Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр.

На основі архівних матеріалів Державного архіву Львівської області у статті розгядається забезпеченість студентів вищих навчальних закладів Львова житлом в перше повоєнне двадцятиріччя. Більшість гуртожитків розташовані на відстані 0,5–1,5 км від головних корпусів своїх вишів. Житлова площа на 1 с...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автор:	Зьолковський, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2016
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168825
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр. / Н. Зьолковський // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 175-185. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168825
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1688252020-05-17T01:26:03Z Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр. Зьолковський, Н. Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства На основі архівних матеріалів Державного архіву Львівської області у статті розгядається забезпеченість студентів вищих навчальних закладів Львова житлом в перше повоєнне двадцятиріччя. Більшість гуртожитків розташовані на відстані 0,5–1,5 км від головних корпусів своїх вишів. Житлова площа на 1 студента становила 4 м². Низька забезпечність студентів житлом 30–40%, змусила керівництво ВНЗ Львова з другої половини 1950–х рр – першої половини 1960–х рр. активно розбудовати нові гуртожитки. У 1965 році забезпечність студентів гуртожитками серед ВНЗ Львова складала 31–75%. Брак житла найбільше відчували студенти Львівської Політехніки, Медінституту та Львівського лісотехнічного інституту. Гуртожиток по вул. Зеленій 96 був один з небагатьох у якому проживали студенти двох різних ВНЗ Львова: Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка та інституту декоративного та прикладного мистецтв. Based on archival materials of State Archive of Lviv Region presented scientific paper analyzes problems of student’s accommodation in Lviv in the first postwar decades. Most dormitories were situated in 0.5–1.5 km from their university campuses. Living square for one student were 4 м². Only 30–40% of students were supplied with accommodation and that’s why in 1950s–1960s authorities started to build new dormitories. In 1965 31–75% of Lviv students were supplied with accommodation. Lack of housing was the biggest problem for the students of Lviv Politechnic, Medical Institute and Lviv Forestry Institute. Dormitory on Zelena, 96 str. was one of few were students from two different Universities lived: Mykola Lysenko Lviv Conservatory and Institute of Decorative and Applied Arts. Publications about Lviv dormitories will be a part of endeavor dedicated to the “Development of high education in Lviv (1944–1991)”. На основе архивных материалов Государственного архива Львовской области в статье рассматривается обеспеченность студентов высших учебных заведений Львова жильем в первое послевоенное двадцатилетие. Большинство общежитий расположены на расстоянии 0,5–1,5 км от главных корпусов своих вузов. Жилая площадь на 1 студента составляла 4 м². Низкая обеспеченность студентов жильем 30–40%, заставила руководство вузов Львова со второй половины 1950–х гг. – первой половины 1960–х гг, активно строить новые общежития. В 1965 году обеспеченность студентов общежитиями среди вузов Львова составляла 31–75%. Нехватка жилья больше чувствовали студенты Львовской Политехники, Мединститута и Львовского лесотехнического Института. Общежитие по ул. Зеленая 96 был один из немногих в котором проживали студенты двух разных вузов Львова: Львовской консерватории имени Николая Лысенка и института декоративного и прикладного искусства. 2016 Article Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр. / Н. Зьолковський // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 175-185. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168825 378.091.8:640.523(477.83–25)”195/196” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства
spellingShingle	Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства Зьолковський, Н. Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр. Краєзнавство
description	На основі архівних матеріалів Державного архіву Львівської області у статті розгядається забезпеченість студентів вищих навчальних закладів Львова житлом в перше повоєнне двадцятиріччя. Більшість гуртожитків розташовані на відстані 0,5–1,5 км від головних корпусів своїх вишів. Житлова площа на 1 студента становила 4 м². Низька забезпечність студентів житлом 30–40%, змусила керівництво ВНЗ Львова з другої половини 1950–х рр – першої половини 1960–х рр. активно розбудовати нові гуртожитки. У 1965 році забезпечність студентів гуртожитками серед ВНЗ Львова складала 31–75%. Брак житла найбільше відчували студенти Львівської Політехніки, Медінституту та Львівського лісотехнічного інституту. Гуртожиток по вул. Зеленій 96 був один з небагатьох у якому проживали студенти двох різних ВНЗ Львова: Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка та інституту декоративного та прикладного мистецтв.
format	Article
author	Зьолковський, Н.
author_facet	Зьолковський, Н.
author_sort	Зьолковський, Н.
title	Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр.
title_short	Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр.
title_full	Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр.
title_fullStr	Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр.
title_full_unstemmed	Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр.
title_sort	проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів львова у 1944–1965 рр.
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Теоретично-методологічні засади освітянського краєзнавства
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168825
citation_txt	Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр. / Н. Зьолковський // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 175-185. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT zʹolkovsʹkijn problemažitlovogozabezpečennâstudentívviŝihnavčalʹnihzakladívlʹvovau19441965rr
first_indexed	2025-07-15T03:34:36Z
last_indexed	2025-07-15T03:34:36Z
_version_	1837682368408715264
fulltext	175 УДК 378.091.8:640.523(477.83–25)”195/196” Назар Зьолковський (м. Львів) Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 роках На основі архівних матеріалів Державного архіву Львівської області у статті розгядається забезпеченість студентів вищих навчальних закладів Львова житлом в перше повоєнне двадцяти- річчя. Більшість гуртожитків розташовані на відстані 0,5–1,5 км від головних корпусів своїх вишів. Житлова площа на 1 студента становила 4 м². Низька забезпечність студентів житлом 30–40%, змусила керівництво ВНЗ Львова з другої половини 1950–х рр – першої половини 1960–х рр. активно розбудовати нові гуртожитки. У 1965 році забезпечність студентів гуртожитками серед ВНЗ Львова складала 31–75%. Брак житла найбільше відчували студенти Львівської Полі- техніки, Медінституту та Львівського лісотехнічного інституту. Гуртожиток по вул. Зеленій 96 був один з небагатьох у якому проживали студенти двох різних ВНЗ Львова: Львівської консер- ваторії імені Миколи Лисенка та інституту декоративного та прикладного мистецтв. Ключові слова: ВНЗ Львова, університет, інститут, студент, навчальний рік, гуртожиток, житловий куток. Nazar Zolkovskyy Problems of students housing of Lviv Universities (1944–1965) Based on archival materials of State Archive of Lviv Region presented scientific paper analyzes prob- lems of student’s accommodation in Lviv in the first postwar decades. Most dormitories were situated in 0.5–1.5 km from their university campuses. Living square for one student were 4 м². Only 30–40% of stu- dents were supplied with accommodation and that’s why in 1950s–1960s authorities started to build new dormitories. In 1965 31–75% of Lviv students were supplied with accommodation. Lack of housing was the biggest problem for the students of Lviv Politechnic, Medical Institute and Lviv Forestry Institute. Dor- mitory on Zelena, 96 str. was one of few were students from two different Universities lived: Mykola Lysenko Lviv Conservatory and Institute of Decorative and Applied Arts. Publications about Lviv dormitories will be a part of endeavor dedicated to the “Development of high education in Lviv (1944–1991)”. Key words: Lviv institutions of higher education, university, institute, student, academic year, dormi- tory, residential corner. Назар Зелковский Проблемы жилого обеспечения студентов высших учебных заведений Львова в 1944–1965 гг. На основе архивных материалов Государственного архива Львовской области в статье рассматривается обеспеченность студентов высших учебных заведений Львова жильем в первое послевоенное двадцатилетие. Большинство общежитий расположены на расстоянии 0,5–1,5 км от главных корпусов своих вузов. Жилая площадь на 1 студента составляла 4 м². Низкая обеспеченность студентов жильем 30–40%, заставила руководство вузов Львова со второй половины 1950–х гг. – первой половины 1960–х гг, активно строить новые общежития. В 1965 году обеспеченность студентов общежитиями среди вузов Львова составляла 31–75%. Нехватка жилья больше чувствовали студенты Львовской Политехники, Мединститута и Львовского лесотехнического Института. Общежитие по ул. Зеленая 96 был один из немногих в котором проживали студенты двух разных вузов Львова: Львовской консерватории имени Николая Лысенка и института декоративного и прикладного искусства. Ключевые слова: ВУЗы Львова, университет, институт, студент, учебный год, общежитие, жилой угол. 3/4 ’2016Назар Зьолковський К Р А Є З Н А В С Т В О 176 Актуальність. Житлово – побутові умови є однією з найболючіших проблем студенських колективів вищих навчальних закладів Львова у повоєнні роки. Організація побуту впливає на спосіб мислення студентів. Дослідження студен - ських колективів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр. є неповним без висвіт - лення житлово-побутових проблем. Комплек - сний аналіз проблем житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова дозволить краще зрозуміти студентство, як особ - ливу частину радянського суспільства зазначе - ного періоду. У радянський період Львів – центр підго- товки фахівців у західному регіоні СРСР. Важ- ливим питанням спроможності навчання у ВНЗ Львова для багатьох студентів була можливість отримання гуртожитку. Більшість студентів були не місцевими, зважаючи на тяжке матеріальне становище не мали змоги винайняти квартиру у Львові. Місця у гуртожитках розподілялося про- порційно між факультетами кожного року до кількості приїзджих. Значний наплив абітурієн- тів до львівських вищих навчальних закладів створює передумови для виникнення розгалу- женної мережі гуртожитків при даних закладах. Новизна дослідження полягає в тому, що вперше на основі архівних матеріалів проаналі- зовано студентські гуртожитки вищих навчаль- них закладів Львова у радянський період в таких аспектах: житлово-побутові умови та забезпече- ність студентів вищих навчальних закладів Львова житлом у перше повоєнне двадцяти- річчя. Метою дослідження є рівень забезпеченості студентів вищих навчальних закладів житлом у перше повоєнне двадцятиріччя. Основні зав- дання є висвітлення на основі архівних матеріа- лів житлово-побутових умов студентів та зміни у мережах гуртожитків львівських вищих на- вчальних закладів у 1944–1965 рр. Об’єкт до- слідження – студенти вищих навчальних закла- дів Львова. Предмет дослідження – мережа гуртожитків при вищих навчальних закладах Львова. Хронологічні рамки статті охоплюють період від 1944 р., відновлення діяльності львів- ських вищих навчальних закладів, до 1965 р., за- кінчення «ֶхрущовської відлиги» та перетво- рення Львова у потужний центр з підготовки фахівців у західному регіоні СРСР. Історіографія. Вивчення матеріально-побу- тових умов студентів львівських вищих навчаль- них закладів у перше повоєнне двадцятиріччя, не стало предметом окремого наукового дослід- ження. В історіографії тема висвітлена побіжно. Відомим дослідником життя студентської мо- лоді в радянський період є Наталя Хоменко1. Ці- кавою розвідкою з цієї ж проблематики є стаття Ольги Погребної2. Важливою складою вивчення львівських вищих навчальних закладів є моног- рафії про історії вузів, де подані дані про їхні гуртожитки3. З сучасних істориків частково 1 Хоменко Н. Матеріально-побутове становище студентів вузів Української РСР в 50–60 рр. / Н. Хоменко Н // Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика. –К.: Ін–т історії України НАН України, 2007. – Вип. 10. – С. 415–433; Хоменко Н. Житлові проблеми студентської молоді в УРСР (1950 – середина 1960–х рр.) . / Н. Хо- менко Н // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Серія: історія: Збірник на- укових праць. – Вінниця, 2006. – Вип. XI. – С. 282–286. 2 Погребна О. Проблеми житлового та матеріально–технічного забезпечення студентів університетів УРСР в повоєнний період / О. Погребна // Гілея. – К., 2010. – Вип. 38. – С. 93 –99. 3 Бадяк В. Фундатори. ЛНАМ: 1946–1953 рр. / Володимир Бадяк. – Львів: ЛНАМ, 2007. – 186 с. Гелей С. Львівська комерційна академія: Нарис історії. // С. Гелей. – Львів: Вид-во Львівської комерційної академії, 2008.–624 с. Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 роках 177 4 Генега Р. Житлово–побутові умови Львів’ян 1944–1953 роках / Роман Генега // Lwów. Miasto –społec- zeństwo – kultura. – Kraków : Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, 2014. – Т. 9. – S. 444–458; Генега Р. Львів: нові міщани, студенти та режим 1944–1953 рр. / Роман Генега. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 320 с; Генега Р.Я. Студентство міста Львова в Українському національному русі (1944– 1953) : дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Генега Роман Ярославович– Львів., 2007. – 199 с. 5 Боднар Г. Житло як тягар і привілей: до питання про способи радянізації Львова у другій половині 1940–х років / Г. Боднар // Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura. – Kraków :Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Pedagogicznego, 2014. – Т. 9. – S.413–443. Боднар Г. Житлово-побутове облаштування мігрантів із сіл у Львові (50-ті – 80-ті рр. ХХ ст.) / Г. Боднар // Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2006. – Вип. 8. – С. 327–346. 6 Державний Архів Львівської Області (далі – ДАЛО), ф. Р. 119, оп.11, спр. 4, арк. 31–32. 7 Качмар В, Зьолковський Н. З історії повсякденного життя радянського студентства львівського універ- ситету В. Качмар, Н. Зьолковський// Історія радянської повсякденності: на перехресті джерел: зб. матеріалів Всеукр. наук. –теорет. семінару, 14–15 травня 2015 р., м. Вінниця – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. – С. 61–62. даним питанням займалися Роман Генега4 та Га- лина Боднар5. Комплексної праці про матері- ально–побутові умови студентів львівських вищих навчальних закладів у перше двадцяти- річчя, станом на сьогодні немає. У даній статті проаналізовано зміни у мережах гуртожитків львівських вищих навчальних закладів у 1944– 1965 рр. Виклад основного матеріалу. На початок 1950–х рр. у Львові було 13 вищих навчальних закладів: Львівський університет імені Івана Франка, Львівська Консерваторія імені Миколи Лисенка та 11 інститутів (Львівська Політех- ніка, Медінститут, Торгово–Економічний, Сіль- ськогосподарський, Лісотехнічний, Педагогіч- ний, Зооветернарний, Поліграфічний імені Івана Федорова, Фізичної культури, Учитель- ський, Декоративного та Прикладного Мис- тецтв). У 1955/56 н.р. припиняє діяльність Львівський учительський інститут, а з квітня 1960 р. Львівський педагогічний інститут переведений до Дрогобича. У 1962–64 рр. на- вчальні корпуси і матеріально-виробнича база Львівського сільськогосподарського інституту переведена зі Львова до Дублян. Кількість вищих навчальних закладів у Львові зменши- лася до 10. У 1944/45 н.р. Львівський університет імені Івана Франка мав у своєму розпорядженні 2 сту- дентські гуртожитки: по вул. Герцена, 7 (всьо го 200 студентів), Пушкіна (Чупринки), 49 (всього 100 студентів). Побутові умови були надто складними. Гуртожитки не опалювалися певний час. Згодом ситуація покращилася. У студент- ський гуртожиток по вул. Герцена, 7 проведений газ, а у гуртожитку по вул. Пушкіна (Чупринки), 49 поставлене пічне обладання6. У другій поло- вині 40–х років XX ст. для потреб студентів Львівського університету був переданий гурто- житок на вул. Жовтневій, 41(тепер –Д. Доро- шенка). Це було приміщення колишньої греко- католицької духовної семінарії. Цей гуртожиток був найменш придатним для життя студентів: у більшості його кімнат проживало по десять, а то й більше осіб. Катастрофічно бракувало меблів та іншого інвентаря для облаштування тої чи іншої кімнати. Однак багато студентів вважали його найкращим. Студенти цінували його ви- гідне центральне розміщення (навіть у морозні дні можна було перебігти до головного корпусу без пальто і головного убору). На початку 1961/1962 н.р. у трьох гуртожит- ках Університету проживало 1317 студентів, що становило 36,7% від потреби житла приїзджих юнаків та дівчат. У 1962 році споруджено гур- тожиток на вулиці Ленінського комсомолу (Пасічна) на 960 місць. На кінець 1965 року у чотирьох гуртожитках Університету проживало 1872 студенти, (це 65% від їх потреби у житлі). З першої половини 1960–х XX ст. в університет- ських гуртожитках діяла практика розселення дівчат та хлопців в окремі корпуси та блоки. Так, у гуртожитку університету на вулиці Ленін- ського комсомолу (Пасічна), 22 проживали хлопці, а в гуртожитках на вул. Жовтневій (До- рошенка) 41 та Пушкіна (Чупринки), 49 прожи- вали дівчата. Університетський гуртожиток на вул. Герцена, 7 був єдиним гуртожитком, де хлопці і дівчата проживала спільно, однак у різ- них блоках7. У гуртожитках Львівської Політехніки на 1 січня 1945 р. проживало до 300 осіб. На 1 січня 1950 року у 7 гуртожитках – 1665. Вони жили у 414 кімнатах по 4 студенти8. Житлова площа на 1 студента становила 4 м². У 1952/53 н.р. ЛПІ мав у своєму розпорядженні 11 будинків: по вул. Бой- Жиленського, 14, Крилова (Горбачевсь кого), 18, Котляревського, 1, Пушкіна (Чупринки), 11-а, Сталіна (Бандери), 30/32, Федорова, 2, Матю- шенка (Коциловського), 15–а, Лермонтова (Дуда - єва), 9, Коперніка, 11, Учительська, 2 та Сухо вол - ля9. Анонімний лист від студентів Львівського політехнічного інституту, який надійшов до ре- дакції газети “Радянський студент” у 1954 р., ще раз підтверджував проблеми притаманні всім ВНЗ УРСР повоєнного десятиліття. “Говорим о тяжелых условиях бедняков, учащихся в стра- нах капитала, – писалося в листі, – а почему Вы не заглянете в общежития советских студен- тов. Вы здесь увидите ужас. Об этом пусть лучше пишет ваша «Правда», а не о студентах Турции, США, Испании... Общежития на улице Сталина (Бандери) далеко хуже, чем казармы для политзаключенных …”. За результатами перевірки цього листа відпо- відною комісією на ім‘я секретаря ЦК КП(б)У І. Назаренка та першого заступника Голови Ради Міністрів УРСР М. Гречухи відправлено довідку, яка містила протилежну інформацію. Студентські гуртожитки відремонтовані і знахо- дилися у належному санітарно–гігієнічному стані. Проблема перенаселення на загальній площі 9857 м², мешкало 2600 осіб10. Для вирі- шення проблем з житлом Львівська Політехніка у 1955–1960 рр. спорудила нові гуртожитки, по вул. Видовій (Лукаша) на 900 місць. На 1 січня 1965 р. Львівська Політехніка мала у своєму роз- порядженні 8 гуртожитків: по вул. Бой-Желен- ського, 14, Крилова (Горбачевського), 18, Пуш- кіна (Чупринки), 11–а, Учительській, 2, Видова (Лукаша), 1, 2, 4, Солдатська (Карпинця), 27. За- гальна кількість студентів, які проживали у гур- тожитках інституту складала 3894 осіб (37,21%)11. Низька забезпеченість студентів житлом зму- сила керівництво інституту у 1966–1969 рр. за- вершити будівництво гуртожитків по вул. Суво- рова (Сахарова) та Відкритій. У 1946/47 н.р. у 4 гуртожитках Львівського Медінституту по вул. Радянській (Винниченка), 30, Радищева (Сліпого Йосипа), 7, Солодова, 10, Студенток, 2 проживало 450 студентів (20,45%)12. На 1 січня 1961 р. Медінститут мав своєму розпорядженні 7 гуртожитків: по вул. Радян- ській (Винниченка), 30, Радищева (Сліпого 3/4 ’2016Назар Зьолковський К Р А Є З Н А В С Т В О 178 Гуртожитки по вул. Герцена, 7 та Пушкіна (Чупринки), 49. На сьогодні по вул. Чупринки, 49, знаходиться факультет журналістики ЛНУ ім. Івана Франка. 8 ДАЛО, ф. Р. 120, оп. 5, спр. 36, арк. 1 9 Там само, спр. 53, арк. 136. 10 Хоменко Н. Житлові проблеми студентської молоді в УРСР (1950 – середина 1960-х рр.) ... – С. 284-285. 11 ДАЛО, ф. Р. 120, оп. 32, спр. 55, арк. 1–2. 12 Там само, ф. Р. 203, оп. 1, спр. 34, арк. 7. Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 роках 179 Студентські гуртожитки по вул.Чупринки, 114-а, 114. 13 Там само, спр. 342, арк. 49. 14 Там само, спр. 539, арк. 81. 15 Там само, спр. 427, арк. 14. 16 Там само, спр. 539, арк. 81. 17 Там само, ф. Р. 2053, оп.1, спр. 15–А, арк.26 18 Там само, спр. 552, арк. 2–4 19 Там само, спр. 707, арк.13 20 Там само, спр. 794, арк.6 21 Там само, спр. 1445, арк 53 Йосипа), 7, Солодова, 10, Некрасова, 6, 15, 35, Студенток, 213. Інститут у 1964/65 н.р. мав своєму розпорядженні 5 гуртожитків: по вул. Ра- дянській (Винниченка), 30, Студенток, 2, Ради- щева (Сліпого Йосипа), 7, Солодова, 10, Некра- сова, 15. Загальна кіль кість студентів, які забезпечені гуртожитком становила 1069 осіб (35,95%)14. З 1961 р. здійсню валася підготовка студентів-іноземців. У 1962/63 н.р. студенти-іно- земці жили в 3 гурто житках: 45 студентів – по вул. Студенток; 14 студентів по вул. Радянській (Винниченка), 30; 3 сту денти по вул. Радищева (Сліпого Йосипа), 7. Поселення студентів з інших країн за принципом 2 студенти-іноземці і 2 радянські студенти15. У 1964/65 н.р. 125 місць у гуртожитках Львівського Медінституту зай- мали студенти іноземці (11,6% від кількості про- живаючих)16. У гуртожитках Львівської Політех- ніки проживало 183 студентів-іноземців (4,7% від кількості проживаючих). У 1946 р. 6 гуртожитках Львівського лісотех- нічного інституту на площі 1500 м² мешкало 250 студентів (77,88%)17. У 1954 р. Львівський лісо- технічний інститут мав 11 гуртожитків: по вул. Курська (Повстанська), 1, 15, 17, Алтайська (Гор- динських), 5, Партизанська (Рудницького), 56, Пушкіна (Чупринки), 100, 110, Сталінградська (Антоновича), 74, Енгельса (Коновальця), 102, Сталіна (Бандери), 81, Поморська (Мишуги), 20. 8 гуртожитків газифіковані, а інші опалювалися дровами та вугіллям18. У 1956/57 н.р. у гурто- житках інституту проживало 540 студентів (30,89%), а на приватних кутках – 700 (40,45%)19. У 1957/58 н.р. Львівський лісотехнічний інсти- тут мав своєму розропорядженні такі гурто- житки: по вул. Курська (Повстанська), 15, 17, Енгельса (Коновальця), 109, Алтайська (Гор- динських), 5, Партизанська (Рудницького), 56, Пушкіна (Чупринки), 110, Сталінградська (Ан- тоновича), 74, Сталіна (Бандери), 8120. У 1962 році введений в дію студентський гуртожиток по вул. Пушкіна (Чупринки) 114–а на 400 місць. У 1965/66 н.р. у гуртожитках інституту прожи- вало 750 студентів (31%), а приватних кутках – 1146 (60%)21. Брак житла змусив керівництво інституту ввести у дію додаткий гуртожиток у 1966 р. – по вул. Пушкіна (Чупринки) 114 на 540 місць. Львівський торгівельно–економічний інсти- тут у 1946 р. мав своєму розропорядженні 3 гур- тожитки: вул Снопківська, 22, Ватутіна (князя Романа), 38, Радянська (Винниченка), 3, де меш- кало 378 студентів (52,71%)22. У 1950/51 н.р. у розпорядженні інституту такі будівлі: по вул. Снопківська, 22, Ватутіна (Князя Романа), 38, Радянська (Винниченка), 3, Кампяна, 9, Пархо- менка (Самчука), 7, 12, Енгельса (Коновальця), 4, Черні гівська, 29, Пекарська, 56, Шевчанка 90 та квартира по вул. Крашевських (Крушельниць- кої), 1323. На 1 вересня 1953 р. студенти інституту проживали у таких гуртожитках: по вул. Чернігів- ська, 29; Пархоменка (Самчука), 7, 11, 12; Пекар- ська, 56; Енгельса (Коновальця), 4; Франка, 4, 6, 8; Ватутіна (князя Романа), 38, Шевченка, 90. У ве- ресні 1954 р. гуртожитки по вул. Чернігівській, 29, а з вересня 1964 р. по вул Пархоменка (Самчука) відводилися для викладачів інституту. Для сту- дентів введений у дію житловий будинок по вул. Боброва, 624. На початку 1965/66 н.р. у гурто- житках інституту проживало 1415 студентів (66,61%)25 на житловій площі – 7681 м². Студентський гуртожиток Львівського зоове- тернарного інституту по вул. Брюсова (Басараб) 1 знаходився в поганому стані. Проведений ре- монт дав змогу поселити 120 студентів26. У 1949 р. інституту передано приміщення колишнього монастиря сакраменток по вул Чкалова (Туган- Барановського), 11. Після війни монастир із кос- телом з християнської святині був перетворений на дитячий концтабір, де тримали “злочинців”, “ворогів народу” – дівчаток віком від 9 до 13-ти років. У 1949 році дитячий концтабір винесено за межі міста27. Будівля була у жахливому стані без центрального опалення та туалетних кімнат. Проведений ремонт у 1951/52 навчальному році призвів до зменшення розміру коридорів для збільшення житлової площі на 10 кімнат28. Частина будівлі передана під студентський клуб, бібліотеку та кафедру фізичного вихо- вання. У 1964/65 н.р. у гуртожитках Львівського зооветернарного інституту проживало 739 сту- дентів (530 стаціонару, 209 студенти – заоч- ники). Загальна забезпеченість житлом студентів денної форми навчання складала 65%, а заоч- ного факультету – 35%29. Львівський сільськогосподарський інститут мав у своєму розпорядженні 3 гуртожитки у Львові: по вул. Котляревського, 52, Снабковсь- кого, 11, Козака (Каліча Гора), 530. У 1947/48 н.р. у Львові навчалося 500 студентів (65,1%), з них забезпечені гуртожитком – 210. У Дублянах на- вчалося 268 студентів (34,9%), з них забезпечені гуртожитком 240 студентів31. У 1962 р. Львівсь- кий сільськогосподарський інститут мав у своєму розпоряджені 5 гуртожитків, 2 у Львові: по вул. Козака (Каліча Гора), 5 та Котляревсь- кого, 22. Інші 3 у Дублянах (Нестерівський/ Жовківський р-н)32. З 1964–65 рр. студенти інституту проживали у Дублянах, а гуртожитки у Львові втратили попереднє значення через остаточне переведення сільськогосподарського інституту до Дублян. У 1965 р. у гуртожитках інституту проживало 1781 осіб (1566 студентів стаціонару, 200 – заочного відділу та 15 аспі- рантів). Загальна забезпечність житлом студен- тів складала –75%33. 3/4 ’2016Назар Зьолковський К Р А Є З Н А В С Т В О 180 22 ДАЛО, ф. Р. 184, оп.1, спр. 34, арк 37. 23 Там само, спр. 151, арк. 6. 24 Гелей С. Львівська комерційна академія... – С 282. 25 ДАЛО, ф. Р 184, оп.1, спр. 776, арк. 1. 26 Там само, ф. Р. 5, оп.2, спр. 10, арк. 6 Розв. 27 Урбанович Павло. Важкий спогад. [Електронний ресурс] / Павло Урбанович http://www.vetuniver.lviv.ua/ vupysknuky/asotsiatsiya-vipusknikiv/1007-vazhkyi-spohad.html 29 Там само, спр. 136, арк. 182 30 Там само, ф. Р. 1917, оп.22, спр. 37, арк. 7. 31 Там само, оп.2., спр. 5, арк. 86-87. 32 Там само, оп.21, спр. 54, арк 30. 33 Там само, оп.2, спр 70, арк 1. 34 Там само, ф. 2052, оп.3, спр. 3, арк. 9. Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 роках 181 35 Там само, спр. 4, арк. 64. 36 Там само, спр. 61, арк. 51-52. 37 Там само, спр. 89, арк. 10. 38 Там само, ф. Р. 2070, оп. 1, спр. 6, арк. 3– 4 39 Там само, спр. 24, арк. 5 40 Там само, спр. 158, арк. 13. 41 Там само, спр. 542, арк. 26. 42 Там само, спр. 796, арк. 77. 43 Там само, спр. 956, арк. 89. Ілюстрація 3. Колишні студентські гуртожитки по вул. Драгоманова, 12 та Коцюбинського, 21. Львівський поліграфічний інститут імені Івана Федорова мав своєму розпорядженні гур- тожиток по вул. Драгоманова, 12, який складався з 20 кімнат зі загальною площею – 720 м²34. У липні 1947 р. інститут одержав другий гурто- житок по вул. Коцюбинського, 21, без газу та опалюваної системи35. Гуртожиток по вул. Дра- гоманова, 12 мав пічне опалення, кімнати великі на 8–12 осіб, а гуртожиток по вул. Коцюбин- ського, 21 мав центральне опалення, кімнати не- великі на 4–6 студентів. У 1959/60 н.р. Міністер- ство вищої і середньо-спеціальної освіти УРСР передало 275 тис руб. на будівництво третього гуртожитку по вул. Ленінського комсомолу (Па- січна), 6236. Гуртожиток введенно у дію в 1963 році, а будівля по вул. Коцюбинського, 21 пере- творена на навчальний корпус. У 1965/66 н.р. у гуртожитку по вул. Ленінського комсомолу (Пасічна), 62 проживали 436 студентів (68,98%)37. Середня житлова площа на 1 студента складала – 4,6 м². Колишній гуртожиток по вул. Драгома- нова, 12 перетворений на навчально-вироб- ничу лабораторію інституту. З 1970-х років XX століття будівля передана ЛДУ ім. Івана Франка. Львівський інститут фізичної культури мав у своєму розпорядженні гуртожиток на площі Д. Галицького, 12–а (13). У будинку було 3 по- верхи, 25 житлових кімнат. Загальна корисна площа становила 458,8 м². У гуртожитку на той час проживало 150 осіб: в одній кімнаті 5–8 осіб. Жіночі кімнати знаходились на 2 поверсі, чоло- вічі – на усіх поверхах. Головним недоліком гур- тожитку було погане опалення, у зв’язку з цим деякі кімнати були холодними38. Значну частину головного корпусу по вул. Костюшка, 11 та спор- тивного комплексу по вул. Лермонтова (Дуда - єва), 8, передано під житлові кімнати39. У 1951– 1952 н.р. у цих приміщеннях проживало 80 студентів, від 4 до 16 осіб у кімнаті40. У 1956– 1957 н.р. у гуртожитках проживало 223 особи (41,83%). Були й приватні кутки – оплачені ін- ститутом. Там проживало 120 осіб (22,51 %)41. У 1958–59 н.р. інститут домігся будівництва но- вого гуртожитку на 258 місць по вул. Таджик- ській, 19 зі житлової площею 1333 м². Гуртожиток зведено у червні 1962 року42. Рішення дало змогу звільнити навчальний корпус та спортив- ний комплекс від житлових кімнат, що значно покращило житлові умови працівників та сту- дентів інституту. На кінець 1964–1965 н.р. з 489 студентів ЛДІФК: в гуртожитках проживало 280 студентів (57,25%), у приватних кутках – 97 осіб (19,83%). Щодо студентів-мешканців Львова, які не потребували житла, то їх було 6243. До 1951 р. студенти інституту прикладного і декоративного мистецтва проживали у гурто- житку по вул. Лермонтова (Дудаєва) 17. У 6 кім- натах, без центрального опалення та світла. Обігрів кімнат відбувався з допомогою буржу- йок. Жіночі кімнати відгороджені від чоловічих за допомогою тканиних перегородок. Важкі умови змушили керівництво інституту пересе- лити студентів до іншого гуртожитку по вул. Вірменська 2744. Загальна площа якого стано- вила 420 м². У 1955/56 н.р. у гуртожитку розра- хованому на 75 місць проживало 90 осіб, а в приватних кутках оплачених інститутом – 45 осіб45. У 1963/64 н.р. у гуртожитку інституту прикладного і декоративного мистецтва прожи- вало 70 студентів (46,35%)46. У 1965 р. колишній гуртожиток по вул. Вірменська 27 перетворений на виробничу майстерню. У якості гуртожитку орендувалося приміщення у Львівської консер- ваторії по вул. Зелена, 96. Гуртожиток Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка створений з 2 великих кімнат по вул. Жовтневій (Дорошенка), 63 зі загальною площею 175 м². У 1947/48 н.р. гуртожиток скла- дався з 4 кімнах, у яких проживало 25 осіб (13,58%)47. У 1960/61 н.р. гуртожиток по вул Жовтневій (Дорошенка), 63 збільшений до 8-ми кімнат з житловою площею 342 м². Під гуртожи- ток Консерваторії виділений голубий зал по вул. Чайковського, 748. У 1963/64 н.р. у гуртожитках проживало 70 студентів (19,44%), а приватні кутки надані – 40 (11,11%)49. Низька забезпече- ність житлом студентів змусили керівництво Львівської консерваторії імені Миколи Лисенка висунути ідею з будівництвом гуртожитка на 400 місць. У 1965 р. спорудження гуртожитку по вул. Зелена, 96 було завершено, що дало можливість значно покращити житлові умови сту дентам50. У 1965/66 н.р. у гуртожитку прожи- вало 233 студентів (64,18%) Львівської консер- ваторії імені Миколи Лисенка51 та 120 (71%) інституту прикладного і декоративного мистец- тва52. Решта місць займали студенти музичного училища. Значні проблеми з роселенням студентів мали Львівський педагогічний та учительський інсти- тути, які не мали на балансі гуртожитків. Два колишні студентські гуртожитки по вул. Шота Руставелі, 7, Волоська, 1 у 1944/46 рр. займали військові. Під гуртожиток виділенно частина головного корпусу по вул. Дверницького (Свєн - ці́ць кого), 25, де проживало 75 студентів53. У 1947 р. відремонтовані гуртожитки посели- лися студенти Львівського педагогічного та учи- тельського інститутів. При кількості студентів 847, 210 осіб (24,79%) розселено у гуртожитку54. У 1951/52 н.р. перший студентський гуртожиток Львівського педагогічного інституту по вул. Во- лоська, 1 був вражений грибком. За таких обста- 3/4 ’2016Назар Зьолковський К Р А Є З Н А В С Т В О 182 42 Там само, спр. 796, арк. 77 43 Там само, спр. 956, арк. 89. 44 Бадяк Володимир. Фундатори. Львівська академія мистецтв... – С. 35 45 ДАЛО, ф. Р. 1653, оп. 1, спр. 176, арк. 17. 46 Там само, спр. 453, арк. 4. 47 Там само, ф. Р. 2056, оп. 1, спр. 28, арк. 4, 21. 48 Там само, спр. 253, арк. 3. 49 Там само, спр. 317, арк. 3–4. 50 Там само, спр. 283, арк. 95, 106. 51 Там само, спр. 371, арк. 2 зв. 52 Там само, ф. Р. 1653, оп.1, спр. 519, арк. 2 Розв. 53 Там само, ф. Р. 7, оп. 1, спр. 35, арк. 1. 54 Там само, спр. 45, арк. 5. Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 роках 183 55 Там само, спр. 78, арк. 1. 56 Там само, ф. Р. 7, оп.1, спр. 237, арк. 73–85. 57 Там само, спр. 235, арк. 15 зв. 58 ДАЛО, ф. Р–119, оп. 2–ПК, спр. 30, арк. 33. 59 Хоменко Н. Житлові проблеми студентської молоді в УРСР (1950 – середина 1960-х рр.) ... – С. 285. 60 Архів Львівського Державного Університету Фізичної Культури, ф. Р. 2070, оп. 1– Л, спр.181, арк. 1– 65. 61.Архів Львівського Національного університету «Львівська Політехніка» ф. Р. 120, оп. 31– Л, спр. 94, арк. 1–100; спр. 340, арк. 1–205. 62 ДАЛО, ф. Р. 2070, оп.1, спр.1038, арк. 40. 63 Качмар В, Зьолковський Н. З історії повсякденного життя радянського студентства львівського універ- ситету... – C. 61–62. вин частину навчальних приміщень були пере- дані під гуртожиток55. У 1959–60 рр. Львівський педагогічний інститут мав у своєму розпоряд- жені такі гуртожитки: по вул. Шота Руставелі, 7, Керченська, 7, Паркова, 1, Зелена, 99, Лемков- ського, 5, Кримська, 4756. У квітні 1960 р. 424 студентів проживали у гуртожитках (41,27%), а на приватних кутках – 107 (10,41%)57. Загальна кількість студентів, які забезпечені житлом ста- новила – 51,68%. У квітні 1960 р. після переве- дення Львівського педагогічного інституту до Дрогобича студентські гуртожитки передані іншим установам. Місця у гуртожитках розподілялося пропор- ційно між факультетами кожного року до кіль- кості приїзджих. На факультеті питання про по- селення студентів вирішувала комісія, що складалася з декана, голови профспілкого проф- бюро і секретаря комсомольського бюро фа- культету. Для студентів першого курсу резерву- валося до 40% місць. Постіль у гуртожитках ВНЗ Львова змінювали тричі на місяць. Управ- ління гуртожитком здійснювали старости кім- нат та гуртожитку. Безпеку забезпечували ко- мендант та студради. Їх, як правило, очолювали старшокурсники або студенти, які відслужили в лавах радянської армії58. У гуртожитках відво- дилися кімнати для відпочинку (так звані “чер- воні куточки”), де можна було подивитися теле- візор, послухати радіолу, пограти в шахи, шашки, настільний теніс, ознайомитися з пре- сою. Для навчання також передбачалася спеці- альна кімната. Зазвичай вона була облаштована маленькими столиками, настільними лампами, стільцями, класною дошкою, географічною кар- тою та ін59. Вартість проживання у гуртожитках Львів- ського інституту фізичної культури60, Львів- ської консерваторії імені Миколи Лисенка скла- дала 15 рублів, Львівської Політехніки–1861. Після грошової реформи 1962 р. ціни зменши- лися у 10 раз. Кошти за проживання автома- тично стягували зі студентів, які одержували стипендію. У 1965 р. 258 студентів Львівського інституту фізичної культури сплачували квар- плату за проживання у гуртожитку протягом навчання (вересень–червень) і 108 абітурієнтів під час вступної кампанії (липень–серпень)62. Не місцеві студенти, які не мали змоги винай- няти для проживання квартири у Львові. Вищі навчальні заклади Львова намагалися частково домогти у фінансовому плані зарадити цій про- блемі. Виділялися незначні кошти, в серед- ньому по 25 руб. на рік, на так звані «житлові кутки». Для прикладу, в 1952/53 н.р. на кошти виділені університетом, 100 студентів змогли винайняти кімнати на квартирах у Львові. З часом фінансування збільшилося. Відтак кількість таких студентів у 1955/56 н.р. зросла до 300 осіб63. У Львівському Медінституті на потреби на 1 студента виділялося 30 руб. на рік. Однак, часто кошти виділялися несвоєчасно, а самі студенти не завжди витрачали гроші за призначенням. Через відсутність належного пропускного ре- жиму гуртожитки нерідко відвідували непрохані гості – військовослужбовці, котрі в нетверезому стані там бешкетували. Високою була смер- тність серед студенток через підпільні аборти. Гинули студенти і в численних бійках. Важким пораненням закінчилася для студента Ветери- нарного інституту Кудинова бійка з групою військовослужбовців. Озброєні автоматами й багнетами вони увірвалися 31 грудня 1946 р. в гуртожиток, де студент спробував їх зупи- нити. Тільки за лютий–березень 1946 р. було зафіксовано 5 випадків смерті студентів. Спроба адміністрації розселити хлопців і дів- чат, спільне проживання яких часто призво- дило до конфліктів, успіху не мала64. Незадо- вільні умови проживання в гуртожитках та нестача коштів серед студентів сприяли чис- ленним правопорушенням, зокрема, крадіж- кам. Так, у 1965 р. студентка історичного факультету Вітковська О., яка проживала у гуртожитку на вул. Жовтневій, 41 (Дорошен - ка), була виключена з університету та позбав- лена місця у гуртожитку за крадіжки, вчинені щодо своїх одногрупниць65. До 1958 р. приміщення гуртожитків (кори- дори, сходи, туалети) прибиралися виключно техперсоналом, а кімнати студенти прибирали самі. За рішенням 13–го з’їзду ВЛКСМ 1958 р. гуртожитки перейшли на систему самообслуго- вування66. З 1958 р. Львівська Політехніка пере- йшла на повне самообслуговування у гуртожит- ках67, більшість ВНЗ Львова у 1962 р, що покращило загальний санітарно – гігієнічний стан. Студенти у вільний від навчання час чер- гували на прохідній, здійснювали прибирання у кімнатах, своїми силами проводили ремонт меб- лів та іншого обладнання кімнат. Для заохочення порядку у гуртожитку створена комісія, яка ви- давала премії студентам, у яких були найохай- ніші кімнати68. Найкращі гуртожитки отриму- вали премії у вигляді грамот та грошових дотацій. Перші премії становили суму у розмірі 10 тис. руб., другі премії – 7 тис. руб., а треті – 4 тис. руб. У 1951 р. першу отримав Львівський політехнічний інститут69. У 1963/64 н.р. гурто- житок по вул. Пушкіна (Чупринки), 110, одер- жав премію в республіканському конкурсі вузів УРСР за кращу організацію побуту та відпо- чинку студентів. Загальна сума премії становила 3800 руб70. Рівень дотримання чистоти та по- рядку у гуртожитках ВНЗ Львова змінився на краще. Однак, відсутність постійного пропус- кного режиму після 22 години, створювала умови, в яких гуртожитки нерідко відвідували “непрохані” гості, які не були студентами ВНЗ Львова. Висновки. Вищі навчальні заклади Львова протягом даного періоду створили розгалужену мережу гуртожитків. Станом, на 1965 рік забез- печність гуртожитком серед ВНЗ Львова: Сіль- сько–Господарський – 75 %, Декоративного та Прикладного Мистецтв – 71%, Поліграфічний імені Івана Федорова – 68,98%, Торгово–Еконо- мічний – 66,61%, Львівський Університет імені Івана Франка, Зооветернарний – 65%, Львівська Консерваторія імені Миколи Лисенка – 64,18%, Фізичної Культури – 57,25%, Львівська Політех- ніка – 37,21%, Медінститут – 35,95%, Лісотех- нічний – 31%. Вартість проживання у гуртожит- ках ВНЗ Львова складала 15–18 рублів. Після грошової реформи 1962 р. ціни зменшилися у 10 раз. У 1958–1962 рр. вищі навчальні заклади Львова перейшли на повне самообслуговування у гуртожитках, що покращило загальний сані- тарно-гігієнічний стан. Найкращі гуртожитки отримували премії у вигляді грамот та грошових дотацій. Незадовільні умови проживання в гур- тожитках та нестача коштів серед студентів сприяли численним правопорушенням. 3/4 ’2016Назар Зьолковський К Р А Є З Н А В С Т В О 184 64 Генега Р Я. Студентство міста Львова в Українському національному русі (1944– 1953): дис... канд. іст. наук... – C. 98. 65 ДАЛО, ф. Р. 119, оп. 2– ПК, спр. 42, арк. 17. 66 Хоменко Н. Житлові проблеми студентської молоді в УРСР (1950 – середина 1960-х рр.) ... – С. 285. 67 ДАЛО, ф. Р. 120, оп. 5, спр. 98, арк. 98. 68 Палій Т. Повсякденне життя студентів Львівського університету (1960–1991) / Т. Палій // Наукові зошити істор. ф–ту Львів. нац. ун-ту імені Івана Франка: зб. наук. праць. – 2006. – Вип. 8. – Ч. 1. – C. 378–379. 69 Хоменко Н. Житлові проблеми студентської молоді в УРСР (1950 – середина 1960-х рр.) ... – С. 285. 70 ДАЛО, ф. Р. 2053, оп. 1, спр. 1346, арк. 63. Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 роках 185 References Badiak, V. (2007). Fundatory. LNAM: 1946–1953 rr. Lviv: LNAM. [in Ukrainian]. Bodnar, H. (2014). Zhytlo yak tiahar i pryvilei: do pytannia pro sposoby radianizatsii Lvova u druhii polo- vyni 1940–kh rokiv. Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura – Lviv. City – socjety – culture, 9, 413–443. [in Ukrainian]. Bodnar, H. (2006). Zhytlovo – pobutove oblashtu- vannia mihrantiv iz sil u Lvovi (50-ti – 80-ti XX st.). Naukovi zoshyty istorychnoho fakultetu Lvivskoho nat- sionalnoho universytetu imeni Ivana Franka. – Proceed- ings of History Faculty of Ivan Franko Lviv National University, 8. 327–346 [in Ukrainian]. Helei, S. (2008). Lvivska komertsiina akademiia: Narys istorii. Lviv: Vyd–vo Lvivskoi komertsiinoi akademii [in Ukrainian] Heneha, R. (2014). Zhytlovo – pobutovi umovy Lvi- vian 1944–1953 rokakh. Lwów. Miasto – społeczeństwo – kultura – Lviv. City – socjety – culture, 9, 444–458. [in Ukrainian]. Heneha, R. (2015). Lviv: novi mishchany, studenty ta rezhym 1944–1953 rr. Lviv: LNU imeni Ivana Franka. [in Ukrainain] Heneha R. (2007) Studentstvo mista Lvova v Ukra- inskomu natsionalnomu rusi (1944–1953). [Students of the city of Lviv in Ukrainian national movement (1944– 1953)]. (Extended abstract of Candidate’s thesis). Lviv. [in Ukrainian]. Kachmar, V, Zolkovskyi, N.(2015). Z istorii povsiak- dennoho zhyttia radianskoho studentstva lvivskoho uni- wersytetu. Abstract of Papers. Istoriia radianskoi po- vsiakdennosti: na perekhresti dzherel. (pp. 55–69). Vinnytsia. [in Ukrainian]. Palii, T. (2006). Povsiakdenne zhyttia studentiv Lviv- skoho universytetu (1960–1991). Naukovi zoshyty istor. f–tu Lviv. nats. un–tu imeni Ivana Franka – Proceedings of History Faculty of Ivan Franko Lviv National Univer- sity,8, 372–383. [in Ukrainian]. Pohrebna, O. (2010). Problemy zhytlovoho ta mate- rialno – tekhnichnoho zabezpechennia studentiv univer- sytetiv URSR v povoiennyi period. Hileia, 38, 93–99. [in Ukrainian]. Urbanovych, P.(n. d.) Vazhkyi spohad. Retrieved from http://www.vetuniver.lviv.ua/vupysknuky/asotsiat- siya-vipusknikiv/1007-vazhkyi-spohad.html Khomenko, N. (2007). Materialno – pobutove stano- vyshche studentiv vuziv Ukrainskoi RSR v 50–60 rr. Uk- raina XX st.: kultura, ideolohiia, polityka – Ukraine in XX cen.: culture, ideology, politic, 10, 415–433. [in Ukrainian]. Khomenko, N. (2006). Zhytlovi problemy stu- dentskoi molodi v URSR (1950–seredyna 1960–kh rr.). Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedaho- hichnoho universytetu. Seriia: istoriia – Proceedings of Vinnytsia state pedagogical university. History, 11, 282– 286. [in Ukrainian].

Проблема житлового забезпечення студентів вищих навчальних закладів Львова у 1944–1965 рр.

Репозитарії

Схожі ресурси