Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни
У статті розглянуто динаміку чисельності, склад і заняття населення Полтавської губернії у 1914-1917 рр. Проаналізовано основні показники демографічної статистики регіону періоду Першої світової війни....
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168827 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни / В. Саранча // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 202-211. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168827 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1688272020-05-17T01:26:20Z Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни Саранча, В. Історія України у світлі регіональних досліджень У статті розглянуто динаміку чисельності, склад і заняття населення Полтавської губернії у 1914-1917 рр. Проаналізовано основні показники демографічної статистики регіону періоду Першої світової війни. The socialdemographic development aspects of the Poltava province in the years of First world war are investigated in the article. The lack of fundamental demographic statistics works of Large war predetermines actuality of regional studios to index a quantity and composition of population of regions of Ukraine in this period. The demographic processes and social structure of population of Poltava province during the war are described In the article. The dynamics of quantity, composition and employment of population of the Poltava province, is considered in 1914-1917, the basic indexes of demographic statistics of region are analysed. It is indicated that the First world war caused the appearance of negative demographic tendencies: deceleration of increase rate of total population, reduction of birth-rate and amount of marriages. Before the direct influence it is possible to take the change of a ratio of men and women that consisted in noticeable reduction of masculine population of Poltava. At the same time it practically did not influence on class proportions, did not result in the increase of death rate among citizens. It is found out, that migratory processes resulted in the increase of level of urbanization. Due to the actual stopping of migration of population to East regions the positive dynamics of increase of population in Poltava province was saved. В статье рассмотрены динамика численности, состав и занятия населения Полтавской губернии в 1914-1917 гг. Проанализированы основные показатели демографической статистики региона периода Первой мировой войны. 2016 Article Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни / В. Саранча // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 202-211. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168827 (477.53) (100) «1914/17» : 31 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень |
| spellingShingle |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Саранча, В. Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни Краєзнавство |
| description |
У статті розглянуто динаміку чисельності, склад і заняття населення Полтавської губернії
у 1914-1917 рр. Проаналізовано основні показники демографічної статистики регіону періоду Першої світової війни. |
| format |
Article |
| author |
Саранча, В. |
| author_facet |
Саранча, В. |
| author_sort |
Саранча, В. |
| title |
Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни |
| title_short |
Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни |
| title_full |
Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни |
| title_fullStr |
Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни |
| title_full_unstemmed |
Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни |
| title_sort |
соціально-демографічні процеси у полтавській губернії під час першої світової війни |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168827 |
| citation_txt |
Соціально-демографічні процеси у Полтавській губернії під час Першої світової війни / В. Саранча // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 202-211. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT sarančav socíalʹnodemografíčníprocesiupoltavsʹkíjguberníípídčasperšoísvítovoívíjni |
| first_indexed |
2025-07-15T03:34:41Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:34:41Z |
| _version_ |
1837682374075219968 |
| fulltext |
УДК 94 (477.53) (100) «1914/17» : 31
Віктор Саранча (м. Кременчук)
Соціально-демографічні процеси в Полтавській губернії
під час Першої світової війни
У статті розглянуто динаміку чисельності, склад і заняття населення Полтавської губернії
у 1914-1917 рр. Проаналізовано основні показники демографічної статистики регіону періоду
Першої світової війни.
Ключові слова: Полтавська губернія, Перша світова війна, населення, демографічні показ-
ники.
Viktor Sarancha
Socialdemographic processes in the Poltava province
in the First world war-time
The socialdemographic development aspects of the Poltava province in the years of First world
war are investigated in the article.
The lack of fundamental demographic statistics works of Large war predetermines actuality of re-
gional studios to index a quantity and composition of population of regions of Ukraine in this period.
The demographic processes and social structure of population of Poltava province during the war
are described In the article.
The dynamics of quantity, composition and employment of population of the Poltava province, is
considered in 1914-1917, the basic indexes of demographic statistics of region are analysed.
It is indicated that the First world war caused the appearance of negative demographic tendencies:
deceleration of increase rate of total population, reduction of birth-rate and amount of marriages.
Before the direct influence it is possible to take the change of a ratio of men and women that con-
sisted in noticeable reduction of masculine population of Poltava. At the same time it practically did
not influence on class proportions, did not result in the increase of death rate among citizens.
It is found out, that migratory processes resulted in the increase of level of urbanization. Due to
the actual stopping of migration of population to East regions the positive dynamics of increase of
population in Poltava province was saved.
Key words: the Poltava province, First world war, population, demographic indicators.
Виктор Саранча
Социально-демографические процессы в Полтавской
губернии во время Первой мировой войны
В статье рассмотрены динамика численности, состав и занятия населения Полтавской
губернии в 1914-1917 гг. Проанализированы основные показатели демографической статис-
тики региона периода Первой мировой войны.
Ключевые слова: Полтавская губерния, Первая мировая война, население, демографические
показатели.
202
Масштаб і засоби ведення Першої світової
війни 1914–1918 рр. призвели до колосальних
демографічних втрат у країнах-учасницях кон-
флікту. На фронтах Великої війни загинуло
понад 10 млн. військовослужбовців, а близько
20 млн. осіб було поранено і скалічено. У той же
час внаслідок бойових дій, голоду і хвороб,
викликаних війною, протягом 1914–1918 рр.
померло понад 11 млн. мирного населення. Демо -
графічні втрати, викликані змінами у природ-
ному русі населення у 1914-1918 рр. були
відчутними протягом ХХ століття1.
Відсутність фундаментальних праць з де-
мографічної статистики Великої війни зумов-
лює актуальність краєзнавчих студій, в яких
аналізуються показники, що характеризують
чисельність і склад населення регіонів України
у 1914–1917 рр. З початком світової війни ста-
тистична справа у Росії розбалансувалася і
показники із загальноімперських джерел стали
суттєво відрізнятися від регіональних даних,
тому в роботі використовуються як центральні,
так і губернські й місцеві джерела статистичної
інформації.
На початку минулого століття Полтавська
губернія являла собою унікальний соціокуль-
турний простір, сформований під впливом іс-
торичних і соціально-економічних чинників.
Остання чверть ХІХ ст. для Російської імперії
ознаменувалася значним пожвавленням демог-
рафічних процесів. Варто відмітити, що з 1897 р.
до 1914 р. загальна чисельність населення
Полтавщини збільшилася на 36,5%, при щоріч-
ному прирості на початку ХХ століття 1,5–
2,51%2,3,4,5,6,7,8.
В умовах світової війни темп зростання
загальної чисельності населення губернії змен-
шується у три рази. Більш відчутним його зга-
сання було помітно на селі, де щорічний абсо-
лютний приріст населення знижується з 2,19%
у 1913 р. до 0,26% (1916 р.). У той же час
за рахунок військовослужбовців, біженців,
працівників евакуйованих закладів і трудових
мігрантів із навколишніх сіл відбувається чоти-
риразове зростання відповідного показника
для міст губернії: з 1,32% (1913 р.) до 5,2% у
1916 р.9,10. Слід додати, що уже у 1914 р. гарні-
зон губернського центру налічував 20 797 осіб,
а тільки у Кохнівській волості під Кременчуком
було розміщено більше 6 000 військовослуж-
бовців.
Міське населення губернії мешкало у Пол -
таві, 14 повітових центрах і двох позаштатних
містах – Глинську і Градизьку. Станом на 1 січ -
ня 1914 р. більше половини городян (55,09%)
жили у чотирьох найбільших містах губернії:
Кременчуці (86 630 осіб), Полтаві (78 185 осіб),
Ромнах (34 162 особи) і Прилуках (29 563
особи). Найнижчий рівень урбанізації спосте-
рігався у Золото ніському (4,62%), Костянти -
но градському(4,92%) і Хорольскому (4,96%)
повітах11.
Соціально-демографічні процеси в Полтавській губернії
під час Першої світової війни
203
1 Россия в мировой войне 1914–1918 (в цифрах). – М.: Центральное статистическое управление, 1925. –
С. 3–10.
2 Обзор Полтавской губернии за 1914 год. – Полтава: Типография Губернского правления, 1916. –
С. 3–5.
3 Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. / под ред. Н. А. Тройницкого. – СПб:
ЦСК МВД, 1904. – Т.ХХХІІІ: Полтавская губерния. − С. 2, 3.
4 Статистический ежегодник России за 1910 год. – СПб, 1911. – С. 43.
5 Статистический ежегодник России за 1911 год. – СПб, 1912 – С. 42.
6 Статистический ежегодник России за 1913 год. – СПб, 1912. – С. 42.
7Статистический ежегодник России за 1912 год. – СПб, 1913. – С. 42.
8 Статистический ежегодник России за 1914 год. – Пг., 1915. – С. 42
9 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1914 год. – Полтава: Типография Т-ва Печатного
дела, 1914. – С. 2, 3.
10 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 2, 3.
11 Обзор Полтавской губернии за 1914 год. – Полтава: Типография Губернского правления, 1916. – 81 с.
Міграційні процеси, викликані війною, при-
скорюють темп і підвищують ступінь урбанізації
в губернії. Якщо протягом 1904–1913 рр. рівень
урбанізації на Полтавщині збільшився з 9,61%
до 9,78%, то у 1914 р. він склав 10,64%, у 1915 р. –
11,9%, у 1916 р. – 12%, а у 1917 р. відбувається
його зниження до 9,6%12,13,14.
У кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Полтав-
щина посідала п’яте місце в імперії за щіль-
ністю населення, поступаючись лише Москов-
ській, Подільській, Київській і Холмській
губерніям. Протягом 1897–1913 рр. цей показ-
ник збільшується з 54 до 70 осіб на км2, а його
середнє щорічне зростання – 1 особа на км2 –
зберігається під час війни до революційного
1917 року15,16,17.
Тривала війна негативним чином вплинула на
відтворення населення в губернії. Напередодні
Першої світової війни найвищий відносний по-
казник народжуваності – 42,4% спостерігався
серед православного населення губернії, тоді як
у юдеїв він сягав 26,9%, у протестантів – 8,9%,
серед римо-католиків – 8,4‰. Найбільша кіль-
кість народжень (27,61%) припадала на зимовий
період, найменша – на весну (21,81%), що
можна пояснити релігійною традицією і актив-
ною зайнятістю жінок дітородного віку на сіль-
ськогосподарських роботах.
Протягом 1904–1913 рр. показник народжу-
ваності на Полтавщині мав щорічні коливання
у межах 2-4%. Варто відзначити, що російсько-
японська війна і революція 1905-1907 рр. не
мали на нього суттєвого впливу. У той же час
лише за перший рік Першої світової війни від-
булося зниження народжуваності з 38,73%
(1914 рік) до 31,67% (1915 р.), 26,21% – у
1916 р. і 25,16% – у 1917 році. Більш об’єк-
тивну картину щодо падіння народжуваності
під час війни дає аналіз абсолютних показни-
ків, зафіксованих у сільській місцевості та міс-
тах губернії.
У останній передвоєнний рік було закладено
демографічний резерв, внаслідок якого у 1914 р.
на Полтавщині народилося на 3,1% дітей
більше, ніж у 1913 році. В умовах військового
часу зниження темпів народжуваності за абсо-
лютними показниками набуло лавиноподібного
характеру: якщо у 1915 р. зменшення кількості
народжень по губернії відносно 1914 року
склало 17%, то у 1916 році падіння сягнуло 30%.
Відчутніше зменшення народжуваності торкну-
лося сільської місцевості, де у 1916 р. народи-
лося на 31% дітей менше, ніж у 1914 р., тоді як
у містах Полтавщини падіння цього показника
склало 25,4%18,19,20.
У довоєнний період більше ніж 90% народ-
жень у губернії припадало на села, що відпові-
дало співвідношенню між сільським і міським
населенням Полтавщини. Тимчасове підви-
щення рівня урбанізації під час війни суттєво
3/4 ’2016Віктор Саранча К Р А Є З Н А В С Т В О
204
12 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1914 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1914. – С. 4.
13 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1915 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1915. − С. 5.
14 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 4.
15 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1914 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1914. – С. 4.
16 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1915 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1915. − С. 5.
17 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 4.
18 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1914 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1914. – С. 2, 3.
19 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1915 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1915. − С. 2.
20 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 2, 3.
не вплинуло на зростання частки дітей, народ-
жених у містах, зокрема у 1913 р. цей показник
становив 9,3%, а у 1916 р. – 9,9%21,22,23.
Напередодні Першої світової війни коефіці-
єнт шлюбності для основних конфесій Полтав-
щини мав такий вигляд: православні – 8,8%,
юдеї – 7,2%, протестанти – 3,5%, римо-като-
лики – 2,2%. Основна частка укладених шлюбів
(44,77%) припадала на зимовий період, а міні-
мальна кількість – 11,06% – на весну. Кількість
жінок, що брали шлюб у віці до 21 року (44,3%),
вдвічі перевищувала відповідний показник
серед чоловіків (22,7%)24.
Загальна кількість укладених в губернії
шлюбів у 1914 р. зменшується у порівнянні з
1913 р. на 21,6%. Як і падіння народжуваності,
зниження кількості шлюбів було більш відчут-
ним у сільській місцевості, де у 1915 р. спосте-
рігалося їх зменшення на 61,4% у порівнянні з
попереднім роком, тоді як відповідний показ-
ник для міст губернії упав на 25,7%. У той же
час зростає частка міських шлюбів: з 9,5% у
1913 р. до 16% у 1915 р., що пояснюється особ-
ливостями менталітету і більшими демографіч-
ними втратами внаслідок мобілізацій серед
сільського населення. Тенденції щодо змен-
шення кількості шлюбів під час війни просте-
жуються і у відносних показниках: 1913 р. –
8,26%; 1914 р. – 6,36%; 1915 р. – 2,61%; 1916 р. –
2,62%25,26.
Відчутне зменшення народжуваності в губер-
нії мало соціально-економічне і об’єктивно-
демографічне підґрунтя. Подорожчання життя і
втрата соціальних орієнтирів змінюють репро-
дуктивну поведінку населення – в таких умовах
народження другої-третьої дитини часто відкла-
далося на невизначений термін. Окрім того, за
даними військової статистики 68,32% новобран-
ців були неодруженими27, отже, низка призовів
до армії суттєво вплинула на зменшення кіль-
кості шлюбів і, відповідно, на народження пер-
вістків. Таким чином, падіння коефіцієнту
шлюбності було зумовлене цілою низкою при-
чин: зменшенням кількості потенційних нарече-
них, соціально-економічною нестабільністю, на-
пруженим психоемоційним станом населення
тощо.
Сукупність негативних чинників, викликаних
війною, мала вплинути на підвищення показни-
ків смертності серед населення губернії, що не
завжди підтверджується даними демографічної
статистики. Ефект зменшення смертності серед
цивільного населення під час воєн підтверджу-
ється і на прикладі Полтавської губернії28. З по-
чатку ХХ ст. на Полтавщині відзначається зни-
ження відносного показника смертності,
щорічні коливання якого становили ± 2%. Сут-
тєвий вплив на цей показник мали рівень медич-
ного обслуговування, санітарно-епідеміологічна
ситуація в регіоні, події економічного і політич-
ного характеру. Так, у революційному 1905 р. він
сягав 25,42%, у 1906 р. – 23,34%, а у відносно
спокійних 1912-1913 рр. – 19,19% і 20,84% від-
повідно.
Соціально-демографічні процеси в Полтавській губернії
під час Першої світової війни
205
21 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1914 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1914. – С. 2, 3.
22 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1915 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1915. − С. 2.
23 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 2, 3.
24 Статистический ежегодник России за 1913 год. – СПб, 1912. – С. 3–14.
25 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1915 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1915. − С. 3.
26 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 3.
27 Военно-статистический ежегодник армии за 1912 год. Издание Главного Штаба. – СПб: Военная Типо-
графия, 1914 – C. 336, 337.
28 Букалова С. В. Орловская губерния в годы Первой мировой войны: социально-экономические, органи-
зационно-управленческие и общественно-политические аспекты (дореволюционный период: июль 1914 –
февраль 1917 г.) : дис. ... канд. ист. наук : 07.00.02 / С. В. Букалова. – Орел, 2005. – С. 67.
У довоєнний період найвища смертність
спостерігалася серед православного населення
Полтавщини – 22,5%, проти 12,7% у юдеїв,
16,2% у протестантів і 9,1% у римо-католиків.
Найбільша кількість смертей в губернії – 30,12%
припадала на зимову пору року, найменша –
19,83%, на літо. Вікова структура смертності гу-
бернії в середньому за 1910–1913 рр. мала на-
ступний вигляд: діти до 5 років – 50%; особи
працездатного віку (15-60 років) – 23%; від 61
року і більше – 27%29.
Показник дитячої смертності, в особливості
немовлят від народження до 1 року є важливою
характеристикою рівня соціально-економічного
розвитку країни. Якісний прорив у галузі меди-
цини і санітарно-гігієнічної культури серед на-
селення призвів до значного зниження рівня
смертності серед немовлят у європейських краї-
нах. Так, у 1912 р. цей показник у Норвегії скла-
дав 6,8%, Франції – 7,8%, Великій Британії –
9,5%, Німеччині – 14,7%, Румунії і Угорщині –
18,6%. Висока смертність немовлят у Російській
імперії – 24,1% викликала занепокоєння на дер-
жавному рівні і серед прогресивних верств на-
селення30,.
Плідна праця земств і громадських діячів у
сфері народної освіти і медицини призвели до
того, що смертність немовлят до 1 року в укра-
їнських губерніях була нижче середніх показни-
ків по державі: Харківщина – 22,4%, Подільська
губернія – 14,1%, Полтавщина – 15,4%31.
Під час війни відбувається незначне змен-
шення відносних показників смертності у По-
лтавській губернії з 20,84% у 1913 р. до 19,64%
у 1916 р. У той же час аналіз на рівні «місто-
село» і дослідження динаміки абсолютних по-
казників у різних вікових групах дає більш
об’єктивну картину. Зокрема, у 1916 р. віднос-
ний показник смертності у містах губернії зрос-
тає у порівнянні з 1913 р. на 1,99%, у той же час
у селах він зменшується на 1,55%. Подібне
явище пояснюється більшими втратами сіль-
ського населення внаслідок мобілізацій 1914–
1916 рр. і підтверджується абсолютними показ-
никами32,33,34.
Динаміка абсолютних показників смертності
на Полтавщині протягом війни має циклічний
характер: у 1914 році померло на 2,2% менше
ніж у попередньому році, у 1915 р. на 5,06%
більше ніж у 1914 році, а у 1916 р. на 4,3%
менше ніж у 1915 році. За рахунок збільшення
чисельності городян внаслідок механічного при-
росту зростає їх частка у показниках смертності:
з 10,3% у 1913 році до 12,3% у 1916 р. Щодо аб-
солютних показників, то кількість померлих у
містах за 1916 р. перевищила відповідний показ-
ник 1914 р. на 14%, тоді як для сільської місце-
вості у відповідному порівнянні кількість смер-
тей зменшилася на 1,2%.
Підвищення показників смертності серед
городян відбулося за рахунок погіршення хар-
чування, дефіциту ліків і пального, загос-
трення санітарно-епідеміологічної ситуації в
умовах високої концентрації у містах осіб з
групи ризику щодо інфекційних захворювань:
біженців, військовополонених, поранених і
хворих вояків. Зокрема, протягом війни збіль-
шується частка пацієнтів Кременчуцької гу-
бернської лікарні з гостроінфекційними захво-
рюваннями з 22,01% у 1914 р. до 27,48% у
1916 р. Слід додати, що у 1915 році інфекційні
хвороби стали причиною смерті 53% пацієнтів
цього лікувального закладу, хоча взагалі про-
тягом 1914-1916 рр. епідеміологічна ситуація
3/4 ’2016Віктор Саранча К Р А Є З Н А В С Т В О
206
29 Статистический ежегодник России за 1913 год. – СПб, 1912. – С. 3.
30 Смертность младенцев в возрасте от рождения до одного года в 1909, 1910 и 1911 годах в Европейской
части России. – СПб, 1914 – С. 1–4.
31 Смертность младенцев в возрасте от рождения до одного года в 1912 году в Европейской части России.
– Пг., 1918. – С. 1–5.
32 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1914 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1914. – С. 2, 3.
33 Статистический справочник по Полтавской губернии на 1915 год. – Полтава: Типография Т-ва Печат-
ного дела, 1915. − С. 2.
34 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 2.
на Полтавщині утримувалася під належним
контролем35,36,37.
Під час війни відбуваються зміни у структурі
смертності православного населення губернії.
Спад народжуваності призводить до зменшення
у загальних показниках смертності частки дітей
віком до 5 років з 52,17% у 1913 р. до 45,79%
(1916 р.), тоді як для категорії «20-40 років»
вона збільшується на 1,92%38. Варто відмітити,
що з огляду на мобілізацію значної кількості чо-
ловіків 20-40 років цілком логічним було б зни-
ження відсотка смертності серед цієї вікової ка-
тегорії. Тому фактичне зростання смертності
можна пояснити негативним впливом обставин
військового часу на фізіологічну і психоемо-
ційну сферу особистості, яка в умовах ідеологіч-
ного пресингу держави і суспільних очікувань
змушена була коригувати власну соціальну по-
ведінку. Стан перманентного стресу і викликані
ним фізіологічне і психоемоційне виснаження
призводили до надриву життєвих сил і підви-
щення рівня смертності.
Вікова структура населення губернії на по-
чатку ХХ ст. характеризувалася домінуванням
у ній осіб молодших груп. Частка чоловіків
працездатного віку на селі у 1910 році складала
48,5%, а внаслідок мобілізаційних заходів
1914–1917 рр. цей контингент зменшився на
49,4%39.
За даними Всеросійського перепису насе-
лення 1897 р. співвідношення між чоловіками і
жінками у містах Полтавщини мало вигляд
50,2% проти 49,8% і 49,5% проти 50,5% у сіль-
ській місцевості. Протягом 1898–1910 рр. при-
родній приріст чоловічого населення в губернії
домінував над жіночим і лише з 1910 р. спосте-
рігався зворотній процес. Наслідком мобіліза-
ційних заходів 1914–1917 рр. стали зміни у ста-
тевій структурі Полтавської губернії. Частка чо-
ловіків у селах Полтавщини у 1917 р. становила
43,7%, тоді як у містах, за рахунок вояків місце-
вих гарнізонів, робітників евакуйованих підпри-
ємств і селян-відхідників цей показник зали-
шався на достатньо високому рівні39.
Позитивний природній приріст населення гу-
бернії зберігається протягом війни, натомість
його темп значно уповільнюється. Коливання
цього показника було характерним явищем на
початку ХХ століття: у 1905 р. він становив
13,4%, у 1907 р. – 19,59%, у 1910 р. – 14,15%, а
у 1912 р. сягнув свого піку – 21,37%. Протягом
війни природній приріст населення Полтавщини
відчутно знижується: 1914 р. – 18,69%; 1915 р.
– 11%; 1916 р. – 6,57%. Незважаючи на відносне
збільшення рівня урбанізації, відповідний показ-
ник для міст Полтавської губернії відчутно
падає: з 15,19% (1913 р.) до 1,77% у 1916 р.
За кількістю переселенців на початку ХХ ст.
Полтавська губернія посідала перше місце в ім-
перії. Протягом 1896–1910 рр. з її території до
Сибіру і на Далекий Схід виїхало 367 635 осіб.
Пік переселення припадає на 1907–1911 рр.,
коли на Схід з Полтавщини вибуло 197 073
особи. Наслідками згортання аграрної реформи
після вбивства П. Столипіна і недосконалості
державної політики щодо переселення до Си-
біру і Далекого Сходу стають зменшення потоку
мігрантів з губернії та активізується процес їх
повернення на Полтавщину40.
Під час війни рух населення губернії до Азі-
атської Росії, фактично, припиняється, що під-
тверджують дані Полтавського губернського
бюро з переселення. Аналіз відносних показни-
ків міграції дає можливість визначити їх вплив
на динаміку загальної чисельності населення
Полтавщини40.
Соціально-демографічні процеси в Полтавській губернії
під час Першої світової війни
207
35 Отчет Полтавской губернской земской управы за 1914 год. – Полтава: Типо-литография И. Л. Фриш-
берга, 1915. – С. 160.
36 Отчет Полтавской губернской земской управы за 1915 год. – Полтава: Типо-литография И. Л. Фриш-
берга, 1916. – С. 160.
37 Отчет Полтавской губернской земской управы за 1916 год. – Полтава: Типо-литография И. Л. Фриш-
берга, 1918. – С. 135.
38 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 8, 9.
39 Статистичний справошник по Полтавській губернії на 1918-19 рр. – Полтава: Друкарня Т-ва Печатного
діла, 1919. – С. 10, 11.
40 Сельское хозяйство России в XX веке (Сборник статистико-экономических сведений за 1901-1922 гг.)
/ Сост. под ред. и руководством Н. П. Огановского. – М.: Новая деревня, 1923. – С. 32, 33.
Під час активної фази кампанії з переселення
на Схід у 1909 р. коефіцієнт вибуття для Полтав-
ської губернії становив 15,79%, у 1914 р. він
складає 5,61%, у 1915 р. – 0,3%, а у 1916 р. –
лише 0,09%. У свою чергу, збільшення кількості
реемігрантів вплинуло на зростання коефіцієнту
механічного приросту населення, який у 1913 р.
становив – -3,95%; у 1914 р. – -3,77%; у 1915 р. –
1,21%; у 1916 р. – 0,94%. Отже, на тлі згасання
під час війни темпу природного приросту за ра-
хунок кардинальних змін у механічному русі
було забезпечено позитивну динаміку зростання
чисельності населення Полтавщини.
Характерною ознакою населення Полтавщини
була його автохтонність. За даними перепису 1897
року 95,43% мешканців губернії були місцевими
уродженцями, а ще 2,77% народилися в інших по-
вітах Полтавщини. Більшість прийшлого насе-
лення народилися у суміжних губерніях, а його
частка на селі становила 1,6% проти 18,2% у міс-
тах губернії. Найвища частка корінного населення
спостерігалася серед селян і козаків – 98,1%, у той
же час 32,2% особистих дворян і чиновників були
уродженцями інших губерній і держав.
За період 1897–1913 рр. станова структура
Полтавщини не зазнає кардинальних змін. Напе-
редодні Великої війни губернія була краєм з домі-
нуючим селянсько-козацьким населенням. Спів-
відношення між селянським і козацьким населен-
ням губернії становило 52,7% проти 47,3%41.
Переважна більшість селян (95,86%) меш-
кала у повітах, але й і у найбільших містах їх час-
тка була достатньо вагомою: у Полтаві – 12%, у
Ромнах – 17% і у Кременчуці – 18%. За рахунок
високої концентрації козацького населення у
Зіньківському повіті (70%) частка селян у ньому
була найнижчою у губернії – 21,5%. Напередодні
війни 4,96% козаків губернії мешкало у містах:
у Кобеляках вони складали 50,25% населення, у
Зінькові – 49,7%, тоді як у Кременчуці лише
5,8%. Сумарна ж частка сільських станів (селян
і козаків) у містах коливалася у межах від 61% у
Миргороді до 20,3% у губернському центрі42.
Напередодні Великої війни міщани становили
8,06% населення Полтавщини, почесні грома-
дяни – 0,47%, купці – 0,12%. Міщани складали
63,4% мешканців Прилук і 58,6% Кременчука,
що пояснюється високою концентрацією у цих
містах єврейського населення. Значний відсоток
купців мешкав у економічному центрі губернії –
Кременчуці, а також у Костянтинограді й Лубнах.
Протягом першого десятиліття ХХ ст. на По-
лтавщині зменшується частка дворянства, яка у
1914 році становила 1,12% населення губернії.
Більше чверті міського дворянства (28,4%) меш-
кало у губернському центрі. У той же час у
Лубнах шляхта становила 9,0% мешканців,
у Ромнах – 6,6%, у Полтаві 6,1%, у Кременчуці –
3,1%. Найвищий відповідний показник для сіль-
ської місцевості був зафіксований у Золотоні-
ському повіті – 0,9%42.
Православне духівництво і члени їх сімей
складали у 1914 році 99% від загальної кіль-
кості осіб духовного звання Полтавської губер-
нії. Більше 90% православного духовенства
мешкало у сільській місцевості, а найбільші мо-
настирі були розташовані у Кобеляцькому, Лу-
бенському, Прилуцькому, Переяславському і
Зіньківському повітах.
Великим мультиконфесійним центром Полтав-
щини був Кременчук, де мешкала значна частка
міського православного і усе духовенство старо-
обрядної церкви, переважна більшість римо-като-
лицького і лютеранського духовенства губернії та
члени їх сімей. Окрім православних храмів, кос-
телу і кірхи у місті функціонували велика кіль-
кість синагог і юдейських молитовних будинків42.
Громадяни іноземних держав складали 0,03%
населення Полтавщини. Найбільша їх концен-
трація спостерігалася у Полтаві, Кременчуці,
Костянтинограді, Золотоніському, Костянтиног-
радському і Пирятинському повітах. Значна час-
тина осіб цієї категорії лише де-юре підпадала
під ознаку «іноземні піддані». Народжені в Ро-
сійській імперії, вони часто мали православних
дружин і не підтримували ніяких зв’язків з істо-
ричною батьківщиною43.
Війна не мала суттєвого впливу на станову
структуру губернії. За рахунок прибуття на Пол -
тав щину біженців-священників із західних гу-
берній несуттєво зростає частка духівництва.
Протягом війни значну частину населення Пол -
3/4 ’2016Віктор Саранча К Р А Є З Н А В С Т В О
208
41 Обзор Полтавской губернии за 1914 год. – Полтава: Типография Губернского правления, 1916. – 81 с.
42 Там само.
43 Обзор Полтавской губернии за 1914 год. – Полтава: Типография Губернского правления, 1916. – 81 с.
тави і Кременчука складали військовослужбовці
місцевих гарнізонів. У той же час частка сіль-
ських станів залишилася майже на довоєнному
рівні, що говорить про пропорційний розподіл
між станами тягаря мобілізаційних заходів.
Аграрний сектор економіки охоплював
89,21% сільського населення Полтавщини і
12,18% городян44. У сільському господарстві
працювало 92,6% мешканців Костянтиноград-
ського, Лубенського і Пирятинського повітів,
тоді як на Зіньківщині цей показник становив
80,4%. Сільським господарством займалося
56,4% населення Миргорода і 1,6% губернського
центру45.
У сфері промисловості і кустарно-ремісни-
чого виробництва працювало 28,3% городян і
4,1% населення повітів краю. Показник зайня-
тості у цій галузі для міського населення По-
лтавщини коливався від 14,7% у Миргороді до
45,6% у Зінькові, а на селі від 1,8% у Пирятин-
ському повіті до 11% на Зіньківщині
Служба у приватних осіб була основним
видом трудової зайнятості для 13,7% городян і
2,82% мешканців сіл Полтавщини. Найбільша
частка зайнятого у цій сфері населення спосте-
рігалася у Кобеляках – 21,7% і Зіньківському
повіті – 4,8%, найменша – у Миргороді – 8,4%
і Лубенському повіті – 2%46.
У сфері торгівлі працювало 18% мешканців
міст губернії та 1,33% сільського населення.
Найбільша концентрація населення, зайнятого
торгівлею, спостерігалася у Пирятині (24,1%),
Кременчуці (21,7%) і на Зіньківщині (3,1%) най-
нижча – у Миргороді (9%) і Костянтиноград-
ському повіті (0,8%)47.
З початку ХХ ст. у дрібних сільських госпо-
дарствах Полтавщини спостерігається тенденція
щодо збільшення частки не хліборобського
населення. Вона охоплює повіти з високою кон-
центрацією козацького населення і низьким рів-
нем забезпеченості землею. Найбільш пошире-
ними заняттями стають: поденний найм і ухід на
заробітки за межі повіту, ремесла, служба, за-
сніп, торгівля і промисли, візництво, жебрацтво
тощо.
Структура трудової зайнятості населення
губернії під час війни змінюється під впливом
мобілізаційних заходів і мілітаризації економіки
краю. У цей період значно зменшується відтік
робочої сили на сільськогосподарські роботи за
межі губернії. Протягом 1914–1916 рр. зростає
кількість населення, задіяного у сфері промис-
лового виробництва на підприємствах, які пра-
цювали з воєнними замовленнями. Втрата час-
тини економічно активного населення під час
масових мобілізацій компенсувалася розширен-
ням спектру використання праці жінок.
Українці складали 92,98% населення Полтав-
щини, яка за цим показником посідала одне з
перших місць у Російської імперії. На регіо-
нальному рівні найбільша концентрація україн-
ського етносу спостерігалася на Зіньківщині
(98,06%), а найнижча – 80,29% у Кременчуць-
кому повіті. Взагалі ж у селах краю українці
складали 96,9% від усього населення, тоді як у
містах – 57,15%. Більшість українців (93,28%)
Полтавщини належало до сільських станів,
4,79% – до міщанства, 1,4% – до дворянства,
0,52% – до духівництва48.
Значна частина євреїв – другої за чисельністю
етнічної групи Полтавщини (3,97%), мешкала у
містах губернії. Напередодні світової війни їх
частка у населенні Кременчука складала 47,2%,
Пирятина – 39,6%, Переяслава – 39,3%, Полтави
– 20,4%. У середньому по повітах губернії час-
тка євреїв коливалася від 13,12% на Кременчуч-
чині до 0,9% у Костянтиноградському повіті.
Переважна більшість (93,97%) єврейського на-
селення була записана до міщанства, 5,14%
складали купці і лише 0,61% – селяни49.
Соціально-демографічні процеси в Полтавській губернії
під час Першої світової війни
209
44 Полтавский земский календарь на 1910 год. − Полтава: Электрическая типо-литография «Дохман»,
1909. − С. 11.
45 Полтавский земский календарь на 1910 год. − Полтава: Электрическая типо-литография «Дохман»,
1909. − С. 11–13.
46 Там само.
47Там само. − С. 13.
48 Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. / под ред. Н. А. Тройницкого. – СПб :
ЦСК МВД,. 1904. – Т.ХХХІІІ: Полтавская губерния. − С. 18–23.
49 Обзор Полтавской губернии за 1914 год. – Полтава: Типография Губернского правления, 1916. – 81 с.
Росіяни складали 2,62% від загальної кількості
мешканців губернії. Найбільша концентрація
росіян на Полтавщині (11,78%) фіксувалася у
Костянтиноградському повіті, а найнижча (0,52%)
– на Зіньківщині. Значна частина (58,65%) росій-
ського етносу відносилася до сільських станів,
17,06% – до міщан; 16,41% – до дворянства,
3,59% до духівництва і 3,23% – до купецтва.
Частка поляків і німців у національний
структурі губернії були несуттєвими. Значна
частина поляків мешкала у Кременчуці і По-
лтаві; 28,53% представників цього етносу були
дворянами. Найвища концентрація німецького
населення спостерігалася у Костянтиноград-
ському повіті. Під час війни німці – піддані Ав-
стро-Угорщини і Німеччини були оголошені
військовополоненими і депортовані до Поволжя
і Сибіру.
Православні християни складали абсолютну
більшість (95,25%) населення губернії, а майже
усі єдиновірці і старовіри мешкали у Кремен-
чуці. Єврейське населення Полтавщини, не-
значна частка українців і росіян сповідували
юдаїзм. Найбільша концентрація представників
римо-католицької і лютеранської конфесій спос-
терігалися у місцях компактного проживання
поляків і німців.
Всеросійський перепис населення 1897 р.
виявив достатньо низький відсоток грамотних
серед населення Полтавської губернії – 16,9%.
Найвищий показник грамотності – 74,84% було
зафіксовано у чоловіків-городян віком від 10 до
19 років, а найнижчий (1,08%) – серед сільських
дівчат віком до 10 років.
На регіональному рівні грамотність була най-
більш поширена у Полтаві (48,6%), Лубнах
(47,8%), Кременчуці (46,6%) і Кременчуцькому
повіті (34,8% чоловіків і 11,7% жінок), а най-
нижчі показники спостерігалися у Миргороді
(23,8%) і Полтавському повіті (12%)50.
Грамотними були 86% міського і 66% сіль-
ського духовенства, 84% міського і 44% повіто-
вого дворянства. У той же час серед селянсько-
козацького населення Полтавщини частка
грамотних складала 13,5%. У містах губернії
цей показник був дещо вищим – 26%, тоді як у
Пирятинському повіті він складав лише 11%.
Катастрофічно низьким (до 5%) був рівень гра-
мотності серед жінок-селянок Полтавщини у
віці старше 40 років50.
Найбільша частка грамотних у губернії спос-
терігалася серед німців (78%), поляків (67%) і єв-
реїв (52%), а найнижча – серед українського на-
селення (14,5%). На думку державних чиновників
подібна диспропорція була наслідком активного
використання українським селянством праці дітей
на шкоду шкільній освіті. У той же час прогре-
сивні земські діячі вбачали головною причиною
низького рівня грамотності серед українців від-
сутність підручників на рідній мові. Слід відзна-
чити, що українську мову вважало рідною 96,9%
полтавських селян, тоді як мову викладання в по-
чатковій школі – російську, лише 1,6%50.
Отже, Перша світова війна спричинила появу
негативних демографічних тенденцій: уповіль-
нення темпу зростання загальної чисельності
населення, скорочення народжуваності та кіль-
кості шлюбів. До її прямого впливу можна від-
нести зміну співвідношень між статями, яке по-
лягало у помітному скороченні чоловічого
населення Полтавщини.
Разом з тим вона практично не вплинула на
станові пропорції, не призвела до підвищення
смертності серед цивільного населення. Гос-
тріше демографічна криза відчувалася у полтав-
ському селі, де кількість шлюбів, укладених під
час війни удвічі менша, ніж у містах. Натомість
у селах краю спостерігається зменшення смер-
тності, тоді як у містах цей показник протягом
1914–1917 рр. постійно зростав.
Міграційні процеси призвели до зростання рів -
ня урбанізації. За рахунок фактичного припинен -
ня переселення полтавців на Схід збереглася по-
зитивна динаміка приросту населення в губернії.
Серед змін у національному складі губернії
під час війни варто виділити збільшення частки
поляків за рахунок прибуття біженців із західних
губерній і зменшення кількості німецького насе-
лення внаслідок депортацій під час кампанії по
боротьбі з «внутрішнім ворогом». Окрім того,
зростання соціальної і економічної напруги під
час Першої світової війни призвело до поміт-
ного скорочення єврейського населення у сіль-
ській місцевості.
3/4 ’2016Віктор Саранча К Р А Є З Н А В С Т В О
210
50 Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 г. / под ред. Н. А. Тройницкого. – СПб:
ЦСК МВД, 1904. – Т.ХХХІІІ: Полтавская губерния. − С. 18–23.
Bukalova S. V. Orlovskaya guberniya v godyi Pervoy
mirovoy voynyi: sotsialno-ekonomicheskie, organizat-
sionno-upravlencheskie i obschestvenno-politicheskie as-
pektyi (dorevolyutsionnyiy period: iyul 1914 – fevral
1917 g.) : dis. ... kand. ist. nauk : 07.00.02 / S. V. Buka -
lova. – Orel, 2005. – 294 s.
Voenno-statisticheskiy ezhegodnik armii za 1912
god. Izdanie Glavnogo Shtaba. – SPb : Voennaya Ti-
pografiya, 1914 – 520 s.
Obzor Poltavskoy gubernii za 1914 god. – Poltava:
Tipografiya Gubernskogo pravleniya, 1916. – 81 c.
Otchet Poltavskoy gubernskoy zemskoy upravyi za
1914 god. – Poltava : Tipo-litografiya I. L. Frishberga,
1915. – 224 s.
Otchet Poltavskoy gubernskoy zemskoy upravyi za
1915 god. – Poltava : Tipo-litografiya I. L. Frishberga,
1916. – 225 s.
Otchet Poltavskoy gubernskoy zemskoy upravyi za
1916 god. – Poltava : Tipo-litografiya I. L. Frishberga,
1918. – 224 s.
Pervaya vseobschaya perepis naseleniya Rossiyskoy
imperii 1897 g. / pod red. N. A. Troynitskogo. – SPb:
TsSK MVD, 1904. – T. ХХХІІІ : Poltavskaya guberniya.
− 315 s.
Poltavskij zemskij kalendar’ na 1910 god. − Poltava
: Elektricheskaya tipo-litografiya «Dohman», 1909. −
156 s.
Rossiya v mirovoj vojne 1914–1918 (v cifrah). – M.:
Central’noe statisticheskoe upravlenie, 1925. – 103 s.
Sel’skoe hozyajstvo Rossii v XX veke (Sbornik statis-
tiko-ehkonomicheskih svedenij za 1901-1922 gg.) / Sost.
pod red. i rukovodstvom N. P. Oganovskogo. – M.:
Novaya derevnya, 1923. – 340 s.
Smertnost’ mladencev v vozraste ot rozhdeniya do
odnogo goda v 1909, 1910 i 1911 godah v Evropejskoj
chasti Rossii. – SPb, 1914 – 103 s.
Smertnost’ mladencev v vozraste ot rozhdeniya do
odnogo goda v 1912 godu v Evropejskoj chasti Rossii. –
Pg., 1918. – 62 s.
Statisticheskij ezhegodnik Rossii za 1910 god. – SPb,
1911. – 788 s.
Statisticheskij ezhegodnik Rossii za 1911 god. – SPb,
1912 – 360 s.
Statisticheskij ezhegodnik Rossii za 1913 god. – SPb,
1912. – 333 s.
Statisticheskij ezhegodnik Rossii za 1912 god. – SPb,
1913. – 360 s.
Statisticheskij ezhegodnik Rossii za 1914 god. – Pg.,
1915. – 663 s.
Statisticheskij spravochnik po Poltavskoj gubernii na
1914 god. – Poltava: Tipografiya T-va Pechatnogo dela,
1914. − 240 s.
Statisticheskij spravochnik po Poltavskoj gubernii na
1915 god. – Poltava: Tipografiya T-va Pechatnogo dela,
1915. − 239 s.
Statistichnij spravoshnik po Poltavs’kіj gubernії na
1918-19 rr. – Poltava: Drukarnya T-va Pechatnogo dіla,
1919. – 185 s.
Соціально-демографічні процеси в Полтавській губернії
під час Першої світової війни
211
References
|