Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст.
У статті на основі матеріалів Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. Гетьманщини встановлюється одна з найважливіших демографічних характеристик населення – чисельність дітонароджень. Встановлено, що середнє число дітей, котрих жінка народжувала за життя істотно відрізнялося від стере...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168904 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. / І. Сердюк // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 161-167. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-168904 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1689042020-05-26T01:26:17Z Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. Сердюк, І. Регіональні аспекти історичної демографії У статті на основі матеріалів Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. Гетьманщини встановлюється одна з найважливіших демографічних характеристик населення – чисельність дітонароджень. Встановлено, що середнє число дітей, котрих жінка народжувала за життя істотно відрізнялося від стереотипного образу «багатодітності» українського ранньомодерного суспільства. In the article, based on the materials of the General Description of the Left Bank of Ukraine in 1765– 1769, the Hetmanate studied some of the most important demographic characteristics of the population. The average child size of families is determined - the number of children under the age of 14 in the average family, as well as the number of children that the woman gave birth during. It has been established that, in spite of 5-9 childbirths, one woman of childbearing age in the Hetmanate had 1-2 children under the age of 14 years. This ratio was the result of the huge infant mortality, child growth, child labor mobility. These data are important for the correction of stereotypical perceptions of family life and procreation in early modern Ukraine, formed under the influence of literal interpretations of the results of ethnographic intelligence of the nineteenth century. В статье на основе материалов Генерального описания Левобережной Украины 1765–1769 гг. Гетманщины устанавливается одна из важнейших демографических характеристик населения – численность деторождений. Установлено, что среднее число детей, которых женщина рожала при жизни, существенно отличалось от стереотипного образа «многодетности» украинского традиционного общества. 2017 Article Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. / І. Сердюк // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 161-167. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168904 314-053.4-053.5:94(477)»1648/179» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії |
| spellingShingle |
Регіональні аспекти історичної демографії Регіональні аспекти історичної демографії Сердюк, І. Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. Краєзнавство |
| description |
У статті на основі матеріалів Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. Гетьманщини встановлюється одна з найважливіших демографічних характеристик населення – чисельність дітонароджень. Встановлено, що середнє число дітей, котрих жінка народжувала за життя істотно відрізнялося від стереотипного образу «багатодітності» українського ранньомодерного суспільства. |
| format |
Article |
| author |
Сердюк, І. |
| author_facet |
Сердюк, І. |
| author_sort |
Сердюк, І. |
| title |
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. |
| title_short |
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. |
| title_full |
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. |
| title_fullStr |
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. |
| title_full_unstemmed |
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. |
| title_sort |
фертильність населення гетьманщини хvііі ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Регіональні аспекти історичної демографії |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168904 |
| citation_txt |
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст. / І. Сердюк // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 161-167. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT serdûkí fertilʹnístʹnaselennâgetʹmanŝinihvíííst |
| first_indexed |
2025-07-15T03:41:37Z |
| last_indexed |
2025-07-15T03:41:37Z |
| _version_ |
1837682810019643392 |
| fulltext |
УДК314-053.4-053.5:94(477)»1648/179»
Ігор Сердюк (м. Полтава)
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст.
У статті на основі матеріалів Генерального опису Лівобережної України 1765–1769 рр. Гетьман-
щини встановлюється одна з найважливіших демографічних характеристик населення – чисельність
дітонароджень. Встановлено, що середнє число дітей, котрих жінка народжувала за життя істотно
відрізнялося від стереотипного образу «багатодітності» українського ранньомодерного суспільства.
Ключові слова: народжуваність, дітонародження, Гетьманщина, населення, історія дитинства.
Igor Serdiuk
Fertility of population of Hetmanschyna of the ХVІІІ century
In the article, based on the materials of the General Description of the Left Bank of Ukraine in 1765–
1769, the Hetmanate studied some of the most important demographic characteristics of the population. The
average child size of families is determined - the number of children under the age of 14 in the average family,
as well as the number of children that the woman gave birth during. It has been established that, in spite of 5-9
childbirths, one woman of childbearing age in the Hetmanate had 1-2 children under the age of 14 years. This
ratio was the result of the huge infant mortality, child growth, child labor mobility. These data are important for
the correction of stereotypical perceptions of family life and procreation in early modern Ukraine, formed under
the influence of literal interpretations of the results of ethnographic intelligence of the nineteenth century.
Key words:fertility, childbearing, Hetmanate, population, history of childhood.
Игорь Сердюк
Фертильность населения Гетманщины XVIII века
В статье на основе материалов Генерального описания Левобережной Украины 1765–1769 гг. Гет-
манщины устанавливается одна из важнейших демографических характеристик населения – числен-
ность деторождений. Установлено, что среднее число детей, которых женщина рожала при жизни,
существенно отличалось от стереотипного образа «многодетности» украинского традиционного об-
щества.
Ключевые слова: рождаемость, деторождение, Гетманщина, население, история детства.
161
Поміж багатьох усталених уявлень про ран-
ньомодерне суспільство одним із найбільш стій-
ких є стереотип великої багатодітної родини, в
котрій жінка народжує чи не щороку, таким
чином приводячи на світ 15-20 нащадків. До по-
ширення подібних уявлень доклали руку етно -
гра фи, соціологи, літератори, історики ХІХ ст.,
котрих у подальшому будуть цитувати їхні на-
ступники. Такої долі не уникнув, навіть великий
мислитель, дослідник родини і засновник фран-
цузької соціології Фредерік Ле Пле (Frédéric Le
Play). За це через сто років його буде критикувати
інший французький історик Жан Луї Фландрін
(Jean-Louis Flandrin): «Ле Пле вважав, що в дав -
ньо му суспільстві народжуючи протягом 25 років
матері видавали на світ 15–25 дітей. І довго всі
були переконані так як він, що у ХVІІ ст. така
плідність була поширена у всіх регіонах Франції,
як серед міських, так і серед сільських мешкан-
ців. На те легко можна було знайти багато
прикладів родин, котрі збереглися в писемних
пам’ятках. Тим часом наведені приклади зазви-
чай відносяться до аристократії чи міщанства
і не підлягають узагальненню»1.
1 Flandrin J.-L. Historia rodziny. Pokrewieństwo, dom, seksualność w dawnym społeczeństwie. – Warsyawa:
Aletheia, 2015. – S. 77.
Для Гетьманщини теж можна віднайти по-
дібні приклади із біографій українського нобілі-
тету. Так, дружина Василя Капніста Олександра
народила 15 дітей2. Однак, наскільки випадок
Олександри був типовим? Щоб дати відповідь
на це питання спробую визначити коефіцієнт за-
гальної народжуваності скориставшись даними
Генерального опису Лівобережної України
1765–1769 рр.3 (вибіркою для сільського насе-
лення4 та даними міст5 Гетьманщини).
Цей показник обчислюється на основі ще
кількох відносних параметрів, його значення
може істотно корелюватися в залежності від під-
ходів до використання, здавалося б незалежної
від дослідника та «об’єктивної» інформації од-
ного того й самого джерела. Тому свої дії по об-
численню цього коефіцієнта опишу якомога де-
тальніше. Сподіваюсь, що це допоможе колегам
корелювати свої власні дослідження, та уник-
нути котроїсь із моїх можливих помилок.
Отож, коефіцієнт загальної народжуваності
дорівнює відношенню числа народжень за попе-
редні п’ять років до середньої чисельності
жінок, точний вік яких перебуває у межах а – 2,5
і а + 2,5, де а – вік найбільшої фертильності. За-
галом формула обчислення коефіцієнту виглядає
наступним чином:
де 5N – число народжень за п’ять років, а F –
чисельність групи жінок, що належать до вказа-
них вікових меж. Точний вік найбільшої фер-
тильності жінок на матеріалах Гетьманщини не
обчислювався. Європейська історична демогра-
фія вважає, що у домодерний час він був близь-
кий до 30 років. Таким чином треба визначити
середню чисельність жінок, вік котрих знахо-
дився між 27,5 і 32,5 років. Ця величина рівна
половині суми чисельності вікових груп 25–29
та 30–34. Однак, остання вікова група акумулює
людей, котрі округлили свій вік. Нівелювати
вплив цієї акумуляції можна розширивши віко-
вий проміжок до 20–39 років, тільки тепер чи-
сельність жінок цього віку необхідно ділити на
чотири. Таке розширення дозволяє також уник-
нути наслідків неточного знання віку найбіль-
шої фертильності. Як показує дослідження
Юрія Волошина, жінки сіл Стародубського
полку найбільше народжували не в 15–44 чи
24–54, а саме у 20–34 років6. Таким чином зна-
менник згаданої вище формули обчислити не
надто важко:
Число народжень за попередні 5 років обчис-
люють на основі кількості дітей віком 0-4 років у
джерелі. Там фігурують ті, хто вижили, а тому
чисельність народжень можна приблизно вста-
новити з урахуванням дитячої смертності. Її роз-
мір визначаться у проміле (кількість випадків на
1000 населення). Знаючи рівень смертності,
дослідники звертаються до спеціальних таб-
лиць Коула й Демені, котрі містять поправочні
коефіцієнти, на які треба помножити число
3/4 ’2017Ігор Сердюк К Р А Є З Н А В С Т В О
162
2 Воспоминания С.В. Скалонъ (уроженной Капнистъ) // Исторический вѣстник. Историко-литературный
журналъ. – 1891. – Май. – С. 339.
3 Детальніше про Генеральний опис як джерело, та його специфіку фіксації міського і сільського насе-
лення Гетьманщини див.: Момот А. Румянцевський опис Малоросії як джерело, для дослідження демогра-
фічних характеристик сільського населення Гетьманщини // Вісник Луганського національного університету
імені Т. Г. Шевченка. Історичні науки. – 2014. – № 7. (290). – С. 22–29; Сердюк І. Румянцевський опис Мало-
росії як джерело вивчення демографічних характеристик міст Гетьманщини // Історична пам’ять. – 2008. –
№ 3. – С. 144–152.
4 «Сільська» вибірка сформована на основі даних про більше ніж 13 тис. мешканців 48-ми сіл різних по-
лків Гетьманщини. Див.: Центральний державний історичний архів України в м. Києві (далі –ЦДІАК Ук-
раїни), ф. 57, оп. 1, спр. 1, 2, 6, 17, 25, 37, 39, 42, 50, 57, 75, 77, 80, 90, 93, 94, 98, 103, 104, 119, 120, 141, 147,
187, 192, 228, 301, 318, 325, 345, 347, 350, 393, 423; оп. 2, спр. 153, 520.
5 «Міська» вибірка сформована на основі даних Генерального опису Ніжина, Переяслава та Стародуба.
Див.: ЦДІАК України, ф. 57, оп. 1, спр. 39, 148а, 278, 341.
6 Волошин Ю. Розкольницькі слободи на території Північної Гетьманщини у ХVІІІ ст. (історико-демог-
рафічний аспект). – Полтава: АСМІ, 2005. – С. 126–134.
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст.
163
живих, щоб дізнатися кількість народжених7.
Однак, даний показник для суспільства Гетьман-
щини точно встановити не можливо. В силу спе-
цифіки джерельної бази, це буде переважно
нижній поріг із уточненням «не менше ніж»8.
З іншого боку тут нас влаштують й узагальнені
показники, про які щодо ранньомодерної Єв-
ропи Леон Анрі та Алан Блюм говорять на-
ступне: «Для ХVІІІ века, например, нужно ожи-
дать младенческую смертность порядка 250 на
1000, если не больше, а смертность в 1–4 года
и 5–9 лет гораздо выше, чем можно себе пред-
ставить на основании наблюдений, сделанных
за последнее столетие в разных странах»9.
Отож, французькі вчені мінімальним рівнем
смертності немовлят вважають 250‰. Зауважу,
що йдеться про мінімальний рівень, тоді як для
ряду регіонів Європи у другій половині ХVІІІ
століття він міг бути істотно вищим, як, наприк-
лад, у Москві з її коефіцієнтом 334‰10. Вважа-
ється, що для Російської імперії, навіть у 1900 р.
він не впаде нижче 260‰11. За даними росій-
ського вченого Бориса Міронова, у ХVІІІ ст. рі-
вень смертності немовлят для регіонів Європей-
ської Росії становив 300‰12. Саме це показник
свого часу застосовував Юрій Волошин для ана-
логічних досліджень на матеріалах Стародуб-
ського полку13. Тому його використаю для визна-
чення числа народжень за 5 років. Для цього з
типових таблиць Коула й Демені обираю серед-
ній коефіцієнт для рівня смертності 300 на 100014.
Для дітей віком 0–4 роки він становить 1,61.
Таким чином, число народжень за останні
5 років перед укладання Генерального опису
становитиме:
Підставивши отримані проміжні результати
у формулу коефіцієнту загальної народжува-
ності, отримуємо наступні результати:
Дані підрахунки означають, що в серед-
ньому жінка в суспільстві Гетьманщини за
життя народжувала мінімум 4–5 дітей. Наго-
лошу, що це мінімальні значення, в «дійсності»
цей показник може бути вищий. Важливо, що
головним проблемним місцем у даних розра-
хунках не є незнання точного рівня смертності
немовлят15. Основна проблема криється у недо-
обліку найменших дітей, а найперше таких, що
померли до внесення в Генеральний опис
(це стосується й інших джерел ХVІІІ ст.). Також
привертає увагу незначна різниця між сільськи -
ми і міськими показниками. Перевага «сіль-
ського» коефіцієнту є прогнозованою у світлі
обчислень, наведених вище. Причиною цієї
переваги є відмінність у співвідношенні діти/
дорослі. Разом з тим різниця коефіцієнтів є
не такою вже й істотною, це означає, що «мі-
ська» і «сільська» жінка в Гетьманщині народ-
жувала приблизно однаково дітей, а грань між
цими категоріями населення була ще занадто
розмитою.
7 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии / пер. с франц. С. Хока и Ю. Егоровой –
М.: РГГУ, 1997. – С. 41-42.
8 Дитяча смертність є тим демографічним параметром, котрий облікові джерела Гетьманщини враховують
чи не найгірше. Більш детально про це див.: Сердюк І. Коливання смертності чи неточність обліку: до питання
про вивчення рівня дитячої смертності в Гетьманщині ХVІІІ ст. // Сіверянський літопис. – 2015. – № 1. –
С. 109–116.
9 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии… – С. 41.
10 Баччи М.Л. Демографическая история Европы. Санкт-Петербург, 2010. –С. 164–165.
11 David I. K., Marzio B. Introduction // The History of the European Family. Ed. D.I. Kertzer and M. Barbagli.
Vol. II. Family Life in the Long Nineteenth Century. 1789–1913. New Haven: Yale University Press, 2002. – P.ХХІІ.
12 Миронов Б. Социальная история России периода империи. (ХVІІІ – нач. ХІХ в.в.): В 2-х т. 3-е изд.
испр., доп. – СПб.: «Дмитрий Буланин». – 2003. – Т. 1. – С. 199.
13 Волошин Ю. Розкольницькі слободи…– С. 128.
14 Анри Л., Блюм А. Методика анализа в исторической демографии... – С. 41.
15 Формула побудована так, що підставивши рівень смертності, не 300‰, а, наприклад, 250‰, отримаємо
для міського населення показник 4,1 замість 4,4, що не є суттєвою відмінністю. Так само неістотно коефіцієнт
зростатиме при підстановці більшого рівня смертності.
Необхідно зауважити, що коефіцієнти, обчис-
лені вище, є відносними, до того ж вони занадто
залежні від проміжних обчислень, припущень
тощо. Це лише одна з можливих моделей, щоб
проілюструвати її схематизм, спробую вирахувати
кіль кість народжень за цими ж даними, але дещо
зміненою схемою. Так, в демографії застосовується
коефіцієнт «вірогідності доживання до п’яти -
річного віку». За наявними на сьогодні на матеріа-
лах Гетьманщини підрахунками, він перебував у
межах 420‰–460‰16. Себто лише 420–460 дітей
з тисячі народжених доживали до 5-річного віку.
Знаючи це, та чисельність дітей таких дітей в на-
селенні, можна вирахувати кількість народжень.
Для цього візьмемо середнє значення коефі-
цієнту за 440‰. В такому разі співвідношення
кількості народжених до тих з них, що дожили
до п’ятирічного віку становить 100:44, або ж
2,27. Тому, з вибірок міського і сільського насе-
лення в Генеральному описі17 беремо чисель-
ність п’ятирічних дітей і множимо на 2,27:
Ми знайшли число народжених за один рік,
для того, щоб підставити ці дані у формулу кое-
фіцієнту загальної народжуваності, необхідно ці
значення перемножити на 5:
Таким чином, ми отримали гіпотетичне
число народжених за п’ять років, за умови що її
рівень залишався б відносно стабільним. Це зна-
чення підставляємо у формулу коефіцієнту за-
гальної народжуваності:
Ці значення коефіцієнту загальної народжу-
ваності помітно вищі від попередніх. Вони от-
римані «неканонічним» для демографії, вигада-
ним мною способом, тож його можна
критикувати й цю критику я наперед приймаю.
До того ж ці дані також є поперечним зрізом.
Вони говорять, що при заданому рівні смер-
тності жінкам фертильного віку треба було на-
роджувати по 6–7 разів за життя, щоб у насе-
ленні була така кількість діток п’ятирічного віку,
як зафіксовано в Генеральному описі18.
Розглядаючи результати обох підрахунків
(4–5 і 6–7 народжень), не хочеться зводити все
до банального – «істина десь посередині», або
ж говорити про ці значення як покрайні. За да-
ними Бориса Міронова, навіть в останній тре-
тині ХІХ – на початку ХХ ст. (коли відбувся пев-
ний спад народжуваності) заміжні жінки в Росії
народжували в середньому 8–9 разів, з урахуван-
ням безшлюбних, вдів і т.д., на кожну жінку до-
водилось в середньому по 6–8 народжень19. Ці
показники, так само як і обчислені мною, нижчі
від максимально-еталонних притаманних спіль-
ноті гутеритів20, вони також мають бути істотно
нижчими від очікуваного рівня народжуваності,
3/4 ’2017Ігор Сердюк К Р А Є З Н А В С Т В О
164
16 У проміле коефіцієнти переведено автором для уніфікації, зазвичай вони були б записані як 0,420-0,460,
що однак не міняє їх сутності – кількість таких, що доживали до п’яти років із тисячі народжених. Також на-
голосимо, що у силу специфіки джерел, йдеться саме про охрещених, в дійсності ж коефіцієнт мав би бути
ще більшим. Значення 420‰ обчислене Оленою Замурою для населення містечка Сороченці, 460‰ обчис-
лено мною для населення містечка Яреськи Миргородського полку. Див.: Замура О. Смертність у природному
русі населення містечка Сорочинці у ХVІІІ ст. (за даними метричних книг Миколаївської церкви) // Крає-
знавство. – 2009. – № 3–4. – С. 211; Сердюк І. Дитяча смертність в містечку Яреськи Миргородського полку
(за даними метричних книг другої половини ХVІІІ ст.) // Вісник Харківського національного університету
імені В.Н. Каразіна. – 2011. – № 982: Сер. Історія. – Вип. 44. – С. 61–71.
17 Див. примітки № 4 і № 5.
18 Зрозуміло, що йдеться про жінок і дітей, зафіксованих у джерелі – в даному випадку у Генеральному
описі.
19 Миронов Б. Социальная история России…– Т. 1. – С. 179.
20 Гутерити – релігійна спільнота, котра проживає в Північній Америці. Її члени не застосовують будь-
яких способів регулювання дітонародження, не мають шкідливих звичок, та характеризуються гарним здо-
ров’ям. У 1920-х рр. в одній з їхніх спільнот у Північній Дакоті була зафіксована найбільш висока з усіх за-
реєстрованих народжуваностей. Жінки, котрі виходили заміж у віці 20 років народжували в середньому по
10 і більше дітей. Сьогодні шлюбна народжуваність гутеритів використовується у багатьох математичних
моделях народжуваності як еталон.
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст.
165
який, наприклад, для Варшави в 1740–1769 рр.
становив 10,87, французького міста Крюле –
9,95, Мелан21 – 12,8622.
Отож на тлі визначеного мною усередне-
ного числа дітонароджень (4–7) кількість дітей
народжених Олександрою Капніст видається
радше винятком, аніж звичним тогочасному
суспільству явищем. Слід гадати, що плідність
жінок із середовища козацької старшини та за-
можних верств населення була вищою ніж у
представниць простолюду. У вибірках Гене-
рального опису, котрі разом охоплюють понад
20 тис. населення мені спадали на око родини
максимум з десятьма дітьми, котрих не так і ба-
гато на загальному тлі. Такою була родина Ма-
кара Гончара із села Перелаз Стародубського
полку. Станом на 1766 р. у 49-річного Макара
та його 48-річної дружини Агафії було десятеро
дітей. Шість синів віком 26, 24, 22, 20, 6, 4 років
та четверо дівчат віком 16, 14, 10, 8 років. Ага-
фія спочатку з інтервалом у два роки народила
Андрія, Федора, Михайла, Василя, потім через
чотири роки – Марію, через два роки – Горпину,
ще через чотири – Феодосію, через два роки –
Фросину, і з таким же інтервалом – Олексія та
найменшого – Григорія23. Важливо, що родина
не була заможною, з ними не жили наймити чи
годувальниці, тож Агафія сама мала годувати
своїх дітей, також вони отримали достатньо до-
гляду, принаймні, щоб вижити і дорости до
старшого віку.
Розрізняти приклади простолюду та аристок-
ратії настійливо рекомендує Жан Луї Фландрін.
Дружини вельмож не годували груддю своїх
дітей, оскільки це робили спеціально найняті
годувальниці, а саме лактація в той час була ос-
новним запобіжником вагітності24. Відтак, період
лактації у них був зведений до мінімуму.
Принаймні так було в подружжя Ханенків.
23 листопада 1731 р. дружина Миколи Ханенка
Уляна народжує сина, а вже 3 грудня він нотує до
щоденника: «Сего числа умовили мамку до Пет-
руся на рок, а давати ей грошми пять коп.»25. На
жаль, у щоденнику немає дат народження їхніх
наступних дітей, а таких було ще сім26.
Наступна група факторів теж має біологічне
і поведінкове коріння та може по різному прояв-
лятися в окремих соціальних групах. Йдеться
про вікові чинники. Вони виходять з поняття
«фертильний вік», який, з точки зору демографії,
для жінки визначений проміжком 15–49 років27.
Вважається, що чим нижчий шлюбний вік, тим
більше дітей жінка може народити за час по-
дружнього життя і – навпаки.
Чим молодшою була пара при вступі у
шлюб, тим потенційно більше дітей у них
могло народитися. Разом з тим, кожна наступна
вагітність виснажувала організм жінки, нако-
пичувалися хвороби і травми, тож фертильність
завершувалася раніше за настання менопаузи.
У цьо му сенсі П’єр Шоню говорить про зно-
шення організму, а також про швидке падіння
21 Крюле (Crulai), зараз – муніципалітет у Франції, у регіоні Нижня Нормандія, департамент Орн, Мелан
(Meulan-en-Yvelines), зараз – муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Івлін.
22 Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej predrozbiorowej / Cezary Kuklo. – Warszawa: DiG, 2009. –S. 338.
Історична демографія також оперує таким показником як «очікувана народжуваність». Це певна кількість
дітей, котра може народитися в жінки певної спільноти за її життя. Вона залежить від багатьох показників,
наприклад, від середнього шлюбного віку. Йдеться про гіпотетичний показник, котрий «на практиці» вияв-
ляється набагато нижчим унаслідок смертності жінок, припинення шлюбу, погіршення здоров’я. Про це ще
йтиметься нижче.
23 Наводячи це приклад, автор свідомий того, що дітей могло бути більше, але не всі вони вижили. Разом
з тим ця родина, котра не є заможною, демонструє гарні показники виживання дітей. Див.: ЦДІАК України,
ф. 57, оп. 1, спр. 119, арк. 278.
24 FlandrinJ.-L. Historiarodziny…– S. 76–77.
25 Дневник генерального хору жаго Николая Ханенка. // Киевская старина. – 1884. – №3. – С. 40.
26 Див.: Модзолевский В. Малоросійський родословник. – Т. 5. – Вып. 3. – К.-СПб: ВИРД, 2004. – С. 48.
27 У джерелах можна віднайти приклади, коли жінка народжувала й в старшому віці, так у Генеральному
описі села Ілкуча Чернігівського полку фігурує Феодосія Щербиниха, котра народила сина у 52 роки (ЦДІАК
України, ф. 57, оп. 1, спр. 17, арк. 262.). Однак історична демографія такими прикладами нехтує, як казусними.
28 Шоню П. Цивилизация классической Европы / Пер. с фр. и послесл. В. Бабинцева. – Екатеринбург: У-
Фактория, 2005. – С. 192.
сексуальної активності, зростання частоти спон-
танних викиднів після 40 років28. Існувала взає-
мозалежність між часом вступу у шлюб, кіль-
кістю народжень та тривалістю фертильності.
Наприклад, щодо Варшави ХVІІІ ст., то жінка,
котра пошлюбилася у віці 15–19 років, теоре-
тично мала б народити 10–11 дітей, причому ос-
танню дитину в 37–38 років. Та, яка вийшла
заміж в 25–29 років могла народити 6 дітей (ос-
тання в 40 років), в 35–39 років – 3–4 дітей (ос-
тання в 44 роки)29. Стосовно Гетьманщини таких
усереднених даних немає, а конкретні приклади
доволі різні. Принаймні згадана трохи вище Ага-
фія – дружина Макара Гончара – свою першу ди-
тину народила приблизно у віці 21 рік, а десяту
– в 43 роки. Таким чином її фертильність тривала
мінімум 22 роки30. Її така ж багатодітна сучас-
ниця Євдокія Долиниха першу дитину народила
у віці близько 13-14 років, а десяту у 29–30. З ог-
ляду на молодий вік жінки, вона мала шанси на-
родити ще не одну дитину. З точки зору демог-
рафії її фертильність мала б ще протривати 5–6
років, за які могло б народитися 2–3 малюка31.
Випадок Євдокії все ж є казусним не тільки
в сенсі числа дітей, а й через шлюб у мінімально
дозволеному віці, адже середній шлюбний вік
населення Гетьманщини був істотно вищим за
встановлену законодавством межу, що теж ско-
рочувало потенційну кількість дітонароджень.
Це накладається на більш узагальнений висно-
вок П’єра Шоню: «структура шлюбного віку
при Старому порядку в середньому змушувала
втрачати 6–7 років можливого подружнього
життя. Вік вступу в шлюб дівчат був воістину
контрацептивним засобом класичної Європи»32.
Не можна також відкидати той факт, що на-
родження автоматично припинялися після смерті
когось із подружжя33. З одного боку, це сто-
сується підвищеної смертності жінок під час по-
логів, про що на матеріалах Гетьманщини пише
Олена Замура34. З іншої сторони, в силу різних
причин, багато жінок ставали вдовами у дітород-
ному віці. За моїми підрахунками у віці 30–39
років 10–20% жінок у містах Гетьманщини були
вдовами, а у віці 40–49 років такою була майже
кожна третя. В селах ці показники були дещо
нижчі, та вони все ж вказують на помітну ко-
горту населення, котра уклала шлюб, однак пе-
рестала народжувати зі смертю чоловіка35.
Підсумовуючи, зауважу, що визначена мною
4–7 кількість дітонароджень є усередненою, вона
розрахована для усіх жінок дітородного віку в
населенні. Однак, якась їх частина були безплід-
ними, або ж мали проблеми з дітонародженням,
що «на практиці» дещо підвищувало усереднене
число. Разом з тим, отримані дані коригують сте-
реотипні уявлення про плідність суспільства
Гетьманщини в бік зменшення. Це свого часу до-
велося робити і західноєвропейській історіогра-
фії, представники котрої у ХІХ ст. як приклади
багатодітності наводили переважно родини дво-
рянства і багатіїв. Натомість історики ХХ ст. ра-
дять розрізняти вивчення народжуваності в се-
редовищі вельмож та простолюду. Така різниця
могла бути детермінованою можливістю найму
годувальниць, що у свою чергу зменшувало пе-
ріод лактації, а отже і проміжки між пологами.
Так само на збільшення числа народжень міг
впливати доступ до медицини, котра могла змен-
шити травматичність кожних наступних пологів,
а отже і тримати організм жінки у кращому то-
нусі. Ще одним фактором могла бути різна три-
валість шлюбу, адже старшина могла видавати
заміж своїх доньок раніше. Ці моменти є пер-
спективою для подальших досліджень, котрі
разом дозволять краще зрозуміти біологічні і со-
ціальні особливості функціонування україн-
ського ранньомодерного соціуму.
3/4 ’2017Ігор Сердюк К Р А Є З Н А В С Т В О
166
29 Kuklo C. Demografia Rzeczypospolitej predrozbiorowej…– S. 341.
30 ЦДІАК України, ф. 57, оп. 1, спр. 119, арк. 278.
31 У джерелі Євдокії 30 років, а її старшому синові – 18. Думається, що вік жінки округлили в бік змен-
шення при переписі. ЦДІАК України, ф. 57, оп. 2, спр. 520, арк. 209.
32 Шоню П. Цивилизация классической Европы… – С. 195.
33 Мається на увазі загальна картина. Судові справи Гетьманщини наводять купу казусних випадків на-
родження дітей вдовами, дівками і, навіть, черницями.
34 Замура О. «Великий шаленець»: смерть і смертність в Гетьманщині XVIII ст. – К.: К.І.С., 2014 –
С. 128–129.
35 Сердюк І. Вдівці і вдови у Румянцевськму описі Переяслава (історико-демографічний аналіз) // Крає -
знавство. – №1–4. – 2008. – С. 214–220.
Фертильність населення Гетьманщини ХVІІІ ст.
167
Anry L., Blium A. (1997). Metodika analiza v isto-
rycheskoi demohrafii / per. s frants. S. Khoka i Yu.
Ehorovoi. M.: RHHU.[In Russian].
Bachchy M.L. (2010). Demohraficheskaiaistoriya-
Evropy. Sankt-Peterburh. [In Russian].
Voloshyn Yu. (2005). Rozkolnytski slobody na tery-
torii Pivnichnoi Hetmanshchyny u XVIII st. (istoryko-de-
mohrafichnyi aspekt). Poltava: ASMI.[In Ukrainian].
Zamura O. (2014). «Velykyi shalenets»: smert i
smertnist v Hetmanshchyni XVIII st.K.: K.I.S. [In Ukrai-
nian].
Zamura O. (2009). Smertnist u pryrodnomu rusi na-
selennia mistechka Sorochyntsi u KhVIII st. (za danymy
metrychnykh knyh Mykolaivskoi tserkvy). Kraieznavstvo,
3–4, 207–213.[In Ukrainian].
Mironov B. (2003). Sotsyalnaia istoriya Rossii pe-
rioda imperii. (XVIII – nach. XIX v.v.): V 2-kh t. 3-e yzd.
yspr., dop. SPb.: «Dmytriy Bulanin». T. 1.[In Russian].
Momot A. (2014). Rumiantsevskyi opys Malorosii
yak dzherelo, dlia doslidzhennia demohrafichnykh kha-
rakterystyk silskoho naselennia Hetmanshchyny. Visnyk
Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni T. H.
Shevchenka. Istorychni nauky, 7, 22–29. [In Ukrainian].
Serdiuk I. (2008). Rumiantsevskyi opys Malorosii
yak dzherelo vyvchennia demohrafichnykh kharaktery-
styk mist Hetmanshchyny. Istorychna pamiat, 3, 144–
152. [In Ukrainian].
Serdiuk I. (2015). Kolyvannia smertnosti chy ne-
tochnist obliku: do pytannia pro vyvchennia rivnia dy-
tiachoi smertnosti v Hetmanshchyni XVIII st.Siverian-
skyi litopys, 1, 109–116.[In Ukrainian].
Serdiuk I. (2008). Vdivtsi i vdovy u Rumiantsevskmu
opysi Pereiaslava (istoryko-demohrafichnyi analiz). Kra-
ieznavstvo, 1–4, 214–220. [In Ukrainian].
Serdiuk I. (2011). Dytiacha smertnist v mistechku
Yaresky Myrhorodskoho polku (za danymy metrychnykh
knyh druhoi polovyny XVIII st.). Visnyk Kharkivskoho
natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina, 44, 61–
71. [In Ukrainian].
Shoniu P. (2005). Tsyvilizatsyia klassicheskoy Ev-
ropy / Per. s fr. i poslesl. V. Babintseva. – Ekaterinburh:
U-Faktoriya, 2005. [In Russian].
References
|