Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації

Проведено дослідження культурного ландшафту села Дахнув (українська назва Дахнів) Любачівського повіту (району) Підкарпатського воєводства у східній Польщі, де виявлено залишки давньої східної української курганної культури. Представлено історичний аналіз поселення села Дахнув та пояснення його т...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Koзaк, І., Козак, Г., Степень, А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2017
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168912
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації / І. Koзaк, Г. Козак, О. Степень // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 257-263. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-168912
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1689122020-05-26T01:26:27Z Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації Koзaк, І. Козак, Г. Степень, А. Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Проведено дослідження культурного ландшафту села Дахнув (українська назва Дахнів) Любачівського повіту (району) Підкарпатського воєводства у східній Польщі, де виявлено залишки давньої східної української курганної культури. Представлено історичний аналіз поселення села Дахнув та пояснення його топонімів, який доводить постійне та тривале закорінення тут українців та їхньої культури. Аналізовано сакральний ландшафт із українською греко-католицькою церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього із деревяною дзвіницею та їхнє оточення. Аналізовано також історію греко-католицької парафії села Дахнув. Церква Воздвиження Чесного Хреста знаходиться на шляху дерев'яної архітектури. Після 1947 року церква є недіючою. У зв'язку із занепадом та знищенням церкви актуальним є відновлення та документування такого давнього зразка української сакральної архітектури. Метод тривимірної візуалізації, застосований у статті, дає можливість детально запізнатись із пам'яткою української архітектури та її оточенням та зберегти її для нащадків.У перспективі це можливо здійснити у формі документу чи фільму у тривимірній візуалізaції. A study of the cultural landscape of the Dachnów village in Lubaczuv district in eastern Poland was conducted. There were found the remains of ancient eastern Ukrainian «kurgan» culture. A historical analysis of settlements of the Dachnów village was presented. Name of Dachnów was explained. It proves that Ukrainian population and its ethnic culture had been developing there for a long period of time. Sacral landscape of Ukrainian Greek-Catholic Tserkva with a wooden bell tower and its surroundings were analyzed. The history of the Greek Catholic parish of Dachnów village was analyzed as well. Tserkva is located on the wooden architecture route. Hovewer after 1947 Tserkva has stopped to function. Due to its destruction Tserkva requires restoration and should undergo documentation process as an example of the old Ukrainian sacral architecture. Three-dimensional visualization method was applied and presented in this article. The visualization demonstrates the value of Ukrainian architecture along with its surroundings and preserve it for future generations. In the future, it is possible to realize that in the form of a documentation film with three-dimensional visualization. Проведено исследование культурного ландшафта села Дахнув Любачивского района в восточной Польше, где обнаружены остатки древней восточной украинской курганной культуры. Представлены исторический анализ поселения села Дахнув и объяснение его топонимов, которые доказывают постоянное и длительное укоренение здесь украинской культуры. Проанализирован сакральный ландшафт с украинской греко-католической церковью Воздвижения Честного Креста Господнего с деревянной колокольней и их окружения. Описана также история греко-католического прихода села Дахнув. Церковь Воздвижения Честного Креста находится на пути деревянной архитектуры. Сейчас церковь является недействующей. В связи с упадком и уничтожением церкви актуальным является восстановление и документирование такого древнего образца украинской сакральной архитектуры. Метод трехмерной визуализации, применен в статье, дает возможность детально познакомиться с памятником украинской архитектуры и ее окружением и сохранить ее для потомков. В перспективе это возможно осуществить в форме документа или фильма с тримерной визуализaциею. 2017 Article Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації / І. Koзaк, Г. Козак, О. Степень // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 257-263. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168912 911.3:316+911.7+911.2 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс
spellingShingle	Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс Koзaк, І. Козак, Г. Степень, А. Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації Краєзнавство
description	Проведено дослідження культурного ландшафту села Дахнув (українська назва Дахнів) Любачівського повіту (району) Підкарпатського воєводства у східній Польщі, де виявлено залишки давньої східної української курганної культури. Представлено історичний аналіз поселення села Дахнув та пояснення його топонімів, який доводить постійне та тривале закорінення тут українців та їхньої культури. Аналізовано сакральний ландшафт із українською греко-католицькою церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього із деревяною дзвіницею та їхнє оточення. Аналізовано також історію греко-католицької парафії села Дахнув. Церква Воздвиження Чесного Хреста знаходиться на шляху дерев'яної архітектури. Після 1947 року церква є недіючою. У зв'язку із занепадом та знищенням церкви актуальним є відновлення та документування такого давнього зразка української сакральної архітектури. Метод тривимірної візуалізації, застосований у статті, дає можливість детально запізнатись із пам'яткою української архітектури та її оточенням та зберегти її для нащадків.У перспективі це можливо здійснити у формі документу чи фільму у тривимірній візуалізaції.
format	Article
author	Koзaк, І. Козак, Г. Степень, А.
author_facet	Koзaк, І. Козак, Г. Степень, А.
author_sort	Koзaк, І.
title	Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації
title_short	Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації
title_full	Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації
title_fullStr	Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації
title_full_unstemmed	Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації
title_sort	аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі дахнув із використанням тривимірної вузалізації
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Церковно-історичне краєзнавство: витоки та сучасний дискурс
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/168912
citation_txt	Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації / І. Koзaк, Г. Козак, О. Степень // Краєзнавство. — 2017. — № 3-4. — С. 257-263. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT kozakí analízsakralʹnogolandšaftunaprikladícerkviuselídahnuvízvikoristannâmtrivimírnoívuzalízacíí AT kozakg analízsakralʹnogolandšaftunaprikladícerkviuselídahnuvízvikoristannâmtrivimírnoívuzalízacíí AT stepenʹa analízsakralʹnogolandšaftunaprikladícerkviuselídahnuvízvikoristannâmtrivimírnoívuzalízacíí
first_indexed	2025-07-15T03:42:01Z
last_indexed	2025-07-15T03:42:01Z
_version_	1837682835207487488
fulltext	УДК 911.3:316+911.7+911.2 Iгор Козак, Ганна Козак, Адам Стемпень (м. Люблін) Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної візуалізації Проведено дослідження культурного ландшафту села Дахнув (українська назва Дахнів) Любачівського повіту (району) Підкарпатського воєводства у східній Польщі, де виявлено залишки давньої східної української курганної культури. Представлено історичний аналіз поселення села Дахнув та пояснення його топонімів, який доводить постійне та тривале закорінення тут українців та їхньої культури. Аналізовано сакральний ландшафт із українською греко-католицькою церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього із деревяною дзвіницею та їхнє оточення. Аналізовано також історію греко-католицької парафії села Дахнув. Церква Воздвиження Чесного Хреста знаходиться на шляху дерев’яної архітектури. Після 1947 року церква є недіючою. У зв’язку із занепадом та знищенням церкви актуальним є відновлення та документування такого давнього зразка української сакральної архі тек - тури. Метод тривимірної візуалізації, застосований у статті, дає можливість детально запізнатись із пам’яткою української архітектури та її оточенням та зберегти її для нащадків.У перспективі це можливо здійснити у формі документу чи фільму у тривимірній візуалізaції. Ключові слова: сакральний ландшафт, українці, церква, село Дахнув, тривимірна візуалізація. Ihor Kozak, Hanna Kozak, Adam Stеmpien The analysis of sacral landscapes on the example of the Tserkva in the village Dachnуw (Poland) using three-dimensional visualization A study of the cultural landscape of the Dachnów village in Lubaczuv district in eastern Poland was conducted. There were found the remains of ancient eastern Ukrainian «kurgan» culture. A historical analysis of settlements of the Dachnów village was presented. Name of Dachnów was explained. It proves that Ukrainian population and its ethnic culture had been developing there for a long period of time. Sacral landscape of Ukrainian Greek-Catholic Tserkva with a wooden bell tower and its surroundings were analyzed. The history of the Greek Catholic parish of Dachnów village was analyzed as well. Tserkva is located on the wooden architecture route. Hovewer after 1947 Tserkva has stopped to function. Due to its destruction Tserkva requires restoration and should undergo documentation process as an example of the old Ukrainian sacral architecture. Three-dimensional visualization method was applied and presented in this article. The visualization demonstrates the value of Ukrainian architecture along with its surroundings and preserve it for future generations. In the future, it is possible to realize that in the form of a documentation film with three-dimensional visualization. Key words: sacral landscape, Ukrainians, Ukrainian Tserkva, village Dachnów, three-dimensional visualization Игорь Козак, Ганна Козак, Адам Стемпень Анализ сакрального ландшафта на примере церкови в селе Дахнув с использаванием трехмерной визуализации Проведено исследование культурного ландшафта села Дахнув Любачивского района в восточной Польше, где обнаружены остатки древней восточной украинской курганной культуры. Представлены исторический анализ поселения села Дахнув и объяснение его топонимов, которые доказывают постоянное и длительное укоренение здесь украинской культуры. Проанализирован сакральный ландшафт с украинской греко-католической церковью Воздвижения Честного Креста Господнего 257 Постановка наукової проблеми та її зна - чення. Прадавні ландшафти, заселені укра їн - цями, закономірно розбудовувались та розвива- лись навколо своїх духовних начал – церков. У селі Дахнув (українська назва Дахнів) Люба- чівського повіту залишилась церква Воздви- ження Чесного Хреста, яка була перейнята римо-католиками, а потім покинена і поступово підпадає у руйнацію. Питання занепаду та ни- щення українських культурних, а у першу чергу сакральних ландшафтів, є вкрай актуальним. Всупереч науковим та історичним даним назву села Дахнув (укр. Дахнів) на електронній сто- рінці римо-католицької парафії пояснюють «ви- дними високими дахами», а будівництво церкви «напливом православного люду у першій поло- вині ХVI ст.?». Тому вважаємо за необхідне об’єктивно висвітлити дані щодо походження місцевих топонімів та історії української греко- католицької парафії села Дахнув та її культурної спадщини Аналіз останніх досліджень із цієї про- блеми. У даний час відсутні дослідження сак- рального ландшафту ареалу української етнічної культури за винятком тривимірної1 візуалізації сакральних ландшафтів2, відтворення знищених церков3 та відкритих українських наукових ре- сурсів4. Церкви лише показано на шляху де- рев’яної архітектури, але, на жаль, на інформа- ційних таблицях написи є польською, німецькою та англійською мовами і відсутні написи україн- ською мовою. Формулювання мети та завдань статті. Метою праці було глибше дослідження питання поселення українців у селі Дахнув, їхнього історичного ландшафту та місцевих топонімів, історії української греко-католицької парафії із церквою Воздвиження Чесного Хреста Господ- нього. Актуальним також представлено дослід- ження сакрального ландшафту за допомогою тривимірної комп’ютерної візуалізації. Матеріали і методи. Об’єктом дослідження був сакральний ландшафт українського етніч- ного ареалу села Дахнув Любачівського повіту сучасної Польщі. На основі історичних, фотог- рафічних (120 фотогафій) та лексикографічних матеріалів досліджено історію української греко-католицької церкви, її оточення, історію греко-католицької парафії та місцевих топоні- мів. Використано у дослідженні української церковної архітектури та ландшафту також ме- тоди тривимірної комп’ютерної візуалізації. Для цього застосовано програму 3D Studio Max. Фото церкви і її оточення зроблено за допомо- гою фотоапарату Nikon D70. На основі фотогра- фій і помірів церкви утворено спочатку габа- ритну, а пізніше і тривимірну модель церкви. Утворені моделі виявилися ефективними у до- слідженні української сакральної спадщини, що залишилась на території Польщі. Виклад основного матеріалу й обґрунту- вання отриманих результатів дослідження. Уже у ранньому середньовіччі на теренах Люба- чівщини існувала розвинена сітка поселень. с деревянной колокольней и их окружения. Описана также история греко-католического прихода села Дахнув. Церковь Воздвижения Честного Креста находится на пути деревянной архитектуры. Сейчас церковь является недействующей. В связи с упадком и уничтожением церкви актуальным является восстановление и документирование такого древнего образца украинской сакральной архитектуры. Метод трехмерной визуализации, применен в статье, дает возможность детально познакомиться с памятником украинской архитектуры и ее окружением и сохранить ее для потомков. В перспективе это возможно осуществить в форме документа или фильма с тримерной визуализaциею. Ключевые слова: сакральный ландшафт, Украинцы, украинская церковь, село Дахнув, трехмерная визуализация. 3/4 ’2017Ігор Koзaк, Ганна Козак, Адам Стемпень К Р А Є З Н А В С Т В О 258 1 Stępień А. Cyfrowa fotografia i modele 3D w badaniach krajobrazów kulturowych / A.Stępień, H. Kozak, I. Kozak, P. Kociuba. // Problemy Ekologii Krajobrazu Warszawa IGiPZ PAN i PAEK. – 2014. – №38. – С. 171–184. 2 Kozak H. Holy Spirit church reconstruction and formation of its surrounding landscape using three-dimension visualization techniques / H. Kozak, I. Kozak, A. Stępień. // TEKA. – 2013. – С. 193–200. 3 Stępień A. trójwymiarowa rekonstrukcja obiektu architektoniczno - krajobrazowego – na przykładzie nieistnie- jącej cerkwi w Beniowej (Bieszczady Zachodnie) / A. Stępień, I. Kozak, H. Kozak H. // Roczniki Bieszczadzkie. – 2011. – С. 378–387. 4 Apokryf Ruski. [Електронний ресурс] // Otwarte Ukraińskie zasoby naukowe,. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://www.apokryfruski.org/ Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації 259 Археологи знайшли близько 300 слідів поселень і пам’яток із VІІ–ХІІІ століть. Залишки перебу- вання тут людини відкрито у Дахнові – цвинта- рище, в Лукавці і Чесанові – поселення та в Лю- бачеві – городище і поселення. У кінці першого тисячоліття Любачівщину заселяло населення східнослов’янського племені, яке у X столітті належало до Русі. Від XI століття в околицях сучасного Любачева існував невеликий город (оборонна споруда, місто) і кілька поселень над річкою Любачівкою у тому і село Дахнув за 5 кі- лометрів5. Село Дахнув (укр. Дахнів) – одне із найдав- ніших поселень, що знаходиться у 4 кілометрах на південний захід від Чесанова у південно-схід- ній частині сучасної Польщі. Історія села сягає своїми коріннями прадавніх часів. Тут є рештки курганів VIII–IX століть, у яких, зокрема, було знайдено рештки людських останків та фраг- менти глиняного посуду, ліпленого вручну. Слово курган східного тюркського походження. Із тюркських мов означає кругла могила. Давні кургани – це пам’ятки не лише археології, а й іс- торії, культури та архітектури. Вони поширені на всіх територіях Старого Світу. Широко відомі в Україні, особливо у степовій зоні, звичай їх споруджувати виник у степах Північного При- чорномор’я України у 4 тис. до н. е. з утверджен- ням тут рухливого скотарства і став притаман- ним приблизно до 14 століття. В українському фольклорі їх іменують «Кам’яними бабами», «Дівками кам’яними», «Мар’їними каменями» чи Половецькими статуями. Одним із перших, хто усвідомив потребу збереження цього лан- дшафту, обережного ставлення до насипів кур- ганів, зокрема під час їх археологічного дослід- ження, був Тарас Шевченко, про це він писав у багатьох своїх поезіях (курган чи висока могила) та у щоденнику (наприклад, у записі від 13 сер- пня 1857 року). За деякими підрахунками, на сьогодні у степовій зоні України залишилося близько 150 тисяч Курганів (найбільше у Запо- різькій, Херсонській, Черкаській та ін. областях України та Криму). Курган за східньою тради- цією був образом житла померлих. Кургани по- ширились на усіх українські землях і стали важ- ливою складовою української етнічної культури, вони широко опоетизовані в переказах і леген- дах. Селяни впорядковували на верхів’ях курга- нів кам’яні стели, а у випадку пошкодження кур- ганів ставили стели в селах біля хат або воріт, білили та прикрашали їх перед кожним літнім церковним святом, у молитвах зверталися до них по допомогу6. У такому прадавньому ландшафті знахо- диться парафіяльна дерев’яна церква Воздви- ження Чесного Хреста Господнього у селі Дах- нув (укр. Дахнів) із першої половини XVII ст. 1735р. на місці ще старшої, грунтовно перебу- дована у 1899–1901 рр. Окрема дерев’яна дзві- ниця (1928 р.). Майстром-теслею церкви був Іван Головка, який є автором багатьох церков на цих землях сучасної Польщі у першій тре- тині ХХ століття7. Останній парох – о. Миро - слав-Юрій Черкавський. Після 1947 р. церква перейнята римо-католиками на парафіяльний костел (до 1993 р., зараз використовується лише спорадично). Всередині церкви збереглося де- кілька ікон кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Біля церкви у 1938 р. встановлений був хрест із нагоди юві- лею 950-річчя Хрещення Руси-України, який на сьогоднішній день знищений. Новий костел із 1996 р. У північній частині села (при дорозі до Чесанова) розташоване парафіяльне кладо- вище, зараз у користуванні римо-католиків, на якому збереглося біля 40 українських пам’ят- ників, передусім виготовлених у славному бруснівському осередку відомими майстрами- каменярами. За обрахунками В. Кубійовича у 1939 р. у Дахнові проживало 1800 мешканців, у тому числі 1050 українців, 150 поляків (з чого 120 ко- лоністів у колонії Гриньки), 570 латинників і 30 гебреїв8. 5 Козій H. Поселення Любачівщини і суміжні поселення Томашівщини. Короткий довідник / H. Козій, Ю. Судин, Ч. Герон. – Львів, 2014. 6 Черняков І. Т. Кургани в культурі України / І. Т. Черняков // Курганні пам’ятки як явище давньої куль- тури. / І. Т. Черняков. – K., 1993. 7 Тимофієнко В. В. Зодчі України кінця ХVIII-поч. ХХ століть. Біографічний довідник / В. Тимофієнко В. – К., 1999. – 477 с 8 Kubijovyč V. Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1. 1. 1939 / V. Kubijovyč. – Mǜnchen.: Logos, 1983. Багато суперечливих даних знаходиться на сторінці теперішньої римо-католицької парафії села Дахнув. У першу чергу це стосується по- ходження назви села Дахнув: як вважають назва походить від «видних великих дахів». Але чо- мусь із невідомих причин назва села Дахнув була змінена на Явожина у 1977–1981 рр. Як ві- домо, у розділі Походження українських прі- звищ серед численних типових українських суфіксів та закінчень значаться такі на – но: Ліхно, Махно, Юхно, Дахно. А присвійний суфікс – ів надає значення приналежності чогось комусь. І звідси назва села Дахнів (польська назва Дахнув / Dachnów). Отже, топоніми Дах- нів та присілок Гриньки засвідчують українське походження місцевих власних назв. Наступне непорозуміння щодо місцевого на- селення. На інтернетній сторінці села Дахнув читаємо, що ніби то місцева церква була збудо- вана у селі Дахнув для прибувавших? у першій половині XVI ст. сюди людей православної віри. Але ж із вищенаписаного відомо, що на терені Дахнова уже у Х столітті проживали східні слов’яни, що належали до Русі, а східна україн- ська курганна культура Дахнова доводить, що поселення було уже навіть у VIII столітті. Прадавня українська церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього збудована у 1735 році на місці ще старшої (роки перебудови 1899– 1901, 1929 та дзвіниця із 1928 р.) є зразком та пам’яткою неповторної української сакральної ар- хітектури. Церква є тризрубною та одноверхою. Щоб удокументувати цей зразок архітектури і представити аналіз його особливостей, вико- нано тривимірну візуалізацію, яка базувалась на цифрових 120 фотографіях та вимірах церковної споруди. На цій основі постала габаритна мо- дель без накриття (Рис. 1). 3/4 ’2017Ігор Koзaк, Ганна Козак, Адам Стемпень К Р А Є З Н А В С Т В О 260 Впасувавши модель САD до фотогафій цер- кви у програмі 3D Max, ми створили тривимірне відображення церкви (Рис. 2). Добрим інстру- ментом при цьому у програмі 3 D Studio Max виявилась Camera Match. Вона дозволила нам за допомогою шести характеристичних пунктів, визначених у CAD і віднайдених на фотографіях церкви, зробити допасування їх до тривимірної моделі церкви. Створено також моделі більш складних форм: додані фундамент, вікна, дах із куполом і хрести. Візуалізація дзвіниці, проведена на базі її фотографії вигляду спереду і показана, як фото вписане у вертикальну поверхню у 3D Max, Від- творено окремі стіни і піддашшя дзвіниці, а потім і цілу форму будівлі (Рис. 3) і виконано рендерування (Рис. 4). Комплексна модель церкви та дзвіниці була повторно висвітлена на базовій фотографії для порівняння цілісності моделі. До неї додано ото- чення. Це дозволить оглядати модель церкви (Рис. 5) у ландшафтному оточенні. Готова тривимірна візуальна модель куль- турного ландшафту із церквою та дзвіницею може послужити для приготування 3D фільму чи інтерактивної презентації особливостей ук- раїнської сакральної архітектури із її ландшаф- тним оточенням. Рис. 1. Габаритна модель церкви Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації 261 Риc. 2. Допоміжні схематичні ліні (верхня частина) та допасована до фотографій повна тривимірна модель (нижня частина) церкви Рис. 3. Фрагменти моделі дзвінниці у 3D Max. Висновки і перспективи подальших досліджень. Аналіз сакрального ландшафту із залишками курганної культури та церквою Воздвиження Чесного Хреста Господнього у селі Дахнув (укр. Дахнів) Любачівського по- віту засвідчує глибоке закорінення та існування століттями тут українців та української куль- тури. Дерев’яна церква, дзвіниця та греко-като- лицький цвинтар свідчать про ідентичність та високий рівень української сакральної архітек- тури та скульптури надмогильних пам’ятників Бруснівської школи. Тривимірна візуалізація представляє непов- торність української церковної архітектури в усіх її аспектах. У перспективі дані дослідження служитимуть для відтворення, реставрації, удокументування таких зразків (які є типовими для польсько-укра- їнського прикордоння) для майбутніх поколінь. 3/4 ’2017Ігор Koзaк, Ганна Козак, Адам Стемпень К Р А Є З Н А В С Т В О 262 Рис. 5. Один із прикладів готової тривимірної візуалізації Рис. 4. Фрагмент матеріалу та текстура дзвінниці Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації 263 Коzіj N. Poselennya Lyubachivshchyny і sumizhni poselennya Тоmashivshchyny. Коrоtkyj dоvвіdnyk / N. Коzіj, J. Sudyn, Ch. Heron. – Lviv, 2014. Tymofijenko V. Zodchi Ukrajiny kintsya ХVIII- poch. ХХ Stolyit. Biohrafichnyj dovidnyk / V. Тymofi- jenko - К., 1999. - 477 s. Chernyakov І. Т. Кurhany v kulturi Ukrajiny / І. Т. Chernyakov // Кurhanni pamjatky jak javyshche davnyoji kultury. / І. Т. Chernyakov. – K., 1993. Apokryf Ruski. [Електронний ресурс] // Otwarte Ukraińskie zasoby naukowe. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://www.apokryfruski.org/ Kozak H. Holy Spirit church reconstruction and for- mation of its surrounding landscape using three-dimen- sion visualization techniques / H. Kozak, I. Kozak, A. Stępień. // TEKA. – 2013. – С. 193–200. Kubijovyč V. Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1. 1. 1939 / V. Kubijovyč. – Mǜnchen.: Logos, 1983. Stępień A. Trójwymiarowa rekonstrukcja obiektu architektoniczno - krajobrazowego – na przykładzie nie- istniejącej cerkwi w Beniowej (Bieszczady Zachodnie) / A. Stępień, I. Kozak, I. Kozak H. // Roczniki Bieszczadz- kie. – 2011. – С. 378–387. Stępień А. Cyfrowa fotografia i modele 3D w bada- niach krajobrazów kulturowych / A.Stępień, H. Kozak, I. Kozak, P. Kociuba. // Problemy Ekologii Krajobrazu Warszawa References:

Аналіз сакрального ландшафту на прикладі церкви у селі Дахнув із використанням тривимірної вузалізації

Institution

Ähnliche Einträge