До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)

У статті розповідається про життєвий шлях і наукову діяльність відомого в Україні вченого і краєзнавця, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філологічних наук, професора Ніжинського державного університету Григорія Васильовича Самойленка....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Забарний, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2017
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Краєзнавство в особах
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168858
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) / О. Забарний // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 105-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168858
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1688582020-05-20T01:26:35Z До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) Забарний, О. Краєзнавство в особах У статті розповідається про життєвий шлях і наукову діяльність відомого в Україні вченого і краєзнавця, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філологічних наук, професора Ніжинського державного університету Григорія Васильовича Самойленка. The article reports on the life and scientific activity of the famous Ukrainian scholar and ethnographer, the Honored Scientist and Technologist of Ukraine, Doctor of Sciences (Philology), Professor of Nizhyn State University Hrygoriy Vasylyovych Samoylenko. В статье рассказывается о жизненном пути и научной деятельности известного в Украине учёного и краеведа, заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора филологических наук, профессора Неженского государственного университета Григория Васильевича Самойленка. 2017 Article До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) / О. Забарний // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 105-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168858 908(477.51) (092) «Самойленко Г.В.» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах
spellingShingle	Краєзнавство в особах Краєзнавство в особах Забарний, О. До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) Краєзнавство
description	У статті розповідається про життєвий шлях і наукову діяльність відомого в Україні вченого і краєзнавця, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філологічних наук, професора Ніжинського державного університету Григорія Васильовича Самойленка.
format	Article
author	Забарний, О.
author_facet	Забарний, О.
author_sort	Забарний, О.
title	До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)
title_short	До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)
title_full	До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)
title_fullStr	До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)
title_full_unstemmed	До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)
title_sort	до нових горизонтів пізнання (григорій васильович самойленко)
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Краєзнавство в особах
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168858
citation_txt	До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) / О. Забарний // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 105-113. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT zabarnijo donovihgorizontívpíznannâgrigoríjvasilʹovičsamojlenko
first_indexed	2025-07-15T03:38:14Z
last_indexed	2025-07-15T03:38:14Z
_version_	1837682597403033600
fulltext	104 Краєзнавство в особах УДК 908(477.51) (092) «Самойленко Г.В.» Олександр Забарний (м. Ніжин) До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) У статті розповідається про життєвий шлях і наукову діяльність відомого в Україні вченого і краєзнавця, заслуженого діяча науки і техніки України, доктора філологічних наук, професора Ніжинського державного університету Григорія Васильовича Самойленка. Ключові слова: Г.Самойленко, наукове краєзнавство, Ніжинська вища школа, історія культури. Oleksandr Zabarniy New horizons of cognition (Hrygoriy Vasylyovych Samoylenko) The article reports on the life and scientific activity of the famous Ukrainian scholar and ethnographer, the Honored Scientist andTechnologist of Ukraine, Doctor of Sciences (Philology), Professor of Nizhyn State University Hrygoriy Vasylyovych Samoylenko. Key words: H. Samoylenko, scientific ethnography, , history of culture. Александр Забарный К новым горизонтам познания (Григорий Васильевич Самойленко) В статье рассказывается о жизненном пути и научной деятельности известного в Украине учёного и краеведа, заслуженного деятеля науки и техники Украины, доктора филологических наук, профессора Неженского государственного университета Григория Васильевича Самойленка. Ключевые слова: Г. Самойленко, научное краеведение, Неженская высшая школа, история культуры. 105 Шлях до краєзнавства, ― за гли- боким переконанням героя моєї опо- віді заслуженого діяча науки і тех- ніки України, доктора філологічних наук, професора Ніжинського дер- жавного університету імені Миколи Гоголя Григорія Васильовича Само- йленка, ― розпочинається із отієї стежини, яка веде від батьківської оселі у широкі незвідані світи… Спочатку до ставу, який вгніздився поміж міжгір’ям, далі до діброви, що розпочи- налася одразу ж за селом і була оповита числен- ними легендами та переказами, які розповідала малому хлопчакові бабуся, а далі прийшов час осягнення власного родоводу, це вже за розпові- дями діда Максима, знаного в селі майстра- теслі. І усе це поєднувалося із мату- синими піснями, які глибоко запали у дитяче серце з перших днів його свідомого існування на цьому світі. Саме так і народжувалося зацікав- лення до вивчення історії та куль- тури рідного краю. Але повернемося до витоків… Григорій Васильович Само- йленко народився 1 травня 1935 року в селі Нові Петрівці, що на Ки- ївщині, в робітничій сім’ї. Його чисельна родина була міцно закорінена в український побут і ре- місничу культуру. Дітей в родині виховували за традиціями етнопедагогіки: в глибокій повазі до старших, до праці, а ще до традицій і свят, які вшановували в селі. У Нових Петрівцях був розвинений гончар- ний промисел. Багата була ця земля на чудові глини: була тут міжугірка, і посадка, і синявка… Був у селі цегляний завод. Випалювали цеглу і для будівництва, і для камінів, а ще раніше – для храмів, виробляли кахлі… А тому петрівські гон- чарі були бажаними на усіх ярмарках України. На все життя закарбувався у хлопчачому серці бабусин голос і її пісні. Любов і шана до народної пісні передалася усім членам родини Самойленків. Вишивала і співала мама Ганна, мав чудовий тенор батько Василь, а тому у бать- ківській оселі Григорій ріс серед рукотворної краси бабусиних та маминих рушників. У шкільні роки долучався юнак до батькової справи, але більше вабила книга… Навчався ста- ранно, мав хороші оцінки, а ще дуже любив ве- чорами слухати, як співають по кутках хлопці та дівчата… І до сьогодні він глибоко переконаний, що найбільша втрата нашої культури, це – втрата колективного, масового співу. Оця любов до пісні, прикладного мистецтва, літератури і впли- нула на вибір подальшої професії. Григорій го- тувався до вступу у вуз, та поспішати не став. Після закінчення школи вирішив спочатку вико- нати свій громадянський обов’язок відслужити у війську. Чи думав тоді юнак, який народився серед розлогих хліборобських ланів, що доля за- кине його на військовий корабель Північного флоту у суворі краї штормів та буревіїв. Проте не знітився і у відчай не впадав. Служив чесно, як і належить справжньому воїну. За гострий розум, принциповість, веселу і водночас вдум- ливу вдачу, товариський характер та енергійність обрали його моряки комсоргом комсомольської організації корабля, а ще за пісенну душу… Нерідко, після важкої вахти, товариші про- сили: «Гришо, заспівай!». І його дзвінкий лірич- ний тенор звучав, переборюючи вітровії, да- руючи такий бажаний спогад про домівку і рідну Україну. За чотири роки військової служби стар- шина І статті Григорій Самойленко був двічі від- значений Почесними грамотами ЦК ВЛКСМ. Він і донині в серці зберігає отой молодечий комсомольський запал. Проте як не вабило юнака море, прагнення до знань перемогло. По закінченню служби у 1958 році Григорій Самойленко стає студентом філоло- гічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка. Це був час, коли лекції перед юнаком читали професори О. Назаревський, В. Капустін, В. Масальський, І. Заславський, А. Кулініч, Л. Александрова, а спецкурси вели академік О.Білецький, член-кореспондент АН України Н. Крутикова. І донині пам’ятає Григорій Васильович, як захоплююче читав спецкурс із ху- дожнього перекладу неперевершений Максим Тадейович Рильський. То була еліта вітчизняної філологічної науки. Спілкування з нею і заклало міцний науковий підмурівок у долі Григорія Са- мойленка. А ще неповторна студентська аура тих років. Адже поряд на курсі навчався Іван Драч, Петро Засенко. А в аудиторіях «жовтого корпусу» університету звучали пристрасні поезії Василя Симоненка, Бориса Олійника, Миколи Сингаїв- ського, Миколи Сома. Тут народжувалася проза Юрія Мушкетика та Григора Тютюнника. Виш жив неповторним духовним життям національ- ного пробудження. Навчання у Київському університеті заклало не лише міцний науковий підмурівок, але й утвер дило в громадянській позиції. Зустрічі з письменниками Павлом Тичиною, Максимом Рильським, Миколою Бажаном розширили мис- тецькі горизонти юнака. Із студентських років і донині обожнює Григорій Васильович спів Ніни Матвієнко. Із першого її концерту…, а які чудові пісні линули тоді із вікон студентського гурто- житку, що на вулиці Освіти. А скільки чудових мандрівок літературними місцями було здійс- нено в студентські роки! Саме з тих часів у Гри- горія Васильовича з’явилося стійке переконання: літературний матеріал краще засвоюється і розу- міється, якщо він підкріплений власним вражен- ням від побаченого. Активна життєва позиція у поєднанні з фун- даментальною науковою підготовкою, міцними знаннями відкривали перед випускником універ- ситету Григорієм Самойленком блискучу на- укову перспективу. Але він обрав школу. У 1963 році за направленням університету він їде до Згурівської школи-інтернат, що на Київщині, і починає працювати вчителем мови і літератури. Саме тут проявляється його талант як педагога і наставника. Він активно долучається до краєз- навчої роботи. Педагогічна функція краєзнав- ства полягає в підвищенні ефективності на- вчально-виховного процесу і молодий педагог в повній мірі реалізує її. Пішохідні мандрівки лі- тературними місцями Київщини та Полтав- щини, подорож Гоголівськими місцями до Мир- городу, Сорочинець, Диканьки, Василівки,творчі звіти і літературно-мистецькі вечори – ось да- леко не повний перелік форм роботи молодого 1/2 ’2017Олександр Забарний К Р А Є З Н А В С Т В О 106 вчителя. А ще і активна робота як дослідника фольклорної спадщини регіону. Саме у Згурівці Григорій Васильович зустрів свою долю. У школі-інтернат він познайомився з молодою вчителькою початкових класів На- дією Флорівною, з якою ось уже п’ятдесят років їх поєднує подружнє життя. Для Григорія Васи- льовича дружина не просто близька людина, вона – ангел-охоронець, мудрий порадник, ла- гідна мати їхніх дітей. Професор Г.Самойленко – щасливий батько, люблячий дідусь, у нього два сини і троє онучат. Старший син, Олександр, пішов батьківською стежиною. Він кандидат історичних наук, доцент. У 2016 році трудовий колектив вишу обрав його ректором Ніжин- ського державного університету імені Миколи Гоголя. Молодший син, Сергій, також кандидат історичних наук, держслужбовець, працює у Ка- бінеті Міністрів України. Григорій Васильович щасливий своїми дітьми, бо з родинного затишку черпає він наснагу для своєї наукової роботи. Шлях у науку для молодого літературо знавця почався у 1961 році, коли у науковому збірнику Київського державного університету було надру- ковано його першу статтю про переклад Шевчен- кового «Заповіту» російською мовою, а продов- жився у 1967 році, коли педагог почав навчатися у аспірантурі Київського державного універси- тету, яку він успішно закінчив у 1970 році. У січні 1971 року з успіхом захистив кандидатську ди- сертацію і отримав науковий ступінь кандидата філологічних наук. Тема його наукового дослід- ження: «Віршована сатира та гумор періоду Ве- ликої Вітчизняної війни» змусила вченого опра- цювати великий пласт усної народної творчості та фольклору цього періоду. Його наукові публі- кації за темою: «Фольклорні традиції у фронтовій поезії» не втратили своєї актуальності і донині, особливо під час загострення військового кон- флікту на сході України. Новий час творить нових героїв, а значить і нові фольклорні традиції. З вересня 1970 року Григорій Васильович працює в Ніжинській вищій школі: спочатку на посаді асистента, з липня 1971 року на посаді старшого викладача, з березня 1973 року на по- саді доцента кафедри російської та зарубіжної лі- тератури. У 1974 році колеги по кафедрі обрали його своїм керманичем. Ось уже 43 рік він заві- дує науковою кафедрою. У лютому 1988 року Г. Самойленко з успіхом захистив докторську дисертацію, а у 1989 році йому присвоєно вчене звання професора. На сьогодні науковий доробок професора Г. Самойленка становить понад 540 наукових праць, серед них 50 монографій, 30 навчальних посібників, решта ― бібліографічні покажчики та наукові статті1. Григорій Васильович знаний в Україні літературознавець, гоголезнавець, а ще одним напрямком його наукової творчості стало краєзнавство. Перші наукові публікації за цією темою датуються 1982 роком. Саме тоді побачив світ його навчальний посібник «Використання краєзнавчого матеріалу в системі навчально- виховної роботи з російської літератури». Об- ласний інститут удосконалення учителів широко пропагував цей методичний досвід, розіславши посібник у всі школи області. Двічі (від 1972 до 1974 року та від 1988 до 2003 року) Григорій Васильович Самойленко обирався на посаду декана філологічного (істо- рико-філологічного) факультету Гоголівського вишу. Досвідчений керівник і вихователь, умі- лий організатор навчально-виховної, методичної та наукової роботи на факультеті професор Са- мойленко доклав багато зусиль для відродження славетних традицій Ніжинської історико-філо- логічної школи. За роки його перебування на по- саді декана факультету розпочався процес ство- рення навчальних планів зі спеціальностей «українська мова і література та історія», «ро- сійська мова і література та історія», тобто було відроджено історико-філологічний факультет. Особливість одночасної фахової підготовки вчи- телів словесності та історії полягала в тому, що студенти бачили історичний процес в розвитку суспільства і водночас розуміли, як факти істо- ричної дійсності впливають на розвиток мови, літератури, художньої культури. У 1992 році фі- лологічний факультет був офіційно переймено- ваний на історико-філологічний. Велика робота деканату під керівництвом професора Само- йленка сприяла тому, що на факультеті почали відкриватися нові спеціальності «історія та на- родознавство», «історія та основи правознав- ства». Саме завдяки великій організаторській ро- боті Г. Самойленка, у 1999 році, у вузі було До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) 107 1 Самойленко Григорій Васильович: до 80-річчя з дня народження: бібліографічний покажчик / Ніжин. Державний університет імені Миколи Гоголя: Упоряд.: Кільдіватова О.Д. ― Ніжин: НДУ ім.. М. Гоголя, 2015. ― С. 14. відкрито історико-правознавчий факультет. Крім історичної спеціальності, у цей же час на філо- логічному факультеті була відкрита спеціаліза- ція «художня культура», яка поєднувалася із на- вчальними курсами української та російської філології. Для введення зазначеної спеціалізації в Ніжині були створені належні умови: функціо- нувала картинна галерея, працювали досвідчені викладачі, які добре знали мистецтво і могли за- безпечити читання основних курсів, фонди ву- зівської бібліотеки нараховували майже мільйон книжок із різних галузей знань. Для забезпе- чення навчального процесу на факультеті були створені 4 нові кафедри2. У 1990 році професором Г. Самойленком була сформована кафедра історії культури та на- родознавства, а у 1996 році на базі кафедри була відкрита аспірантура зі спеціальності 17.00.01 «Теорія та історія культури». У тому ж 1990 році Григорієм Васильовичем було засновано науко- вий збірник праць «Література та культура По- лісся». Нині, це видання ДАК України, яке добре знають не лише на теренах нашої держави, але й далеко за її межами. Окремі видання збірника знаходяться в бібліотеці конгресу США, в біб- ліотеках Гарварду та Альбертського універси- тету в Канаді. На сьогодні за упорядкуванням професора Г. Самойленка вийшло вже 85 чисел збірника. Кафедра історії культури, яку очолював Г. Самойленко, стала потужнім науковим цен т - ром комплексного дослідження духовної спад- щини Сіверського краю, його культурно-мис тець - кого краєзнавства. Основна увага дослідників зосереджена на осмисленні літературно-мис- тецького процесу Чернігівщини в загальнокуль- турному контексті України. У аспекті досліджу- ваної проблеми була повністю перебудована система проведення фольклорних та літера- турно-мистецьких практик студентів факультету. Було більше уваги приділено організації етног- рафічних експедицій, підготовці фольклорних фонотек та презентацій, організації виставок старожитності та побуту. Багато експонатів, які віднаходили студенти під час проведення прак- тик, поповнили нині фонди Ніжинського краєз- навчого музею. Було завершено кілька дисерта- ційних робіт за даною тематикою. Зокрема ви- кладач кафедри С. Пономаревський дослідив особливості проведення весільних обрядів пів- нічного Полісся. Цікаві наукові розвідки опублі- кували доценти Ф. Євсеєв та А. Гулак. На основі проведених досліджень професор Г. Самойленко написав і видав низку наукових монографій: «Сторінки літературного життя Чернігівщини ХІІ-ХVІІІ ст..» (1992), «Ніжинська філологічна школа.1820-1990» (1993), «Марія Заньковецька і театральне життя Ніжина» (1994), «Театральне та музичне життя в Ніжині в ХVІІ–ХХ ст.» (1995), «Розвиток освіти та науки в Ніжині в ХVІІ–ХХ ст..» (1996) та ін. Окремо хочеться зупинитися ще на одному виданні професора Самойленка. Святкуючи у 1993 році тисячоліття з дня заснування міста Ні- жина багатьма науковцями було справедливо за- уважено, що велика і багата історична та куль- турно-мистецька спадщина міста належним чином не систематизована і не оприлюднена. Професор Г. Самойленко протягом 1993-1998 років працює над унікальним науковим видан- ням «Нариси культури Ніжина» в 5 книгах. Перша з них присвячена літературним тради- ціям міста, друга – театральному та музичному життю. Над третьою книгою «Освіта і наука» Григорій Васильович працював спільно з си- нами Олександром та Сергієм, книга побачила світ у 1996 році. Четверта книга «Нарисів» була присвячена забудові Ніжина та архітектурним пам’яткам ХVІІ-ХХ століття. І нарешті п’ята книга розповідала про розвиток образотворчого мистецтва та скульптури в Ніжині у ХVІІ-ХХ столітті. Дві останні книги професор Г.Само- йленко написав у співавторстві з сином Сергієм. За велику наукову та громадську діяльність вдячні городяни відзначають у 1999 році профе- сора Г. Самойленка званням «Почесний грома- дянин міста Ніжина»3. Очолювана Г. Самойленком кафедра історії культури та народознавства плідно працювала над розвитком наукової функції краєзнавства. Розробивши систему комплексного пізнання і дослідження історико-культурної спадщини Ні- жина, науковці розширили кордони дослідження на увесь Поліський регіон. У 1999 році виходить 1/2 ’2017Олександр Забарний К Р А Є З Н А В С Т В О 108 2Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. / Самойленко Г.В., Само- йленко О.Г. ― Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя; ТОВ «Аспект - Поліграф», 2005. ― С. 327. 3Забарний О.В. Крізь роки неспокою / Забарний О.В. // Література і культура Полісся. Збірник наукових праць. / НДУ імені М. Гоголя; голова ред.. колегії Г.В. Самойленко. ― Ніжин, 2015. ― Вип. 78. ― С.12-23. друком монографія Г. Самойленка «Громад- сько- культурне та літературне життя Чернігова кінця ХІХ – поч. ХХ століття». У цій книзі вперше переосмислено і науково обґрунтовано культурно-мистецькі відносини, які склалися у Чернігові в кінці ХІХ на початку ХХ століття, коли тут жили і працювали відомі письменники та громадські діячі М. Коцюбинський, Б. Грін- ченко,В.Самійленко,М. Могилянський, М. Во- роний, А. Свидницький, В. Елан-Блакитний, П. Тичина та ін. Ця книга того року була від- значена обласною літературно-мистецькою премією Михайла Коцюбинського у номінації «Народознавство». Велику увагу дослідник приділяв і розвитку навчальної функції краєзнавства. Створюючи нову концепцію викладання літератури мето- дисти та літературознавці факультету дійшли висновку, що оновлення змісту літературної ос- віти школярів необхідно здійснювати виходячи із традицій національної культури. Саме літера- турне краєзнавство, як специфічне направлення науки про літературу і літературний процес, здатне забезпечити вивчення літературних тво- рів та художніх образів через осмислення істо- ричних подій та побуту рідного краю. Цю кон- цепцію заклав професор Г. Самойленко у зміст свого навчального посібника «Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне», який вий- шов друком у видавництві Ніжинського держав- ного університету в 2001 році. У йому вчений за- значав: «Місця малої батьківщини, подібно животворчому джерелу, живлять людину патріо- тичним почуттям, дають можливість пізнати свої національні коріння, усвідомити, звідки ти родом і хто ти є. Тому знання історії рідного краю, його природи, культури необхідні кожній людині, вони пробуджують гордість за свою Віт- чизну і в той же час змушують задуматись над тим, чим багатий був твій рідний край, що необ- хідно зберегти чи воскресити у ньому для май- бутніх поколінь, для вічності і що треба ще зро- бити, щоб примножити те краще, що було в минулому»4. Важливою подією у науковому житті навчального закладу зокрема і Чернігівщини в цілому стало створення в університеті у 2004 році Науково-методичного центру «Регіональне вивчення культури Полісся», який очолив професор Г. Самойленко. За часи його існу- вання проведено 15 науково-практичних конфе- ренцій з актуальних питань краєзнавства та вивчення проблем історії культури. Захищено 6 кандидатських і десятки магістерських до- сліджень з означеної проблеми. Проводячи ро- боту зі студентами,залученими до діяльності Центру, викладачі навчають їх користуватися різноманітними методами дослідження краєз- навства, а саме: літературним, статистичним, картографічним, візуальним, описовим, експе- диційним. За роки діяльності центру сотні мо- лодих учителів-філологів долучилося до краєз- навчої роботи і дякують своєму наставнику за отримані знання. А скільки мандрівок та подо- рожей зорганізовано…, не перелічити. Займаючись проблемами освітнього краєз- навства професор Г. Самойленко видав низку кра- єзнавчих праць: «Ніжине мій: історія і сучасність тисячолітнього міста» (2002), «Літературне життя Чернігівщини ХІІ–ХХ століття» (2003), «Куль- тура Чернігівщини ХІ – першої половини ХVII століття» (2004), «Марія Заньковецька і Полі- ський край»(2005), «Пилип Семенович Морачев- ський» (2006), «Розвиток культури на Північному Лівобережжі України у другій половині ХVІІ– ХVІІІ століття» (2007), «Театр і актори Північ- ного Лівобережжя України» (2010), «Леонід Глі- бов у колі сучасників» (2011) та інші. У 2006 році указом Президента України за вагомий науковий доробок у галузі розвитку ос- віти та науки держави професору Самойленку Григорію Васильовичу було присвоєно звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Досить значним досягненням професора Г. Самойленка є праці, присвячені дослід- женню історії Ніжинської вищої школи. Опуб- ліковані монографії «Ніжинська вища школа. 1820–1995» (1995), «Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Го- голя» (1999), «Ніжинська вища школа: від Гім- назії вищих наук до університету» (2000). По- мітним явищем у історії Гоголівського вишу стало вихід у світ монографії Григорія Васи- льовича і Олександра Григоровича Самойлен- ків «Ніжинська вища школа: сторінки історії» (2005), у якій із почуттям великої пошани та любові до засновників вишу, до вихованців- митців зі світовими іменами, до своїх колег – До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) 109 4Самойленко Г.В. Краєзнавство культурно-мистецьке та літературне: Навчальний посібник. / Самойленко Г.В.. ― Ніжин: Видавництво НДУ імені М. Гоголя, 2001. ― С. 5. викладачів давно минулих і сучасних років – на багатому архівному та документальному мате- ріалах відзеркалено двохсотрічну історію Ні- жинської вищої школи. Не випадково колеги- викладачі називають Григорія Васильовича: «літописцем вузу». За значний особистий вклад в розбудову та розвиток університету, багато- річну наукову діяльність, рішенням Вченої ради університету в 2010 році професору Г. Са- мойленку було присвоєно звання «Заслужений працівник Ніжинського державного універси- тету імені Миколи Гоголя». Урожайним на події став для професора Г. Самойленка 2010 рік. Цього року він став чле- ном Національної спілки краєзнавців України. Це – гідне визнання його наукового доробку і активної громадянської позиції. Щедрим ужинком у творчому доробку Гри- горія Самойленка є монографії та бібліографічні праці, присвячені творчості Миколи Гоголя. Григорій Васильович став ініціатором вивчення спадщини Миколи Гоголя у Ніжинській вищій школі, активним організатором науково-теоре- тичних та практичних конференцій, випуску го- голівських наукових збірників. Ніжинська вища школа стала одним із найбільш відомих на тере- нах колишнього СРСР наукових центрів ви- вчення гоголівської спадщини, про що свідчать 11 Міжнародних наукових конференцій, вихід понад 20 збірників наукових на гоголівську те- матику, серед них: «Гоголь і сучасність: Творча спадщина письменника в русі епох», «Спадщина письменника і сучасність», «Гоголь і світова культура» та інші. 1/2 ’2017Олександр Забарний К Р А Є З Н А В С Т В О 110 У 1995 році у Ніжинському виші був ство рений Всеукраїн- ський Гоголівський науково-методичний центр. Вагомим здобут- ком вітчизняного гоголезнавства стали монографії професора Г. Самойленка «Ніжин – місто юності Гоголя» (2002), «Микола Гоголь і Ніжин» (2008), «Творча спадщина Гоголя на перетині епох» (2009), «Гоголь у ХХ столітті. Європа, Середня Азія, За- кавказзя: тематико-бібліографічний покажчик» (2009). У науко- вих працях обґрунтовано і доведено, що саме в Ніжині пройшло формування і становлення Миколи Гоголя як майбутнього світо- вого письменника. Крім цього, бібліографічний посібник, до якого включено понад 8 тисяч праць вчених світу, дає можливість долучитися до текстів і думок Гоголя у контексті ХХ століття і зрозуміти, чому оригінальні і так актуальні для сьогодення його герої. За невтомну працю на теренах літературознавства профе- сорсько-викладацький колектив університету відзначив дослід- ника медаллю Миколи Гоголя, а Міністерство освіти та науки Ук- раїни відомчою відзнакою «За наукові досягнення». У 2011 році наукова громадськість Чернігівщини відзначила дослідницьку ді- яльність професора Г. Самойленка премією у галузі науки і вищої освіти імені Григорія Вороного. Справжнім відкриттям у літературознавстві стали монографії професора Г. Самойленка «Хроніка написання другого тому «Мертвих душ» М. Гоголя» та «Ніжинський список другого тому «Мертвих душ» М. Гоголя» (2012), над якими вчений працював понад десяти років. Це ґрунтовні, новаторські наукові видання. Мудрі твердять: «Геніальні рукописи не горять!». Професор Са- мойленко підтвердив цю життєву аксіому. Він ознайомив науко- вий світ з одним із списків, здавалося б, втраченого назавжди, другого тому «Мертвих душ». Книга «Хроніка написання другого тому «Мертвих душ» М.Гоголя» – єдина наукова розвідка такого плану, яка побудована на чисельних документальних джерелах. Ця книга надає можли- вість іншим дослідникам творчості геніального вихованця Гімна- зії вищих наук поглиблено сприйняти головний твір його життя – «Мертві душі» ― для подальшого їхнього наукового аналізу. До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко) 111 У 2013 році праця ніжинського вченого-гоголез- навця професора Г. Самойленка була гідно оці- нена науковою спільнотою України, його праці були відзначені державною літературно-мис- тецькою премією імені Миколи Гоголя. Проте визначальна подія у житті вченого відбулася дещо раніше. Наказом Президента України від 21 січня 2012 року за №28/2012 за значний особистий внесок у соціально-еконо- мічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави професора Григо- рія Самойленка нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Ось таке яскраве життя, ось таке віддане служіння людям. Про таких, як Григорій Васильович, кажуть: «Людина, яка зробила себе сама». Працелюбство, наполегливість, цілеспрямованість, затятість у подоланні перешкод і постійний пошук – це чи не головні складові результативності і продуктив- ності роботи професора Г. Самойленка і як на- уковця, і як викладача, і як наставника молоді. Окрім наукової праці Григорій Васильович ще й невтомний ентузіаст-організатор. Він – генератор евристичних ідей. Саме за його ініціативи на фа- культеті було проведено організаційну роботу щодо створення іменних аудиторій відомих ви - хованців Ніжинської вищої школи, обладнано кімнату-музей філологічного факультету, переоб- ладнано і поновлено експозицію музею Історії Ніжинської вищої школи та музею М.В.Гоголя, проведено ере форматування експозиції картин- ної галереї університету. І кожен розпочатий про- фесором Г. Самойленком науковий чи мистець- кий проект неодмінно завершиться успіхом. Та найбільше мене вражає його націленість на постійний пошук. Незважаючи на свій поваж- ний вік, професор Самойленко надзвичайно енергійний у дослідженні актуальних проблем літературного та мистецького краєзнавства. І свідченням цього стають нові наукові моно - графії. У 2013 році вийшла друком книга вченого «Тарас Шевченко і Ніжинська вища школа». Це абсолютно новаторське дослід- ження, яке знайомить нас із вихованцями Ні- жинської вищої школи, які відіграли важливу роль у долі великого Кобзаря. У монографії роз- повідається про стосунки Тараса Шевченка з Єв- геном Гребінкою, Віктором Забілою, Нестором Кукольником, Яковом де Бальменом, Аполлоном Мокрицьким, Петром Мартосом, Олександром Афанасьєвим-Чужбинським, братами Лазарев- ськими, Миколою Макаровим, Миколою Гербе- лем та іншими. Більше як тридцять вихованців Ніжинської вищої школи були причетні до долі Кобзаря. Дослідження отримало позитивні від- гуки науковців та пересічних читачів. У 2015 році професор Г. Самойленко завер- шив свою роботу над монографією «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ – поч. ХХ століття». До написання цієї книги на- уковець йшов довгих сім років, збираючи і пере- осмислюючи краєзнавчий матеріал, добираючи світлини, зіставляючи суперечливі факти з істо- ричними документами. Структурно книга профе- сора Г. Самойленка складається із семи розділів: «Будівництво та архітектура на Чернігівщині», «Гнізда культури на Чернігівщині», «Малярство», «Літературне життя», «Періодика Чернігівщини: сторінки історії», «Театр», «Музичне мистецтво Чернігівщини». Кожен із розділів – своєрідний мистецький довідник про найбільш вагомі здо- бутки наших митців-земляків. Для прикладу, у даній монографії вперше системно і аргументо- вано зроблено огляд періодичних видань, які ви- ходили на Чернігівщині у ХІХ та на початку ХХ століття. Проведена величезна дослідницька ро- бота: читачам представлено не лише видання, але і їх редакційний склад, програмові завдання, тираж, фінансовий стан, тематику найбільш ціка- вих публікацій. А як майстерно подано історичні портрети редакторів. Розповідь про Леоніда Глі- бова та його «Чернігівський листок» могла б стати сценарієм документального фільму. І таких прикладів у книзі достатньо. Книга добре унаоч- нена і аргументована. На її 460 сторінках ви знай- дете понад двісті світлин і більше 500 посилань на різні друковані джерела5. У 2016 році це наукове видання було відзна- чене обласною літературно-мистецькою пре- мією імені Леоніда Глібова. У нинішньому році науковий доробок про- фесора Г. Самойленка збагатився новою моног- рафією. У видавництві Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя побачила світ книга вченого «Пилип Морачевський і Ніжин». У книзі вперше на широкому архівному та доку- 1/2 ’2017Олександр Забарний К Р А Є З Н А В С Т В О 112 5 Забарний О.В. На перехресті століть. Рецензія на книгу Самойленка Г.В. «Розвиток художньої культури на Чернігівщині в ХІХ-поч.ХХ століття»./ Забарний О.В. // Літературний Чернігів, № 1(73). ― Чернігів, 2016. ― С. 170-172. ментальному матеріалі розкрито життя і твор- чість відомого українського педагога, письмен- ника і перекладача П.С. Морачевського періоду проживання його у Ніжині та праці у Ніжин- ському юридичному ліцеї князя Безбородька. У книзі ґрунтовно проаналізовано літературний та науковий доробок першого перекладача Святого Письма українською мовою. Держава гідно оцінила наукову працю Григо- рія Васильовича Самойленка. Його нагороджено медалями «Ветеран праці» (1980) та «За трудову доблесть» (1986), нагрудними знаками «Відмін- ник народної освіти України»(1982), «Відмінник народної освіти Казахстану»(1980), «За відмінні успіхи в роботі вищої освіти СРСР»(1982), «За наукові досягнення» (2009). У 1990 році Мініс- терство освіти і науки України удостоїло вченого медалі А. С. Макаренка. Гідно поцінований вче- ний і у час незалежної України. У 2012 році він нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня», а 1жовтня 2016 року Президент України підписав наказ про нагородження професора Самойленка Григорія Васильовича орденом «За заслуги ІІ сту- пеня» за значний особистий вклад у розвиток на- ціональної освіти, підготовку кваліфікованих спе- ціалістів, багаторічну плідну педагогічну діяльність і високий професіоналізм. Із вершин прожитого і пережитого, вимрія- ного й осмисленого сьогодні добре видно ту стежку, яка привела шанованого вченого і крає - знавця до наукового успіху, до нових горизонтів пізнання. Стежку від отчого порогу… 113 References 1. Samoylenko Hryhoriy Vasyl’ovych: do 80-rich - chya z dnya narodzhennya: bibliohrafichnyy pokazchyk / Nizhyn. Derzhavnyy universytet imeni Mykoly Ho- holya: Uporyad.: Kil’divatova O.D. ― Nizhyn: NDU im.. M. Hoholya, 2015. ― S. 14. 2. Samoylenko H.V., Samoylenko O.H. Nizhyns’ka vyshcha shkola: storinky istoriyi. /Samoylenko H.V., Samoylenko O.H. ― Nizhyn: Vydavnytstvo NDU im. M. Hoholya; TOV «Aspekt - Polihraf», 2005. ― S. 327. 3. Zabarnyy O.V. Kriz’ roky nespokoyu / Zabar- nyy O.V. // Literatura i kul’tura Polissya. Zbirnyk naukovykh prats’. / NDU imeni M. Hoholya; holova red.. kolehiyi H.V. Samoylenko. ― Nizhyn, 2015. ― Vyp. 78. ― S.12-23. 4. Samoylenko H.V. Krayeznavstvo kul’turno-mys- tets’ke ta literaturne: Navchal’nyy posibnyk. / Samo- ylenko H.V.. ― Nizhyn: Vydavnytstvo NDU imeni M. Hoholya, 2001. ― S. 5. 5. Zabarnyy O.V. Na perekhresti stolit’. Retsenziya na knyhu Samoylenka H.V. «Rozvytok khudozhn’oyi kul’tury na Chernihivshchyni v KhIKh-poch.KhKh stolittya»./ Zabarnyy O.V. // Literaturnyy Chernihiv, # 1(73). ― Chernihiv, 2016. ― S. 170-172. До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)

До нових горизонтів пізнання (Григорій Васильович Самойленко)

Репозитарії

Схожі ресурси