Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини
У статті наведено перелік існуючих та втрачених вікових дубів (Quercus) Переяславщини з метою введення до наукового обігу інформації про них, як об'єктів природоохоронної та культурної спадщини, бо їх історія унікальна, пов'язана з визначними подіями, відомими особистостями та фактами, в...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169352 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини / І. Бова, М. Богатир // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 125-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169352 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1693522020-06-11T01:26:35Z Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини Бова, І. Богатир, М. Краєзнавство і туризм У статті наведено перелік існуючих та втрачених вікових дубів (Quercus) Переяславщини з метою введення до наукового обігу інформації про них, як об'єктів природоохоронної та культурної спадщини, бо їх історія унікальна, пов'язана з визначними подіями, відомими особистостями та фактами, вони є реліктами давнього тракту, ландшафту прадавніх борів і дібров. Досліджувані вікові дуби розташовані як у межах м. Переяслава-Хмельницького (4 од.), так і лісових насадженнях району (14 од.) Для складання переліку цих об'єктів застосований метод інвентаризації та комплексної оцінки стану. У ході дослідження зафіксовано 18 живих об'єктів дендрофлори, 5 мертвих дерев та отримано інформацію про деякі безповоротно втрачені дуби. Вік живих дерев визначено в межах 300-570 рр., їх стан незадовільний або критичний. Наголошено на необхідності охорони й подальшого заповідання реліктових дендронасаджень; представлено перспективи науково-дослідної та природоохоронної роботи по їх збереженню шляхом популяризації та рекламації через включення цих дерев до системи туристичних маршрутів у контексті етнокультурного ландшафту краю. The article presents the list of existing and lost age-old oaks (Quercus) of Pereyaslav district for the purpose of introducing into scientific circulation of information about them as objects of environmental and cultural heritage, because their history is unique, connected with the important events, known personalities and facts, they are relics of the ancient tract and the landscape of ancient forests and groves. These age-old oaks are located within the limits of Pereyaslav-Khmelnitsky (4 units), and in the forest plantations of the district (14 units). To compile a list of these objects we used the method of inventory and integrated assessment of the condition. During these researches, we recorded 18 living dendroflora objects, 5 dead trees and we also find the information about some irreversibly lost oaks. The age of the existing trees is defined within 300-570 years. Their condition is unsatisfactory or even critical. It was emphasized on the necessity of protection and further assignment of relic dendroplants. The prospects of research and conservation work are presented for their preservation through popularization and reclamation through the inclusion of these trees in the system of tourist routes in the context of the ethno-cultural landscape of the region. We presented the prospects of research and conservation work to preserve them through the popularization and reclamation through the inclusion of these trees in the system of tourist routes in the context of the ethno-cultural landscape of the region. В статье приведен перечень существующих и утраченных вековых дубов (Quercus) Переяславщины с целью введения в научный оборот информации о них, как объектах природоохранного и культурного наследия, потому что их история уникальна, связанна с выдающимися событиями, известными личностями и фактами, они являются реликтами древнего тракта, ландшафта вековых боров и дубрав. Исследуемые вековые дубы расположены как в пределах г. Переяслава-Хмельницкого (4 ед.), так и лесных насаждениях района (14 ед.) Для составления перечня этих объектов дендрофлоры применен метод инвентаризации и комплексной оценки состояния. В ходе исследования зафиксировано 18 живых объектов, 5 мертвых деревьев и получена информация о некоторых безвозвратно утеряных дубах. Возраст живых деревьев определен в пределах 300-570 г.; их состояние неудовлетворительное или критическое. Отмечена необходимость охраны и дальнейшего заповедания реликтовых дендронасаждений; представлены перспективы научно-исследовательской и природоохранной работы по их сохранению путем популяризации и рекламации этих деревьев, а также включение их в систему туристических маршрутов в контексте этнокультурного ландшафта региона. 2018 Article Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини / І. Бова, М. Богатир // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 125-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169352 “467*3-6”/582.632.2+(477.41):502.172 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм |
| spellingShingle |
Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм Бова, І. Богатир, М. Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини Краєзнавство |
| description |
У статті наведено перелік існуючих та втрачених вікових дубів (Quercus) Переяславщини з метою
введення до наукового обігу інформації про них, як об'єктів природоохоронної та культурної спадщини,
бо їх історія унікальна, пов'язана з визначними подіями, відомими особистостями та фактами, вони
є реліктами давнього тракту, ландшафту прадавніх борів і дібров. Досліджувані вікові дуби розташовані як у межах м. Переяслава-Хмельницького (4 од.), так і лісових насадженнях району (14 од.) Для
складання переліку цих об'єктів застосований метод інвентаризації та комплексної оцінки стану.
У ході дослідження зафіксовано 18 живих об'єктів дендрофлори, 5 мертвих дерев та отримано інформацію про деякі безповоротно втрачені дуби. Вік живих дерев визначено в межах 300-570 рр., їх стан
незадовільний або критичний. Наголошено на необхідності охорони й подальшого заповідання реліктових дендронасаджень; представлено перспективи науково-дослідної та природоохоронної роботи по їх збереженню шляхом популяризації та рекламації через включення цих дерев до системи туристичних маршрутів у контексті етнокультурного ландшафту краю. |
| format |
Article |
| author |
Бова, І. Богатир, М. |
| author_facet |
Бова, І. Богатир, М. |
| author_sort |
Бова, І. |
| title |
Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини |
| title_short |
Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини |
| title_full |
Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини |
| title_fullStr |
Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини |
| title_full_unstemmed |
Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини |
| title_sort |
вікові дуби переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Краєзнавство і туризм |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169352 |
| citation_txt |
Вікові дуби Переяславщини як об'єкти природоохоронної та культурної спадщини / І. Бова, М. Богатир // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 125-130. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT bovaí víkovídubipereâslavŝiniâkobêktiprirodoohoronnoítakulʹturnoíspadŝini AT bogatirm víkovídubipereâslavŝiniâkobêktiprirodoohoronnoítakulʹturnoíspadŝini |
| first_indexed |
2025-07-15T04:05:41Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:05:41Z |
| _version_ |
1837684324169678848 |
| fulltext |
УДК “467*3-6”/582.632.2+(477.41):502.172
Ірина Бова, Микола Богатир (м. Переяслав-Хмельницький)
Вікові дуби Переяславщини як об’єкти природоохоронної
та культурної спадщини
У статті наведено перелік існуючих та втрачених вікових дубів (Quercus) Переяславщини з метою
введення до наукового обігу інформації про них, як об’єктів природоохоронної та культурної спадщини,
бо їх історія унікальна, пов’язана з визначними подіями, відомими особистостями та фактами, вони
є реліктами давнього тракту, ландшафту прадавніх борів і дібров. Досліджувані вікові дуби розташо-
вані як у межах м. Переяслава-Хмельницького (4 од.), так і лісових насадженнях району (14 од.) Для
складання переліку цих об’єктів застосований метод інвентаризації та комплексної оцінки стану.
У ході дослідження зафіксовано 18 живих об’єктів дендрофлори, 5 мертвих дерев та отримано інфор-
мацію про деякі безповоротно втрачені дуби. Вік живих дерев визначено в межах 300-570 рр., їх стан
незадовільний або критичний. Наголошено на необхідності охорони й подальшого заповідання релікто-
вих дендронасаджень; представлено перспективи науково-дослідної та природоохоронної роботи
по їх збереженню шляхом популяризації та рекламації через включення цих дерев до системи турис-
тичних маршрутів у контексті етнокультурного ландшафту краю.
Ключові слова: Переяслав-Хмельницький, дендрофлора, дуби, обхват стовбура, пам’ятка природи,
заповідання, популяризація, туристичний маршрут.
Iryna Bova, Mykola Bohatyr
Pereyslav’s age-old oaks as an object of a guarded heritage
The article presents the list of existing and lost age-old oaks (Quercus) of Pereyaslav district for the purpose
of introducing into scientific circulation of information about them as objects of environmental and cultural
heritage, because their history is unique, connected with the important events, known personalities and facts,
they are relics of the ancient tract and the landscape of ancient forests and groves. These age-old oaks are
located within the limits of Pereyaslav-Khmelnitsky (4 units), and in the forest plantations of the district
(14 units). To compile a list of these objects we used the method of inventory and integrated assessment of the
condition. During these researches, we recorded 18 living dendroflora objects, 5 dead trees and we also find
the information about some irreversibly lost oaks. The age of the existing trees is defined within 300-570 years.
Their condition is unsatisfactory or even critical. It was emphasized on the necessity of protection and further
assignment of relic dendroplants. The prospects of research and conservation work are presented for their
preservation through popularization and reclamation through the inclusion of these trees in the system of tourist
routes in the context of the ethno-cultural landscape of the region. We presented the prospects of research and
conservation work to preserve them through the popularization and reclamation through the inclusion of these
trees in the system of tourist routes in the context of the ethno-cultural landscape of the region.
Key words: Pereyaslav-Khmelnitsky, dendroflora, oaks, girth of the stem, natural monument, bequest, pop-
ularization, tourist route.
Ирина Бова, Николай Богатырь
Вековые дубы Переяславщины как объекты
природоохранного и культурного наследия
В статье приведен перечень существующих и утраченных вековых дубов (Quercus) Переяславщины
с целью введения в научный оборот информации о них, как объектах природоохранного и культурного
наследия, потому что их история уникальна, связанна с выдающимися событиями, известными лич-
ностями и фактами, они являются реликтами древнего тракта, ландшафта вековых боров и дубрав.
Исследуемые вековые дубы расположены как в пределах г. Переяслава-Хмельницкого (4 ед.), так и лес-
ных насаждениях района (14 ед.) Для составления перечня этих объектов дендрофлоры применен
125
У сучасному світі відбувається зміна пріори-
тетів у свідомості українського суспільства, що ві-
дображається у зростанні зацікавленості до влас-
ної історико-культурної спадщини. В цьому
контексті значний інтерес представляють істо-
ричні пам’ятки Переяславщини, адже на цій землі
відбувалися процеси формування українського ет-
нокультурного простору. Історичну спадщину Пе-
реяславщини, окрім пам’яток археології та архі-
тектури, складають ще й ботанічні пам’ятки
природи, зокрема, представники дендрофлори.
Серед дерев-довгожителів краю найбільше
представників роду букових – дубів (Quercus).
Вони, як частина природно-культурної спад-
щини, потребують детального наукового ви-
вчення. У свою чергу, це створить можливість
для введення їх у мережу туристичних маршру-
тів краєзнавчого характеру та зумовить збере-
ження та охорону.
Мета дослідження. Узагальнити наукову
інформацію щодо історико-культурної цінності
вікових дубів Переяславщини, представити пер-
спективи науково-дослідної та природоохорон-
ної роботи по їх збереженню та подальшому
включенню у туристичні маршрути. Отже, зав-
данням дослідження є виявлення та складання
відповідного переліку старих дубів із зазначен-
ням місцезнаходження та поточного стану.
Актуальність дослідження визначається
потребою введення до наукового обігу інформа-
ції про сучасний стан об’єктів природоохорон-
ної та культурної спадщини.
Матеріали та методи дослідження. Дже-
рельну базу дослідження склали наукові публі-
кації В. Лохи1, О. Прядка2, В. Ревеги3, Д. Розо-
вика4, довідкові видання5, матеріали періодики6
та авторські польові розвідки. Було здійснено
виявлення та фіксацію старих дубів. Для скла-
дання переліку цих об’єктів застосований метод
інвентаризації та комплексної оцінки стану
представників дендрофлори із визначенням при-
близного віку (роки), діаметру стовбура на ви-
соті 1,3 м від землі (см), поточного стану (до-
брий, задовільний, незадовільний, критичний)7.
Основним критерієм відбору об’єктів став
лінійний показник обхвату стовбура. Для розра-
хунку орієнтовного віку дерев використана фор-
мула: L = K C, де L – вік дерева, K – коефіцієнт
метод инвентаризации и комплексной оценки состояния. В ходе исследования зафиксировано 18 живых
объектов, 5 мертвых деревьев и получена информация о некоторых безвозвратно утеряных дубах. Воз-
раст живых деревьев определен в пределах 300-570 г.; их состояние неудовлетворительное или крити-
ческое. Отмечена необходимость охраны и дальнейшего заповедания реликтовых дендронасаждений;
представлены перспективы научно-исследовательской и природоохранной работы по их сохранению
путем популяризации и рекламации этих деревьев, а также включение их в систему туристических
маршрутов в контексте этнокультурного ландшафта региона.
Ключевые слова: Переяслав-Хмельницкий, дендрофлора, дубы, обхват ствола, памятники природы,
заповедание, популяризация, туристический маршрут.
3 ’2018Ірина Бова, Микола Богатир К Р А Є З Н А В С Т В О
126
1 Лоха В., Лоха А. Тарас Шевченко і Переяславські краєвиди / В’ячеслав Лоха, Анатолій Лоха ( 2014) //
Переяславський літопис. – 2014. – Вип. 6. – С. 327-334
2 Прядко О., Прядко Т. Історико-краєзнавча характеристика мікротопонімії с. Хоцьки на Переяславщині
/ Олександр Прядко, Тетяна Прядко (2013) // Краєзнавство. – 2013. – № 1. – С. 9-16
3 Ревега В. Історія формування топонімів села Комарівки на Переяславщині / Віктор Ревега (2013) //
«Залізнякові читання» Матеріали П’ятої наукової краєзнавчої конференції, с. Медведівка, 18 жовт. 2013 р. –
Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. – 2014. – 192 с. (С. 185-194)
4 Розовик Д., Розовик О. Ташанський парк на Переяславщині: 240 років від заснування / Дмитро Розовик,
Олена Розовик (2012) // Краєзнавство. – 2012. – № 3. – С. 107-111
5 Самые старые и выдающиеся деревья Украины / Киевская область // [Електронний ресурс] Київський
еколого-культурний центр / Режим доступу: http://ecoethics.ru/category/ukrtrees/kyivska/ – Назва з екрану.
Шнайдер С. 500 выдающихся деревьев Украины / С. Шнайдер, В. Борейко, Н. Стеценко.(2011) // Киев,
Киевский эколого-культурный центр, Государственная служба заповедного дела Минприроды Украины:
Лотос. – 2011. – 204 с., ил. – (Охрана дикой природы).
6 Набок Л. Сади и парки переяславці в усі часи любили. / Людмила Набок // [Електронний ресурс] Вісник
Переяславщини. – 20.07.2017. / Режим доступу: http://visnik-press.com.ua/archives/80435 – Назва з екрану.
7 Інструкція з технічної інвентаризації зелених насаджень у містах та селищах міського типу України //
ГКН 03.08.007, 2002. – Київ: Bид-во Мін. агр. політ. – 2002. – 24 с.
Вікові дуби Переяславщини як об’єкти природоохоронної
та культурної спадщини
127
8 Шнайдер С. 500 выдающихся деревьев Украины / С. Шнайдер, В. Борейко, Н. Стеценко (2011) // Киев,
Киевский эколого-культурный центр, Государственная служба заповедного дела Минприроды Украины, 2011. –
204 с., ил. – (Охрана дикой природы).
9 Набок Л. Сади и парки переяславці в усі часи любили. / Людмила Набок (2017) // [Електронний ресурс]
Вісник Переяславщини. – 20.07.2017. / Режим доступу: http://visnik-press.com.ua/archives/80435 – Назва
з екрану.
приросту, С – довжина кола (обхват) стовбура
дерева. Оскільки дуб росте досить повільно, вва-
жається, що коефіцієнт росту (К) для дуба в се-
редньому складає 1 (у дубів віком до 300 р. він
більший 1, а у віці більше 500 р. – менше 1).
Фактично у величині обхвату стовбура дуба
кількість сантиметрів відповідає величині кіль-
кості років його віку. Значне відхилення від
цього показника буває у випадку, якщо у дерева
на відстані до 200 см від землі стовбур роздво-
юється, тоді обхват стовбура буде більшим, ніж
у дерева, що має звичайний стовбур8.
Результати дослідження. Об’єкти науко-
вого вивчення локалізовано у межах сучасного
Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл.
(далі – Переяславщина). За кліматичними та
географічними особливостями територія району
відповідає типовим характеристикам лісостепу
з основними лісоутворюючими породами –
сосна, дуб, граб, клен, ясен, липа, вільха тощо.
Досліджувані вікові дуби розташовані, як у
межах м. Переяслава-Хмельницького (4 од.), так
і лісових насадженнях району (14 од.). Окрім
цього, дослідницьку увагу звернено на низку
втрачених об’єктів.
Найстаршими у м. Переяславі-Хмельниць-
кому нами визначено 4 об’єкти, які локалізовані
наступним чином:
вул. Б. Хмельницького, 32;
вул. Б. Хмельницького, 26;
вул. Б. Хмельницького, 137;
вул. Костюка, 16.
Старий дуб по вул. Б. Хмельницького, 32
розташований на території господарського двору
колишньої швейної фабрики. Вона межує з архео-
логічним музеєм, павільйон якого споруджено
над фундаментом Спаської церкви-усипальниці
літописного м. Переяславля Руського ХІ ст. Об-
хват стовбура дерева складає 576-577 см, орієн-
товний вік нами встановлено – 520-570 рр. Стан
дерева задовільний. Особливих культурних та
охоронних статусів цей довгожитель не має,
проте Київський еколого-культурний центр вніс
його до переліку “500 видатних дерев України”
[8]. За пропозицією місцевої громадської ініціа-
тиви “Корінь нації” Спаський дуб введений
до туристичного маршруту “Топ-10 визначних
дерев Переяславщини”.
Об’єкт по вул. Б. Хмельницького, 26 росте у
дворі музичної школи ім. П. Сениці поблизу
Вознесенського собору XVIII ст., спорудженого
на кошти гетьмана І. Мазепи. За однією із версій
цього дуба посаджено на поч. XVIII ст., коли за-
кладався фундамент Вознесенського собору.
Згодом, в 1799 р. Переяславським і Полтавським
єпископом призначено Сільвестра Лебедин-
ського, за часів якого було розбудоване подвір’я
Вознесенського монастиря, закладено великий
фруктовий сад і алею лип – від будинку архієрея
до Вознесенського собору. На жаль на сьогодні
від архієрейського саду дерев не залишилось,
хіба що старезний дуб на подвір’ї музичної
школи (рис. 1).
Місцезнаходження саду зафіксоване на
плані міста ХІХ ст.9 Свідчення про дуба зберег-
лися на малюнку Т. Шевченка «Вознесенський
собор в Переяславі» 1845 р. та на світлинах по-
чатку ХХ ст. Обхват стовбура даного об’єкта
складає 525 см. Оскільки вище точки заміру де-
рево має розгалуження на два, а потім і на три
стовбури, то його вік визначено близько 450 рр.
Стан об’єкту задовільний.
Рис. 1. Вид на Вознесенський собор
м. Переяслава, праворуч видно частину
архієрейського саду та старого дуба.
Фото середини 1920-х рр.
Дуби по вул. Б. Хмельницького, 137 та вул.
Ко стюка, 16 приблизно однакового розміру й
знаходяться на близькій відстані один від одного
(територія центральної районної лікарні та при-
леглий до лікарні приватний сектор). За однією
із версій, ці дерева були посаджені наприкінці
квітня 1911 р. під час проведення свята дерево-
насаджень, яке ініціював директор чоловічої
гімназії Юліан Антонюк. Для цього міська дума
розпорядилася скласти план виділення земель-
ної ділянки площею 2-3 десятини для закла-
дання парку деревами лісових порід. Пізніше, з
1940-х рр., ця територія стала забудовуватися
корпусами лікарні. На сьогодні від колишнього
парку залишилися ці дуби. Обхвати їх стовбурів
мають 347 см та 370 см відповідно. Можливо,
дуби уже росли на відведеній ділянці для закла-
дення парку на поч. ХХ ст., бо за лінійними па-
раметрами стовбурів приблизний вік дерев скла-
дає близько 300 рр. Нині їх стан задовільний.
Громада збирає кошти на встановлення біля них
спеціальних інформаційних знаків та готує ма-
теріали для заповідання.
Частина об’єктів вивчення знаходяться в
межах Переяслав-Хмельницького р-ну. Старі
дуби, що зосереджені в парку-пам’ятці садово-
паркового мистецтва загальнодержавного зна -
чення «Ташанський» та Білозерському націо-
нальному природному парку вже описані
дослідниками. В зону уваги вивчення потрапили
об’єкти дендрофлори, що не були предметом на-
укових досліджень: їх виявлено, обстежено та
визначено, що ці вікові дуби є реліктами дав-
нього тракту Старого шляху, ландшафту прадав-
ніх борів і дібров. Географічно вони зосереджені
вздовж русла р. Дніпро, визначені у локаціях у
с. Хоцьки (3 од.) та між сс. Хоцьки, Світанок,
Циблі (11 од.), взято до уваги лише кількість
живих дерев.
Зокрема, у західній частині с. Хоцьки є те-
риторія колишньої лікарні, що межує з лісом. Іс-
торичні джерела згадують про цю частину села
із середини ХІХ ст., коли тут відбулося будівниц-
тво лікарні на кошти і за сприяння «Русского
страхового общества»10. У системі зелених на-
саджень даної локації є 3 дуби з обхватами стов-
бурів 376 см; 390 см; 427 см. Їх орієнтовний вік
300-350 рр. Стан дерев незадовільний.
11 досліджуваних об’єктів зосереджена вздовж
Старого шляху – давнього тракту поштової до-
роги ХІХ ст. Київ – Переяслав – Золотоноша,
який чітко зафіксований на трьохверстовій вій-
ськово-топографічній карті др. пол. ХІХ ст. Своє
значення він втратив у середині ст. у зв’язку з
будівництвом нової транспортної траси Київ –
Кременчук. Нині на місцевості серед поля
умовну лінію колишнього тракту Старого шляху
можна відстежити за двома масивами вікових
дубових насаджень. За однією із версій поява
цих дубів пов’язана з поїздкою Катерини ІІ на
Південь у 1787 р.11
Масив дерев (4 од.), що знаходиться між
сс. Хоцьки та Світанок (ур. Дуби), представле-
ний двома групами. Перша група цього масиву
має наступний склад: 1 живе дерево та залишки
3 мертвих дерев. Обхват стовбура живого дерева
380 см, орієнтовний вік 350 років. Його стан на
момент обстеження критичний. Мертві дерева –
це залишок стовбура без кори у вертикальному
положенні висотою близько 6,5 м й обхватом
309 см та 2 пеньки, що на висоті 25 см мають
діаметр понад 90 см і відповідають обхвату стов-
бура близько 300 см. Їх розміри свідчать про
значний вік та величину втрачених дерев. Друга
група старих дубів цього масиву знаходиться за
965 м на південний схід. Склад групи: 3 живих
дерева дуба та залишки 1 дерева. Заміри обхва-
тів стовбурів мають показники 365 см, 405 см,
433 см, у фрагмента – 115 см. Приблизний вік
350 рр. Дерева у критичному стані.
Другий масив (7 од.) розташований менш,
ніж за 4 км на південь від с. Циблі, та 1,4 км від
траси Бориспіль – Запоріжжя, неподалік Укра-
їнського Державного медико-соціального цен-
тру ветеранів війни. Об’єкти розміщені в 1 ряд
довжиною 250 м і складається із 7 старих дубів
з обхватами стовбурів 371 см, 385 см, 397 см,
399 см, 404 см, 412 см, 424 см. Обстежувані
об’єкти перебувають у критичному стані. За на-
шими обрахунками приблизний вік їх складає
350-370 рр.
Частина природно-культурної спадщини
пам’яток дендрофлори на сьогодні втрачені
внаслідок недбалого ставлення до природних ба-
гатств та інших обставин. Про деякі вікові дуби
вдалося зібрати свідчення, що збереглися в
3 ’2018Ірина Бова, Микола Богатир К Р А Є З Н А В С Т В О
128
10 Прядко О., Прядко Т. Історико-краєзнавча характеристика мікротопонімії с. Хоцьки на Переяславщині
/ Олександр Прядко, Тетяна Прядко (2013) // Краєзнавство. – 2013. – № 1. – С. 9
11 Там само. – С. 11
усних переказах, спогадах місцевих старожилів,
малюнках та світлинах. Локації втрачених об’єк-
тів наступні: с. Ковалин, ур. Чернече – одне де-
рево. У при ватному архіві О. Гича, уродженця
с. Ковалин, збереглася світлина, на якій зобра-
жений дуб-велетень з роздвоєним стовбуром
(рис. 2);
парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва
загальнодержавного значення «Ташанський» –
3 дерева: 1) дуб-велетень, що вважався одним із
найдавніших, упав під час розмиву схилу балки
весняною повінню у середині 1960-х рр.12; 2) дуб
зафіксований у кінострічці драми-феєрії Лесі
Українки «Лісова пісня» (1980 р.), зйомки якої
кіностудія ім. Довженка проводила у парку
(рис. 3);
3) залишки дуба – фрагменти пенька без
кори, що має обхват близько 600 см (рис. 4);
села Переяславщини, затоплені внаслідок
будівництва Дніпровського гідро каскаду у
70-х рр. ХХ ст. – точних даних по кількості
дерев немає. Збереглися відомості про Чернечий
гай зі старими дубами та липами с. Андруші13,
вікові дуби с. В’юнище, Шевченків дуб біля
с. Комарівка14.
Вікові дуби Переяславщини як об’єкти природоохоронної
та культурної спадщини
129
12 Розовик Д., Розовик О. Ташанський парк на Переяславщині: 240 років від заснування / Дмитро Розовик,
Олена Розовик (2012) // Краєзнавство. – 2012. – № 3. – С. 112
13 Лоха В., Лоха А. Тарас Шевченко і Переяславські краєвиди / В’ячеслав Лоха, Анатолій Лоха (2014) //
Переяславський літопис. – 2014. – Вип. 6. – С. 328
14 Ревега В. Історія формування топонімів села Комарівки на Переяславщині / Віктор Ревега (2014) //
«Залізнякові читання» Матеріали П’ятої наукової краєзнавчої конференції, с. Медведівка, 18 жовт. 2013 р. –
Черкаси, вид. Чабаненко Ю. – 2014. – С. 187.
Рис. 2. Втрачений дуб ур. Чернечого
с. Ковалин. Фото сер. ХХ ст.
Рис. 3. Стоп-кадр стрічки «Лісова пісня»(1980 р.)
Рис. 4. Фрагменти пенька вікового дуба у
парку «Ташанський». Фото 2017 р.
Instruktsiya z tekhnichnoyi inventaryzatsiyi zele-
nykh nasadzhen’ u mistakh ta selyshchakh mis’koho
typu Ukrayiny / HKN 03.08.007, 2002. – Kyyiv: vyd-
vo Min. ahr. polit. – 2002. – 24 s. [in Ukrainian]
Lokha V., Lokha A. Taras Shevchenko i Pereyas-
lavs’ki krayevydy / V’yacheslav Lokha, Anatoliy
Lokha // Pereyaslavs’kyy litopys. – 2014. – Vyp. 6. –
S. 327-334. [in Ukrainian]
Nabok L. Sady y parky pereyaslavtsi v usi chasy
lyubyly. / Lyudmyla Nabok // [Elektronnyy resurs] Vi-
snyk Pereyaslavshchyny. – 20.07.2017. / Rezhym do-
stupu: http://visnik-press.com.ua/archives/80435 –
Nazva z ekranu. [in Ukrainian]
Pryadko O., Pryadko T. Istoryko-krayeznavcha kha -
rak terystyka mikrotoponimiyi s. Khots’ky na Pereyas -
lavshchyni / Oleksandr Pryadko, Tetyana Pryadko //
Kra yeznavstvo. – 2013. – № 1. – S. 9-16. [in Ukrainian]
Reveha V. Istoriya formuvannya toponimiv sela
Komarivky na Pereyaslavshchyni / Viktor Reveha //
«Zaliznyakovi chytannya» Materialy P’yatoyi nauko-
voyi krayeznavchoyi konferentsiyi, s. Medvedivka,
18 zhovt. 2013 r. – Cherkasy, vyd. Chabanenko Yu. –
2014. – 192 s. (S. 185-194). [in Ukrainian]
Rozovyk D., Rozovyk O. Tashans’kyj park na
Pereyaslavshchyni: 240 rokiv vid zasnuvannya /
Dmytro Rozovyk, Olena Rozovyk // Kraieznavstvo. –
2012. – № 3. – S. 107-111. [in Ukrainian]
Samye starye y vydayushchyesya derev’ya Uk-
rayny / Kyevskaia oblast’ // [Elektronnyy resurs] Ky-
ivs’kyj ekoloho-kul’turnyj tsentr / Rezhym dostupu:
http://ecoethics.ru/category/ukrtrees/kyivska/ – Nazva
z ekranu. [in Russian]
Shnayder S. 500 vydayushchykhsya derev’ev Uk-
rayny / S. Shnayder, V. Boreyko, N. Stetsenko. –
Kyev, Kyevskyy эkoloho-kul’turnыy tsentr, Hosudar-
stvennaya sluzhba zapovednoho dela Mynpryrodы
Ukrayny: Lotos, 2011. – 204 s., yl. – (Okhrana dykoy
pryrody). [in Russian]
У ході дослідження було зафіксовано, що ви -
ще згадані представники реліктової дендрофлори
мають значний вік та знаходяться у занедбаному
стані, тому гостро стоїть питання подальшого їх
збереження. Вирішення цієї проблеми має кілька
шляхів розв’язання. Перш за все, необхідно про -
вес ти природоохоронні заходи: обстеження й плом -
бування дупел, укріплення скелетних гілок; про-
філактика шкідників, удобрювання, створення гро-
зозахисних споруд, огорож та охоронних знаків.
Додатково слід розглянути популяризацію
та рекламацію вікових дубів Переяславщини,
що буде позитивним мотивом для подальшої
охорони та заповідання. У нинішніх умовах сус-
пільство має великий запит на пізнавальні ту-
ристичні маршрути, тож актуальним буде ство-
рення розгалуженої системи краєзнавчих
маршрутів з включенням інформації та відвіду-
вання місць проростання означених дубів. На
сьогодні вже розроблені та презентовані мар-
шрути, в які входить Переяславщина: «Вишива-
ний шлях», «Україна – 1187», «Золотий вінок
Київщини», «Корінь нації – мандрівка Україною
крізь віки», «Селфі веломарафон – 1187». Їх про-
грама передбачає ознайомлення з відомими
пам’ятками природи краю. Слід продовжити
таку практику і для об’єктів даного вивчення. У
проектах краєзнавчих маршрутів отримані ре-
зультати дослідження щодо вікових дубів ста-
нуть важливим наповненням супроводжуваль-
них текстів екскурсій. Інформацію про втрачені
об’єкти ботанічних пам’яток слід теж включати
у туристичні маршрути, на місці їх колишнього
проростання висадити нові саджанці з метою
позначення втрачених вікових дубів та позна-
чення це на місцевості.
Ще один напрям популяризації передбачає
проведення біля вікових дерев різних занять,
уроків, польових практик, організацію феноло-
гічних спостережень, збір наукового природни-
чого матеріалу тощо.
Висновки і перспективи. Узагальнюючи
дані дослідження, приходимо висновку, що вікові
дуби є цінною складовою у комплексному образі
історичної Переяславщини. Їх історія унікальна
та пов’язана з визначними подіями, відомими
особистостями та фактами, вони є реліктами дав-
нього тракту Старого шляху, ландшафту прадав-
ніх борів і дібров вздовж русла р. Дніпро.
У ході дослідження виявлено і обстежено
18 живих об’єктів дендрофлори, 5 мертвих та от-
римано інформацію про деякі безповоротно
втрачені дерева. Вік живих дерев визначено в
межах 300-570 роки. Їх стан задовільний, неза-
довільний та критичний. Оскільки стан біль-
шості об’єктів визначено як незадовільний, то
це є необхідною умовою подальшого збере-
ження та охорони зазначених вікових дубів шля-
хом проведення комплексу природоохоронних
заходів, популяризації, зокрема включення їх у
проекти туристичних маршрутів.
Найбільш істотним заходом по збереженні
вікових дубів Переяславщини є захист держа-
вою відповідно до Закону України «Про при-
родно-заповідний фонд України» і надання їм
статусу ботанічних пам’яток природи.
3 ’2018Ірина Бова, Микола Богатир К Р А Є З Н А В С Т В О
130
References
|