Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.)

У статті висвітлено медичне забезпечення населення сільських громад в окупованих румунами південно-західних територіях України («Трансністрія» 1941-1944 рр.). Проаналізовано санітарно-гігієнічне становище на досліджуваній нами території та хвороби, які набули найбільшого поширення серед мешканців с...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Осипенко, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2016
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168823
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.) / О. Осипенко // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 159-165. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168823
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1688232020-05-17T01:26:01Z Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.) Осипенко, О. Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал У статті висвітлено медичне забезпечення населення сільських громад в окупованих румунами південно-західних територіях України («Трансністрія» 1941-1944 рр.). Проаналізовано санітарно-гігієнічне становище на досліджуваній нами території та хвороби, які набули найбільшого поширення серед мешканців сільських громад. Румунською цивільною адміністрацією проводилася політика, направлена на покращення санітарно-епідеміологічного становища. Ця політика зводилася до елементарного підтримання чистоти місць проживання селян, підтримання особистої гігієни, приведення до належного стану криниць, відновлення та побудову нових лазень, а також постійної перевірки та опитування вчителями дітей про здоров'я їхніх близьких. Також окупаційна влада підтримувала діяльність медичних установ: лікарень та поліклінік в стінах яких надавалася кваліфікована медична допомога населенню «Трансністрії». Функціонування цих закладів забезпечувала роботою значну частину мешканців губернаторства, за яку вони отримували заробітну плату. Проте, запровадження оплати за медичні послуги, нестача кваліфікованого медичного персоналу та необхідних медикаментів фактично унеможливили доступ до медичної допомоги як сільських, так і міських мешканців губернаторства «Транснністрія». The article deals with health provision of rural communities in the south-western territories of Ukraine occupied by the Romanians (“Transnistria”, 1941-1944.). There have been analyzed sanitary conditions on the explored area and the diseases that got most distribution among the habitants of the rural communities. A policy of improving sanitary and epidemiological situation was implemented by the Romanian civil administration. This policy was aimed to maintain cleanness of places of residence of peasants, to maintain personal hygiene, to keep wells in a proper condition, to restore and build new baths, as well as to make teachers carry out regular checking and questioning of children about the health of their relatives. The occupation authorities also supported the activities of medical institutions: hospitals and clinics where qualified medical assistance was provided to the population of “Transnistria”. The functioning of these institutions provided work for a considerable part of the inhabitants of the Governorate, for which they received their salaries. However, the introduction of payment for medical services, the lack of qualified medical staff and necessary medicines made access to health care completely impossible both to rural and urban residents of the governorship “Transnistria”. В статье освещено медицинское обеспечение населения сельских общин в оккупированных румынами юго-западных территориях Украины («Транснистрия» 1941-1944 гг.). Проанализированы санитарно-гигиеническое состояние на исследуемой нами территории и болезни, которые получили наибольшее распространение среди жителей сельских общин. Румынской гражданской администрацией проводилась политика, направленная на улучшение санитарно-эпидемиологического положения. Эта политика сводилась к элементарному поддержания чистоты мест проживания крестьян, поддержание личной гигиены, приведение в надлежащее состояние колодцев, восстановление и строительство новых бань, а также постоянной проверки и опроса учителями детей о здоровье их близких. Также оккупационная власть поддерживала деятельность медицинских учреждений: больниц и поликлиник, в стенах которых предоставлялась квалифицированная медицинская помощь населению «Транснистрии». Функционирование этих учреждений обеспечивало работой значительную часть жителей губернаторства, за которую они получали заработную плату. Однако введение оплаты за медицинские услуги, нехватка квалифицированного медицинского персонала и необходимых медикаментов сделало фактически невозможным доступ к медицинской помуощи как сельских так и городских жителей губернаторства «Транснистрия». 2016 Article Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.) / О. Осипенко // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 159-165. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168823 335.01:341.324 (477) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал
spellingShingle	Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Осипенко, О. Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.) Краєзнавство
description	У статті висвітлено медичне забезпечення населення сільських громад в окупованих румунами південно-західних територіях України («Трансністрія» 1941-1944 рр.). Проаналізовано санітарно-гігієнічне становище на досліджуваній нами території та хвороби, які набули найбільшого поширення серед мешканців сільських громад. Румунською цивільною адміністрацією проводилася політика, направлена на покращення санітарно-епідеміологічного становища. Ця політика зводилася до елементарного підтримання чистоти місць проживання селян, підтримання особистої гігієни, приведення до належного стану криниць, відновлення та побудову нових лазень, а також постійної перевірки та опитування вчителями дітей про здоров'я їхніх близьких. Також окупаційна влада підтримувала діяльність медичних установ: лікарень та поліклінік в стінах яких надавалася кваліфікована медична допомога населенню «Трансністрії». Функціонування цих закладів забезпечувала роботою значну частину мешканців губернаторства, за яку вони отримували заробітну плату. Проте, запровадження оплати за медичні послуги, нестача кваліфікованого медичного персоналу та необхідних медикаментів фактично унеможливили доступ до медичної допомоги як сільських, так і міських мешканців губернаторства «Транснністрія».
format	Article
author	Осипенко, О.
author_facet	Осипенко, О.
author_sort	Осипенко, О.
title	Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.)
title_short	Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.)
title_full	Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.)
title_fullStr	Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.)
title_full_unstemmed	Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.)
title_sort	медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах україни ("трансністрія" 1941-1944 рр.)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168823
citation_txt	Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.) / О. Осипенко // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 159-165. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT osipenkoo medičnezabezpečennâmeškancívsílʹsʹkihgromadvokupovanihpívdennozahídnihterenahukraínitransnístríâ19411944rr
first_indexed	2025-07-15T03:34:31Z
last_indexed	2025-07-15T03:34:31Z
_version_	1837682363521302528
fulltext	159 УДК 335.01:341.324 (477) Олександр Осипенко (м. Одеса). Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України («Трансністрія» 1941-1944 рр.) У статті висвітлено медичне забезпечення населення сільських громад в окупованих румунами південно-західних територіях України («Трансністрія» 1941-1944 рр.). Проаналізовано санітарно- гігієнічне становище на досліджуваній нами території та хвороби, які набули найбільшого поши- рення серед мешканців сільських громад. Румунською цивільною адміністрацією проводилася полі- тика, направлена на покращення санітарно-епідеміологічного становища. Ця політика зводилася до елементарного підтримання чистоти місць проживання селян, підтримання особистої гігієни, приведення до належного стану криниць, відновлення та побудову нових лазень, а також постійної перевірки та опитування вчителями дітей про здоров’я їхніх близьких. Також окупаційна влада підтримувала діяльність медичних установ: лікарень та поліклінік в стінах яких надавалася кваліфікована медична допомога населенню «Трансністрії». Функціонування цих закладів забезпечувала роботою значну частину мешканців губернаторства, за яку вони от- римували заробітну плату. Проте, запровадження оплати за медичні послуги, нестача кваліфікованого медичного персо- налу та необхідних медикаментів фактично унеможливили доступ до медичної допомоги як сільських, так і міських мешканців губернаторства «Транснністрія». Ключові слова: «Трансністрія», сільські громади, медицина, антисанітарія, черевний тиф, педикульоз, гонорея, медикаменти. Oleksandr Osipenko Medical provision of rural communities in the occupied south-western territories of Ukraine (“Transnistria”, 1941-1944) The article deals with health provision of rural communities in the south-western territories of Ukraine occupied by the Romanians (“Transnistria”, 1941-1944.). There have been analyzed sanitary conditions on the explored area and the diseases that got most distribution among the habitants of the rural commu- nities. A policy of improving sanitary and epidemiological situation was implemented by the Romanian civil administration. This policy was aimed to maintain cleanness of places of residence of peasants, to maintain personal hygiene, to keep wells in a proper condition, to restore and build new baths, as well as to make teachers carry out regular checking and questioning of children about the health of their relatives. The occupation authorities also supported the activities of medical institutions: hospitals and clinics where qualified medical assistance was provided to the population of “Transnistria”. The functioning of these institutions provided work for a considerable part of the inhabitants of the Governorate, for which they received their salaries. However, the introduction of payment for medical services, the lack of qualified medical staff and ne- cessary medicines made access to health care completely impossible both to rural and urban residents of the governorship “Transnistria”. Key words: “Transnistria”, rural communities, medicine, insanitary conditions, typhoid fever, pedicu- losis, gonorrhea, medicines. Александр Осипенко Медицинское обеспечение жителей сельских общин в оккупированных юго-западных землях Украины («Транснистрии» 1941-1944 гг.) В статье освещено медицинское обеспечение населения сельских общин в оккупированных ру- мынами юго-западных территориях Украины («Транснистрия» 1941-1944 гг.). Проанализированы санитарно-гигиеническое состояние на исследуемой нами территории и болезни, которые получили наибольшее распространение среди жителей сельских общин. Румынской гражданской админис- трацией проводилась политика, направленная на улучшение санитарно-эпидемиологического по- ложения. Эта политика сводилась к элементарному поддержания чистоты мест проживания крестьян, поддержание личной гигиены, приведение в надлежащее состояние колодцев, восста- новление и строительство новых бань, а также постоянной проверки и опроса учителями детей о здоровье их близких. Также оккупационная власть поддерживала деятельность медицинских учреждений: больниц и поликлиник, в стенах которых предоставлялась квалифицированная медицинская помощь насе- лению «Транснистрии». Функционирование этих учреждений обеспечивало работой значительную часть жителей губернаторства, за которую они получали заработную плату. Однако введение оплаты за медицинские услуги, нехватка квалифицированного медицинского персонала и необходимых медикаментов сделало фактически невозможным доступ к медицинской помощи как сельских так и городских жителей губернаторства «Транснистрия».у Ключевые слова: «Транснистрия», сельские общины, медицина, антисанитария, брюшной тиф, педикулез, гонорея, медикаменты. 3/4 ’2016Олександр Осипенко К Р А Є З Н А В С Т В О 160 У сучасній історичній науці залишається ще чимало недосліджених питань, які торкаються окупаційної політики нацистської Німеччини та її сателітів на захоплених ними територіях. Одним з таких маловивчених питань, яке актуа- лізує наше дослідження, є медичне забезпечення населення сільських громад на землях південно- західної України, яка отримала назву «Трансніс- трія» та була віддана в тимчасове управління та економічну експлуатацію Румунії, як плату за участь останньої у війні проти СРСР. Стосовно історіографії порушеного питання слід зазначити, що науковці у своїх досліджен- нях фрагментарно підійшли до його вивчення. У зарубіжній історіографії цієї проблеми тор- кнулися: американський дослідник О. Даллін1, молдавська дослідниця Р. Соловей2 та російський історик О. Будницький3. Радянська історіографія цього питання представлена дослідженням І. Ле- віта4. Об’єктивним висвітленням певних аспектів проблеми характеризуються праці сучасних українських дослідників. В. Гінда у своєму до- слідженні висвітлив поширення інфекційних хвороб та функціонування освітніх закладів з підготовки медичного персоналу на територіях окупованих німцями5. У іншому дослідженні 1 Alexander Dallin. Odessa, 1941—1944: A Case Study of Soviet Territory Under Foreign Rule. – RAND, RM – 1875:California, 1957. – 466 p. 2 Solovei R. Activitatea Guvernamintului Transnistriei on domeniul social-economic si cultural: (19 auq. 1941 – 29 ian. 1944). Iasi, 2004. – 182 р. 3 Одесса: жизнь в оккупации. 1941-1944. История коллаборационизма / сост., отв. ред. и автор вступ. статьи О.В.Будницкий; подгот. текстов, примеч. Т.Л.Ворониной; примеч. К.Р. Галеева. – М.: Политическая энци - клопедия, 2013. – 231 с. 4 Левит И.Э. Участие фашистской Румынии в агрессии против СССР. Истоки, планы, реализация (1.IX 939 – 19 ХІ 1942). – Кишинев: Штиинца, 1981. – 392 с. 5 Гінда В. Культура, освіта і спорт під час окупації // Україна у Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. Історичні нариси. – К.: Наукова думка, 2010. – Т. 1 – С. 697–732. Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України («Трансністрія» 1941–1944 рр.) 161 «Венеричні хвороби на війні – загроза армії»6 В. Гінда детально проаналізував поширення венеричних захворювань серед військовиків Вермахту та заходи, які вживало окупаційне ко- мандування для подолання цих недуг. М. Ми- хайлуца на сторінках своєї монографії вперше, хоч і дотично, підняв питання оплати праці медичного персоналу в окупованій румун- ськими військами Одесі7. В. Крикун в своїй роз- відці, переважно на основі аналізу румунської періодичної преси, склала загальну картину функціонування медичних установ та закладів освіти в Одесі, та розглянула процеси підго- товки професійних медичних працівників упро- довж 1941-1944 рр.8. Метою дослідження є медичне забезпечення населення сільських громад в окупованих руму- нами південно-західних територіях України («Трансністрія» 1941-1944 рр.). Наукові завдання, які автор ставить поляга- ють в наступному: по-перше, проаналізувати са- нітарно-гігієнічне становище в румунській зоні окупації «Трансністрії»; по-друге, визначити, які хвороби набули найбільшого поширення серед населення на окупованій румунами південно- західній Україні; по-третє, охарактеризувати дії адміністрації губернаторства, направлені на по- долання існуючих захворювань та запобігання виникненню і поширенню нових; по-четверте, розглянути функціонування та діяльність медич- них закладів на території «Транснінстрії»; по-п’яте, визначити рівень заробітної плати всіх категорій медичних працівників та технічно- обслуговуючого персоналу лікарень; по-шосте, простежити основні проблеми, з якими зустрі- чалися мешканці краю на шляху отримання медичної допомоги. В умовах воєнного протиборства підокупа- ційне населення «Трансністрії» значною мірою відчуло на собі проблеми та наслідки санітарно- епідеміологічного характеру. На цих теренах особливо поширювалися інфекційні та небез- печні захворювання для людини – холера, чума, висипний тиф, педикульоз. Не менш жахливими були дерматологічні та венерологічні захворю- вання, які розповсюджувалися внаслідок нехту- ванням особистими санітарно-гігієнічними нормами та неконтрольованими статевими від- носинами. Перебіг цих хвороб становив значну загрозу для здоров’я та життя адміністративного та військового апарату окупантів, а також ци- вільного населення губернаторства. У перші місяці окупації румунською адмініс- трацією було створено Дирекцію охорони здо- ров’я губернаторства «Трансністрія». Оскільки радянська система була зламана, загарбники ство- рили відповідну структуру, дбаючи не стільки про населення, скільки про особистий стан здоров’я окупаційного апарату та війська. Захопивши територію, загарбники зіткну- лися з рядом небезпечних захворювань, серед них основне місце займав висипний тиф – гос- тре інфекційне захворювання, що передається від хворої людини здоровій разом із вошами, симптоми якого проявлялись лихоманкою, своє- рідним висипом на шкірі, а також ураженням нервової та серцево-судинної систем. Це захво- рювання набуло широкого розповсюдження та викликало серйозне занепокоєння, що приму- сило владу утворити надзвичайну комісію задля подолання цієї хвороби та запобігти її поши- ренню. Комісією було розроблено ряд постанов, спрямованих на покращення санітарно-гігієніч- них умов життя мешканців «Трансністрії». Заходи окупаційної влади зводилися до приму- сового підтримання елементарної суспільної та особистої гігієни людини та місць її постійного проживання. Рішення надзвичайної комісії з покращення санітарно-епідеміологічного становища знахо- димо в низці архівних документів. Засідання ко- місії з боротьби із висипним тифом та іншими інфекційними хворобами, яке відбулося в Чер- новському районному управлінні Ананьївського повіту 15 грудня 1941 року, ухвалило: визнати Черновський район загрозливим за ситуацією із 6 Гінда Володимир. Венеричні хвороби на війні – загроза армії // http://historians.in.ua/index.php/zabuti- zertvy-viyny/1037-Volodymyr-Hinda-Venerychni-khvoroby-na-viini-zahroza-armii/ 7 Михайлуца М.І. Православна церква на Півдні України в роки Другої світової війни (1939-1945) / Микола Іванович Михайлуца. — Одеса: “ВМВ”, 2008. – 392 с. 8 Остащук В. Розвиток медицини, медичної освіти та науки в Одесі в період румунської окупації (1941- 1944 рр.) // Наукові праці Чорноморського державного університету ім. Петра Могили комплексу «Києво- Могилянська академія». Сер. : Історичні науки. – 2009. – Т. 100, Вип. 87. – С. 78-82. висипним тифом9. На населення району було на- кладено карантин, а також заборону залишати місце проживання. До неблагонадійних також було внесено наступні сільські управи: Новопав- лівки та Макіївки Врадіївського району. Жите- лям, під загрозою покарань, заборонялося само- вільно переїздити з цих населених пунктів. Старости зобов’язувалися надіслати до надзви- чайної комісії з боротьби з інфекційними захво- рюваннями списки з прізвищами людей, так зва- них десятихатників, на яких було покладено відповідальність за ліквідацію завошивленості мешканців кожного будинку, шляхом проглад- жування та вижарювання особистих речей з во- шами в гарячій пічці, а також приведення будин- ків та подвір’їв у належний вигляд. Неабияку увагу окупанти приділяли відновленню та нала- годженню діяльності лазень. У двотижневий термін відновили діяльність лазень у населених пунктах Стрюкове, Ісаєве, Ново-Андріївка та у с. Чернове. У інших селах будувалися відповідні споруди при лікарнях. Враховуючи те, що серед дітей було багато носіїв хвороб, влада приділяла увагу санітарно-епідеміологічним заходам серед шкільних та дитячих закладів. Зазначена вище комісія зобов’язала місцеві органи влади про- вести боротьбу та повністю ліквідувати заво- шивленість серед учнів шкіл шляхом щотижне- вого купання вдома та прання білизни. Вчителі були зобов’язані опитувати щоранку дітей чи немає серед рідних хворих, у разі виявлення таких – зобов’язувалися повідомляти про це у відповідні установи10. Оскільки централізова- ного водопостачання не існувало, то влада вирі- шила усі криниці, як громадські, так і приватні, відремонтувати, якщо є така необхідність, забез- печити їх кришками та відрами. Обов’язковому щомісячному огляду підлягали всі особи, які працювали в галузі харчової торгівлі. Для бо- ротьби з інфекційними захворюваннями було мобілізовано весь медичний персонал, який зна- ходився на території району. Вчителі проводили роз’яснювальну роботу «про необхідність сані- тарної чистоти в будинках, ролі вошей та бруду в розповсюдженні різноманітних хвороб»11. Питання санітарно-епідеміологічного кон- тролю у школах, у закладах торгівлі харчами, приведення до чистоти місць постійного меш- кання людей, та розташування криниць і це роз- повсюджувалося на всю територію «Трансніс- трії». Про стан та погіршення санітарного-гігієніч- ного становища в губернаторстві «Трансністрія» було відомо й вищому керівництву Румунії. Через відсутність медичної допомоги, медика- ментів та мила, повідомляло Бухарест у жовтні 1942 р. командування полку розміщеного в селах уздовж Дністрі. У інформації записки зазнача- лося, що від сипного тифу щодня помирає 15 – 20 людей12. Відповідно до наказу № 68 від 17 червня 1942 року по Ананьївському повіту про боротьбу з собаками хворими на сказ, задля захисту вій- ськових та цивільного населення, а також сіль- ськогосподарських тварин, усіх господарів було зобов’язано зареєструвати своїх собак та отри- мати на кожного відповідний номер. Під час реєстрації тварин встановлювалася плата за не- породисту собаку – 2 марки, за породисту сто- рожову – 3 марки за рік. Власників зобов’язу- вали тримати тварин на прив’язі. Усі бездомні тварини підлягали негайному знищенню, а шкіру вбитих тварин мешканці мали здавати на спеціально утворені пункти. За виконанням цієї постанови слідкували органи місцевої поліції13. Ще однією причиною ліквідації бродячих собак стало те, що ці тварини були рознощиками різноманітних гельмінтних захворювань, некон- трольований перебіг яких становив чималу не- безпеку як для людей, так і свійських тварин14. Небезпечними хворобами військового часу стали також венерологічні захворювання, сифіліс і гонорея, від яких в першу чергу крім військо- вих страждало і цивільне населення. Ці хвороби, якщо їх не лікувати мають свої ускладнення для здоров’я. 3/4 ’2016Олександр Осипенко К Р А Є З Н А В С Т В О 162 9 Держархів Одеської області (далі – ДАОО), ф, 1932, оп, 1, спр, 674, арк. 54. 10 Там само. 11 Там само, арк, 75. 12 Левит И.Я. Вказ. праця. – С. 319. 13 ДАОО, ф, 1932, оп, 1, спр, 674, арк, 262. 14 Держархів Миколаївської області (далі – ДАМО), ф, 1659, оп, 1, спр, 331, арк, 62. У місцях розташування німецьких військо- вих, командування Вермахту, на думку історика В.Гінди врахувавши помилки кайзерівської армії у боротьбі з венеричними хворобами в роки Пер- шої світової війни (відомим є факт про те, що ці захворювання набули масовості та не контрольо- ваності серед війська), почало встановлювати санітарні станції для дезінфекції солдатів і офі- церів у містах їх дислокації, що мало попередити розповсюдження недуг. Кожен військовий після статевого акту в обов’язковому порядку був зо- бов’язаний відвідувати даний медичний заклад. Важливою складовою стало проведення серед солдат профілактичних бесід про небезпеку ве- неричних захворювань, та як вберегтися від них. Також розповсюджувалися брошури, листівки, читалися лекції. В одній із таких антивенерич- них листівок під назвою «Німецький солдат» пи- салося, що військові після захворювання відразу мали звертатися до військового лікаря, у статеві відносини вступати тільки при наявності презер- ватива, після статевого акту проводити дезінфек- цію. Насторожено відноситися до жінок легкої поведінки, адже вони зазвичай є носіями небез- печних недуг. Далі вказувалися симптоми вене- ричних захворювань, та при перших ознаках рекомендувалося негайно звернутися за медич- ною допомогою. На кінець підсумовувалося, що поширення венеричних хвороб можна розгля- дати як халатність, або навмисне тілесне ушкод- ження15. Аналогічною проблемою переймалася й ру- мунська адміністрація в губернаторстві «Транс- ністрія». Для вирішення питання у складі медико- санітарної дирекції одеського муніципалітету, функціонував сектор венеричних захворювань у підпорядкуванні якого було 6 профілактичних пунктів, де надавалася безкоштовна допомога16. На окупованих землях румунська влада доклала значних зусиль, спрямованих на під- тримку діяльності та функціонування медич- них закладів у повітах та селах, які до них вхо- дили. Так, в Ананьївській лікарні в період 1943-1944 років працювала 41 особа, з яких – 24 представники медичного персоналу. Зок- рема, в лікарні працював один головний лікар- терапевт з грошовим окладом 250 RKKS на місяць, лікар-хірург отримував 180 RKKS, лікар-педіатр – 180 RKKS, помічник хірурга – 100 RKKS, фармацевт – 150 RKKS, 1 старша акушерка, 3 старших медсестри та 6 медсестер, які щомісяця отримували по 70 RKKS кожна, 9 санітарок з місячним окладом 60 RKKS. При лікарні також знаходився й допоміжний персо- нал в кількості 17 людей, які несли відповідаль- ність за функціонування та утримання медич- ного закладу в належному вигляді. У стінах закладу працювали також бухгалтер-касир, заробітна плата якого складала – 135 RKKS, завгосп – 100 RKKS, повар – 70 RKKS, кухарка – 60 RKKS, 2 посудомийки з місячним окладом 60 RKKS кожна, 2 пралі отримували по 70 RKKS, конюх – 70 RKKS, 2 різноробочих отримували по 70 RKKS, сторож – 60 RKKS, слюсар – 85 RKKS, електрик-рентгенотехнік – 90 RKKS та столяр отримував 85 RKKS17. В Ананьївській поліклініці за аналогічний період часу працювали: лікар дерматологічних та венеричних хвороб, лікар-терапевт, лікар- офтальмолог, 2 дантисти, фельдшер та сані- тарка18. Ці медичні заклади могли розмістити в своїх приміщеннях 90 хворих, на харчування яких виділялось по 1 марці на день. Щомісяця для прання білизни, миття рук та на інші потреби лікарні виділялося 180 кг мила. На придбання наволочок, простирадл, халатів, рушників у бюджеті повіту планувалось виділити 20 тис. RKKS19. На території Ананьївського повіту, крім лі- карні та поліклініки також функціонувало 11 ме- дичних пунктів, в яких працювало 2 лікаря, 11 фельдшерів, 4 акушерки, 3 санітарки, кучер, сторож та дезінфектор20. Стабільно працювала медико-санітарна дирекція при одеському муніципалітеті. На її Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України («Трансністрія» 1941–1944 рр.) 163 15 Гінда Володимир. Венеричні хвороби на війні… 16 Одесская газета. – 1943. – 16 октября. 17 ДАОО, ф, 2380, оп, 1, спр, 164, арк, 64. 18 Там само. 19 Там само, арк, 66. 20 Там само, арк, 65. балансі станом на 16 жовтня 1943 року перебу- вало 77 медико-санітарних приміщень в яких працювало 1902 службовці. З цих приміщень було 22 – санітарного призначення з персоналом 185 осіб, 37 – медичних з персоналом 1296 осіб. У місті було 18 фармацевтичних, курортно-клі- матичних та інших допоміжних споруд, які об- слуговував персонал числом – 421 особи21. Заро- бітна плата одеського лікаря становила 150 RKKS, а медична сестра отримувала 50 марок22. Санітарному відділу підпорядковувалось 12 санітарних дільниць, центральна гігієнічна ла- бораторія, судово-медична експертиза, протима- лярійна та дезінфекційна станції, а також шість громадських лазень. У розпорядженні медич- ного відділу було 5 лікарень, 14 поліклінік, 2 пологові будинки, одна амбулаторія, 3 диспан- сери, 2 дитячі консультації, швидка допомога, лі- карня для прокажених і 8 медичних пунктів. Ку- рортно-кліматичних відділ мав у своєму складі лікувальну станцію «Лермонтов», пляж «Арка- дія» і пляж «Ланжерон». Фармацевтичний відділ налічував 12 аптек, 2 аптекарських магазини, 3 аптеки при лікарнях і один склад23. У медичних установах, згідно з даними дирекції актів громадянського стану, було при- йнято 3273 пологів, зареєстровано 3255 смер- тей24. Наявність такої великої кількості медичних закладів та їхнє забезпечення медперсоналом в м. Одеса можна поясними наступними чинни- ками: по-перше, місто було адміністративним центром губернаторства «Трансністрія», в якому до захоплення міста румунськими військами вже існувала розвинена інфраструктура медичних закладів; по-друге, різка зміна ситуації на фронті, перехід стратегічної ініціативи в руки Червоної Армії та її наступ у західному на- прямку призвели до того, що в місто прибула значна кількість, поранених як румунських, так і німецьких військових на лікування та реабілі- тацію, а з ними, відповідно, й медичний персо- нал. Для їх розміщення використовували навіть шкільні приміщення. На території губернаторства румунською ад- міністрацією підтримувалось функціонування ветеринарних лікарень у повітових центрах та ветеринарних пунктів на селі. Наприклад, на те- риторії Ананьївського повіту функціонувала ве- теринарна лікарня, в якій працював головний ветфельдшер з окладом 200 RKKS, ветфельдшер – отримував 120 RKKS, ветсанітар – 50 RKKS. У селах повіту працювало 3 ветфельдшери з що- місячним окладом від 80 до 100 RKKS, 2 зоотех- ніки які отримували 170 та 125 RKKS заробітної платні25. Підтримка функціонування медичних за- кладів адміністрацією губернаторства «Транс- ністрія», на нашу думку, мала деякі позитивні наслідки, а саме: діяльність цих установ забез- печувала роботою місцеве населення, яке мало можливість отримувати хоч і мізерну, але заробітну платню, за допомогою якої праців- ники могли забезпечити себе та свою родину найнеобхіднішими засобами для існування. Водночас у цих закладах населення могло розраховувати на отримання кваліфікованої допомоги. Проте, незважаючи на дії цивільної адмініс- трації, залишалося чимало невирішених питань. Нагальними проблемами у боротьбі із постій- ним зростанням різноманітних недуг серед ци- вільного населення на окупованих територіях південно-західної України була відсутність не- обхідних медикаментів та брак висококваліфіко- ваних лікарів, оскільки значна частина перебу- вала в евакуації і свої знання використовувала для потреб радянської армії. Румунське ж коман- дування не могло повноцінно забезпечити загар- бані території, як відповідними медичними фа- хівцями так і необхідними ліками. Оскільки медикаменти йшли спершу на потреби армії і тільки незначний відсоток необхідних ліків ви- ділявся на потреби населення окупованої тери- торії. Свідченням катастрофічної нестачі ліків є розпорядження окупаційної влади, які зобов’я - зували учнів збирати лікарські рослини на 3/4 ’2016Олександр Осипенко К Р А Є З Н А В С Т В О 164 21 Одесская газета. – 1943. – 20 января. 22 Михайлуца М.І. Вказ. праця. – С. 192. 23 Одесская газета. – 1943. – 20 января. 24 Одесская газета. – 1943. – 16 октября. 25 ДАОО, ф, 2380, оп, 1, спр, 164, арк, 65. медичні потреби румунської армії. Зокрема, за розпорядженням субінспектора шкіл Варварів- ського району шкільний персонал зобов’язувався зібрати: ромашку, м’яту, кульбабу та полин. Зіб- рані вищезазначені трави необхідно було вису- шити на горищах та у класах після просушки здати їх до пунктів прийому26. Станом на 20 грудня 1942 р. тільки в Очаківському повіті було зібрано та здано на потреби окупаційної влади 1500 кг лікарських рослин27. Однією з перешкод, яка стояла на заваді населенню губернаторства звертатися до ква- ліфікованих спеціалістів, стало впровадження румунською владою оплати за медичне обслу- говування. Так, консультація лікаря коштува - ла – 12 марок, операція – 20, рентген – 20, а за харчування в лікарні щоденно сплачувалося 2 марки. Така політика фактично унеможли- вила доступ до отримання медичних послуг, і міським і сільського населення губернатор- ства28. Жертвами хвороб, перш за все, ставали про- сті мешканці, які в умовах військового лихоліття залишалися найбільш незахищеною верствою не тільки в соціально-економічному плані, а й елементарним правом отримати першу медичну допомогу при виявленні будь-якої хвороби. Отже, на окупованих землях південно-захід- ного регіону України набули поширення інфек- ційні захворювання: висипний тиф, холера, пе- дикульоз, дерматовенерологічні хвороби, тощо які становили загрозу для здоров’я та життя ад- міністративного тй військового апарату окупан- тів, а також місцевого населенню. Адміністрація «Трансністрії» вживала рішучі заходи для бо- ротьбі із цими захворюваннями, активно залу- чаючи до цього й місцеве населення. окупаційна влада також підтримувала діяльність різноманіт- них медичних установ, у стінах яких, незва- жаючи на певні проблеми, населення могло роз- раховувати на кваліфіковану допомогу медичного персоналу. Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України («Трансністрія» 1941–1944 рр.) 165 26 ДАМО, ф, 1763, оп, 1, спр, 2, арк, 6. 27 ДАОО, ф, 2249, оп, 1, спр, 63, арк, 23. 28 Левит И.Я. Вказ. праця. – С. 319. Alexander Dallin. Odessa, 1941—1944: A Case Study of Soviet Territory Under Foreign Rule. – RAND, RM – 1875:California, 1957. – 466 p. Solovei R. Activitatea Guvernamintului Transnistriei on domeniul social-economic si cultural: (19 auq. 1941 – 29 ian. 1944). Iasi, 2004. – 182 р. Odessa: zhy`zn` v okkupacy`y`. 1941-1944. Y`story`ya kollaboracy`ony`zma / sost., otv. red. y` avtor vstup. stat`y` O.V.Budny`czky`j; podgot. tekstov, pry`mech. T.L. Vorony`noj; pry`mech. K.R.Galeeva. – M.: Poly` - ty`cheskaya эncy`klopedy`ya, 2013. – 231 s. Levy`t Y`.Э. Uchasty`e fashy`stskoj Rumыny`y` v ag- ressy`y` proty`v SSSR. Y`stoky`, planы, realy`zacy`ya (1.IX 939 – 19 XI 1942). – Ky`shy`nev: Shty`y`ncza, 1981. – 392 s. Ginda V. Kul`tura, osvita i sport pid chas okupaciyi // Ukrayina u Drugij svitovij vijni: poglyad z XXI st. Is- tory`chni nary`sy`. – K.: Naukova dumka, 2010. – T. 1 – S. 697 – 732. Hinda Volodymyr. Venerychni khvoroby na viyni – zahroza armiyi // http://historians.in.ua/index.php/zabuti- zertvy-viyny/1037-Volodymyr-Hinda-Venerychni-khvo- roby-na-viini-zahroza-armii/ My`xajlucza M.I. Pravoslavna cerkva na Pivdni Uk- rayiny` v roky` Drugoyi svitovoyi vijny` (1939-1945) / My`kola Ivanovy`ch My`xajlucza. — Odesa : “VMV”, 2008. – 392 s. Ostashhuk V. Rozvy`tok medy`cy`ny`, medy`chnoyi osvity` ta nauky` v Odesi v period rumuns`koyi okupa- ciyi (1941-1944 rr.) // Naukovi praci Chornomors`kogo derzhavnogo universy`tetu im. Petra Mogy`ly` kom- pleksu «Ky`yevo-Mogy`lyans`ka akademiya». Ser. : Istory`chni nauky`. – 2009. – T. 100, Vy`p. 87. – S. 78-82. References

Медичне забезпечення мешканців сільських громад в окупованих південно-західних теренах України ("Трансністрія" 1941-1944 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси