Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16912 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року / Ж. Карбовська // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 9. — С. 23-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-16912 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-169122011-02-18T12:04:09Z Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року Карбовська, Ж. Образотворче та декоративне мистецтво 2009 Article Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року / Ж. Карбовська // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 9. — С. 23-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. XXXX-0042 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16912 uk Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Образотворче та декоративне мистецтво Образотворче та декоративне мистецтво |
| spellingShingle |
Образотворче та декоративне мистецтво Образотворче та декоративне мистецтво Карбовська, Ж. Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року |
| format |
Article |
| author |
Карбовська, Ж. |
| author_facet |
Карбовська, Ж. |
| author_sort |
Карбовська, Ж. |
| title |
Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року |
| title_short |
Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року |
| title_full |
Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року |
| title_fullStr |
Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року |
| title_full_unstemmed |
Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року |
| title_sort |
етнографічна колекція музею кам’янця-подільського за описом 1909 року |
| publisher |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Образотворче та декоративне мистецтво |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/16912 |
| citation_txt |
Етнографічна колекція музею Кам’янця-Подільського за описом 1909 року / Ж. Карбовська // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 9. — С. 23-25. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT karbovsʹkaž etnografíčnakolekcíâmuzeûkamâncâpodílʹsʹkogozaopisom1909roku |
| first_indexed |
2025-07-02T18:11:05Z |
| last_indexed |
2025-07-02T18:11:05Z |
| _version_ |
1836559751793606656 |
| fulltext |
23
з лірою. По боках від нього розміщені лісові мешканці, що прийшли на звуки його ліри – хижа
пантера та її жертва – лань. Але у В. Клокова хижак і жертва примирені й зачаровано горнуться до
Орфея. Урівноважена композиція, строга симетрія пластичних об’ємів та просторових пауз між
ними підкреслюють лад і красу, що панує в ідеальному світі.
До скульпторів-класицистів в українській скульптурі можна віднести й Б. Довганя, але
яскраві індивідуальності цих майстрів не роблять їх роботи схожими.
Спроба відродити дух античності через звернення до давньогрецької міфології, вираження
ідеї гармонії через принципи античної пластики втілені в таких творах В. Клокова 1990-х років, як
«Актеон» (1999), «Викрадення Європи» (1998), «Афродіта та Діоніс» (1998), в яких послідовно до-
тримано та розвинуто певні пластичні канони.
Непорушність єдності етичних й естетичних ідеалів В. Клокова – «категоричний імператив», що
виводить його на найвищий щабель досягнень у галузях станкової, монументальної та декоративної
скульптури, дозволяє йому посісти особливе, провідне місце в скульптурі другої половини XX ст.
1 Лисенко Л. Скульптор Михайло Лисенко та його учні. – К., 2006.
2 Муравина Е. Проблемы синтеза пространственных искусств (очерки теории). – М., 1982.
3 Бюст роботи В. Клокова, виконаний 1961 р., встановлений на Солом’янській площі в м. Києві 1971 р.
Пам’ятник М. Островському В. Зноби встановлений у м. Шепетівці 1966 р.
4 Модель виконано 1969 р. в бронзі, пам’ятник встановлено 2005 р. без участі скульпторів у Феодосії.
5 З багатьох варіантів проектів у м. Путивлі на дитинці стоїть бронзова фігура Ярославни (1979).
6 Встановлена в м. Москві на масиві «Крилатське». Фігурку хлопчика викрали.
Жанна Карбовська
(Кам’янець-Подільський)
ЕТНОГРАФІчНА КОлЕКЦІЯ МУЗЕЮ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІлЬСЬКОГО
ЗА ОПИСОМ 1909 РОКУ
Зародження інтересу до матеріальної та культурної спадщини Поділля відбулося в першій
половині ХІХ ст. З утворенням 1834 р. губернського Статистичного комітету було розпочато збір
даних про населення, господарство, побут [1], але науково-обґрунтована, організована діяльність
пов’язана із заснуванням 1865 р., із санкції Синоду при Кам’янець-Подільській духовній семінарії,
Комітету для церковно-історичного й статистичного опису Подільської єпархії, який отримав назву
«Подільський Єпархіальний Історико-статистичний комітет». Роботою Комітету, представника-
ми якого була 21 особа: 9 від єпархіального і 12 від училищного (освітянського) відомств, – ке-
рували, а також активно працювали, протоієреї П. Троїцький, Л. Лотоцький, священик М. Ор-
ловський, професор духовної семінарії Д. Синицький, учителі цього закладу – М. Багинський,
О. Павлович й інші дослідники-краєзнавці [1].
Давньосховище (музей) у губернському м. Кам’янці-Подільському засноване 1890 р. при
Подільському Єпархіальному Історико-статистичному комітеті для збору та збереження пам’яток
церковно-релігійного й народного життя Поділля [3] завдяки сподвижницькій діяльності голо-
ви Подільського Єпархіального Історико-статистичного комітету, архієпископа Димитрія та його
помічників Є. Сіцинського і М. Яворовського, а також членів Комітету Й. Ролле, М. Дороновича й
інших, які розуміли, що вивезені пам’ятки старовини, мистецтва, етнографії «...щезали безслідно
з Поділля...», адже їх вивозили в міста – Петербург, Київ, Харків, Варшава [1]. У 90-х роках ХІХ ст.
відбулася структурна перебудова Єпархіального комітету в представницьке історико-краєзнавче
товариство, яке в 1890 р. налічувало 38 дійсних членів і 16 кандидатів у дійсні члени.
За матеріалами щорічних звітів Комітету і Подільського Церковного Історико-археологічного
товариства, утвореного з Комітету 1903 р., можемо проаналізувати надходження до музею
24
предметів матеріальної культури з усієї Подільської губернії (міст, містечок, сіл), від часу засну-
вання Давньосховища-музею і до Першої світової війни.
Цілісну картину колекцій музею, систематизовану за відділами (загалом 16), подано в
«Описании предметов старины» (1909 р.), яке уклав завідувач музею, протоієрей Є. Сіцинський.
Даним описом охоплено 7 684 предмети, із них етнографічних – 1 304 одиниці, у передмові ав-
тор зауважив: «В это собрание древностей поступали главным образом церковные древности, но
не исключались и другие предметы старины. Будучи единственным в Подолии общественным
собранием древностей, музей собирает все, что относится к археологии, истории и этнографии
местного края» [2].
Етнографічна колекція формувалася завдяки активній діяльності членів Товариства, зокре-
ма Є. Сіцинського, який безпосередньо приймав і реєстрував речі, а також спрямовував збирацьку
роботу, попередньо підготувавши для цього Програму зі збору писанок і вишивок, яку надру-
кували в журналі «Православная Подолия» [8]. Дана Програма була обґрунтована тим, що «...в
музее Подольского Историко-археологического общества устраивается этнографический от-
дел, в котором будет собираться материал, характеризующий быт нашего народа и его духовную
природу» [3]. У передмові до Програми Є. Сіцинський, ведучи мову про необхідність збору всіх
предметів народного побуту, насамперед акцентував увагу на збиранні писанок і зразків виши-
вок, звертався до священиків, учителів, молоді із закликом здійснювати збирання матеріалів
у різних місцевостях Подільської губернії та передавати їх до музею Товариства в м. Кам’янці-
Подільському.
За матеріалами опису (1909 р.) нами складено таблицю, в якій за групами подано
етнографічні матеріали, зібрані в Подільській губернії (табл. 1).
Таблиця 1
Етнографічна колекція Давньосховища (музею)
за описом 1909 року, кількість предметів 1
Губернія, місто,
повіт
Предмети матеріальної культури за групами
Разом Тканина Одяг Вишивки Писанки Дерево Кераміка
Подільська губернія 1182 23 7 545 440 7 160
м. Кам’янець-
Подільський
96 – – – 70 1 25
Кам’янецький повіт 48 5 – 6 – 2 35
м. Балта 1 – 1 – – – –
Балтський повіт 1 1 – – – – –
м. Бар 20 – – – – – 20
Брацлавський повіт 232 – – 224 – – 8
Вінницький повіт 15 – – – – – 15
м. Гайсин 12 – – – – – 12
Гайсинський повіт 2 – 1 – – 1 –
Летичівський повіт 281 – – 14 250 3 14
Літинський повіт 105 – – 105 – – –
Могилівський повіт 175 7 2 46 120 – –
Ольгопільський
повіт
– – – – – – –
Проскурівський
повіт
22 – 2 5 – – 15
Ушицький повіт 167 6 – 145 – – 16
Ямпільський повіт 5 4 1 – – – –
Більша частина колекції – це альбоми зі зразками вишивок, які зібрані членом
Подільського Історико-археологічного товариства С. Венгржиновським 1904 р. в с. Тростянець
Брацлавського повіту Подільської губернії [4]; В. Ступницькою в с. Літинки Літинського повіту і
Н. Беднаровською із с. Ольховця Ушицького повіту 1905 р. [5]; а також членами Товариства Г. Вен-
гржиновським у с. Северинівка, Чернятин Летичівського повіту, С. Венгржиновським у с. Тро-
25
стянець Брацлавського повіту 1906 р., Н. Беднаровською в 1906 р. [6]. Від М. Левицької отримано
зразки вишивок зі с. Струги Великої Ушицького повіту (Ктк. 458), від Станіслава Козубовського –
із сіл Бодачівки та Патринців Ушицького повіту.
Зразки вишивок зберігаються в альбомах (таблицях), упорядковані й підписані
Є. Сіцинським.
У колекції пасхальних писанок в «Описании предметов старины» лише зазначено, що їх
зібрано з різних губерній, а саме: із м. Яришева Могилівського повіту, с. Мазники Летичівського
повіту, із м. Кам’янця-Подільського.
Проаналізувавши Звіти Подільского Церковного Історико-археологічного товариства
за десятиліття (1904–1914 рр.), нами з’ясовано напрями та інтерес щодо збору етнографічних
матеріалів (які надійшли з усіх повітів губернії, окрім Ольгопільського). Опис 1909 р. подав лише
кількісні надходження, без зазначення особистих даних збирача.
Отже, найбільше етнографічних матеріалів – зразків вишивок та писанок – зібрано за період
1904–1906 рр.
1 Див: Опись предметов старины. Составил прот. Е. Сецинский Каменец-Подольский. – 1909. – Ч. 2. –
С. 104, 105.
1. Баженов Л. Історичне краєзнавство Правобережної України ХІХ – на початку ХХ ст. Ста-
новлення. Історіографія. Бібліографія. – Хмельницький, 1995. – С. 61, 65, 68.
2. Опись предметов старины...
3. Устав Подольского Епархиального Историко-статистического комитета и состоящих при
нем древнехранилища и епархиальной библиотеки // ПЕВ. – 1895. – № 1. – С. 1, 2. (С. 1. Па-
раграф 3. «Епархиальное церковное Древнехранилище, для сосредоточения и сохранения
древностей, имеющих отношение к истории Подольской епархии, и для пособия членам
Комитета в их занятиях, заключает в себе: 1) библиотеку Историко-статистическаго Коми-
тета, 2) архив и 3) (музей) вещественные памятники церковной древности.)
4. Отчет Подольского Церковного Историко-археологического общества за 1904 год // Право-
славная Подолия. – 1905. – С. 11.
5. Отчет Подольского Церковного Историко-археологического общества за 1905 год // Право-
славная Подолия. – 1906. – С. 11.
6. Отчет Подольского Церковного Историко-археологического общества за 1906 год. – Каменец-
Подольский. – 1907. – С. 7.
7. Отчет Подольского Церковного Историко-археологического общества за 1907 год. – Каменец-
Подольский, 1908.
8. Сецинский Е. Программа для собирания писанок и вышивок // Православная Подолия. –
1906. – № 2.
Зінаїда Косицька
(Київ)
ПРОВІДНІ СУчАСНІ МАйСТРИ УКРАЇНСЬКОЇ ВИТИНАНКИ
(за матеріалами ІV Всеукраїнського «Свята витинанки»–2008))
З 28 травня по 1 червня 2008 р. в Могилів-Подільському відбулося IV Всеукраїнське свято
народного мистецтва «Українська витинанка». Воно стало вже традиційним форумом майстрів
сучасності. Перша подібна зустріч пройшла в 1993 р. Її організатори – Вінницький обласний
Будинок народної творчості й Могилів-Подільський Будинок народної творчості – зусилля-
ми людей, закоханих у мистецтво (Цвігун Тетяна Михайлівна, Городинська Оксана Василівна
Свіргун Олександр Федорович, Гричанюк Любов Кирилівна й багато інших), зібрали близько
|