Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну
Весна 2017 року у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного) розпочалася під знаком гуманітарного проекту «Школи Лохвицького земства»....
Gespeichert in:
| Datum: | 2017 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168875 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну / С. Кирій // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 247-251. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168875 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1688752020-05-20T01:26:41Z Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну Кирій, С. Наукова інформація Весна 2017 року у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного) розпочалася під знаком гуманітарного проекту «Школи Лохвицького земства». 2017 Article Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну / С. Кирій // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 247-251. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168875 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова інформація Наукова інформація |
| spellingShingle |
Наукова інформація Наукова інформація Кирій, С. Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну Краєзнавство |
| description |
Весна 2017 року у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Заболотного (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного) розпочалася під знаком гуманітарного проекту «Школи
Лохвицького земства». |
| format |
Article |
| author |
Кирій, С. |
| author_facet |
Кирій, С. |
| author_sort |
Кирій, С. |
| title |
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну |
| title_short |
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну |
| title_full |
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну |
| title_fullStr |
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну |
| title_full_unstemmed |
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну |
| title_sort |
сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Наукова інформація |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168875 |
| citation_txt |
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну / С. Кирій // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 247-251. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT kiríjs slastʹonívsʹkíškolizrazokukraínsʹkogoarhítekturnogomodernu |
| first_indexed |
2025-07-15T03:40:15Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:40:15Z |
| _version_ |
1837682724665556992 |
| fulltext |
246
Наукова
інформація
Світлана Кирій ( м. Київ)
Сластьонівські школи –
зразок українського архітектурного модерну
Весна 2017 року у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці імені В. Г. Забо-
лотного (ДНАББ ім. В. Г. Заболотного) розпочалася під знаком гуманітарного проекту «Школи
Лохвицького земства».
247
1 Чепелик В. В. Український архітектурний модерн / В. В. Чепелик; упоряд. З. В. Мойсеєнко-Чепелик;
Всеукр. фонд відтвор. видат. пам`яток іст.-архіт. спадщини ім. О. Гончара, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітек-
тури. – К. : КНУБА, 2000. – С. 102.
Задум гуманітарного проекту «Школи Лох-
вицького земства» з’явився декілька років
назад, коли було виявлено 53 будівлі шкіл Лох-
вицького земства Полтавської губернії. Питан-
ням їхнього збереження та відновлення пере-
йнялися журналістка, громадська діячка,
перший заступник Голови Національної ради
України з питань телебачення і радіомовлення
Ольга Герасим’юк та фотограф і дослідник
Максим Іванов. За ці роки вони згуртували на-
вколо проекту команду небайдужих активних
людей і фахівців-архітекторів Майстерні архі-
тектора Бикова. Толоки, зустрічі, презентації,
поїздки, а між ними обміри, фотофіксація, під-
готовка проектної документації й публікацій, а
також багато кропіткої волонтерської праці у
вільний від роботи час.
Земські шкільні будинки було збудовано у
1909–1910 рр. на території Лохвицького земства
(нині територія Полтавської, Сумської та Черні-
гівської областей) за проектами відомого укра-
їнського живописця, графіка, етнографа, архі-
тектора і педагога Опанаса Сластьона. Він
створив і залишив для нащадків унікальний на-
ціональний архітектурний стиль – український
модерн.
Український архітектурний модерн і школи
Лохвицького земства вперше дослідив відомий
український історик архітектури, академік
В. В. Чепе лик. У своїй монографії «Український
архітектурний модерн» він писав: «О. Г. Сла -
стіон виступає новатором, котрий збагачує
композицію шкільного будинку і стає провід-
ником прогресивного принципу в сільському
будівництві. Зовнішній вигляд шкіл відзначають
органічні, оригінальні та мальовничі форми,
які правдиво відбивають на фасадах внутрішнє
розпланування й функціональне призначення
приміщень. Декоративні прикраси шкіл були
створені на основі глибокого розуміння плас-
тичних можливостей дерев’яної конструкції та
цегляного обличкування, що характеризувалося
підкреслено декоративним характером орнамен-
тації. Декор будівель було створено на підставі
народних вишивок й традицій цегляного муру-
вання»1.
Ідея щодо розробки і будівництва україн-
ських шкіл виникла у письменниці, громад-
ської та культурної діячки Олени Пчілки. Про
цей факт пише у своєму дослідженні В. В. Че-
пелик: «Ще під час революції 1905–1907 рр.,
коли взагалі у суспільстві посилюються демо-
кратичні тенденції, Олена Пчілка подала думку
щодо необхідності споруджувати сільські
школи в архітектурних формах народного
стилю».
Пройшло 100 років і надзвичайно актуаль-
ним сьогодні є проведення заходів із збереження
архітектурного спадку Опанаса Сластьона.
ДНАББ ім. В. Г. Заболотного в межах
власного соціально-бібліотечного проекту
«Історія малих міст України» вже майже
10 років проводить дослідження інформацій-
них ресурсів про історико-архітектурні, при-
родно-географічні особливості малих міст
України, особистості видатних митців (архі-
текторів, художників, скульпторів, археологів,
діячів культури, краєзнавців та ін.), життя або
діяльність яких пов’язані з досліджуваними
малими містами.
Розуміючи нагальність збереження уні-
кальних будівель земських шкіл, фахівці біб-
ліотеки долучилися до проекту «Школи Лох-
вицького земства». Впродовж березня
користувачі та гості бібліотеки мали можли-
вість ознайомитись із виставкою, експозиція
якої складалася із 2-х частин: сучасних світлин
одного з ініціаторів проекту, фотографа Мак-
сима Іванова, де зображені всі збережені бу-
дівлі комплексу, та експозиції підготовлених
спеціалістами Майстерні архітектора Бикова
матеріалів, зокрема обмірні креслення, фасади
пам’яток архітектури в кольоровій обмивці,
креслення Опанаса Сластьона та архівні зоб-
раження шкіл.
11 березня 2017 року в ДНАББ ім. В. Г. За-
болотного відбулося відкриття виставки і пре-
зентація архітектурно-реставраційної частини
проекту. Про перші результати роботи над гу-
манітарним проектом звітували в бібліотеці
Ольга Герасим’юк разом з спеціалістами Майс-
терні архітектора Бикова.
Ольга Герасимюк, яка сама родом із По-
лтавщини, розповіла, що зацікавилася постаттю
О. Сластьона ще в 2009 році, коли прочитала
статтю свого земляка, В. Ханка. Пані Ольга від-
значила, що в нашій історії залишилося багато
руїн, які потребують уваги, зокрема необхідно
дослідити біографію самого Опанаса Слас-
тьона. Зацікавившись будівлями шкіл Лохвиць-
кого земства, вона звернулась до архітекторів за
фаховою консультацією, 2чи достойні ці об’єкти
уваги», й дізналася про їх особливість і прина-
лежність до українського архітектурного мо-
дерну.
Ольга Герасим’юк під час презентації
поділилася своїми намірами й підкреслила,
що сьогодні подібні справи зміцнюють укра-
їнське коріння, повертають українцям свою
культуру, архітектуру, традиції, імена видат-
них земляків.
Архітектурно-реставраційну частину про-
екту презентував разом із колегами Іван Биков,
керівник Майстерні архітектора Бикова. Він ви-
значив український модерн, як унікальне явище
1/2 ’2017Світлана Кирій К Р А Є З Н А В С Т В О
248
Фотовиставка “Школи Лохвицького земства” дослідника й фотографа Максима Іванова
Зліва направо: архітектори Світлана Зайцева,
Іван Биков і Аліна Мигидюк
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну
249
в архітектурі, що виникло як виключно народ-
ний стиль в період невеликого спаду диктату Ро-
сійської імперії. О. Сластьон розробив абсо-
лютно етнічний національний стиль і цікавий
декор будівель, що відображають приналеж-
ність до України.
Іван Биков відзначив особливий задум
О. Сластьона щодо найкращого місця розташу-
вання шкіл. Він проектував школи з баштами на
самому високому й красивому місці в селі, щоб
було видно здалеку, як храм. Архітектор звернув
увагу, що робота з проектування і будівництва
Учасники презентації архітектурно-реставраційної частини проекту
“Школи Лохвицького земства”
Гості презентації під час заходу
велася в 3 етапи та мала свої відмінності. Він
також виокремив архітектурні особливості шкіл
Лохвицького земства: башти, фігурну кладку,
шестигранні вікна, розсувні перегородки та ви-
гаптуваний цеглою орнамент. Далі всі перера-
ховані особливості Іван Биков детально охарак-
теризував на найбільш цікавих прикладах,
демонструючи їх на слайдах і представлених в
експозиції кресленнях і фото.
Керівник архітектурної майстерні прозвіту-
вав головним результатом плідної праці – 19
земських шкіл стали щойно виявленими об’єк-
тами архітектурної спадщини.
Архітектор Аліна Мигидюк продовжила
презентацію архітектурно-реставраційної час-
тини. Вона розповіла про те, що для замов-
лення Лохвицького земства Опанас Сластьон
розробив 8 типових проектів земських училищ
(саме так в той час називалися школи), куди
увійшли проекти одно-, дво-, три- і чотириком-
плектних шкіл, розширеного і зменшеного
типу. Зменшений тип відрізнявся відсутністю
кімнат сторожа, сільської бібліотеки, меншими
габаритами кімнат. Щодо планувань нам ві-
домо, що трикомплектні школи мали П-подібну
форму і дві башточки, двокомплектні – Т- або
Г-подібну форму і одну башточку, а планування
однокомплектної виконано на дві сторони і з
однією башточкою.
Крім того, пані Аліна звернула увагу, що
О. Сластьон «розробив комплект схем цегляного
декору для фасадів, дерев’яні декоративні еле-
менти (карнизи, люкарни) та кілька видів баш-
точок. У всіх школах ним було закладено один
планувальний принцип, на всіх школах викори-
станий один дерев’яний карниз і один з декіль-
кох розроблених орнаментів. Саме тому проекти
шкіл Лохвицького земства вважаються типо-
вими. При цьому, в обмірювальних експедиціях
не було виявлено двох ідентичних шкіл. Вихо-
дячи з цього, було зроблено висновок, що кожен
з проектів індивідуально доопрацьовувався і
1/2 ’2017Світлана Кирій К Р А Є З Н А В С Т В О
250
Книжкова виставка видань про Опанаса
Сластьона із фонду Бібліотеки Заболотного
Експозиція, підготовлена спеціалістами Майстерні архітектора Бикова
Сластьонівські школи – зразок українського архітектурного модерну
251
обговорювався за місцем». Також Аліна Миги-
дюк детально розповіла про декор, матеріали та
родзинки архітектури шкіл, спроектованих
О. Сластьоном.
У заході взяли участь архітектори, крає -
знавці, педагоги, художники, представники ЗМІ
та небайдужі до української культури грома-
дяни. Тому було багато бажаючих висловити
свою підтримку й вдячність команді проекту. В
обговоренні взяли участь директор Педагогіч-
ного Інституту Київського університету імені
Бориса Грінченка Віктор Юрченко, заступник
декана архітектурного факультету Київського
національного університету будівництва та
архітектури Людмила Бачинська, начальник
відділу Національного Києво-Печерського запо-
відника Олександр Романченко, художник-жи-
вописець Олександр Піддубник та ін.
Подорожуючи українськими селами, учас-
ники проекту «Школи Лохвицького земства»
спілкувались із місцевими жителями, запрошу-
вали їх на спільні толоки. Вони спостерігали,
як у людей розвивається і з’являється інтерес
до історії своїх сіл і архітектурної спадщини.
Сьогодні із впевненістю можна говорити про те,
що проект покликаний не тільки зберегти слас-
тьонівські школи, але й відродити українську
архітектуру, повернути українцям свою автен-
тичну історію та культуру.
|