Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
Досліджено історичні аспекти використання вудки для вилову риби в частині законодавчого забезпечення та правозастосування місцевими органами влади Галичини та Другої Речі Посполитої. Висвітлено вплив звичаєвих норм на вилов риби вудкою. Описано рибальські забобони, прислів'я та повір'я....
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168826 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. / О. Проців // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 187-201. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168826 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1688262020-05-17T01:26:09Z Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. Проців, О. Історія України у світлі регіональних досліджень Досліджено історичні аспекти використання вудки для вилову риби в частині законодавчого забезпечення та правозастосування місцевими органами влади Галичини та Другої Речі Посполитої. Висвітлено вплив звичаєвих норм на вилов риби вудкою. Описано рибальські забобони, прислів'я та повір'я. Проілюстровано захоплення Івана Франка любительським виловом риби під час його багаторічного перебування на відпочинку у Криворівні. На основі аналізу історичних джерел виявлено особливості розвитку галузі в окремих країнах, пов'язані з національною культурою, а також психологічні, емоційні, вікові, гендерні особливості, які вмотивовували до заняття цим видом спорту. Описано аргументацію позитивних та негативних сторін заняття спортивним рибальством. Виявлено особливості організації змагань з вилову риби вудкою, фахового поводження з рибальськими снастями серед шанувальників спортивного рибальства, виставок, що представляли досягнення рибальської галузі, рибальські трофеї, риболовні снасті. Проаналізовано літературні джерела щодо методів вилову, етнографії, гуманітарних аспектів. Проведено порівняльний аналіз розвитку галицького спортивного рибальства з іншими державами а саме: Німеччиною, Англією, скандинавськими країнами, США. На основі проведеного дослідження сформульовано висновки. It was studied historical aspects of the fishing rod to catch fish in the provision of legal and enforcement by local authorities of Galicia and the Second Polish Republic. It was studied the influence of customary rules on fishing rod. It is described fishing superstitions, sayings and superstitions. It is illustrated capture of Ivan Franko in amateur fishing during his years of being on vacation in Kryvorivnya. Based on the analysis of historical sources it was found the peculiarities of the industry in certain countries, which are related to national culture, as well as psychological, emotional, age, gender characteristics that motivated to engage this sport. It is described argumentation of positive and negative aspects of class sports fishing. It is found the features of competition by fishing rod, professional handling with fishing gear among fans of sport fishing, exhibitions which are represented the achievements of the fishing industry, fishing trophies, fishing tackle. It was analyzed the literature resources on methods of fishing, ethnography and humanitarian aspects. It was made a comparative analysis of the development of Galician sport fishing with other countries namely Germany, England, the Scandinavian countries and the USA. Based on the research, conclusions are formulated. Исследованы исторические аспекты использования удочки для ловли рыбы в части законодательного обеспечения и правоприменения местными органами власти Галиции и Второй Речи Посполитой. Освещено влияние обычных норм на вылов рыбы удочкой. Описаны рыбцкие пословицы и поверья. Проиллюстрировано увлечиние Ивана Франко любительской ловлей рыбы во время его многолетнего пребывания на отдыхе в Криворивне. На основе анализа исторических источников выявлены особенности развития отрасли в отдельных странах, связанные с национальной культурой, а также психологические, эмоциональные, возрастные, гендерные особенности, которые мотивировали к занятию этим видом спорта. Описано аргументация положительных и отрицательных сторон занятия спортивным рыболовством. Выявлены особенности организации соревнований по вылову рыбы удочкой, профессионального обращения с рыболовными снастями среди поклонников спортивного рыболовства, выставок, представляющих достижения рыболовной отрасли, рыболовные трофеи, и снасти. Проанализированы литературные источники о методах отлова, этнографии, гуманитарных аспектов. Проведен сравнительный анализ развития галицкого спортивного рыболовства с другими государствами, а именно: Германией, Англией, скандинавскими странами, США. На основе проведенного исследования сформулированы выводы. 2016 Article Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. / О. Проців // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 187-201. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168826 392.9 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень |
| spellingShingle |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Проців, О. Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. Краєзнавство |
| description |
Досліджено історичні аспекти використання вудки для вилову риби в частині законодавчого
забезпечення та правозастосування місцевими органами влади Галичини та Другої Речі
Посполитої. Висвітлено вплив звичаєвих норм на вилов риби вудкою. Описано рибальські
забобони, прислів'я та повір'я. Проілюстровано захоплення Івана Франка любительським виловом риби під час його багаторічного перебування на відпочинку у Криворівні. На основі аналізу історичних джерел виявлено особливості розвитку галузі в окремих країнах, пов'язані з національною культурою, а також психологічні, емоційні, вікові, гендерні особливості, які
вмотивовували до заняття цим видом спорту. Описано аргументацію позитивних та негативних сторін заняття спортивним рибальством. Виявлено особливості організації змагань з вилову риби вудкою, фахового поводження з рибальськими снастями серед шанувальників
спортивного рибальства, виставок, що представляли досягнення рибальської галузі, рибальські трофеї, риболовні снасті. Проаналізовано літературні джерела щодо методів вилову, етнографії, гуманітарних аспектів. Проведено порівняльний аналіз розвитку галицького
спортивного рибальства з іншими державами а саме: Німеччиною, Англією, скандинавськими країнами, США. На основі проведеного дослідження сформульовано висновки. |
| format |
Article |
| author |
Проців, О. |
| author_facet |
Проців, О. |
| author_sort |
Проців, О. |
| title |
Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_short |
Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_full |
Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_fullStr |
Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. |
| title_sort |
господарське та культурне значення спортивного рибальства у галичині хіх – початку хх ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168826 |
| citation_txt |
Господарське та культурне значення спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст. / О. Проців // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 187-201. — Бібліогр.: 85 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT procívo gospodarsʹketakulʹturneznačennâsportivnogoribalʹstvaugaličiníhíhpočatkuhhst |
| first_indexed |
2025-07-15T03:34:38Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:34:38Z |
| _version_ |
1837682371208413184 |
| fulltext |
186
Історія України
у світлі регіональних
досліджень
УДК 392.9
Олег Проців (м. Івано-Франківськ)
Господарське та культурне значення
спортивного рибальства у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
Досліджено історичні аспекти використання вудки для вилову риби в частині законодавчого
забезпечення та правозастосування місцевими органами влади Галичини та Другої Речі
Посполитої. Висвітлено вплив звичаєвих норм на вилов риби вудкою. Описано рибальські
забобони, прислів’я та повір’я. Проілюстровано захоплення Івана Франка любительським
виловом риби під час його багаторічного перебування на відпочинку у Криворівні. На основі
аналізу історичних джерел виявлено особливості розвитку галузі в окремих країнах, пов’язані
з національною культурою, а також психологічні, емоційні, вікові, гендерні особливості, які
вмотивовували до заняття цим видом спорту. Описано аргументацію позитивних та нега-
тивних сторін заняття спортивним рибальством. Виявлено особливості організації змагань
з вилову риби вудкою, фахового поводження з рибальськими снастями серед шанувальників
спортивного рибальства, виставок, що представляли досягнення рибальської галузі, рибаль-
ські трофеї, риболовні снасті. Проаналізовано літературні джерела щодо методів вилову,
етнографії, гуманітарних аспектів. Проведено порівняльний аналіз розвитку галицького
спортивного рибальства з іншими державами а саме: Німеччиною, Англією, скандинавськими
країнами, США. На основі проведеного дослідження сформульовано висновки.
Ключові слова: спортивне рибальство, Галичина, І. Франко, риба, вудка.
Oleg Protsiv
The economic and cultural significance of sport fishing in
Galicia 19th – early 20th century
It was studied historical aspects of the fishing rod to catch fish in the provision of legal and en-
forcement by local authorities of Galicia and the Second Polish Republic. It was studied the influence
of customary rules on fishing rod. It is described fishing superstitions, sayings and superstitions. It
is illustrated capture of Ivan Franko in amateur fishing during his years of being on vacation in
Kryvorivnya. Based on the analysis of historical sources it was found the peculiarities of the industry
in certain countries, which are related to national culture, as well as psychological, emotional, age,
gender characteristics that motivated to engage this sport. It is described argumentation of positive
and negative aspects of class sports fishing. It is found the features of competition by fishing rod,
professional handling with fishing gear among fans of sport fishing, exhibitions which are repre-
sented the achievements of the fishing industry, fishing trophies, fishing tackle. It was analyzed the
literature resources on methods of fishing, ethnography and humanitarian aspects. It was made a
comparative analysis of the development of Galician sport fishing with other countries namely Ger-
many, England, the Scandinavian countries and the USA. Based on the research, conclusions are
formulated.
Key words: sport fishing, Galicia, Ivan Franko, fish.
187
Про регулювання правил вилову вудкою у
Галичині ХІV ст. йшлось у «Географічному
словнику Царства Польського та інших слов’ян -
ських країн». Лише міщанам дозволяли ловити
рибу у Західному Бузі вудками та сітками для
власного вжитку1. У ХVІ–XVII ст. з 11 рибалок
у с. Завишня (Сокальський район) та 21 – з Со-
каля лише троє ловили тільки вудками. Згідно
люстрації 1565 р. у Сокалі на Бузі рибалки на-
віть за вилов риби тільки вудками сплачували
по 16 гр2.
У Галичині велика зацікавленість спортив-
ним рибальством спостерігається вже напри-
кінці ХІХ ст., коли рибалки намагались орга-
нізувати «Клуб вудкового спорту»,3 але одразу
слід відмітити, що багато людей у Галичині не
поділяли захоплення вилову риби вудкою і вва-
жали таких рибалокнесповна розуму. На думку
В. Гацького, ці думки набули великого поши-
рення через те, що суспільство мало виключно
споживацький характер і не могло зрозуміти,
для чого рибалка вудкою ловив мало риби4.
Однак, цю тезу спростовував М. Новицький,
який у статті «Про стан рибальських та право-
вих відносин у Галичині» відзначав, що у гар-
них рибальських господарствах на вудку можна
було за декілька днів зловити 1000 голів фо-
релі5. Любителі рибної ловлі влаштовували
Олег Процив
Хозяйственное и культурное значение
спортивного рыболовства в Галичине XIX – начала ХХ в.
Исследованы исторические аспекты использования удочки для ловли рыбы в части законо-
дательного обеспечения и правоприменения местными органами власти Галиции и Второй
Речи Посполитой. Освещено влияние обычных норм на вылов рыбы удочкой. Описаны рыбцкие
пословицы и поверья. Проиллюстрировано увлечиние Ивана Франко любительской ловлей рыбы
во время его многолетнего пребывания на отдыхе в Криворивне. На основе анализа истори-
ческих источников выявлены особенности развития отрасли в отдельных странах, связанные
с национальной культурой, а также психологические, эмоциональные, возрастные, гендерные
особенности, которые мотивировали к занятию этим видом спорта.
Описано аргументация положительных и отрицательных сторон занятия спортивным ры-
боловством. Выявлены особенности организации соревнований по вылову рыбы удочкой, про-
фессионального обращения с рыболовными снастями среди поклонников спортивного рыбо-
ловства, выставок, представляющих достижения рыболовной отрасли, рыболовные трофеи,
и снасти. Проанализированы литературные источники о методах отлова, этнографии, гума-
нитарных аспектов. Проведен сравнительный анализ развития галицкого спортивного рыбо-
ловства с другими государствами, а именно: Германией, Англией, скандинавскими странами,
США. На основе проведенного исследования сформулированы выводы.
Ключевые слова: спортивное рыболовство, Галичина, И. Франко, рыба, удочка.
3/4 ’2016Олег Проців К Р А Є З Н А В С Т В О
188
1 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa : nakł. Filipa Suli-
mierskiego i Władysława Walewskiego, 1902. – T. XV. – Cz. 2: Januszpol — Wola Justowska. — Warszawa. –
S.604.
2 Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa : nakł. Filipa Suli-
mierskiego i Władysława Walewskiego, 1902. – T. XV. – Cz. 2: Januszpol — Wola Justowska. — Warszawa. –
S. 605.
3 Protokół Walnego Zgromadzenia krajowego Towarzystwa rybackiego odbytego dnia 23 maja 1894 w Krakowie
w sali Rady miejskiej // Okólnik. – 1894. – №11. – S. 17-18.
4 Myśliwy i Rybak Władysław Gacki //Łowiec – 1933. – № 3. – S.25-26.
5 Nowicki M. O stanie stosunków rybackich i prawnych w Galicyi / M. Nowicki// Łowiec. – 1885. – № 9. –
S. 145.
Господарське та культурне значення спортивного рибальства
у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
189
змагання на кількість виловленої риби. Резуль-
тати змагань публікували у спеціалізованій ри-
бальській пресі, що давало змогу не лише оці-
нити майстерність рибалки, але й стан ведення
того чи іншого рибальського господарства. Зок-
рема, описано, що на ріці Скава за три дні (26-
28 червня) 1886 року троє рибалок зловили 578
штук форелі, 40 – лосося, 67 – інших видів
риби. Лише за один день (26 червня) граф
Артур Потоцький зловив у річці Скава 161 фо-
рель, 2 лососі та 2 інші риби6. В. Кульматиць-
кий відзначав, що у 20-30-х рр. ХХ ст. з вико-
ристанням вудки рибалки на Черемоші за день
виловлювали до 180 головатиць, не враховуючи
форелі7. У статті «Надзвичайний вилов форелі»
(1894 р.) відзначалось, що у Порембі-Вєлькій
рибалки за 4 дні з використанням лише 4-х
вудок з 16 до 20 години та з 5 до 8 години зло-
вили 436 штук форелі довжиною 20-25 см, а
деякі особини сягали до 36 см довжини та пів-
тора фунта ваги8. Серед відомих українців, які
займались спортивним рибальством, був І.
Франко, який захоплювався виловом форелі9.
За спогадами сина Івана Франка – Тараса, «не
менше, ніж гриби, його приваблювало рибаль-
ство. Сіті він плів сам і всіх дітей навчив цього
мистецтва, підбирав тягарці, поплавці, лагодив
волосок, сак, в’ятір»10 . Крім ловлі риби вудкою
І. Франко ловив також раків, а в якості при-
манки використовував печінку чи печену на
вогні жабу11.
Також слід відмітити, що предметом гордості
для рибалок була не лише кількість виловленої
риби. Вони організовували спеціальні змагання
на точність та дальність закидання наживки. То-
гочасний рекорд становив 44 метри12. Рибаль-
ські трофеї складали предмет гордості гуцулів,
які для власної популяризації та вудкового
спорту робили зі шкіри головатиці капшуки13, а
з великих рибин виготовляли різноманітні суве-
ніри. Така практика побутувала на Гуцуль-
щині14. З. Пшигодзький у статті «Спосіб препа-
рування голови щупака» (1939 р.) зазначав, що
спортсмени-вудкарі увічнювали свої трофеї в
особливий спосіб – висушуванням голів риби з
використанням спирту, лаку та фарб15. Рибаль-
ські трофеї були представлені у 1894 р. на За-
гальнонаціон альній крайовій виставці,16 де
серед іншого були знаряддя для «дикого рибаль-
ства» різноманітні саки, крошні, вудки, ості17.
Відзначалось, що найбільше рибальських екс-
понатів на цю виставку представив Станіслав
Ключицькі18.
Слід відмітити, що через економічну відста-
лість Галичини спортивне рибальство не на-
було такого розмаху, як в інших провінціях Ав-
стро-Угорської імперії чи країнах Європи. На
думку Новака, у вудковому спорті перше місце
7 Kulmatycki W. O wartości gospodarczej rewirów rybackich Pokucia / W. Kulmatycki. – Lwów: [b. w.], 1930. –
S. 10.
8 Nadzwyczajny połów pstrągów// Łowiec. – 1894. –№ 11. – S. 175.
9 Іван Франко “О гарний ти, краю”: Твори про Гуцульщину і гуцулів / Упорядкування, передмова та при-
мітки Ігоря Пелипейка. – Косів: Писаний Камінь, 2006. – С. 375.
10 Іван Франко “О гарний ти, краю”: Твори про Гуцульщину і гуцулів / Упорядкування, передмова та при-
мітки Ігоря Пелипейка. – Косів: Писаний Камінь, 2006. – С. 367.
11 Франко П. Спогади про батька / П. Франко // Спогади про Івана Франка. – Львів: Каменяр, 1997. –
С. 454.
12 Rybolowstwo jako sport// Przeglądmyśliwski. – 1924. –№ 22-23. – S.22-23.
13 Верхратський І. Початки до уложення номенклатури и терминологиі природописної народнеі / І. Вер-
хратський. – Ч. ІІ. – Львів : [б. в.], 1869. – 40. – С. 20.
14 Ломацький М. Верховино, світку ти наш… / М. Ломацький. – Мюнхен : [б. в.], 1960. – Ч. ІІ. – 288 с.
15 Przygodzki Z. Sposób preparacji głowy szczupaka / Z Przygodzki // Wiadomości Wędkarskie. – 1939. –
№ 5. – S. 53–55.
16 Starkl J., Fiszer Z. Powszechna wystawa krajowa 1894 r. i siły produkcyjne kraju: Łowiectwo i rybactwo /
Juliusz Starkl, Zygmunt Fiszer. – Lwów: Wydział krajowy, 1896. – S.129.
17 Łowiectwo na powszechnej wystawie krajowej // Łowiec. – 1894. – № 7. – S. 97-98.
18 Wystawa krajowa we Lwowie // Okólnik. – 1895. – № 15. – S. 16.
посідають Англія, Німеччина та скандинавські
країни. Він відзначав, що щороку багато англій-
ців виїжджають до Норвегії для того, щоб мати
там змогу порибалити у гірських річках. Такої ж
думку дотримувався Й. Розвадовський, відзна-
чаючи, що в Англії рибальський спорт носить
елітарний характер19. Для популяризації ресто-
ранного та готельного бізнесу у штаті Колорадо
в США відвідувачам пропонували можливість
самим зловити форель у штучному потічку20.
В Англії, Америці та Японії виготовляють
найкращі вудилища,21 а вартість оздоблених ву-
дилищ становила 200 золотих, і вони користу-
ються великим попитом у Європі22. Тогочасні
рибалки також відзначали кращі вудилища
Англії23.
3/4 ’2016Олег Проців К Р А Є З Н А В С Т В О
190
19Rozwadowski J. Z zapisków dyletanta. Bajka o głodzeniu się łososia w świetle praktyki rybackiej. // Okólnik. –
1898. – №31. – S. 30
20 Rybołowstwo w restauracyi// Okólnik. – 1908. – № 97. – S. 33.
21 Nowak J. Sport wędkowy. // Okólnik. – 1908. – № 102. – S. 296 – 302.
22 Fiszer Z. Rybactwo na wystawie krajowej we Lwowie r. 1894 / Z. Fiszer // Okólnik. – 1895. – № 14. –
S. 19–27.
23W sprawie wędkarstwa// Przeglądmyśliwski. – 1925. –№ 3 (51). – S.48.
// Okólnik. – 1897. – № 30. – S. 30
Любителі спортивного рибальства намага-
лись пояснити низький розвиток цього виду
спорту у Галичині іншим рівнем психологією
нації: «Англійцям, яким притаманна холодна
кров, більше підходить рибалка, тоді як у Гали-
чині люди є більш рухливими, і вони не можуть
годинами сидіти на березі річки та дивитись на
поплавок»24. П. Лєснєвський у статті «Рибаль-
ство» (1897 р.) вказував, що серед рибалок сере-
дини ХІХ ст. – початку ХХ ст. вудка не була в
пошані і вважалась дитячою забавкою.25 Подіб-
ної думки дотримувався С. П. Павлюк, який вка-
зував, що вудка займає одне із найпоширеніших
та найбільш примітивних засобів рибної ловлі.
Лише з кінця XIX ст. почали використовуватись
фабричні гачки.
Господарське та культурне значення спортивного рибальства
у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
191
24Starkiewicz L.,,Na podświt” //Łowiec. – 1904. –
№ 2. – S. 17.
25Leśniewski P. Rybołówstwo / P. Leśniewski //
Okólnik. – 1897. – № 30. – S. 8–26.
// Okólnik. – 1899. – № 39. – S.16. // Okólnik. – 1899. – № 37. – S.16.
// Okólnik. – 1899. – № 38. – S.16.
А вудками користувалися, насамперед, під-
літки, а також дорослі рибалки у тому випадку,
коли розраховували на невеликий улов»26. Інша
думка представлена у книзі «Гуцульщина. Істо-
рико-етнографічне дослідження» (1987 р.), де
відзначалось, що на території Гуцульщини, як і
загалом по Україні, ловля риби за допомогою
вудок була також поширеною27.
Тогочасні дослідники рибальського спорту,
намагаючись популяризувати рибальський спорт,
відзначали його корисний вплив на здоров’я лю-
дини та розвиток у неї творчого потенціалу. Так,
у статті «Переваги рибальства» (1906 р.) вка-
зано, що вудкарство проносить користь не лише
з риби, але й розвиває лагідність характеру та
творчу уяву. Автор статті зробив ці висновки на
основі аналізу, що вудкарством займаються
багато художників та поетів, які під час рибалки
написали багато художніх творів та намалювали
багато картин. Крім того, спортивне рибальство
дуже корисно впливає на жінок для зняття не-
рвового навантаження, хоча жінки дуже мало
займаються цим видом спорту28. Практично ана-
логічну позицію займав голова Товариства лю-
бителів вудкового спорту Новак у статті «Вудко-
вий спорт», вказуючи, що цей спорт добре
впливає на нервову систему29. В. Гацкі вважав,
що заняття вудкарським спортом у порівнянні з
3/4 ’2016Олег Проців К Р А Є З Н А В С Т В О
192
26 Українське народознавство / За заг. ред. С. П. Павлюка. – Львів: Фенікс, 1994. – С. 334.
27 Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження / Відпов. ред. Ю.Г. Гошко. – К.: Наук. думка, 1987. – С. 157.
28 Zalety wędkarstwa. // Okólnik. – 1906. – № 90. – S.14-15.
29 Nowak J.Sport wędkowy. // Okólnik. – 1908. – № 102. – S. 296 – 302.
мисливством є набагато дешевшим видом відпо-
чинку, оскільки за право полювання потрібно пла-
тити, а за ловлю вудкою – ні. Крім того, рибаль-
ське знаряддя є дешевшим, і тому вудкарством
займаються різні прошарки суспільства. Рибо-
ловля та полювання мали свої переваги і недоліки.
Так, приготування до ловлі риби є більш клопіт-
ною справою ніж збирання на полювання, так як
для полювання потрібно взяти з собою лише руш-
ницю, а рибалці потрібні й інші речі. Але оскільки
полювання є колективним заняттям, то мисливці
більше часу витрачали на його організацію. Але
й також відмічалось, що одним із негативних фак-
торів вудкарства є його велика залежність від по-
годних умов – рибалка з вудкою не міг заховатись
від дощу чи холоду. Відзначалась й інша нега-
тивна сторона спортивного рибальства – біль-
шість рибалок були затятими курцями, які на ри-
балці курили більше ніж звичайно. Мисливець на
відміну від рибалки мав можливість весь день хо-
дити і насолоджуватись природою, тоді як ри-
балка сидів на одному місці. Більше того, знання
місцевості, де ловити рибу, у вудкарстві має
більше значення, ніж знання місцевості у мислив-
стві. Рибалки, на відміну від мисливців, завжди
знаходили більше виправдань, наприклад, «сьо-
годні риба не ловиться», тобто, риба винна, а не
рибалка. Рибалки більше заздрять не тому, хто
зловив велику рибу, а хто знає краще місце для
лову. Рибалки змушені ще з ночі зайняти місце ви-
лову, щоб інший його не зайняв, бо, як правило,
він це місце підгодовував. У переважній більшості
рибалки менше люблять їсти рибу, ніж мисливці
дичину. Негативно впливали на розвиток спортив-
ного рибальства молоді хлопці, які виловлювали
рибу, незважаючи на її розмір, і калічили її. Після
декількох вдалих виловів риби ці хлопці призви-
чаювались до цього і становили групу професій-
них вудкарських браконьєрів30.
Тогочасні рибалки опубліковували власні
думки та враження, якими ділилися з іншими
рибалками. Багато праць про спортивне рибаль-
ство публікували у щорічнику «Верхи», який
був присвячений горам та гуцулам. Б. Романі-
шин у статті «Спортивне рибальство. Про вилов
форелі, лосося і харіуса на штучні приманки»
описав методи вилову у гірських потоках фо-
релі, лосося та харіуса (Краків, 1927 р.)31. Вели-
кий список приманок описав П. Лєснєвський у
праці «Загальне риболовство»32. Відзначалось,
що у Галичині набуло поширення для наживки
використовувати штучну приманку «Phantom»33.
Т. Габришевський у статті «Рибальство у
го рах» описав рибальство у Галицьких Татрах34,
а про потенційну можливість організації відпо-
чинку, включаючи у Карпатах рибальський спорт,
описав В. Бєсніцкі у статті «Організація туризму
у Бескидах»35. Великий вклад у розвиток рибаль-
ства зробило Галицьке мисливське товариство. З
нагоди 50-річчя його заснування Северин Кро-
гульський видав книгу «Піввіку», в якій серед ін-
шого описав діяльність товариства у секторі
рибальства36. На початку ХХ ст. до найбільшої
популяризації вудкового спорту спричинились
Господарське та культурне значення спортивного рибальства
у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
193
30 Myśliwy i Rybak Władysław Gacki // Łowiec – 1933. – № 15. – S. 177–178.
31 Romaniszyn Bronisław Rybołówstwo sportowe. O łowieniu pstrąga, łososia i lipienia na sztuczną muchę. //
Wierchy. – 1927. – S. 42–62.
32 Leśniewski P. Rybołówstwo w ogólności / P. Leśniewski // Okólnik. – 1897. – № 29. – S. 10–23.
33 Nadzwyczajny połów pstrągów// Łowiec. – 1894. –№ 11. – S. 175.
34 Gabryszewski TadeuszRybołostwo w górach. // Wierchy. – 1923. – S. 217–225.
35 Wójcik-Bieśnicki Adam Beskid Niski jako teren turystyczny. // Wierchy. – 1935. – S. 71–89.
36 Krogulski S. Pół wieku: Zarys działalności Małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876–1926 / Seweryn
Krogulski. – Lwów: Małopolskie towarzystwo łowieckie, 1929. – S. 110–113.
Реклама рибальских снастей (1902)
журнал «Рибальський огляд» та газета «Вудкарські
відомості»37, 38, 39,40.
Великий вклад у популяризацію вилову риби вудкою
вніс виходець зі Східної Галичини (м. Дрогобич) Й.
Роз вадовський, який зробив порівняльний аналіз роз-
витку галицького вудкового спорту з іноземним, а також
відобразив чимало оригінальних способів вудіння риби,
описав будову різних видів вудок та допоміжних при-
строїв до них, проаналізував побут галицьких спор-
тсменів-рибалок, склав рибальський календар та опи-
сав багато способів вилову риби вудкою, якими
користувалися місцеві вудкарі, та методи догляду за
снастю тощо. Серед головних праць, присвячених цій
темі ‒ «Довідник для любителів вудкового спорту»
(«Poradnikdlamiłosznikówsportuwędkowego»)41,42,43. та
«Наша риба» («Naszeryby»)44,45, 46, 47, 48, 49, 50.
У статті «Господарські та торгівельні новини» вка-
зано, що книгу Й. Розвадовського «Довідник для лю-
бителів вудкового спорту» можна було купити заціною
1.80 злотих51. Автор статті «Подорож до басейну Ду-
найця» характеризує Й. Розвадовського як великого по-
ціновувача вудкарського спорту52. Про особливості ви-
лову форелі вудкою на Гуцульщині наприкінці ХІХ ст.
йшлось у статтях «Путівник для подорожуючих Чорно-
горою у Косівському повіті»53, «Вилов форелі вудкою»54
3/4 ’2016Олег Проців К Р А Є З Н А В С Т В О
194
37 Onysków J. Z obwodów rybackich // Przegląd rybacki. – 1939. – № 4. – S. 172–173.
38 Stradyń J. Drygawice / J. Stradyń // Przegląd rybacki. – 1939. – № 3. – S. 123–125.
39 Stradyń J. Drygawice / J. Stradyń // Przegląd rybacki. – 1939. – № 4. – S. 170–171.
40 Przyklęk E. Co należy zmienić i wprowadzić / E Przyklęk // Wiadomości Rybackie. – 1926. – № 1. – S. 4–5.
41 Rozwadowski J. Poradnik dla miłoszników sportu wędkowego / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1899. – № 37.
S. 14–31.
42 Rozwadowski J. Poradnik dla miłoszników sportu wędkowego / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1899. – № 38. –
S. 9–27.
43 Rozwadowski J. Poradnik dla miłoszników sportu wędkowego / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1899. – № 41. –
S. 12–37.
44 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1901. – № 51. – S. 85–95.
45 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1901. – № 53. – S. 163–168.
46 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1901. – № 55. – S. 266–270.
47 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1902. – № 56. – S. 14–19.
48 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik Rybacki. – 1903. – № 62. – S. 24–31.
49 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik Rybacki. – 1903. – № 65. – S. 182–193.
50 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik Rybacki. – 1903. – № 66. – S. 226–245.
51 Wiadomości gospodarskie i handlowe // Okólnik. – 1901. – № 52. – S.153.
52 Wycieczka do dorzecza Dunajca// Okólnik. – 1898. – № 34. – S.5-7.
53 Gregorowicz J. Przewodnik po zwiedzających Czarnogórę, położoną w powiecie Kossowskim / J. Gregorowicz. –
Lwów: [b. w.], 1881. – S. 61.
54 С. J. K. Łowienie pstrągów wędką / С. J. K. // Łowiec. – 1882. – № 9. – S. 137–138.
Реклама часопису „WiadomościWędkar-
skie”
Myśliwy. – 1938. – № 5. – S. 5.
та «Край гуцулів» Я. Шнайдера55. П. Франко та
Г. Величко залишили спогади про вилов риби вуд-
кою на Гуцульщині, який практикував І. Фран -
ко56,57. Про вдалий улов головатиці на вудку у ком-
панії з генерал-майором згадував суддя К. Ума з
Жаб’є (нині смт. Верховина) у статті «У листопаді
над Черемошем». Він відзначав, що для вилову
хижих риб місцеві рибалки використовували й
олов’яні блешні, яких тут називали микалом58.
О. Антонович у «Спогадах» вказував, що анало-
гічним методом, як на Гуцульщині, так і на
Бойківщині вудили стругів59. Ф. Хойновський
(«Призначення, спосіб і умови використання
гачка»), Е. Бенечек («Рибне господарство у Ви-
соцьку та його околиці»), М. Звєжицький («Акту-
альні зауваження») відзначали, що наприкінці
ХІХ – початку ХХ ст. вилов риби набув найбіль-
шого поширення як форма відпочинку і став вва-
жатися одним із видів спорту60,61,62.
Також цій темі були присвячені статті «Вилов
форелі вудкою»,63 «Із записок дилетанта»,64 «Спо-
гади про батька»65. У статті «Дністер та Прут»
Господарське та культурне значення спортивного рибальства
у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
195
//Łowiec – 1938. – № 9-10. //Łowiec – 1938. – № 15-16.
55 Schnaider J. Z kraju Hucułów / J. Schnaider // Lud. – 1901. – T. VIІ. – S. 264.
56 Франко П. Спогади про батька / П. Франко // Спогади про Івана Франка. – Львів : Каменяр, 1997. –
С. 457.
57 Величко Г. Спомини про Івана Франка / Г. Величко // Спогади про Івана Франка. – Львів : Каменяр,
1997. – С. 438.
58 Верхратський І. Початки до уложення номенклатури и терминологиі природописної народнеі / І. Вер-
хратський. – Ч. V. – Львів : [б. в.], 1872. – С. 34.
59 Антонович О. Спогади / О. Антонович. – Київ – Вашингтон : АО “Август”, 1999. – С. 48-49.
60Choynowski F. Cel, sposób i warunki użycia haka lądowniczego / F. Choynowski // Wiadomości Wędkarskie. –
1938. – № I. – S. 3.
61 Beneczek E. Gospodarstwo rybne w Wysocku i okolicy / E. Beneczek // Okólnik. – 1893. – № 8. – S. 37–38.
62Zwierzycki M. Uwagi na czasie / M. Zwierzycki // Wiadomości Wędkarskie. – 1939. – № 4. – S. 44.
63 С. J. K. Łowienie pstrągów wędką / С. J. K. // Łowiec. – 1882. – № 9. – S. 138.
64Rozwadowski J. Iz zapisków dyletanta / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1897. – № 28. – S. 21.
65 Франко П. Спогади про батька / П. Франко // Спогади про Івана Франка. – Львів : Каменяр, 1997. – С. 454.
(1898 р.) вказувалось, що найкраще на Пруті ло-
вити форель на вудку вище Коломийського моста,
де вода «котлує»,66 а у статті «Водяна жаба при-
датна для споживання» описано методи ловлі
вудкою жаб67. Крім публікації на тему рибальства
для його популяризації організовували лекції
щодо технології вилову риби вудкою68.
Відомо також, що у Галичині любителі спор-
тивної рибалки спричинились до розвитку техно-
логії спортивного рибальства. Зокрема, Герціг Ві-
зенберг, фабрикант з Самбора, отримав патент на
вудку, так як він придумав особливий спосіб кріп-
лення шнурка до вудилища69. У статті «Зміцнення
рибальської жилки» давали пораду, щоб помістити
шнурок, що є у вудці, на декілька хвилин у бензин,
тоді він довше зберігається і не тоне у воді70.
Збереглись й описи вудок та методів ловлі
риби у Галичині. Так Сліпенчук Іван Васильович,
1933 р. н. згадував: «Вудка складалися з ліщино-
вого «держка» («вудилище»), плетеного шнурка
(«швари») із білої вовни, до якого прив’язували
«первицю» (наплетену сиву вовну), а до неї – за-
лізний гачок. На гачок чіпляли приманку –
черв’ячки і закидали вудку у воду. Самі гачки
дуже дорого коштували і були у великому дефі-
циті. Кікінчук з Бистриця був у Німеччіні і вивіз
видти гачків. Дєдя покойний за один німецкий
гачок дав Кікінчукови кілю масла. Тогди жилки
ни було, тому шукали білого, або сорокатого
коня, аби мав білий фист. Із кінского фоста
вимиткали найдовшу шерсть. Три шерстини
сукали докупи і це називалоси волошня. До во-
лошні вїзали гачок, а дальше доточували то-
неньку ниточку і так робили вудку. Риба виділа
волошню у воді, але тогди риба ни була перепу-
жена і ни тікала. Типер риба така перепужена,
она вего боїтси і на волошню її би ни ймив»71 .
Про особливості ловлі риби вудкою йшлось
у статті «Ловля риби» (1894 р.): чим більше була
розвинена країна, тим більше способів ловлі
риби в ній застосовували. Найбільше способів
вилову існувало у спортивному вудковому ри-
бальстві, в якому переплітались приємність та
користь. Зокрема, найкращим часом для лов-
лення риби на вудку вважався ранок або вечір;
одяг рибака повинен бути темного кольору, щоб
не відлякувати рибу; ловити форель потрібно що-
разу в іншому місці; рибалити найкраще на глиб-
шому місці, так як на більшій глибині ловиться
більша риба; з метою запобігання псуванню риби
та її тривалого зберігання при волові форелі або
лосося їх слід було одразу зарізати і біля хвоста
3/4 ’2016Олег Проців К Р А Є З Н А В С Т В О
196
66 Dniestr i Prut. // Okólnik. – 1898. – № 32. – S.17-18.
67 Żaba wodna jadalna// Okólnik. – 1898. – № 31. – S.23-24.
68 Kurs rybacki we Lwowie // Przegląd rybacki. – 1937. – № 3. – S. 118–119.
69 Patent na wędkę. // Okólnik. – 1905. – № 79. – S.196.
70 Utrwalenie linki wędkowej. // Okólnik. – 1906. – № 86. – S.225.
71 Зеленчук Я. І. Українознавчо-історична реконструкція етносоціальної системи Гуцульщини [Текст] :
дис. … канд. істор. наук:09.00.12 / Зеленчук Ярослав Іванович. — К. : [б. в.], 2008. — C. 229-234.
Оголошення про продажу
«Довідник для любителів вудкового спорту»
// Okólnik. – 1904. – № 71. – S.196.
У бібліотеці зберігалось 462 книги, в тому
числі 153 польською мовою, 10 чеською,
8 хорватською, 3 італійською, 24 російською,
11 англійською, 197 німецькою.
Spis dzieł, broszur i czasopism // Okólnik. –
1904. – № 71. – S.196.
Статут та правила поведінки у Львівському
спортивному рибальському клубі
Statut i regulamin Sportowego Klubu
Rybackiego we Lwowie. – Lwów:
drukarnia Kupiecka, 1936. – 8.s.
зробити надріз, щоб повністю зійшла кров. Крім
ловлі риби вудкою пропонували для вилову щу-
пака використовувати вогнепальну зброю, вка-
зуючи, що цей метод годиться у спекотний пе-
ріод, коли щупак плаває зверху. Для набоїв
найкраще використовувати дріб, а цілитись по-
трібно перед головою риби, а після пострілу – ви-
ловлювати його у воді, щоб не пішов на дно72.
Рибальська галузь, яка тісно пов’язана з при-
родою, часто згадується у народній творчості:
прислів’ях, забобонах тощо. Зокрема, звичаї та
традиції рибалок описав у книзі «Мисливські за-
бобони» Юліан Ейсмонд73. Відомі й специфічні
забобони, притаманні вудкарському спорту. Зок-
рема, рибалки не хотіли, щоб їм щось побажали,
бо тоді не повезе; заборонялось переступати
через вудку або кому-небудь її позичати, так як
чужа вудка не приносить доброго вилову риби.
Не прийнято було вихвалятись уловом риби, щоб
тим самим не заворожувати вудку. Вважалось,
що сторонні люди, які спостерігають за ловлен-
ням риби, не приносять щастя. Рекомендували
менше ходити по берегу, так як це відлякує рибу.
При ловлі риби потрібно стояти так, щоб власна
тінь не падала на воду, так як це також відляку-
вало рибу74. У своїй праці «Гуцульщина» В. Шу-
хевич присвятив рибальству окремий розділ75.
Він зазначав, що для покращення вилову риби на
вудку у Гуцульщині використовували чари. Зок-
рема, до рибальської снасті вплітали мотузку з
повішеника або 12 волосків з тімені повішеника
вплітали до жилки від вудки. Вони вірили, що на
таку вудку добре ловитимуться пструги76.
Окрему групу народної творчості становили
приповідки. Іван Франко у книзі «Галицько-ру-
ські народні приповідки» вказував, що у Гали-
чині були такі прислів’я: «На вудку прошена
риба йде», «Вудка – то така річ, що до неї при-
чеплений єден дурень у воді, а другий – на бе-
резі»77. В. Гнатюк записав теж гуцульську при-
повідку: «Пструг на вудку не бере, доки ся лист
на вільсі не розів’є»78.У статті «З записок диле-
танта» (1898 р.) була приповідка «Мокрий мис-
ливець, сухий рибак – всі дурні», а автор порів-
нював рибака до видри, яка постійно є мокрою79.
Спортивне рибальство знайшло своє відобра-
ження й у рибальському законодавстві, яке діяло
у Галичині під час її входження в Австро-Угор-
ську імперію та Другу Річ Посполиту. Одним з
перших нормативно-правових актів, що регла-
ментував використання вудки було Розпоряд-
ження намісника Галичини від 28 червня 1883
року, яке вийшло для забезпечення дії закону
«Щодо заходів розвитку рибальства у внутріш-
ніх водах» й забороняло використовувати
«шнуркові вудки (нічні шнури)»80.
Й. Розвадовський у статті «Наша риба» опи-
сав заборонені снасті, які складались із довгого
міцного поперечного шнура, до якого через кож-
ний метр кріпили латунні гнучкі дроти з гач-
ками. На гачки натягали наживку (дрібну рибу).
Головним чином цим методом ловили минів
(Lota lota) та сомів81. А. Ожеховський відзначав,
що ці снасті були аналогом вудки, тільки без по-
плавка. Їх переважно використовували в Станіс-
лавському воєводстві. До жилки, зробленої зі
сталевого дроту, прикріплювали від кількох до
кільканадцяти гачків з наживкою (переважно
дрібною рибою). Їх закидали у воду і залишали
на тривалий час82.
Господарське та культурне значення спортивного рибальства
у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
197
72 Sztuczne łowienie ryb. // Okólnik. – 1894. – № 12. – S. 5–7.
73Ejsmond J. Zabobony myśliwskie/Julian Ejsmond. – Lwów: Słowo, 1926. – 46 s.
74Myśliwy i Rybak Władysław Gacki //Łowiec – 1933. – № 15. – S.177–178.
75 Шухевич В. О. Гуцульщина. Перша і друга частини. Друге видання. – Верховина: Журнал „Гуцульщина”,
1997. – С. 257.
76 Шухевич В. Гуцульщина / В. Шухевич. – Верховина : Гуцульщина, 1997. – Т. 1. – Ч. 1–2. – С. 253–254.
77 Франко І. Галицько-руські народні приповідки. – Т. І. – Вип. 2 (Відати – Діти) / І. Франко // етнографіч-
ний збірник. – Львів: НТШ, 1905. – Т. VІ. – . 293.
78 Гнатюк В. Raimund Friedrich Kaindl [Рецензія на праці] / В. Гнатюк // Записки НТШ. – 1898. – Т. 26. –
Кн. 6. – 48.
79 Z zapisków dyletanta // Okólnik. – 1898. – № 34. – S.9-11.
80 Розпорядженье ц. к. НамѢстника Галицїи съ дня 28. Червца 1883 ч. 665 1/пр. перепроваджаюче оуставў
краевў для Галицїи съ дня 19. Листопада 1882 (Вђст. зак. кр. Ч. 57) дотычўщў ся где ыкихъ середковъ до по-
днесеня рибацтва на водах среди краю // зак. кр. – 1883. – Ч. ХІХ. – С. 158– 164.
81 Rozwadowski J. Nasze ryby / J. Rozwadowski // Okólnik. – 1901. – № 51. – S. 89–94.
82 Orzechowski A. Ochrona rybołówstwa w Karpatach Wschodnich / A. Orzechowski // Ankieta w sprawie Karpat
Wschodnich. – Warszawa: [b. w.], 1932. – S. 201-202.
Заборона використання цього різновиду
вудки існувала і за правління Другої Речі По-
сполитої. Відповідно до «Закону про рибаль-
ство» від 7 березня 1932 р. визначалось, що для
вилову вудкою в орендованих рибальських ре-
вірах необхідно було придбати спеціальний до-
звіл – «Вудкарську картку», яку видавали на
піврічний, річний або трирічний термін. Визна-
чалась і вартість картки в залежності на тер-
міну її дії83.
Виходячи зі своєї компетентності, органи
державної влади на місцях приймали власні роз-
порядчі рішення. Зокрема, у «Директиві відділу
землеробства Станиславівського воєводства про
порядок видачі дозволів та з інших питань. 14
лютого – 6 грудня 1933 р.» визначено, що у не-
ділю з 6 до 20 години заборонено використання
рибальських снастей крім вудки, так як це вва-
жалось відпочинком84.
Також Станіславський воєвода у «Циркулярі
відділу землеробства і земельних реформ про
встановлення зразка посвідчення на право ви-
лову риби, 2 травня 1935 р.» повідомив всіх ста-
рост про єдиний зразок рибальської та вудкар-
ської карт і дозволу на спортивний вилов риби
вудкою. У зразку бланка передбачалась фотокар-
тка85. Відповідно до історичних джерел відміча-
лось, що у Заліщицькому повіті Тернопільського
воєводства у 1933 р. лише на LXV окрузі Дніс-
тра було видано 13 карток для вудіння86.
Для охорони запасів риби були встановлені
охоронні періоди та мінімальні розміри риби,
яку можна було також виловлювати за допомо-
гою вудки. Відповідно до Розпорядження Мініс-
тра землеробства від 27 жовтня 1932 р. «Про
охорону риби та раків у відкритих водоймах»87
встановлювались такі показники:
Крім того, був регламентований час рибо-
ловлі та використання рибальських знарядь. Від-
повідно до «Директиви відділу землеробства»
заборонялось використання рибальських зна-
рядь (крім ручної вудки) в неділю з 6.00 до 20.00
з аргументацією, що риба повинна спокійно жи-
рувати хоча б раз на тиждень88.
Знайшла своє відображення й проблема гу-
манного відношення до риби під час її ловлі на
вудку. Зокрема, автор статті «Микуличин у ве-
ресні 1884 року» вказував, що він, перебуваючи
на відпочинку у Микуличині, спостерігав як ри-
балки з вудкою використовували для наживки
живу рибу, що суперечить вимогам чинного
3/4 ’2016Олег Проців К Р А Є З Н А В С Т В О
198
Назва риби Час охорони Мінімальні
розміри (см)
Осетер 1.06 – 31.07 100
Чечуга 1.10 – 31.12 40
Лосось 1.10 – 31.12 35
Форель 15.10 – 15.12 25
Дунайський лосось 15.03 – 15.05 40
Харіус 15.03 – 15.05 28
Судак – 35
Щука – 28
Лящ – 25
Рибець – 20
Марена – 25
Підуст – 20
Лин – 18
Язь – 20
Головень – 20
Плітка – 15
Вирезуб – 40
83 Ustawa z dnia 7 marca 1932 r. o rybołówstwie // Dz. u. R.P. – 1932. – № 35. – S. 586.
84 Державний архів Івано-Франківської області, (далі – ДАІФО), ф. 2, Станиславське воєводське управ-
ління, м. Станислав, 1919–1939 рр. оп. 9, спр. 520, Директиви відділу землеробства про порядок видачі до-
зволів та з інших питань. 14 лютого – 6 грудня 1933 р.), арк. 9.
85 Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2 (Станиславське воєводське управління, м. Станислав,
1919–1939 рр.), оп. 9, спр. 777 ( Циркуляри відділу землеробства і земельних реформ про встановлення зразку
посвідчення на право вилову риби, зразок посвідчення. 2 травня 1935 р.), арк. 2-5.
86 Державний архів Тернопільської області, ф. 231 (Тернопільське воєводське управління, 1920–1939 рр.), оп.
6, спр. 1741 (Список риболовецьких господарств на території Заліщицького повіту. 13 липня 1933 р.), арк. 2.
87 Rozporządzenie Ministra Rolnictwa i Reform Rolnych z dnia 27 października 1932 r. o ochronie ryb i raków
na wodach otwartych // Dz. u. R.P. – 1932. – № 105. – S. 2207.
88 ДАІФО), ф. 2 (Станиславське воєводське управління, м. Станислав, 1919–1939 рр.), оп. 9, спр. 520
(Директиви відділу землеробства про порядок видачі дозволів та з інших питань. 14 лютого – 6 грудня
1933 р.), арк. 9.
законодавства щодо гуманного відношення до
тварин89. Вудкарям рекомендували різати ще живу
рибу і спускати кров, так як риба з неспущеною
кров’ю є менш смачною і скоріше псується90.
Отже, вилов риби з застосуванням вудки ви-
користовувався у Галичині починаючи з ХІV ст.
У ХІХ ст. вилов риби вудкою набуває спортив-
ного характеру. У цей же період вперше законо-
давчо регламентується вилов риби вудкою, зок-
рема, мінімально допустима величина риби, а в
подальшому – запровадження вудкарської кар-
тки. Крім законодавчого забезпечення вилову
риби вудкою існували й звичаєві правила пове-
дінки у цій сфері. Встановлено, що у порівнянні
з іншими країнами Європи спортивне рибаль-
ство у Галичині не набуло великого поши-
рення.Вилов риби вудкою знайшов своє відоб-
раження у приповідках, прислів’ях, забобонах.
Господарське та культурне значення спортивного рибальства
у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
199
89 Mikuliczyn w wrześniu 1884. // Miesięcznik galicyjskiego Towarzystwa Ochrony Zwierząt. – 1882. –
№ 9-10. – S. 148–149.
90 Częściowy rozkład krwi rybiej // Okólnik. – 1907. – № 89. – S.317-318.
References
“Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych
krajów słowiańskich.” (1902), nakł. Filipa Sulimierskiego
i Władysława Walewskiego,Warszawa, vol. 2, pp.604.
“Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych
krajów słowiańskich.” (1902),nakł. Filipa Sulimierskiego
i Władysława Walewskiego,Warszawa,vol. 2, pp. 605.
“Protokół Walnego Zgromadzenia krajowego Towarzys-
twa rybackiego odbytego dnia 23 maja 1894 w Krakowie
w sali Rady miejskiej”(1894),Okólnik,vol.11,pp. 17-18.
“Myśliwy i Rybak Władysław Gacki (1933), Łowiec,
vol. 3, pp. 25-26.
Nowicki M. (1885),“O stanie stosunków rybackich i
prawnych w Galicyi”, Łowiec,vol. 9, pp. 145.
“Pstrągi w naszycb rzekach”(1886), Łowiec,vol. 8,
pp. 135.
Kulmatycki W. (1930),“O wartości gospodarczej
rewirów rybackich Pokucia”, [b. w.], Lwów,pp. 10.
“Nadzwyczajny połów pstrągów(1894), Łowiec,
vol.11, pp. 175.
Ivan Franko (2006), “O harnyy ty, krayu”: Tvory pro
Hutsul’shchynu i hutsuliv”, Uporyadkuvannya, pered-
mova ta prymitky Ihorya Pelypeyka,Pysanyy Kamin’,
Kosiv,pp. 375.
Ivan Franko (2006), “O harnyy ty, krayu”: Tvory pro
Hutsul’shchynu i hutsuliv, Uporyadkuvannya, peredmova
ta prymitky Ihorya Pelypeyka, Pysanyy Kamin’,
Kosiv,pp. 367.
Franko P. (1997),“Spohady pro bat’ka” Spohady pro
Ivana Franka, Kamenyar, L’viv,pp. 454.
“Rybolowstwo jako sport” (1924), Przeglądmyśliw -
ski, vol.22-23, pp. 22-23.
Verkhrat·s’kyy I. (1869),“Pochatky do ulozhennya
nomenklatury y termynolohyi pryrodopysnoyi narod-
nei”,vol. II,pp. 20.
Lomats’kyy M. (1960), “Verkhovyno, svitku ty
nash…”, Myunkhen : [b. v.], vol. II. – 288 s.
Przygodzki Z. (1939),“Sposób preparacji głowy
szczupaka”, Wiadomości Wędkarskie,vol. 5, pp. 53–55.
Starkl J., Fiszer Z. (1896),“Powszechna wystawa kra-
jowa 1894 r. i siły produkcyjne kraju: Łowiectwo i ry-
bactwo”,Wydział krajowy, Lwów,pp. 129.
“Łowiectwo na powszechnej wystawie krajowej”
(1894), Łowiec,vol.7, pp. 97-98.
“Wystawa krajowa we Lwowie” (1895), Okólnik,
vol. 15, pp. 16.
Rozwadowski J.(1898),“Z zapisków dyletanta. Bajka
o głodzeniu się łososia w świetle praktyki rybackiej. ”,
Okólnik, vol. 31, pp. 30
“Rybołowstwo w restauracyi”(1908), Okólnik, vol. 97,
pp. 33.
Nowak J.(1908),“Sport wędkowy.”,Okólnik,vol. 102,
pp. 296–302.
Fiszer Z. (1894),“Rybactwo na wystawie krajowej we
Lwowie r. 1894”, Okólnik, vol. 14, pp. 19–27.
“W sprawie wędkarstwa” (1925), Przeglądmyśliw -
ski,vol.3 (51),pp. 48.
Starkiewicz L. (1904), “Na podświt” Łowiec, vol. 2,
pp. 17.
Leśniewski P. (1897), “Rybołówstwo”, Okólnik,
vol. 30, pp. 8–26.
“Ukrayins’ke narodoznavstvo” (1994),Za zah. red. S.
P. Pavlyuka,Feniks, L’viv,pp. 334.
“Hutsul’shchyna.” Istoryko-etnohrafichne doslid-
zhennya (1987),Vidpov. red. Yu. H. Hoshko,Nauk.
dumka, K.,pp. 157.
“Zalety wędkarstwa. ”(1906), Okólnik, vol. 90,
pp. 14-15.
Nowak J.(1908),“Sport wędkowy”, Okólnik,vol. 102,
pp. 296–302.
“Myśliwy i Rybak Władysław Gacki” (1933),
Łowiec, vol. 15, pp. 177-178.
Romaniszyn Bronisław(1927),“Rybołówstwo spor-
towe. O łowieniu pstrąga, łososia i lipienia na sztuczną
muchę.”Wierchy,pp. 42-62.
Leśniewski P. (1897),“Rybołówstwo w ogólności”,
Okólnik,vol. 29,pp. 10–23.
“Nadzwyczajny połów pstrągów” (1894), Łowiec,
vol.11, pp. 175.
Gabryszewski Tadeusz(1923),“Rybołostwo w górach.”,
Wierchy, pp. 217-225.
Wójcik-Bieśnicki Adam (1935),“Beskid Niski jako
teren turystyczny.”, Wierchy,pp. 71-89.
Krogulski S.(1929),“Pół wieku: Zarys działalności
Małopolskiego towarzystwa łowieckiego 1876–
1926”,Małopolskie towarzystwo łowieckie, Lwów,pp.
110–113.
Onysków J. (1939),“Z obwodów rybackich”, Prze-
gląd rybacki, vol.4,pp. 172–173.
Stradyń J. (1939),“Drygawice”, Przegląd rybacki,vol.
3,pp. 123–125.
Stradyń J. (1939),“Drygawice”, Przegląd rybacki,
vol.4,pp. 170–171.
Przyklęk E. (1926),“Co należy zmienić i wprowa-
dzić”, Wiadomości Rybackie,vol. 1,pp. 4–5.
Rozwadowski J. (1899),“Poradnik dla miłoszników
sportu wędkowego”, Okólnik,vol. 37,pp. 14–31.
Rozwadowski J. (1899),“Poradnik dla miłoszników
sportu wędkowego”, Okólnik,vol. 38,pp. 9–27.
Rozwadowski J. (1899),“Poradnik dla miłoszników
sportu wędkowego”, Okólnik,vol. 41,pp. 12–37.
Rozwadowski J. (1901), “Nasze ryby”, Okólnik,
vol. 51, pp. 85–95.
Rozwadowski J. (1901),“Nasze ryby”, Okólnik, vol.
53, pp. 163–168.
Rozwadowski J. (1901),“Nasze ryby”, Okólnik,
vol. 55, pp. 266–270.
Rozwadowski J. (1902),“Nasze ryby”, Okólnik,
vol. 56, pp. 14–19.
Rozwadowski J. (1903),“Nasze ryby”, Okólnik Ry-
backi, vol. 62,pp. 24–31.
Rozwadowski J. (1903),“Nasze ryby”, Okólnik Ry-
backi,vol. 65,pp. 182–193.
Rozwadowski J. (1903),“Nasze ryby”, Okólnik Ry-
backi,vol. 66,pp. 226–245.
“Wiadomości gospodarskie i handlowe” (1901),
Okólnik, vol. 52, pp. 153.
“Wycieczka do dorzecza Dunajca”(1898),// Okól-
nik,vol. 34,pp. 5-7.
Gregorowicz J. (1881),“Przewodnik po zwiedzają-
cych Czarnogórę, położoną w powiecie Kossowskim”,
Lwów,pp. 61.
С. J. K. (1882),“Łowienie pstrągów wędką”, Ło-
wiec,vol. 9,pp. 137–138.
SchnaiderJ. (1902),“Z kraju Hucułów”, Lud, T. VIІ. –
pp. 264.
Franko P. (1997),“Spohady pro bat’ka”, Spohady pro
Ivana Franka,Kamenyar, L’viv,pp. 457.
Velychko H. (1997),“Spomyny pro Ivana Franka”,
Spohady pro Ivana Franka, Kamenyar, L’viv,pp. 438.
Verkhrat·s’kyy I. (1872),“Pochatky do ulozhennya
nomenklatury y termynolohyi pryrodopysnoyi narodnei”,
L’viv, pp. 34.
Antonovych O. (1999),“Spohady”, AO “Avhust”,
Kyyiv – Vashynhton, pp. 48-49.
Choynowski F. (1938),“Cel, sposób i warunki użycia
haka lądowniczego”, Wiadomości Wędkarskie, vol. I, pp.3.
Beneczek E. (1893),“Gospodarstwo rybne w Wy-
socku i okolicy”, Okólnik,vol. 8, pp. 37–38.
Zwierzycki M. (1939), “Uwagi na czasie”, Wiadomo-
ści Wędkarskie, vol. 4, pp. 44.
С. J. K. (1882), “Łowienie pstrągów wędką”, Łowiec,
vol. 9, pp. 138.
Rozwadowski J. (1897),“Iz zapisków dyletanta”,
Okólnik,vol. 28,pp. 21.
Franko P. (1997),“Spohady pro bat’ka”, Spohady pro
Ivana Franka,Kamenyar, L’viv,pp. 454.
“Dniestr i Prut. ” (1898),Okólnik,vol. 32,pp. 17-18.
“Żaba wodna jadalna” (1898), Okólnik,vol. 31,
pp. 23-24.
“Kurs rybacki we Lwowie” (1937),Przegląd
rybacki,vol. 3,pp. 118–119.
“Patent na wędkę” (1905), Okólnik, vol. 79, pp. 196.
“Utrwalenie linki wędkowej” (1906),Okólnik, vol. 86,
pp. 225.
Zelenchuk Ya. I. (2008),“Ukrayinoznavcho-istorychna
rekonstruktsiya etnosotsial’noyi systemy Hutsul’shchyny“
[Tekst] : dys. … kand. istor. nauk: 09.00.12 / Zelenchuk
Yaroslav Ivanovych. – K. : [b. v.], 2008. – pp. 229-234.
“Sztuczne łowienie ryb.” (1894) Okólnik, vol12, pp.5-7.
Ejsmond J. (1926),“Zabobony myśliwskie”, Słowo,
Lwów, 46 s.
“Myśliwy i Rybak Władysław Gacki” (1933),
Łowiec, vol. 15, pp. 177-178.
Shukhevych V. O. (1997),“Hutsul’shchyna.” Persha i
druha chastyny. Druhe vydannya. – Verkhovyna: Zhurnal
„Hutsul’shchyna”, pp. 257.
Shukhevych V. (1997),“Hutsul’shchyna”, Verkhovyna
: Hutsul’shchyna, T. 1. – Ch. 1–2. – pp. 253-254.
Franko I. (1905),“Halyts’ko-rus’ki narodni prypo-
vidky.”, T. I., Vyp. 2 (Vidaty – Dity) / I. Franko // etnoh-
rafichnyy zbirnyk,NTSh, L’viv, T. VI. – 293.
Hnatyuk V. (1898),“Raimund Friedrich Kaindl [Ret-
senziya na pratsi]”, Zapysky NTSh., T. 26. – Kn. 6. – 48.
“Z zapisków dyletanta” (1898), Okólnik, vol. 34,
pp. 9-11.
“Rozporyadzhen’e ts. k. NamѢstnyka Halytsyiy sъ
dnya 28. Chervtsa 1883” (1883), ch. 665 1/pr. pereprovad-
zhayuche oustavў kraevў dlya Halytsyiy sъ dnya 19. Lys-
topada 1882 (Vђst. zak. kr. Ch. 57) dotыchўshchў sya hde
ыkykhъ seredkovъ do podnesenya rybatstva na vodakh
sredy krayu // VѢst. zak. kr. – 1883. – Ch. KhIKh. –
pp. 158– 164.
Rozwadowski J. (1901), “Nasze ryby”, Okólnik,
vol. 51, pp. 89–94.
Orzechowski A. (1932),“Ochrona rybołówstwa w
Karpatach Wschodnich”, Ankieta w sprawie Karpat
Wschodnich, Warszawa, pp. 201-202.
“Ustawa z dnia 7 marca 1932 r. o rybołówstwie”
(1932),Dz. u. R.P., vol. 35, pp. 586.
“Mikuliczyn w wrześniu. ”(1882),// Miesięcznik ga-
licyjskiego Towarzystwa Ochrony Zwierząt, vol. 9-10,
pp. 148–149.
“Częściowy rozkład krwi rybiej” (1907), Okólnik,
vol. 89, pp. 317-318.
3/4 ’2016Олег Проців К Р А Є З Н А В С Т В О
200
Господарське та культурне значення спортивного рибальства
у Галичині ХІХ – початку ХХ ст.
201
К
ар
та
р
иб
ал
ьс
ки
х
го
сп
од
ар
ст
в
у
Га
ли
чи
ні
(
18
94
р
.)
|