До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр.
Метою наративу є констатація факту існування Сумської групи РУП-УСДРП і визначення її місця та ролі в революційних процесах на півночі Слобожанщини у 1905 р. За основу публікації взятий лист члена Революційної української партії Антона Короткевича, адресований ним із Сум своїм товаришам у Харкові....
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Series: | Краєзнавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169327 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. / Д. Кудінов // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 150-158. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169327 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1693272020-06-11T01:27:03Z До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. Кудінов, Д. Історія України у світлі регіональних досліджень Метою наративу є констатація факту існування Сумської групи РУП-УСДРП і визначення її місця та ролі в революційних процесах на півночі Слобожанщини у 1905 р. За основу публікації взятий лист члена Революційної української партії Антона Короткевича, адресований ним із Сум своїм товаришам у Харкові. Аналіз документу здійснювався на основі таких історичних джерел як архівні документи, опубліковані збірки документів та матеріалів, мемуари, монографічні й узагальнюючі дослідження. Розкриття обраної теми зумовило звернення до загальнонаукових методів (гіпотетичний і дедуктивний методи, аналіз, порівняння) та методів історичного дослідження (ретроспективний, історико-ситуаційний, описовий методи й метод конкретного історіографічного аналізу). Зміст документу розкритий за наступними питаннями: 1) суперечність даних про мережу осередків РУП-УСДРП на Харківщині у вітчизняній історико-партологічній літературі; 2) особистість автора листа і час його написання; 3) відомості про діяльність організації та її порівняння із тактичними настановами керівництва партії; 4) характер відносин Сумської групи РУП-УСДРП із іншими політичними організаціями; 5) ступінь впливовості партії в Сумському повіті у період найвищого підйому революції. Оскільки лист А. Короткевича – на сьогодні фактично єдине відоме нам змістовне джерело з минулого Сумської групи РУП-УСДРП, що лише фрагментарно свідчить про її існування та активність, то подальше дослідження теми організаційної присутності та діяльності структур партії на півночі Слобожанщині можливе завдяки перспективному тематичному розшуку інформації про неї. Завданнями на майбутнє такої наукової роботи є з'ясування обставин утворення та припинення існування, чисельності та поіменного складу групи, характер її звʼязків із іншими партійними організаціями, нарешті, більш глибоке розкриття загального змісту діяльності осередку. The purpose of the narrative is statement of the fact of Sumy Group of the existence and definition of its place and role in the revolutionary processes in Northern Sloboda Ukraine in 1905. The publication framework is comprised of a letter written by a member of the Revolutionary Ukrainian Party Anton Korotkevich which is addressed from Sumy to his comrades in Kharkiv. The analysis of the document was performed on the grounds of such historical sources as archival documents, published collections of documents and materials, memoirs, monographic and generalizing researches. Elaboration of the given topic determined adverting to general scientific investigative techniques (speculative and deductive methods, analysis and comparison tools) as well as to the methods of historical research (retrospective, historical case studies, descriptive method, specific historiographic analysis). The content of the document covers the following issues: 1) the controversy of data about the network of the RUP-USDLP units in Kharkivschyna in national historical partological literature; 2) the personality of the letter author and the time of its composition; 3) the records about the organization activity and its comparison with tactical instructions of the party’s leaders; 4) the character of the relationship between Sumy Group of the RUPUSDRP with other organizations; 5) the degree of the party influence in Sumy district during the revolution climax. In fact, Korotkevitch’s letter is currently the only known meaningful source from the past of Sumy group of the RUP-USDLP and, since it evidences the group existence and activity only fragmentarily, further research on the issue of organizational presence and commitment of the party structures in the north of Sloboda Ukraine is only possible after the discovery of other sources from the history of the region political life. The task for the future scientific work is to find out about the establishment and termination of the group, number of its members and their names, the character of the unit activity. Цель наратива – констатация факта существования Сумской группы РУП-УСДРП и определения ее места и роли в революционных процессах на севере Слобожанщины в 1905 г. За основу публикации взято письмо члена Революционной украинской партии Антона Короткевича, адресованное им из Сум своим товарищам в Харькове. Анализ документа осуществлялся на основании таких исторических источников, как архивные документы, опубликованные сборники документов и материалов, мемуары, монографические и обобщающие исследования. Раскрытие избранной темы обусловило обращение к общенаучным методам (гипотетический и дедуктивный методы, анализ, сравнение) и к методам исторического исследования (ретроспективный, историко-ситуационный, описательный методы и метод конкретного историографического анализа). Содержание документа рассмотрено в следующем порядке вопросов: 1) противоречивость данных о сети ячеек РУП-УСДРП на Харьковщине в отечественной историко-партологической литературе; 2) личность автора письма и время его написания; 3) известия о деятельности организации и ее сравнение с тактическими установками партии; 4) характер отношений Сумской группы РУП-УСДРП с другими политическими организациями; 5) степень влиятельности партии в Сумском уезде в период наивысшего подъема революции. Поскольку письмо А. Короткевича – сегодня единственный известный нам содержательный источник о прошлом Сумской группы РУП-УСДРП, который лишь фрагментарно свидетельствует о ее существовании и активности, дальнейшее исследование темы организационного присутствия и деятельности структур партии на севере Слобожанщины возможно благодаря перспективному тематическому поиску информации. Задачами на будущее такой научной работы является исследование обстоятельств создания и прекращение существования, численности и поименного состава группы, характер ее связей с другими партийными организациями, наконец, более глубокое раскрытие общего содержания деятельности ячейки. 2018 Article До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. / Д. Кудінов // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 150-158. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169327 94(477.52):329.61«1905» uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень |
| spellingShingle |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Кудінов, Д. До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. Краєзнавство |
| description |
Метою наративу є констатація факту існування Сумської групи РУП-УСДРП і визначення її місця та
ролі в революційних процесах на півночі Слобожанщини у 1905 р. За основу публікації взятий лист члена
Революційної української партії Антона Короткевича, адресований ним із Сум своїм товаришам у Харкові.
Аналіз документу здійснювався на основі таких історичних джерел як архівні документи, опубліковані
збірки документів та матеріалів, мемуари, монографічні й узагальнюючі дослідження. Розкриття обраної
теми зумовило звернення до загальнонаукових методів (гіпотетичний і дедуктивний методи, аналіз, порівняння) та методів історичного дослідження (ретроспективний, історико-ситуаційний, описовий методи
й метод конкретного історіографічного аналізу). Зміст документу розкритий за наступними питаннями:
1) суперечність даних про мережу осередків РУП-УСДРП на Харківщині у вітчизняній історико-партологічній літературі; 2) особистість автора листа і час його написання; 3) відомості про діяльність організації
та її порівняння із тактичними настановами керівництва партії; 4) характер відносин Сумської групи
РУП-УСДРП із іншими політичними організаціями; 5) ступінь впливовості партії в Сумському повіті у період найвищого підйому революції. Оскільки лист А. Короткевича – на сьогодні фактично єдине відоме нам
змістовне джерело з минулого Сумської групи РУП-УСДРП, що лише фрагментарно свідчить про її існування та активність, то подальше дослідження теми організаційної присутності та діяльності структур
партії на півночі Слобожанщині можливе завдяки перспективному тематичному розшуку інформації про неї. Завданнями на майбутнє такої наукової роботи є з'ясування обставин утворення та припинення існування, чисельності та поіменного складу групи, характер її звʼязків із іншими партійними організаціями, нарешті, більш глибоке розкриття загального змісту діяльності осередку. |
| format |
Article |
| author |
Кудінов, Д. |
| author_facet |
Кудінов, Д. |
| author_sort |
Кудінов, Д. |
| title |
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. |
| title_short |
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. |
| title_full |
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. |
| title_fullStr |
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. |
| title_full_unstemmed |
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. |
| title_sort |
до питання про існування сумського осередку руп-усдрп у період революції 1905-1907 рр. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169327 |
| citation_txt |
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП у період революції 1905-1907 рр. / Д. Кудінов // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 150-158. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT kudínovd dopitannâproísnuvannâsumsʹkogooseredkurupusdrpuperíodrevolûcíí19051907rr |
| first_indexed |
2025-07-15T04:04:08Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:04:08Z |
| _version_ |
1837684227097755648 |
| fulltext |
150
УДК 94(477.52):329.61«1905»
Дмитро Кудінов (м. Суми)
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП
в період революції 1905–1907 рр.
Метою наративу є констатація факту існування Сумської групи РУП-УСДРП і визначення її місця та
ролі в революційних процесах на півночі Слобожанщини у 1905 р. За основу публікації взятий лист члена
Революційної української партії Антона Короткевича, адресований ним із Сум своїм товаришам у Харкові.
Аналіз документу здійснювався на основі таких історичних джерел як архівні документи, опубліковані
збірки документів та матеріалів, мемуари, монографічні й узагальнюючі дослідження. Розкриття обраної
теми зумовило звернення до загальнонаукових методів (гіпотетичний і дедуктивний методи, аналіз, порів-
няння) та методів історичного дослідження (ретроспективний, історико-ситуаційний, описовий методи
й метод конкретного історіографічного аналізу). Зміст документу розкритий за наступними питаннями:
1) суперечність даних про мережу осередків РУП-УСДРП на Харківщині у вітчизняній історико-партоло-
гічній літературі; 2) особистість автора листа і час його написання; 3) відомості про діяльність організації
та її порівняння із тактичними настановами керівництва партії; 4) характер відносин Сумської групи
РУП-УСДРП із іншими політичними організаціями; 5) ступінь впливовості партії в Сумському повіті у пе-
ріод найвищого підйому революції. Оскільки лист А. Короткевича – на сьогодні фактично єдине відоме нам
змістовне джерело з минулого Сумської групи РУП-УСДРП, що лише фрагментарно свідчить про її існу-
вання та активність, то подальше дослідження теми організаційної присутності та діяльності структур
партії на півночі Слобожанщині можливе завдяки перспективному тематичному розшуку інформації про
неї. Завданнями на майбутнє такої наукової роботи є з’ясування обставин утворення та припинення існу-
вання, чисельності та поіменного складу групи, характер її звʼязків із іншими партійними організаціями,
нарешті, більш глибоке розкриття загального змісту діяльності осередку.
Ключові слова: Перша російська революція, Сумська група Революційної української партії – Ук-
раїнської соціал-демократичної робітничої партії, Всеросійський селянський союз, ліберали, селянство.
Dmytro Kudinov
To the Issue of the Sumy RUP–USDLP Unit Existence
During the Russian Revolution of 1905
The purpose of the narrative is statement of the fact of Sumy Group of the existence and definition of its place
and role in the revolutionary processes in Northern Sloboda Ukraine in 1905. The publication framework is com-
prised of a letter written by a member of the Revolutionary Ukrainian Party Anton Korotkevich which is addressed
from Sumy to his comrades in Kharkiv. The analysis of the document was performed on the grounds of such his-
torical sources as archival documents, published collections of documents and materials, memoirs, monographic
and generalizing researches. Elaboration of the given topic determined adverting to general scientific investigative
techniques (speculative and deductive methods, analysis and comparison tools) as well as to the methods of his-
torical research (retrospective, historical case studies, descriptive method, specific historiographic analysis).
The content of the document covers the following issues: 1) the controversy of data about the network of the
RUP-USDLP units in Kharkivschyna in national historical partological literature; 2) the personality of the letter
author and the time of its composition; 3) the records about the organization activity and its comparison with tac-
tical instructions of the party’s leaders; 4) the character of the relationship between Sumy Group of the RUP-
USDRP with other organizations; 5) the degree of the party influence in Sumy district during the revolution climax.
In fact, Korotkevitch’s letter is currently the only known meaningful source from the past of Sumy group of
the RUP-USDLP and, since it evidences the group existence and activity only fragmentarily, further research
on the issue of organizational presence and commitment of the party structures in the north of Sloboda Ukraine
is only possible after the discovery of other sources from the history of the region political life. The task for the
future scientific work is to find out about the establishment and termination of the group, number of its members
and their names, the character of the unit activity.
Key words: The Russian Revolution of 1905, Sumy Group of the the Revolutionary Ukrainian Party – the
Ukrainian Social Democratic Labour Party, the All Russian Peasant Union, liberals, peasantry.
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП
у період революції 1905-1907 рр.
151
Дмитрий Кудинов
К вопросу о существовании Сумской ячейки РУП-УСДРП
в период революции 1905–1907 гг.
Цель наратива – констатация факта существования Сумской группы РУП-УСДРП и определения
ее места и роли в революционных процессах на севере Слобожанщины в 1905 г. За основу публикации
взято письмо члена Революционной украинской партии Антона Короткевича, адресованное им из Сум
своим товарищам в Харькове. Анализ документа осуществлялся на основании таких исторических
источников, как архивные документы, опубликованные сборники документов и материалов, мемуары,
монографические и обобщающие исследования. Раскрытие избранной темы обусловило обращение к
общенаучным методам (гипотетический и дедуктивный методы, анализ, сравнение) и к методам
исторического исследования (ретроспективный, историко-ситуационный, описательный методы и
метод конкретного историографического анализа). Содержание документа рассмотрено в следующем
порядке вопросов: 1) противоречивость данных о сети ячеек РУП-УСДРП на Харьковщине в отече-
ственной историко-партологической литературе; 2) личность автора письма и время его написания;
3) известия о деятельности организации и ее сравнение с тактическими установками партии; 4) харак -
тер отношений Сумской группы РУП-УСДРП с другими политическими организациями; 5) степень влия-
тельности партии в Сумском уезде в период наивысшего подъема революции. Поскольку письмо
А. Корот кевича – сегодня единственный известный нам содержательный источник о прошлом Сумской
группы РУП-УСДРП, который лишь фрагментарно свидетельствует о ее существовании и активности,
дальнейшее исследование темы организационного присутствия и деятельности структур партии на
севере Слобожанщины возможно благодаря перспективному тематическому поиску информации. Зада -
чами на будущее такой научной работы является исследование обстоятельств создания и прекращение
существования, численности и поименного состава группы, характер ее связей с другими партийными
организациями, наконец, более глубокое раскрытие общего содержания деятельности ячейки.
Ключевые слова: Первая русская революция, Сумская группа Революционной украинской партии –
Украинской социал-демократической рабочей партии, Всероссийский крестьянский союз, либералы,
крестьянство.
В історико-партологічній науковій літера-
турі важливе місце посідає питання про розга-
луженість партійних організацій та особливості
їхньої діяльності на місцях. І хоча, як правило,
розвідки останнього часу мають здебільшого
уточнюючий характер (розкриття певних сторін
діяльності осередків, перелік імен їхніх членів,
конкретизація часу виникнення та зникнення ор-
ганізацій), все ж таки залишається простір й для
відкриттів. Це, безперечно, відноситься й до ви-
світлення діяльності окремих груп Революційної
української партії – Української соціал-демокра-
тичної робітничої партії в Харківській губернії.
Основу даної публікації складає перлюстро-
ваний лист активіста РУП-УСДРП та керівника
її Сумської групи Антона Короткевича – реальне
свідчення існування структури партії на півночі
Харківської губернії в 1905 році. Цей документ
зберігається в справі «Українська соціал-демо-
кратична робітнича партія» фонду Департаменту
поліції Державного архіву Російської Федерації.
Вперше було введене в науковий обіг автором
публікації 1. За змістом та призначенням по-
слання є не стільки вільними роздумами автора
чи звичайним повідомленням, а, скоріше, рапор-
том партійця вищій за ієрархією інстанції, хоча
й написаної в дружній та неформальній формі.
Оскільки зазначене джерело відбиває ситуа-
цію революційного підйому в регіоні, особли-
вості відносин із іншими опозиційними групами
та селянством – основним обʼєктом революцій-
ної пропаганди, – а також певною мірою вказує
на тактику української лівої партії в організації
селянства, то аналіз документу неможливий ви-
ключно сам по собі, відірваний від інших мате-
ріалів, що більш повно відтворюють картину як
розвитку партії, так і суспільно-політичного
життя Сумщини в роки Першої російської рево-
люції (ПРР). Його основою є історіографічні
та документальні джерела. Озброєння подібною
1 Кудинов Д. В. Сумские либералы в российском освободительном движении, 1901–1906 гг.: региональное
измерение: монография. – Сумы: ООО «Печатный дом «Папирус», 2013. – С. 108–110; Кудінов Д. В. Селян-
ський рух у Лівобережній Україні в 1905–1907 рр.: дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. – Київ, 2009. – С. 152–154.
інформацією дозволяє поставити за мету даного
дослідження як констатацію факту існування
Сумської групи РУП-УСДРП, так і визначення її
місця та ролі в революційних процесах на пів-
ночі Слобожанщини в 1905 році. Конкретизація
цілі передбачає розкриття наступних питань:
1) суперечність даних про мережу осередків
РУП-УСДРП на Харківщині у вітчизняній істо-
рико-партологічній літературі; 2) особистість ав-
тора листа і час його написання; 3) відомості про
діяльність організації та її порівняння із тактич-
ними настановами керівництва партії; 4) харак-
тер відносин Сумської групи із іншими організа-
ціями; 5) ступінь впливовості партії в Сумському
повіті в період найвищого підйому революції.
На разі у дослідженнях з історії українських
політичних сил початку ХХ ст. Сумська група
РУП-УСДРП не згадується в переліку місцевих
осередків партії. Більше того, вітчизняний істо-
рик С. Наумов на основі вивчених документів
українських архівів дійшов висновку, що на
Харківщині «крім губернського міста, в жодному
іншому не вдалося створити партійну організа-
цію». Але в одній зі своїх публікацій він все ж
таки визнав – «у жандармських документах є ін-
формація про осередки УСДРП у Охтирському
та Сумському повітах, але її слід вважати – при-
наймні поки що – непідтвердженою, оскільки
жодних реальних доказів існування цих організа-
цій (література, документація, згадки у партій-
них виданнях, спогадах тощо) виявити не вда-
лось» (курсив авт.)2. Вочевидь, подібні висновки
обумовлені відсутністю ґрунтовних свідчень про
існування повітових осередків РУП-УСДРП на
Слобожанщині в українських архівах, а також не
досить виразною діяльністю (наприклад, у Су -
мах «рупівці» не виступали на мітингах), яку
затьмарювали більш міцні організації російських
партій та Всеросійського селянського союзу
(ВСС). Крім того, бідність свідчень про Сумську
групу РУП-УСДРП можна пояснити браком по-
ліцейських матеріалів – одного з основних дже-
рел вивчення минулого партій. У квітні 1906 р.
помічник начальника Харківського губернського
жандармського управління в Сумському повіті
підполковник М. Краснощоков скаржився на-
чальству на те, що йому «встановити зв’язок
[революційних] організацій, віднайти самі ниті
контактів не вдалося через повну відсутність
агентури в такому великому пункті як Суми»3.
Останнє і зумовлює те, що значна частина дета-
лей розвитку революційного руху, дій окремих
груп та осіб виявилися непоміченими МВС, а,
отже, залишилися невідомими й дослідникові.
Через це майже нічого не відомо й про Ан-
тона Короткевича. Його прізвище не зустріча-
ється у відомих історикам документах поліції.
Немає його і в списках МВС серед переліку осіб,
що внаслідок поліцейського трусу вільної гро-
мади у Харкові 19 листопада 1903 р. потрапили
у поле зору правоохоронців, серед членів харків-
ського осередку УСДРП за даними Харківського
охоронного відділення на 8 червня 1906 р., серед
осіб, які притягалися до судової відповідаль-
ності та виселялися за межі Харківської губернії
в 1906 р., а також в окремому «чорному списку»
революціонерів Сумського повіту. Невідомий і
час його вступу до складу РУП. Не згадується
імʼя А. Короткевича й в спогадах колишнього
рупівця Ю. Колларда, який наводив списки чле-
нів партії. У дисертації Л. Стромилюк міститься
інформація про обшук студента Харківського ве-
теринарного інституту Є. Короткевича. Проте,
у наведеному документі поліції він значиться в
3 ’2018Дмитро Кудінов К Р А Є З Н А В С Т В О
152
2 Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні. – К.: Книгоспілка, 1926. – Т. І: Революційна
українська партія (РУП). – С. 122. Головченко В. Від «Самостійної України» до Союзу визволення України:
Нариси з історії української соціал-демократії початку ХХ ст. – Х.: Майдан, 1996. – С. 28, 64, 66; Залевский К.
Национальные партии в России // Общественное движение в России в начале ХХ-го века. – СПб.: Общес-
твенная польза, 1914. – Т. 3. – Кн. 5. – С. 297; Наумов С. О. Український політичний рух на Лівобережжі
(90-і рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р.): монографія. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2006. – С. 103; Наумов С. О.
Діяльність українських політичних організацій на Сумщині (кінець ХІХ ст. – 1907 р.) // Матеріали Другої
Сумської обласної історико-краєзнавчої конференції. – Ч. І. – Суми: Мрія, 1994. – С. 140–141; Наумов С. О.
Організаційна мережа українського політичного руху на Сумщині (кінець – початок ХХ ст.)) // Сумська ста-
ровина. – 2005. – № 16–17. – С. 114; Павко А. І. Політичні партії, організації в Україні: кінець ХІХ – початок
ХХ століття: зародження, еволюція, діяльність, історична доля. Кінець ХІХ століття – лютий 1917 р. – К.:
Знання України, 1999. – С. 129; Стромилюк Л. В. Боротьба таємної поліції Російської імперії проти україн-
ських політичних партій (1900–1914 рр.): Дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. – Київ, 2007. – С. 91, 94;
Христюк П. 1905 рік на Україні. – Х.: Державне видавництво України, 1925. – С. 57.
3 Державний архів Сумської області (далі – ДАСО), ф. Р-2362, оп. 1, спр. 6, арк. 113.
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП
у період революції 1905-1907 рр.
153
списках ПСР і, вочевидь, був лише однофаміль-
цем А. Короткевича4. У описі справ постійного
зберігання фонду відділу охорони громадської
безпеки та порядку в Москві за 1909 р. (ф. 63)
Державного архіву Російської Федерації міс-
титься справа про селянина Антона Михайло-
вича Короткевича; дехто Антон Короткевич
фігурує й в одній із довідкових справ фонду Тре-
тього відділу (ф. 109) того ж архіву. Проте
зʼясувати чи йдеться в усіх названих документах
про одну й ту саму особу можна, звісно, лише
після безпосереднього ознайомлення з назва-
ними матеріалами.
Певне уявлення про особистість А. Корот-
кевича можна відтворити лише за листом. Воче-
видь, його гарячкуватий автор був людиною
молодою віком до 25 років, яка вступила в кла-
сичний конфлікт «батьки-діти» з представни-
ками старшого покоління зі складу опозиційного
табору в повітовому місті. У тексті відчутні
нотки сатири, сарказму, що видає особу схильну
до гострослівʼя, але водночас самовпевнену та
необережну. Це, до речі, можна повʼязати із не-
достатньо високими якостями А. Короткевича,
як «професійного революціонера». Вочевидь,
він був не надто переконливим ідеологом та ор-
ганізатором, оскільки після його виїзду з повіту
група, що трималася його ініціативою, швидко
розпалася. Проте лист, який припав на пік діяль-
ності групи, був написаний задовго до цього мо-
менту. Час його написання можна конкретизу-
вати другою половиною листопада – початком
грудня 1905 р. У ньому вже присутня згадка про
завершений страйк в економії Г. Строганової у
с. Хотінь (середина листопада) й водночас немає
й натяку на застосування репресивних заходів
проти опозиції, що почалися в середині грудня
1905 р. Навпаки адресантові невідоме почуття
насування небезпеки. На факт того, що лист писав
ще член РУП, а не УСДРП, указує те, що адре-
сант у переказі критичних закидів зі сторони чле-
нів місцевих осередків російських опозиційних
партій у бік своєї організації вказував відсутність
в неї ідейно-практичної платформи («у них немає
програми»), яка, як відомо, була ухвалена напри-
кінці грудня 1905 р. на ІІ зʼїзді партії.
Відчувається, що автор листа посідав ґрун-
товну марксистську позицію, але при цьому в
питаннях агітації та організації селянства зде-
більшого орієнтувався на місцеві умови та про-
цеси, що переважно спрямовувалися Сумським
повітовим комітетом ВСС (бойкот легітимних
органів влади та поміщиків, переобрання волос-
ної та сільської старшини, припустимість сило-
вого варіанту у відібранні землі в дідичів), що
входило в певні протиріччя з ідейними та про-
грамовими засадами партії з аграрно-селян-
ського питання (делегування його розвʼязання
Установчим Зборам, спрямування селянського
руху в мирне річище й негативне ставлення до
«селянських розрухів»: «Добивайтеся свого спо-
кійно, грізною згуртованою силою. Ні руйну-
вань і грабежу економій, ні пожеж… не по-
трібно»; «Коли почнеться страйк, потрібно, щоб
було тихо і мирно»; «Приймаючи до уваги, що
селянський стихійний рух, який останнім часом
вилився у форму захоплення селянами приват-
новласницьких земель є виразом дрібнобуржу-
азних інстинктів, намагається повернути колесо
історії назад… ІІ черговий зʼїзд постановив:
1) Не тільки не підтримувати такий селянський
рух, але й використовувати всі сили для того,
щоб знищити селянські ілюзії з приводу цього
руху й переконати селян, що тільки організація
та планомірна боротьба за соціалістичний лад є
й для них, як і для робітників, єдиним виходом
з теперішнього пригніченого стану. 2) Енергій-
ною агітацією відволікти сільський пролетаріат
від цього селянського руху, пробудити його
до класової боротьби…»)5. Більше того, автор
усвідомлював марність мирних засобів бо-
ротьби, на яких наполягали в Сумах осередки
КДП (Конституційно-демократична партія) та
ВСС. Пряма установка А. Короткевича на неми-
нучість збройного повстання («трудовому на-
роду не треба чекати, а слід готуватися вимагати
4 Головченко В. Від «Самостійної України» до Союзу визволення України: Нариси з історії української
соціал-демократії початку ХХ ст. – Х.: Майдан, 1996. – С. 66; Історія українських політичних партій: Хрес-
томатія-посібник. Кінець ХІХ ст. – 1917 р. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – Ч. 1. – С. 132; Коллард Ю. Спо-
гади юнацьких днів, 1897–1906, Українська студентська громада у Харкові і РУП. – Торонто: Срібна сурма,
1972. – С. 83–86; Стромилюк Л. В. Боротьба таємної поліції Російської імперії проти українських політичних
партій (1900–1914 рр.): Дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. – Київ, 2007. – С. 134–135.
5 Курас І. Ф. Повчальний урок історії: Ідейно-політичне банкрутство Української соціал-демократичної
робітничої партії. – К.: Політвидав України, 1986. – С. 32–33; Російський державний архів соціально-полі-
тичної історії (далі – РДАСПІ), ф. 334, оп. 1, спр. 5, арк. 2–3.
свого силою зброї») була радикальною навіть для
його партії, хоча в таких поглядах він не був са-
мотнім. Легкий тон, з яким він ділився своїми
революційними думками з адресатом, свідчив про
те, що кореспонденти між собою були в згоді з пи-
тання самих крайніх засобів боротьби із царатом.
Відповідно до тактичних настанов партії
(«безземельна й малоземельна селянська маса»
є матеріалом, «на який може опертися револю-
ційний рух», партійна робота на селі «мусить
провадитися по лінії національного освідом-
лення селянських мас і приєднування їх до на-
ціонально-революційного руху, який при пере-
мозі над існуючим політичним ладом створить
ліпші політичні умови життя для українського
народу й облегшить дальшу його боротьбу за до-
сягнення економічні», «РУП сподівається, що
сільські обивателі стануть під її прапор, при-
чому селянам вказуються наступні засоби полі-
тичної боротьби: відмова від сплати податків
і від виконання повинностей, а також влашту-
вання політичних демонстрацій», «агітація в
масі; утворення [і керівництво] гуртків, в котрих
ведеця читання по програмі; улаштування віч се-
лянських зі своїх звʼязків; збирання відомостей
з життя і відносин на селі; розповсюдження лі-
тератури», «зʼїзди сільських агітаторів і пред-
ставників сільських організацій та розʼяснення
на цих зʼїздах програми УСДРП, особливо пунк-
тів аграрної та організаційної роботи в селі»,
«видавання листків… особливо політично-про-
грамового характеру», «бесіди на біжучі теми»,
«організація і підготовка подвіжних агітаторів»),
а також рішень самої групи («агітація та пропа-
ганда шляхом сільських сходів і за Установчі
Збори», «організація комітетів по селах, вербу-
вання членів в Селянський союз»), Сумська
група розгорнула агітаційну діяльність, спрямо-
вану, передусім, на селян: «Наші усі як один їз-
дять по селах, наполегливо агітують (й навіть
пішки ходять). Зустрічають усюди добре»6. При
цьому нічого не говориться про роботу в місті.
Навпаки, автор чітко відмежовував за настроєм
«поміркованих» містян від «радикальних»
селян, що в цілому відбивало розстановку сил у
регіоні, де селянство виявилося більш рішучим
та згуртованим елементом, аніж робітництво та
міська інтелігенція.
Отже, діяльність сумчан була дотичною
іншим осередкам РУП: створення агітаційних
груп для роботи на селі, поширення проклама-
цій та іншої партійної друкованої продукції,
влаштування мітингів, відрядження на сходи агі-
таторів, організація груп свідомих селян, через
яких поширювалася пропаганда й на решту хлі-
боробів на користь влаштування страйків, бой-
коту уряду й ухвалення резолюцій із політич-
ними гаслами.
Чи вдалося завдяки переліченим заходам до-
битися пріоритету серед політичних сил ре-
гіону? Провідною політичною силою регіону
була організація Селянського союзу, якій вда-
лося підняти на високий рівень згуртованості
масовий селянський рух у Сумському та сусід-
ньому з ним повітах. Тому спілка з ВСС була
цілком логічним кроком українських лівих.
Діючі правила «відкритих дверей» Союзу для
представників усіх політичних сил, чиї погляди
на демократизацію суспільства й «оселянення»
землі збігалися з настановами ВСС, вплинули на
те, що в ньому активно діяли есери, соціал-де-
мократи, російські та українські ліберали. Осто-
ронь не стояла й РУП-УСДРП, яка намагалася
використати революційну селянську організа-
цію для розширення власної організаційної бази
(резолюція ІІ зʼїзду рекомендувала партійним
осередкам енергійно включитися в «організацію
революційних сил села, провадити енергійну
агітацію за необхідність організації революцій-
них сил села, нести в цю організацію селянства
свої політичні й соціальні гасла й тим привести
як найскоріше селянську спілку до соціально-
політичного самовизначення і до розмежування
пролетаріату й буржуазії»). При цьому заявки
А. Короткевича про певне лідерство партії в селі
(«народ охоче приймає на сходках нашу бойову
програму, постановляє бойкотувати поміщиків,
змушує попів виправдовуватися») є перебіль-
шенням її впливовості, враховуючи всезагаль-
ний авторитет Селянського союзу в регіоні, тоді
як ліві партії, хоча б вони й проводили роботу
всередині селянської організації, відігравали
скоріше допоміжну, аніж провідну роль. Оцінку
готовності селянства до революційної боротьби
скоріше варто сприймати не як заслугу тієї чи
іншої політичної сили, а як свідчення консолі-
3 ’2018Дмитро Кудінов К Р А Є З Н А В С Т В О
154
6 Висоцький О. Ю. Українські соціал-демократи та есери: досвід перемог і поразок. – К.: Основні цінності,
2004. – С. 31; Державний архів Російської Федерації ( далі -ДАРФ) ф. 102, оп. 235, спр. 25 (Ч. 41), арк. 7, 40;
Історія українських політичних партій: Хрестоматія-посібник. Кінець ХІХ ст. – 1917 р. – К.: Вид-во Європ.
ун-ту, 2003. – Ч. 1. – С. 115, 141.
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП
у період революції 1905-1907 рр.
155
дованої діяльності лівих в регіоні й поступ гро-
мадянської свідомості селянства7.
Якщо відносини з ВСС у сумських «рупів-
ців» розвивалися гармонійно, то контакти з
впливовим ліберальним крилом опозиції в повіті
(в епітеті «культурные затылки» неважко впіз-
нати членів та прибічників КДП, лібералів чи
поміркованих демократів по духу загалом) на-
вряд чи можна назвати безхмарними. Лист про-
сякнутий мотивом конфлікту, що розгорівся між
лібералами та особисто А. Короткевичем. Від-
чувається, що недовіра до кадетів і передчуття
їхньої неминучої «зради» має здебільшого не
консеквентний, а емоційний характер. Причому
розбіжностям з лібералами автор приділив біль-
шої уваги, ніж боротьбі із прибічниками та пред-
ставниками сил «старого порядку».
Варто зазначити, підозри А. Короткевича в
тому, що ліберали діють разом з урядниками й
свяшениками, що вони стурбовані виключно
охороною власного майна від нападів селян (за-
фіксований лише один незначний конфлікт між
жителями с. Рогізного та власником маєтку ка-
детом О. Прянишниковим), насправді, не мали
ніякої основи. Інститут приватної власності не
долав принципових політичних розбіжностей
між лібералами та консерваторами. Лідер сум-
ських кадетів, голова повітової земської управи
П. Линтварьов на одному із засідань Сумського
відділення Всеросійського учительського союзу
навіть звертався до присутніх із закликом «три-
матися до кінця визвольних принципів і не
зупиняти в подальшому розвиток революції»8.
І якщо очільники кадетів погоджувалися на спів-
робітництво з владою, то лише з метою боротьби
з вірогідними ініціаторами погромів. Зокрема, в
телеграмі від 25 жовтня 1905 року сумського по-
вітового предводителя дворянства І. Траскіна та
П. Линтварьова зазначалося наступне: «У місті
тривожний настрій, завтра передбачаються мані-
фестації, помітна діяльність зловмисних осіб, які
підштовхують населення й закликають народ до
побиття російської інтелігенції й до влаштування
єврейського погрому… Ми твердо переконані,
що при старанні місцевої влади й дій її проти
підбурювачів безладдя можна уникнути. Ми про-
симо Ваше Сіятельство зробити відповідне роз-
порядження для попередження громадського
лиха» (це звернення не було секретом від гро-
мадськості, про що віднаходимо підтвердження
в листі А. Короткевича – «посилають телеграми
губернатору й міністру з закликом завадити
«чорній сотні»)9. Таким чином, П. Линтварьов
намагався попередити не стільки непередбачу-
вані дії ще недостатньо організованого селян-
ства, яке могло захопитися погромною стихією,
скільки очікувані добре сплановані атаки контр-
революційних сил. Але саме відмова від насиль-
ницьких дій – головна умова співробітництва
опозиції в регіоні – як раз і викликала роздрату-
вання серед частини соціалістів (серед них і
А. Короткевича), які закликали радикалізувати
селянство й підняти його на збройний виступ.
Тон та зміст листа дає підстави стверджувати
про несамостійність та внутрішню слабкість ор-
ганізації: 1) вона могла більш-менш успішно діяти
виключно в рамках співробітництва із ВСС і не
планувала яких-небудь акцій по відношенню до
міського пролетаріату; 2) вона залежала від спри -
йняття «культурных затылков» (інакше не зовсім
ясно чому розбіжності із їх представниками вида-
валися загрозливими для А. Короткевича); 3) вона
не мала власної друкарні або фінансів на видання
пропагандистської літератури (видання РУП–
УСДРП не містяться в протоколах винайдення
забороненої літератури по Сумсько му повіту за
1905–1906 рр. – свідчення низького «покриття»
друкованими агітматеріалами регіону), тому
7 Головченко В. Від «Самостійної України» до Союзу визволення України: Нариси з історії української
соціал-демократії початку ХХ ст. – Х.: Майдан, 1996. – С. 59; ДАРФ, ф. 102, оп. 235, спр. 25 (Ч. 41), арк. 40;
ДАСО, ф. Р-2362, оп. 1, спр. 6, арк. 83–88; Качинський В. Селянський рух на Україні в 1905–1907 рр. – Полтава:
Держполітвидав УСРР, 1927. – С. 181–183; Магась В. О. «Селянська республіка» на Сумщині в роки Першої
російської революції // Інтелігенція і влада: Громадсько-політичний науковий збірник. – 2008. – Вип. 11. Серія:
історія. – С. 44–53; Мазуренко В. Наше село в 1905 году // Пролетарская революция. – 1925. – № 2. – С. 45;
РДАСПІ, ф. 334, оп. 1, спр. 5, арк. 12; Свідзінський М. Селянські спілки на Україні в революції 1905 року //
Літопис революції. – 1928. – № 6. – С. 152, 161–162; Свідзінський М. Селянські спілки на Україні в революції
1905 року // Літопис революції. 1929. – № 1. – С. 158; Харьков и Харьковская губерния в первой русской ре-
волюции 1905–1907 гг.: Сборник документов и материалов. – Х.: Харьковское областное издательство, 1955.
– С. 305; Щербак А. П. 1905 год в Сумском уезде // Пролетарская революция. – 1926. – № 7. – С. 131–139.
8 ДАСО, ф. Р-2362, оп. 1, спр. 3, арк. 33.
9 ДАРФ, ф. 102, оп. 233, спр. 1350 (Ч. 64), арк. 68.
змушена була задовольнятися від посилок «про-
паганди» із Харкова, вочевидь, невеликих за
обсягом (адресант непевно просить товаришів:
«пришліть принаймні 100 екземплярів»). Для
прикладу: за далеко неповними даними поліції,
за останній квартал 1905 р. Сумський повітовий
комітет ВСС і місцеві групи РСДРП та ПСР ви-
дали прокламацій накладом до 11 тис. екземпля-
рів. Крім того, агітаційна література у великій
кількості надходила їм із Харкова та інших міст10.
Проте, попри явне домінування російських
партій автор листа дотримувався оптимістичної
тональності в оцінці значення діяльності групи.
Панівною ознакою її активності виступає охоп-
лення всіх членів («всі наші») агітаційною робо-
тою. Іншим прикладом служило непряме свід-
чення причетності партійців до влаштування
страйків в маєтках Строганової в Хотіні (Сум-
ський повіт) та спадкоємців Кьоніга в Тростянці
(Охтирський повіт). Перше піддається певній
перевірці – в сусідніх із Сумським повітом Риль-
ському та Грайворонському повітах поліція ви-
найшла агітаційні матеріали РУП, які, вочевидь,
тут поширювалися саме завдяки сумʼянам11. При
цьому в межах Сумського, Лебединського та Ох-
тирського повітів винайдення прокламацій РУП-
УСДРП протягом 1905–1906 рр. поліцією не фік-
сувалося, що можна пояснити не відсутністю
друкованої пропаганди взагалі (прохання ви-
силки літератури суперечить цьому), а саме об-
меженою кількістю поширених Сумською та
Охтирською групами партії матеріалів і, припус-
тимо, недостатньою інтенсивністю пропаганди
з боку їхніх членів12. Останнє важко аргументу-
вати. В документах МВС та спогадах учасників
революційного руху на Сумщині відсутня яка-
небудь згадка про членів РУП у влаштуванні
страйків. Натомість усюди підкреслюється ро-
бота активу Селянського союзу. Звісно, сумські
«рупівці» не керували обома виступами найми-
тів, але могли бути причетними до них. У такому
випадку її представники, припустимо, входили
до складу ініціативної групи спротиву, тоді як
загальне керівництво страйком здійснював Сум-
ський повітовий комітет ВСС.
У цілому, представлене джерело міцно засвід-
чує існування Сумської групи РУП-УСДРП, яка
діяла в Сумському повіті принаймні в останньому
кварталі 1905 р. і, вочевидь, припинила своє існу-
вання з моменту оголошення в ньому військового
стану (26 грудня 1905 р.) та проведення масових
арештів взимку 1905–1906 рр. Відсутність даних
про затриманих рупівців можна пояснити як своє-
часним виїздом її активістів, зокрема, А. Коротке-
вича, так і тим, що чинні члени партії могли про-
ходити в поліцейських справах як представники
Селянського союзу. Інтеграція до останнього під-
живлювала активність групи, але не виводила її з
тіні, не робила її помітною політичною організа-
цією. Не сприяли виразній партійній агітації й
конфлікти з ліберальним елементом опозиції в по-
віті, який хоча й був малочисельним, проте прямо
чи манівцем впливав на розвиток суспільно-полі-
тичного життя регіону. Вочевидь, українська пар-
тійна організація відчувала брак матеріальних ре-
сурсів та не мала дійсно досвідчених професійних
членів. Власне це й відбилося у типових «хворо-
бах», притаманних українським партіям періоду
ПРР («інертність та неактивність», «млявість і не-
значна продуктивність внутрішнього життя»,
спричинені низькою «національною свідомістю
нації», що природно екстраполювалося на її гро-
мадські політичні структури; «дезорганізованість
й слабкість» РУП, що із запізненням включилася
в агітацію селянства в нових суспільно-політич-
них умовах, і навіть «втратила свою популярність
між селянськими масами й добровільно здала свої
становища росіянам»)13. Проте, організаційному
зміцненню та зростанню ідеологічного впливу
партії на півночі Харківської губернії, головним
чином, завадили не серединні причини, а саме
репресивні дії влади, що на довгий час перервали
природний розвиток українського політичного
руху на Сумщині.
3 ’2018Дмитро Кудінов К Р А Є З Н А В С Т В О
156
10 Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 336, оп. 1, спр. 1891–1892, арк. 8.
11 Державний архів Курської області, ф. 1642, оп. 1, спр. 288, арк. 591–592, 865, 888; ДАРФ, ф. 102,
оп. 233, спр. 5, арк. 81–135; ДАСО, ф. Р-2362, оп. 1, спр. 6, арк. 112–113; Кудінов Д. В. Свідоцтва пропаганди
українських партій серед селян Курщини в 1905 році (за документами Державного архіву Курської області) //
Сумська старовина: Всеукраїнський науковий історичний журнал. – 2017. – № L. – С. 46–56.
12 ДАРФ, ф. 102, оп. 234, спр. 5 (Ч. 48), арк. 21–27, 83–140; ДАРФ, ф. 102, оп. 234, спр. 20 (Ч. 88), арк. 5–14.
13 Коллард Ю. Спогади юнацьких днів, 1897–1906, Українська студентська громада у Харкові і РУП. –
Торонто: Срібна сурма, 1972. – С. 170–171; Павко А. І. Політичні партії, організації в Україні: кінець ХІХ –
початок ХХ століття: зародження, еволюція, діяльність, історична доля. Кінець ХІХ століття – лютий 1917 р. –
К.: Знання України, 1999. – С. 77; Петлюра С. З українського життя // Україна. – 1907. – Т. ІІ. – С. 49–50.
До питання про існування Сумського осередку РУП-УСДРП
у період революції 1905-1907 рр.
157
Лист Антона Короткевича,
керівника Сумської групи РУП-УСДРП,
невідомому харківському адресату
14 Орфографічні, синтаксичні та стилістичні особливості тексту збережені. Текст передається в копії, зроб-
леної співробітниками МВС, які упустили приватні уривки листа. Звідси – пропуск початку й кінця адресу.
15 Згадувана брошура «Сицилийские крестьяне» – скорочена назва неонародницького видання «Крес-
тьянские союзы в Сицилии» (Лондон: Агр.-соц. лига, 1900. 54 с.; Женева: Партия социалистов-революцио-
неров и Агр.-соц. лига, 1902. 62 с.) або «Как сицилийские крестьяне боролись за свои интересы» (Ростов-
на-Дону: «Донская речь» Н. Парамонова, 1905. 54 с.). Прикметно, що ерупісти не гребували використовувати
літературу своїх конкурентів, які до того ж скептично ставилися до української лівиці.
… «Культурные затылки» и теперь пускают
со усердием в ход все средства, чтобы скомпро-
метировать нас в глазах населения. Либералы
уже выставили знаменитую формулу француз-
ских буржуа «Право, закон и порядок». А мы
«право» собственности на землю игнорируем.
Вот и рисуют нас черными красками: «у них нет
программы, это просто люди, жаждущие крови,
проповедующие бунты, грабежи, разбои и что
еще хотите…» За ними вторят попы, урядники.
Сами они требуют себе в экономии казаков, дра-
гунов, нанимают краснобаев, чтобы те поддер-
жали их кандидатуру в народе (25 руб. в месяц).
Шлют телеграммы губернатору и министру с
призывом помешать «черной сотне», «рабочим»,
требуют усиления полиции и жандармерии.
Обещают народу великий закон и просят ждать
и верить им: «вот будет закон, тогда всем станет
легче и лучше». Такие речи, такие действия и
мысли – «вот прийдет барин, барин нас рассу-
дит» – такие мысли и такая программа в провин-
циальном нашем городе наиболее, конечно, вос-
принимаема. Революционные мысли, мысли о
том, что трудовому народу не должно ждать, а
должно готовиться потребовать силой оружия,
хотя бы в смысле самообороны, силой полити-
ческой забастовки, хотя бы в виде отказа от по-
датей и рекрутов, силой бойкота, подобно гурий-
цам, бойкота помещиков и пр., потребовать
земли, если пресловутый и все решающий закон
разрешит этот вопрос в пользу буржуазии, такая
мысль здесь становится все более и более нетер-
пимой. Говорят здесь, т. е. у «культурных затыл-
ков» и разрешается не у народа. Народ охотно
принимает на сходках нашу боевую программу,
делает свои постановления о бойкоте помещи-
ков (забастовка в экономии графини Строгано-
вой), стачка в Тростянце, бойкотирование уряд-
ников, стражников (отказывают в квартире,
езде), заставляют попов оправдываться всена-
родно, доказывать, что оратор на сходке говорит
неправду. Состоялся съезд небольшой. Принята
программа практической деятельности: 1) аги-
тация и пропаганда путем сельских сходов идеи
Учредительного Собрания; 2) выработка основ
самоуправления (сельское общество, волостное
земство, уездное земство); 3) земельный вопрос
в духе партии; 4) милиция; 5) налоговая система.
Решено на сельских сходах выработать наказы
депутатам в Учредительное Собрание, которые
охватили бы вышеупомянутые вопросы. Орга-
низация кампании по селам, вербовка членов в
Крестьянский Союз. Возможно частые сельские
сходы. «Если не дадут по закону земли, возьмем
силой» – вот решение уже состоявшихся сель-
ских сходов. Здесь в уезде немало экономий, са-
харных плантаций. Все это отражается на пове-
дении крестьян. Они охотно устраивают пока
стачки за повышение заработной платы, заба-
стовка и бойкот входит в круг их поведения, хо-
рошо знакомы им; ведут их дружно до неверо-
ятности. Все как один наши ездят по селам
усиленно агитируют (а то и пешком ходят).
Встречают всюду хорошо. Мои отношения со
здешним обществом натянулись. По всему
видно – малый не ко двору и чем дальше, тем
яснее станет политический горизонт, тем скорее
и резче придется нам размежевываться. Востор-
жествует «Право, закон и порядок» – и новое са-
модержавие, всевластная буржуазия защелкает
зубами; станет благоразумнее и здешнее обще-
ство… Антон
P. S.: Достаньте, если можно «Сицилийские
крестьяне» и пришлите хотя бы 100 экземпляров15.
Державний архів Російської Федерації, ф. 102 (Департамент поліції),
оп. 235, спр. 25 (Ч. 41. Про Українську соціал-демократичну
робітничу партію), арк. 40.
3 ’2018Дмитро Кудінов К Р А Є З Н А В С Т В О
158
Vysots’kyy O. Yu. Ukrayins’ki sotsial-demokraty
ta esery: dosvid peremoh i porazok / O. Yu. Vysots’kyy.
K.: Osnovni tsinnosti, 2004. 272 s. [in Ukrainian].
Hermayze O. Narysy z istoriyi revolyutsiynoho
rukhu na Ukrayini / O. Hermayze. K.: Knyhospilka,
1926. T. I: Revolyutsiyna ukrayins’ka partiya (RUP).
389 c. [in Ukrainian].
Holovchenko V. Vid «Samostiynoyi Ukrayiny»
do Soyuzu vyzvolennya Ukrayiny: Narysy z istoriyi
ukrayins’koyi sotsial-demokratiyi pochatku KhKh st.
/ V. I. Holovchenko. Kh.: Maydan, 1996. 190 s. [in
Ukrainian].
Zalevskij K. Nacional’nye partii v Rossii / K. Za-
levskij // Obshhestvennoe dvizhenie v Rossii v na-
chale HH-go veka / [pod red. L. Martova, P. Maslova
i A. Potresova]. SPb.: Obshhestvennaja pol’za, 1914.
T. 3. Kn. 5. S. 227–346. [in Russian].
Istoriya ukrayins’kykh politychnykh partiy: Khres-
tomatiya-posibnyk. Kinets’ KhIKh st. – 1917 r. / [upo-
ryad. B. I. Korol’ov, I. S. Mykhal’s’kyy]. K.: Vyd-vo
Yevrop. un-tu, 2003. Ch. 1. 561 s. [in Ukrainian].
Kachyns’kyy V. Selyans’kyy rukh na Ukrayini v
1905–1907 rr. / V. Kachyns’kyy. Poltava: Derzhpolit-
vydav USRR, 1927. 329 s. [in Ukrainian].
Kollard Yu. Spohady yunats’kykh dniv, 1897–
1906, Ukrayins’ka student·s’ka hromada u Kharkovi
i RUP / Yu. Kollard. Toronto: Sribna surma, 1972. 224 s.
[in Ukrainian].
Kudinov D. V. Sumskie liberaly v rossijskom os-
voboditel’nom dvizhenii, 1901–1906 gg.: regional’-
noe izmerenie: monografija / D. V. Kudinov. Sumy:
OOO «Pechatnyj dom «Papirus», 2013. 160 s. [in
Russian].
Kudinov D. V. Selyans’kyy rukh u Livoberezhniy
Ukrayini v 1905–1907 rr.: dys. … kand. ist. nauk:
07.00.01 / D. V. Kudinov. Kyyiv, 2009. 242 s. [in
Ukrainian].
Kudinov D. V. Svidotstva propahandy ukrain-
skykh partii sered selian Kurshchyny v 1905 rotsi (za
dokumentamy Derzhavnoho arkhivu Kurskoi oblasti)
/ D. V. Kudinov // Sumska starovyna: Vseukrainskyi
naukovyi istorychnyi zhurnal. – 2017. – № L. – S. 46–
56. [in Ukrainian].
Kuras I. F. Povchal’nyy urok istoriyi: Ideyno-po-
litychne bankrut·stvo Ukrayins’koyi sotsial-demokra-
tychnoyi robitnychoyi partiyi / I. F. Kuras. K.: Polit-
vydav Ukrayiny, 1986. 185 s. [in Ukrainian].
Mahas’ V. O. «Selyans’ka respublika» na Sum-
shchyni v roky Pershoyi rosiys’koyi revolyutsiyi / V.
O. Mahas’ // Intelihentsiya i vlada: Hromads’ko-poli-
tychnyy naukovyy zbirnyk. 2008. Vyp. 11. Seriya: is-
toriya. S. 44–53. [in Ukrainian].
Mazurenko V. Nashe selo v 1905 godu / V. Ma-
zurenko // Proletarskaja revoljucija. 1925. № 2. S. 27–
46. [in Russian].
Naumov S. O. Diyal’nist’ ukrayins’kykh polityc-
hnykh orhanizatsiy na Sumshchyni (kinets’ KhIKh st. –
1907 r.) / S. O. Naumov // Materialy Druhoyi Sums’koyi
oblasnoyi istoryko-krayeznavchoyi konferentsiyi. Ch. I.
Sumy: Mriya, 1994. S. 138–144. [in Ukrainian].
Naumov S. O. Orhanizatsiyna merezha ukrayin -
s’koho politychnoho rukhu na Sumshchyni (kinets’ –
pochatok KhKh st.)) / S. O. Naumov // Sums’ka sta-
rovyna. 2005. № 16–17. S. 111–118. [in Ukrainian].
Naumov S. O. Ukrayins’kyy politychnyy rukh na
Livoberezhzhi (90-i rr. KhIKh st. – lyutyy 1917 r.):
monohrafiya / S. O. Naumov. Kh.: KhNU imeni
V. N. Karazina, 2006. 344 s. [in Ukrainian].
Pavko A. I. Politychni partiyi, orhanizatsiyi v Uk-
rayini: kinets’ KhIKh – pochatok KhKh stolittya: za-
rodzhennya, evolyutsiya, diyal’nist’, istorychna dolya.
Kinets’ KhIKh stolittya – lyutyy 1917 r. / A. I. Pavko.
K.: Znannya Ukrayiny, 1999. 248 s. [in Ukrainian].
Petlyura S. Z ukrayins’koho zhyttya / S. Petlyura
// Ukrayina. 1907. T. II. S. 49–64. [in Ukrainian].
Rosiys’kyy derzhavnyy arkhiv sotsial’no-polityc-
hnoyi istoriyi. F. 334. Op. 1. Spr. 5. 14 ark.
Svidzins’kyy M. Selyans’ki spilky na Ukrayini v
revolyutsiyi 1905 roku / M. Svidzins’kyy // Litopys
revolyutsiyi. 1928. № 6. S. 141–168. [in Ukrainian].
Stromylyuk L. V. Borot’ba tayemnoyi politsiyi
Rosiys’koyi imperiyi proty ukrayins’kykh polityc-
hnykh partiy (1900–1914 rr.): Dys. … kand. ist. nauk:
07.00.01 / L. V. Stromylyuk. Kyyiv, 2007. 236 s. [in
Ukrainian].
Har’kov i Har’kovskaja gubernija v pervoj russkoj
revoljucii 1905–1907 gg.: Sbornik dokumentov i ma-
terialov / [red. i avt. vstup. stat’i Ju. Ju. Kondufor; sost.
M. P. Avdusheva, V. A. Vostrikova, L. V. Guseva, I.
V. Demkin, S. O. Rozin]. Har’kov: Har’kovskoe
oblastnoe izdatel’stvo, 1955. 425 s. [in Russian].
Khrystyuk P. 1905 rik na Ukrayini / P. Khrystyuk.
Kh.: Derzhavne vydavnytstvo Ukrayiny, 1925. 221 s.
[in Ukrainian].
Shherbak A. P. 1905 god v Sumskom uezde /
A. P. Shherbak // Proletarskaja revoljucija. 1926. № 7.
S. 122–139. [in Russian].
References
|