Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2008
1. Verfasser: Жернова, О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України 2008
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16901
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) / О. Жернова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 204-207. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-16901
record_format dspace
spelling irk-123456789-169012011-02-18T12:04:52Z Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) Жернова, О. Стильова панорама декоративного мистецтва 2008 Article Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) / О. Жернова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 204-207. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0042 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16901 uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Стильова панорама декоративного мистецтва
Стильова панорама декоративного мистецтва
spellingShingle Стильова панорама декоративного мистецтва
Стильова панорама декоративного мистецтва
Жернова, О.
Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)
format Article
author Жернова, О.
author_facet Жернова, О.
author_sort Жернова, О.
title Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)
title_short Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)
title_full Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)
title_fullStr Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)
title_full_unstemmed Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років)
title_sort стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід одеського художнього училища ім. м. б. г рекова 1990–2008 років)
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2008
topic_facet Стильова панорама декоративного мистецтва
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16901
citation_txt Стилістичні тенденції формотворення сучасного художнього фарфору (методичний досвід Одеського художнього училища ім. М. Б. Г рекова 1990–2008 років) / О. Жернова // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 8. — С. 204-207. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT žernovao stilístičnítendencííformotvorennâsučasnogohudožnʹogofarforumetodičnijdosvídodesʹkogohudožnʹogoučiliŝaímmbgrekova19902008rokív
first_indexed 2025-07-02T18:10:43Z
last_indexed 2025-07-02T18:10:43Z
_version_ 1836559728232103936
fulltext 204204 9 Кріс. гуцульщина. ХІХ ст. Львівський музей етнографії та художнього промислу (далі – ЛМЕХП). фонд металу. Інв. № ЕП 40987. Кріс. гуцульщина. ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу. Інв. № ЕП 40990. 10 Пістолет капсульний. гуцульщина. середина ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2193. Піс- толет капсульний (терцероль). Косівщина. середина ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2233. Пістолет капсульний двоствольний (терцероль). с. Жаб’є-Білиця, гуцульщина. середина ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2248. 11 Іноді трапляються недекоровані гуцульські кріси. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/3218. Є також лише з обведеною щокою. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/3219. 12 Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу. Інв. № ЕП 40995. Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу. Інв. № ЕП 41006. Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛДІМ. фонд зброї. Інв. № з/2409. 13 Кріс. гуцульщина. Кінець XVIII – початок ХІХ ст. ЛМЕХП. фонд металу. Інв. № ЕП 40990. 1. Жолтовский П. Древние мотивы в гуцульской орнаментике / VII Междунар. конгресс ан- троп. и этнограф. наук. Москва, август 1964 г. – М., 1964. 2. Жолтовський П. Художній метал. Історичний нарис. – К., 1972. 3. Лаврук М. гуцули Українських Карпат. – Л., 2005. 4. станіславська книга міського суду (1738–1751 рр.). – с. 63, 158, 159. 5. Станкевич М. Українське художнє дерево XVI–XX ст. / Інститут народознавства НАН Укра- їни. – Л., 2002. 6. Суха Л. Художні металеві вироби українців східних Карпат другої половини ХІХ – ХХ сто- літь. – К., 1959. 7. Шухевич В. гуцульщина. Репр. вид. 1899 року. – Л., 1997. – Ч. 1, 2. Олена Жернова стилІстиЧнІ тенденцІї формотворення суЧасного Художнього фарфору (методичний досвід одеського художнього училища ім. м. Б. грекова 1990– 2008 років) У 2008 р. виповнилося 80 років від дня створення факультету кераміки при Одеському художньому училищі ім. М. Б. грекова (далі – ОХУ). Подія ця минула непомітно, проте й досі залишається влучним приводом для фахового обміркуван- ня актуальних проблем підготовки майбутніх художників до промислового вироб- ництва фарфору. фундатором і першим керівником факультету став проф. Михайло Іванович Жук. Навчальна програма з «малювання, рисунку, стилізації і офорту для ке- рамічого відділення», розроблена та впроваджена ним у практичний процес, цілком відповідала тенденціям 1920-х рр., коли ще не вщухли диспути навко- ло новітніх методик вХУтЕМАса та Баухауза. специфіка авторської методики М. Жука полягала в залученні до програми спецкурсу стилізації, поступовому ускладненні завдань, використанні принципів традиційного народного мис- тецтва, дослідженні північно-причорноморських мотивів і закордонних наці- ональних шкіл [8]. вони першими відчули, що форми в мистецтві перестали бути власне «нормами», як це було у класицизмі та академізмі, і стали чимось іншим, ніж вони були в реалізмі. форми в мистецтві стали знаками певної ре- альності, яка не була тотожною предметному середовищу. зображення стали знаками, знаки перетворилися на символи, а символи мусили не лише відтво- рювати образи, а й виражати певний невидимий зміст. Усе це пояснює звернен- 205205 ня професійних шкіл того часу до вивчення й використання орнаменту як носія закодованої інформації, а отже, і до надбань народного мистецтва. У бібліотеці ОХУ зберігся унікальний альбом «степова Україна. Орнамент», який можна вважати навчальним посібником з етнопедагогіки початку ХХ ст. Чільне місце в науці того періоду посідала проблема вияву специфіки національно- го стилю, а провідною темою досліджень стало вивчення пам’яток образотвочого мистецтва, архітектури та народних промислів. Отже, і згаданий альбом «степова Україна» не був винятком, радше проявом загальної тенденції збиральницького періоду українського мистецтвознавства. Причетність до його видання таких по- статей, як Михайло Жук і володимир заузе, ставить його в один ряд з подібни- ми виданнями Олени Пчілки, федора вовка та ін. той факт, що альбом, попри всі окупації і пожежі, зберігся до наших днів є додатковим підтвердженням відомої істини: рукописи не горять. Альбом містить 30 таблиць і був віддрукований у полі- графічній майстерні Політехнікуму образотворчих мистецтв (тодішня назва ОХУ) «літографією трьома, чотирма та п’ятьма фарбами». Коли у 1990 р. припинили надходити жорсткі інструкції зі столичних мініс- терств, постала проблема розробки сучасної навчальної програми з композиції художньої кераміки. Однак проаналізувавши архіви, стало зрозумілим, що не потрібно «вигадувати нового», а варто лише уважно дослідити методичну спад- щину наших попередників і творчо її доповнити [1, 2]. тоді ми зважилися на екс- перимент: у 1992 р. за матеріалами названого альбому була створена й захищена одноіменна дипломна робота студентки ганни Шалайкіної. Набір ужиткового посуду був виконаний на фарфоровому заводі «Керамік» у м. Полонному Хмель- ницької області. Усі 30 малюнків альбому були інтерпретовані в декор і зображе- ні на 18 предметах, що складали набір. У 1995 р. в Одеському центрі естетичного виховання відбулася фольклорно-етнографічна виставка, головним експонатом якої став набір «степова Україна», а поряд були представлені наочно-методичні приладдя з вивчення українського орнаменту у вигляді стендів. за матеріалами виставки відбувся семінар «Мистецтво формує особистість», учасниками якого стали краєзнавці, викладачі, колекціонери та художники. У 1996 р. було виконано ряд дипломних робіт за орнаментами з альбому. Найпо- мітніший поміж них – набір столового посуду «заручини» (автор Ірина сабашук). він складався з 24-х предметів і був створений за мотивами лише одного малюнку з альбому. Проект виконано у вигляді наочно-методичного приладдя з досліджен- ня поняття «народний стиль», а також він містив матеріали з вивчення символіки кольору в народному мистецтві. У рамках нашого етно-педагогічного експерименту впродовж 1990–2000 рр. ми впровадили в програму дослідження творчості сучасних народних майстрів Одещини, провели відкриті уроки за участю заслуженого майстра народної творчості Ольги галактионівни Шиян. Це стало можливим завдяки тому, що у 1989 р. до навчальної програми було включено курси народного орнаменту та історії художніх промислів, які викладав мистецтвознавець з досвідом роботи в обласному будинку народної творчості – сергій Шевельов. У той час він та- кож очолював секцію фольклору та етнографії обласної організації товариства охорони пам’яток. Це сприяло розробці серії художніх композицій у межах кур- сових завдань на основі дослідження та використання автентичного народного мистецтва: мальовок Ростислава Палецького, Юрія Палецького та Лариси Ба- бінець – сучасних майстрів декоративного розпису із с. троїцького Любашів- ського району Одеської області. 206206 таким чином, наш експеримент дозволив розробити метод проектування та створення предметів художнього фарфору для промислового виробництва на основі дослідження й використання взірців національного мистецтва. Однак, щоб повноцінно працювати, послуговуючись таким методом, необхідно мати подібні зразки. Для проведення навчання сьогодні вже недостатньо лекцій і книжок: не- обхідно спонукати студентів до власної пошукової роботи. з цією метою у 2003 р. нами було проведено першу пленерно-етнографічну практику [4]. На відміну від наших попередників, студентів і викладачів 20-х рр. ХХ ст., наша мета була не зби- ральницькою, а так би мовити, аналітичною. Працюючи в етнографічному відділі краєзнавчого музею м. Білгород-Дністровського, майбутні керамісти мали можли- вість дослідити стилістику орнаментів південних регіонів України як минулого, так сучасності у взаємодії з мистецькими рисами етногруп, що проживають у на- шому багатонаціональному краї. 2006 р. було захищено чергові дипломні роботи під загальною назвою «степова Україна ХХІ століття», виконаних у фарфорі та фаянсі [3]. Наші випускники дове- ли, що шлях до опанування фаховою майстерністю починається з першого дня на- вчання, а кожна курсова робота є сходинкою на цьому шляху. тому по завершенні кожного курсу ми укладали методичні альбоми за результатами практичних за- вдань із таких тем: «Основи дек оративної композиції» (2001 р.), «Проектування де- колей для масової промисловості» (2002 р.), «Дослідження поняття “стиль” на при- кладі пам’ятки архітектури», «Пленерно-етнографічна практика» (2003 р.) та ін. У 2008 р. у приміщенні всеукраїнського центру Болгарської культури відбулася виставка «великодні традиції слов’янських народів», на якій було представлено ро- боти наших наймолодших вихованців, студентів другого курсу, поряд з творчими роботами їхніх викладачів – тарелі та блюда, декоровані за мотивами писанкового орнаменту в техніці надглазурного розпису. таким чином, можемо зробити висновок: мистецтво, на відміну від науки, не може існувати без етнічної належності. відповідно перед фахівцями-практиками постає чимало завдань. Настав час побачити реального художника-педагога та ре- ального учня. Проте замість нової школи, про яку мріяли, маємо «стару з новими латками» у вигляді звітової документації сміховинною одеською мовою, яку чомусь вважають українською. Місце «почившего в Бозі» соцреалізму впевнено зайняла еклектика, що резервує його для «стилю» з короткою і зухвалою назвою «кітч». Що може стати йому на заваді? Професор Одеського університету О. Павловський за- пропонував відповідь ще у 1898 р.: «Невже нашу художню промисловість зможуть підняти руські підробки а-ля ватто? Невже коли-небудь на цьому шляху ми ви- передимо Європу? звісно, ні. Кожна людина є продуктом свого середовища, свого народу. тому очікувати подальшого розвитку мистецтва можна тільки на націо- нальних засадах» [7]. гарний смак є поняттям неоднозначним. Його неможливо сформувати за день чи за рік. Ним володіють люди, чиї предки мали гарний смак. Інші ж витворюють його шляхом наслідування культурних цінностей із книжок та музеїв. Наслідую- чи – копіюють. Про це свідчать сучасні виставки вже дипломованих художників, джерелом натхнення значної частини робіт яких стали закордонні журнали з мис- тецтва (частіше західні). виникає запитання: якщо вже не можна відмовитися від копіювання, то чому б не копіювати самих себе? так чинить увесь художній світ, таким чином формуються жанри та стилі як історично стійкі форми організації художніх творів. зрештою, мистецтво як надбання культури і є людським досві- дом, що передається від покоління до покоління, і унікальним у кожного народу. 207207 вивчати, творчо осмислювати і доповнювати цей досвід для того, щоб передати нащадкам – це наша концепція і принципова лінія [3]. Етнопедагогічний експеримент, проведений на факультеті кераміки ОХУ ім. М. Б. грекова, дозволив сформувати й практично підтвердити стилістич- ні тенденції проектування і створення художніх виробів для фарфоро-фаянсової промисловості. Ці тенденції стали засадничими для сучасної навчальної програми з композиції художньої кераміки. Нам вдалося продовжити мистецько-педагогічну лінію, розпочату фундатором факультету М. Жуком, метою якої було змінити художньо-стилістичне обличчя сучасного фарфору з імперсько-класицистичного та буржуазно-еклектичного на національно-демократичне шляхом ґрунтовного дослідження та використання традицій українського мистецтва й надбань сучас- них народних майстрів. Історично обумовлені обставини не дозволили професору М. Жуку здійснити в повній мірі цей його задум. Беручи за основу його мистецько- педагогічні настанови, ми робимо наступний крок, що є продовженням ідеї, ви- словленої великим Михайлом глинкою: «створює музику народ, а ми, художники, її тільки аранжуємо» [5]. таблиця 1. порівняльна характеристика орнаментів народного стилю та стилю модерн. Cтиль модерн (сецесія) народний походження буржуа селянин модель світогляду споживач виробник зміст символіка містики (марновірність – сумнів) символіка Космосу (віра – впевненість) відтворення почуттів тривога спокій наслідки почуттів хвороба здоров’я 1. Жернова О. використання народних традицій в сучасному декоративному мистецтві. – Лу- ганськ, 2003р. 2. Жернова О. Намалюй мені квітку // Чорноморські новини. – 1999. – 26 січ. 3. Суховецький М. степова Україна в кераміці // Думська площа. – 2006. – № 33 (544). 4. Суховецький М. степова Україна ХХІ століття // Думська площа. – № 15 (526). 5. Сохор А. Русская музыка от истоков до конца ХІХ века. – М., 1977. – т. 12. 6. Шевелёв С. в будущее или оглядываясь назад // слово. – 1994. – № 15 (75). 7. Шевелёв С. Из истории одесской художественной школы // вопросы художественного обра- зования. – 1976. – вып. 17. 8. Школьна О. творчість і мистецько-педагогічна діяльність Михайла Жука в контексті станов- лення української школи художників фарфору. – Л., 2007. Наталя Ревенок Художньо-стильовІ осоБливостІ українського радянського фарфору У другій половині XIX ст. в Російській імперії виникає критичний реалізм. Попри те, що послідовники цього художнього напряму не сприймали романтизм, що домінував у той час, критичний реалізм охоплював усі складові романтизму. Насамперед це реалістична основа й романтичне наповнення зображення. Як і романтики, критичні реалісти у своїх творах намагалися зобразити внутрішній світ людини. На відміну від романтиків, які не загострювали проблем суспільства,