Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі

На основі застосування авторського алгоритму, що поєднує чотири групи оціночних блоків (природно-географічна, історико-культурна, інфраструктурна та інформаційно-рекламна) проведено комплексну краєзнавчо-туристичну характеристику аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, іст...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Лисий, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Краєзнавство
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169350
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі / І. Лисий // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 116-124. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-169350
record_format dspace
spelling irk-123456789-1693502020-06-11T01:26:56Z Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі Лисий, І. Краєзнавство і туризм На основі застосування авторського алгоритму, що поєднує чотири групи оціночних блоків (природно-географічна, історико-культурна, інфраструктурна та інформаційно-рекламна) проведено комплексну краєзнавчо-туристичну характеристику аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, історико-культурної цінності, атрактивного потенціалу Старостинського замку, який розташований в м. Галич Івано-Франківської обл. In this article was made historic, cultural and touristical descriptive analysis of little-known Starosta castle in Halych, which is located in Ivano-Frankivsk region, on the base of using of four groups of characteristics: natural and geographical (morphological features of the monument’s construction, hydrological characteristics of the territory, location near from objects of the natural reserve fund, presence in the castle complex handmade recreational forests, landscaped parks, gardens and landscaped gardens, aggregate indicators of the natural and geographical location), historical and cultural (degree of the physical preservation, level of the historical significance, degree of the cultural value, indicator of the architectural and stylistic value, availability of saved elements of historic defense systems), infrastructural (transport accessibility, availability of accommodation facilities, food establishments, museum institutions, specialized souvenir shops and stalls), informational (integration to the tourist routes, organization of tourist promotional campaigns, exhibitions and fairs, availability of informational and advertising data, rank of the coverage in scientific tourism profiles and degree of the saturation of the Internet with tourist information). It was identified main positive and negative points of the potential adaptation of monument for tourism and recreation. На основе применения авторского алгоритма, который объединяет четыре группы оценочных блоков (естественно-географическая, историко-культурное, инфраструктурная и информационно-рекламная) проведена комплексная краеведческо-туристическая характеристика пространственно-географической локализации, архитектурного состояния, историко-культурной ценности и атрактивного потенциала Старостинского замкового комплекса, который расположен в г. Галич Ивано-Франковской обл. 2018 Article Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі / І. Лисий // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 116-124. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169350 908:379.822(477.86) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Краєзнавство і туризм
Краєзнавство і туризм
spellingShingle Краєзнавство і туризм
Краєзнавство і туризм
Лисий, І.
Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі
Краєзнавство
description На основі застосування авторського алгоритму, що поєднує чотири групи оціночних блоків (природно-географічна, історико-культурна, інфраструктурна та інформаційно-рекламна) проведено комплексну краєзнавчо-туристичну характеристику аналіз просторово-географічної локалізації, архітектурного стану, історико-культурної цінності, атрактивного потенціалу Старостинського замку, який розташований в м. Галич Івано-Франківської обл.
format Article
author Лисий, І.
author_facet Лисий, І.
author_sort Лисий, І.
title Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі
title_short Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі
title_full Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі
title_fullStr Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі
title_full_unstemmed Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі
title_sort краєзнавчо-туристична оцінка старостинського замку в галичі
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2018
topic_facet Краєзнавство і туризм
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169350
citation_txt Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі / І. Лисий // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 116-124. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT lisijí kraêznavčoturističnaocínkastarostinsʹkogozamkuvgaličí
first_indexed 2025-07-15T04:05:33Z
last_indexed 2025-07-15T04:05:33Z
_version_ 1837684316979593216
fulltext Постановка проблеми. Існуючі тенденції розвитку людства, які відзначаються загальною глобалізацією з втратою етносами й націями ар- хаїчної історико-культурної автентики, вимага- ють цілеспрямованого вивчення, дослідження і збереження історико-культурної спадщини, од- ними з об’єктів якої являються пам’ятки зам- ково-оборонної архітектури – фортифікаційні споруди у вигляді замків, оборонних палаців, монастирів, веж та ін. В Україні історія, людське забуття, недбальство та навіть і варварство при- звели до руйнації та втрати багатьох замків чи УДК 908:379.822(477.86) Ігор Лисий (м. Івано-Франківськ) Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі На основі застосування авторського алгоритму, що поєднує чотири групи оціночних блоків (при- родно-географічна, історико-культурна, інфраструктурна та інформаційно-рекламна) проведено комплексну краєзнавчо-туристичну характеристику аналіз просторово-географічної локалізації, архі- тектурного стану, історико-культурної цінності, атрактивного потенціалу Старостинського замку, який розташований в м. Галич Івано-Франківської обл. Ключові слова: Старостинський замок, пам’ятка, замковий комплекс, оборонна споруда. Igor Lysyi The tourist and geographical evaluation of the Starosta castle in Halych In this article was made historic, cultural and touristical descriptive analysis of little-known Starosta castle in Halych, which is located in Ivano-Frankivsk region, on the base of using of four groups of characteristics: natural and geographical (morphological features of the monument’s construction, hydrological characteristics of the territory, location near from objects of the natural reserve fund, presence in the castle complex handmade recreational forests, landscaped parks, gardens and landscaped gardens, aggregate indicators of the natural and geographical location), historical and cultural (degree of the physical preservation, level of the historical significance, degree of the cultural value, indicator of the architectural and stylistic value, availability of saved elements of historic defense systems), infrastructural (transport accessibility, availability of accommodation facilities, food establishments, museum institutions, specialized souvenir shops and stalls), informational (in- tegration to the tourist routes, organization of tourist promotional campaigns, exhibitions and fairs, availability of informational and advertising data, rank of the coverage in scientific tourism profiles and degree of the saturation of the Internet with tourist information). It was identified main positive and negative points of the potential adaptation of monument for tourism and recreation. Key words: Starosta castle, monument, castle complex, fortification. Игорь Лысый Краеведческо-туристическая оценка Старостинского замка в Галиче На основе применения авторского алгоритма, который объединяет четыре группы оценочных блоков (естественно-географическая, историко-культурное, инфраструктурная и информационно-рекламная) проведена комплексная краеведческо-туристическая характеристика пространственно-географической локализации, архитектурного состояния, историко-культурной ценности и атрактивного потенциала Старостинского замкового комплекса, который расположен в г. Галич Ивано-Франковской обл. Ключевые слова: Старостинский замок, достопримечательность, замковый комплекс, оборонитель- ное сооружение. 116 Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі 117 аналогічних споруд. До числа об’єктів, які пере- бувають під загрозою фізичного зникнення та потребують термінових консерваційно-реставра- ційних заходів, належить замковий комплекс в міському населеному пункті Галич Івано-Фран- ківської обл. Очевидно, що актуальне завдання сучасників полягає у пошуку оптимальних меха- нізмів збереження, охорони, відновлення та при- стосування замку. На думку автора, одним з най- більш перспективних напрямків вважається пристосування об’єкта для туристично-екскур- сійних і рекреаційних потреб, що бачиться ефективним і рентабельним способом функціо- нальної адаптації. Дефіцит міждисциплінарних досліджень Галицького замку вимагає негайного наукового обґрунтування, розробки й викорис- тання інноваційних механізмів та методів для оцінки природно-географічного й історико-куль- турного потенціалу споруди. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематиці наукового вивчення Галицького зам - ку приділялася значна увага науковців різних дослідницьких напрямків, серед яких першочер- гово слід виділити: істориків (В. Грабовецький, С. Трубчанінов, З. Федунків, А. Червінський); архе - ологів (І. Креховецький, О. Мельничук); крає знав - ців (О. Береговський, Я. Клюба, Т. Пал ков, В. Ха- ритон); туризмознавців (У. Полутренко, М. Ру тин - ський); кастеологів (О. Лесик, О. Мацюк). Окремі аспекти наукового вивчення замку знайшли своє відображення у туристичних путівниках авто- рства Д. Антонюка, А. Івченко, І. Пустиннікової, а також невеликих описових працях статейного типу Н. Мельник, О. Перлової та ін. Виділення невирішених раніше частин загаль- ної проблеми. Надзвичайно актуальним залиша- ється питання комплексного вивчення замку, на рубежі різних наукових дисциплін, та з позицій інженерно-функціонального пристосування для екскурсійних, туристичних, рекреаційних, краєз- навчих чи суспільно-культурних потреб. Формулювання цілей статті. Мета напи- сання даної статті – комплексна міждисциплі- нарна оцінка Галицького замку з позицій геогра- фічної, історичної, археологічної, архітектурної і туризмологічної галузей науки для визначення потенційних шляхів функціональної адаптації. Об’єктом дослідження виступає Галицький (Старостинський) замок, а предметом – при- родно-географічні, історико-культурні, інфрас- труктурні та краєзнавчо-туристичні особливості побудови замкового комплексу. Виклад основного матеріалу дослідження. Краєзнавчо-туристичний аналіз атрактивного потенціалу фрагментів Старостинського зам - ку (рис. 1) пропонується проводити на основі Рисунок 1. Збережена Шляхетська вежа Галицького замку в 2017 р. (фото В. Русина) автор ського алгоритму, сутнісний підхід якого детально описаний в попередніх опублікованих дослідженнях1. Він полягає у використанні комплексно-системного методу, що включає чо- тири групи описових складових, в межах кожної з яких додатково виділяється ще по п’ять еле- ментів: природно-географічна (орографічні ха- рактеристики побудови пам’ятки, гідрологічна специфіка призамкової території, наявність об’єктів природно-заповідного фонду, садово- паркова архітектура й тип ландшафту), історико- культурна (історична значимість, фізична збере- женість, культурна цінність, архітектурний стиль та тип оборонної системи пам’ятки), ін- фраструктурна (транспортна доступність, наяв- ність закладів розміщення та харчування, сту- пінь музеєфікації й сувеніризації об’єкта) та рекламно-інформаційна (інтегрованість в турис- тичні маршрути, проведення туристичних промо-кампаній, рівень рекламного забезпе- чення, науково-дослідницька вивченість та на- явність інформації в мережі Інтернет). На думку автора, такі групи показників дозволяють ширше розкрити зміст не тільки історико-куль- турних особливостей колишньої оборонної спо- руди, але і її поточного фізичного стану. Старостинський замок в м. Галич розташо- ваний на перетині двох височин – Подільської та Передкарпатської, в територіальних межах При- луквинської височини. Прилуквинська височина в місці розташування об’єкта представлена ат- рактивним горбогірним рельєфом, який є типо- вим для Галицького Опілля, та характеризується незначними перепадами абсолютних висот (250–350 м) та відносно неглибокими річковими долинами річок Луква та Дністер. Пам’ятка зна - хо - диться на висоті 257 м на Галич-горі (інша назва – Замкова гора), загальні висоти якої в місці локалізації замкового комплексу колива- ються в межах від 238 до 261 м. Західний схил гори від Лукви та північний і північно-східний – стрімкі, а східний і південний схили – пологі й розчленовані глибокими ярами й балками, через які протікають багато струмків. Таке орог- рафічне розташування формує унікальні відеое- кологічні особливості (панорамний вид на на- вколишню територію – річки Дністер та Лукву, придністровську долину, місто та прилеглі села), оскільки Галич знаходиться біля підніжжя Зам- кової гори, а його висота над рівнем моря скла- дає 218–223 м2. Гідрологічні показники розміщення Галиць- кого замку відображаються наявністю в безпо- середній близькості до пам’ятки двох річок – Дністра та Лукви, яка є правою притокою Дніс- тра та впадає на північно-західній околиці Га- лича. Дністер в районі призамкової території ха- рактеризується непостійністю глибини русла залежно від сезонних коливань (від 0,5 до 5 м), повільною течією, мальовничістю берегового ландшафту, що є сприятливим фактором для комбінованого розвитку водного, зеленого й еко- логічного видів туризму на основі поєднання зі замковими історико-краєзнавчими маршрутами. Луква є мілководною (глибина коливається від 0,2 до 0,8 м), з кам’янистим дном та непридат- ною для водних видів туризму. Однак, з іншого боку, річка володіє високоатрактивними пейзаж- ними характеристиками. Замкова та призамкова територія знаходить - ся в межах урочища «Замкова гора» – унікаль- ного для регіону Опілля степового резервату, що розташований на правому березі р. Дністер та входить до складу Галицького лісництва Га- лицького національного природного парку, за- снованого в 2004 р. Лісовий масив урочища представлений насадженнями дуба звичайного, дуба північного, бука лісового, ясена звичайного та ін. В трав’яному покриві зустрічаються чис- ленні рос лини, які занесені до Червоної книги України, – це підсніжник білосніжний, лілія лі- сова, зозулині черевички справжні, любка дво- листа, пальчатокорінник Фукса, пальчатокорін- ник плямистий, гніздівка звичайна, зозулині сльози яйцевидні та ін. А з рідкісних тварин тут охороняються сова довгохвоста та борсук3. За всю історію Галицького замку майже не було спроб розвинути садово-паркове будівниц- тво, що логічно пояснюється рельєфними особ- ливостями місцевості та відсутністю архітек- 3 ’2018Ігор Лисий К Р А Є З Н А В С Т В О 118 1 Лисий І. О. Туристична оцінка замкових комплексів: методи, принципи та критерії / І.О. Лисий // Кар- патський край: наукові студії з історії, культури, туризму. – 2015. – Вип. 1–2 (6–7). – С. 43–50. 2 Геренчук К. І. Природа Івано-Франківської області: монографія / К. І. Геренчук. – Львів: Видавниче об’єднання «Вища школа», 1973. – 160 с. 3 Галицький замок // Національний заповідник «Давній Галич»: офіц. веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://davniyhalych.com.ua/sights/sights-of-architecture/item/82-galician-castle. Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі 119 турно-функціональних модифікацій пам’ятки зі замкового об’єкта в палацовий комплекс. Однак, протягом 1932–1934 рр. згідно розпорядження станіславського старости було здійснено мас- штабне озеленення призамкової території, внас- лідок якого висаджено 18 га лісу, а основними видами дерев стали дуб червоний, ялина зви- чайна, акація біла, акація жовта, сосна вейму- това4. Перші теоретичні основи щодо створення екологічно-культурного міні-парку на призам- ковій площі 1997 р. обґрунтували співробітники Національного заповідника «Давній Галич», які планували облагородити навколишню терито- рію, висадити рідкісні та навіть екзотичні види дерев, проте цей задум так і не був реалізова- ний5. Розташування замкової споруди в Галичі в межах горбогір’я й межиріччі Дністра та Лукви показує, що дана місцевість являється антропо- генно зміненою сільськогоподарсько-лучно-лі- совою територією, яка поєднує в собі височинні та річково-долинні приаквальні ландшафти Опілля. Гармонійна природна взаємодія вище- зазначених складових формує високий рівень краєзнавчої та рекреаційної атрактивності, не- зважаючи навіть на фактор антропогенної зміни первісних ландшафтів внаслідок господарської життєдіяльності людини. Навколо історії становлення Галицького замку дотепер ведуться численні наукові диску- сії, проте більшість дослідників-істориків схо- дяться на думці, що перші прототипи твердині на Замковій горі виникнули ще в період куль- тури фракійського гальштату (XI–VI ст. до н.е.)6, пізніше розвинені у давньоруський (ХІ ст.) та литовський періоди (XIV ст.)7. Дані гіпотези по- вністю підтверджені археологічними досліджен- нями в результаті аналізу знахідок з викопаних культурних шарів на території замку. Проте, на думку автора, вік сучасної замкової споруди не- обхідно відраховувати від 20-их рр. XVI ст., коли за сприяння О. Ходецького8 здійснено докорінну модернізацію старих дерев’яно-земляних укріп- лень, що походили з XІV ст., в результаті чого окремі ділянки дерев’яних стін замінено на кам’яні мури, які частково увінчані дерев’яними гурдиціями9, поглиблено рови та споруджено кам’яні внутрішні будівлі. Саме в цей період Га- лицький замок почав поставати у такому ви- гляді, який відомий зараз (рис. 2), а остаточний сучасний образ він отримав в 1658 р., коли за участі Ф. Корассіні10 відбулося перенесення лінії південних оборонних мурів вглиб замкового майданчика, збільшено висоту фортифікацій, зменшено оборонний периметр11. Зі врахуван- ням вищевказаних історичних фактів найвідда- ленішу хронологічну глибину замку можна да- тувати серединою-кінцем XVІ ст. Старостинський замок в м. Галич не відзна- чається максимальним рівнем фізичної збереже- ності та схоронності відповідно до автентичного архітектурного вигляду 1658 р. (рис. 3), коли він складався з двох оборонних частин, розміщених на двох терасах: верхнього укріплення – власне 4 Мельник Н. Замкова гора / Н. Мельник // Дністрова хвиля. – 1998. – № 37 (150). – С. 3. 5 Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки / О. Мацюк. – 2-е вид., випр. та доп. – Львів: Центр Європи, 2005. – 219 с. 6 Федунків З. Б. Галицький замок / З. Б. Федунків // Пам’ятки України: історія та культура. – 2013. – Вип. 6 (189). – С. 44–53. 7 Грабовецький В. В. Літопис Галицького замку та середньовічна фортифікація Галича / В. В. Грабовець- кий. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2009. – 67 с. 8 Отто Ходецький (пол. Otto Chodecki, 1469–1534, Комарно) – каштелян львівський (1505), воєвода подільський (1509–1515), руський (1515–1527), сандомирський (1527–1533), краківський (1533); староста галицький (1519–1534), львівський (1530), любачівський (1530), коломийський, снятинський; генеральний староста Русі (1530). 9 Гурдиція або підсябиття (від нім. Hurde) – елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій у виг- ляді переважно критого дахом дерев’яного ґанку, виступаючого на балках за зовнішню лінію оборонного муру, вежі. 10 Франсуа Корассіні (фр. François Korassini, ?, Авіньйон – ?) – французький військовий інженер-форти- фікатор італійського походження, підполковник, член таємного чернечого ордена картезіанців. Спроектував Станіславівську фортецю (1661), колегіальний костел Пресвятої Діви Марії (1672) в Івано-Франківську. 11 Федунків З. Б. Міські укріплення Галича / З. Б. Федунків // Краєзнавець Прикарпаття. – 2013. – № 21. – С. 14–17. 3 ’2018Ігор Лисий К Р А Є З Н А В С Т В О 120 Рисунок 3. Гіпотетична реконструкція плану Галицького замку (креслення автора) Рисунок 2. Гіпотетична 3D-реконструкція Галицького замку (З. Федунків, У. Полутренко) Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі 121 замкової споруди з коморами, канцелярією, при- міщенням суду, каплицею Св. Катерини; та ниж- нього подвір’я, оточеного мурами з п’ятьма баш- тами та трьома в’їзними брамами та додатково обнесеного земляним валом і глибоким ровом. З цілого комплексу споруд за 350 років існу- вання до наших днів від замку середини XVIІ ст. дійшли тільки руїни мурів, редана, клешне - подібного казематованого наріжника, каплиці Св. Катерини та рештки південної оборонної стіни з бійницями, які 2001–2005 рр. відбудовані разом з західною (Шляхетською) вежею на основі архітектурних креслень, розроблених фахівцями Івано-Франківської філії Інституту «Укрзахід- проектреставрація» з використанням автентич- них планів й інвентарних описів12. Тому ступінь збереження пам’ятки можна визначити як висо- кий, незважаючи на фрагментарне відновлення елементів комплексу. Постановою Ради Міністрів УРСР «Про доповнення списку пам’яток містобудування і ар- хітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» від 6 вересня 1979 р. № 442 замок в м. Галич отримав охоронний номер 1152-Н та був віднесений до об’єктів групи В – пам’яток архітектури, які можна використовувати для культурних або господарських цілей і пере- давати в орендне використання установам та ор- ганізаціям. У початковий період незалежності споруда увійшла до Державного реєстру націо- нального культурного надбання, створеного По- становою Кабінету Міністрів України «Про за- твердження Положення про Державний реєстр національного культурного надбання» № 466 від 12 серпня 1992 р.13 10 жовтня 2012 р. Постано- вою Кабінету Міністрів України «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» № 929 замок включений до Державного реєстру нерухомих пам’яток, сфор- мованого у 2000 р. відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» як пам’ятка архітектури національного значення під охорон- ним номером 090018-Н14. Важливість споруди для національного культурного надбання під- креслюється ще й тим, що замок виступає одним з архітектурних символів та домінант створеного в 1994 р. Державного історико-культурного запо- відника «Дав ній Галич» (від 11 жовтня 1994 р. – Національний заповідник «Давній Галич»)15. Старостинський замок, який збудований з вапняку, гірського каменю (мергелю) і цегли, на- віть після втрати значної частини стильових фрагментів, проведених реставраційних робіт володіє фрагментарними частинами архітектур- ного стилю бароко, який був широко поширеним серед оборонно-фортифікаційного будівництва Європи XVI–XVII ст. Галицький замковий комплекс за плануваль- ною конфігурацією являється нерегулярною, на- ближеною до трикутника спорудою, являється унікальним за типом оборонної системи об’єктом, поєднавши в собі функціональні елементи старих стінової, баштової та бастейної, утворивши в результаті модифікований тип вежо-стінової казе- матованої фортифікаційної споруди з видовими ознаками ранньобастіонної оборонної системи16. Станом на кінець 2017 р. загальні інфраструк- турні показники розміщення замку в м. Галич є низькими, що знижує сумарну ефективність сус- пільно-культурного, туристичного, рекреаційного чи краєзнавчого використання. Об’єкт знахо- диться у безпосередній близькості від автомо- більного шляху національного значення Н09 Мукачеве – Львів, а до замкової території вимо- щено асфальтові доріжки, обладнано під’їз ні шляхи з боку центральної частини Галича, хоча функціональний стан та якість останніх є низь- кими. Але можна стверджувати, що транспортна доступність пам’ятки є задовільною, незважаючи на розташування на підвищенні, значно вище рівня міста. Однак при цьому в межах замку від- сутні будь-які заклади готельного та ресторанного профілів, жоден зі збережених ар хітектурних 12 Федунків З. Б. Галицький замок / З. Б. Федунків // Пам’ятки України: історія та культура. – 2013. – Вип. 6 (189). – С. 44–53. 13 Червінський А. І. Актуальні проблеми збереження та охорони пам’яток архітектури Івано-Франківщини / А. І. Червінський // Наукові праці іст. ф-ту Запорізького нац. ун-ту. – 2012. – Вип. 34. – С. 48–53. 14 Старостинський замок // Замки та храми України: турист. Інтернет-ресурс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. castles.com.ua/halych.html 15 Галицький замок // Wikipedia: онлайн-енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Галицький_замок. 16 Федунків З. Б. Галицький замок / З. Б. Федунків. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. – 184 с. елементів не є музеєфікованим (в пер спективі планується створити музей галицької зброї), рівень сувеніризації представлений лише окре- мими аксесуарами у вигляді дерев’яних, метале- вих або пластикових магнітів-наліпок й брело- ків, які знаходяться в сувенірній лавці в центрі міста, значно віддаленій від замкового об’єкта. Пам’ятка не інтегрована в історико-турис- тичні маршрути національного значення, проте включена до системи регіональних екскурсійно- туристичних радіальних і лінійних маршрутів: пізнавальних «Історико-архітектурна спадщина Галичини» та «Пам’ятки архітектури Прикар- паття», розроблених ще в 1993 р. львівським кастеологом О. Лесиком17, водного «Блакитна дорога», відкритого в 1999 р. Івано-Франків- ським обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді18, замкового «До скиту Манявського», створеного в 2005 р. О. Ма- цюком19. В останнє десятиліття розроблені мар- шрути: фахівцями Галицького національного природного парку та Національного заповідника «Давній Галич» (відповідно – еколого-історич- ний маршрут «На Замкову гору», протяжністю 7,4 км й приблизною тривалістю 4 год та мар- шрут «Княжа дорога», який впроваджений у 2011 р.)20, працівниками головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’яз- ків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації (маршрут «Золоте кіль - це південної Галичини», який був створений у 2004 р.)21, а також представниками туристичних підприємств. Але слід відмітити, що основна маса маршрутів є історико-пізнавальними, но- сять загально-оглядовий характер та мало сто- суються тематики замкового туризму. Критична ситуація з популяризацією замку в м. Галич через проведення на замковій терито- рії заходів та подій історико-туристичного спря- мування, а також тематичних фестивалів. Так, з 1991 по 2014 рр. не організовано жодного по- дієво-фестивального дійства чи туристичної промоакції. Проте в 2014 р. відбувся незначний прорив, коли на території замку відбувся това- риський турнір юних туристів Галичини, орга- нізований Національним заповідником «Давній Галич» і Галицьким центром дитячої і юнацької творчості22. А в 2015 р. у межах замкового ком- плексу було проведено перший міжрегіональний туристично-краєзнавчий фестиваль гармат «Сальви лицарській звитязі», що також прово- дився повторно у серпні 2017 р. та був приуро- чений до Дня незалежності України та 650-річчя надання Галичу Магдебурзького права23. Інформаційно-рекламне рекреаційне забезпе- чення Старостинського замку представлене нечи- сельними екскурсійно-туристичними, історико- краєзнавчими матеріалами у вигляді тематичних флаєрів, буклетів та брошур. Також окрему піз- навальну інформацію про історико-краєзнавчий потенціал пам’ятки містять крає знавчо-турис - тичні путівники24. У 2010 р. Га лиць кий замок під № 362 ввійшов до колекційно-туристичного проекту «Туристичні марки України» – реєстру відомих природних архітектурних й історичних екскурсійно-туристичних пам’яток25. 3 ’2018Ігор Лисий К Р А Є З Н А В С Т В О 122 17 Лесик О. В. Замки та монастирі України / О. В. Лесик. – Львів: Світ, 1993. – 176 c. 18 Береговський О. Галицький замок: проблеми збереження та реставрації / О. Береговський, С. Побуць- кий // Замки України: дослідження, збереження, використання: матер. Міжн. наук.-практ. конф. (м. Галич, 3 лист. 2011 р.). – Галич: ІВЦНЗДГ, 2011. – С. 4–5. 19 Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки / О. Мацюк. – 2-е вид., випр. та доп. – Львів: Центр Європи, 2005. – 219 с. 20 Галицький замок // Національний заповідник «Давній Галич»: офіц. веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://davniyhalych.com.ua/sights/sights-of-architecture/item/82-galician-castle. 21 Старостинський замок // Замки та храми України: турист. Інтернет-ресурс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. castles.com.ua/halych.html. 22 Галицький замок // Wikipedia: онлайн-енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Галицьк ий_замок. 23 Старостинський замок // Замки та храми України: турист. Інтернет-ресурс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. castles.com.ua/halych.html. 24 Антонюк Д. В. Сто п’ятдесят п’ять польських замків і резиденцій в Україні: путівник / Д. В. Антонюк. – Київ: Грaні-Т, 2011. – 187 c. 25 Галицький замок // Національний заповідник «Давній Галич»: офіц. веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://davniyhalych.com.ua/sights/sights-of-architecture/item/82-galician-castle. Краєзнавчо-туристична оцінка Старостинського замку в Галичі 123 Рівень наукової вивченості замкової споруди в Галичі є найвищим серед аналогічних пам’я - ток Івано-Франківської області та представле- ний широким колом дослідницьких напрямків – географічного, історичного, археологічного, архітектурознавчого, краєзнавчого, туризмоло- гічного. Тільки у період 1991–2017 рр. було опубліковано більше півсотні наукових та на- уково-популярних статей, у 2013 р. написано історико-краєзнавчу книгу авторства З. Федун- ківа26, а також присвячено розділи у науково- дослідницьких працях з історії Галича й архітек- турних пам’яток українських дослідників27. Ступінь насиченості мережі Інтернет науко- вою (в основному історичною) і рекламною інформацією про пам’ятку також є одним з най- вищих у порівнянні з іншими замками Івано- Франківської області. Аналізуючи статистичні дані трьох найпопулярніших в 2017 р. Україні пошуковиків (Google, Yahoo та Bing), слід відмі- тити наступне: станом на грудень 2017 р. запит «Старостинський замок»відображав 11,3 тис., «Старостинський замок в Галичі» – 6,11 тис. у пошуковій системі Google, відповідно 3,51 та 0,094 тис. – у системі Yahoo, 8,75 і 15,2 тис. – у Bing. Крім того, в глобальній інформаційній мережі Інтернет найбільш цінну з наукової точки інформацію про замок можна отримати в універсальній інтернет-енциклопедії Wikipe- dia28, на сайті Національного заповідника «Дав- ній Галич»29, а також веб-порталах «Замки та храми України»30, «Замки и крепости Укра - ины»31. Негативним моментом залишається від- сутність тематичної інтернет-сторінки, присвя- ченої виключно замку. Висновки і перспективи подальших розвідок. Підсумовуючи потрібно відмітити, що Старос- тинський замок, зберігши від первісного ви- гляду лише Шляхетську вежу, фундаменти кап- лиці Св. Катерини та фрагменти оборонних стін, володіє високим атрактивно-пізнавальним по- тенціалом, сформованим на основі поєднання унікальних природно-географічних особливос- тей розташування замкової території (опіль- ський горбогірний та приаквальний типи лан- дшафту) й унікальних історико-архітектурних рис (мікс різночасових оборонно-архітектурних стилів). Деструктивами сучасної репрезентації історико-культурного та краєзнавчо-туристич- ного потенціалу є низький показник розвитку загальної та спеціальної туристичної інфраструк- тури, невисокий ступінь інформаційної розрек- ламованості й історико-туристичної промоції. Тому доцільним бачиться подальший дослід- ницький пошук у напрямку міждисциплінарного вивчення замкового комплексу, що має дати чіт- кіші відповіді на окремі питання історико-архі- тектурного розвитку та окреслити потенційні шляхи широкого залучення замку до суспільно- культурної та краєзнавчо-туристичної сфер. 26 Федунків З. Б. Галицький замок / З. Б. Федунків. – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. – 184 с. 27 Харитон В. Я. Замки Галицької землі. З історії фортифікаційного будівництва на Прикарпатті в XIV– XVIII ст. / В. Я. Харитон. – Івано-Франківськ: «Вперед», 1997. – 56 с. 28 Галицький замок // Wikipedia: онлайн-енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Галицьк ий_замок. 29 Галицький замок // Національний заповідник „Давній Галич“: офіц. веб-сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://davniyhalych.com.ua/sights/sights-of-architecture/item/82-galician-castle. 30 Старостинський замок // Замки та храми України: турист. Інтернет-ресурс [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. castles.com.ua/halych.html. 31 Галицкий замок в городе Галич // Замки и крепости Украины: Интернет-справочник [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу: http://zamki-kreposti.com.ua/ivano-frankovskaya-oblast/zamok-galich. References Antoniuk, D. V. (2011). One hundred and fifty five Polish castles and residences in Ukraine. Kyiv, Ukraine: Hrani-T. [in Ukrainian]. Berehovskyi, O. & Pobutskyi, S. (2011). The Ha- lych castle: problems of preservation and restoration. In I. V. Drabchuk (Ed.), Castles of Ukraine: re- searches, conservation, using: Proceedings of Inter- national scientific and practical conference (pp. 4–5). Halych, Ukraine: IVTNZDH. [in Ukrainian]. Castles and fortresses of Ukraine. (n. d.). The Ha- lych castle in the town of Halych. Retrieved from http://zamki-kreposti.com.ua/ivano-frankovskaya- oblast/zamok-galich [in Russian]. 4. National preserve «Davnii Halych». (n. d.). The Halych castle. Retrieved from http://davniy halych. com.ua/sights/sights-of-architecture/item/82-galician- castle [in Ukrainian]. Wikipedia. (n. d.). The Halych castle. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Галицький_ замок [in Ukrainian]. Herenchuk, K. I. (1973). The nature of the Ivano- Frankivsk region. Lviv, Ukraine: Vyshcha shkola. [in Ukrainian]. Hrabovetskyi, V. V. (2009). The chronicle of the Halych castle and medieval fortifications of the town of Halych. Ivano-Frankivsk, Ukraine: Lileya-NV. [in Ukrainian]. Haskevych, O., Tomchuk, V., Mervinskyi, R. & Rymar, S. (Eds.). (2004). Castles of Western Ukraine. Lviv, Ukraine: Az-Art. [in Ukrainian]. Ivchenko, A. S. & Parkhomenko, O. A. (2010). Ukraine. Fortresses, castles, palaces... Kyiv, Ukraine: Kartohrafiia. [in Ukrainian]. Kliuba, Ya. (2004). The Halych castle. Problems of conservation, restoration and recreational using. In O. Berehovskyi (Ed.), Preservation and using of Ukraine’s Cultural Heritage: problems and prospects: Proceedings of International scientific conference (pp. 83–89). Halych, Ukraine: IVTNZDH. [in Ukrainian]. Krekhovetskyi, I. & Musiakevych, Yu. (2011). Some issues of historical and archaeological re- searches of the Halych castle: history and prospects. In I. V. Drabchuk (Ed.), Castles of Ukraine: re- searches, conservation, using: Proceedings of Inter- national scientific and practical conference (pp. 216– 220). Halych, Ukraine: IVTNZDH. [in Ukrainian]. Melnychuk, O. (2011). Archaeological researches on the territory of the Halych castle in 2004 and 2006 years. In I. V. Drabchuk (Ed.), Castles of Ukraine: re- searches, conservation, using: Proceedings of Interna- tional scientific and practical conference (pp. 182– 185). Halych, Ukraine: IVTNZDH. [in Ukrainian]. Lesyk, O. V. (1993). Castles and monasteries of Ukraine. Lviv, Ukraine: Svit. [in Ukrainian]. Lysyi, I. O. (2015). The tourist valuation of castle complexes: methods, principles and criteria. Car - pathian land: Scientific Studies on the History, Cul- ture, Tourism, 1–2(6–7), 43–50. [in Ukrainian]. Matsiuk, O. (2005). Castles and Fortresses of Western Ukraine. Historical journeys (2nd ed.). Lviv, Ukraine: Centre of Europe. [in Ukrainian]. Melnyk, N. (1998). The Castle mountain. Wave of the Dniester, 37(150), 3. [in Ukrainian]. Palkov, T. (2009). Castle of Carpathians. History and legends. Lviv, Ukraine: Ladeks. [in Ukrainian] Perlova, O. (2012). The Starosta castle. Word of the Halych, 19(1706), 5. [in Ukrainian]. Pustynnikova, I. (2009). Ukraine. 101 ancient castles. Kharkiv, Ukraine: Vesta. [in Ukrainian]. Rutynskyi, M. Y. (2007). The castle tourism in Ukraine. Geography of fortification’s architecture monuments and prospects for their tourist revival. Kyiv, Ukraine: Tsentr navchalnoii literatury. [in Ukrainian]. Castles and temples of Ukraine. (n. d.). The Starosta castle. Retrieved from http://www.castles. com.ua/halych.html [in Ukrainian]. Trubchaninov, S. (2007). The country of castles and fortresses (2nd ed.). Kamianets-Podilskyi, Ukraine: Oiium. [in Ukrainian]. Fedunkiv, Z. B. (2013). The Halych castle. Ivano- Frankivsk, Ukraine: Nova Zoria. [in Ukrainian]. Fedunkiv, Z. B. (2013). The Halych castle. Ukraine’s Monuments: History and Culture, 6(189), 44–53. [in Ukrainian]. Fedunkiv, Z. B. (2013). City fortifications of Ha- lych. Kraieznavets Prykarpattia, 21, 14–17. [in Ukrainian]. Fedunkiv, Z. & Polutrenko, U. (2011). The at- tempt to reconstruction of appearance of the Halych castle after the reorganization by F. Corassini in the year 1658. In I. V. Drabchuk (Ed.), Castles of Ukraine: researches, conservation, using: Proceedings of Inter- national scientific and practical conference (pp. 228– 235). Halych, Ukraine: IVTNZDH. [in Ukrainian]. Kharyton, V. Ya. (1997). The castles of Galician region. From the history of fortification building in Subcarpathia in the XIV-XVIII centuries. Ivano-Fran- kivsk, Ukraine: Vpered. [in Ukrainian]. Chervinskyi, A. I. (2012). Vital problems of preservation and protection of architectural monu- ments in Ivano-Frankivsk region. Scholarly Works of the Faculty of History, Zaporizhzhya National Univer- sity, 34, 48–53. [in Ukrainian]. 3 ’2018Ігор Лисий К Р А Є З Н А В С Т В О 124