З когорти репресованих бандуристів
Рецензія на книгу: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с....
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169357 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | З когорти репресованих бандуристів / О. Гуржій, Л. Капітан // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 235-237. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169357 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1693572020-06-11T01:26:36Z З когорти репресованих бандуристів Гуржій, О. Капітан, Л. Огляди Рецензія на книгу: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с. 2018 Article З когорти репресованих бандуристів / О. Гуржій, Л. Капітан // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 235-237. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169357 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Гуржій, О. Капітан, Л. З когорти репресованих бандуристів Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик
Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с. |
| format |
Article |
| author |
Гуржій, О. Капітан, Л. |
| author_facet |
Гуржій, О. Капітан, Л. |
| author_sort |
Гуржій, О. |
| title |
З когорти репресованих бандуристів |
| title_short |
З когорти репресованих бандуристів |
| title_full |
З когорти репресованих бандуристів |
| title_fullStr |
З когорти репресованих бандуристів |
| title_full_unstemmed |
З когорти репресованих бандуристів |
| title_sort |
з когорти репресованих бандуристів |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169357 |
| citation_txt |
З когорти репресованих бандуристів / О. Гуржій, Л. Капітан // Краєзнавство. — 2018. — № 3. — С. 235-237. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT guržíjo zkogortirepresovanihbanduristív AT kapítanl zkogortirepresovanihbanduristív |
| first_indexed |
2025-07-15T04:06:04Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:06:04Z |
| _version_ |
1837684348298461184 |
| fulltext |
235
Олександр Гуржій (м. Київ), Лариса Капітан (м. Ужгород)
З когорти репресованих бандуристів
Рец. на: Силка О.З., Синявська Л.І. Бандури пісня недоспівана… або суспільний виклик
Михайла Злобинця»: наукове видання. – Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2017. – 246 с.
Національно-патріотична тематика науко-
вих історичних досліджень значно актуалізува-
лися в сучасних кризових умовах. Російська
агресія покликала до життя новий сплеск на-
ціонального самоусвідомлення та осмислення
власних культурних надбань. Тому звернення
авторами рецензованого видання до проблеми
українського бандурного мистецтва цілком від-
повідає сучасним викликам.
Творчість виконавців на
бан дурі протягом століть та й
сьогодні залишається унікаль-
ним явищем українського со-
ціокультурного середовища,
однією із оригінальних візиток
українців у світі. Більше того,
бандурне мистецтво відобра-
жає складну панораму різноп-
ланових тенденцій своєї епохи,
тобто є транслятором історич-
ної пам’яті. Воно репрезентує
національну самобутність укра-
їнців зі своєрідним віддзерка-
ленням української «картини
світу», з притаманним їй мо-
рально-етичним характером.
Бандуристи безумовно сприяли й збереженню
традицій духовного життя народу, слугуючи по-
казником національної ідентичності. Тому не
дивно, що народні співці неодноразово потрап-
ляли в опалу пануючих на українських землях
імперій та ідеологій, фізично знищувались.
Так, встановлення в Україні більшовицького
режиму зумовило витіснення або підміну тради-
ційної бандури іншими інструментами (на кшталт
балалайки чи гармошки) та цензуру репертуару
співців. Згодом контроль перетворився на то-
тальне переслідування та репресії проти носіїв
названої музичної традиції. Бандуристів звину-
вачували в керівництві або участі у «контррево-
люційній націоналістичній організації».
Однією із жертв радянської репресивної ма-
шини став культурно-освітній діяч, поет, органі-
затор і керівник ансамблю бандуристів, майстер
з виготовлення бандур, автор «Самовчителя гри
на кобзі або бандурі», збірника творів для цього
інструменту Михайло Злобинець (кобзар До-
монтович). Незважаючи на те, що його особис-
тість була досить популярною у культурно-ос-
вітніх колах України першої третини ХХ ст.,
постать Злобинця залишається малодослідже-
ною, а його ім’я нині згадують лише побіжно, у
контексті інших подій.
У зв’язку з цим книга членів
Національної спілки крає знав -
ців України, доктора історич-
них наук, професора Черкасько -
го національного університету
імені Богдана Хмельницького
Лариси Синявської та канди-
дата історичних наук, доцента
Національного університету
харчових технологій Оксани
Силки «Бандури пісня недоспі-
вана… або суспільний виклик
Михайла Злобинця» має важ-
ливе пізнавальне та практичне
значення. Автори унікального
краєзнавчого дослідження на
основі ретельного опрацюван -
ня значного масиву архівних документів (біль-
шість яких вперше введено до наукового обігу),
спогадів та інших джерел висвітлили життєвий
шлях Михайла Злобинця.
Джерельною основою книги стали різнома-
нітні, хоча і нечисельні за видовою та змістов-
ною ознакою, документи. Залежно від поход-
ження, методу вивчення та форми відображення
історичних реалій, слід виділити наступні види
використаних джерел: неопубліковані архівні
документи, які зберігаються у Державному ар-
хіві м. Києва, Центральному державному архіві
вищих органів влади та управління України,
Центральному архіві міністерства оборони Ро-
сійської Федерації та Державному архіві Черка-
ської області, матеріали особистого походження
(спогади), звіти Золотоніського повітового зем-
ства Полтавської губернії, літературна спадщина
236
М. Злобинця, довідникові видання Полтавської
губернії, агітаційні листівки громадсько-полі-
тичної організації «Українська Золотоніська
Громада», секретарем якої був Михайло Олек-
сандрович (такі агітки зберігаються у Росій-
ській національній бібліотеці ім. М. Салтикова-
Щедріна (м. Санкт-Петербург, Росія), примірники
газети «Вільне слово» (м. Золотоноша), ініціа-
тором випуску якої був М. Злобинець, мате-
ріали Золотоніського та Домонтівського крає -
знавчих музеїв, світлини з приватних архівів
золотонісців.
Структура видання складається з: поперед-
нього слова доктора історичних наук, профе-
сора, завідувача кафедри українознавства На-
ціонального університету харчових технологій
Н. Левицької «Феномен українського кобзар-
ства»; переліку основних дат життя М. Зло-
бинця, біографічного нарису про його особу,
бібліографії праць митця (1905–2012 рр.), част -
кової антології опублікованих студій та рецензій
на них.
Слід наголосити, що автори, окрім спроби
реконструкції життєвого, педагогічного, громад-
ського та культурного життя М. Злобинця,
вперше зібрали наявні тексти його музичної,
педагогічної та науково-популярної спадщини
(37 позицій). Підкреслимо, що переважна час-
тина літературної спадщини М. Злобинця перед-
руковується і подається у авторській редакції.
Позитивним, на нашу думку, є намагання
авторів книги сприяти набуттю читачами ком-
плексних знань із проблем суспільно-політич-
ного та культурно-освітнього руху на Золотоні-
щині у період Національно-визвольних змагань
через персоналістичний вимір. Так, Михайло
Олександрович був не лише педагогом, письмен-
ником і кобзарем, а й активним громадським дія-
чем доби Української революції 1917–1921 рр.
Він очолював товариство «Просвіта», заснував
газети «Вільне слово» та «Вісті «Просвіти».
Поряд з мистецькою діяльністю Михайло До-
монтович опублікував кілька політичних праць:
про доцільність автономії України, про здобутки
Французької революції, «Землякам малоросам
од українців», «Нарис про Український рух в
Золотоніському повіті» та інші. У його поезіях
часто відстоювалися українські державницькі
ідеали, а у репертуарі звучали пісні із сатирою
на тогочасну судову систему. Неординарність
постаті «інтелігентного кобзаря» звичайно не
могла не привернути увагу представників тота-
літарної радянської системи. Вже наприкінці
1920-х років Михайла Олександровича незаконно
репресували і незабаром стратили у заслан ні
(1937 р.).
На нашу думку, представлене видання є ори-
гінальною комплексною працею і важливим
доробком у справу відновлення історичної спра-
ведливості щодо незаконно репресованих укра-
їнських культурних і громадських діячів.
Безперечно позитивним моментом рецензо-
ваної роботи є авторські коментарі. Вони вигля-
дають логічними і необхідними у сприйнятті та
розумінні особливостей спадщини М. Злобинця.
Велике значення має ілюстративний мате-
ріал – фотознімки та копії титульних сторінок
видань Михайла Домонтовича. При цьому значну
цінність мають, вміщені у виданні колективні
фото, на яких можна побачити інших видатних
громадських і політичних діячів, а також банду-
ристів першої третини ХХ ст. Вони містять до-
даткову інформацію для подальших наукових
розвідок.
Пропоноване видання Л. Синявської та
О. Сил ки є вдалою спробою узагальнення чис-
ленних друкованих напрацювань М. Злобинця,
бібліографічними засобами представити його
багатий творчий доробок.
Звичайно, годі чекати, що рецензоване ви-
дання у повній мірі розкриває всі аспекти життя
складної, глибокої та багатопланової особис-
тості Михайла Олександровича. Так, автори
уникли окремих аспектів щодо визначення й
окреслення ролі культурних осередків Золото-
ноші, Домантова та Києва в процесі формування
особистості М. Злобинця; висновків про вплив
кобзарської та культурно-громадської діяльності
М. Злобинця на суспільну свідомість тогочас-
ного суспільства, принаймні золотоніського та
історіографічних оцінок здобутків; М. Злобинця
в сучасній російській історіографії, зокрема у
частині поглядів на репресованих у 1930-ті роки
українців.
Однак, зазначене не становить той компо-
нент, без якого втрачається комплексне розу-
міння процесів формування та особливостей ді-
яльності багатопланової постаті М. Злобинця.
Автори-укладачі планують розширювати та
поглиблювати своє дослідження у кількох на-
прямах. По-перше, це ознайомлення наукового
та громадського загалу із життям, громадською
3 ’2018Олександр Гуржій, Лариса Капітан К Р А Є З Н А В С Т В О
З когорти репресованих бандуристів
237
діяльністю та творчими здобутками сестри Ми-
хайла Олександровича – Марії Олександрівни
Злобинець, у заміжжі Лук’яненко (1891–1960 рр.).
А це варто здійснити, бо вона, закінчивши жі-
ночу гімназію в Золотоноші, вступила до при-
ватного жіночого медичного інституту в Києві,
згодом – до Київського інституту народної ос-
віти, де спеціалізувалася з історії. Після Другої
світової війни викладала математику в гімназії
у таборі для переміщених осіб біля Мюнхена.
З уст старших жінок з різних частин України, які
перебували в таборах, записала казки, деякі з
них опублікувала під назвою «Українські на-
родні казки» (Новий Ульм, 1947). У 1948 р. пе-
реїхала в Сполучене Королівство і поселилася в
північно-західній Англії. Спочатку жила в Прес-
тоні, а відтак у Рочдейлі. У 1949 р. ініціювала
створення в Рочдейлі гуртка Організації Україн-
ських Жінок у Великій Британії (ОУЖ), і стала
першою головою гуртка, який очолювала про-
тягом трьох років. У співпраці з о. Юстином Гір-
няком і Антоном Лук’яненком, з червня 1950 р.
до 1952 р. запровадила у власному домі перший
у Сполученому Королівстві суботній україн-
ський дитячий садок. У 1954–1955 рр. вона вже
перша вчителька суботньої школи українознав-
ства при відділі СУБ у Рочдейлі, проводила ко-
роткі курси для виховательок українських дитя-
чих садків (1954 р. у Бері, 1957 р. в Рочдейлі),
а також була автором допоміжних матеріалів з
дошкільного виховання. На додаток до виховної
роботи з дітьми, у 1952–1953 рр. в Рочдейлі чи-
тала лекції з історії України для дорослих сту-
дентів Інституту Заочного Навчання (заснова-
ного Українським Вільним Університетом).
По-друге – це відновлення персонального
списку тих золотонісців, які розділяли захоп-
лення Михайла Олександровича грою зі співами
на бандурі. Адже на переконання сучасних музи-
кознавців ансамбль М. Злобинця у 1920–1923 рр.
досягнув значного мистецького рівня і виховав
багато досвідчених бандуристів, які потім стали
організаторами та керівниками самодіяльних ко-
лективів. На сьогодні О. Силка та Л. Синявська
працюють над вивченням біографії одного із
учнів М. Злобинця – Марка Васильовича Міша-
лова (1903–1995 рр.) – науковця, викладача, ви-
давця, знавця бандурної музики і справи. Також
маємо інформацію ще про одного учня М. Зло-
бинця Павла Носяру, який після подій Другої
світової війни проживав у Австралії, в Мель-
бурні.
Варто зазначити, що 7 вересня 2018 р. за
рішенням конкурсної комісії з присудження
Черкаської обласної краєзнавчої премії імені
Михайла Максимовича рецензована монографія
була визнана кращою у номінації праць колек-
тивних авторів. У свою чергу, О. Силка та Л. Си-
нявська виступили ініціаторами встановлення
меморіальної дошки Михайлу Злобинцю у м.
Золотоноша Черкаської області, вшановуючи
його внесок у розвиток кобзарського мистецтва
та здобутки на педагогічній ниві.
Підсумовуючи стислий огляд даного ви-
дання, хотілося б ще раз наголосити, що воно є
вагомим доробком у справі вивчення історії
Золотоніщини в цілому, гарним поповненням
біографістики України, вдалим з’ясуванням дея-
ких малодосліджених аспектів бандурознавства,
а також принциповою конкретикою розкриття
проблеми репресованих українських культурних
та громадських діячів. Рецензована праця справ-
ляє позитивне враження і ретельністю підібра-
них документальних матеріалів, достовірністю
та ґрунтовністю історико-біографічного нарису,
а також вмілим оформленням.
|