Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
У пропонованій розвідці розглянуто процес організації та здійснення закордонних турів вихованцями Києво-Печерської гімназії на початку ХХ ст. З'ясовано, що в цьому навчальному закладі екскурсії для учнів та їхніх батьків практикували з моменту відкриття. Спочатку це були щорічні одноденні про...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169353 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Н. Савчук // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 131-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169353 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1693532020-06-11T01:26:58Z Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Савчук, Н. Краєзнавство і туризм У пропонованій розвідці розглянуто процес організації та здійснення закордонних турів вихованцями Києво-Печерської гімназії на початку ХХ ст. З'ясовано, що в цьому навчальному закладі екскурсії для учнів та їхніх батьків практикували з моменту відкриття. Спочатку це були щорічні одноденні прогулянки, пізніше – більш тривалі мандрівки на початку літа, а згодом – регулярні виїзди за кордон. Упродовж 1900–1914 рр. гімназистам вдалося побувати за межами Російської імперії приблизно 10 разів. Такі подорожі стали можливими завдяки зусиллям педагогів-ентузіастів В. Петра та В. Волошинова. Перша закордонна екскурсія 1900 р. викликала справжній ажіотаж. У ній взяли участь майже 100 осіб з різних навчальних закладів Києва. Подорож справила на учасників неабияке враження. Вони були в захопленні від Всесвітньої виставки у Парижі, природних ландшафтів Швейцарії, об'єктів культурно-мистецької спадщини в Німеччині та Австро-Угорщині. Докладно проаналізовано підготовчий етап поїздки за кордон. Встановлено, що він включав такі елементи, як визначення основної мети подорожі; розробка схеми маршруту, обговорення й затвердження його на педагогічній раді; листування з установами, закладами та окремими особами, котрі могли сприяти поїздці; оформлення необхідних документів. Зауважено, що в умовах відсутності в Російській імперії практики групового шкільного туризму директор Києво-Печерської гімназії В. Петр фактично заклав основи його організаційного забезпечення. In the article process of organizing and conducting foreign tours by the Kyiv-Pecherskgymnasium students in the early twentieth century is examined. It has been found out that excursions for pupils and their parents have been practiced since the moment of opening this educational institution.At first, they were annual oneday walks, later – longer trips in the beginning of summer, and after – regular trips abroad. During 1900–1914 the students were outside the Russian Empire about 10 times. Such trips became possible thanks to the efforts of pedagogical enthusiasts V. Petr and V. Voloshynov. The first foreign excursion caused a real boom in 1900. The almost 100 people from various educational institutions in Kiev was attendedin it.The trip made a great impression on the participants.They were delighted with the International Expositionin Paris, the natural landscapes of Switzerland, cultural and artistic heritage sites in Germany and Austria-Hungary. The preparatory stage of travel abroad was detail analyzed.It was found that it included such elements as determining the main purpose of travel; elaborate of the scheme of the route, discussion and approval of it on the pedagogical council; correspondence with institutions and individuals who could facilitate the trip; registration of necessary documents. In the absence of the practice of group school tourism in the Russian Empire, the director of the Kyiv-Pechersk gymnasium V. Petr actually laid the foundations for his organizational support, it was noted. В предлагаемой статье рассмотрен процесс организации и осуществления зарубежных туров воспитанниками Киево-Печерской гимназии в начале ХХ в. Выяснено, что в этом учебном заведении экскурсии для учеников и их родителей практиковали с момента открытия. Сначала это были ежегодные однодневные прогулки, позже – более длительные путешествия в начале лета, а впоследствии – регулярные выезды за границу. На протяжении 1900–1914 гг. гимназистам удалось побывать за пределами Российской империи примерно 10 раз. Такие путешествия стали возможными благодаря усилиям педагогов-энтузиастов В. Петра и В. Волошинова. Первая зарубежная экскурсия 1900 г. вызвала настоящий ажиотаж. В ней приняли участие около 100 человек из разных учебных заведений Киева. Путешествие произвело на участников большое впечатление. Они были в восторге от Всемирной выставки в Париже, природных ландшафтов Швейцарии, объектов культурно-художественного наследия в Германии и Австро-Венгрии. Подробно проанализирован подготовительный этап поездки за границу. Установлено, что он включал такие элементы, как определение основной цели путешествия; разработка схемы маршрута, обсуждение и утверждение его на педагогическом совете; переписка с учреждениями, организациями и отдельными лицами, которые могли способствовать поездке; оформление необходимых документов. Замечено, что в условиях отсутствия в Российской империи практики группового школьного туризма директор Киево-Печерской гимназии В. Петр фактически заложил основы его организационного обеспечения. 2018 Article Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Н. Савчук // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 131-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169353 338.48-44(1-87)-2-057.87“18/19” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм |
| spellingShingle |
Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм Савчук, Н. Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Краєзнавство |
| description |
У пропонованій розвідці розглянуто процес організації та здійснення закордонних турів вихованцями Києво-Печерської гімназії на початку ХХ ст. З'ясовано, що в цьому навчальному закладі екскурсії
для учнів та їхніх батьків практикували з моменту відкриття. Спочатку це були щорічні одноденні
прогулянки, пізніше – більш тривалі мандрівки на початку літа, а згодом – регулярні виїзди за кордон.
Упродовж 1900–1914 рр. гімназистам вдалося побувати за межами Російської імперії приблизно
10 разів. Такі подорожі стали можливими завдяки зусиллям педагогів-ентузіастів В. Петра та В. Волошинова.
Перша закордонна екскурсія 1900 р. викликала справжній ажіотаж. У ній взяли участь майже 100 осіб з різних навчальних закладів Києва. Подорож справила на учасників неабияке враження. Вони були в захопленні від Всесвітньої виставки у Парижі, природних ландшафтів Швейцарії, об'єктів культурно-мистецької спадщини в Німеччині та Австро-Угорщині. Докладно проаналізовано підготовчий етап поїздки за кордон. Встановлено, що він включав такі елементи, як визначення основної мети подорожі; розробка схеми маршруту, обговорення й затвердження його на педагогічній раді; листування з установами, закладами та окремими особами, котрі
могли сприяти поїздці; оформлення необхідних документів. Зауважено, що в умовах відсутності в Російській імперії практики групового шкільного туризму директор Києво-Печерської гімназії В. Петр фактично заклав основи його організаційного забезпечення. |
| format |
Article |
| author |
Савчук, Н. |
| author_facet |
Савчук, Н. |
| author_sort |
Савчук, Н. |
| title |
Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_short |
Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_full |
Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_fullStr |
Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_full_unstemmed |
Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
| title_sort |
закордонні поїздки учнів києво-печерської гімназії наприкінці хіх – на початку хх ст. |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Краєзнавство і туризм |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169353 |
| citation_txt |
Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Н. Савчук // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 131-138. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT savčukn zakordonnípoízdkiučnívkiêvopečersʹkoígímnazíínaprikíncíhíhnapočatkuhhst |
| first_indexed |
2025-07-15T04:05:45Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:05:45Z |
| _version_ |
1837684328993128448 |
| fulltext |
131
УДК 338.48-44(1-87)-2-057.87“18/19”
Надія Савчук (м. Івано-Франківськ)
Закордонні поїздки учнів Києво-Печерської гімназії
наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
У пропонованій розвідці розглянуто процес організації та здійснення закордонних турів вихован-
цями Києво-Печерської гімназії на початку ХХ ст. З’ясовано, що в цьому навчальному закладі екскурсії
для учнів та їхніх батьків практикували з моменту відкриття. Спочатку це були щорічні одноденні
прогулянки, пізніше – більш тривалі мандрівки на початку літа, а згодом – регулярні виїзди за кордон.
Упродовж 1900–1914 рр. гімназистам вдалося побувати за межами Російської імперії приблизно
10 разів. Такі подорожі стали можливими завдяки зусиллям педагогів-ентузіастів В. Петра та В. Во-
лошинова.
Перша закордонна екскурсія 1900 р. викликала справжній ажіотаж. У ній взяли участь майже
100 осіб з різних навчальних закладів Києва. Подорож справила на учасників неабияке враження. Вони
були в захопленні від Всесвітньої виставки у Парижі, природних ландшафтів Швейцарії, об’єктів куль-
турно-мистецької спадщини в Німеччині та Австро-Угорщині.
Докладно проаналізовано підготовчий етап поїздки за кордон. Встановлено, що він включав такі
елементи, як визначення основної мети подорожі; розробка схеми маршруту, обговорення й затвер-
дження його на педагогічній раді; листування з установами, закладами та окремими особами, котрі
могли сприяти поїздці; оформлення необхідних документів. Зауважено, що в умовах відсутності в Ро-
сійській імперії практики групового шкільного туризму директор Києво-Печерської гімназії В. Петр
фактично заклав основи його організаційного забезпечення.
Ключові слова: Києво-Печерська гімназія, учні, туризм, закордонна подорож, екскурсія.
Nadiia Savchuk
Kyiv-Pechersk gymnasium students’ foreign travelsat the end
of the 19th – early 20th century
In the article process of organizing and conducting foreign tours by the Kyiv-Pecherskgymnasium students
in the early twentieth century is examined. It has been found out that excursions for pupils and their parents
have been practiced since the moment of opening this educational institution.At first, they were annual one-
day walks, later – longer trips in the beginning of summer, and after – regular trips abroad. During 1900–1914
the students were outside the Russian Empire about 10 times. Such trips became possible thanks to the efforts
of pedagogical enthusiasts V. Petr and V. Voloshynov.
The first foreign excursion caused a real boom in 1900. The almost 100 people from various educational
institutions in Kiev was attendedin it.The trip made a great impression on the participants.They were delighted
with the International Expositionin Paris, the natural landscapes of Switzerland, cultural and artistic heritage
sites in Germany and Austria-Hungary.
The preparatory stage of travel abroad was detail analyzed.It was found that it included such elements as
determining the main purpose of travel; elaborate of the scheme of the route, discussion and approval of it on
the pedagogical council; correspondence with institutions and individuals who could facilitate the trip; regis-
tration of necessary documents. In the absence of the practice of group school tourism in the Russian Empire,
the director of the Kyiv-Pechersk gymnasium V. Petr actually laid the foundations for his organizational sup-
port,it was noted.
Key words: Kyiv-Pechersk gymnasium, students, tourism, foreign travel, excursion.
У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. у
Російській імперії та тій частині українських зе-
мель, що входили до її складу, відбувався посту-
повий розвиток екскурсійної справи. Долаючи
недовіру до нової дозвільної практики, люди все
більше свого вільного часу приділяли відвіду-
ванню визначних місць, ознайомленню з краєм,
де проживали, походам у гори тощо. Чималого
значення набули й учнівські екскурсії, котрі з
серпня 1900 р. згідно з циркуляром міністерства
народної освіти стали складовою освітньо-ви-
ховного процесу. Окрім коротких прогулянок та
огляду пам’яток культури у населеному пункті,
де розташовувався навчальний заклад, учнівські
групи здійснювали й тривалі далекі подорожі.
Окремі заклади середньої освіти, переважно гім-
назії та училища, практикували поїздки своїх ви-
хованців за кордон. На початку ХХ ст. чи не най-
більше мандрували за межі Російської імперії
учні Києво-Печерської гімназії (Київська п’ята
чоловіча гімназія). Утім це явище фактично
залишилося поза колом наукових зацікавлень
сучасних дослідників, як педагогів, так і туризмо -
знавців та істориків. Наразі маємо лише фрагмен-
тарні згадки про такі поїздки та їх напрямки, або
загальні відомості про діяльність В’ячес ла ва
Петра як ентузіаста екскурсійної справи1. Тому у
пропонованій розвідці спробуємо комплексно
охарактеризувати процес організації та здійснен -
ня закордонних турів у зазначеному навчальному
закладі, а також визначити його особливості.
У Києво-Печерській гімназії екскурсії для
учнів та їхніх батьків почали влаштовувати з мо-
менту відкриття закладу в 1885 року. Ідейним
натхненником та організатором мандрівок був
його директор, філолог і музичний теоретик
В’ячеслав Іванович Петр. Спочатку це були
щорічні одноденні прогулянки пароплавом по
Дніпру, або на околиці Києва. Зазвичай вони
відбувалися в останньому весняному місяців до-
волі святковій атмосфері – з військовим оркес-
тром, хором, маршем учасників екскурсії під
прапорами кожного класу. З 1891/1892 навчаль-
ного року, коли сформувалася повна восьми -
класна структура закладу, у травні стали про -
водити екзамени на атестат зрілості. Тоді за
3 ’2018Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О
132
Надежда Савчук
Зарубежные поездки учащихся Киево-Печерской гимназии
в конце XIX – начале ХХ в.
В предлагаемой статье рассмотрен процесс организации и осуществления зарубежных туров вос-
питанниками Киево-Печерской гимназии в начале ХХ в. Выяснено, что в этом учебном заведении экс-
курсии для учеников и их родителей практиковали с момента открытия. Сначала это были ежегодные
однодневные прогулки, позже – более длительные путешествия в начале лета, а впоследствии –регу-
лярные выезды за границу. На протяжении 1900–1914 гг. гимназистам удалось побывать за пределами
Российской империи примерно 10 раз. Такие путешествия стали возможными благодаря усилиям пе-
дагогов-энтузиастов В. Петра и В. Волошинова.
Первая зарубежная экскурсия 1900 г. вызвала настоящий ажиотаж. В ней приняли участие около
100 человек из разных учебных заведений Киева. Путешествие произвело на участников большое впе-
чатление. Они были в восторге от Всемирной выставки в Париже, природных ландшафтов Швейца-
рии, объектов культурно-художественного наследия в Германии и Австро-Венгрии.
Подробно проанализирован подготовительный этап поездки за границу. Установлено, что он включал
такие элементы, как определение основной цели путешествия; разработка схемы маршрута, обсуждение
и утверждение его на педагогическом совете; переписка с учреждениями, организациями и отдельными
лицами, которые могли способствовать поездке; оформление необходимых документов. Замечено, что в
условиях отсутствия в Российской империи практики группового школьного туризма директор Киево-
Печерской гимназии В. Петр фактически заложил основы его организационного обеспечения.
Ключевые слова: Киево-Печерская гимназия, ученики, туризм, заграничное путешествие, экскурсия.
1 Бетлій О. В. Учнівські екскурсії по Києву в роки Першої світової війни // Наукові записки НаУКМА.
Історичні науки. – 2015. – Т. 169. – С. 36. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAi_2015_169_9;
Кислова Н. Б. В.І. Петр – організатор шкільного туризму в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Туристично-кра-
єзнавчі дослідження. – Вип. 1, ч. 2. – К., 1998. – С. 157–164; Попович С. Короткий екскурс в історію вітчиз-
няного туризму // Краєзнавство. – 2000. – № 1/2. – С. 91; Федорченко В. К., Костюкова О. М., Дьорова Т. А.,
Олексійко М. М. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Навч. посібник. – К.: Кондор. – 2004. – С. 13–16 та ін.
пропозицією В. Петра запровадили тривалі по -
їздки на початку літніх вакацій. Передусім ці
нововведення стосувалися випускників, тому що,
по-перше, з погляду директора вони «заслугову-
вали нагороди за тяжку екзаменаційну працю й
більше за інших потребували відновлення здо-
ров’я», а, по-друге, для цього не потрібно було
отримувати спеціального дозвілу2. До початку
ХХ ст. такі далекі подорожі імперією стали тра-
диційними для гімназистів. За вісім років вони
двічі побували в Криму, на Кавказі й Уралі, та по
разу у Надволжі і Прибалтійському краї3.
Утім активна діяльність В. Петра з розвитку
фізичної культури4 та туризму в учнівському се-
редовищі викликала у тодішніх колег та керівниц-
тва навчального округу щонайменше подив і не-
доброзичливість. У своїх спогадах він писав, що
«улаштування концертів, танців, «Олімпійських
ігор», екскурсій не тіль ки не входило до тогочас-
ної програми виховання юнацтва, але й визнава-
лося негативним, бо відволікало учнів від на-
вчальних занять. Не тільки керівництво округу не
підтримувало таких починань, а й товариші по ре-
меслу ставилися вороже, намагаючись дискреди-
тувати мою діяльність. Гімназія наша удостоїлася
«почесного звання» розважального закладу… Роз-
виток у молоді естетичного смаку через музичні
та інші вечори, зміцнення здоров’я гімнастич-
ними вправами та збільшення кругозору завдяки
екскурсіям уважали чимось негожим, а людину,
котра впроваджувала все це у навчальному за-
кладі – шкідливим новатором»5.
Однак, пересвідчившись в успішності та ко-
рисності для молоді таких поїздок, дирекція
Києво-Печерської гімназії продовжила діяти у
цьому ж напрямі, й на зламі століть започатку-
вала практику регулярних канікулярних виїздів
учнівських груп закордон. Перша подібна ек-
скурсія, організована в 1900 р., викликала справ-
жній ажіотаж. Якщо раніше у спільні мандрівки
відправлялося 20–40 випускників та кілька до-
рослих супроводжувачів, то у зазначеній подо-
рожі взяли участь майже 100 осіб. Причому
серед них, окрім старшокласників і викладачів
гімназії, було чимало учнів та учителів інших
київських навчальних закладів6.
Маючи у своєму розпорядженні кілька опи-
сів цієї поїздки7, можемо не лише визначити її
різновид і доволі детально реконструювати мар-
шрут, а й порівняти враження педагога-органі-
затора та учнівської молоді.
Екскурсія тривала два місяці (червень–ли-
пень) за маршрутом Київ–Варшава–Берлін–Дрез-
ден–Подмокли (Боденбах)8–Прага–Франкфурт–
Майнц–Кельн–Париж–Женева–Берн–Інтер -
ла кен–Ґріндельвальд–Майрінґен–Люцерн–
Цюріх–Констанц–Брегенц–Мюнхен–Відень–Бу-
дапешт–Львів–Київ. Окремі пункти цього шляху
були транзитними, де туристська група зупиня-
лася для того, щоб пересісти з одного транспорту
на інший, перепочити, або мимохідь оглянути міс-
цевість. У багатьох містах екскурсанти залиша-
лися на кілька діб. Найдовше вони пробули у
Парижі, оскільки ключова мета подорожі поля-
гала у відвіданні Всесвітньої виставки, що відбу-
валася там. Спершу кияни планували провести у
місті 20 днів, однак через сильну спеку та нега-
разди з винайнятим житлом, скоротили строк у
Закордонні поїздки учнів
Києво-Печерської гімназії наприкінці хіх – на початку хх ст.
133
2 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии. – К., 1901. – С. 1–3.
3 Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 1. – С. 22–27; № 2. – С. 24–25.
4 Будучи прихильником сокільського руху, чех за походженням В. Петр від початку функціонування гім-
назії запровадив у ній гімнастику. Задля цього він особисто відвідав Прагу і запросив до вчителювання одного
з кращих інструкторів сокільких товариств (див.: Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант.
– 1916. – № 1. – С. 21). На той момент у Російській імперії гімнастику викладали лише у військових навчальних
закладах. Обов’язковим предметом для чоловічих середніх закладів загальної освіти вона стала з 1889 р. від-
повідно до циркуляра міністерства народної освіти від 26 квітня (докладніше інструкцію та програму викла-
дання гімнастики див.: Журнал Министерства народного просвещения. – СПб., 1889. – Ч. 264. – С. 10–44).
5 Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 1. – С. 21–22.
6 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии. – С. 17–18; Из воспоминаний
профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 2. – С. 25.
7 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии. – С. 17–21; Из воспоминаний
профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 2. – С. 25–30; Экскурсия в Париж на выставку и по
Западной Европе воспитанников Киево-Печерской гимназии в 1900 году. Дневник учеников VII кл. П. Бази-
левича и VI кл. А. Рихтера // Отчёт о состоянии Киево-Печерской гимназии за 1900–1901 и 1901–1902 учеб-
ные годы. С приложениями. – К., 1903. – С. 49–120.
8 Нині це частина чеського міста Дечин.
полови ну9. Якщо побачене у Парижі В. Петр опи-
сав лише словом «прекрасно», то його вихованці
присвятили цьому 13 повних друкованих сторінок
свого щоденника10. Не вдаючись до характеристики
усього тексту, докладніше розглянемо міркування
старшокласників про виставку та місто загалом.
Всесвітня виставка справила на київських
гімназистів неабияке враження. Хоча вони відві-
дували її щодня, обійти всю експозицію їм не
вдалося. Особливе захоплення викликали паві-
льйони французьких колоній, де можна було
спостерігати «життя Сходу в усій його оригіналь-
ності». Ця частина виставки,з погляду юнаків,
була «найгамірливішим куточком», який приваб-
лював численну публіку й де години спливали не-
помітно. Із павільйонів європейських країн най-
більше сподобався італійський, оформлений у
стилі ренесанс. Доволі критично було оцінено
представництво Російської імперії, особливо від-
діл живопису – з «посередніми» картинами, котрі
мало привертали увагу навіть «скромних поціно-
вувачів мистецтва». Серед інших речей, які зди-
вували екскурсантів, значилися Ейфелева вежа,
гігантське оглядове колесо, мареорама11 та вели-
кий глобус, виготовлений за проектом відомого
французького географа Ж. Реклю. В організа-
ційно-технічному забезпеченні виставки та її ком -
фортності для відвідувачів учні побачили як по-
зитивні, так і негативні моменти. Вони схвально
відгукнулися про «рухомі тротуари», стоячи на
яких можна було об’їхати всю експозицію. Суттє-
вим прорахунком визнали відсутність безкоштов-
них місць для перепочинку12. Загалом від Парижа
у гімназистів залишилися «хаотичні» враження як
від недостатньо облаштованого міста, «де зранку
до вечора триває вічна метушня»13.
У спогадах про інші відвідані місцевості ор-
ганізатор та учасники екскурсії були досить од-
ностайними. У Швейцарії вони захоплювалися
переважно природними ландшафтами – Женев-
ським, Тунським, Брієнським, Фірвальдштет-
ським озерами, горами Веттергорн, Юнгфрау, Рігі
та іншими вершинами альпійського гірського
хребта, Аарською ущелиною, Райхенбаським і
Рейнським водоспадами тощо. У Німеччині їм
найбільше запам’яталися об’єкти культурно-мис-
тецької спадщини – Кельнський собор, Дрезден-
ська картинна галерея, мюнхенські пінакотеки та
гліптотека14, а також обераммергауські містерії15.
В Австро-Угорщині увагу привернула пам’ятка
археології – залишки давньоримського міста
Аквінкума неподалік Будапешта16.
У наступні роки В. Петр продовжив практику
літніх закордонних мандрівок вихованців Києво-
Печерської гімназії, а з 1905 р. – учнів власного
середнього навчального закладу (див. табл.).
3 ’2018Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О
134
9 Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 2. – С. 27.
10 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии. – С. 19; Экскурсия в Париж на
выставку и по Западной Европе воспитанников Киево-Печерской гимназии в 1900 году. – С. 68–81.
11 Мареорама – атракціон, у якому завдяки спеціальному пристрою створюється ілюзія морської подорожі
на судні.
12 Докладніше див.: Экскурсия в Париж на выставку и по Западной Европе воспитанников Киево-
Печерской гимназии в 1900 году. – С. 69–75.
13 Там же. – С. 81.
14 Пінакотека (відгрец.πινακοθήκη –«зібрання картин») – картинна галерея, художній музей. Одними з
найвідоміших у світі є три мюнхенські пінакотеки. Стару пінакотеку було відкрито 1836 р. на основі колекції
творів живопису майстрів Середньовіччя до середини XVIII ст., зібраної правителями Баварії. У Новій піна-
котеці, заснованій у 1853 р., представлено європейське мистецтво другої половини XVIII – початку ХХ ст.
Відкрита 2002 р. Пінакотека сучасності – це музей мистецтва, архітектури та дизайну ХХ–ХХІ ст. Докладніше
див.: https://www.pinakothek.de
Гліптотека (від грец. glyptein – «різати камінь») – зібрання скульптури і гліптики (різьблення на кольо-
рових і дорогоцінних каменях). Мюнхенська гліптотека – музей античної скульптури, відкритий для відві-
дування з 1830 р.
15 Обераммергау – селище в Альпах неподалік Мюнхена, де з 1634 р. щорічно, а згодом що десять років
з травня по жовтень жителі влаштовують багатогодинні театралізовані вистави про життя і смерть Ісуса
Христа. Традиція існує й дотепер. Наступна містерія «Страсті Христові» відбудеться в 2020 р. Докладніше
див.:https://www.gemeinde-oberammergau.de/de/passionsspiele/geschichte
16 Аквінкум (лат. Aquincum) – латинська назва стародавнього міста, що існувало на території сучасного
Будапешта. За часів Римської імперії місто було адміністративним центром провінції Паннонія. З 1778 р. й
донині тривають археологічні розкопки поселення на основі яких створено музей. Докладніше про музей
див.: http://www.aquincum.hu/en/
Юні екскурсанти разом із наставниками
об’їздили майже всю Західну Європу. Вони по-
бували в Австро-Угорщині, Німеччині, Франції,
Монако, Швейцарії, Італії, Бельгії, Нідерландах,
Швеції, Данії. Хоча в різні роки деякі пункти ту-
ристських маршрутів повторювалися, кожна по-
дорож була по-своєму оригінальною й цікавою
для нових учасників. Особливо пам’ятною ви-
далася поїздка до Італії 1904 р., коли київські ек-
скурсанти потрапили на аудієнцію до папи рим-
ського Пія X, про що в тодішніх газетах
написали як про незвичну подію20.
Загалом зусиллями професора В. Петра, до
моменту вимушеного припинення його викла-
дацької діяльності в середніх навчальних закла-
дах у 1908 р., було організовано 15 тривалих
дальніх екскурсій, половина з яких – за межі Ро-
сійської імперії.
Пізніше туристсько-екскурсійну справу в
Києво-Печерській гімназії продовжив викладач
історії Володимир Вікторович Волошинов,
значно розширивши географію подорожей.
Зі своїми вихованцями він побував у Німеччині,
Швеції, Норвегії, Греції, Туреччині та Єгипті. На
1915 р. запланували поїздку до США, підготовку
до якої було розпочато ще в грудні 1912 року.
Однак через події Першої світової війни реалі-
зувати задумане так і не вдалося21. На закиди
Закордонні поїздки учнів
Києво-Печерської гімназії наприкінці хіх – на початку хх ст.
135
Рік
Навчальний
заклад
Тривалість
поїздки
Кількість
учасників
Основний маршрут
1900 Києво-
Печерська
гімназія
8 тижнів 97 Київ–Варшава–Берлін–Дрезден–Подмокли (Боденбах)–
Прага–Франкфурт–Майнц–Кельн–Париж–Женева–Берн–
Інтерлакен–Ґріндельвальд–Майрінґен–Люцерн–Цюріх–
Констанц–Брегенц–Мюнхен–Відень–Будапешт–Львів–Київ
1901 Києво-
Печерська
гімназія
н/д н/д Київ–Біловезька пуща–Петербург–Виборг–Валаам–Іматра–
Гельсінгфорс–А́бо18–Стокгольм–Мальме–Копенгаген–
Роскілле–Варнемюнде–Росток–Берлін–Дрезден–Вар-
шава–Київ
1903 Києво-
Печерська
гімназія
5 тижнів 40 Київ–Краків–Прага–Мюнхен–Цюріх–Люцерн–Мілан–
Верона–Венеція–Трієст–Адельсберг19–Любляна–Відень–
Варшава–Київ
1904 Києво-
Печерська
гімназія
6 тижнів 40 Київ–Відень–Трієст–Анкона–Барі–́Неаполь–Рим–Флорен-
ція–Генуя–Монте-Карло–Монако–Віллафранка–Ніцца–
Генуя–Мілан–Верона–Інсбрук–Відень–Варшава–Київ
1905 Приватна
гімназія
В. Петра
н/д н/д Київ–Варшава–Берлін–Дрезден–Подмокли(Боденбах)–
Прага–Відень–Краків–Львів–Київ
1906 Приватна
гімназія
В. Петра
н/д 50 Київ–Варшава–Берлін–Мюнхен–Цюріх–Люцерн–Геше-
нен–Мілан–Верона–Венеція–Трієст–Будапешт–Львів–
Київ
1907 Приватна
гімназія
В. Петра
н/д 50 Київ–Варшава–Берлін–Франкфурт–Майнц–Кельн–Брюс-
сель–Брюгге–Осте́нде–Брюссель–Антверпен–Гаага–Схе-
венінген–Амстердам–Зандам–Берлін–Варшава–Київ
17 Таблицю складено за: Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 2. –
С. 25–34;№ 3. – С. 40–44; № 4. – С. 8–9.
18 А́бо – шведська назва фінляндського міста Ту́рку.
19 Адельсберг – німецька назва словенського міста Постойна.
20 Докладніше див.: Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 3. –
С. 42–43.
21 Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК України), ф. 707, оп. 164,
спр. 24, арк. 120–142.
Закордонні екскурсії київських гімназистів, організовані В. Петром (1900–1907 рр.)17
опонентів щодо недоцільності закордонних ман-
дрівок В. Волошинов висловлював категоричну
незгоду з твердженням, що екскурсії учнівської
молоді мають відбуватися виключно в межах Ро-
сійської імперії. У рапорті директору Києво-Пе-
черської гімназії від 4 вересня 1914 р. він писав:
«Загалом поділяючи погляди про те, що на пер-
шому місці має бути ознайомлення учнів зі
своєю батьківщиною, я не можу заперечувати
користі від вивчення інших країн... Закордонні
екскурсії, крім важливого освітнього значення,
мають ще й ту неоціненну перевагу, що спри-
яють розвиткові здорового патріотизму»22.
Проаналізувавши короткі описи здійснених
подорожей, можемо стверджувати, що вони
мали як пізнавально-виховне, так і відпочин-
ковo-оздоровче спрямування. «Благотворно
впливають такі поїздки на здоров’я молоді, –
писав В. Петр. Перебування на свіжому повітрі
впродовж місяця чи двох у постійному русі й з
безперервною зміною вражень бадьорить лю-
дину, освіжає й оздоровлює юний організм…
Під час подорожі міцнішають дружба й прияте-
лювання, встановлюються добрі, майже родинні
взаємини між викладачами й учнями… Одна
така поїздка розвиває більше, ніж рік книжного
навчання у закритій і тісній кімнаті, оскільки
юнакові надається можливість на практиці пере-
вірити те, чому навчився в школі, й набути нових
знань із тих галузей науки, котрі не включено до
гімназійного курсу23».
Зважаючи на те, що на зламі XIX–XX ст. уч-
нівський екскурсійний рух у Російській імперії,
зокрема й Україні, перебував на стадії станов-
лення, розглянемо докладніше процес підго-
товки до закордонної подорожі. Позаяк екскурсії
влаштовували окремі педагоги-ентузіасти, їм до-
водилося займатися вирішенням усіх питань,
пов’язаних з мандрівкою (визначення маршруту,
формування групи, визначення та підготовка не-
обхідного спорядження, оформлення документів
тощо).
У Києво-Печерській гімназії розпочинали
готуватися до колективного виїзду за кордон за
півроку до його здійснення, тобто з січня.
Спершу визначали основну мету подорожі – від-
відання певної країни (Швеція, Данія, Італія,
Бельгія, Нідерланди), або події міжнародного
значення (Всесвітньої виставки 1900 р. у Парижі
та 1906 р. у Мілані). Потім розробляли схему
маршруту, враховуючи побажання учнів, транс-
портне сполучення, а також віддаленість і полі-
тичне становище в місцевостях, які планували
відвідати24. Після обговорення і затвердження
маршруту на педагогічній раді, напряму або
через попечителів навчальних округів,присту-
пали до листування з установами, закладамита
окремими особами, котрі могли сприятивдалому
здійсненню поїздки. Ключове завдання таких
переговорів полягало у забезпеченні більш-
менш комфортних умов проїзду, проживання, ог-
ляду екскурсійних локацій та економії при
цьому коштів. Із керівництвом іноземних заліз-
ницьі пароплавних компанійдомовлялися про
надання екскурсантам окремих вагонів або пільг
на квитки, з готелями– про пристойні й недорогі
кімнати з повним утриманням. У директорів
навчальних закладівпросили безкоштовногороз-
міщення на нічліг. До послів і генеральних кон-
сулів зверталися за супроводом під час перебу-
вання туристичної групи у містах, де були
дипломатичні представництва Російської імпе-
рії, за допомогою у здешевленні проїзду, підшу-
канні житла й таке інакше25. Далі займалися
оформленням необхідних для виїзду документів
(списки учасників подорожі, дозволи, відпускні
квитки, паспорти тощо).
Напередодні від’їзду закуповували їстівні
припаси, як-от ковбаса, чай, цукор, хліб, здоба,
сир, масло, зельтерська вода26, з таким розра-
хунком, щоб поповнити їх у наступному вели-
кому пункті.Зі спорядження в дорогу брали
чайники, кухлі, столове приладдя, тарілки, осо-
бисті речі27.
3 ’2018Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О
136
22 ЦДІАК України, ф. 707, оп. 164, спр. 24, арк. 123–123зв.
23 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии... – С. 22–23.
24 Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 4. – С. 10.
25 Из воспоминаний профессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 2. – С. 25; Петр В. И. О лет-
них экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии. – С. 4–5, 17; ЦДІАК України, ф. 707, оп. 164, спр. 24,
арк. 109, 111, 113, 114.
26 Зельтерська вода – природна або штучно виготовлена мінеральна соляно-вуглекисла вода.
27 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии... – С. 7.
Упродовж попередньої підготовки до ек-
скурсії вихованці гімназії теж не гаяли часу.
Вони шукалий вивчали інформацію про запла-
новані маршрутом місця, їх природні умови, іс-
торичне минуле, звичаї і традиції тамтешнього
населення та інші практичні відомості, що
знадобилися б у подорожі. Також серед учнів
розподіляли певні обов’язки, зокрема обирали
господарський комітет і редакційну комісію,
котра повинна була докладно описувати ман-
дрівку у щоденнику28.
Суттєвим фактором, який впливав на орга-
нізацію тієї чи іншої подорожі, було її матері-
альне забезпечення. На відміну від коротких міс-
цевих прогулянок і краєзнавчих екскурсій з
невеликим кошторисом, дальні поїздки, особ-
ливо зарубіжні, потребували значних фінансо-
вих витрат.Так, наприкінці ХІХ ст. подорожу-
вання Російською імперією щороку обходилося
кожному учневі Києво-Печерської гімназії орі-
єнтовно в 100 руб., враховуючи знижки і пільги.
Вартість першого виїзду за кордон становила
загалом 21 825 руб., тобто 225 руб. на одну
особу29. Для порівняння, тоді на ці кошти можна
було купити біля 100 індичих тушок, або 2 т
гречки, чи орендувати на літній сезон трикім-
натну дачу30. Якщо діти дворян, чиновників,
купців 1-ї гільдії могли дозволити собі подібні
екскурсії, то для більшості вихідців із міщан-
ських, ремісницьких, селянських та інших
родин (у 1901/1902 навчальному році – це понад
25% учнівського контингенту гімназії31) вони
були задорогими. Щоб забезпечити всім учням
можливість брати участь у подорожах, у на-
вчальному закладі вдавалися до різних заходів:
спеціальні батьківські внески, благодійна допо-
мога, влаштування драматичних, літературно-
музичних вечорів тощо. Зібрані у такий спосіб
кошти надходили до Товариства допомоги неза-
можним учням Києво-Печерської гімназії, яке
потім оплачувало екскурсії нужденних вихован-
ців32.
Значно зменшувало витрати на транспорт
користування пільговим залізничним тарифом у
Російській імперії та «круговими» квитками за
її межами. Річ у тім, що зі зростанням учнів-
ського туристичного потоку міністерство шляхів
сполучення запровадило спеціальний тариф для
освітніх екскурсій, організованих навчальними
закладами. Відповідно до нього учнівські групи
отримали право проїзду пасажирськими, пошто-
вими та товаро-пасажирськими потягами у ва-
гонах 3-го класу зі знижкою 75%, а пізніше –
50%. При цьому пільгові квитки оформлялися
одразу на весь маршрут слідування і зберігали
свою чинність упродовж двох місяців від по-
чатку поїздки. Крім того, екскурсанти могли роз-
ташовуватися в окремих купе, або, при потребі,
винаймати вагон повністю (його потім перечіп-
лювали від одного потяга до іншого)33. Подоро-
жування європейськими країнами полегшувало
завчасне придбання так званих кругових квитків
(англ. – circulartourticket, фр. – billetcirculaire)34.
Це дозволяло обирати напрямок руху залізни-
цями на власний розсуд, почавши і завершивши
поїздку в одному пункті, чи їздити визначену
кількість днів за фіксовану плату.
Важливою частиною підготовки до закор-
донної екскурсії було оформлення паспорта для
виїзду за межі імперії, вартість якого у той пе-
ріод становила 10 руб. (згодом – 15 руб.) за до-
кумент незалежно від кількості осіб, вписаних у
нього35. Якби паспорт отримував кожен учасник
екскурсії, то на це потрібно було б витратити
Закордонні поїздки учнів
Києво-Печерської гімназії наприкінці хіх – на початку хх ст.
137
28 Там само. – С. 5, 7–8.
29 Там само. – С. 21–22.
30 Див.: Молчанов В. Б. Життєвий рівень міського населення Правобережної України (1900–1914 рр.). –
К., 2005. – С. 115, 226–227.
31 Отчёт о состоянии Киево-Печерской гимназии за 1900–1901 и 1901–1902 учебные годы. – С. XVI.
32 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии. – С. 4.
33 Тарасова Н. В. Образовательный потенциал ученических экскурсий во второй половине XIX – начале
XX в. // Вестник ПСТГУ. Серия 4. Педагогика. Психология. – 2014. – Вып. 1 (32). – С. 48. – DOI:10.15382/
sturIV201432.45-55; Баженов Н. Школьные экскурсии. Справочная книжка для организаторов и руководи-
телей ученических экскурсий. – Харьков, 1914. – С. 33–34.
34 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии... – С. 18.
35 Докладніше про плату за закордонний паспорт у Російській імперії див.: Савчук Н. І. Встановлення
плати за закордонний паспорт у Російській імперії: історико-правовий аспект // Проблеми історії України
ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. праць. – К., 2017. – Вип. 27. – С. 166–179.
Betlii, O. V. (2015). Uchnivs’ki ekskursii po Ky-
ievu v roky Pershoi svitovoi vijny. Naukov izapysky
NaUKMA. Istorychn inauky – Scientifi cPapers Na-
UKMA. History, (169), 35–42. Retrieved from
http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAi_2015_169_9 [in
Ukrainian].
Fedorchenko, V. K., Kostiukova, O. M., Dorova,
T. A., &Oleksiiko, M. M. (2004). Istoriia ekskursij-
noidiial’nosti v Ukraini: Navch. posibnyk. Kyiv: Kon-
dor. [in Ukrainian].
Kyslova, N. B. (1998).V. I. Petr – orhanizatorshki
l’nohoturyzmu v kintsi XIX – napochatku XX st. In
Turystychno-kraieznavchi doslidzhennia (Vol. 1, ch. 2,
pp. 157–164). Kyiv. [in Ukrainian].
Molchanov, V. B. (2005).Zhyttievyjriven’ mis’ -
koho naselennia Pravoberezhnoi Ukrainy (1900–
1914 rr.). Kyiv. [in Ukrainian].
Popovych, S. (2000). Korotkyj ekskurs v istorii
uvitchyznianohoturyzmu. Kraieznavstvo, 1/2, 88–
98.[in Ukrainian].
Savchuk, N. I. (2017). Vstanovlennia platy za za-
kordonnyj pasport u Rosijs’kij imperii: istoryko-pra-
vovyjaspekt [Setting the fee for a passport in the Russ-
ian Empire: historical and legal aspects] (O. P. Reient,
Ed.). Problemy ìstorìï Ukraïni XIX-počatku XX st. –
Problems of the history of Ukraine of XIX– beginning
XX cc., (27), 166–179. [in Ukrainian].
Tarasova, N. V. (2014). Obrazovatel’nyj potencial
uchenicheskix e’kskursij vo vtoroj polovine XIX – na-
chale XX v. [Theroleoftheexcursionworkintheformatio-
nofloveandrespectforthepast, the historical heritage of
Russia].VestnikPSTGU. Seriya 4. Pedagogika. Psixo-
logiya – StTikhon’s University Review IV, 1(32), 45–55.
doi:10.15382/sturIV201432.45-55. [in Russian].
значну суму грошей. Тому, збираючись у першу
подорож Європою в 1900 р., з метою економії
коштів В. Петрзвернувся до київського губер-
натора Ф. Трепова і домігся дозволу записати
до паспортів супроводжувачів максимально
можливу кількість учнів36. Надалі такий при-
йом практикували не лише в Києво-Печерській
гімназії, а й інших навчальних закладах, на-
приклад, у Ялтинській Олександрівській гімна-
зії та Феодосійському реальному училищі37.
Загалом викладене вище дозволяє ствер-
джувати, що майже щорічні виїзди за кордон
вихованців Києво-Печерської гімназії на по-
чатку ХХ ст. стали можливими завдяки зусил-
лям кількох ініціативних педагогів, зокрема
В. Петра та В. Волошинова. Вони були глибоко
переконані у корисності таких подорожей для
молоді й активно відстоювали свої погляди.
Запроваджуючи колективні екскурсії за умов
відсутності подібної практики в Російській
імперії, директор навчального закладу В. Петр,
методом спроб і помилок, фактично заклав
основи їх організаційного забезпечення. Тому
педагога можна назвати одним із зачинателів в
Україні шкільного туризму в його сучасному
розумінні.
3 ’2018Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О
138
36 Петр В. И. О летних экскурсиях учеников Киево-Печерской гимназии... – С. 18; Из воспоминаний про-
фессора В. Петра // Русский экскурсант. – 1916. – № 2. – С. 25.
37 Див.: Державний архів Одеської області, ф. 42, оп. 35, спр. 2733, арк. 38–38зв; спр. 2762, арк. 80–81.
References
|