Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу)

Вивчення відбитків рослин на керамічному посуді — традиційний метод археоботанічного дослідження. Виготовлення силіконових реплік відбитків і використання сканувального електронного мікроскопа суттєво підвищують точність видових визначень. Результати застосування цих нових технологій у вивченні кера...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
Hauptverfasser:	Гаскевич, Д.Л., Ендо, Е., Насу, Х.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2020
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Археологія і природничі науки
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169460
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу) / Д.Л. Гаскевич, Е. Ендо, Х. Насу // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 1 (34). — С. 181-191. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169460
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1694602020-06-14T01:26:38Z Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу) Гаскевич, Д.Л. Ендо, Е. Насу, Х. Археологія і природничі науки Вивчення відбитків рослин на керамічному посуді — традиційний метод археоботанічного дослідження. Виготовлення силіконових реплік відбитків і використання сканувального електронного мікроскопа суттєво підвищують точність видових визначень. Результати застосування цих нових технологій у вивченні керамічної колекції поселення Базьків Острів ставлять під сумнів усталені погляди щодо господарства мешканців Побужжя VI тис. до н. е. The study of impressions of plants in ancient pottery is one of the traditional methods of archaeobotanical research. Twenty years ago, Halina Pashkevych identified traces of a few cultivated species on the potsherds of the Buh-Dnister culture (BDC) from the Southern Buh River basin based on naked-eye observations (Pashkevich 2000; Kotova 2002). In particular, impressions of grains of Triticum monococcum and Triticum dicoccum were found on the surface of some vessels from the Bazkiv Ostriv site, excavated by Valentyn Danylenko in 1959. 2020 Article Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу) / Д.Л. Гаскевич, Е. Ендо, Х. Насу // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 1 (34). — С. 181-191. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2227-4952 DOI: https://doi.org/10.37445/adiu.2020.01.11 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169460 [903.23:561](282.247.318)”634” uk Археологія і давня історія України Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки
spellingShingle	Археологія і природничі науки Археологія і природничі науки Гаскевич, Д.Л. Ендо, Е. Насу, Х. Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу) Археологія і давня історія України
description	Вивчення відбитків рослин на керамічному посуді — традиційний метод археоботанічного дослідження. Виготовлення силіконових реплік відбитків і використання сканувального електронного мікроскопа суттєво підвищують точність видових визначень. Результати застосування цих нових технологій у вивченні керамічної колекції поселення Базьків Острів ставлять під сумнів усталені погляди щодо господарства мешканців Побужжя VI тис. до н. е.
format	Article
author	Гаскевич, Д.Л. Ендо, Е. Насу, Х.
author_facet	Гаскевич, Д.Л. Ендо, Е. Насу, Х.
author_sort	Гаскевич, Д.Л.
title	Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу)
title_short	Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу)
title_full	Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу)
title_fullStr	Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу)
title_full_unstemmed	Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу)
title_sort	нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення базьків острів на південному бузі (з використанням replica-sem методу)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Археологія і природничі науки
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169460
citation_txt	Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу) / Д.Л. Гаскевич, Е. Ендо, Х. Насу // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2020. — Вип. 1 (34). — С. 181-191. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT gaskevičdl novíarheobotaníčnídoslídžennâkeramíkisubneolítičnogoposelennâbazʹkívostrívnapívdennomubuzízvikoristannâmreplicasemmetodu AT endoe novíarheobotaníčnídoslídžennâkeramíkisubneolítičnogoposelennâbazʹkívostrívnapívdennomubuzízvikoristannâmreplicasemmetodu AT nasuh novíarheobotaníčnídoslídžennâkeramíkisubneolítičnogoposelennâbazʹkívostrívnapívdennomubuzízvikoristannâmreplicasemmetodu
first_indexed	2025-07-15T04:16:44Z
last_indexed	2025-07-15T04:16:44Z
_version_	1837685019399684096
fulltext	181ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) УДК [903.23:561](282.247.318)”634” DOI: 10.37445/adiu.2020.01.11 Д. Л. Гаскевич, Е. Ендо, Х. Насу ноВі АрхеоботАніЧні дослідженнЯ керАМіки сУбнеолітиЧного поселеннЯ бАЗькіВ остріВ нА піВденноМУ бУЗі (з використанням replica-Sem методу) археологія і Природничі науки Вивчення відбитків рослин на керамічному посуді — традиційний метод археоботанічного дослідження. Виготовлення силіконових реплік відбитків і використання сканувального елект- ронного мікроскопа суттєво підвищують точність видових визначень. Результати застосування цих нових технологій у вивченні керамічної колекції поселення Базьків Острів ставлять під сумнів ус- талені погляди щодо господарства мешканців По- бужжя VI тис. до н. е. ключові слова: поширення хліборобства, суб- неоліт, буго-дністровська культура, відбитки на кераміці. ВстУп Упродовж десятиліть питання про час і на- прямки поширення відтворювального госпо- дарства на півдні Східної європи викликає запеклі дискусії. Припущення про винятково ранній початок хліборобства на території Ук- раїни порівняно з сусідніми регіонами вису- нув в. М. Даниленко піввіку тому (Даниленко 1969). Ці погляди розвинули після ідентифі- кації зерен культурних рослин за відбитками на керамічному посуді, час побутування якого визначили як друга половина VII тис. до н. е. (Пашкевич 2000; Котова 2002). Проте обидві складові цього висновку — визначення видів і датування кераміки — викликають обґрунто- вані сумніви. Останнім часом стає все очевиднішим, що практично неможливо впевнено визначити вид рослини на підставі звичайного огляду її відбитків на кераміці чи за пластиліновими зліпками їх неозброєним оком. Особливо це стосується ідентифікації рослин з дрібними зернами. зокрема, уже висловлювалися сум- ніви щодо ідентифікації відбитків проса на ке- раміці початку ІІІ тис. до н. е. з території Ук- раїни, адже схожі сліди лишають і дикі злаки, зокрема Echinochloa, відома як плоскуха, або куряче просо (Stevens et al. 2016, p. 1545). Що ж до датування кераміки з відбитками, то за- звичай це робиться, виходячи з її типології та технологічних прикмет, що уможливлює від- нести посудину до певної археологічної куль- тури і періоду, відтак, приблизно визначити її вік. Однак абсолютна хронологія та періоди- зація більшості неолітичних культур України є суперечливою (Гаскевич 2007; 2013; 2014; Motuzaite-Matuzeviciute 2013). за цих обставин єдиним незаперечним свід- ченням хліборобства є рештки культурних рос- лин. Нині на території України найранішими такими знахідками є обвуглені зерна пшениці, ячменю, сочевиці, гороху та льону з поселення культури лінійно-стрічкової кераміки (КЛСК) Ратнів 2, датовані AMS радіовуглецевими датами в проміжку 5471—5230 рр. до н. е. 1 (Motuzaite-Matuzeviciute, Telizhenko 2016), а також обвуглені зерна пшениці та гороху, знайдені понад 60 р. тому в двох горщиках цієї культури у відомому похованні в Незвисько (Пассек, черныш 1963, с. 20). через це однією з основних цілей нових археоботанічних дослід- жень мають стати відповіді на два запитання: чи дійсно доместиковані рослини вирощували на території України ще до появи тут прийшлих фермерів КЛСК і чи з’явилися вони за межами ареалу цієї культури під впливом її носіїв? 1. Тут і далі календарні дати отримано з вико- ристанням програми OxCal 4.3.2 (Bronk Ramsey 2017) і атмосферної калібраційної кривої IntCal13 (Reimer et al. 2013) і наведено для базової ймовір- ності 95,4 % (2σ).© Д. Л. ГАСКЕвИч, Е. ЕНДО, Х. НАСУ, 2020 182 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Археологія і природничі науки Спробу відповісти на поставлені запитан- ня здійснено в рамках спільного японсько-ук- раїнського археоботанічного проекту, реалізо- ваного у 2016—2019 рр. 1 в основу дослідження покладено Replica-SEM метод — удосконале- ний спосіб вивчення відбитків зерен на кера- мічному посуді через одержання силіконових реплік їх, які вивчають за допомогою елект- ронного сканувального мікроскопа. звернення до цього методу зумовлено необхідністю архе- оботанічного вивчення значного масиву ма- теріалів з давно розкопаних пам’яток, зокрема, нині знищених людиною чи природою, а також з пам’яток, представлених тільки підйомним матеріалом, що виключає можливість застосу- вати інші методи, як флотація. У контексті сформульованих запитань, що чекають на відповідь, на особливу увагу за- слуговують археоботанічні дослідження ма- теріалів буго-дністровської культури (бДК) з поселення базьків Острів, що зберігаються в Наукових фондах Інституту археології НАН України (колекція 433). По-перше, нині ця пам’ятка є найкраще датованим поселенням культури, до всього, її дати вказують і на час, що передував КЛСК, і синхронний їй (відей- ко, Ковалюх 1998; Котова 2002; Haskevych et al. 2019). По-друге, кілька відбитків зернівок культурних рослин на посудині базькова Ос- трова визначила Г. О. Пашкевич 20 р. тому (2000, с. 405, табл. 1). Урешті, на пам’ятці ви- явлено фрагменти двох посудин КЛСК, а та- кож семи посудин з розписом та зафарбованою поверхнею, що засвідчили контакти мешкан- ців поселення з носіями хліборобських культур середнього неоліту Центральної європи (Дани- ленко 1969, с. 66, рис. 16: 6, 12, 13; с. 68, рис. 19: 1, 2, 4; Гаскевич 2017а). поселеннЯ бАЗькіВ остріВ Пам’ятку (рис. 1) на однойменному острові посеред порожистої ділянки р. Південний буг неподалік с. Скибинці Тростянецького р-ну вінницької обл. дослідив в. М. Даниленко у 1959 р. Розкопки на площі понад 300 м2 дали численні матеріали бДК і меншу кількість знахідок трипільської культури. залишки не- олітичного часу утворювали кілька скупчень, що складалися з уламків кераміки, крем’яних виробів, кісток тварин і мушель молюсків Unio (Даниленко 1969, с. 62—70). Невдовзі після за- вершення розкопок острів затопило водосхови- ще Глибочанської ГЕС. за зразками кісток з поселення у Київській радіовуглецевій лабораторії у 1998—2001 рр. 1. Учасники проекту: Е. Ендо, Д. Кунікіта, Х. Насу, М. Ю. відейко, Д. Л. Гаскевич, О. О. Яневич. Ро- боту здійснено за фінансування японської Про- грами грантів для підтримки наукових дослід- жень (проект KAKENHI 16K03166, провідний дослідник — др. Ейко Ендо). одержано сім дат (Котова 2002, с. 103, 104). У рамках згаданого археоботанічного проекту у 2019 р. ще сім дат отримано в лабораторії Токійського університету за зразками органіки у складі тіста керамічного посуду та нагару на його поверхні (Haskevych et al. 2019). зістав- лення цих дат, вивчення архівних джерел і керамічних знахідок засвідчили щонайменше п’ять імовірних епізодів заселення острова між серединою VII та кінцем IV тис. до н. е. — в часи фінального мезоліту, раннього та пізньо- го неоліту, енеолітичної трипільської культу- ри етапів BІ і СII. Однак на різних ділянках розкопу матеріали цих епізодів були значною мірою перемішані, що унеможливлює впевнено визначати вік посуду бДК за глибиною заля- гання та стратиграфією (Гаскевич 2017b). історіЯ дослідженнЯ Відбит- кіВ рослин нА керАМіЦі бдк Уперше «відбиток зернівки злаку» на посу- дині з поселення Миколина брояка побіжно згадав у статті в. М. Даниленко (1960, с. 6) як один з доказів на користь хліборобства неолі- тичного населення Побужжя. рис. 1. Пам’ятка базьків Острів на карті буго-Дніс- терського регіону 183ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е., Насу, Х. Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення... Пізніше порівняно численні відбитки пше- ниць однозернянки, двозернянки та спельти, а також сумнівні відбитки плівчастого ячменю та проса виявила з. в. Янушевич на кераміці буго-дністровських пам’яток Подністер’я Соро- ка ІІ, шар 1; Сорока ІІІ; Сорока І, шар 1; Соро- ка V, досліджених в. І. Маркевичем у 1950— 1960-х рр. (Янушевич, Маркевич 1970, табл. 1; Маркевич 1974, с. 153, табл. 8; Янушевич 1976, с. 32, табл. 6). Наприкінці ХХ ст. цілеспрямоване масштаб- не археоботанічне опрацювання неолітичного посуду Побужжя здійснила Г. О. Пашкевич у тісній співпраці з Н. С. Котовою. за опублі- кованими даними, вони вивчили матеріали 18 пам’яток, що зберігаються в Наукових фон- дах ІА НАНУ (Пашкевич 2000, с. 405, 406). Але назви пам’яток і результати дослідження наведено лише для восьми поселень бДК лі- состепового Побужжя, а саме, базьків Острів, зяньківці ІІ, Миколина брояка, Глинське І, Сокільці ІІ, Сокільці VI, Шимановське ІІ, Шу- милів-чернятка. На кераміці з них виявлено 16 слідів, інтерпретованих як відбитки куль- турних рослин: пшениць однозернянки, дво- зернянки і спельти, плівчастого ячменю, про- са, а також сумнівні відбитки льону (Пашкевич 2000, с. 405—407; Котова, Пашкевич 2002, с. 106—107). завважимо, що вказане Г. О. Паш- кевич загальне число в 1200 переглянутих уламків кераміки з названих пам’яток (Пашке- вич 2000, с. 405, табл. 1) є суттєво меншим за кількість фрагментів у відповідних колекціях, як то встановлено в 2016—2018 рр. одним з ав- торів цієї статті (Д. Г.). Можливо, це пов’язано з тим, що дослідниця при підрахунку вважала за одиницю не лише кожен уламок з відповід- ним шифром, а й склейки з кількох фрагментів або навіть повністю реставровані посудини. Результати археоботанічного вивчення кера- міки базькова Острова Г. О. Пашкевич подала вкрай лаконічно. загалом дослідниця огляну- ла 553 фрагменти посуду бДК з цієї пам’ятки і зафіксувала чотири відбитки культурних рос- лин (однієї зернівки пшениці однозернянки Triticum monococcum і трьох зернівок пшениці двозернянки Triticum dicoccum), а також відби- ток мишія Setaria sp. і відбиток, імовірно, злаку (Пашкевич 2000, с. 405, табл. 1; Котова, Паш- кевич 2002, с. 107, 109, табл. 2). Н. С. Котова віднесла відповідні посудини до другого періо- ду культури, за власною періодизацією. Проте опубліковані дані унеможливлюють ідентифі- кувати ні конкретні фрагменти з відбитками, ні посудини, від яких вони походили. через це ав- тори цієї статті звернулися до Г. О. Пашкевич за додатковою інформацією, яку вона люб’язно надала. за робочими нотатками дослідниці вдалося встановити інвентарні номери фраг- ментів з визначеними нею відбитками, номери квадратів і глибину їх залягання. Також вони містять опис і метричні параметри відбитків (у трьох випадках — ще й схематичний рисунок), а також дані про їхню локалізацію на черепках і коротку характеристику цих уламків (табл. 1). Ці нотатки дали чіткі орієнтири для пошуку відповідних уламків у колекції пам’ятки, що уможливило повторно вивчити раніше вияв- лені сліди на їхній поверхні. Крім цього, ми наново передивилися всі фрагменти посуду з колекції 433 з метою пошуку інших відбитків культурних рослин. replica-Sem Метод використаний в роботі метод дослідження полягає у поєднанні двох процедур: створен- ня реплік з використанням силіконової смоли та спостереження за допомогою сканувального електронного мікроскопа. вперше цей метод за- пропонували Т. Ушино і Х. Тагава для вивчен- ня різних за походженням слідів, залишених на поверхні керамічного посуду (Ushino, Tagawa 1991). Пізніше й. Хіса та М. Катада спеціально адаптували його для неруйнівного дослідження відбитків насіння рослин (Hisa, Katada 2005). Процедура застосування методу зводиться до послідовного виконання таких дій. Таблиця 1. базьків Острів. відбитки рослин, визначені у 1999 р. (за нотатками в робочих зошитах Г. О. Пашкевич) Інв. № Кв. Гл., м частина посудини Поверхня фраг- мента Опис відбитка (цитата) вид рослини 198 ч/15 0,7 вінце внутрішня «Якийсь відбиток приблизно 3 мм, дещо видовжений» злак? 33 Я/14 0,9 Стінка без орнаменту внутрішня — Мишій або ще- тинник Setaria sp. 298 Ю/4 0,7 Те саме зовнішня, злам «Схоже на відбиток 2-х зернівок T. d., що лежать одна на іншій. 7,0 × 2 мм. Та на зламі — відби- ток зернівки T.d.? 8,0 × 2,0 мм» Пшениця двозернянка Tr. dicoccum 877 РС/2—3 0,5 Те саме зовнішня «відбиток зернівки T. mon. — дуже гарний. 7,8 × 2,8 мм» Пшениця од- нозернянка Tr. monococcum 184 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Археологія і природничі науки 1. Ретельний огляд неозброєним оком внут- рішньої і зовнішньої поверхонь, а також зламів фрагментів посуду з метою виявлення можли- вих відбитків частин рослин, придатних для подальшого видового визначення (в першу чергу, насінин). 2. видалення седименту зсередини відбитка та з поверхні черепка навколо нього за допомо- гою м’якої щітки, пензля та спринцівки. 3. Опис і фотографування уламка для точної фіксації його облікових даних, параметрів і ти- пологічних особливостей. 4. Нанесення швидко висихаючої антиад- гезивної речовини (5%-й розчин синтетичної акрилової смоли Paraloid B-72 в ацетоні) всере- дині і навколо відбитка для захисту поверхні кераміки. 5. заповнення порожнини відбитка силіко- новим наповнювачем полімеризаційного типу (у нашому разі — силіконова маса для зняття відбитків зубів Tokuyama Fit Tester, Tokuyama Dental Inc., Японія). 6. видалення вилитої позитивної копії від- битка (репліки) після її затвердіння. 7. Очищення поверхні кераміки всередині та навколо відбитка 100 % ацетоном для видален- ня Paraloid B-72. 8. вивчення репліки за допомогою скану- вального електронного мікроскопа (KEYENCE VE-8800, що належить Науково-дослідному інс- титуту досліджень давньої історії Японії Універ- ситету Мейджі, Токіо, Японія) для визначення оригінального об’єкта, що лишив відбиток. Отже, з одного боку, використання силікону уможливлює, не пошкоджуючи знахідку, одер- жати точну репліку навіть відбитків складної форми, що заходять під поверхню черепка, чого не можна зробити за допомогою пластиліну, який використовувався раніше (рис. 2). з іншо- го боку, розгляд репліки за значного збільшен- ня (500× і більше) уможливлює визначити вид на підставі не лише розміру та форми насіни- ни, а й за анатомічно деталізованою фактурою її поверхні. відтак, результати визначення є надійнішими, ніж то при огляді відбитків неоз- броєним оком і вивченні обвуглених зернівок, форму та поверхню яких спотворено спершу тепловим впливом, а згодом — тривалим пере- буванням у землі. реЗУльтАти дослідженнЯ загалом у процесі роботи з матеріалами базькова Острова ми оглянули всі наявні в ко- лекції № 433 уламки кераміки — 701 фрагмент від 90 посудин, а саме: 668 уламків від 81 посу- дини бДК, дев’ять — від двох посудин КЛСК, 21 — від шести посудин трипільської культури і три — від посудини невизначеного часу. всьо- го виявлено 24 сліди, що нагадують відбитки культурних рослин або були інтерпретовані як відбитки таких рослин раніше. Їх зафіксовано на 21 фрагменті від 16 посудин бДК (табл. 2), зарахованих в. М. Даниленком до кераміки скибинецького, самчинського та савранського типів. У рамках реалізації проекту в радіовуг- рис. 2. Схеми одержання реплік відбитків з використанням пластиліну та силікону. біла стрілка — напрям руху, чорна стрілка — прикладання зусилля 185ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е., Насу, Х. Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення... Та бл иц я 2. б аз ьк ів О ст рі в. Р ез ул ьт ат и ви вч ен ня р еп лі к, з ро бл ен их у 2 01 6 і 2 01 7 рр . № р еп лі ки К ва др ат Гл иб ин а Ін ве нт ар - ни й № К ол ек ці й- ни й № П ос уд и- на № ч ас ти на по су ди ни П ов ер хн я ф ра гм ен та О б’є кт , щ о ли ш ив ві дб ит ок ви д П ри мі тк и B zk -0 01 Ш /7 0, 83 б. № 28 8 22 Ст ін ка вн ут рі ш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 00 2 Ш /7 0, 5 б. № 29 8 22 Ст ін ка з л ам К ом ах а? Н е ви зн ач ен о — Bz k- 00 3 Ш /7 0, 85 42 2 29 2 22 в ін це зо вн іш ня Н ас ін ин а cf . S am bu cu s — Bz k- 00 4 Ш /7 0, 5 б. № 29 8 22 Ст ін ка з о вн іш ня Н ас ін ин а cf . S am bu cu s — Bz k- 00 5 Я /4 0, 9 40 44 6 43 Ст ін ка з о вн іш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 00 6 б ’ /4 б. г л. 1 7 1 Ст ін ка вн ут рі ш ня П ол ов а? Po ac ea e? — B zk -0 07 С/ 3 0, 5 87 7 72 5 Ст ін ка з о вн іш ня Гі ло чк а аб о де ре в’ ян а тр іс ка ? Н е ви зн ач ен о зе рн ів ка T r. m on oc oc cu m , з а Г. О . П аш ке ви ч Bz k- 00 8 в ’ /1 3 0, 8 1 53 7 51 Ст ін ка вн ут рі ш ня Гі ло чк а? Н е ви зн ач ен о — Bz k- 00 9 Г/ 6 0, 7 42 6 40 7 40 Ст ін ка в н ут рі ш ня Н ас ін ин а? Н е ви зн ач ен о — Bz k- 01 0 ф /2 0, 55 44 22 7 17 Ст ін ка зо вн іш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 01 1 Т/ 4 0, 62 37 9 23 7 17 Ст ін ка в н ут рі ш ня Н ас ін ин а Н е ви зн ач ен о — Bz k- 01 2 Х/ 2 0, 9— 1, 0 75 3 23 1 17 Ст ін ка в н ут рі ш ня Н ас ін ин а Н е ви зн ач ен о — Bz k- 01 3 Р/ 4 0, 8 8 81 6 Ст ін ка в н ут рі ш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 01 4 О /1 0, 8 б. № 78 6 в і нц е вн ут рі ш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 01 5 Я /3 0, 9— 1, 0 40 50 5 48 Ст ін ка з о вн іш ня Ра вл ик Н е ви зн ач ен о — Bz k- 01 6 Я /3 0, 9— 1, 0 40 50 5 48 Ст ін ка з о вн іш ня Ра вл ик Н е ви зн ач ен о — Bz k- 01 7 ч /1 5 0, 7 37 25 9 19 Ст ін ка зл ам Ра вл ик Н е ви зн ач ен о зр об ле но з а ві зу ал ьн о ви зн ач ен им ві дб ит ко м му ш лі м ол ю ск а Bz k- 01 8 Ц /4 0, 7 6 12 8 7 Ст ін ка в н ут рі ш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 01 9 Г/ 2 0, 6 б. № 39 4 39 в і нц е вн ут рі ш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 02 0 в ’ /1 2 0, 8 б. № 44 1 42 Ст ін ка вн ут рі ш ня Н ас ін ин а Н е ви зн ач ен о — Bz k- 02 1 Щ /1 0 0, 6 б. № 14 6 8 Ст ін ка з о вн іш ня Н е ви зн ач ен о — — Bz k- 02 2 А’ /5 0, 5 44 59 7 66 Ст ін ка з л ам Ра вл ик Н е ви зн ач ен о — Bz k- 02 3- 1 Ю /4 0, 7 29 8 62 3 71 Ст ін ка з л ам Н е ви зн ач ен о — зе рн ів ка T r. d ic oc cu m , з а Г. О . П аш - ке ви ч Bz k- 02 3- 2 Ю /4 0, 7 29 8 62 3 71 Ст ін ка з о вн іш ня Н е ви зн ач ен о — Д ві з ер ні вк и Tr . d ic oc cu m , з а Г. О . П аш ке ви ч Bz k- 02 4 ч /1 5 0, 7 19 8 65 3 81 в ін це вн ут рі ш ня Н е ви зн ач ен о — зе рн ів ка з ла ку (? ), за Г . О . П аш ке ви ч п ри м іт ка : б . г л. — б ез п оз на че нн я гл иб ин и; б . № — б ез п оз на че нн я ін ве нт ар но го н ом ер а. 186 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Археологія і природничі науки рис. 3. базьків Острів. SEM-зображення реплік відбитків на кераміці 18�ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е., Насу, Х. Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення... лецевій лабораторії музею Токійського універ- ситету для трьох з цих посудин за зразками органічних включень у їхній керамічній масі та нагару на їхній поверхні отримано чотири AMS дати. виготовлення 24 силіконових реплік і до- слідження їх з використанням сканувального електронного мікроскопа (рис. 3) уможливи- ли визначити достовірно лише один вид рос- лини (табл. 2). Це відбитки насінин бузини cf. Sambucus (Bzk-003, Bzk-004), виявлені на двох уламках стінок посудини 22, прикрашеної на зрізі вінець наколами, а на тулубі — ком- позицією з тонких прокреслених діагональ- них ліній, що утворюють вертикальний зигзаг (рис. 4). Дослідник пам’ятки зарахував цю по- судину до найранішого — скибинецького — шару пам’ятки (Даниленко 1969, с. 70, рис. 24: 5), Н. С. Котова — до нижнього шару посе- лення, співвіднесеного нею з раннім періодом бДК, за її періодизацією цієї культури (Котова 2002, с. 163, рис. 39: 1). Календарне значен- ня нової AMS дати цієї посудини (TKA-20831: 6625 ± 25 BP) має діапазон 5621—5514 рр. до н. е. (Haskevych et al. 2019). Ще одну репліку було інтерпретовано як позитивну копію можливого відбитка полови, ймовірно, якоїсь невизначеної до виду злако- вої рослини (Bzk-006). Цей слід зафіксовано на поверхні посудини 1, прикрашеної харак- терним орнаментом кераміки самчинського типу — лініями та відбитками, нанесеними рис. 4. базьків Острів. Посудина 22 з відбитками насінин бузини cf. Sambucus 188 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Археологія і природничі науки гребінцевим штампом (рис. 5). Н. С. Котова зарахувала цю посудину до верхнього шару поселення, зіставленого нею з пізнім періодом бДК, за її періодизацією цієї культури (2002, с. 166, рис. 42). Нова AMS дата цієї посудини (TKA-20830: 6855 ± 30 BP) вказує на діапазон 5807—5666 рр. до н. е. (Haskevych et al. 2019). вивчення решти реплік уможливило дійти висновку, що три з них зроблено за відбитками насінин невизначених рослин (Bzk-011, Bzk- 012, Bzk-020), одна — за відбитком, можли- во, насінини невизначеної рослини (Bzk-009), дві — ймовірно, за відбитками гілочок або дерев’яних трісок, що потрапили до кераміч- ної маси посудин (Bzk-007, Bzk-008). У трьох випадках об’єкти, що лишили відбиток, інтер- претовано як мушлі равликів (Bzk-015, Bzk- 016, Bzk-022), в одному — як, імовірно, комаха (Bzk-002). Походження ще 11 слідів за їхніми репліками визначити не вдалося. Привертає увагу, що до числа заглибин не- визначеного походження потрапили два сліди, інтерпретовані Г. О. Пашкевич як відбитки трьох зернівок пшениці двозернянки Tr. dicoc- cum (Bzk-023-1, Bzk-023-2). Ще одна заглиби- на, визначена дослідницею як відбиток зер- рис. 5. базьків Острів. Посудина 1 з відбитками полови? злакової? рослини 189ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е., Насу, Х. Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення... нівки пшениці однозернянки Tr. monococcum, могла лишитися від дерев’яної гілочки або тріски (Bzk-007). за заглибиною на одному з фрагментів (колекційний № 330, інвентарний № 32, кв. Я/14, гл. 0,9 м) від посудини 27, рані- ше визначеною Г. О. Пашкевич як слід зернів- ки мишія (щетинника) Setaria sp., репліку не було зроблено, бо черепок — надто крихкий, що не гарантувало збереженість поверхні від- битка під час виготовлення його позитивної копії. зрештою, одну репліку (Bzk-017) було зроб- лено за заглибиною, яку ще на етапі перегляду матеріалу було визначено як чіткий відбиток мушлі молюска. відповідно, як потенційний об’єкт археоботанічного дослідження він не розглядався, до наведених підрахунків не за- лучався, а його SEM-зображення не включено до рис. 3. ВисноВки застосування Replica-SEM методу до архео- ботанічного вивчення керамічного посуду з ба- гатошарової пам’ятки базьків Острів засвідчи- ло відсутність на ньому достовірних відбитків доместикованих рослин. Не знайдено їх і в ма- теріалах інших пам’яток Побужжя (Endo et al. 2017; Гаскевич та ін. 2018). відтак, попри оче- видну наявність контактів місцевої людності з носіями хліборобських культур, зокрема Кріш і КЛСК, надійних доказів вирощування нею домашніх рослин нині немає. Із цим добре уз- годжується і відсутність у крем’яному інвентарі бДК вкладнів з характерною для серпів залюс- трованістю (Гаскевич 2003, с. 5—6, 13—14). Незмінність традиційних форм господарства мешканців регіону побічно підтверджується і розташуванням частини неолітичних поселень на місцях давніших мезолітичних стоянок (зяньківці ІІ, Мельнична Круча, Ґард, Доб- рянка 3, можливо, базьків Острів і Печера І). відтак, з точки зору моделі неолітизації Маре- ка звелебіла (Zvelebil 1986), місцеву людність слід віднести до мисливців і рибалок, які пере- бували на етапі доступності. в їхній матеріаль- ній культурі вплив сусідніх фермерських груп простежується лише в спорадичному обміні престижними товарами, а також у спробах на- слідувати форму та орнаментацію глиняних посудин західніших культур Кріш, вінча, Са- калхат тощо. відповідно, якщо неолітичними вважати суспільства з відтворювальним госпо- дарством, то бДК, ареал якої знаходився схід- ніше сільськогосподарського фронтіру балка- но-карпатських хліборобів, було б правильніше називати не неолітичною, а паранеолітичною або субнеолітичною культурою. Ці терміни дав- но увійшли до наукового лексикону археологів Польщі, фінляндії та країн східної балтії і мо- жуть застосовуватися й щодо територій Північ- ного Причорномор’я. подЯки Автори статті щиро дякують д-ру біол. наук Галині Олександрівні Пашкевич за люб’язно надану можливість ознайомитися з її робочи- ми нотатками, д-ру Даі Кунікіті за датування зразків кераміки з поселення базьків Острів у радіовуглецевій лабораторії музею Токійського університету, всім співробітникам Наукових фондів Інституту археології НАН України за розуміння та багаторічне сприяння роботі з ма- теріалами пам’яток. літерАтУрА відейко, М. Ю., Ковалюх, М. М. 1998. Ізотопне да- тування пам’яток буго-дністровської культури. Архе- ологічні відкриття в Україні 1997—1998, с. 65-66. Гаскевич, Д. Л. 2003. Крем’яний інвентар неолі- тичних культур України. Автореферат к. і. н. ІА НАН України. Київ. Гаскевич, Д. Л. 2007. Cинхронізація буго-дніс- тровського неоліту та неоліту Центральної євро- пи: Проблема радіовуглецевих дат. в: Gierlach, M., Bakalarska, L. (eds.). Wspуlnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski. Materiały z konferencji zorganizowanej przez Ośrodek Ochrony Dziedzictwa Archeologicznego. Łańcut (26— 28 X 2005 r.). Warszawa: Petit S. C. Lublin, с. 115- 147. Гаскевич, Д. Л. 2013. в. М. Даниленко та періо- дизація неоліту Південного бугу: нові запитання до старих джерел. Археологія, 4, с. 3-17. Гаскевич, Д. Л. 2014. Проблеми радіовуглецевого датування буго-дністровської неолітичної культури. Археологія, 4, с. 3-17. Гаскевич, Д. Л. 2017а. Керамика с росписью в не- олите Южного буга. Stratum plus, 2, с. 231-255. Гаскевич, Д. Л. 2017b. Ревізія стратиграфії посе- лення базьків Острів як основи періодизацій буго- дністровської неолітичної культури. Кам’яна доба України, 17—18, с. 188-215. Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е., Насу, Х., Яневич, О. 2018. Нові дані про землеробство в неоліті України за результатами використання Replica-SEM методу. в: І Всеукраїнський археологічний з’їзд: Програма роботи та анотації доповідей (Ніжин, 23—25 лис- топада 2018 р.). Київ: ІА НАН України, с. 66. Даниленко, в. Н. 1960. Неолит Побужья и вопрос о сложении трипольской культуры. Краткие сооб- щения ИА АН УССР, 9, с. 3-9. Даниленко, в. Н. 1969. Неолит Украины: Главы древней истории Юго-Восточной Европы. Киев: На- укова думка. Котова, Н. С. 2002. Неолитизация Украины. Лу- ганск: Шлях. Котова, Н. С., Пашкевич, Г. А. 2002. Каталог от- печатков культурных растений на керамике неоли- тических культур Украины. в: Котова, Н. С. Неоли- тизация Украины. Луганск: Шлях, с. 106-110. Маркевич, в. И. 1974. Буго-днестровская культу- ра на территории Молдавии. Кишинев: Штиинца. Пассек, Т. С., черныш, Е. К. 1963. Памятники культуры линейно-ленточной керамики на терри- тории СССР. Москва: АН СССР. Свод археологичес- ких источников, б 1-11. Пашкевич, Г. А. 2000. земледелие в степи и лесо- степи восточной Европы в неолите—бронзовом веке 190 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Археологія і природничі науки (палеоэтноботанические свидетельства). Stratum plus, 2, с. 404-418. Янушевич, з. в. 1976. Культурные растения Юго-Запада СССР по палеоботаническим исследо- ваниям. Кишинев: Штиинца. Янушевич, з. в., Маркевич, в. И. 1970 Археологи- ческие находки культурных злаков на первобытных поселениях Прутско-Днестровского междуречья. в: Янушевич, з. в. (ред.). Интродукция культурных растений. Кишинев: РИО АН МССР, с. 83-110. Bronk Ramsey, C. 2017. OxCal v4.3.2. The Oxford Radiocarbon Accelerator Unit, University of Oxford. http://c14.arch.ox.ac.uk/oxcal/OxCal.html. Endo, E., Nasu, H., Gaskevych, D., Yanevich, O., Vi- deiko, M. 2017. Re-examination of cereals in Ukraine during Neolithic to Eneolithic, using Replica-SEM method (Preliminary report). In: 32th Conference of The Japanese Association of Historical Botany (Miyazaki, Japan, December 3, 2017). Miyazaki, p. 21—22 (in Japanese). Endo, E., Nasu, H., Gaskevych, D., Yanevich, A., Pa- shkevich, G., Videiko, M. 2019. Ukraine as the cross- road for agricultural dispersal in Eurasia. In: Fioren- tino, G., Primavera, M. (eds.). 18th Conference of the International Workgroup for Palaeoethnobotany (Lec- ce, 3rd—8th June 2019). Lecce: Università del Salento, p. 27. Haskevych, D., Endo, E., Kunikita, D., Yanevich, O. 2019. New AMS dates from the Sub-Neolithic sites in the Southern Buh area (Ukraine) and problems in the Buh-Dnister Culture chronology. Documenta Praehis- torica, 46, p. 216-245. Hisa, Y., Katada, M. 2005. A Technique for Making Models of Impressions on Pottery by Replication Meth- od (trial edition). Fukuoka: Fukuoka City Archaeology Center (in Japanese). Motuzaite-Matuzeviciute, G. 2013. Neolithic Ukraine: A review of theoretical and chronological in- terpretations. Archaeologia Baltica, 20, p. 136-149. Motuzaite-Matuzeviciute, G., Telizhenko, S. 2016. The first farmers of Ukraine: an archaeobotanical in- vestigation and AMS dating of wheat grains from the Ratniv-2 site. Archaeologia Lituana, 17, p. 100-111. Reimer, P. J. and 25 co-authors. 2013. IntCal13 and Marine13 Radiocarbon Age Calibration Curves 0—50,000 Years cal BP. Radiocarbon, 55, 4, p. 1869- 1887. Stevens, C. J., Murphy, C., Roberts, R., Lucas, L., Silva, F., Fuller, D. Q. 2016. Between China and South Asia: A Middle Asian corridor of crop dispersal and ag- ricultural innovation in the Bronze Age. The Holocene, 26, 10, p. 1541-1555. Ushino, T. Tagawa, H. 1991. Replication method of the impression on the pottery surface. Archaeology and Natural Science, 24, p. 13-36. (in Japanese). Zvelebil, M. 1986. Mesolithic prelude and Neolithic revolution. In: Zvelebil, M. (ed.). Hunters in transition. Cambridge: Cambridge University, p. 5-15. REFEREnCEs Videiko, M. Yu., Kovaliukh, M. M. 1998. Izotopne datu- vannia pam’iatok buho-dnistrovskoi kultury. Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini 1997—1998, s. 65-66. Haskevych, D. L. 2003. Krem’ianyi inventar neolitychnykh kultur Ukrainy. Avtoreferat k. i. n. IA NAN Ukriany. Haskevych, D. L. 2007. Synkhronizatsiia buho-dnistro- vskoho neolitu ta neolitu Tsentralnoi Yevropy: Problema ra- diovuhletsevykh dat. In: Gierlach, M., Bakalarska, L. (eds.). Wspуlnota dziedzictwa archeologicznego ziem Ukrainy i Polski. Materiały z konferencji zorganizowanej przez Ośrodek Ochro- ny Dziedzictwa Archeologicznego. Łańcut (26—28 X 2005 r.). Warszawa: Petit S. C. Lublin, s. 115-147. Haskevych, D. L. 2013. V. M. Danylenko ta periodyzatsiia neolitu Pivdennoho Buhu: novi zapytannia do starykh dzher- el. Arkheolohiia, 4, s. 3-17. Haskevych, D. L. 2014. Problemy radiovuhletsevoho datu- vannia buho-dnistrovskoi neolitychnoi kultury. Arkheolohiia, 4, s. 3-17. Gaskevich, D. L. 2017a. Keramika s rospisyu v neolite Yuzhnogo Buga. Stratum plus, 2, s. 231-255. Haskevych, D. L. 2017b. Reviziia stratyhrafii poselennia Bazkiv Ostriv yak osnovy periodyzatsii buho-dnistrovskoi neol- itychnoi kultury. Kam’iana doba Ukrainy, 17—18, s. 188-215. Haskevych, D. L., Endo, E., Nasu, Kh., Yanevych, O. 2018. Novi dani pro zemlerobstvo v neoliti Ukrainy za rezultatamy vykorystannia Replica-SEM metodu. In: I Vseukrainskyi arkhe- olohichnyi z’izd: Prohrama roboty ta anotatsii dopovidei (Nizhyn, 23—25 lystopada 2018 r.). Kyiv: IA NAN Ukriany, s. 66. Danilenko, V. N. 1960. Neolit Pobuzhia i vopros o slozhenii tripolskoy kultury. Kratkiye soobshcheniya IA AN USSR, 9, s. 3-9. Danilenko, V. N. 1969. Neolit Ukrainy: Glavy drevney is- torii Yugo-Vostochnoy Evropy. Kiev: Naukova dumka. Kotova, N. S. 2002. Neolitizatsiya Ukrainy. Lugansk: Shlyakh. Kotova, N. S., Pashkevich, G. A. 2002. Katalog otpechatk- ov kulturnykh rasteniy na keramike neoliticheskikh kultur Ukrainy. In: Kotova, N. S. Neolitizatsiya Ukrainy. Lugansk: Shlyakh, s. 106—110. Markevich, V. I. 1974. Bugo-dnestrovskaya kultura na ter- ritorii Moldavii. Kishinev: Shtiintsa. Passek, T. S., Chernysh, E. K. 1963. Pamyatniki kultury lineyno-lentochnoy keramiki na territorii SSSR. Moskva: AN SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov, B 1-11. Pashkevich, G. A. 2000. Zemledeliye v stepi i lesostepi Vos- tochnoy Evropy v neolite—bronzovom veke (paleoetnobotan- icheskiye svidetelstva). Stratum plus, 2, s. 404-418. Yanushevich, Z. V. 1976. Kulturnyye rasteniya Yugo-Za- pada SSSR po paleobotanicheskim issledovaniyam. Kishinev: Shtiintsa. Yanushevich, Z. V., Markevich, V. I. 1970 Arkheolog- icheskiye nakhodki kulturnykh zlakov na pervobytnykh pose- leniyakh Prutsko-Dnestrovskogo mezhdurechia. In: Yanush- evich, Z. V. (ed.). Introduktsiya kulturnykh rasteniy. Kishinev: RIO AN MSSR, s. 83-110. Bronk Ramsey, C. 2017. OxCal v4.3.2. The Oxford Radio- carbon Accelerator Unit, University of Oxford. http://c14.arch. ox.ac.uk/oxcal/OxCal.html. Endo, E., Nasu, H., Gaskevych, D., Yanevich, O., Videiko, M. 2017. Re-examination of cereals in Ukraine during Neo- lithic to Eneolithic, using Replica-SEM method (Preliminary report). In: 32th Conference of The Japanese Association of Historical Botany (Miyazaki, Japan, December 3, 2017). Mi- yazaki, p. 21—22 (in Japanese). Endo, E., Nasu, H., Gaskevych, D., Yanevich, A., Pashkev- ich, G., Videiko, M. 2019. Ukraine as the crossroad for agri- cultural dispersal in Eurasia. In: Fiorentino, G., Primavera, M. (eds.). 18th Conference of the International Workgroup for Palaeoethnobotany (Lecce, 3rd—8th June 2019). Lecce: Univer- sità del Salento, p. 27. Haskevych, D., Endo, E., Kunikita, D., Yanevich, O. 2019. New AMS dates from the Sub-Neolithic sites in the Southern Buh area (Ukraine) and problems in the Buh-Dnister Culture chronology. Documenta Praehistorica, 46, p. 216-245. Hisa, Y., Katada, M. 2005. A Technique for Making Models of Impressions on Pottery by Replication Method (trial edition). Fukuoka: Fukuoka City Archaeology Center (in Japanese). Motuzaite-Matuzeviciute, G. 2013. Neolithic Ukraine: A review of theoretical and chronological interpretations. Ar- chaeologia Baltica, 20, p. 136-149. Motuzaite-Matuzeviciute, G., Telizhenko, S. 2016. The first farmers of Ukraine: an archaeobotanical investigation and AMS dating of wheat grains from the Ratniv-2 site. Ar- chaeologia Lituana, 17, p. 100-111. Reimer, P. J. and 25 co-authors. 2013. IntCal13 and Ma- rine13 Radiocarbon Age Calibration Curves 0—50,000 Years cal BP. Radiocarbon, 55, 4, p. 1869-1887. 191ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2020, вип. 1 (34) Гаскевич, Д. Л., Ендо, Е., Насу, Х. Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення... Stevens, C. J., Murphy, C., Roberts, R., Lucas, L., Silva, F., Fuller, D. Q. 2016. Between China and South Asia: A Middle Asian corridor of crop dispersal and agricultural innovation in the Bronze Age. The Holocene, 26, 10, p. 1541-1555. Ushino, T. Tagawa, H. 1991. Replication method of the impression on the pottery surface. Archaeology and Natural Science, 24, p. 13-36. (in Japanese). Zvelebil, M. 1986. Mesolithic prelude and Neolithic revolu- tion. In: Zvelebil, M. (ed.). Hunters in transition. Cambridge: Cambridge University, p. 5-15. D. L. Haskevych, E. Endo, H. Nasu new archaeoBotanical Study of pottery from the SuB- neolithic Site of BazKiv oStriv on the Southern Buh river (using replica-Sem method) The study of impressions of plants in ancient pottery is one of the traditional methods of archaeobotanical research. Twenty years ago, Halina Pashkevych identi- fied traces of a few cultivated species on the potsherds of the Buh-Dnister culture (BDC) from the Southern Buh River basin based on naked-eye observations (Pa- shkevich 2000; Kotova 2002). In particular, impres- sions of grains of Triticum monococcum and Triticum dicoccum were found on the surface of some vessels from the Bazkiv Ostriv site, excavated by Valentyn Danylenko in 1959 (fig. 1). The use of silicone rubber resin to obtain repli- cas — positive copies of impressions (fig. 2), as well as the use of a scanning electron microscope significantly improved the reliability of specific identifications of traces of plants in recent decades (Ushino, Tagawa 1991; Hisa, Katada 2005). This allows drawing conclu- sions based on not only grain size and shape but also its anatomically detailed fresh surface, which gets a more reliable result than even the study of charred re- mains from flotation. Re-identification of impressions on Neolithic vessels from Ukraine using the improved methodology was the goal of a joint Japan-Ukrainian archaeobotanical project, implemented in 2016—2019 (Endo et al. 2017; 2019). Among others, the materials of the Bazkiv Ostriv site were studied. All ceramic finds from the site (701 fragments from 90 vessels including 668 potsherds from 81 BDC vessels and nine fragments from two vessels of the Linear Pot- tery Culture) were examined. In total, 24 traces identi- fied now or were identified earlier as possible impressions of seeds of plants have been found. The research of them using Replica-SEM method (fig. 3) allowed making only two reliable species definitions. These are impressions of elderberry cf. Sambucus seeds (Bzk-003, Bzk-004) on the surface of vessel 22 of the Skybyntsy type (fig. 4). Anoth- er trace was interpreted as a possible impression of the chaff of probable cereal plant doesn’t indefinite for species (Bzk-006). It was recorded on the surface of vessel 1 of the Samchyntsi type (fig. 5). The majority of the rest samples could not be identified even for plants. As a result, none of the observed potsherds from the site, including already published ones as having ce- real impressions, contains traces of cultivated plants at present. This conclusion applies to other archaeo- botanicaly examined pottery from the BDC monu- ments too. The absence of farming activity is indirectly evidenced by the complete lack of flint blades sections with characteristic gloss (so-called «sickle inserts») in the flint assemblages of the culture (Haskevych 2003). The absence of changes in the location of the sites in comparison with the previous Mesolithic ones in the region may indicate the preservation of a traditional hunter-fisher-gatherer way of life. So, the influence of neighbour farmer groups there can be traced only in sporadic exchange of prestigious goods, as well as in attempts to imitate the decoration and forms of pottery of the Kriş, Vinča, Szakálhát cultures. That is why it would be more correct to call the BDC not Neolithic but Para-Neolithic, or Sub-Neolithic. Keywords: the dispersal of agriculture, Sub-Neo- lithic, Buh-Dnister culture, impression in pottery. Одержано 28.11.2019. гАскеВиЧ дмитро леонідович, кандидат істо- ричних наук, науковий співробітник, Інститут ар- хеології НАН України, пр. Героїв Сталінграда, 12, Київ, 04210, Україна. haSKevych dmytro, Candidate of Historical Sci- ences, Research Fellow, the Institute of Archaeology, the National Academy of Sciences of Ukraine, Heroiv Stalinhrada ave., 12, Kyiv, 04210, Ukraine. ORCID: orcid.org/0000-0002-2831-1092, e-mail: dmytro.haskevych@gmail.com. ендо ейко, доктор, науковий співробітник, Центр дослідження обсидіану та кременю, Університет Мейджі, 1-1, Канда-Суругадаі, чійода-ку, Токіо 101- 0064, Японія. Endo eiko, Dr, Research Fellow, Center for Obsidian and Lithic Studies, Meiji Universiy, 1-1, Kanda- Surugadai, Chiyoda-ku, Tokyo 101-0064, JP. E-mail: endosalt@yahoo.co.jp. нАсУ хіроо, доктор, професор, Університет при- родничих наук Окаями, 1-1 Рідаічо, Кіта-ку, Окая- ма-ші 700-0005, Японія. naSu hiroo, Dr, Professor, Okayama University of Sci- ence, 1-1 Ridaicho, Kita-ku, Okayama-shi 700-0005, JP. E-mail: nasuhiroo@gmail.com.

Нові археоботанічні дослідження кераміки субнеолітичного поселення Базьків Острів на Південному Бузі (з використанням Replica-SEM методу)

Institution

Ähnliche Einträge