / І. Сердюк // Краєзнавство. – 2008. – № 1-4. – С. 175-181.
45 Волошин Ю. В. Статево-вікова та шлюбна структура населення міста Полтави в другій половині
XVIII століття / Ю. В. Волошин // Історична пам’ять. Науковий збірник. Полтава. – 2011. – 1 (25).– С. 11, 17.;
див. також: Волошин Ю.В. Вдови і вдівці у Полтаві в 60-х рр. XVIII ст. / Ю. Волошин // Соціум. – 2015. – Ви-
пуск 11-12. – С. 71-88.
46 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии… – С. 48.
47 Волошин Ю. В. Розкольницькі слободи... – С. 190.
48 Волошин Ю. Козаки і посполиті… – С. 163.
49 Волошин Ю. В. Розкольницькі слободи... – С. 194.
50 Сердюк І. Полкових городов обивателі… – С. 145.
51 Волошин Ю. Козаки і посполиті… – С. 165-166.
Le Rua Ladyury, Е. (2001). Montayyu, oksytanskaya
derevnya (1294-1324). Ekaterynburh. [in Russian].
Maksymovych, H. (1913). Deyatel’nost’ Rumyant-
seva-Zadunayskoho po upravlenyyu Malorossyey.
Nezhyn. [in Russian].
Heneral’nyy opys Livoberezhnoyi Ukrayiny. (1959).
Kiev. [in Ukrainian].
Voloshyn, Yu. (2012). Misto Poltava u opysi Maloro-
siyi 1765-1769 rr. K.: Nash chas. [in Ukrainian].
Serdyuk, I. (2009). Heneral’nyy opys Livoberezhnoyi
Ukrayiny 1765–1769 rr.: vymiry lokal’noyi demohrafic-
hnoyi istoriyi. Naukovi zapysky. Zbirnyk prats’ molodykh
vchenykh ta aspirantiv. 19, I, 407-416. [in Ukrainian].
Momot, A. (2014) Rumyantsevs’kyy opys Malorosiyi
yak dzherelo dlya doslidzhennya demohrafichnykh kharak-
terystyk sil’s’koho naselennya Het’manshchyny. Visnyk
Luhans’koho natsional’noho universytetu imeni T. H. Shev-
chenka. Istorychni nauky, 7, 22-29. [in Ukra inian].
Kohut, Z. (1996) Rosiys’kyy tsentralizm i ukrayins’ka
avtonomiya: Likvidatsiya Het’manshchyny, 1760-1830.
K.: Osnovy. [in Ukrainian].
Serdyuk, I. (2008). Osoblyvosti vidobrazhennya vi-
kovykh katehoriy naselennya Livoberezhnoyi Ukrayiny
v Rumyantsevs’komu opysi Malorosiyi. Visnyk Cher-
kas’koho universytetu. Seriya «Istorychni nauky», 33-34,
55-62. [in Ukrainian].
Momot, A. (2015). Vykorystannya kvantytatyvnykh
metodiv u doslidzhenni istoriyi Het’manshchyny ХVIII st.
IV Mizhdystsyplinarni humanitarni chytannya: tezy do-
povidey Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferent-
siyi. 31-33. K.: Instytut istoriyi Ukrayiny NAN Ukrayiny.
[in Ukrainian].
Tsentral’nyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny
u m. Kyyevi. – F.57. – Op.1. – Kn. 325. – Ark. 1-122.
Bahaley, D. (1883). Heneral’naya opys’ Malorossyy.
Kyevskaya staryna, 11, 402-432. [in Russian].
Voloshyn, Yu. (2015). «Sluzhytely» i «rabotnyky» v do -
mohospodarstvakh meshkantsiv mista Poltavy druhoyi po-
lovyny XVIII st. Patrimonium, 1, 391-402. [in Ukra inian].
Anry, L., Blyum, A. (1997). Metodyka analyza v
ystorycheskoy demohrafyy. M.: RHHU. [in Russian].
Voloshyn, Yu. (2005). Rozkol’nyts’ki slobody na tery-
toriyi Pivnichnoyi Het’manshchyny XVIII st. : istoryko-
demohrafichnyy aspekt. Poltava : ASMI. [in Ukrainian].
Borodenko, O. (2012) Statevo-vikova struktura nase-
lennya s. Zhuky horodovoyi sotni Poltavs’koho polku v
druhiy polovyni XVIII stolittya (za materialamy spovid-
nyz rozpysiv 1775 roku). Krayeznavstvo, 3, 55-64. [in
Ukrainian].
Serdyuk, I. (2011). Polkovykh horodov obyvateli: is-
toryko-demohrafichna kharakterystyka mis’koho nase-
lennya Het’manshchyny druhoyi polovyny ХVIII st. Po-
ltava: TOV «ASMI». [in Ukrainian].
Voloshyn, Yu. (2016). Kozaky i pospolyti: Mis’ka
spil’nota Poltavy ХVIII st. K.: K.I.S. [in Ukrainian].
Kuklo, C. (2009). Demografia Rzeczypospolitej pred-
rozbiorowej. Warszawa
Zamura, O. (2014). Velykyy shalenets’: smert’ i smer-
tnist’ v Het’manshchyni ХVIII st. K.: «KIS». [in Ukrainian].
Serdyuk, I.(2008). Vykhidtsi z sela sered naselennya
Pereyaslava 60-kh rokiv XVIII st (za danymy Hene-
ral’noho opysu Livoberezhnoyi Ukrayiny 1765-1765 rr.).
Ukrayins’kyy selyanyn, 11, 213-215. [in Ukrainian].
Muromtseva, Yu. (2006). Demohrafiya : navchal’nyy
posibnyk. K. : Kondor. [in Ukrainian].
Petrenko, I. (2005). Shlyubno-simeyni vidnosyny v
povsyakdennomu zhytti myryan Rosiys’koyi derzhavy
XVIII st. Poltava: ASMI. [in Ukrainian].
Serdyuk, I. (2008). Vdivtsi i vdovy u Rum»yant-
sevs’komu opysi Pereyaslava (istoryko-demohrafichnyy
analiz). Krayeznavstvo, 1-4, 175-181. [in Ukrainian].
Voloshyn, Yu. (2011) Statevo-vikova ta shlyubna struk-
tura naselennya mista Poltavy v druhiy polovyni XVIII sto-
littya. Istorychna pam»yat’, 1, 5-24. [in Ukrainian].
Voloshyn, Yu. (2015). Vdovy i vdivtsi u Poltavi v
60-kh rr. XVIII st. Sotsium, 11-12, 71-88. [in Ukrainian].
відрізнялося від класичної моделі, що можна по-
яснити такими факторами: недообліком осіб, тру-
довою міграцією, високою смертністю у певних
вікових і статевих групах. Статево-вікова піра-
міда Погребів характерна для молодого аграрного
(доіндустріального) суспільства. Більша поло-
вина погребівців на момент опису перебувала
поза шлюбом, але зважаючи, що майже уся ця
частка населення належала до молодого віку,
вони мали усі перспективи одружитися. Часка
самотніх людей була незначною. Досліджуючи
показник остаточної безшлюбності, доходимо ви-
сновку, що жоден мешканець Погребів не зали-
шився за межами інституту шлюбу. Поширена
думка, про ранні шлюби поміж сільського, зайня-
того землеробством населення, виявилася хиб-
ною: середній вік вступу в перший шлюб у жінок
складав 18,6 років, у чоловіків – 20,8. Досліджені
нами характеристики корелюються з аналогіч-
ними даними села Жуки Полтавського полку та
селами Топальської сотні Стародубського полку,
однак, істотно відрізняються від міських показ-
ників Переяслава та Полтави, що є підставою
говорити про наявність особливостей життя сіль-
ських мешканців, котрі слід шукати в економіч-
ній, соціальній, світоглядній складовій.
3/4 ’2016Анастасія Момот К Р А Є З Н А В С Т В О
86
References
|