Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки»

У статті йдеться про відомого українського вченого-історика Тригуба Петра Микитовича, про його плідну наукову та краєзнавчу діяльність на Миколаївщині у творчий, плідний і, нажаль, в останній період його життя. У центрі уваги біографічного нарису перебуває людина, яка усе життя «йшла» по освітянс...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Михайлуца, М.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2017
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	In memoriam
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168882
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» / М. Михайлуца // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 284-288. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168882
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1688822020-05-20T01:26:30Z Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» Михайлуца, М. In memoriam У статті йдеться про відомого українського вченого-історика Тригуба Петра Микитовича, про його плідну наукову та краєзнавчу діяльність на Миколаївщині у творчий, плідний і, нажаль, в останній період його життя. У центрі уваги біографічного нарису перебуває людина, яка усе життя «йшла» по освітянській ниві, творила слово про край, багатий на краєзнавчу тематику, про край, який здавна зветься Причорноморським степом. Через особисті спогади та меморії професора Тригуба П.М. простежується копітка й важлива робота краєзнавця, який від 1980-го року долучився до важливої справи історичного краєзнавства. Від того часу й до останньої хвилини свого життя проф. Тригуб П.М. не переставав уболівати за справу, якій був відданий десятиліття. У статті йдеться і про творчий внесок у краєзнавчу науку, і про миколаївську школу історичного краєзнавства, яку створив і виплекав вчений упродовж десятиліть у стінах відомих вишів – Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського і Чорноморському національному університеті імені Петра Могили. The article refers to the famous Ukrainian scientist, historian Peter N. Trigub, his significant scientific and local history activities in Mykolayiv region in creative, fruitful and, unfortunately, the last period of his life. There is the man in the spotlight of the biographical sketch who all his life “walked” through the field of education, created the word about land, rich in local history topics, about land, that has been called the Black Sea steppe long since. Through personal memories of professorTrigub P. M. is traced painstaking and important work of local historian, who from 1980 contributed to important thing of historical study of local lore. From that time and until the last moments of his life prof. Trygub P.M. never ceased to worry about idea, which was brought decade. The article tells also about the creative contribution to the local history of science, and the Nikolaev School of historic study that was created by the scientist and nurtured for decades in the walls of the famous universities – National Nikolaev V.O. SukhomlynskyUniversity and Black Sea National University of Petro Mohyla. В статье идет речь об известном украинском ученом-историке Тригубе Петре Никитовиче, о его значительной научной и краеведческой деятельности на Николаевщине в творческий, плодотворный и, к сожалению, в последний период его жизни. В центре внимания очерка пребывает человек, который всю свою жизнь «шел» по просветительской ниве, творил слово о крае, который неисчерпаемо богат на краеведческую тематику, о крае, который издавна именовался Причерноморской степью. Через личностные воспоминания профессора Тригуба П.Н. прослеживается очень кропотливая и важная работа краеведа, который с 1980-го года присоединился к нужному делу исторического краеведения. С того времени и до своей последней минуты жизни проф. Тригуб П.Н. не прекращал болеть за дело, которому отдавался десятилетиями. В статье повествуется и о творческом вкладе в краеведческую науку, и о николаевской школе исторического краеведения, которую создал и взращивал ученый в течении десятилетий в стенах известных вузов – Николаевского национального университета имени В.О. Сухомлинского и Черноморского национального университета имени Петра Могилы. 2017 Article Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» / М. Михайлуца // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 284-288. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168882 372.48 (477) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	In memoriam In memoriam
spellingShingle	In memoriam In memoriam Михайлуца, М. Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» Краєзнавство
description	У статті йдеться про відомого українського вченого-історика Тригуба Петра Микитовича, про його плідну наукову та краєзнавчу діяльність на Миколаївщині у творчий, плідний і, нажаль, в останній період його життя. У центрі уваги біографічного нарису перебуває людина, яка усе життя «йшла» по освітянській ниві, творила слово про край, багатий на краєзнавчу тематику, про край, який здавна зветься Причорноморським степом. Через особисті спогади та меморії професора Тригуба П.М. простежується копітка й важлива робота краєзнавця, який від 1980-го року долучився до важливої справи історичного краєзнавства. Від того часу й до останньої хвилини свого життя проф. Тригуб П.М. не переставав уболівати за справу, якій був відданий десятиліття. У статті йдеться і про творчий внесок у краєзнавчу науку, і про миколаївську школу історичного краєзнавства, яку створив і виплекав вчений упродовж десятиліть у стінах відомих вишів – Миколаївському національному університеті імені В.О. Сухомлинського і Чорноморському національному університеті імені Петра Могили.
format	Article
author	Михайлуца, М.
author_facet	Михайлуца, М.
author_sort	Михайлуца, М.
title	Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки»
title_short	Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки»
title_full	Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки»
title_fullStr	Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки»
title_full_unstemmed	Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки»
title_sort	петро микитович тригуб – краєзнавець з миколаївської «могилянки»
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2017
topic_facet	In memoriam
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168882
citation_txt	Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» / М. Михайлуца // Краєзнавство. — 2017. — № 1-2. — С. 284-288. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT mihajlucam petromikitovičtrigubkraêznavecʹzmikolaívsʹkoímogilânki
first_indexed	2025-07-15T03:40:35Z
last_indexed	2025-07-15T03:40:35Z
_version_	1837682744959696896
fulltext	УДК 372.48 (477) Микола Михайлуца (м. Одеса) Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» У статті йдеться про відомого українського вченого-історика Тригуба Петра Микитовича, про його плідну наукову та краєзнавчу діяльність на Миколаївщині у творчий, плідний і, нажаль, в останній період його життя. У центрі уваги біографічного нарису перебуває людина, яка усе життя «йшла» по освітянській ниві, творила слово про край, багатий на краєзнавчу тематику, про край, який здавна зветься Причор- номорським степом. Через особисті спогади та меморії професора Тригуба П.М. простежується ко- пітка й важлива робота краєзнавця, який від 1980-го року долучився до важливої справи історичного краєзнавства. Від того часу й до останньої хвилини свого життя проф. Тригуб П.М. не переставав уболівати за справу, якій був відданий десятиліття. У статті йдеться і про творчий внесок у краєзнавчу науку, і про миколаївську школу історичного краєзнавства, яку створив і виплекав вчений упродовж десятиліть у стінах відомих вишів – Миколаїв- ському національному університеті імені В.О. Сухомлинського і Чорноморському національному універ- ситеті імені Петра Могили. Ключові слова: історичне краєзнавство, Петро Тригуб, Миколаївщина. Mykola Myhailutsa Peter N. Trygub– ethnographerfromMykolayiv «Mohyla» The article refers to the famous Ukrainian scientist, historian Peter N. Trigub, his significant scientific and local history activities in Mykolayiv region in creative, fruitful and, unfortunately, the last period of his life. There is the man in the spotlight of the biographical sketch who all his life “walked” through the field of education, created the word about land, rich in local history topics, about land, that has been called the Black Sea steppe long since. Through personal memories of professorTrigub P. M. is traced painstaking and important work of local his- torian, who from 1980 contributed to important thing of historical study of local lore. From that time and until the last moments of his life prof. Trygub P.M. never ceased to worry about idea, which was brought decade. The article tells also about the creative contribution to the local history of science, and the Nikolaev School of historic study that was created by the scientist and nurtured for decades in the walls of the famous universities – National Nikolaev V.O. SukhomlynskyUniversity and Black Sea National University of Petro Mohyla. Key words: historical study of local lore, Petro Trygub, Nikolaev region. Николай Михайлуца Петр Никитич Тригуб – краевед из Николаевской «Mогилянки» В статье идет речь об известном украинском ученом-историке Тригубе Петре Никитовиче, о его значительной научной и краеведческой деятельности на Николаевщине в творческий, плодотворный и, к сожалению, в последний период его жизни. В центре внимания очерка пребывает человек, который всю свою жизнь «шел» по просветитель- ской ниве, творил слово о крае, который неисчерпаемо богат на краеведческую тематику, о крае, который издавна именовался Причерноморской степью. 284 Через личностные воспоминания профессора Тригуба П.Н. прослеживается очень кропотливая и важная работа краеведа, который с 1980-го года присоединился к нужному делу исторического крае- ведения. С того времени и до своей последней минуты жизни проф. Тригуб П.Н. не прекращал болеть за дело, которому отдавался десятилетиями. В статье повествуется и о творческом вкладе в краеведческую науку, и о николаевской школе исторического краеведения, которую создал и взращивал ученый в течении десятилетий в стенах известных вузов – Николаевского национального университета имени В.О. Сухомлинского и Черномор- ского национального университета имени Петра Могилы. Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» 285 Життя, можна вважати, я прожив не даремно! П.М. Тригуб, «Стежками власної долі. Епілог». Так вербально невигадливо й, водночас, по- філософськи мудро (лат. – О sanctasimplicitаs!) схарактеризував своє життя у післямові до свого власного ювілейного видання «Стежками влас- ної долі»1 (2005) український вчений-краєзна- вець, доктор історичних наук, професор, акаде- мік Української Академії історичних наук Петро Микитович Тригуб. Тоді, 2005-го року, святку - ючи 70-річчя, Петро Микитович тільки окреслив, проте аж ніяк не намагався підбити підсумок на- дважливій справі свого життя – освітянському промислу. За понад десять років потому його внесок на цій ділянці тільки зростав і примно- жувався. Проте, нам би хотілося пом’янути Петра Микитовича «тихим словом» саме про його краєзнавчу діяльність на Миколаївщині, якою він дорожив і якою довгі роки опікувався. Народжений на Слобожанщині 27 червня 1935 р., у старовинному селищі Коломак Харків- ської області, яке у козацько-гетьманські часи було сотенним містечком Охтирського слобід- ського козацького полку, Петро Микитович увіб- рав у себе увесь дух того степу, бо «степ та воля, козацька доля!». Любов до рідного краю, Малої- Великої Батьківщини з дитинства й до останку він зберігав у серці своєму. Недарма професор П.М. Тригуб, вже мешкаючи багато років на Ми- колаївщині, у неменш вільнолюбивих степах Причорномор’я, під свій 80-річний ювілей видав чудову книгу, яка водночас розійшлася серед краєзнавців: «Коломак – селище старовинне, ко- зацьке…: Нариси історії з найдавніших часів до початку 70-х рр. ХХ ст.»2 (2014). Складні кружляння долі – навчання на істо- ричному факультеті Харківського державного університету, вчителювання та директорство у школах Донеччини та Харківщини, аспірантура, наукова й деканська робота у Полтавському пе- дагогічному університеті імені В.Г. Короленка – усе це ніби лише миттєвості життя, однак вони були наповнені історичним часом, сенсом буття та великою відповідальністю перед собою, ро- диною, людьми та, власне, його призначенням. До краєзнавчого руху у глибокому сенсі Петро Микитович долучився ще у жовтні 1980 р., коли у Полтаві була проведена всеукраїнська кон- ференція з історичного краєзнавства, ініційована «батьком краєзнавчого руху», Героєм України, академіком НАН України Петром Тимофійови- чем Троньком. Саме він фактично відновив ши- рокі та масштабні краєзнавчі дослідження в Ук- раїні, організувавши видання унікальної у своєму концептуальному рішенні та реалізації, багато- томної праці «Історія міст і сіл Української РСР». Цей рік і став моментом знайомства та тісної співпраці проф. П.М. Тригуба з унікальною лю- диною академіком П.М. Троньком. 1 Тригуб П.М. Стежками власної долі / Петро Тригуб. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – С. 88. 2 Тригуб П. Коломак – селище старовинне, козацьке…: Нариси історії з найдавніших часів до початку 70-х рр. ХХ ст.: монографія / Петро Тригуб. – Миколаїв: Іліон, 2014. – 356 с. П.М. Тригуб читає лекцію у Полтавському педінституті (1970-ті роки) Миколаївський період діяльності Петра Ми- китовича у краєзнавчому клубі розпочався з ве- ресня 1982 року, саме тоді, коли він був обраний за конкурсом на посаду завідувача кафедри історії СРСР і УРСР Миколаївського педагогічного ін- ституту3. Одночасно працюючи над дисертацією та розбудовуючи краєзнавчий рух, П.М. Тригуб ініціює та вдало проводить низку всеукраїнських, регіональних і міжвузівських конференцій, у тому числі і з краєзнавчої тематики. Проголошена М. Горбачовим перебудова середини 1980-х, обе- режна демократизація та напівгласність актуалі- зували табуйовану партійно-ідеологічними орга- нами тематику, що власне не могло не вплинути і на краєзнавців. Динаміка поглядів і «подолання власної історії», відхід від гіперболізації історич- них особистостей, поширилася по всій країні, у республіках і докотилося до Миколаївщини. Приділяючи серйозну увагу науковій роботі на кафедрі, Петро Микитович разом з Іваном Семе- новичем Павликом, однодумцем і натхненником- реалізатором (за словами П.М. Тригуба – «люди- ною великої пробивної сили») багатьох задумів спільних з Інститутом історії АН УРСР. Перша такого роду конференція відбулася 1988 року з соціально-історичної проблематики, присвяченої здебільшого історичній біографіс- тиці, робітникам-революціонерам тощо. У про- цесі підготовки до цього краєзнавчого заходу П.М. Тригуб особливо зблизився з доктором історичних наук, професором Віталієм Григоро- вичем Сарбеєм, який на той час очолював відділ Інституту історії АН УРСР. Попри певні пере- пони з боку партійно-ідеологічного керівництва області та міста, а відтак і ректорату, Петро Ми- китович спромігся організувати та вдало про- вести цю конференцію, що приємно здивувало навіть відомих московських вчених. У роботі форуму брали участь також фахівці із союзних республік, зокрема відомий історик, академік АН Вірменської РСР Геворг Гарібджанян. Перли- ною заходу була культурна програма, яка перед- бачала відвідини античного міста-полісу Ольвії та історичних місць Очаківщини. Удруге талант організатора краєзнавчого спрямування П.М. Тригуба проявився наступ- ного, 1989 року, коли колектив кафедри на якій він працював, провів конференцію приурочену до 200-річчя міста Миколаєва. Ця подія на- стільки актуалізувала проблематику історичного краєзнавства, що викликала значний інтерес як у фахових істориків, так і у літераторів, музеє - знавців, бібліотекарів і працівників туристичних агенцій, архітекторів тощо. Проте, як завжди бувало у радянському минулому, коли усе, а особливо історична наука, перебувало під ідео- логічним контролем, партійні «чинуші-пере- страховщики», не бажаючи створювати собі яких-небудь проблем, знайшли причину відмови у підтримці такого серйозного науково-краєзнав- чого заходу: ніби у Миколаєві не було закладу громадського харчування, де б можливо було на- годувати аж 300 учасників конференції (!). Ситуацію було виправлено після втручання академіка П.Т. Тронька, який особисто, пере- ймаючись 200-літнім ювілеєм міста, приїхав до Миколаєва, зустрічався з усіма учасниками своє- рідного протистояння. Оскільки академік на той час був ще й депутатом Верховної Ради УРСР, справа активізувалася у позитивному напрямку і в жовтні 1989 р. у стінах Будинку політосвіти, при вщент заповненій учасниками залі, відбу- лося відкриття та пленарне засідання конферен- ції. Про підсумки та перспективи краєзнавчої роботи на Миколаївщині наголошував у своїй доповіді і Петро Микитович Тригуб. Цей захід отримав широкого розголосу не тільки у науковому середовищі, серед розмаїтої краєзнавчої спільноти, але й у засобах масової інформації – на телебаченні, радіо та на шпаль- тах газет. Цікавою та корисною для пересічного миколаївського містянина, водночас, була і бе- сіда у студії обласного телебачення про резуль- тати конференції, в якій брали участь відомі кра- єзнавці: Петро Тронько, Олена Апанович, Петро Тригуб та інші. За результатами конференції, за великого старання організаторів, було видано солідну збірку тез і шість випусків Пам’яток історії та культури Української РСР. Автором кількох статей і науковим редактором випуску був Петро Микитович4. Якісно новий період у краєзнавчій діяльності професора П.М. Тригуба розпочав 1991 рік, коли академік П.Т. Тронько зініціював створення Всеукраїнської спілки краєзнавців (ВСК). Саме Петру Микитовичу було доручено створити й 1/2 ’2017Микола Михайлуца К Р А Є З Н А В С Т В О 286 3 Вовчук Л. 30 років на краєзнавчій ниві Миколаївщини (нарис до біографії Петра Микитовича Тригуба) / Людмила Вовчук // Краєзнавство / НСКУ; Ін-т історії НАНУ. – 2011. – №3. – С.128-132. 4 Пронь С.В., Пронь Т.М. Слово про вченого (до 75-річного ювілею професора Петра Микитовича Три- губа) / С.В. Пронь, Т.М. Пронь // Рідне Прибужжя (Миколаїв). – 2010. – 26 червня. – С. 2. Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки» 287 очолити Миколаївське відділення ВСК5. У травні відбулися підготовчі заходи й 11 червня 1991 р. відбулася установча конференція, на якій було обрано правління та голову. В інституцій- ному процесі взяли участь 56 краєзнавців із об- ласного та районних центрів, до правління увійшло 5 осіб6. Очільником обласної філії став професор Петро Микитович Тригуб. Активіс- тами спілки стали переважно науковці історич- ного факультету Миколаївського педагогічного інституту (декан О. Білюк) та Державного архіву Миколаївської області (директор К. Восьмірко). Серед перших краєзнавчих кроків виділя- ються наступні дії: підготовлено та видано на- вчальний посібник з історії Миколаївщини для учнів 7-11 класів (автори І. Павлик, П. Тригуб, О. Білюк), нариси з історії розвитку освіти на Миколаївщині (колектив авторів). Серйозним внеском у розвиток історичного краєзнавства стала праця М. Мельника та В. Шкварця «Мико- лаївщина: погляд крізь століття» (1993). Значна увага науковцями краю приділялася написанню історії населених пунктів, промислових та аграр - них підприємств, культурно-освітніх установ. Так, О. Дмитренко, В. Кондрашовим, Н. Риже- вою, І. Павликом, П. Тригубом, О. Хаєцьким, В. Шевельовим було підготовлено нариси історії 15 сіл, колективних сільськогосподарських під- приємств та установ загальним обсягом понад 150 друкованих аркушів. Ідеї відродження Української незалежної держави 1990-х років загострили й актуалізу- вали потребу у дослідженнях її наріжних основ, процесів і подій, що формували ідеї та практики українського демократизму від персоніфікації історичного минулого до препарування досвіду й уроків. У 1992 році у співпраці з Інститутом історії за безпосередньої участі В.Г. Сарбея ми- колаївський осередок на чолі з П.М. Тригубом зорганізував конференцію з актуальних проблем 5 Даниленко О. Українські історики ХХ століття: Бібліографічний довідник / Серія «Українські історики». – К.: Інститут історії НАН України, 2004. – Вип. 2. – С. 320-321. 6 Вовчук Л. До ювілею Петра Микитовича Тригуба / Людмила Вовчук // Наукові праці: науково-методич- ний журнал. – Вип.251. Т.264. Історія. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ імені Петра Могили, 2015. – С. 112-114; Вов- чук Л.А. Тригуб Петро Микитович / Людмила Вовчук // Дослідники історії Південної України: біобібліогра- фічний довідник / упоряд. Ігор Лиман. – К., 2016. – Т. 2. – С. 406-410. Всеукраїнська краєзнавча конференція у Чигорині (1991 р.) національно-визвольного руху в Україні, зосере- дивши проблемне поле на процесах, у верхній межі обмежених 1917 роком. Потому, як один з провідних краєзнавців країни Петро Микитович брав участь у низці краєзнавчих конференцій: у Кам’янці-Поділь- ському (1991 р.), Луцьку (1993 р.), Черкасах (1995 р.), Харкові (1997 р.), Дніпропетровську (1999 р.), Донецьку (2001 р.), Хмельницькому (2004 р.). Тільки за 15 років він опублікував біля 70 робіт, присвячених краєзнавчій тематиці Ми- колаївщини й інших регіонів.Водночас профе- сор П.М. Тригуб керував Миколаївським регіо- нальним центром Інституту історії України НАН України з проблем Нижнього Подніпров’я та Побужжя. Перейшовши у 1997 р. до Миколаївської філії Національного університету «Києво-Моги- лянська академія» (зараз – Чорноморський на- ціональний університет імені Петра Могили), Петро Микитович очолив кафедру історії та фі- лософії, згодом переформатовану у кафедру міжнародних відносин і зовнішньої політики. Тут, приділяючи значної уваги науково-дослід- ній роботі, проф. П.М. Тригуб творив школу історичного краєзнавства на Півдні України, до якої мають безпосереднє відношення: к.і.н. Ф. Кокошко – дослідник культурно-освітніх про- цесів на Півдні України у 20-рр. ХХ ст.; д.і.н., доц. В. Пархоменко – дослідник історії україн- ських національних збройних формувань періоду національно-визвольних змагань 1917-1919 рр. на Півдні України; к.і.н., доц. В. Стремецька до- слідні інтереси якої були зосереджені на пробле- мах українізації у південному регіоні; д.і.н., доц. І. Миронова, дослідниця історії культури національних меншин Півдня України, історії пошти, зв’язку тощо; д.і.н., доц. Л.Л. Левченко – директор Державного архіву Миколаївської об- ласті, дослідниця військової історії, архівної справи; к.і.н., доц. О.С. Морозова – дослідниця боротьби за впровадження української мови у навчальних закладах наприкінці ХІХ – початку ХХ ст., історії українсько-польських відносин тощо. Загалом понад двох десятків фахівців вищої наукової кваліфікації Миколаївщини були вихованцями школи історичного краєзнавства. Померла прекрасна Людина, науковець, ко- лега і товариш, Почесний краєзнавець України Петро Микитович Тригуб 26 грудня 2016 року7. Вічна йому пам’ять і шана. Гордість професора П.М. Тригуба за його життя, та наша надія на те, що справа вченого продовжиться на десятиліття – його син Олек- сандр Тригуб, доктор історичних наук, професор, який з 2011 р. опікується краєзнавчою справою, очолюючи Миколаївську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України. 1/2 ’2017Микола Михайлуца К Р А Є З Н А В С Т В О 288 7 Пішов із життя відомий миколаївський науковець Петро Тригуб [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nikpravda.com.ua/pishov-iz-zhittya-vidomij-mikolayivskij-naukovets-petro-trigub/ 1. Dany`lenko O. Ukrayins`kii story`ky` XX stolit- tya: Bibliografichny`j dovidny`k / Seriya «Ukrayins`ki istory`ky`». – K.: Insty`tut istoriyi NAN Ukrayiny`, 2004. – Vy`p. 2. – S. 320-321. 2. Vovchuk L. 30 rokiv na krayeznavchij ny`vi My`kolayivshhy`ny` (nary`s do biografiyi Petra My`ky`tovy`cha Try`guba) / Lyudmy`laVovchuk // Kra- yeznavstvo / NSKU; In-t istoriyi NANU. – 2011. – # 3. – S.128-132. 3. Vovchuk L. Doyuvileyu Petra My`ky`tovy`cha Try`guba / Lyudmy`laVovchuk // Naukovipraci: na- ukovo-metody`chny`jzhurnal. – Vy`p.251. T.264. Isto- riya. – My`kolayiv: Vy`d-voChDUimeniPetraMogy`ly`, 2015. – S. 112-114. 4. Vovchuk L.A. Try`gubPetroMy`ky`tovy`ch / Ly- udmy`laVovchuk // Doslidny`ky` istoriyi Pivdennoyi Ukrayiny`: biobibliografichny`j dovidny`k / uporyad. Igor Ly`man. – K., 2016. – T. 2. – S. 406-410. 5. Pishovizzhy`t tya vidomy`j my`kolayivs`ky`j na- ukovecz` Petro Try`gub [Elektronny`jresurs]. – Rezhy`m dostupu: http://www.nikpravda.com.ua/pishov-iz-zhit- tya-vidomij-mikolayivskij-naukovets-petro-trigub/ 6. Pron` S.V., Pron` T.M. Slovopro vchenogo (do 75-richnogo yuvileyu profesora Petra My`ky`tovy`cha Try`guba) / S.V. Pron`, T.M. Pron` // Ridne Pry`buz- hzhya (My`kolayiv). – 2010. – 26 chervnya. – S. 2. 7. Try`gub P.M. Stezhkamy` vlasnoyidoli. – My`ko- layiv: Vy`d-vo MDGU im. PetraMogy`ly`, 2005 / Petro Try`gub. – 136 s. 8. Try`gub P. Kolomak – sely`shhestarovy`nne, ko- zacz`ke…: Nary`sy` istoriyi z najdavnishy`xchasivdo- pochatku 70-x rr. XX st.: monografiya / PetroTry`gub. – My`kolayiv : Ilion, 2014. – 356 s. References:

Петро Микитович Тригуб – краєзнавець з Миколаївської «Могилянки»

Institution

Ähnliche Einträge