Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)
Gespeichert in:
Datum: | 2008 |
---|---|
1. Verfasser: | |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
2008
|
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16901 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) / О. Жернова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 204-207. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-16901 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-169012011-02-18T12:04:52Z Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) Жернова, О. Стильова панорама декоративного мистецтва 2008 Article Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) / О. Жернова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 204-207. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0042 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16901 uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Стильова панорама декоративного мистецтва Стильова панорама декоративного мистецтва |
spellingShingle |
Стильова панорама декоративного мистецтва Стильова панорама декоративного мистецтва Жернова, О. Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) |
format |
Article |
author |
Жернова, О. |
author_facet |
Жернова, О. |
author_sort |
Жернова, О. |
title |
Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) |
title_short |
Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) |
title_full |
Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) |
title_fullStr |
Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) |
title_full_unstemmed |
Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) |
title_sort |
стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід одеського художнього училища ім. м. б. г рекова 1990–2008 років) |
publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України |
publishDate |
2008 |
topic_facet |
Стильова панорама декоративного мистецтва |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16901 |
citation_txt |
Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) / О. Жернова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 204-207. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
work_keys_str_mv |
AT žernovao stilístičnítendencííformotvorennâsučasnogohudožnʹogofarforumetodičnijdosvídodesʹkogohudožnʹogoučiliŝaímmbgrekova19902008rokív |
first_indexed |
2025-07-02T18:10:43Z |
last_indexed |
2025-07-02T18:10:43Z |
_version_ |
1836559728232103936 |
fulltext |
204204
9 Кріс. гуцульщина. ХІХ ст. Львівський музей етнографії та художнього промислу (далі –
ЛМЕХП). фонд металу. Інв. № ЕП 40987. Кріс. гуцульщина. ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу.
Інв. № ЕП 40990.
10 Пістолет капсульний. гуцульщина. середина ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2193. Піс-
толет капсульний (терцероль). Косівщина. середина ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2233.
Пістолет капсульний двоствольний (терцероль). с. Жаб’є-Білиця, гуцульщина. середина
ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2248.
11 Іноді трапляються недекоровані гуцульські кріси. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/3218. Є також
лише з обведеною щокою. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/3219.
12 Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу. Інв. № ЕП 40995.
Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу. Інв. № ЕП 41006.
Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2409.
13 Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу. Інв. № ЕП 40990.
1. Жолтовский П. Древние мотивы в гуцульской орнаментике / VII Междунар. конгресс ан-
троп. и этнограф. наук. Москва, август 1964 г. – М., 1964.
2. Жолтовський П. Художній метал. Історичний нарис. – К., 1972.
3. Лаврук М. гуцули Українських Карпат. – Л., 2005.
4. станіславська книга міського суду (1738–1751 рр.). – с. 63, 158, 159.
5. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI–XX ст. / Інститут народознавства НАН Укра-
їни. – Л., 2002.
6. Суха Л. Художні металеві вироби українців східних Карпат другої половини ХІХ – ХХ сто-
літь. – К., 1959.
7. Шухевич В. гуцульщина. Репр. вид. 1899 року. – Л., 1997. – Ч. 1, 2.
Олена Жернова
стилІстиЧнІ тенденцІї формотворення суЧасного
Художнього фарфору
(методичний досвід одеського художнього училища ім. м. Б. грекова 1990–
2008 років)
У 2008 р. виповнилося 80 років від дня створення факультету кераміки при
Одеському художньому училищі ім. М. Б. грекова (далі – ОХУ). Подія ця минула
непомітно, проте й досі залишається влучним приводом для фахового обміркуван-
ня актуальних проблем підготовки майбутніх художників до промислового вироб-
ництва фарфору.
фундатором і першим керівником факультету став проф. Михайло Іванович
Жук. Навчальна програма з «малювання, рисунку, стилізації і офорту для ке-
рамічого відділення», розроблена та впроваджена ним у практичний процес,
цілком відповідала тенденціям 1920-х рр., коли ще не вщухли диспути навко-
ло новітніх методик вХУтЕМАса та Баухауза. специфіка авторської методики
М. Жука полягала в залученні до програми спецкурсу стилізації, поступовому
ускладненні завдань, використанні принципів традиційного народного мис-
тецтва, дослідженні північно-причорноморських мотивів і закордонних наці-
ональних шкіл [8]. вони першими відчули, що форми в мистецтві перестали
бути власне «нормами», як це було у класицизмі та академізмі, і стали чимось
іншим, ніж вони були в реалізмі. форми в мистецтві стали знаками певної ре-
альності, яка не була тотожною предметному середовищу. зображення стали
знаками, знаки перетворилися на символи, а символи мусили не лише відтво-
рювати образи, а й виражати певний невидимий зміст. Усе це пояснює звернен-
205205
ня професійних шкіл того часу до вивчення й використання орнаменту як носія
закодованої інформації, а отже, і до надбань народного мистецтва.
У бібліотеці ОХУ зберігся унікальний альбом «степова Україна. Орнамент»,
який можна вважати навчальним посібником з етнопедагогіки початку ХХ ст.
Чільне місце в науці того періоду посідала проблема вияву специфіки національно-
го стилю, а провідною темою досліджень стало вивчення пам’яток образотвочого
мистецтва, архітектури та народних промислів. Отже, і згаданий альбом «степова
Україна» не був винятком, радше проявом загальної тенденції збиральницького
періоду українського мистецтвознавства. Причетність до його видання таких по-
статей, як Михайло Жук і володимир заузе, ставить його в один ряд з подібни-
ми виданнями Олени Пчілки, федора вовка та ін. той факт, що альбом, попри всі
окупації і пожежі, зберігся до наших днів є додатковим підтвердженням відомої
істини: рукописи не горять. Альбом містить 30 таблиць і був віддрукований у полі-
графічній майстерні Політехнікуму образотворчих мистецтв (тодішня назва ОХУ)
«літографією трьома, чотирма та п’ятьма фарбами».
Коли у 1990 р. припинили надходити жорсткі інструкції зі столичних мініс-
терств, постала проблема розробки сучасної навчальної програми з композиції
художньої кераміки. Однак проаналізувавши архіви, стало зрозумілим, що не
потрібно «вигадувати нового», а варто лише уважно дослідити методичну спад-
щину наших попередників і творчо її доповнити [1, 2]. тоді ми зважилися на екс-
перимент: у 1992 р. за матеріалами названого альбому була створена й захищена
одноіменна дипломна робота студентки ганни Шалайкіної. Набір ужиткового
посуду був виконаний на фарфоровому заводі «Керамік» у м. Полонному Хмель-
ницької області. Усі 30 малюнків альбому були інтерпретовані в декор і зображе-
ні на 18 предметах, що складали набір. У 1995 р. в Одеському центрі естетичного
виховання відбулася фольклорно-етнографічна виставка, головним експонатом
якої став набір «степова Україна», а поряд були представлені наочно-методичні
приладдя з вивчення українського орнаменту у вигляді стендів. за матеріалами
виставки відбувся семінар «Мистецтво формує особистість», учасниками якого
стали краєзнавці, викладачі, колекціонери та художники.
У 1996 р. було виконано ряд дипломних робіт за орнаментами з альбому. Найпо-
мітніший поміж них – набір столового посуду «заручини» (автор Ірина сабашук).
він складався з 24-х предметів і був створений за мотивами лише одного малюнку
з альбому. Проект виконано у вигляді наочно-методичного приладдя з досліджен-
ня поняття «народний стиль», а також він містив матеріали з вивчення символіки
кольору в народному мистецтві.
У рамках нашого етно-педагогічного експерименту впродовж 1990–2000 рр.
ми впровадили в програму дослідження творчості сучасних народних майстрів
Одещини, провели відкриті уроки за участю заслуженого майстра народної
творчості Ольги галактионівни Шиян. Це стало можливим завдяки тому, що
у 1989 р. до навчальної програми було включено курси народного орнаменту та
історії художніх промислів, які викладав мистецтвознавець з досвідом роботи
в обласному будинку народної творчості – сергій Шевельов. У той час він та-
кож очолював секцію фольклору та етнографії обласної організації товариства
охорони пам’яток. Це сприяло розробці серії художніх композицій у межах кур-
сових завдань на основі дослідження та використання автентичного народного
мистецтва: мальовок Ростислава Палецького, Юрія Палецького та Лариси Ба-
бінець – сучасних майстрів декоративного розпису із с. троїцького Любашів-
ського району Одеської області.
206206
таким чином, наш експеримент дозволив розробити метод проектування та
створення предметів художнього фарфору для промислового виробництва на
основі дослідження й використання взірців національного мистецтва. Однак, щоб
повноцінно працювати, послуговуючись таким методом, необхідно мати подібні
зразки. Для проведення навчання сьогодні вже недостатньо лекцій і книжок: не-
обхідно спонукати студентів до власної пошукової роботи. з цією метою у 2003 р.
нами було проведено першу пленерно-етнографічну практику [4]. На відміну від
наших попередників, студентів і викладачів 20-х рр. ХХ ст., наша мета була не зби-
ральницькою, а так би мовити, аналітичною. Працюючи в етнографічному відділі
краєзнавчого музею м. Білгород-Дністровського, майбутні керамісти мали можли-
вість дослідити стилістику орнаментів південних регіонів України як минулого,
так сучасності у взаємодії з мистецькими рисами етногруп, що проживають у на-
шому багатонаціональному краї.
2006 р. було захищено чергові дипломні роботи під загальною назвою «степова
Україна ХХІ століття», виконаних у фарфорі та фаянсі [3]. Наші випускники дове-
ли, що шлях до опанування фаховою майстерністю починається з першого дня на-
вчання, а кожна курсова робота є сходинкою на цьому шляху. тому по завершенні
кожного курсу ми укладали методичні альбоми за результатами практичних за-
вдань із таких тем: «Основи дек оративної композиції» (2001 р.), «Проектування де-
колей для масової промисловості» (2002 р.), «Дослідження поняття “стиль” на при-
кладі пам’ятки архітектури», «Пленерно-етнографічна практика» (2003 р.) та ін.
У 2008 р. у приміщенні всеукраїнського центру Болгарської культури відбулася
виставка «великодні традиції слов’янських народів», на якій було представлено ро-
боти наших наймолодших вихованців, студентів другого курсу, поряд з творчими
роботами їхніх викладачів – тарелі та блюда, декоровані за мотивами писанкового
орнаменту в техніці надглазурного розпису.
таким чином, можемо зробити висновок: мистецтво, на відміну від науки, не
може існувати без етнічної належності. відповідно перед фахівцями-практиками
постає чимало завдань. Настав час побачити реального художника-педагога та ре-
ального учня. Проте замість нової школи, про яку мріяли, маємо «стару з новими
латками» у вигляді звітової документації сміховинною одеською мовою, яку чомусь
вважають українською. Місце «почившего в Бозі» соцреалізму впевнено зайняла
еклектика, що резервує його для «стилю» з короткою і зухвалою назвою «кітч». Що
може стати йому на заваді? Професор Одеського університету О. Павловський за-
пропонував відповідь ще у 1898 р.: «Невже нашу художню промисловість зможуть
підняти руські підробки а-ля ватто? Невже коли-небудь на цьому шляху ми ви-
передимо Європу? звісно, ні. Кожна людина є продуктом свого середовища, свого
народу. тому очікувати подальшого розвитку мистецтва можна тільки на націо-
нальних засадах» [7].
гарний смак є поняттям неоднозначним. Його неможливо сформувати за день
чи за рік. Ним володіють люди, чиї предки мали гарний смак. Інші ж витворюють
його шляхом наслідування культурних цінностей із книжок та музеїв. Наслідую-
чи – копіюють. Про це свідчать сучасні виставки вже дипломованих художників,
джерелом натхнення значної частини робіт яких стали закордонні журнали з мис-
тецтва (частіше західні). виникає запитання: якщо вже не можна відмовитися від
копіювання, то чому б не копіювати самих себе? так чинить увесь художній світ,
таким чином формуються жанри та стилі як історично стійкі форми організації
художніх творів. зрештою, мистецтво як надбання культури і є людським досві-
дом, що передається від покоління до покоління, і унікальним у кожного народу.
207207
вивчати, творчо осмислювати і доповнювати цей досвід для того, щоб передати
нащадкам – це наша концепція і принципова лінія [3].
Етнопедагогічний експеримент, проведений на факультеті кераміки
ОХУ ім. М. Б. грекова, дозволив сформувати й практично підтвердити стилістич-
ні тенденції проектування і створення художніх виробів для фарфоро-фаянсової
промисловості. Ці тенденції стали засадничими для сучасної навчальної програми
з композиції художньої кераміки. Нам вдалося продовжити мистецько-педагогічну
лінію, розпочату фундатором факультету М. Жуком, метою якої було змінити
художньо-стилістичне обличчя сучасного фарфору з імперсько-класицистичного
та буржуазно-еклектичного на національно-демократичне шляхом ґрунтовного
дослідження та використання традицій українського мистецтва й надбань сучас-
них народних майстрів. Історично обумовлені обставини не дозволили професору
М. Жуку здійснити в повній мірі цей його задум. Беручи за основу його мистецько-
педагогічні настанови, ми робимо наступний крок, що є продовженням ідеї, ви-
словленої великим Михайлом глинкою: «створює музику народ, а ми, художники,
її тільки аранжуємо» [5].
таблиця 1. порівняльна характеристика орнаментів народного стилю та стилю модерн.
Cтиль модерн (сецесія) народний
походження буржуа селянин
модель світогляду споживач виробник
зміст
символіка містики (марновірність –
сумнів)
символіка Космосу (віра –
впевненість)
відтворення почуттів тривога спокій
наслідки почуттів хвороба здоров’я
1. Жернова О. використання народних традицій в сучасному декоративному мистецтві. – Лу-
ганськ, 2003р.
2. Жернова О. Намалюй мені квітку // Чорноморські новини. – 1999. – 26 січ.
3. Суховецький М. степова Україна в кераміці // Думська площа. – 2006. – № 33 (544).
4. Суховецький М. степова Україна ХХІ століття // Думська площа. – № 15 (526).
5. Сохор А. Русская музыка от истоков до конца ХІХ века. – М., 1977. – т. 12.
6. Шевелёв С. в будущее или оглядываясь назад // слово. – 1994. – № 15 (75).
7. Шевелёв С. Из истории одесской художественной школы // вопросы художественного обра-
зования. – 1976. – вып. 17.
8. Школьна О. творчість і мистецько-педагогічна діяльність Михайла Жука в контексті станов-
лення української школи художників фарфору. – Л., 2007.
Наталя Ревенок
Художньо-стильовІ осоБливостІ
українського радянського фарфору
У другій половині XIX ст. в Російській імперії виникає критичний реалізм.
Попри те, що послідовники цього художнього напряму не сприймали романтизм,
що домінував у той час, критичний реалізм охоплював усі складові романтизму.
Насамперед це реалістична основа й романтичне наповнення зображення. Як і
романтики, критичні реалісти у своїх творах намагалися зобразити внутрішній
світ людини. На відміну від романтиків, які не загострювали проблем суспільства,
|