Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження
У статті висвітлено сторінки життя земського лікаря Г.Ф. Влайкова, проаналізовано його дослідну роботу у вивченні охорони здоров'я населення, простежено науково-педагогічну діяльність медичного фахівця....
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Назва видання: | Краєзнавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169503 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження / Г. Андріяка // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 155-168. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169503 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1695032020-06-16T01:27:37Z Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження Андріяка, Г. Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал У статті висвітлено сторінки життя земського лікаря Г.Ф. Влайкова, проаналізовано його дослідну роботу у вивченні охорони здоров'я населення, простежено науково-педагогічну діяльність медичного фахівця. This article talks about the life of talented doctor H. F. Vlaikov, shows his research work which studies of public health, highlights a scientific and pedagogical activity of the medical specialist. The materials of the leading archives, libraries, museum and other state institutions were used to write this research. Also, the histories Dr. H. F. Vlaikov’s descendants helped for writing this article. According to the information of descendants, H. F. Vlaikov was born in a Bulgarian settlement Tvardytsia of the Bessarabian province in the family of an Orthodox priest. In his youth, he started to work in organizations of the zemsky healthcare,where he was devoting most of his labor way. In Soviet period of time, he worked mainly in positions in the Kyiv provincial and district healthcare departments. In zemstvo period Heorhii Fedorovych began teaching a sanitation and hygienein medical colleges and then, in Soviet time, he started lecturing in Kyiv institutions. At the same time he was research of various spheres of public health. It should be emphasizedthat his interest to research work was appeared in his student years and didn’t leave his whole life. H. F. Vlaikov wrote more than 70 scientific works on various topics in branch of healthcare and the history of zemsky medicine. Also at different times he was co-editor in medical journals. However, the life of an outstanding doctor was prematurely ceased after a long illness and he was buried at Lukianivske cemetery in of Kyiv city. Finally, for the years of his life, he earned trust not only among ordinary citizens, but also among medical doctors who respected him as a highly professional specialist. By the way, H. F. Vlaikov shared his practical skills with a young generation of medical workers, he educated a pleiad of talented medical personnel, who continued the work of his teacher and mentor, and for him it was the highest reward. 2018 Article Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження / Г. Андріяка // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 155-168. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169503 614.254:[929 Влайков (477) (092) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал |
| spellingShingle |
Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Андріяка, Г. Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження Краєзнавство |
| description |
У статті висвітлено сторінки життя земського лікаря Г.Ф. Влайкова, проаналізовано його
дослідну роботу у вивченні охорони здоров'я населення, простежено науково-педагогічну діяльність
медичного фахівця. |
| format |
Article |
| author |
Андріяка, Г. |
| author_facet |
Андріяка, Г. |
| author_sort |
Андріяка, Г. |
| title |
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження |
| title_short |
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження |
| title_full |
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження |
| title_fullStr |
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження |
| title_full_unstemmed |
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження |
| title_sort |
земський санітарний лікар георгій федорович влайков: до 150-річчя від дня народження |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169503 |
| citation_txt |
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков: до 150-річчя від дня народження / Г. Андріяка // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 155-168. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT andríâkag zemsʹkijsanítarnijlíkargeorgíjfedorovičvlajkovdo150ríččâvíddnânarodžennâ |
| first_indexed |
2025-07-15T04:19:26Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:19:26Z |
| _version_ |
1837685189667454976 |
| fulltext |
155
УДК 614.254:[929 Влайков (477) (092)
Ганна Андріяка (м. Київ)
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков:
до 150-річчя від дня народження
У статті висвітлено сторінки життя земського лікаря Г.Ф. Влайкова, проаналізовано його
дослідну роботу у вивченні охорони здоров’я населення, простежено науково-педагогічну діяльність
медичного фахівця.
Ключові слова: лікар, земство, наукова праця, охорона здоров’я, університет.
Hanna Andriiaka
Zemsky sanitary doctor Heorhii Fedorovych Vlaikov:
to 150 years from the birthday
This article talks about the life of talented doctor H. F. Vlaikov, shows his research work which studies of
public health, highlights a scientific and pedagogical activity of the medical specialist.
The materials of the leading archives, libraries, museum and other state institutions were used to write
this research. Also, the histories Dr. H. F. Vlaikov’s descendants helped for writing this article.
According to the information of descendants, H. F. Vlaikov was born in a Bulgarian settlement Tvardytsia
of the Bessarabian province in the family of an Orthodox priest. In his youth, he started to work in organizations
of the zemsky healthcare,where he was devoting most of his labor way. In Soviet period of time, he worked
mainly in positions in the Kyiv provincial and district healthcare departments.
In zemstvo period Heorhii Fedorovych began teaching a sanitation and hygienein medical colleges and
then, in Soviet time, he started lecturing in Kyiv institutions.
At the same time he was research of various spheres of public health. It should be emphasizedthat his in-
terest to research work was appeared in his student years and didn’t leave his whole life. H. F. Vlaikov wrote
more than 70 scientific works on various topics in branch of healthcare and the history of zemsky medicine.
Also at different times he was co-editor in medical journals. However, the life of an outstanding doctor was
prematurely ceased after a long illness and he was buried at Lukianivske cemetery in of Kyiv city.
Finally, for the years of his life, he earned trust not only among ordinary citizens, but also among medical
doctors who respected him as a highly professional specialist. By the way, H. F. Vlaikov shared his practical
skills with a young generation of medical workers, he educated a pleiad of talented medical personnel, who
continued the work of his teacher and mentor, and for him it was the highest reward.
Key words: doctor, zemsto, research, healthcare, university.
Промайнуло півтора сторіччя від дня народ-
ження талановитого лікаря, науковця і викладача
Г.Ф. Влайкова (27 (14 за ст. стилем) вересня
1868-10 січня 1936), людини, яка своєю наполег-
ливою працею залишила яскравий слід у вітчиз-
няній охороні здоров’я (мал.1)1. Більша частина
життя лікаря промайнула в Києві, в якому здо-
був вищу освіту та пройшов довгий шлях на
посадах губернської і повітової медицини. Він
багато часу присвятив плідній роботі щодо
розвитку й удосконалення сфери громадського
здоров’я в Київській губернії. Одним з головних
напрямків його роботи була боротьба з небез-
печними інфекційними хворобами, з цього
приводу він написав чи-
мало наукових праць і
про інспектував низку
на селених пунктів з
проведенням протиепі-
демічних заходів для
ста білізації епідемічної
ситуації в регіоні. До
то го, він за власною
ініціативою займався
про пагуванням елемен-
тарних медичних знань
здебільшого серед жите-
лів сільської місцевості
Мал. 1. Георгiй
Федорович Влайков.
1928-1931 рр.
(Сiмейний архiв
Тютiних-Єрємєєвих)1 Державний архів м. Києва (далі – ДАК), ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 3, 5.
про шляхи розповсюдження інфекційних хво-
роб. Неодноразово публікував пізнавальні
статті про інфекційні недуги для широкого кола
читачів у місцевій пресі. Крім того, саме в Києві
розпочинає викладацьку діяльність у київських
закладах вищої та середньої освіти, присвятив -
ши чверть століття наполегливої праці. Адже він
своєю невичерпною енергією, жагою до нових
знань, прагнув поділитися своїм накопиченим
досвідом з молодим поколінням медиків, заслу-
живши при цьому авторитет і повагу серед ме-
дичної наукової еліти України і залишивши по
собі добре ім’я, яке з плином часу було неспра-
ведливо забуте.
Стаття побудована на матеріалах фондів
Російської державної бібліотеки, Національної
бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
Національної наукової медичної бібліотеки Ук-
раїни, наукової бібліотеки Національного медич-
ного університету імені О.О. Богомольця, Націо-
нального музею медицини України, Державного
історико-меморіального Лук’янівського заповід-
ника, Національного архіву Республіки Мол-
дова, Центрального державного архіву вищих
органів влади та управління України, Держав-
ного архіву Київської області, Державного ар-
хіву Одеської області, Державного архіву міста
Києва та інших державних інституцій.
У підготовці даного дослідження допомогли
розповіді нащадків по лінії його сина Георгія
Георгійовича Влайкова, а саме: Георгія Георгі-
йовича Влайкова (онука)2 – кандидата технічних
наук, директора Технічного центру Національ-
ної академії наук України, який в 1970-х рр. пра-
цював науковим співробітником в Інституті ме-
ханіки Національної академії наук України, де й
захистив свій науковий доробок на ступінь кан-
дидата технічних наук на тему: «Напряжённое
состояние толстостенных ортотропных оболо-
чек вращения» (1977 р.)3; Георгія Георгійовича
Влайкова (правнука)4 – кандидата медичних
наук, старшого наукового співробітника відділу
магістральних судин Національного інституту
хірургії та трансплантології імені О.О. Шалі-
мова Національної академії медичних наук Ук-
раїни. Також у написанні статті про лікаря
Георгія Федоровича були використані мате-
ріали домашніх архівів нащадків родини Влай-
кових-Єрємєєвих (Олександри Миколаївни Да-
ниленко (Єрємєєвої)*, Катерини Олексіївни
Тютіної (Кремньової)**, Марії Миколаївни
Єрємєєвої***). Проте вони надали обмаль відо-
мостей про свого славетного діда і прадіда
Г.Ф. Влайкова, тому додаткові біографічні дані
про нього довелося шукати в архівах України
та Республіки Молдова.
За розповідями нащадків, Георгій Федоро-
вич Влайков за походженням був болгарином.
Родина мешкала в болгарському поселенні Твар-
диця Бендерського повіту Бессарабської губернії
(нині – м. Твардиця Тараклійського району Рес-
публіки Молдова)5. Батько талановитого лікаря
Федір Стефанович Влайков був православним
священиком церкви Св. Параскеви того ж насе-
леного пункту, а мати Феодосія Георгіївна –
домогосподаркою6.
4 ’2018Ганна Андріяка К Р А Є З Н А В С Т В О
156
2 http://www1.nas.gov.ua/OrgStructure/PresidiumOrg/atPresidium/ScientificOrgs/Pages/tc.aspx.
3 Влайков Г.Г. Напряженное состояние толстостенных ортотропных оболочек вращения: дисс. …канд.
тех. наук /Влайков Георгий Георгиевич. – К., 1977. – 172 с.
4 http://www.surgery.org.ua/Employees/Details/276cfeb6-2dc9-4927-8714-00566384e383
*Олександра Миколаївна Даниленко – депутат Созонівської сільської ради (с. Созонівка, Кіровоградська
обл., Україна).
**Катерина Олексіївна Тютіна – кандидат психологічних наук, директор Державного бюджетного закладу
соціального обслуговування «Ставропольский реабилитационный центр для детей и подростков с ограни-
ченными возможностями здоровья» (м. Ставрополь, Російська Федерація).
***Марія Миколаївна Єрємєєва – провідний інженер відділу медичної генетики Інституту експеримен-
тальної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини Національної академії медичних
наук України (м. Київ, Україна).
5 Державний архів Київської області (далі – ДАКО), ф. 410, оп. 1, спр. 9, арк. 72; Энциклопедический
словарь / Издатели Ф. А. Брокгауз (Лейпциг), И. А. Ефрон (Санкт-Петербург). – СПб: Типография акцио-
нерного общества «Издательское Дело», Брокгауз-Ефрон, 1901. – Том. 32 А: Тай – Термиты. – С. 703.
6 Архівна довідка від 26.09.2018 р. № 24-08/47 / Національний архів республіки Молдова (далі – НАРМ);
НАРМ, ф. 208, оп. 10, спр. 32, арк. 57-58 зв.
Жінка Георгія Федоровича – Марія Васи-
лівна Влайкова, дівоче прізвище якої Кіранова,
теж була болгарського походження, вона наро-
дилася в родині православного священника
Успенської церкви с. Девлет-Агач Аккерман-
ського повіту Бессарабської губернії (нині –
с. Делень Арцизського району Одеської області).
У молоді роки Марія Василівна вчителювала в
земських загальноосвітніх закладах, а потім, пе-
реїхавши у 1910 р. з родиною до Києва, продов-
жила свою педагогічну діяльність у місті (мал.
2). У родині Георгія Федоровича та Марії Васи-
лівни Влайкових було троє дітей: Олександра,
Єлизавета та наймолодший – Георгій7.
Олександра Георгіївна Влайкова, у заміжжі
– Єрємєєва, (1894–1957) у 1930-х рр. працю-
вала завідуючою музеєм науково-дослідної
сільськогосподарської станції Всесоюзного ін-
ституту рослинництва в Ленінграді (нині –
м. Санкт-Петербург Російської Федерації) та за
сумісництвом обіймала інші посади (мал. 3).
У 1950-х рр. разом з чоловіком проживала в
містечку Умань Черкаської області. Там і була
похована. До речі, її чоловіком був відомий вче-
ний-селекціонер Іван Максимович Єрємєєв
(1887-1957), доктор сільськогосподарських наук,
який останні роки життя присвятив науково-пе-
дагогічній діяльності в Уманському сільсько-
господарському інституті (нині – Уманський
національний університет садівництва), заві-
дуючи кафедрою рослинництва (мал. 4). Він є
одним із співавторів широковідомого сорту
озимої пшениці «Українка 0246». Варто наго-
лосити, що, будучи членом партії соціалістів-
революціонерів, Іван Максимович брав участь
у революції 1905-1907 рр., за що на початку
ХХ ст. зазнавав переслідувань з боку владних
структур Російської імперії, а у 1930 р. був без-
підставно ув’язнений радянськими правоохо-
ронними органами за сфабрикованим звинува-
ченням, проте за відсутності в його діях складу
злочину був звільнений у серпні 1931 р. Щодо
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков:
до 150-річчя від дня народження
157
7Архівна довідка від 11.09.2018 р. № М-2816 / Державний архів Одеської області (далі – ДАОО); Георгій
Федорович Влайков. Некролог // Профілактична медицина. – 1936. – № 2. – С. 3; ДАКО, ф. 410, оп. 2, спр. 94,
арк. 22, 28; ДАОО, ф. 897, оп. 1, спр. 2, арк. 10 зв.; Особова справа Влайкова Г.Г. доцента кафедри будівельної
механіки Київського ордена Трудового Червоного Прапора інженерно-будівельного інституту. (01.12.1949 –
07.07.1981) / Архів Київського національного університету будівництва і архітектури. – С. 5, 6 зв., 109 зв.;
Особова справа Влайкова Г.Г. студента Київського інженерно-будівельного інституту (01.09.1933 –
22.02.1944) / Архів Київського національного університету будівництва і архітектури. – С. 2; Проценко Л.,
Костенко Ю. Лук’янівське цивільне кладовище: путівник. – 2-ге вид., вип. й доп. – Київ: Інтерграфік,
1998-2001, – Вип. 5. – С. 42-43; Энциклопедический словарь / Издатели Ф.А. Брокгауз (Лейпциг), И.А. Ефрон
(Санкт-Петербург). – СПб: Типо-Литография И.А. Ефрона, 1893. – Том. 10: Давенпорт – Десмин. – С. 248.
Мал. 2. Марiя Василiвна Влайкова
з онуком Дмитром Влайковим-
Черновим. 1930 р. (Сiмейний
архiв Тютiних-Єрємєєвих)
Мал. 4.
Iван Максимович Єрємєєв.
1953 р.
(з фондiв музею БНАУ)
Мал. 3. Олександра
Георгiiвна Eрeмeeва
(Влайкова). 1911 р.
(Сiмейний архiв
Тютiних-Єрємєєвих)
їхніх дітей знайдено наступну інформацію: син
Микола мав науковий ступінь кандидата сільсько-
господарських наук, був одружений з дворянкою
Валентиною Олександрівною Дубінською, а
дочка Лідія під час окупації Києва навчалася в
Київському медичному інституті, за що була за-
суджена радянською судовою системою і відбу-
вала покарання в мордовських таборах, після
звільнення здобула вищу освіту в Уманському
сільськогосподарському інституті, була заміжня
за Олексієм Олександровичем Кремньовим8.
Про Єлизавету Георгіївну Влайкову-Чер-
нову (1897-1962) відомо, що вона, рано ставши
вдовою, самотужки виховувала сина Дмитра
Пилиповича Влайкова-Чернова, який загинув у
Бресті 1941 р. під час
Другої світової війни
(мал. 5)9. Трудова діяль-
ність Єлизавети Георгі-
ївни у 1930-х рр. була
тісно поєднана з Київ-
ським інститутом патоло-
гії та гігієни праці Народ-
ного комісаріату охорони
здоров'я Української ра-
дянської соціалістичної
республіки (далі – УРСР),
де займала посаду завіду -
ючої статистичної групи,
а з 1938 р. стала молод-
шим науковим співробітником в Академії наук
УРСР. Під час окупації Києва нетривалий час
працювала статистикому міському відділі охо-
рони здоров’я10. Згодом, у 1943-1945 рр. – медич-
ним працівником у німецькому госпіталі для ра -
дян ських військовополонених на території Євро -
пи, а по закінченні війни вона повернулася на
батьківщину. Проте у 1946 р. її засуджують на
10 ро ків виправно-трудових таборів за те, що
«скомпрометувала» себе перед радянською держа -
вою. Похована в місті Умані Черкаської області11.
А про Георгія Георгійовича (1914-1990), за
інформацією його нащадків, відомо, що він про-
тягом1933-1940 рр. навчався у Київському інже-
нерно-будівельному інституті (нині – Київський
національний універси-
тет будівництва і архітек-
тури), в якому в 1954 р.
успішно захистив канди-
датську дисертацію на
тему: «Устойчивость пло -
ской формы изгиба дву-
тавровой балки при слож -
ных загрузках» (мал. 6)12.
У 1956 р. Вища атеста-
ційна комісія Міністер-
ства вищої освіти Союзу
радянських соціалістич-
них республік присудила
йому звання доцента
4 ’2018Ганна Андріяка К Р А Є З Н А В С Т В О
158
8 http://www.udau.edu.ua/departments/museum/vidatni-diyachi-universitetu/yeremeyev-ivan-maksimovich.html;
Воспоминания Александры Георгиевны Еремеевой (рукопись) / Семейный архив Даниленко-Еремеевых;
Воспоминания Николая Ивановича о родителях (машинопись) / Семейный архив Даниленко-Еремеевых;
Головцов А.Л. Феномен Анциферова / А.Л. Головцов. – 2-е изд.,доп. – Киев: Альфа Реклама, 2016. –
С. 325-364; Дневник Лидии Ивановны (начиная с 1953 г.) (рукопись) / Семейный архив Тютиных-Еремеевых;
Дневник Лидии Ивановны о её отце – Еремееве И. М. (рукопись) / Семейный архив Тютиных-Еремеевых;
Особова справа Влайкова Г.Г. доцента… – С. 5-6 зв., 109 зв.; Особова справа Влайкова Г.Г. студента… –
С. 19-21; Особова справа Єрємєєва І.М. доктора с/г наук, професора – завідувача кафедри селекції та зерноз-
навства Білоцерківського сільськогосподарського інституту / Архів Білоцерківського національного аграрного
університету; Особова справа Єрємєєва І.М. доктора с/г наук, професора – завідувача кафедри рослинництва
і селекції Уманського сільськогосподарського інституту / Архів Уманського національного університету са-
дівництва. – С. 164-165 зв., 167 зв. – 169, 172-173; Поліщук О., Мартиненко О. Професор Єрємєєв Іван Мак-
симович – відомий український і французький селекціонер рослин // Університет. – 2017. – № 3. – С. 2; Про-
ценко Л., Костенко Ю. Вказ. праця. – С. 42-43; Семейный архив Даниленко-Еремеевых.
9 http://www.stapravda.ru/projects/history/people/105.shtml; ДАК, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 5 зв.; ДАКО,
ф. 410, оп. 2, спр. 94, арк. 8, 19, 24; Там само, ф. 412, оп. 1, спр. 2307, арк. 17.
10 Там само, р. 2356, оп. 9, спр. 1, арк. 3.
11 Особова справа Влайкова Г.Г. доцента… – С. 4 зв.-6 зв., 109 зв.; Особова справа Влайкова Г.Г. сту-
дента… – С. 19-21; Пролетарська правда. – 1936. – № 13. – С. 4; Список особового складу науково-дослідних
інститутів та установ Академії наук УРСР станом на 15.01.1940 р. / Науковий архів Президії Національної
академії наук України. – Книга 2. – С. 246.
12 Влайков Г.Г. Устойчивость плоской формы изгиба двутавровой балки при сложных нагрузках: дисс.
… канд. тех. наук / Георгий Георгиевич Влайков. – К., 1954. – 213 с.
Мал. 5. Eлизавета
Георгiiвна Влайкова-
Чернова. 1913 р.
(Сiмейний архiв
Тютiних-Єрємєєвих)
Мал. 6. Георгiй
Георгiйович
Влайков. 1944 р.
(Сiмейний архiв
Тютiних-Єрємєєвих)
кафедри будівельної механіки Київського інже-
нерно-будівельного інституту. Цьому навчаль-
ному закладу Георгій Георгійович присвятив усе
життя, невтомно займаючись на науково-педаго-
гічній ниві. А його жінка Ніна Павлівна Влай-
кова (дівоче прізвище – Сардинська) працювала
викладачем у київських закладах вищої освіти.
Подружжя тривалий час перебувало в закордон-
них відрядженнях у Гвінеї та Алжирі, де Георгій
Георгійович читав курс лекцій будівельної меха-
ніки студентам політехнічних інститутів13.
Доречно наголосити, що в деяких докумен-
тах Георгій Георгійович значився, як «Юрко
Юрійович» (мал. 7). З такою ж обставиною
авторка зіткнулася при знайденні відомостей
про Георгія Федоровича, якого іменували ще як
«Юрій (Юрко) Федорович» (мал. 8). Це, переду-
сім, пов’язано з фонетичною схожістю імен,
тому часто в документах 1920-х – 30-х рр. вжи-
вали обидва варіанти цього імені14.
Отже, перейдемо безпосередньо до вивчення
життєвого шляху Георгія Федоровича Влайкова.
У зв’язку з тим, що його мати рано стала вдо-
вою, вона, аби прогодувати трьох дітей, віддала
найстаршого сина Георгія, який на той час досяг
шкільного віку, у духовне училище, де він жив
на повному пансіоні і навчався за державний ра-
хунок. Після закінчення училища, він успішно
складає іспити в один із старших класів Оде-
ської другої чоловічої гімназії. А вже 1887 р.
Георгій отримує свідоцтво про повну середню
освіту. Поряд з навчанням в гімназії, Георгію
Федоровичу довелося самотужки заробляти собі
на прожиття: молодий юнак займався репетитор-
ством, працював на одеській пристані та пере-
бивався іншими заробітками15.
Надалі роки його життя тісно перепліта-
ються з навчанням у Київському університеті
Св. Володимира, до якого був прийнятий за ре-
комендацією педагогічної ради гімназії в якості
земського стипендіата16. Паралельно з навчан-
ням на медичному факультеті, у 1892-1893 рр.
він бере активну учать в якості медичного пра-
цівника в холерних загонах бессарабського
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков:
до 150-річчя від дня народження
159
13 http://www.moypolk.ru/stavropol/soldiers/vlaykov-georgiy-georgievich; Особова справа Влайкова Г.Г.
доцента… – С. 5 зв.-10, 25, 31, 49-55, 68-84, 97-105, 107-108, 110-110 зв., 121-129; Особова справа
Влайкова Г.Г. студента… – С. 1-2, 11, 23, 39, 42-42 зв.; Професори Київського національного університету
будівництва і архітектури (1930 – 2005): Довідник / За ред. В. О. Пермякова. – К.: КНУБА, 2005. – С. 21;
Проценко Л., Костенко Ю. Вказ. праця. – С. 42-43.
14 ДАК, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 3; ДАКО, ф. 411, оп. 1, спр. 303, арк. 7; Особова справа
Влайкова Г.Г. студента… – С. 10, 14, 16, 38; Пролетарська правда. – 1936. – № 10. – С. 4; Трійняк І.І. Словник
українських імен / І.М. Железняк (відп. ред.). – К.: Довіра, 2005. – С. 86-87, 408-409.
15 Воспоминания Елизаветы Георгиевны Влайковой-Черновой (машинопись) / Семейный архив Тюти-
ных-Еремеевых; ДАК, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 3.
16 Воспоминания Елизаветы Георгиевны Влайковой-Черновой (машинопись) / Семейный архив Тюти-
ных-Еремеевых; ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 5443, арк. 422-423, 429, 435, 441, 447, 453, 458.
Мал. 7. Студентский квиток Г.Г. Влайкова
(Архiв КНУБА)
Мал. 8. Особова справа Г.Ф. Влайкова
(з фондiв ДАК)
губернського земства у ліквідації спалахів хо-
лерних епідемій, що переважно виникали в
теплу пору року17. У той же час, будучи ще сту-
дентом, починає займатися науковою діяль-
ністю, написавши у 1891 р. свою першу наукову
роботу «Про исследование чувствительной
сферы нервных заболеваний». У роки навчання
був членом земляцтв, займався викладацькою
діяльністю. Насамперед, він мав змогу читати
курс лекцій з історії Болгарії етнічним болгар-
кам, які навчалися в київських жіночих гімна-
зіях. Студент Георгій спробував також свої сили
у викладанні математики та гігієни учням двок-
ласної школи болгарської колонії Чийшія
Аккерманського повіту Бессарабської губернії
(нині – с. Городнє Болградського району Оде-
ської області)18.
Після закінчення університету в 1893 р.,
отримує посаду позаштатного ординатора оф-
тальмологічної клініки під керівництвом профе-
сора Андрія Васильовича Ходіна19. Наступного
року Георгій Федорович складає успішно іспити
в Київському університеті Св. Володимира на
звання повітового лікаря (мал. 9), одночасно
його призначають завідувачем кураторського
пункту на Звіринці в місті Києві20. Проте того ж
року переводиться на посаду дільничного зем-
ського лікаря в с. Борки Зіньківського повіту По-
лтавської губернії21. З перших днів роботи на
селі він відзначився неабиякими організатор-
ськими здібностями у втіленні в життя своїх за-
думів та креативних ідей. Серед головних зав-
дань, які стояли перед молодим фахівцем, було
будівництво дільничної лікарні «…которую …
сам построил с местными крестьянами…»,
а другорядні – носили культурно-просвітній
характер: організовує український драмгурток,
викладає учням земських загальноосвітніх на-
вчальних закладів адаптований курс гігієни та
першої медичної допомоги для просвіти моло-
дого покоління сільського населення, опікується
новоствореним фельдшерським товариством,
товариством допомоги жінкам та іншими гро-
мадськими об’єднаннями. Земський лікар Геор-
гій Федорович завзято береться за організацію
ясел на селі, особливо вони були актуальними в
період весняно-польових робіт. Керує роботою
щодо налагодження випуску місцевої газети в
повітовому містечку. А в будинку родини Влай-
кових часто «…группировалась, так называемая,
либеральная интеллигенция»22. Варто зазначити,
що за активну громадянську позицію у 1905-
1906 рр. він потрапляє під пильне око поліцей-
ського нагляду, в його помешканні відбуваються
4 ’2018Ганна Андріяка К Р А Є З Н А В С Т В О
160
17 Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 3; Справа № 372 пам’ятника історії: могила Влайкова
Георгія Федоровича / Державний історико-меморіальний Лук’янівський заповідник (далі – ДІМЛЗ).
18 Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 3, 5; Энциклопедический словарь / Издатели Ф.А. Брок-
гауз (Лейпциг), И.А. Ефрон (Санкт-Петербург). – СПб: Типография акционерного общества Брокгауз-Ефрон,
1903. – Том. 38 А: Человек – Чугуевский полк. – С. 903.
19ДАК, ф. 16, оп. 465, спр. 5445, арк. 2,5-5 зв., 8-9; Там само, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 3, 5; Энциклопе-
дический словарь / Издатели Ф.А. Брокгауз (Лейпциг), И.А. Ефрон (Санкт-Петербург). – СПб: Типография
акционерного общества Брокгауз-Ефрон, 1903. – Том. 37: Хаким-Ходоров. – С. 476.
20 ДАК, ф. 352, оп. 6, спр. 223, арк. 3.
21 Адрес-календарь справочная книжка Полтавской губернии на 1904 г. / Издание Полтавского губерн-
ского статистического комитета. – П.: Типография губернского правления, 1904. – Зеньковский уезд. – С. 13;
Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 3.
22 Воспоминания Елизаветы Георгиевны Влайковой-Черновой (машинопись) / Семейный архив Тюти-
ных-Еремеевых; Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 4.
Мал. 9. Свiдоцтво про складення iспитiв на
звання повiтового лiкаря (з фондiв ДАК)
обшуки, неодноразово проводилися допити в по-
ліцейському відділку тощо. Разом з тим, пра-
цюючи в земстві, Георгій Федорович ні на мить
не полишав наукове поприще, на якому невтомно
займався дослідженням багатьох аспектів сфери
громадського здоров’я. Одним із напрямків його
наукових інтересів було збирання даних про са-
нітарний стан лікарської дільниці, використо-
вуючи згодом набуті відомості у своїх наукових
доробках23. На Полтавщині молодий фахівець
пропрацював протягом 14 років (по травень
1908 р. включно), того ж року він змінює місце
роботи та переходить на земську службу до Хар-
ківської губернії. У період 1908-1910 рр. Георгій
Федорович обіймав посаду санітарного лікаря
Сумського повіту Харківського губернського
земського управління. У цей час виходить дру-
ком у Харкові його праця «Обзор деятельности
яслей-приютов в Сумском уезде в 1908 г.» 1909 р.
видання. Але надалі його доля тісно перепліта-
ється з містом Києвом24.
Переїхавши до Києва у 1910 р., Г. Ф. Влай-
ков купує нерухомість за адресою: вул. Стрітен-
ська, 17*25. Квартиру № 7 родини Влайкових «…
знало много людей, знакомые знакомых, друзья
детей, дети, знавших дедушку [Георгія Федо-
ровича Влайкова – Авт.] крестьян из Полтав-
ской области, все близкие и родные, а также
очень многие незнакомые, но знавшие дедушку
по имени люди бывали там». А листи, що на-
дходили на цю адресу мали такий текст: «Киев,
Д-ру Влайкову»26.
Трудову діяльність Георгій Федорович роз-
починає у травні того ж року в київському гу-
бернському земстві на посаді помічника заві-
дуючого санітарним бюро Київської земської
управи у справах земського господарства, за су-
місництвом завідує епідеміологічним та статис-
тичним відділами тої ж управи, а також у період
1910-1917 рр. обіймає посаду відповідального
секретаря щомісячника «Врачебно-санитарной
хроники Киевской губернии» (мал. 10)27. Водно-
час приступає до викладацької діяльності у Ки-
ївській земській фельдшерсько-акушерській
школі і Самаритських жіночих курсах, на яких
викладає дисципліни з гігієни, епідеміології та
статистики. А з 1911 р. з перервами за сумісниц-
твом працював викладачем у фельдшерській
школі доктора Петра Тимофійовича Нейштубе.
Георгій Федорович був активним учасником різ-
них громадських осередків, тому й не дивно, що
свого часу був першим головою спілки земських
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков:
до 150-річчя від дня народження
161
23 Влайков Г.Ф. О борьбе с эпидемиями в Лебединском уезде / Г.Ф. Влайков. – Харьков: Типография “Пе-
чатное дело”, 1909. – 5 с.; Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 4-5; Медицинский отчет Сумской
уездной земской управы / Сост. Г.Ф. Влайков. – Сумы: Сумское уездное земство, 1909. – 315 с.
24 Влайков Г.Ф. Обзор деятельности яслей-приютов в Сумском уезде в 1908 г. / Г.Ф. Влайков. – Харьков:
Типография «Печатное дело», 1909. – 16 с.; Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 4.
* У нинішній час цей житловий будинок знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Стрітенська, 15.
25 Звід пам’яток історії та культури України: Енциклопедичне видання: У 28 т. – Кн. 1: Київ. – Ч. 1: А-Л
/ Ред. кол.: В.А. Смолій (голова) та ін. – К.: Головна редакція Зводу пам’яток історії та культури при видав-
ництві «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1999. – С. 213; ДАК, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 3.
26 Воспоминания Александры Георгиевны Еремеевой (рукопись) / Семейный архив Даниленко-Еремеевых.
27 Там само, ф. 352, оп. 6, спр. 223, арк. 2; Там само, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 5.
Мал. 10. Врачебно-санитарная хроника
Киевской губернии (з фондiв ННМБУ)
службовців. А згідно з даними онука Георгія
Георгійовича, ще за життя Георгій Федорович
Влайков був удостоєний титулу дворянина28.
На початку Великої війни (1914-1918)
Г. Ф. Влайков, як й інші медичні працівники, був
мобілізований, але «...как “ратник ополчения”
был оставлен в Киеве и назначен старшим вра-
чом госпиталя № 6… Встреча первых раненных
была обставлена с большой торжествен-
ностью. И почти по невероятной случайности,
первый, из поднявшихся по мраморной лестнице
госпиталя солдат, оказался крестьянином из
Борок, который сразу же узнал моего отца,
окликнул его, и они дружески обнялись тут же
на лестнице. Это была трогательная кар-
тина. Я знав, що наш доктор найглавнійший в
Київі», – уверенно произнес он и сразу же созда-
лась атмосфера такого доверия, которое
значительно облегчило для раненых мучения,
связанные с ранениями, а для персонала – ввиду
их неопытности и чрезмерной напряженности
в работе. Я помню, в первое время не было ни-
каких разговоров о дежурствах, времени ра-
боты и т.д. Все работали столько, сколько
нужно было, совершенно не считаясь со време-
нем, усталостью и своими личными делами.
Это был какой-то вдохновленный подъем. Мой
отец [Георгій Федорович Влайков – Авт.]
почти совсем не уходил из госпиталя, сам встре-
чал раненых, провожал отъезжающих, посто-
янно бывал в палатах, причем его посещения
больных никогда не носили характер «обходов».
Обычно он быстрыми шагами проходил по ко-
ридору, заходил в любую палату, задавал во-
просы каждому из больных, садился и тихо бе-
седовал с тяжелоранеными. Популярность его
среди раненых была очень велика и создалась
как-то сразу» (мал. 11)29. До того ж протягом
воєнного часу Георгій Федорович виконував
обов’язки завідувача санітарним бюро, директора
Київської земської фельдшерсько-акушерської
школи, завідував шпиталями Всеросійського зем-
ського союзу та статистичним відділом Київ-
ського комітету того ж об’єднання30.
З утвердженням на теренах України радян-
ської влади, він мав можливість займати різні
посади в губернському відділі охорони здоров’я,
серед яких було завідування відділами губерн-
ської медицини, санітарно-епідеміологічного,
статистичного, а також керував Київською фель-
дшерсько-акушерською школою*. Георгій Фе-
дорович був одним з перших медичних праців-
ників, які розпочинали свою трудову діяльність
у нових соціально-політичних умовах, крім того,
був одним з організаторів і фундаторів налагод-
ження радянської медико-санітарної допомоги
на Київщині31.
4 ’2018Ганна Андріяка К Р А Є З Н А В С Т В О
162
Мал. 11. Г.Ф. Влайков разом з донькою
Eлизаветою (сестрою милосердя), яка сидит
лiворуч вiд нього, у госпiталi. Київ, 1914 р.
(Сiмейний архiв Тютiних-Єрємєєвих)
28 Адресная и справочная книга «Весь Киев» на 1911 г. / Издание С.М. Богуславского. – К.: Типография
Первой киевской артели печатного дела, 1911. – С. 110, 392, 571; Георгій Федорович Влайков. Некролог… –
С. 4; ДАК, ф. 178, оп. 1, спр. 357, арк. 9-10, 25-26, 30-31; Там само, ф. 178, оп. 1, спр. 373, арк. 8, 21, 35; Там
само, ф. 178, оп. 1, спр. 564, арк. 8-8зв., 11; Там само, ф. 178, оп. 1, спр. 591, арк. 18, 30, 38-39; ДАКО, ф. 411,
оп. 1, спр. 537, арк. 61-62 зв.; Особова справа Влайкова Г.Г. студента… – С. 2-3; Справа № 372 пам’ятника
історії: могила Влайкова Георгія Федоровича / ДІМЛЗ; Центральний державний архів вищих органів влади
та управління України (далі – ЦДАВО України), ф. 342, оп. 3, спр. 3469, арк. 41.
29 Воспоминания Елизаветы Георгиевны Влайковой-Черновой (машинопись) / Семейный архив Тюти-
ных-Еремеевых.
30 ДАК, ф. 178, оп. 1, спр. 642, арк. 25, 30-34; ДАКО, ф. 411, оп. 1, спр. 537, арк. 61-62 зв.
* У 1920-х – 30-х рр. назва цього навчального закладу неодноразово зазнавала змін. На сьогодні у цій бу-
дівлі розміщується корпус № 1 Першого київського медичного коледжу, що знаходиться за адресою: м. Київ,
вул. Юрія Іллєнка, 14.
31 ДАК, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 3 зв., 5; ДАКО, ф. 411, оп. 1, спр. 537, арк. 61-62 зв.
Восени 1920 р. за розпорядженням Народ-
ного комісаріату охорони здоров’я УРСР Георгій
Федорович був відряджений до Канівського по-
віту на посаду консультанта повітового відділу
охорони здоров’я, де одночасно був лікарем Сте-
паницького цукрового заводу і районним сані-
тарним лікарем. А вже восени 1922 р. знову по-
вертається на службу до Києва, займаючи посаду
завідувача санітарно-епідеміологічного відділу
Київського повітового відділу охорони здоров’я
(Наказ завідуючого відділу охорони здоров’я
Київського повітового виконавчого комітету від
2 жовтня 1922 р. № 75) та суміщаючи інші по-
сади32. З травня 1923 по липень 1925 р. обіймав
вакантне місце старшого губернського інспек-
тора лікарської частини в Київському губерн-
ському відділі охорони здоров’я33. Після ліквіда-
ції губернії, Георгій Федорович працював
консультантом окружної ремкомісії Київського
окружного виконавчого комітету КП(б) України
протягом 1925-1927 рр. до ліквідації штатної
одиниці. Наприкінці 1927 р. він улаштувався на
посаду окружного санітарного лікаря, пропра-
цювавши на ній менше року і звільнившись у ве-
ресні 1928 р.34.
Паралельно з основною роботою, Георгій
Федорович займався науково-педагогічною
діяльністю у київських закладах вищої освіти.
У 1923-1928 рр. він, за запрошенням колег-ме-
диків, працював позаштатним асистентом ка-
федри соціальної гігієни Київського медичного
інституту (нині – Національний медичний уні-
верситет імені О.О. Богомольця), а у 1930–
1931 рр. там само в якості доцента викладав
курс лекцій санітарної статистики студентам
п’ятого курсу35. Адже він завдяки «…педагоги-
ческой деятельност[и]… приобрел огромную по-
пулярность среди учащихся и среди «власть
имущих». Он очень любил молодежь, и его уче-
ники платили ему тем же. Его прирожденная
скромность переросла в последние годы его
жизни в аскетизм... Был он добр и мягок с
детьми и своими ученикам, и резок и неподкупен
с теми, от которых зависел. Его остроумие и
необыкновенно «хорошо подвешенный язык» де-
лали его лекции очень доходчивыми, и студенты
любили его. Постоянно приходили к нам на дом,
папа [Георгій Федорович Влайков – Авт.] вел с
ними беседы, выслушивал их «беды» и ходатай-
ствовал перед администрацией за них. Но нару-
шивших «этические нормы», он не щадил и же-
стоко обрушивался на них»36. Тому ще за життя
його називали «студентськи[м] батько[м]»37.
У той же період (1924-1930-х рр.) на посаді до-
цента читав лекції з санітарної статистики, за-
гальної і соціальної гігієни в іншому закладі
вищої освіти – Київському державному інституті
удосконалення лікарів. А в Київському інституті
народного господарства протягом 1924-1926 рр.
в якості викладача проводив лекційні заняття з
комунальної гігієни38. Пізніше, у 1932 р. він от-
римав призначення завідувати курсами районної
медичної статистики. Варто наголосити, що за
активну професійну діяльність Г.Ф. Влайков у
1935 р. став дійсним членом Українського інсти-
туту соціалістичної охорони здоров’я39.
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков:
до 150-річчя від дня народження
163
32 ДАКО, ф. 410, оп. 1, спр. 9, арк. 72; Там само, ф. 410, оп. 1, спр. 10, арк. 75, 77, 84, 88; Там само, ф. 410,
оп. 1, спр. 11, арк. 127-127 зв.; Там само, ф. 410, оп. 1, спр. 183, арк. 51-53; Там само, ф. 410, оп. 2, спр. 94,
арк. 7, 15, 17-18, 20, 27-27 зв., 32, 41; Там само, ф. 411, оп. 1, спр. 376, арк. 6; Там само, ф. 411, оп. 1, спр. 537,
арк. 61-62 зв.; ЦДАВО України, ф. 342, оп. 1, спр. 1709, арк. 32-33 зв.
33 ДАК, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 3, 5; ДАКО, ф. 410, оп. 2, спр. 94, арк. 43; Там само, ф. 411, оп. 1, спр. 49,
арк. 106, 168; Там само, ф. 411, оп. 1, спр. 50, арк. 78; Там само, ф. 411, оп. 1, спр. 303, арк. 7; Там само, ф. 411,
оп. 1, спр. 543, арк. 138; Там само, ф. 411, оп. 1, спр. 544, арк. 1; Там само, ф. 412, оп. 1. спр. 2307, арк. 2.
34 Біографічна довідка про Влайкова Г.Ф. / Фонд персоналій В-2-35 Національного музею медицини
України (далі – НММУ); Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 4; ДАКО, ф. 412, оп. 1, спр. 2307,
арк. 1, 3, 18-21.
35 ЦДАВО України, ф. 342, оп. 3, спр. 3468, арк. 20; ЦДАВО України, ф. 342, оп. 3, спр. 3469, арк. 41.
36 Воспоминания Елизаветы Георгиевны Влайковой-Черновой (машинопись) / Семейный архив Тюти-
ных-Еремеевых.
37 Воспоминания Александры Георгиевны Еремеевой (рукопись) / Семейный архив Даниленко-Ереме-
евых.
38 ДАК, ф. 871, оп. 2, спр. 59, арк. 1-9.
39 Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 4-5; Особова справа Влайкова Г.Г. студента… – С. 8;
Пролетарська правда. – 1936. – № 9. – С. 4.
На науковій ниві Георгій Федорович відзна-
чився наполегливою роботою щодо вивчення
різних напрямків охорони здоров’я населення,
періодично друкував свої доповіді на медичних
з’їздах, був їх активним учасником40. Загалом,
його праці були присвячені акушерству і гінеко-
логії, охороні материнства і дитинства, а також
організаційним питанням медико-санітарної до-
помоги населенню, демографічній ситуації в ук-
раїнських губерніях та насичені даними медич-
ної статистики. Особливу увагу в наукових
дослідженнях Георгій Федорович звертав на бо-
ротьбу з небезпечними інфекційними хворо-
бами, що ширилися здебільшого серед жителів
сільської місцевості41. За своє життя він надру-
кував понад 70 наукових праць з різних про-
блему сфері громадського здоров’я населення,
серед них 10 науково-популярних брошур і під-
ручник «Курс санитарной статистики», – усі
вони використовувалися при підготовці лекцій
для слухачів медичних навчальних закладів. До
того ж лікар Г.Ф. Влайков був постійним членом
наукового медичного товариства (мал. 12) й спів -
редактором журналу «Общее дело» (1923 р.), що
видавався Київським губернським відділом охо-
рони здоров’я42.
4 ’2018Ганна Андріяка К Р А Є З Н А В С Т В О
164
Мал. 12. Довiдка обласної секцiї
наукових робiтникiв (Архiв КНУБА)
40 Влайков Г.Ф. Доклад о деятельности организационного бюро / Г.Ф. Влайков // Труды областного съезда
Юга России по борьбе с эпидемиями. (Киев, 16-25 августа 1913 г.): Протоколы заседаний. – К.: Типо-Лит.
Бр. Б. и Г. Каплун, 1914. – Том. 4. – С. 137-140; Влайков Г.Ф. Доклад о распространённости эпидемий, эпи-
демической и постоянной медицинской организации и о мерах борьбы с эпидемиями в Киевской губернии /
Г.Ф. Влайков // Труды областного съезда Юга России по борьбе с эпидемиями (Киев, 16-25 августа 1913 г.):
сведения по земствам. – К.: Тип-Лит. Бр. Б, и Г. Каплун, 1913. – Т. 1. – С. 287-360; Влайков Г.Ф. Изоляция
больных в деревнях / Г.Ф. Влайков // Областной съезд Юга России по борьбе с эпидемиями. (Харьков, 26
мая – 4 июня 1910 г.): Доклады по отдельным вопросам. – Х.: Типография «Печатное дело», 1910. – Отдел 3. –
С. 1-24; Влайков Г.Ф. К вопросу о борьбе с эпидемиями в деревне / Г.Ф. Влайков // Труды 5 съезда земских
врачей и представителей уездных земств Полтавской губернии 5-14 октября 1903 г. / Полтавское губернское
земство. – П.: Электрическая типография Д.Н. Подземского, 1904. – С. 254 -293; Влайков Г.Ф. Сифилис в
Зеньковском уезде Полтавской губернии / Г.Ф. Влайков // Труды 5 съезда земских врачей и представителей
уездных земств Полтавской губернии 5-14 октября 1903 г. / Полтавское губернское земство. – П.: Электри-
ческая типография Д.Н. Подземского, 1904. – С. 294-316.
41 Влайков Г.Ф. Международная гигиеническая выставка 1911 г. в Дрездене (отчет по заграничной коман-
дировке) / Г.Ф. Влайков // Врачебно-санитарная хроника Киевской губернии. 1911. – № 11. – С. 116-130;
Влайков Г.Ф. Международная гигиеническая выставка 1911 г. в Дрездене (отчет по заграничной команди-
ровке). Окончание / Г.Ф. Влайков // Врачебно-санитарная хроника Киевской губернии. – 1911. – № 12. –
С. 100-121; Влайков Г.Ф. Международная гигиеническая выставка в Дрездене 1911 г. / Г.Ф. Влайков. – К.:
Типография Императорского университета Св. Владимира, 1912. – 38 с.; Влайков Г.Ф. О вскармливании
грудных детей и об уходе за ними / Г.Ф. Влайков // Киевский земский календарь и справочная книжка на
1911 год / Издание Киевского губернского управления по делам земского хозяйства. – К.: Типография Импе-
раторского университета Св. Владимира Акц. Общества печатного и издательского дел Н. Т. Корчак-Новиц-
кого, 1910. – С. 84-90; Влайков Г.Ф. О санитарных попечительствах / Г. Ф. Влайков. – К.: Типография акцио-
нерного общества Н.Т. Корчак-Новицкого, 1911. – 8 с.; Влайков Г.Ф. О холере и чуме / Г.Ф. Влайков. – П.:
Электрическая типография Д.Н. Подземского, 1911. – 27 с. (Библиотека журнала «Хуторянин». – Вып. 11);
Влайков Г.Ф. О чуме / Г.Ф. Влайков // Киевская земская газета. – 1914. – № 28. – С. 3-6; Влайков Г.Ф. Об оспе
и оспопрививании / Г.Ф. Влайков. – К.: Типография акционерного общества Н.Т. Корчак-Новицкого, 1915. –
12 с.; Влайков Г.Ф. Физиология зачатия / Г.Ф. Влайков. – СПб.: Столич. скоропеч., 1899. – 28 с.: ил.
42 Влайков Г.Ф. Курс санитарной статистики с картограммой, диаграммами и образцами форм регистра-
ции / Г.Ф. Влайков. – К.: Издание Лукъяновского народного дома, 1913. – 160 с.; Георгій Федорович Влайков.
Некролог… – С. 4-5; ДАК, ф. 352, оп. 6, спр. 223, арк. 1-2; Там само, ф. 871. оп. 2, спр. 59, арк. 5 зв.; Особова
справа Влайкова Г.Г. студента… – С. 6.
Одним з важливих здобутків цього видатного
лікаря та науковця був підготовлений у 1935 р.,
проте не опублікований, машинопис під назвою:
«Очерк развития земской медицины в губерниях
Юго-Западного края – Киевской, Волынской и
Подольской», що нині зберігається у фондах На-
ціональної наукової медичної бібліотеки України
(мал.13). Сьогодні це є цінне джерело для дослід-
ників у вивченні земської охорони здоров’я Пра-
вобережної України 1904-1917 рр., написане
свідком того часу. Автор узагальнив зібрані ві-
домості про стан земської сфери громадського
здоров’я досліджуваного регіону, посилаючись
на видання губернських земських управлінь Во-
линської, Київської та Подільської губерній,
більшість яких уже втрачені з плином часу43.
Крім того, за власною ініціативою займався
читанням популярних лекцій [прочитав понад
1000 лекцій. – Авт.] з пропагування елементар-
них медичних знань серед сільського населення,
робітників фабрик та заводів, школярів та інших
категорій населення. Георгій Федорович повсяк-
час здійснював обстеження на предмет санітар-
ного стану сільських хат та їх прибудинкових
територій, криниць загального користування в
населених пунктах, часто навідувався на заводи
та фабрики для контролю за дотриманням умов
праці робітників, проводив інспекції в лікуваль-
них закладах тощо44. За свою тривалу лікарську
практику мав змогу надати медичну допомогу
понад 120 тис. хворим, переважна кількість яких
складалася з жителів сільської місцевості і віль-
нонайманих робітників промислових підпри-
ємств. Разом з тим, лікар Г.Ф. Влайков виховав
плеяду талановитих учнів, серед яких були лі-
карі, лікарські помічники, акушерки, санітари,
медичні сестри, які завдяки своєму вчителю-
наставнику понесли свої знання на благо людей.
А він своїм ентузіазмом не залишав своєї улюб-
леної справи до кінця свого життя45.
Георгій Федорович багато часу і сил відда-
вав улюбленій справі, не зважаючи на стан свого
здоров’я, який з кожним днем погіршувався.
Уже наприкінці 1935 р. йому різко стало погано
і Г. Ф. Влайкова госпіталізували до київської лі-
карні, а згодом перевели на лікування до Обухів-
ської лікарні м. Ленінград. Проте життя цієї та-
лановитої особистості обірвалося 10 січня 1936 р.
після тривалої хвороби (мал. 14). Через декілька
днів після смерті, труну з тілом лікаря було пе-
ревезено до Києва у клуб медичних працівників,
де простояла добу з почесним караулом. Попро-
щатися з Георгієм Федоровичем прийшло багато
його шанувальників, учнів, лікарів, що «…было
приостановлено движение на всей Львовской
улице (нині – вул. Січових Стрільців) во время
похорон… У фельдшерской школы стояли
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков:
до 150-річчя від дня народження
165
Мал. 13.
Титульний аркуш
машинопису
(з фондiв
ННМБУ)
43 Влайков Г.Ф. Очерк развития земской медицины в губерниях Юго-Западного края – Киевской, Волын-
ской и Подольской / Г.Ф. Влайков. – машинопись, б/г– 310 с.
44 ДАКО, ф. 410, оп. 2, спр. 94, арк. 46-47.
45 Георгій Федорович Влайков. Некролог… – С. 4-5.
Мал. 14. Портрет
Г.Ф. Влайкова,
надрукований
в некролозi.
(Профiлактична
медицина. –
1936. – № 2)
рядами студенты, которые присоединились к
процессии. Было много венков и речей. После
представителей разных учреждений, организа-
ций, где работал, лечил дедушка [Георгій Федо-
рович Влайков – Авт.], представителя нарко-
мата и т.д. выступила студентка фельдш.
[ерской] школы с такой простой и сердечной
речью, что все плакали». Адже «круг знакомств
у отца был огромный, его знал буквально весь
город. Поэтому похороны его имели характер
«демонстрации», за гробом шли тысячи людей,
самых разнообразных слоев населения: начиная
с академиков и министров и кончая уборщицами
и их детьми, которые все знали и любили «де-
душку Влайкова», как его уже задолго до ста-
рости, звали его ученики и друзья»46. Поховали
Георгія Федоровича Влайкова на Лук’янів-
ському цвинтарі міста Києва. Пізніше поряд з
ним було захоронено його дружину Марію Ва-
силівну (14 квітня (за ст. стилем 1 квітня)
1875-09 березня 1946), сина Георгія Георгійо-
вича Влайкова (9 серпня (27 липня за ст. стилем)
1914-16 серпня 1990) та дружину сина – Влай-
кову Ніну Павлівну (1923–1999)47.
У Розпорядженні Народного комісаріату охо-
рони здоров’я УРСР від 01 лютого 1936 р. № В 082
повідомлялося про смерть громадянського лікаря
та відомого санітарного фахівця, вченого та прек-
расного педагога Г.Ф. Влайкова. У документі вка-
зувалося про вшанування пам’яті померлого на
санітарно-гігієнічному факультеті Київського ме-
дичного інституту і пропонувалося запровадити
підвищену стипендію імені Г.Ф. Влайкова, а
Київській фельдшерсько-акушерській школі при-
своїти ім’я Г. Ф. Влайкова, якій небіжчик присвя-
тив 25 років викладацької діяльності, та прове-
дення інших пам’ятних заходів (мал. 15)48.
Насамкінець, зауважу, що Г.Ф. Влайков до
кінця свого життя невтомно працював заради
розбудови вітчизняної охорони здоров’я. Він
своєю невичерпною енергією зумів заслужити
довіру не лише у пересічних громадян, а й серед
знаних колег-медиків, які шанували його як
прекрасну людину та високопрофесійного спе-
ціаліста. Поряд з тим, що Георгій Федорович
був лікарем-практиком, він не покидав своєї
науково-педагогічної діяльності. За роки сво -
го насиченого подіями життя, йому довелося
4 ’2018Ганна Андріяка К Р А Є З Н А В С Т В О
166
Мал. 15. Розпорядження НКОЗ УРСР
вiд 01 лютого 1936 р. № В082
(з фондiв ЦДАВО України)
46 Воспоминания Александры Георгиевны Еремеевой (рукопись) / Семейный архив Даниленко-Ереме-
евых; Воспоминания Елизаветы Георгиевны Влайковой-Черновой (машинопись) / Семейный архив Тюти-
ных-Еремеевых.
47 Архівна довідка від 11.09.2018 р. № М-2816 / ДАОО; Георгій Федорович Влайков. Некролог... – С. 6;
Інформаційна довідка від 20.09.2018 р. № 2647/03-01-44 / Відділ державної реєстрації актів цивільного стану
Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві Міністерства
юстиції України; Особова справа Влайкова Г.Г. доцента… – С. 109 зв.; Особова справа Влайкова Г.Г. сту-
дента… – С. 17, 21; Пролетарська правда. – 1936. – № 9. – С. 4; Пролетарська правда. – 1936. – № 10. – С. 4;
Пролетарська правда. – 1936. – № 11. – С. 6; Пролетарська правда. – 1936. – № 13. – С. 4; Пролетарська
правда. – 1936. – № 14. – С. 4; Соціалістична здоровоохорона. – 1936. – № 7. – С. 4; Справа № 372 пам’ятника
історії: могила Влайкова Георгія Федоровича / ДІМЛЗ.
48 Георгій Федорович Влайков. Некролог…– С. 6; Розпорядження Народного комісаріату охорони здо-
ров’я УРСР від 01 лютого 1936 р. № 13082 / Фонд персоналій В-2-35 НММУ; ЦДАВО України, ф. 342, оп. 14,
спр. 230, арк. 219-220.
прочитати низку лекцій медико-санітарної на-
правленості в київських закладах вищої та се-
редньої освіти, передаючи свої знання молодим
спеціалістам-медикам. Георгія Федоровича вва-
жали «…незаурядным лектором и до самой
смерти не оставлял своей деятельности, кото-
рая давала ему огромное удовлетворение. Сту-
денты очень любили его и он относился к ним
по-отечески ласково, входил во все их интересы,
постоянно выступал их защитником и хода-
таем перед администрацией и партийными
организациями, которые всегда считались с его
мнением, т.к. популярность его, как педагога
была огромна не только внутри учебных заведе-
ний, но и далеко за пределами их… Человек не-
заурядных способностей, глубоко принципиаль-
ный, добрый и отзывчивый, он пользовался
особой любовью среди своих учеников…»49.
Також як лікар-практик Г. Ф. Влайков ділився
своїми практичними вміннями з молодим поко-
лінням медичних працівників, виховавши
плеяду талановитих медичних кадрів, які про-
довжили справу свого вчителя та наставника, а
для нього це було найвищою нагородою.
Земський санітарний лікар Георгій Федорович Влайков:
до 150-річчя від дня народження
167
49 Воспоминания Елизаветы Георгиевны Влайковой-Черновой (машинопись) / Семейный архив Тюти-
ных-Еремеевых.
References
Adres-kalendar’ spravochnaya knizhka Pol -
tav skoj gubernii na 1904 g. Poltava: Tipografiya
gubern skogo pravleniya. Retrieved from http://
elib.shpl.ru/ ru/nodes/553-adres-kalendar-i-sprav-
ochnaya-knizhka-poltavskoy-gubernii-na-1904-g-
poltava-1904#mode/inspect/page/243/zoom/4 [in
Russian].
Boguslavskij, S. M (Ed.). (1911). Adresnaya i
spravochnaya kniga «Ves’ Kiev» na 1911 g. Kiev:
Tipografiya Pervoj kievskoj arteli pechatnogo dela.
[in Russian].
Brokgauz, F. A. & Efron, I. A. (1893). E’ncik-
lopedicheskij slovar’: Davenport-Desmin. (Vol. 10).
SPb: Tipo-Litografiya I. A. Efrona. [in Russian].
Brokgauz, F. A. & Efron, I. A. (1901). E’ncik-
lopedicheskij slovar’: Taj-Termity. (Vol. 32A). SPb:
Tipografiya Akcionernogo obshhestva «Izda-
tel’skoe Delo», Brokgauz-Efron. [in Russian].
Brokgauz, F. A. & Efron, I. A. (1903). E’ncik-
lopedicheskij slovar’: Xakim-Xodorov. (Vol. 37).
SPb: Tipografiya Akcionernogo obshhestva Brok -
gauz-Efron. [in Russian].
Brokgauz, F. A. & Efron, I. A. (1903). E’ncik-
lopedicheskij slovar’: Chelovek-Chuguevskij polk.
(Vol. 38A). SPb: Tipografiya Akcionernogo obshh-
estva Brokgauz-Efron. [in Russian].
Golovcov, A. L. (2016). Fenomen Anciferova
(2nd ed.). Kiev: Alfa Reklama. [in Russian].
Kahan, S. (Ed.). (1936). Heorhii Fedorovych
Vlaikov. Nekroloh. Profilaktychna medytsyna, 2,
3-6. [in Ukrainian].
Permiakov, V. O. (Ed.). (2005). Profesory Ky-
ivskoho natsionalnoho universytetu budivnytstva i
arkhitektury (1930 – 2005): Dovidnyk. Kyiv:
KNUBA. [in Ukrainian].
Polishchuk, O. & Martynenko, O. (2017). Pro-
fesor Yeriemieiev Ivan Maksymovych – vidomyi
ukrainskyi i frantsuzkyi selektsioner roslyn. Univer-
sytet, 3, 2. [in Ukrainian].
Protsenko, L. & Kostenko, Yu. (1998-2001).
Lukianivske tsyvilne kladovyshche: putivnyk (Vol. 5,
2nd ed., Seriia «Nekropoli Ukrainy»). Kyiv: Inter-
hrafik. [in Ukrainian].
Smolii, V. A. (Ed.). (1999). Zvid pamiatok is-
torii ta kultury Ukrainy: Entsyklopedychne vydan-
nia: Kyiv (Vol. 1). Kyiv: Holovna redaktsiia Zvodu
pamiatok istorii ta kultury pry vydavnytstvi «Ukra-
inska entsyklopediia» im. M. P. Bazhana. [in
Ukrainian].
Triiniak, I. .I. (2005). Slovnyk ukrainskykh
imen. Kyiv: Dovira. [in Ukrainian].
Vlajkov, G. F. (1914). Doklad o deyatel’nosti or-
ganizacionnogo byuro. Trudy oblastnogo s’ezda Yuga
Rossii po bor’be s e’pidemiyami. (Kiev, 16-25 avgus -
ta 1913 g.): Protokoly zasedanij. (Vol. 4, pp. 137-140).
Kiev: Tipo-Lit. Br. B. i G. Kaplun. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1913). Doklad o rasprostrany-
onnosti e’pidemij, e’pidemicheskoj i postoyannoj
medicinskoj organizacii i o merax bor’by s e’pi-
demiyami v Kievskoj gubernii. Trudy oblastnogo
s’ezda Yuga Rossii po bor’be s e’pidemiyami (Kiev,
16-25 avgusta 1913 g.): svedeniya po zemstvam.
(Vol. 1, pp. 287-360). Kiev: Tip-Lit. Br. B, i
G. Kaplun. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1899). Fiziologiya zachatiya.
Sankt-Peterburg: Stolich. skoropech. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1910). Izolyaciya bol’nyx v
derevnyax. Oblastnoj s’ezd Yuga Rossii po bor’be
s e’pidemiyami. (Xar’kov, 26 maya – 4 iyunya
1910 g.): Doklady po otdel’nym voprosam, Otdel 3.
(pp. 1-24). Xar’kov: Tipografiya «Pechatnoe delo».
[in Russian].
Vlajkov, G. F. (1904). K voprosu o bor’be s
e’pidemiyami v derevne. Trudy 5 s’ezda zemskix
vrachej i predstavitelej uezdnyx zemstv Poltavskoj
gubernii 5-14 oktyabrya 1903 g. (pp. 254-293).
Poltava: E’lektricheskaya tipografiya D. N. Pod -
zem skogo. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1913). Kurs sanitarnoj statistiki
s kartogrammoj, diagrammami i obrazcami form
registracii. Kiev: Izdanie Luk’yanovskogo naro-
dnogo doma. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (Comp.). (1909). Medicinskij
otchet Sumskoj uezdnoj zemskoj upravy. Sumy:
Sumskoe uezdnoe zemstvo. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1911). Mezhdunarodnaya gigie-
nicheskaya vystavka 1911 g. v Drezdene (otchet po
zagranichnoj komandirovke). Vrachebno-sanitar-
naya xronika Kievskoj gubernii, 11, 116-130. [in
Russian].
Vlajkov, G. F. (1911). Mezhdunarodnaya gigie-
nicheskaya vystavka 1911 g. v Drezdene (otchet po
zagranichnoj komandirovke). Okonchanie. Vra -
chebno-sanitarnaya xronika Kievskoj gubernii, 12,
100-121. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1912). Mezhdunarodnaya
gigienicheskaya vystavka v Drezdene 1911 g. Kiev:
Tipografiya Imperatorskogo universiteta Sv. Vla di -
mira. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1909). O bor’be s e’pidemiyami
v Lebedinskom uezde. Xar’kov: Tipografiya «Pe -
chatnoe delo». [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1914). O chume. Kievskaya
zemskaya gazeta, 28, 3-6. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1911). O sanitarnyx pope-
chitel’stvax. Kiev: Tipografiya Akcionernogo obsh-
hestva N. T. Korchak-Novickogo. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1910). O vskarmlivanii grudnyx
detej i ob uxode za nimi. Kievskij zemskij kalendar’ i
spravochnaya knizhka na 1911 god. (pp. 84-90).
Kiev: Tipografiya Imperatorskogo universiteta
Sv. Vladimira Akc. Obshhestva pechatnogo i izdatel’ -
skogo del N. T. Korchak-Novickogo. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1911). O xolere i chume.
Poltava: E’lektricheskaya tipografiya D. N. Pod -
zem skogo. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1915). Ob ospe i ospoprivivanii.
Kiev: Tipografiya Akcionernogo obshhestva
N. T. Korchak-Novickogo. [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1909). Obzor deyatel’nosti
yaslej-priyutov v Sumskom uezde v 1908 g. Xar’ -
kov: Tipografiya «Pechatnoe delo». [in Russian].
Vlajkov, G. F. [without age]. Ocherk razvitiya
zemskoj mediciny v guberniyax Yugo-Zapadnogo
kraya – Kievskoj, Volynskoj i Podol'skoj [Essay of
development of zemstvo medicine in South-West
territory – Kiev, Volyn and Podolsk provinces]
(Author’s typescript). [in Russian].
Vlajkov, G. F. (1904). Sifilis v Zen’kovskom
uezde Poltavskoj gubernii. Trudy 5 s’ezda zemskix
vrachej i predstavitelej uezdnyx zemstv Poltavskoj
gubernii 5-14 oktyabrya 1903 g. (pp. 294-316).
Poltava: E’lektricheskaya tipografiya D. N. Pod -
zemskogo. [in Russian].
Vlajkov, G. G. (1977). Napryazhennoe sostoya-
nie tolstostennyx ortotropnyx obolochek vrashheniya
[Stress state of thick-walled orthotropic shells of ro-
tational] (Candidate’s thesis). Kiev. [in Russian].
Vlajkov, G. G. (1954). Ustojchivost' ploskoj
formy izgiba dvutavrovoj balki pri slozhnyx na-
gruzkax [A flat shape of the I-beam bending and its
stability under complex loads] (Candidate’s thesis).
Kiev. [in Russian].
4 ’2018Ганна Андріяка К Р А Є З Н А В С Т В О
168
|