Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст.
У статті на основі історико-демографічних методик аналізується вікова структура дитячого населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. За даними Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. визначається чисельність дітей різного віку. Отримані демографічні дані розглядаються як маркери...
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168818 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. / І. Сердюк // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168818 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1688182020-05-17T01:26:07Z Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. Сердюк, І. Регіональні аспекти історичної демографії У статті на основі історико-демографічних методик аналізується вікова структура дитячого населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. За даними Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. визначається чисельність дітей різного віку. Отримані демографічні дані розглядаються як маркери впливу на соціум «об'єктивних» природних чинників, а також як засіб верифікації облікового джерела. The paper analyses the age structure of the child population of Hetmanschyna in the second half of the eighteenth century, andcomputes population of children of all ages. As the main source was used general description of Left-Bank Ukraine – a census of region, conducted in the years 1765- 1769 by order of Empress Catherine II. The resulting demographic data are considered as markers of influence on society “objective” natural factors and as a means of verification of historical source. Traditionally, records are public in early modern day left unattended a large number of children, but my research shows that this applies only to infants. Overall analysis of the age structure of the child population gives an interesting material for reflection about the features of urban and rural life in Hetmanschyna. This is a discussion about the absence or presence of urban settlements in the region. The differences in the age structure of the population between city and countryside have been shaped by the presence of specific special lifestyle of its inhabitants (even at the primary level) that influence the demographic behavior and traceable through the appropriate demographic factors. The relative number of children of all ages depend on fluctuations in fertility and mortality, and could be changed by the influence of hunger and epidemics. В статье на основании данных Генерального описания Левобережной Украины 1765–1769 гг. анализируется возрастная структура детского населения Гетманщины второй половины XVIII века. Определяется численность детей разного возраста. Полученные демографические данные рассматриваются как маркеры влияния на социум «объективных» природных факторов, а также как средство верификации массовых источников. 2016 Article Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. / І. Сердюк // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168818 314-053.4-053.5:94(477)”1648/179” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії |
| spellingShingle |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Сердюк, І. Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. Краєзнавство |
| description |
У статті на основі історико-демографічних методик аналізується вікова структура
дитячого населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. За даними Генерального опису
Лівобережної України 1765–1769 рр. визначається чисельність дітей різного віку. Отримані демографічні дані розглядаються як маркери впливу на соціум «об'єктивних» природних чинників, а також як засіб верифікації облікового джерела. |
| format |
Article |
| author |
Сердюк, І. |
| author_facet |
Сердюк, І. |
| author_sort |
Сердюк, І. |
| title |
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_short |
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_full |
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_fullStr |
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. |
| title_sort |
вікова структура дитячого населення гетьманщини в другій половині хvііі ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Регіональні аспекти історичної демографії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168818 |
| citation_txt |
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст. / І. Сердюк // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 87-93. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT serdûkí víkovastrukturaditâčogonaselennâgetʹmanŝinivdrugíjpoloviníhvíííst |
| first_indexed |
2025-07-15T03:34:18Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:34:18Z |
| _version_ |
1837682350156152832 |
| fulltext |
87
УДК314-053.4-053.5:94(477)”1648/179”
Ігор Сердюк (м. Полтава)
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини
в другій половині ХVІІІ ст.
У статті на основі історико-демографічних методик аналізується вікова структура
дитячого населення Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. За даними Генерального опису
Лівобережної України 1765–1769 рр. визначається чисельність дітей різного віку. Отримані
демографічні дані розглядаються як маркери впливу на соціум «об’єктивних» природніх чин-
ників, а також як засіб верифікації облікового джерела.
Ключові слова: вік, Генеральний опис 1765–1769 рр., Гетьманщина, демографічні характе-
ристики, дитинство, населення.
Igor Serdiuk
The age structure of the child population of Hetmanschyna
in thesecond half of the XVIIIth century.
The paper analyses the age structure of the child population of Hetmanschyna in the second half
of the eighteenth century, andcomputes population of children of all ages. As the main source was
used general description of Left-Bank Ukraine – a census of region, conducted in the years 1765-
1769 by order of Empress Catherine II. The resulting demographic data are considered as markers of
influence on society “objective” natural factors and as a means of verification of historical source.
Traditionally, records are public in early modern day left unattended a large number of children, but
my research shows that this applies only to infants.
Overall analysis of the age structure of the child population gives an interesting material for
reflection about the features of urban and rural life in Hetmanschyna. This is a discussion about the
absence or presence of urban settlements in the region. The differences in the age structure of the pop-
ulation between city and countryside have been shaped by the presence of specific special lifestyle of
its inhabitants (even at the primary level) that influence the demographic behavior and traceable
through the appropriate demographic factors. The relative number of children of all ages depend on
fluctuations in fertility and mortality, and could be changed by the influence of hunger and epidemics.
Key words: age, General description of the Left-Bank Ukraine of 1765-1769 years, Hetmanschyna,
demographic characteristics, childhood, population.
Игорь Сердюк
Возрастная структура детского населения Гетманщины
во второй половине XVIII в.
В статье на основании данных Генерального описания Левобережной Украины 1765–
1769 гг. анализируется возрастная структура детского населения Гетманщины второй поло-
вины XVIII века. Определяется численность детей разного возраста. Полученные демографи-
ческие данные рассматриваются как маркеры влияния на социум «объективных» природных
факторов, а также как средство верификации массовых источников.
Ключевые слова: возраст, Генеральное описание 1765–1769 гг., Гетманщина, демографи-
ческие характеристики, детство, население.
Цікавість до вивчення історії дитинства у про-
фесійній історичній науці прокинулася ще близь -
ко ста років тому й періодично спалахувала, іноді,
навіть переростала у своєрідну наукову моду, зо -
кре ма під впливом таких блискучих інтелектуаль-
них провокацій, як, наприклад, відома книга Фі ліпа
Ар’є (Philippe Ariès)1. Ця робота багато цитована й
критикована, однак вона змусила багатьох авторів
до аналогічних розвідок вже на власному мате-
ріалі. Ріст кількості досліджень супроводжувався
зростанням їх якості, і це різнома ніття прекрасно
показав американський історик Х’ю Каннінгем
(HughCunningham) у спеці аль но му історіографіч-
ному есеї2. Великий обшир фахових дітознавчих
студій підтверджується й розлогими переліками
спеціальних бібліографічних нарисів3. Показово,
що в таких роз відках широко застосовуються іс-
торико-демографічні методики та відповідні дані.
Це закономірно, оскільки саме вивчення різних
ас пектів народжуваності, смертності, вікової
струк тури уможливило низку цікавих висновків
про дитинство в домодерний час. У даній статті
на матеріалах Гетьманщини автор прагне торкну-
тися тільки одного з багатьох можливих подібних
аспектів – вікової структури дитячого населення.
Йдеться передусім про прикладне завдання (котре
є складовим майбутнього більшого дослідження)
– встановлення чисельності дітей різного віку, а
також спробу пояснення отриманих показників.
Основним джерелом дослідження є Генераль-
ний опис 1765–1769 рр. – перепис населення і
господарства Лівобережної України, що прово-
дився у 1765–1769 роках за указом Катерини ІІ.
Механізм проведення перепису, масштаби й зміст
роблять його унікальним джерелом інформації
для вивчення населення Лівобережжя другої по-
ловини ХVІІІ ст. 969 книг опису зосереджують
відомості про мешканців усіх полків4. На думку
вчених, він був найповнішим серед тих, що ра-
ніше проводилися в Гетьманщині5. Для даного
дослідження дане джерело цінне тим, що вперше,
з поміж матеріалів світського обліку фіксує й
дітей обох статей віком від кількох тижнів6.
Я акцентую увагу на матеріалах Генерального
опису сільського населення Стародубського
полку. Це дасть змогу актуалізувати та розши-
рити попереднє дослідження дитячого населення
Стародуба – давнього полкового міста, економіч-
ного і адміністративного центру7. Сільське насе-
лення буде аналізуватися за даними вибірки,
котра включає мешканців вісімнадцяти сіл різ-
них сотень полку8. Для цього автор скористався
чистовиками переписів, котрі локалізуються в
Центральному державному історичному архіві
України у м. Київ у фонді № 57. Вони оформлені
переважно у вигляді таблиці на звороті кожного
аркуша і додатку до неї на лицевій стороні на-
ступного. З лівого боку кожної таблиці записані:
3/4 ’2016Ігор Сердюк К Р А Є З Н А В С Т В О
88
1 Арьес Ф. Ребёнок и семейнаяжизнь при Старомпорядке / Филипп Арьес. – Екатеринбург, 1999. – 416 с.
2 Cunningham H.Histories of Childhood / Hugo Cunningham // The American Historical Review. – 1998–
Vol.103. – Issue 4. –. P. 1195–1208.
3 «Вся история наповнена детством». Наследие Ф. Арьеса и новые подходы к истории детства. – М.: РГГУ,
2012.– С. 11.
4 Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр. Покажчик населених пунктів. – К.: Центр. держ.
іст. архів УРСР в м. Києві, 1959. – С. 4–5.
5 Про це див.: Волошин Ю.«Для точнаго исчиленія и сведения всего малороссийскаго народа»: проведення
Румянцевського опису в полковому місті Полтаві (1765–1766 рр.) / Юрій Волошин // Краєзнавство. – 2011. –
№ 1. – С. 57–71; Момот А. Використання квантитативних методів у дослідженні історії Гетьманщини ХVІІІ ст.
/ Анастасія Момот // ІV Міждисциплінарні гуманітарні читання: тези доповідей Міжнародної науково-прак-
тичної конференції. – К.: Інститут історії України НАН України, 2015. – С. 31–33; Її ж. Румянцевський опис
Малоросії як джерело для дослідження демографічних характеристик сільського населення Гетьманщини //
Вісник Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка. Історичні науки. – 2014. – № 7(290). – С. 22–
29. Сердюк І. Генеральний опис Лівобережної України 1765–1769 рр.: виміри локальної демографічної історії
/ Ігор Сердюк // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів / Інститут української архе ографії
та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. Т.19. (у 2-х кн.). Книга І. – К, 2009. – С. 407–416.
6 Сердюк І. Генеральний опис Лівобережної України… – С. 407–416.
7 Сердюк І. Демографічні характеристики дитячого населення Стародуба за даними Генерального опису
Лівобережної України 1765–1769 рр. / І. Сердюк // Наукові записки: збірник праць молодих вчених та аспі-
рантів. Вип. 17. Київ-Хмельницький, 2008. – С. 79–100.
8 Вибірку складено на основі даних Генерального опису 18 сіл різних сотень Стародубського полку. Див.:
Центральний державний історичний архів України у м. Київ (далі – ЦДІАК України), ф. 57, оп. 1, спр. 75,
77, 80, 90, 93, 94, 98, 103, 104, 119, 120, 141, 147.
номер двору, назва вулиці, далі – окремі графи
для будівель: помешкань господарів та наймитів,
комор, конюшень, сараїв. У графі «чини та іме -
на» вказувалося прізвище, ім’я власника двору
чи глави родини, його соціальна приналежність.
Нижче записувалися його дружина і діти – спо-
чатку хлопці, потім – дівчата. Далі переписува-
лася решта мешканців двору. Зазвичай це були
родичі чи наймити. Окремими графами записані
вік та стан їхнього здоров’я. В окремих населе-
них пунктах інформація, зазначена вище, викла-
дена у вигляді тексту, а не таблиці.
Історики Гетьманщини вже використовували
дане джерело для вивчення вікової структури на-
селення, зокрема і для обчислення частки дітей.
Утім, останній аспект розглядався тільки як про-
міжна ланка дослідження, а тому не був широко
витлумачений. До того ж такі дослідження прово-
дилися на локальному матеріалі – на рівні окремої
великої спільноти старовірів9, або на рівні окре-
мого міста10. Автора цікавить більш широкий
контекст, як щодо території охоплення, так і пояс-
нення результатів.
Однак, перед такими поясненнями необхідно
визначитися кого в цьому дослідження ми будемо
вважати дітьми. Свого часу відомий історик Луї
Анрі (Louis Henri) для ранньомодерної Франції за-
пропонував вважати дітьми усіх молодших за 15
років. Інший (вже сучасний) класик – Цезаріо Ку -
кльо (Cezary Kuklo) пропонує робити те саме для
Центрально-Східної Європи11. Для українських
істориків такий уніфікований підхід уможливлює
вписування власних локальних досліджень у
більш широке тло. Зауважу, що для Гетьманщини
це не буде штучним. На думку сучасних україн-
ських істориків-демографів суспільним уявлен-
ням в Гетьманщині відповідає наступний поділ:
дитинство (0–14 років), зрілий вік (15–59 років) і
старість (60 років і старші)12. Саме так розподі-
ляли населення укладачі Генерального опису Лі-
вобережної України 1765–1769 рр.13. Загалом у
чистовику опису Стародубая нарахував 1319 дітей
віком 0-14 років, що загалом складає 30,7% насе-
лення міста, тоді, як частка осіб активного віку
становила 62,7%, літніх – 6,6%. У селах цього ж
полку, порівняно зі Стародубом, частка дітей була
значно вищою і становила 41,9%. Різниця в 10%
між селами і містом досягається головним чином
за рахунок населення активного віку, якого було
більше у Стародубі. Ця перевага, імовірно, була
сформована міграцією осіб активного віку, яка іс-
тотно вплинула на вікову структуру міста.
Далі підрахуємо частку дітей в однорічних ві-
кових групах. Результати підрахунку представлені
в таблиці 1 (див. табл. 1). Також для більшої на-
очності дані представляємо на графіку малюнку
1 (див. мал. 1), де на осі Y позначено чисельність
осіб, а на Х – вік. Оскільки Генеральний опис
полкового центру та більшості сіл вибірки був
завершений у 1766 р., то поряд з віком в дужках
зазначено гіпотетичну дату народження дітей.
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст.
89
полкові села м. Стародуб
0 23 63
1 521 59
2 547 114
3 474 113
4 447 95
0–4 2012 444
5 433 93
6 420 92
7 427 95
8 389 104
9 302 67
5–9 1971 451
10 520 82
11 202 60
12 383 123
13 299 70
14 247 89
9–14 1651 424
0–14 5634 1319
Таблиця 1.
Вікове співвідношення дитячого населення
Стародубського полку
9 Волошин Ю. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини у ХVІІІ ст. (історико-демогра-
фічний аспект) / Юрій Волошин. – Полтава: АСМІ, 2005. – 312 с.
10 Волошин Ю. Козаки і посполиті: Міська спільнота Полтави ХVІІІ ст. / Юрій Волошин. – К.: К.І.С.,
2016. – С. 120.
11 Kuklo C.Demografia Rzeczy pospolitej predroz biorowej / Cezario Kuklo. – Warszawa, 2009. – S. 133, 139.
12 Волошин Ю. Розкольницькі слободи… – С. 112.
13 ЦДІАК України, ф. 57, оп. 1, спр. 116, арк. 535 зв.
Ідеальна крива вікової структури традицій-
ного домодерного суспільства (з високим рівнем
народжуваності й високим рівнем дитячої смер-
тності) виглядала б доволі просто. За нормаль-
них умов в структурі населення найбільше дітей
до одного року, далі їх чисельність різко знижу-
ється через пік дитячої смертності, що дово-
диться на перші роки життя, у наступних вікових
групах крива плавно рухається до низу. Однак
представлений графік дещо не вписується в іде-
альну модель, спробую це пояснити.
Як бачимо з графіка, найбільша відмінність
від ідеальної моделі стосується дітей віком 0–
1 рік. Найбільш імовірним виглядає припу-
щення, що вона викликана передусім недооблі-
ком малюків цього віку, притаманним чи не усім
обліковим джерелам ранньомодерної доби.
Щодо Рум’янцевського перепису, то дослідники
цей недолік теж відмічають. У цьому джерелі
зустрічаємо небагато дітей котрим, згідно запи-
сів, ще не виповнилося повного року. Наприклад,
на 3910 сільських жителів Стародубського полку
таких тільки 18 осіб. Це – страшенно мало.
Однак серед них бачимо, навіть таких, котрим
виповнилося тільки 1 тиждень. Саме такий вік
зазначили переписувачі для Самійла – сина меш-
канця села Рохманів Петра Довгого14. Село Рох-
манів, взагалі, в цьому сенсі цікаве. Там, із
75 жителів, зазначених в чистовику опису, чоти-
рьом було менше року, тобто, концентрація таких
дітей в невеличкому селі виявилася у понад де-
сять разів вищою, ніж загалом в полкових селах.
Малоймовірно, що маленький Рохманів перепи-
сував якийсь геній тодішньої «соціології», кот-
рий познаходив усіх дітей. Тим більше, що зага-
лом у цьому селі частка дітей до 14 років була
точнісінько такою ж як в сільському населенні
загалом – 40%15. Та й джерела (нехай і пізніші)
зображуючи Генеральний опис, як щось незнане
до цього і тотальне, підкреслювали фіксацію
дітей: «Въ каждомъ селеніи выгоняли народъ изъ
жилищъего на улицы, не обходяникого, и даж
есамыхъ ссущихъ младенцевъ, […]. Ревъскотскій
и плачъ младенцевъ здали возв щали о приближе-
ніи к нимъ Комисіонеровъ со многочисленною ас-
систенціею»16.
Думаю, що уважний читач легко впізнає в
цьому уривку риторику Історії Русів, далі прига-
дає відому книгу Сергія Плохія17, а потім, цілком
слушно, зауважить, що тут «дитяча карта» вико-
ристовується для зображення перепису, як чогось
апокаліптичного. Однак, на тлі тези автора(ів) Іс-
торії Русів, що малоросіяни славили Бога, за те,
що послав війну з турками, як спосіб уникнути
опису, наведена цитата виглядає блідо18. Якщо не
вдаватися в деталі та патетику, вона говорить про
тотальний облік дітей в усіх селах, у тому числі
й малолітніх. Це ж підтверджують і дані дже-
рела, тільки вони говорять і про різну його точ-
ність – хтось записав вік немовлят в тижнях і мі-
3/4 ’2016Ігор Сердюк К Р А Є З Н А В С Т В О
90
Малюнок 1. Чисельність дітей різного віку в Генеральному описі Стародубського полку
14 Там само, спр. 75, арк. 803 зв.
15 Там само, арк. 802–806.
16 Исторія Русовъ или Малой Россіи. Сочинение Георгія Конисскаго, архиепископа Белорусскаго. – М.,
1846. – С. 256–257.
17 Плохій С. Козацький міф. Історія та націєтворення в епоху імперій / Сергій Плохій. –K.: Laurus, 2013. – 400 с.
18 Исторія Русовъ… – С. 256.
сяцях, а хтось (що трапляється набагато частіше)
просто зарахував їх до однорічних.
Серед великих міст Гетьманщини вік немовлят
найточніше вказано, імовірно, в Стародубі19. Їх в
описі полкового центру зафіксовано 63, це, навіть,
більше, ніж однорічних дітей (59). З них 41 ди-
тина (65%) записана як «піврічна», їхній вік ука-
заний здебільшого за допомогою дробу – «1/2», у
чотирьох випадках вік записаний словом: «по-
лгода». Дітей віком 1–4 місяці (включно) нарахо-
вано 30% (19 дітей), їх вік вказаний у місяцях
«3 мца»20 або тижнях «10 недель»21. Зрештою, у
описі фігурують три дитини віком два тижні – два
хлопчики22 й одна дівчинка23, які є наймолодшими
мешканцями міста, зафіксованими в джерелі.
Такі особливості переписів поселень, подіб-
них до Стародуба чи Рохманова, дозволяють ви-
словити припущення, що в Генеральному описі
не зафіксовані лише новонароджені та нехрещені
малюки, які з’явилися на світ напередодні пере-
пису. Як ми знаємо, немовлят в Гетьманщині
хрестили мінімум через тиждень після народ-
ження, і саме з цього віку дитина починає фігу-
рувати у джерелі. Але ж це мінімальний термін,
а в багатьох випадках він подовжувався до 40 днів
і більше, тому в Генеральному описі так небагато
одно-двотижневих діток. Вважається, що фіксації
новонароджених могли заважати як побоювання
самого перепису, так і народні вірування, пов’я -
за ні з дитиною. Навіть на початку ХХ ст. етногра -
фи фіксували велику кількість різних забобонів,
пов’язаних з новонародженими чи нехрещеними
дітьми24, матері могли приховати таких немовлят
через побоювання зурочити немовля тощо25.
Таким чином, можливий недооблік немовлят в
Генеральному описі стосувався переважно най-
менших нехрещених дітей і він був не настіль ки
значним, щоб серйозно спотворити відобра-
ження вікової структури населення. Поверне-
мось до гра фіку мал. 1 і порівняємо вікові криві
сільсь кого населення Стародубського полку (де
майже всі немовлята віднесені до однорічних) і
міста Стародуб, в описі котрого доволі ретельно
вказаний вік дітей до року. При цьому криві на
ділянці 0–1 рік майже ідентичні, що ще раз за-
свідчує приблизно однаковий рівень організації
обліку дітей. Низька, порівняно з іншими гру-
пами кількість дітей може пояснюватися дією
таких факторів:
1) недооблік наймолодших та нехрещених
дітей;
2) специфіка проведення перепису – в окре-
мих населених пунктах він був завершений до
осені 1766 р., а отже джерело не зафіксувало ма-
люків народжених наприкінці року.
3) 1765–1766 рр. були несприятливі для дітей
(зниження народжуваності чи зростання смер-
тності).
Названі фактори могли діяти комплексно, при
цьому про останній можна говорити гіпотетично,
однак треба. Якщо ми поглянемо на криві гра-
фіка, то помітимо кілька сплесків і падінь числа
дітей притаманних як для міста, так і для сіль-
ської кривої. Насамперед, це різке зменшення
кількості дітей віком 9 та 11 років і пікове зрос-
тання числа десятирічних. Вони пов’язані між
собою і є наслідком неточного вказання віку
дітей, а конкретніше – його округлення. Багатьох
з них, кому направду було 9 чи 11 років, записали
до десятирічних, що збільшило чисельність ос-
танніх і зменшило суміжні вікові групи. З дорос-
лішанням кількість таких «ювілярів» невпинно
зростає, і це треба враховувати в демографічних,
генеалогічних чи ін. дослідженнях26.
Вікова структура дитячого населення Гетьманщини в другій половині ХVІІІ ст.
91
19 Про демографічні характеристики міського населення, у тому числі й дитячої вікової групи див.: Воло-
шин Ю. Козаки і посполиті…; Сердюк І. Демографічні характеристики дитячого населення Стародуба…;
Його ж. Полкових городов обивателі: історико-демографічна характеристика міського населення Гетьман-
щини другої половини ХVІІІ ст. – Полтава: ТОВ “АСМІ”, 2011. – 304 с.
20 ЦДІАК України, ф. 57, оп. 1, спр. 148а, арк. 278 зв.
21 Там само, арк. 437 зв
22 Там само, арк. 65 зв., 277 зв.
23 Там само, арк. 262 зв.
24 Беньковскій И. Поверья и обрядности родын и крестын/ ИванБеньковскій// Киевская старина. – 1904. –
№ 10. – С. 1–3.
25 Милорадович В. Народная медицина в Лубенском уезде Полтавской губернии / Василий Милорадович//
Киевская старина. – 1900. – №3. – С. 379–386.
26 Сердюк І. Особливості відображення вікових категорій населення Лівобережної України в Румянцев-
ському описі Малоросії / Ігор Сердюк // Вісник Черкаського університету. Сер. „Історичні науки”. – Черкаси,
2008. – Вип. 133 – 134. – С.55 – 62.
Зовсім іншу природу мають сплески чисель-
ності дітей віком 2, 7-8, 12 років. Наприклад
2-річні діти народилися орієнтовно у 1764 р., тоб -
то 1763 р. був сприятливий для їхнього за чат тя,
а 1764 – для народження й виживання. Такими
ж, імовірно, був ще й 1754 р., коли народилися
діти віком 12 років. Навпаки, несприятливими
могли бути 1766, 1765, 1753 рр., оскільки, дітей,
народжених у ці роки, менше (див. мал. 1). Важ-
ливо, що такі коливання фіксуються не лише на
рівні Стародубського полку. Вони багато в чому
схожі для для дитячого населення Ніжина й
Переяслава27, зафіксовані автором раніше.
Загалом, співпадіння коливань чисельності
дітей різного віку на території різних полків, до-
зволяє висловити припущення про вплив при-
родніх факторів, як-то: недорід, голод, спалахи
віспи – які могли відбуватися одночасно на знач-
них територіях. Такими, традиційно недооціне-
ними українською історіографією факторами,
Еманюель ЛеРуа Ладюрі, навіть, почасти пояс-
нював витоки Французької революції: «Якщо по-
глянути з певної відстані, Французька революція
вписується в своєрідну метеорологічну кон’юк-
туру. Близько 1760 р. спостерігається низка по-
гожих і теплих літ (1757–1764). Ці сприятливі,
сонячні, плодючі роки підштовхнуть французь-
кий уряд, згідно з рішенням короля і міністрів, до
лібералізації торгівлі зерном (1764); це опріч
інших епізодів, одна з ілюстрацій лібералізму
Шуазеля. Але 1765–1771 рр. кілька холодних літ
з сильними дощами нанесли шкоду злаковим. Так
відкривається «вікно можливостей» для голов-
ної кризи, зокрема 1770 р.»28.
Ця та та інші тези Ладюрі перегукуються з
реаліями Гетьманщини. Наприклад, у 1764–
65 рр. там зафіксовано значні нальоти сарани, а
у 1766 р. відбулася посуха29, що спричинило не-
стачу продуктів харчування, недоїдання й зреш-
тою призвели до падіння рівня народження дітей
у 1765–66 рр. та зростання їх смертності по всій
Гетьманщині. Мова може йтися не тільки про
смертність безпосередньо дітей, а й про амено-
рею, тимчасове безпліддя, спонтанні викидні в
жінок дітородного віку, а отже і зменшення числа
народжень, як то відбувалося в ранньомодерній
Європі30. Однак цим вплив таких голодних років
геть не обмежувався. Недоїдання, як це показав
на прикладі Чернігівщини 80-х рр. ХVІІІ ст. Во-
лодимир Маслійчук, змушувало до зміни місця
проживання, наймів, жебракування31. Це тільки
поодинокі приклади, адже свого часу Едуард
Острась віднайшов для всього ХVІІІ ст. тільки
декілька сприятливих років з нормальними вро-
жаями та без інших лих32. Однак, про подібні
явища на матеріалі Гетьманщини ми можемо пи-
сати тільки пунктиром. На превеликий жаль, іс-
торії клімату, забезпеченості населення харчами,
питною водою, інші подібні моменти мало пред-
ставлені в українській історіографії ранньмодер-
ної доби, за винятком хіба відповідного розділу
піонерської розвідки Олени Замури33.
Зрештою, залишається ще один невеликий
аспект. Графік (мал. 1) демонструє цікаву тен-
денцію – кількість 14-річних дітей у селах мен-
шає, а в місті – зростає (порівняно з 13-річними).
Серед усіх можливих пояснень найбільш при-
вабливим виглядає вплив міграції дітей до Ста-
родуба. Як економічний та адміністративний
центр місто таки вивершувалося над округою,
тим самим воно рекрутувало людей – наймитів,
слуг, учнів ремісників, канцеляристів тощо.
За підрахунками Юрія Волошина серед полтав-
ських слуг у 60-х–70-х рр. ХVІІІ ст. найбільше
було осіб віком 15–19 років34. Таким чином
14-річні діти належать до суміжної вікових ка-
тегорій й теж цілком могли бути потенційними
трудовими мігрантами.
3/4 ’2016Ігор Сердюк К Р А Є З Н А В С Т В О
92
27 Сердюк І. Полкових городов обивателі… – С. 102.
28 Ле Руа Лядюрі Е. Коротка історія клімату: від середньовіччя до наших днів. Бесіди з Анушкою Васак /
Еммануэль Ле Руа Лядюрі. – К.: Ніка-Центр, 2009. – С. 70.
29 Острась Е. Врожайність зернових культур, хлібні ціни та забезпеченість населення хлібом в Лівобе-
режній Україні в другій половині ХVІІІ ст. / Едуард Острась. – Донецьк, 2003. – С. 46–58.
30 Шоню П. Цивилизация классической Европы / Пер. с фр. и послесл. В. Бабинцева / Пьер Шоню. – Ека-
теринбург: У-Фактория, 2005. – С. 227–229.
31 Маслійчук В. Дитина та голодні роки (стратегії дорослої та дитячої поведінки на ПівнічномуЛівобережжі
у 80-х рр. XVIII ст.) / Володимир Маслійчук // Сiверянський лiтопис. – 2008. – № 5.– С. 94–99.
32 Острась Е.Вказ. праця.
33 Замура О. Великий шаленець: смерть і смертність в Гетьманщині ХVІІІ ст. / Олена Замура. – К.: «КІС»,
2014. – 240 с.
Підсумовуючи зауважимо, що аналіз вікової
структури дитячого населення може дати ціка-
вий матеріал для роздумів про особливості мі-
ського й сільського життя в Гетьманщині.
Йдеться про дискусію довкола відсутності/на-
явності міських поселень в регіоні. Відмінності
у віковій структурі населення між містом і
селом сформовані наявністю особливого спе-
цифічного способу життя його мешканців
(нехай і на початковому рівні), котрий впливав
на демографічну поведінку і простежується
через відповідні демографічні коефіцієнти.
З іншого боку, відносна чисельність дітей різ-
ного віку залежала від коливань народжува-
ності/смертності, й могла бути змінена впливом
голоду, недороду, епідемій. Як показують ре-
зультати наведених вище підрахунків, дитяча
когорта була дуже чуттєвою до подібних впли-
вів, а тому може бути своєрідним інструментом
їх виміру.
Вікова структура дитячого населення Ггетьманщини в другій половині ХVІІІ ст.
93
References
34 Волошин Ю. Козаки і посполиті… – С. 120.
Ar’es, F. (1999). Rebjonok i semejnajazhizn’priSta-
romporjadke. Ekaterinburg. [inRussian].
Ben’kovskij, I. (1904). Pover’ja i obrjadnostirodyn i
krestyn.Kievskajastarina, 10, 1–3.[inRussian].
Bezrogov, V. (Ed.). (2012). «Vsjaistorijanapolnena-
detstvom». Nasledie F. Ar’esa i novyepodhody k istorii-
detstva. Moscva: RGGU. [inRussian].
Cunningham, H. (1998). HistoriesofChildhood.
TheAmericanHistoricalReview,103, issue 4,1195–1208.
Konisskiy, G. (1846)Istorija Rusovili Maloj Rossii.
Sochinenie Georgija Konisskago, arhiepiskopa Beloruss-
kago. Moscva.[inRussian].
Kuklo, C. (2009). Demografia Rzeczypospolitej pred-
rozbiorowej. Warszawa: DiG.
LeRuaLiadiuri, E. (2009). Korotka istoriia klimatu:
vid sered novich chiadonashykh dniv. Besidy z Anushko-
iuVasak. Kyiv: Nika-Tsentr. [inUkrainian].
Masliichuk, V. (2008). Dytyna tа holodniroky (strate-
hii dorosloi ta dytiachoi povedinky na Pivnichnomu Li-
voberezhzhi u 80-kh rr. XVIII st.).Siverianskyi litopys, 5,
94–99.[inUkrainian]..
Miloradovich, V. (1900). Narodnaja medicina v Lu-
bensko muezde Poltavskoj gubernii. Kievskaja starina,3,
379–386.[inRussian].
Momot, A. (2014). Rumiantsevskyi opys Maloro-
siiyakdzherelodliadoslidzhennia demohrafichny khkha-
raktery styksilskoho naselennia Hetmanshchyny,Visnyk
Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni T.H. Shev-
chenka. Istorychninauky, 7, 22–29.[inUkrainian].
Momot, A. (2015). Vykorystannia kvantytatyvnykh
metodiv u doslidzhenni istorii Hetmanshchyny XVIII st.
IV Mizhdystsyplinarni humanitarni chytannia: tezy do-
povidei Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii,
31–33. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy.
[inUkrainian].
Ostras, E. (2003). Vrozhainist zernovykh kultur,
khlibni tsiny ta zabezpechenist naselennia khlibom v Li-
voberezhnii Ukraini v druhii polovyni XVIII st.Donetsk.
[inUkrainian].
Plokhii, S. (2013). Kozatskyi mif. Istoriia ta natsiiet-
vorennia v epokhui mperii. Kyiv: Laurus.[inUkrainian].
Rumiantceva, T. (Ed.). (1959). Heneralnyi opys Livo-
berezhnoi Ukrainy 1765–1769 rr. Pokazhchyk nasele
nykhpunktiv. Kyiv: Tsentr. derzh. ist. arkhiv URSR v m.
Kyievi. [inUkrainian].
Serdiuk, I. (2008). Demohrafichni kharakterystyky
dytia choho naselennia Staroduba za danymy Heneralnoho
opysu Livoberezhnoi Ukrainy 1765–1769 rr. Naukoviza-
pysky: zbirnyk prats molody khvchenykhta aspirantiv, 17,
79–100. Kyiv-Khmelnytskyi.[inUkrainian].
Serdiuk, I. (2008). Osoblyvosti vidobrazhennia viko-
vykh katehorii naselennia Livoberezhnoi Ukrainy v Ru-
miantsevskomu opysi Malorosii. Visnyk Cherkaskoho
universytetu. Ser. „Istorychninauky”,133–134, 55–
62.Cherkasy.[inUkrainian].
Serdiuk, I. (2009). Heneralnyi opys Livoberezhnoi
Ukrainy 1765–1769 rr.: vymiry lokalnoi demohrafichnoi
istorii. Naukovizapysky. Zbirnyk pratsmolodykhvchenyk-
htaaspirantiv, 19, Knyha I,407–416. Kyiv: Instytut
ukrainskoi arkheohrafii ta dzhereloznavstvaim.
M.S. Hrushevskoho NAN Ukrainy.[inUkrainian].
Serdiuk, I. (2011). Polkovykh horodov obyvateli: is-
toryko-demohrafichna kharakterystyka miskoho naselen-
nia Hetmanshchyny druhoi polovyny XVIII st. Poltava:
TOV “ASMI”. [inUkrainian].
Shoniu, P. (2005). Tsyvylyzatsyia klassycheskoi Ev-
ropy. Ekaterynburh: U-Faktoryia.[inRussian].
Voloshyn,Yu. (2005). Rozkolnytski slobody naterytorii
Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII st. (istoryko-demoh-
rafichnyi aspekt). Poltava. [inUkrainian].
Voloshyn,Yu. (2011). «Dlia tochnaho yschyleniia y
svedenyia vseho malorossyiskaho naroda»: provedennia
Rumiantsevskoho opysu v polkovomu misti Poltavi
(1765–1766 rr.).Kraieznavstvo, 1,57–71.[inUkrainian].
Voloshyn,Yu. (2016).Kozaky i pospolyti: Miska spil-
nota Poltavy XVIII st.Kyiv: K.I.S.[inUkrainian].
Zamura, O. (2014). Velykyishalenets: smert i smertnist
v HetmanshchyniXVIII st. Kyiv: KIS. [inUkrainian].
|