Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика)
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16898 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) / І. Мусатова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 186-189. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16898 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-168982011-02-18T12:04:37Z Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) Мусатова, І. Символіка, образність, орнаментика народного мистецтва 2008 Article Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) / І. Мусатова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 186-189. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0042 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16898 uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Символіка, образність, орнаментика народного мистецтва Символіка, образність, орнаментика народного мистецтва |
| spellingShingle |
Символіка, образність, орнаментика народного мистецтва Символіка, образність, орнаментика народного мистецтва Мусатова, І. Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) |
| format |
Article |
| author |
Мусатова, І. |
| author_facet |
Мусатова, І. |
| author_sort |
Мусатова, І. |
| title |
Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) |
| title_short |
Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) |
| title_full |
Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) |
| title_fullStr |
Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) |
| title_full_unstemmed |
Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) |
| title_sort |
архаїчні рушники півдня україни (сюжети і семантика) |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Символіка, образність, орнаментика народного мистецтва |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16898 |
| citation_txt |
Архаїчні рушники Півдня України (сюжети і семантика) / І. Мусатова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 186-189. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT musatovaí arhaíčnírušnikipívdnâukraínisûžetiísemantika |
| first_indexed |
2025-07-02T18:10:35Z |
| last_indexed |
2025-07-02T18:10:35Z |
| _version_ |
1836559720447475712 |
| fulltext |
186186
вецьких майстрів, він сформувався під впливом неповторного архітектурного се-
редовища Чернівців, серед лаконічної ажурності кованих виробів старих майстрів.
Освоєння нових технологічних можливостей у ковальстві та інтерпретація рис
модерну, ар-деко, конструктивізму помітні в кованих виробах (столи, стільці, під-
вазонники, решітки, піддашки) для інтер’єру приватного кафе на соборній площі,
10 у Чернівцях (2005). Характерними елементами та мотивами тут є S-подібні лінії,
зиґзаґи, «баранячі роги», «листя лавра», що переплітаються між собою, утворюючи
цілісну орнаментальну композицію.
творчим доробком у ковальській плеяді буковинських майстрів вирізняється
приватне підприємство «Кришталева купель». Популярність виробів фірми у най-
вибагливішого замовника ґрунтується на кришталевому художньому смаку, по-
тужній працездатності та християнській відповідальності за кожен витвір.
Асортимент виробів майстерні дуже розмаїтий, а дизайнерські рішення тяжіють
до наївного мистецтва. варто відзначити творчі пошуки в пластичному вирішенні
декору, виразності фактури, відчутний у роботах інтерес до етнічної спадщини та
матеріальної культури минулого, традиційних народних символів тощо.
Отже, наприкінці ХХ ст. та на початку нинішнього практичне застосування
традиційних символів диктує й відповідне художньо-технічне вирішення кованих
виробів. Обмежена, на перший погляд, кількість народних мотивів дає водночас
значну кількість варіантів орнаменту, їх розташування на площині чи в об’ємно-
просторовому вирішенні. Аналізуючи ковальські твори буковинських майстрів,
насамперед варто відзначити їхню пластичну виразність, що не суперечить утилі-
тарності речей, сучасний вигляд, національний колорит використаних візерунків,
орнаментів, довершеність художньо-технічних прийомів.
Буковина є унікальним прикладом поліетнічного регіону, тож здобутки в народ-
ному мистецтві спільний доробок багатьох народів, що живуть у безпосередньому
контакті чи перебувають між собою в генетичному зв’язку. своєрідність візерунків
народного мистецтва даного регіону дозволяє говорити про наявність власного орна-
ментального фонду, самобутність типів виробів, неповторність стилістичних ознак,
які мають бути застосовані й у творчості сучасних майстрів художнього металу.
1. Боньковська С. Ковальство на Україні (ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 1991.
2. Вандюк Л. віденські впливи на архітектуру Чернівців (1775–1918) // Архітектурна спадщина
Чернівців австрійської доби: Матеріали Міжнародної наукової конференції (Чернівці, 1–4 жовтня
2001 р.) / Упоряд. П. Рихло. – Чернівці, 2003.
3. Мельничук Ю. семантика українських вишитих рушників // Народне мистецтво. – 2005. –
№ 1-2. – с. 59–65.
4. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. – К., 2005.
Ірина Мусатова
арХаїЧнІ рушники пІвдня україни
(сюжети і семантика)
У побуті українців рушник мав особливе місце. Без рушника в родинному або
громадському житті народу не відбувалася жодна важлива подія (родини і хрести-
ни, заручини і весілля, проводи в дорогу та зустріч бажаних гостей). він – оберіг,
прикраса в хаті, деталь весільного одягу, родинна пам’ятка. Оздоблений складним
187187
орнаментом, рушник супроводжував людину від народження до смерті. тому ви-
вчення орнаментів рушників, особливо тих, що відображують архаїчні уявлення
українців, є першочергове.
Як відомо, Південь України масово заселяли наприкінці ХVІІІ ст. спочатку
освоїли північний район регіону. саме тут збереглися рушники з архаїчним сю-
жетом – це Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська області.
Проте окремі елементи архаїки наявні і в інших куточках регіону. Населення за-
значеного району Дніпропетровської та Кіровоградської областей – українське, а в
Миколаївській та в Одеській областях значну його частку становлять молдавани.
Найрозповсюдженішим сюжетом архаїчних рушників Півдня України є зобра-
ження світового дерева. Це найдавніший космогонічний сюжет, коли будова всес-
віту подана у вигляді трьох ярусів: верхнього – неба, яке означене пташками, зірка-
ми; середнього – землі, символізує гілка або вазон із гілкою; нижнього – уособлює
змій, оповитий хвилястою лінією знака «води». Уся композиція Дерева життя охо-
плена хвилястою лінією (інколи із цятками) – водами світового океану.
Цей сюжет відображено в космогонічній колядці:
Як ще не було початку світа,
То ще не було неба, ні землі,
А лишень було широке море,
А на тім морі явір зелений,
А на тім яворі три голубочки,
Три голубочки раду радили:
– Як би ми, браття, світ поставили?
Ой ходім, браття, аж на дно моря,
Та там добудем дрібного піску.
Тот пісок дрібний посієм всюди,
Та встане з нього свята землиця,
Та буде тамки золотий камінь,
З того камня то буде сонце,
То буде сонце і місяць ясний,
Рум’яна зоря і звізди прекрасні 1.
Отже, у всесвіті світове дерево (Дерево, Рай-дерево) виникло першим. воно мало
вертикальне положення, а його бокові гілки вказували на чотири сторони світу. таким
чином, Дерево з’єднувало вертикальну і горизонтальну частини космосу. завдяки тому,
що воно було в його центрі (звідки створювався всесвіт), Рай-дерево мало магічну силу
посилати врожай, сприяло народженню дітей, тобто уособлювало ідею родючості.
Дерево часто зображено з парносиметричними гілками, на яких чергуються кві-
ти, листя, бруньки, грона винограду. На гілках – птахи в антитетичному відно-
шенні один до одного. Рослинний орнамент виконано в геометричних формах. На
рушнику із с. глинськ світловодського району Кіровоградської області (середина
ХІХ ст.) збереглося зображення Дерева, однак лише з двома боковими гілочками,
які разом із верхівкою та нижньою частиною утворюють хрест. Деякі дослідники
вважають форму хреста одним із варіантів світового дерева.
Дерево життя зображували у вазоні, у вигляді горщика для квітів, трикутника,
ромба. вазон із гілкою – універсальний мотив декоративно-прикладного мистецтва
багатьох народів. На Україні – це найпоширеніший сюжет народного мистецтва.
188188
На Миколаївщині мотив «гілочка» замінили геометричними фігурами, які сим-
волізують землю: ромби, ромби з гачками, ромби із цятками (символи «засіяного
поля»), квадрати. Це пов’язано із чотирма сторонами світу – важливою складовою
землеробських уявлень, починаючи з енеоліту. На таких рушниках ще зображені
птахи, символи води. Нижній світ символізує «гілочка», розміщена верхівкою вниз.
Окремо хотілося б сказати про розповсюджені на Півдні України рушники, ви-
готовлені за друкованими зразками. Мова йде про копії з друкованих прикладів,
які додавали до виробів парфумерної фабрики Ралле і Брокара, а також зразків із
журналів «Нива», «Аполлон» та ін. Як взірець інколи використовували стародавні
російські рушники. так на Півдні України виник архаїчний сюжет – зображення
грифонів. Нижній світ показували за допомогою символа дракона.
символ верхнього світу – пташки. в Одеській області часто зображували пави-
чів – символ сонця. На рушнику із с. Липецьке Котовського району тіло павича
нагадує човен, а крила – сонце. У слов’янській міфології існує поетичний сюжет
про сонце, яке пливе по морі в човні. У верхній частині рушників із Миколаїв-
ської області збереглися зображення качечок, які нібито пливуть по воді (де також
вбачаємо зв’язок із водами світового океану). Іншим поширеним символом сонця
Півдня України був півник. Про зв’язок сонця і півня згадано в рукопису 1531 року:
«сонце ходить у повітрі вдень і вночі, і низько летить по океану, не замочившись.
А в океані є кур (півень), що має голову до небес, а море йому по коліна. Коли сонце
вмивається в океані, тоді вода захвилюється, і хвилі починають бити кура по пір’ї,
а він, очутившись від хвилі, кричить “кукуріку!”, що значить: світлодавче госпо-
ди, подай мирові світло! І коли те заспіває, тоді всі півні співають одного часу по
всій вселенній» 2. Невипадково на кінцях рушника із с. Михайлівка саратського
району Одеської області біля півника зображено свастику – давній символ сонця,
відомий із верхнього палеоліту.
старі рушники з покоління в покоління передавали, за давніми зразками виши-
вали нові, але зміст цих сюжетів, так само як і назву окремих елементів, поступово
забували. Лише в одному селі Одеської області зображення стилізованого змія на-
звано «гадюкою» 3. У Кіровоградській області нижню частину архаїчного рушника
називали «берегом», асоціюючи її з водною стихією, де змальовували змія. зобра-
ження вазона з гілкою та хвилястою лінією води традиційно пов’язували з ідеєю
родючості: «Усе із землі і води (бо у вазончику земелька була)», – за висловом відо-
мої петриківської майстрині г. завгородньої-Пруднікової.
Проаналізувавши окремі елементи декору рушників і співставивши їх із зразка-
ми трипільської культури, Давнього Єгипту, Давньої греції, дивуєшся подібності
сюжетів і деяких елементів.
звернувшись до літературних пам’яток, натрапляємо на згадку про світове дере-
во, змія і птаха в шумерському епосі про гільгамеша (ІІІ тис. до н. е.). згідно з уяв-
леннями давніх єгиптян, вісь землі – це золоте дерево, верхівка якого сягає неба. На
верхівці дерева – птах фенікс, який б’є крилами по гілках і цим спричиняє дощ. По-
клоніння дереву пов’язано з культом Озириса – богом родючості, його інколи ото-
тожнювали з деревом 4. згідно з іншими легендами, єгипетський бог сонця Ра, який
плив по морі в човні, розрізав змія Апопа за те, що коли бог сонця проходив нижній
світ, Апоп погрожував йому 5. Цікаво, що змій на рушниках Півдня України також
нібито розрізаний на шматки. Я. головацький писав, що змій з’їдає сонце, а потім
воно знову воскресає 6. Митрополит Іларіон також згадував про напад змія на сон-
це 7. Про віру східних слов’ян, про поглинання сонця ящером писав і Б. Рибаков 8.
Ще у ХІІ ст. дослідники християнської церкви звернули увагу на схожість язич-
ницьких слов’янських богів з єгипетськими, шумерськими, грецькими. григорій
189189
Богослов, автор «слова об идолах», вказував на схожість єгипетського Озириса із
східнослов’янським богом родючості Родом і обурювався поклонінням людей язич-
ницькому богу 9. Автор і припустити не міг, що зображення Рода та його супутниць-
рожаниць проіснує в народному мистецтві до початку ХХ ст. зокрема, зображення
знаходимо у верхній або нижній частині світового дерева на рушниках із с. Лихівка
П’ятихатського району Дніпропетровської області. Ідею родючості також символізує
голова бика на рушнику із с. Омарбія Кілійського району Одеської області.
Академік Б. Рибаков пов’язує відтворення моделі космосу в житлі з намаганням
його захистити (адже воно було мікрокосмосом сім’ї від злих сил) за допомогою
макрокосму 10. зображення світового дерева також міститься в розписах інтер’єру,
мальованих меблях. відоме змалювання світового дерева на сокирі із с. Дударків
Бориспільського району Київської області, датоване ІІ тис. до н. е. 11 Надзвичайно
широко концепція світового дерева представлена в українських календарних об-
рядах та весільних піснях. Уважаємо, що тривале використання зазначеного сюже-
ту, якому майже п’ять тисяч років, зумовлено бажанням захистити оселю від злих
сил, забезпечити добробут, продовжити рід.
1 Колядки, записані Є. Ярошинською 1880 року на Північній Буковині // золотослов. – К., 1988. –
с. 48, 49. зміст і побудова колядки нагадують космогонічний гімн Рігведи (ІІ тис. до н. е.).
2 Іларіон митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. – К., 1991. – с. 77.
3 Інформатор О. Р. топор, с. Липецьке Котовського району Одеської області.
4 Євсюков В. Мифы о вселенной. – Новосибирск, 1988. – с. 148, 149.
5 Мифы народов мира. – М., 2000. – т. 1.
6 Головацький Я. виклади давньослов’янських легенд або міфологія. – К., 1991. – с. 48.
7 Іларіон митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. – с. 79.
8 Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. – М., 1988. – с. 290, 291.
9 Рыбаков Б. Язычество древних славян. – М., 1981. – с. 14–18.
10 Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. – с. 494.
11 золотослов. – К., 1988. – с. 11, 12.
|