Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу
Рецензія на книгу: Маньковська Р. В. Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ – початку ХХІ століть . – Львів: Простір-М, 2016. – 408 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168843 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу / О. Титова // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 324-325. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168843 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1688432020-05-17T01:26:17Z Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу Титова, О. Огляди Рецензія на книгу: Маньковська Р. В. Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ – початку ХХІ століть . – Львів: Простір-М, 2016. – 408 с. 2016 Article Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу / О. Титова // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 324-325. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168843 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Титова, О. Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Маньковська Р. В. Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ –
початку ХХІ століть . – Львів: Простір-М, 2016. – 408 с. |
| format |
Article |
| author |
Титова, О. |
| author_facet |
Титова, О. |
| author_sort |
Титова, О. |
| title |
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу |
| title_short |
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу |
| title_full |
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу |
| title_fullStr |
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу |
| title_full_unstemmed |
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу |
| title_sort |
музей і суспільство: новітні підходи до діалогу |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168843 |
| citation_txt |
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу / О. Титова // Краєзнавство. — 2016. — № 3-4. — С. 324-325. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT titovao muzejísuspílʹstvonovítnípídhodidodíalogu |
| first_indexed |
2025-07-15T03:35:22Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:35:22Z |
| _version_ |
1837682416989241344 |
| fulltext |
324
У сучасному українському суспільстві гостро
стоять питання духовного розвитку, що тісно
пов’язано зі зростаючою роллю соціокультур-
них інститутів, і, безперечно, актуалізує музейну
тематику серед науковців. Поява книги Руслани
Вікторівни Маньковської дозволяє розглядати
музей як важливий чинник суспільних змін.
Такий аспект досі не ставав предметом дослід-
ницьких студій в українській
історіографії, як і спроба проана-
лізувати місце та роль музею в
історичному і сучасному соціо-
культурному просторі.
У монографічному дослід-
женні висвітлюється значення
музею в суспільному розвитку
впродовж ХХ та на початку
ХХІ ст. Як історик та музеєзна-
вець, автор простежує процес
трансформації ролі музею в кон-
тексті певних періодів україн-
ської історії, акцентуючи увагу
на взаємодії музею і суспільства,
чим підносить музей до живого
суспільного організму, здатного реагувати на ви-
клики часу. Відомий дослідник музейної справи,
опираючись на новітні підходи у вивченні куль-
турної спадщини, глибоко аналізує стан україн-
ської музеології, важливі питання теоретичного
змісту в контексті світових досягнень музейної
галузі.
Заслуговують на увагу роздуми автора про
місце музеології в системі соціогуманітарних
наук, у підсумку яких дослідник вперше форму-
лює новітню суспільну концепцію музею,
яка ґрунтується на закономірностях взаємодії
суспільства та музею в історичній площині,
об’ємно окреслює його суспільно творчий по-
тенціал, аналізує динаміку взаємовідносин
«музей – суспільство». Таке авторське бачення
місії музею в суспільстві значно поглиблює його
сутність, допомагає осягнути цей феномен, як
суспільне явище. Руслана Маньковська перекон-
ливо доводить актуальність новітніх критеріїв
підходу до музею, які промовисто охарактеризу-
вав відомий музейник Міхаїл Гнєдовський:
«Функції сучасного музею – не лише зберігати
пам’ять, але й пояснювати наш спадок наступ-
ним поколінням» (с. 20).
Важливе місце у дослідженні посідає харак-
теристика вітчизняних і зарубіжних наукових
музеологічних шкіл з розглядом актуальних тео-
ретичних проблем (наприклад, термінологічного
інструментарію) і підходів до визначення місця
музею в міждисциплінарному
просторі. Цікаві також нотатки
автора щодо внеску окремих
особистостей та цілих інститу-
цій, зокрема співробітників Цен-
тру пам’яткознавства НАН Ук-
раїни і Українського товариства
охорони пам’яток історії та
культури, у розробку широкого
кола музеєзнавчих проблем.
Окремий розділ монографії
присвячений драматичному пе-
ріоду української історії, коли
політичні репресії сталінського
режиму деформували музейну
справу, що, як слушно зазначає
автор дослідження, не могло не вплинути на сьо-
годення музеїв і досі позначається на ставленні
громадянства до них. Тоталітарна держава пере-
творила музеї в ідеологічний інструмент влади,
понищила не лише музейні збірки, яких вже не
повернути до національної спадщини, але реп-
ресивна машина поглинула цілу плеяду музей-
ників-професіоналів, імена яких ще не так давно
були заборонені. Завдячуючи багаторічній ретель-
ній дослідницькій праці, Руслана Маньковська на
основі широкого масиву архівних документів, ма-
теріалів музейних фондів відтворює скривджені
долі фахівців музейної справи, висвітлює подвиж-
ницьку діяльність призабутих чи майже невідо-
мих музейників першої половини ХХ століття.
Аналізується стан музейництва в умовах тоталі-
тарного режиму на Житомирщині, Черкащині,
Львівщині, до наукового обігу вводяться досі
не публіковані архівні джерела щодо репресій
серед музейників. Автор монографії, осмислю -
ючи причини та наслідки суспільних деформацій
1920–30-х років ХХ ст., розкриває їх вплив на
Олена Титова (м. Київ)
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу
Рец. на книгу: Маньковська Р. В. Музеї України у суспільно-історичних викликах ХХ –
початку ХХІ століть . – Львів: Простір-М, 2016. – 408 с.
325
сучасну музейну галузь, що, зокрема, познача-
ється на налагодженні діалогу між музеями та
суспільством. Докладніше Р. Маньковська зупи-
няється на «портретах» видатних музейників –
М. Макаренка, Ф. Козубовського, О. Федоров-
ського, Є. Спаської. Як слушно зазначає автор до-
слідження: «Життєпис кожного – персоніфікова-
ний зріз історії музейної справи України, її
звитяжних і трагічних сторінок» (с. 117).
Проблема взаємодії музею з відвідувачем по-
сіла в другій половині ХХ ст. центральне місце
в діяльності світового музейного товариства.
Дослідник, ґрунтовно вивчаючи досвід зарубіж-
них колег та музейних закладів, виразно прово-
дить думку щодо об’єктивності в розгортанні
культурних процесів. Новітні тенденції в роз-
витку зарубіжного музейництва мали поши-
рення в музейній справі України. Так, появу в
1970–80-х рр. у світі музеїв нового типу – еко-
музеїв, Руслана Маньковська пов’язує з виник-
ненням музеїв під відкритим небом, аргументо-
вано доводячи на прикладі конкретних закладів
їх ширші функції, аніж у музеїв-скансенів. Також
хвилю піднесення в другій половині ХХ ст. му-
зейного руху в світі сприйняло громадське му-
зейництво в Україні. Автор дослідження спра-
ведливо наголошує на громадській музейній
ініціативі як свідченні зрілості громадянського
суспільства. Такі твердження суттєво змінюють
підходи до народних музеїв, значно підсилюють
їх роль у духовному оновленні суспільства.
У книзі цілий блок присвячено використанню
новітніх інформаційних технологій у музейній
діяльності. Чи не вперше музеєзнавець компл-
ексно характеризує різносторонні можливості
інноваційних технологій у формуванні сучас-
ного музейного простору, багатовекторність
його комунікаційної системи, залучаючи досвід
українських музеїв та культурно-просвітниць-
ких організацій. Р. Маньковська торкається
важливого питання сучасного життя музейних
закладів – ролі меценатської підтримки та її
суспільної перспективи в Україні. Автор заглиб-
люється в історичні витоки цього явища, ви-
разно означує термін «музейне меценатство».
Знайомлячись з працею Руслани Маньковської,
відзначаєш її наповненість персоналіями, серед
яких згадані як видатні постаті української куль-
тури, так і маловідомі широкому загалу подвиж-
ники музейництва. Узагальнено вагомий внесок у
пам’яткоохоронну та музейну справу академіка
Петра Тронька, відзначено роль легендарних
музейників Михайла Сікорського, Бориса
Возницького, Іларіона та його доньки Віри Свєн-
ціцьких у збереженні національної культурної
спадщини. Автором систематизовано значний
матеріал щодо присутності впродовж багатьох
десятиліть музейного сегменту в дослідженнях
співробітників Інституту історії України НАН
України, їх теоретичних розробок з музеєзнавства,
участі у формуванні наукового потенціалу музей-
ної галузі країни.
Науковець вперше під оригінальним кутом
зору подає узагальнюючу характеристику му-
зейної Шевченкіани України, розглядаючи вша-
нування пам’яті Великого Кобзаря у співвідно-
шенні з націотворчими процесами в суспільстві.
До відтвореної автором мережі увійшли музейні
збірки національних, державних, громадських
закладів та приватних колекцій.
Руслана Маньковська, маючи значний досвід
роботи в краєзнавстві, не обходить увагою музеї
цього профілю, висвітлюючи історію їхнього
становлення та розвитку, і що головне – підкрес-
лює гуманістичну місію закладів у сучасному со-
ціокультурному просторі, наголошує на просвіт-
ницько-виховній, пам’яткоохоронній функціях.
Фахівців музейної справи зацікавить прак-
тичний доробок дослідника, як своєрідна апро-
бація викладених у монографії теоретичних по-
ложень. Широкий діапазон запропонованих
автором музейних проектів засвідчує дійсний
професіоналізм Р. Маньковської – науковця та
музеєзнавця.
У рецензованій монографії ґрунтовно дослід-
жено розвиток музеїв впродовж ХХ – початку
ХХІ століть, аргументовано доведено їх роль у
суспільнотворчих процесах, визначено подальші
перспективи музейних закладів у співпраці з
громадськістю. Руслана Маньковська підготу-
вала перше у вітчизняній історіографії компл-
ексне узагальнююче дослідження трансформації
взаємодії системи «музей – суспільство» в істо-
ричній ретроспективі, проаналізувала процеси
формування музеологічних термінологічних
дефініцій, роль музеїв і музейників у соціокуль-
турному просторі, запропонувала приклади
прикладного застосування теоретичних напра-
цювань у конкретних музейних проектах. Рецен-
зована робота є вагомим внеском до вирішення
проблем вітчизняного музейництва, викличе
значний інтерес у широкого кола науковців,
музейників, краєзнавців, охоронців культурної
спадщини.
Музей і суспільство: новітні підходи до діалогу
|