Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни

У статті розглянуто маловивчену на сьогодні проблему використання хімічної зброї (снаряди, гранати, гази) на території західних повітів Волинської губернії під час Першої світової війни. Здійснено аналіз способів використання різновидів хімічної зброї на Східному фронті, порівняно з втратами на За...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Гулько, Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2018
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	До 100-річчя завершення Першої світової війни
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169511
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни / Г. Гулько // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 34-40. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169511
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1695112020-06-16T01:28:10Z Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни Гулько, Г. До 100-річчя завершення Першої світової війни У статті розглянуто маловивчену на сьогодні проблему використання хімічної зброї (снаряди, гранати, гази) на території західних повітів Волинської губернії під час Першої світової війни. Здійснено аналіз способів використання різновидів хімічної зброї на Східному фронті, порівняно з втратами на Західному фронті (Бельгія, Польща). The problem of using chemical weapons (shells, grenades, gases) in the territory of western districts of Volyn province during the First World War is considered in the article. Little-known gas facts are based on documents and local lore materials. Some fragments of artwork are used. The analysis of ways of using chemical weapons on the Eastern Front, compared with losses on the Western Front (Belgium, Poland), was analyzed. The need to continue the study and study of this problem and to organize and preserve the memory of victims is indicated. 2018 Article Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни / Г. Гулько // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 34-40. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169511 94 (477. 82) uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	До 100-річчя завершення Першої світової війни До 100-річчя завершення Першої світової війни
spellingShingle	До 100-річчя завершення Першої світової війни До 100-річчя завершення Першої світової війни Гулько, Г. Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни Краєзнавство
description	У статті розглянуто маловивчену на сьогодні проблему використання хімічної зброї (снаряди, гранати, гази) на території західних повітів Волинської губернії під час Першої світової війни. Здійснено аналіз способів використання різновидів хімічної зброї на Східному фронті, порівняно з втратами на Західному фронті (Бельгія, Польща).
format	Article
author	Гулько, Г.
author_facet	Гулько, Г.
author_sort	Гулько, Г.
title	Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни
title_short	Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни
title_full	Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни
title_fullStr	Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни
title_full_unstemmed	Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни
title_sort	застосування на волині хімічної зброї в роки першої світової війни
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2018
topic_facet	До 100-річчя завершення Першої світової війни
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169511
citation_txt	Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни / Г. Гулько // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 34-40. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT gulʹkog zastosuvannânavoliníhímíčnoízbroívrokiperšoísvítovoívíjni
first_indexed	2025-07-15T04:19:53Z
last_indexed	2025-07-15T04:19:53Z
_version_	1837685218021998592
fulltext	Як відомо, тема застосування хімічної зброї під час Першої світової війни залишається акту- альною і в нашому сьогоденні. Адже наш три- вожний час заповнений численними фактами тероризму з використанням всіх можливих не- гуманних методів. Навіть в першій четверті XXI століття знаними є випадки, коли використову- валася хімічна зброя, внаслідок чого гинули як військові, так і безвинне мирне населення. Тому в цілому маловідомі факти газових атак сто- літньої давності на Волині також повинні мати широке оприлюднення, як яскравий приклад використання проти людства заборонених між- народними конвенціями засобів ведення війни. З різних причин історіографія цього питання щодо нашого краю залишається малодослі - дженою, практично не знайшла ця тематика в узагальненому об’ємі і в матеріалах україн- ських і волинських істориків. Окремо можна виділити факт застосування газової атаки ні- мецькими військами 3 квітня 1917 р. на Черви- щанському плацдармі, описаний військовим істориком О. де-Лазарі1. Досліджував цей епізод і волинський краєзнавець К. Борбич2. Інші по- дібні випадки навіть обопільного використання супротивниками хімічної зброї залишаються маловідомими для дослідників історії Першої світової війни на Волині. Не внесли остаточної ясності в цю тематику місцеві краєзнавці на об- ласній конференції з історії Першої світової війни на Волині у 2016 р. та круглому столі присвяче- ному 100-літтю трагедії на Червищанському плацдармі3. Навіть у статтях, що стосувалися газових атак, які мали місце в нашому краї, ця УДК 94 (477. 82) Геннадій Гулько (м. Луцьк) Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни У статті розглянуто маловивчену на сьогодні проблему використання хімічної зброї (снаряди, гра- нати, гази) на території західних повітів Волинської губернії під час Першої світової війни. Здійснено аналіз способів використання різновидів хімічної зброї на Східному фронті, порівняно з втратами на Західному фронті (Бельгія, Польща). Ключові слова: Перша світова війна, Волинська губернія, хімічна зброя, Червищанський плацдарм, газова атака. Gennadii Hylko Application to the Volume of chemical weapon in the years of the First World War The problem of using chemical weapons (shells, grenades, gases) in the territory of western districts of Volyn province during the First World War is considered in the article. Little-known gas facts are based on documents and local lore materials. Some fragments of artwork are used. The analysis of ways of using chemical weapons on the Eastern Front, compared with losses on the Western Front (Belgium, Poland), was analyzed. The need to continue the study and study of this problem and to organize and preserve the memory of victims is indicated. Key words: First World War, Volyn region, chemical weapons, Chervyshchanskyi place of arms, gas attack. 34 1 Де-Лазарі О. Хімічна зброя на фронтах Світової війни 1914–1918 рр. Короткий історичний нарис / О. де-Лазарі. – М., 2008. – С. 92. 2 Борбич К. Застосування хімічної зброї в роки Першої світової війни на території Камінь-Каширського району біля с. Тоболи / К. Борбич. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Кашир- щини. – Вип. 37. М-ли Всеукр. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2010. – С. 72. 3 Гулько Г. Маловідома сторінка Першої світової війни на Волині. Червищанський плацдарм / Г. Гулько. // М-ли міжнар. наук. конф. «Перша світова війна на Волині та Волинському Поліссі» – смт Маневичі, 2016. – С. 67–77. Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни 35 4 Пасюк І. Використання хімічної зброї під час Першої світової війни на Волині / І. Пасюк, В. Карпюк // Міжнарод. наук. конф. «Перша світова війна на Волині та Волинському Поліссі». – Луцьк, 2016. – С. 144. 5 Руднев К. Ипрская трагедия / К. Руднев // Тайны прошлого. – 2015. – № 15. – С. 8. 6 Хомич П. Сліди Першої світової війни на Волинському Поліссі: пам’ятки бойових дій / П. Хомич. // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель та Ковельщина в історії України і Волині. – Вип. 50. М-ли Між- народ. наук.-практ. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2013. – С. 96–98. 7 Хомич П. Маневицький район через віки / П. Хомич. – Луцьк, 2013. – С. 389. тема піднімалася локально і стосувалася лише подій на згаданому вище плацдармі, або ж її суто загальновідомих технічних аспектів4. Основною причиною цього є відсутність до- сліджень з цієї специфічної теми. Дійсно, як з’ясувалося під час підготовки цього матеріалу, конкретних фактів застосування газових атак під час бойових дій на Волині у ці роки ви- явлено недостатньо. Не претендуючи на одно- значне і повне висвітлення цієї теми, в цьому дослідженні здійснена лише спроба відшукати та узагальнити розрізнені факти застосування хімічної зброї на території нашого краю. При цьому до уваги були взяті всі виявлені в процесі підготовки матеріалу конкретні випадки щодо території Волині, взяті з праць документаль- ного, мемуарного, краєзнавчого і художнього характеру. Хоча суто загальновідомі теоретичні аспек - ти виникнення та розвитку хімічної зброї не є темою цього матеріалу, все ж варто наголосити, що перший факт застосування хімічної зброї ні- мецькими військами зафіксований на Східному фронті ще в січні 1915 р. Щоправда, така не- ординарна для того часу подія мала місце ще до- сить далеко від Волині – під час бойових дій на території центральної Польщі біля с. Балішов. Німецьке командування випробувало тут одну з розробок свого земляка Фріца Габера, застосу- вавши розпилений з балонів газоподібний кси- лілбромід5. Проте значного ефекту ця атака не принесла, так як частина випущеного на росій- ські позиції газової хмари замерзла через силь- ний мороз. Проте згідно свідчень сучасників тих подій, все ж від неї постраждала значна кіль- кість місцевих жителів, так як газова атака була здійснена біля населеного пункту. Водночас ро- сійське командування заявило про загибель майже 1000 військових, можливо, внаслідок від- сутності будь-яких засобів захисту від газових атак. Цей факт газової атаки мав у той час знач- ний резонанс як серед російських військових на бойових позиціях, так і серед місцевого поль - ського та українського населення. Чутки про неї, ймовірно, залишили свій слід і в нашому краї, зокрема з розповіді старожила Дударя А.М., 1909 р. н. з с. Навіз Рожищенського району. За спогадами батька-фронтовика, він пам’ятає про застосування «під час царської війни герман- цями замороженого газу, який є небезпечним і через сто років». Як відомо, здійснення газових атак з балонних апаратів з подальшим плином війни не знайшло широкого застосування. Од- нією з головних причин був величезний об’єм застосованого газу абсолютно залежного від на- прямку вітру. Зокрема, під час відомої газової атаки у квітні 1915 р. під Іпром (Бельгія) німець- кими військами проти англійців з 5700 балонів було застосовано майже 180 тон хлору, проте не на всіх ділянках фронту гази виявилися ефек- тивними. Ще один відомий факт застосування хімічної зброї зафіксований в дослідженнях про військові дії на території Маневицького району волинсь- ким краєзнавцем П. Хомичем. Зокрема, розпові- даючи про хід бойових дій поблизу с. Чорниж, він наводить приклад застосування хімічної зброї. Нібито біля цього глухого волинського села було здійснене перше застосування німець- кими військами проти російських військ «сна- рядів з вбивчим елементом, яких за рішенням Віденської, а пізніше Женевської конвенцій ви- користання було заборонено»6. Водночас він по- відомляє і про три військові кладовища росіян та австро-угорців біля с. Чорниж, зокрема і про одне з них наоколиці, де поховані жертви цієї га- зової атаки. Причиною таких значних обопіль- них втрат, як повідомляє автор, було те, що під час боїв у 1915 р. село тричі переходило з рук в руки7. Шкода, але з цих повідомлень неможливо точно встановити, коли ж відбувалася артилерій- ська газова атака. Адже, як відомо, бої за село тривали двічі – у жовтні 1915 та травні 1916 р. Не повідомляє він і про джерело, з якого стало ві- домо про газову атаку. Якщо ж вона відбулася вос- ени 1915 р., це є дійсно один із перших відомих випадків застосування на території Волині хі- мічної зброї в Першу світову війну. У будь- якому випадку описаний факт потребує додатко- вого дослідження та уточнення. Інших випадків газових атак на території області у 1915 р. в до- слідженій літературі не виявлено. Але це зовсім не означає, що їх на інших ділянках Південно- Західного фронту, зокрема, близьких до Волині, не було зовсім. Так, в бойовому полковому що- деннику знаменитого Волинського полку, опри- людненого в 2000 р. в дослідженнях відомого краєзнавця В. Гаврилюка згадуються жорстокі бої 2 червня 1915 р. на околицях с. Ловче біля м. Рава-Руська. Під час бою німці застосували гази, внаслідок цього бою убито 245 та поранено 287 осіб8. Цілком вірогідно, що значна кількість загиблих стала можливою із-за раптового засто- сування ворогом газової атаки та відсутності на- лежних засобів захисту від неї. Наступні повідомлення про використання хімічної зброї, безпосередньо на території Во- лині, стосуються вже другої половини 1916 року. Зокрема, з документів вже згадуваного Во- линського лейб-гвардії полку відомо, що під час боїв біля с. Шельвів (нині Локачинського рай- ону) 3 серпня 1916 р. німці обстріляли позиції полку «…снарядами з задушливими газами. Ба- гато офіцерів і нижніх чинів отруєні газами… Вбито 136, поранено 347...»9. Ще 1630 воїнів полк втратив під час наступальних дій у другій половині вересні 1916 р. Зрозуміло, такі великі втрати підрозділи полку несли і від артилерій- ських газових атак. Цілком вірогідним зали- шався і той факт, що засоби захисту від них не були достатньо надійними. Водночас показовим є ще одне повідомлення з документів згаданого полку. Зокрема, в бойовому полковому щоден- нику від 25 вересня зазначено: «Протягом дня важка артилерія руйнувала німецькі окопи і ро- била в них проходи. О 22-й та 24-й годинах наша артилерія по 10 хвилин обстрілювала Шель- вівський ліс хімічними снарядами»10. Це пові- домлення підтверджує, що під час літніх боїв 1916 р. російські війська теж активно застосову- вали газові атаки. Як відомо з різних джерел, кровопролитні бої в цьому регіоні області три- вали до початку листопада. Зрозуміло, що і втрати обох воюючих сторін у цей період були значними. Але парадоксальним є те, що в районі с. Шельвова невідомо жодних значних військо- вих поховань тієї доби і тому пошукову роботу тут слід продовжити. Вищезгадане повідомлення про активне ви- користання російськими військовими хімічної зброї свідчить наступний документ. Так, во- линський дослідник військової історії І. Пасюк в одному зі своїх матеріалів про Брусиловський прорив на Волині наводить зміст наказу коман- дування Особливої армії про нагородження Георгіївськими хрестами 3-ї та 4-ї ступенів від- повідно єфрейтора М.А. Волкова та зауряд–чи- новника В.А. Радіонова з 8-ї хімічної команди. Показовими тут є згадки про те, що, зокрема, перший проявив «…мужність та хоробрість… в бою 29 серпня 1916 р. під сильним дійсним во- гнем противника під час здійснення газової атаки на дільниці с.с. Зубильно – Затурці». Не менш цікавою є мотивація подвигу В.А. Родіо- нова, який «…26, 27 і 28 серпня 1916 р. керував роботами по підготовці окопів для проведення газової атаки на дільниці с.с. Зубильно – Затурці і, перебуваючи під сильним дійсним вогнем про- тивника, …відважно виконав даний йому наказ»11. З цих наведених документів можна зробити вис- новок про маловідомий факт здійснення 29 серп - ня газової атаки російською армією під час кро- вопролитних боїв на території Локачинського району. При цьому, виходячи з вказаних у наказі типів робіт, виконаних єфрейтором та цивільним інженером, можна ствер джувати про здійснення газової атаки із застосуванням апаратів балон- ного типу. А їх нагородження високими відзна- ками свідчить про успішне застосування на цій дільниці фронту хімічної зброї. Будь-якого де- тального опису військових дій з використанням газових атак у цьому регіоні поки-що не ви- явлено. Знову ж у переліку військових кладовищ тієї доби тут жодного збереженого некрополя не значиться. Про тривалі та кровопролитні бої в ряді ре- гіонів області та використання газових атак у цей період згадують в історії окремих населених 4 ’2018Геннадій Гулько К Р А Є З Н А В С Т В О 36 8 Гаврилюк В. З історії Волинських полків / В. Гаврилюк. – Луцьк, 2000. – С. 113. 9 Там само. – С. 114. 10 Там само. – С. 115. 11 Пасюк І. Брусиловський прорив на Волині / І. Пасюк. – Луцьк, 2006. – С. 49. Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни 37 пунктів і місцеві краєзнавці. Зокрема, у мате- ріалі Л. Новосад та Р. Олексюк з с. Тристень Ро- жищенського району повідомляється, що під час військових дій біля цього населеного пункту ар- тилерійським вогнем була знищена навіть міс- цева церква, на дзвіниці якої був спостережний пункт російських військ. Згадують вони і факт, повідомлений їм місцевими старожилами, що під час боїв за один з пагорбів на східній околиці села «влітку 1916 р. німці застосували хімічну зброю». Ці ж краєзнавці повідомляють, що внас- лідок військових дій тут загинули «два полки» російських вояків з 8-ї армії, і всі вони поховані у братській могилі «на околиці села»12. Якщо зважити, що у с. Тристень, за свідченнями міс- цевих краєзнавців, є велике військове поховання і воно не взяте на облік держави, то і в цьому ви- падку необхідні додаткові дослідження фахівців. Майже аналогічну інформацію подають у своєму дослідженні краєзнавці О. Куденчук та В. Куденчук з с. Мильськ цього району. Вони розповідають, що бойові дії біля сіл Мильськ і Берегове тривали з червня 1916 до лютого 1918 р., під час яких артилерією також було зруйно- вано місцеву церкву. Особливо кровопролитним був бій 3 березня 1917 р., що закінчився пораз- кою російських військ. Головною причиною цього краєзнавці називають сильний вогонь ар- тилерії та 13 (!) «газових хвиль», які й «отруїли російських солдат, протигазові маски яких могли витримати 2-3 газові хвилі»13. Шкода лише, що автори цього цікавого повідомлення не вказали джерело такої інформації та не пові- домили про місця поховань жертв цієї газової атаки. Тому, як і в попередньому випадку тут слід провести додаткові вивчення фактів, вказа- них місцевими краєзнавцями. До джерел про заключний період боїв 1916 р. із застосуванням газових атак можна віднести також художню літературу та мемуари. Адже в переважній більшості автори цих творів у 20-х – 30-х роках минулого століття самі були сучасни- ками або ж використовували спогади безпосе- редніх свідків тих подій, які пережили всі жа- хіття кровопролитних боїв та нищівних газових атак. Зокрема, цікаві факти про події у жовтні 1916 р. під час військових дій з використанням хімічної зброї наведені у другому томі роману М. Шолохова «Тихий Дон». Показовим тут є приведений зміст армійського наказу про факт застосування німецькими військами 3 жовтня 1916 р. «задушливих газів», від наслідків яких були «отруєні три батальйони 256-го полку», і німці зайняли «першу лінію наших окопів»14. Згадані в романі села «Великий та Малий Порек…, містечко Сокаль… неподалік від ріки Стохід…» можна легко ідентифікувати в ни- нішні населені пункти – села Великий і Малий Порськ Ковельського та Сокіл Рожищенського районів15. Автором роману також досить де- тально описані осіння волинська природа, пере- міщення «особливої козачої сотні» до лінії окопів, участь в атаках на німецькі позиції та величезні втрати російських військ під час ло- кальної наступальної операції16. Особливо реа- лістично розповідається про вигляд невеликої ділянки окопів та бліндажів з сотнями загиблих «нижніх чинів» та «сорок сім офіцерів» від во- рожих газів, кулеметів та гармат17. З розповіді про цей епізод в романі важко дійти до висновку про те, який же тип газової атаки (артилерій- ський чи наземний з балонів) застосували тут німці. Проте, вірогідно, що зважаючи на описані в тексті осінні дощі і вітри, це все ж був факт ви- користання газів при допомозі артилерійських снарядів. Досить правдиво описано в романі й кровопролитні атаки та шістнадцять ворожих газових хвиль на плацдармі «неподалік від села Свинюхи» (можливо с. Привітне на Лока- чинщині), що мали місце «в останніх числах 12 Новосад Л. Історія села Тристень / Л. Новосад, Р. Олексюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Ро- жище та рожищанці в історії Волині та України: проблеми волинезнавства. – Вип. 23. М-ли обл. наук.-практ. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2007. – С. 163. 13 Куденчук О. Історія села Мильсь і Берегове / О. Куденчук, В. Куденчук. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Рожище та рожищанці в історії Волині та України: проблеми волинезнавства. – Вип. 23. М-ли обл. наук.-практ. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2007. – С. 39. 14 Шолохов М. Тихий Дон / М. Шолохов. – М.,1975. – Т. 2. – С. 29–31. 15 Там само.- С. 24. 16 Там само. - С. 28. 17 Там само.- С. 31. вересня» 1916 р. Тут за день боїв загинули «дев’ять з лишнім тисяч» військових царської армії18. Цілком можливо, що, описуючи ці події, автор роману мав на увазі бойові дії 8-ї армії ро- сійських військ, якому під час цих боїв підпо- рядковувалася й 12-а дивізія під командуванням майбутнього відомого державного діяча Фінлян- дії Г. Маннергейм19. Можливо, що окремі герої роману служили саме в цій військовій частині. Зрозуміло, що М. Шолохов з відомих причин у 1930-х роках не ризикнув згадувати в книзі ге- нерала Маннергейма. Показово, що після того, як листопаді ситуація на фронті стабілізувалася і розпочалися переважно позиційні сутички, 12-а дивізія була передислокована на Румунський фронт. Цей історичний факт теж співпадає з вій- ськовим шляхом головного героя роману донсь- кого козака Григорія Мелехова, який служив у 12-му (!) козачому полку20. Якщо узагальнити ці всі художньо подані епізоди військових дій тієї доби, то можна стверджувати, що в романі «Тихий Дон» розповідається про дійсні епізоди невдалих контрнаступів російських військ у жовтні 1916 р. південніше м. Ковель. Адже в цей період німецькі війська активно протидіяли на- маганням російського командування утримати за собою Вітоніжський та інші плацдарми на лі- вому березі р. Стохід. Під час цих жорстоких боїв протягом серпня-жовтня 1916 р. обидві сто- рони активно використовували газові атаки різ- них типів і несли значні втрати. Географія зга- дуваних в романі М. Шолохова населених пунктів та дислокація військових частин може й не співпадати, але хронологія таких локальних битв у цілому відповідає тому періоду Першої світової війни на Волині. Найбільш відомим фактом використання хі- мічної зброї на Волині є трагічні події 3 квітня 1917 р. на Червищанському плацдармі, що роз- міщувався на території нинішніх сіл Оленине, Нові Червища, Тоболи Камінь-Каширського рай- ону. Як свідчать ряд досліджень цього питання, то внаслідок масованого наступу німецьких та австро-угорських військ з використанням газо- вої атаки у цей день був ліквідований плацдарм, який російські підрозділи займали ще з липня 1916 р. При цьому загинули від 5 до 8 тис. і було полонено до 10 тис. вояків царської армії21. Якщо зважити на повідомлення ряду авторів щодо цієї трагедії, то кількість загиблих під час цих боїв стала можливою перш за все через газову атаку. Документальні свідчення одно- значно стверджують про обстріл плацдарму ні- мецькою артилерією саме хімічними снаря- дами 22. Щоправда, в одному з своїх художніх романів, більше схожому на мемуари, відомий учасник Першої світової війни генерал П. Крас- нов, описуючи події на одному з плацдармів Волинського Полісся біля с. Лісище, повідом- ляє про використання тут газової хмари, випу- щеної з балонів23. Зрозуміло, що він мав на увазі одне з сіл біля дійсного плацдарму, Нові Червища або Старе Червище, а такий тип газо- вої атаки використав у романі для підсилення трагедії його захисників. А щодо опису ним реалістичних епізодів наслідків дії використа- ної союзниками хімічної зброї на плацдармі, то як свідка тих подій на Волині, звинуватити ге- нерала П. Краснова у якихось перебільшеннях просто неможливо24 . Показовим також є той факт, що від її на- слідків на Червищанському плацдармі загинули більше вояків царської армії, ніж, зокрема, під час першого застосування німецькими вій- ськами хімічної зброї у квітні 1915 р. під Іпром (Бельгія). Тут, як відомо, загинули до 3 тисяч англійських вояків 25. Дещо меншими, до 1,5 тис. чоловік, були втрати росіян під Осівцем (нині 4 ’2018Геннадій Гулько К Р А Є З Н А В С Т В О 38 19Пасюк І. Брусиловський прорив на Волині / І. Пасюк. – Луцьк, 2006. – С. 49. 20Шолохов М. Тихий Дон / М. Шолохов. – М.,1975. – Т. 2. – С. 46. 21 Гулько Г. Маловідома сторінка Першої світової війни на Волині. Червищанський плацдарм / Г. Гулько // М-ли міжнар. наук. конф. «Перша світова війна на Волині та Волинському Поліссі» – смт Маневичі, 2016. – С. 67–77. 22 Борбич К. Застосування хімічної зброї в роки Першої світової війни на території Камінь-Каширського району біля с. Тоболи / К. Борбич. // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Сторінки історії Камінь-Кашир- щини. – Вип. 37. М-ли Всеукр. іст.-краєзн. конф. – Луцьк, 2010. – С. 72. 23 Краснов П. От двоглавого орла к красному знамени / П. Краснов. – Екатеринбург, 1995. – С. 329. 24 Там само. - С.334. 25 Сушанский А. В бой идут одни «мертвецы» / А. Сушанский // Тайны прошлого. – 2013. – № 16. – С. 8. Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни 39 Польща) під час аналогічної атаки німців у серпні того ж року26. Але якщо німецькі атаки газоподібним хлором під Іпром та Осівцем у розпал війни відразу стали відомими світовій громадськості, то обстріл хімічними снарядами на Червищанському плацдармі на Волині з різ- них причин широкого оприлюднення не одер- жав. І головна причина цього, що ці події відбу- валися в умовах наслідків Лютневої революції та поступового розвалу російської армії27. Роз- повідати за такої ситуації про трагічну загибель та полонення протягом кількох годин 3 квітня 1917 р. майже 20 тис. військових тодішні засоби масової інформації Росії не ризикнули. З відо- мих причин не популяризувала цю трагедію преса союзників. Але громадськість Волині на- віть тієї воєнної доби, коли діяла сувора цензура, все ж знала про цю жахливу трагедію. Про те, що втрати після газової атаки на Червищан- ському плацдармі були дуже значними, розпові- дав краєзнавцям, згадуючи спогади батька, учас- ника тих боїв, житель м. Ківерці М.М. Дацюк. За його словами, протягом кількох годин одного весняного дня, коли ворог застосував хімічну атаку на плацдармі, російські війська втратили дві піхотні дивізії28. Як вбачається, з наведених вище прикладів, під час бойових дій у 1916–1917 рр. на території Волині хімічні засоби обома воюючими сторо- нами в різних формах вже застосовувалися до- сить активно. Але відомо також, що наслідки ви- користання хімічної зброї під час боїв біля згадуваних населених пунктів, все ж не мали таких трагічних наслідків, як біля сіл Оленине, Червище та Тоболи на Камінь-Каширщині. Тут виникає питання, наскільки ж були за- безпечені військові російської армії у ті роки засобами захисту від смертоносних дій газових атак. Факти свідчать, що на колишніх бойових позиціях тієї доби знахідки фрагментів проти- газів не є рідкістю. Хоча, водночас, розповіді очевидців стверджують про значну недоскона- лість цих засобів хімічного захисту. Так, навіть найбільш досконалі російські протигази Зе- лінського-Куманта щільно не прилягали до об- личчя, і тому солдати змушені були у випадку газової атаки терміново змочувати обличчя, а вже потім його одягати29 [20, с. 177]. Крім цього є підстави вважати, що особовий склад російської армії на позиціях дещо провінційної ділянки фронту на глибокому Поліссі навряд чи був забезпечений навіть такими протига- зами. Саме про такий стан справ розповідає в своєму романі-мемуарах і вже згадуваний ге- нерал П. Краснов, який добре знав про складне становище у військах із засобами захисту від газових атак30. Вірогідно, лише після Черви- щанської трагедії російське командування звернуло належну увагу на захист від ядучих газів. Зокрема, з публікацій відомим є факт про інтенсивні навчальні газові атаки у квітні 1917 р., що проводилися в «районі колонії Антонівка та села Затурці Ковельського повіту Волинсь- кої губернії»31. Як висновок, варто наголосити, що за час боїв на Волині з серпня 1915 по лютий 1918 р. могло загинути до 350 тис.вій- ськових австро-угорської, німецької та росій- ської імператорських армій, серед яких, як ві- домо, були тисячі українців. Слід пам’ятати про загиблих від одного з найбільш негуман- них видів зброї, винайденої людством, – хіміч- ної, забороненої міжнародними конвенціями ще на рубежі XIX–XX століть. Цьому може по- сприяти створення Меморіального комплексу «Поліський некрополь Великої війни 1914– 1918 рр.» про необхідність якого сьогодні на- голошує група краєзнавців – дослідників вій- ськової історії. 26 Там само. – С. 6. 27 Дем’янюк О. Військово-політичні аспекти розвитку Волинської губернії у 1914–1921 роках / О. Дем’янюк. – Луцьк, 2011. – 318 с. 28 Савич Р. Луцький (Брусиловський) прорив у документально-художній прозі та спогадах. /Р. Савич // М-ли та тези допов. і повідом. Міжнарод. наук.– теоретик. конф. – Луцьк, 1994. – С. 115–117. 29 Середюк О. 46-й армійський корпус / О. Середюк // Сторінки воєнної історії Волині. Наук.зб. – Вип. 30. М-ли Всеукр. наук.-практ. краєзн. конф. – Луцьк, 2009. – С. 176–177. 30 Краснов П. От двоглавого орла к красному знамени / П. Краснов. – Екатеринобург, 1995. – С. 330–335. 31 Пасюк І. Використання хімічної зброї під час Першої світової війни на Волині / І. Пасюк, В. Кар- пюк // Міжнарод. наук. конф. «Перша світова війна на Волині та Волинському Поліссі». – Луцьк, 2016. – С. 144. Borbych, K. (2010). Zastosuvannia chimichnoy zbroy v roki Pershoy svitovoy viyny … Lutsk [in Ukrainine]. Borbych, K. (2002).Persha svitova viyna: boy na Stohodi. Lutsk [in Ukrainine]. Brusilov, O. (1943). Moi vospominania. Moskva [in Russian]. Volyn na peredodni Pershoy svitovoy viyny (2013). Lutsk [in Ukrainine]. Gavryluk, V.(2000) Z istoriy Volynskich polkiv. Lutsk [in Ukrainine]. Hylko, G. (2017). Biynia na Chervyschanskomu platsdarmi. Kamin’-Kashyrskiy [in Ukrainine]. Hylko, G. I Yakumenko.(2016). I pochervoniv Stohid vid soldatskoy krovi. Kyiv [inUkrainine]. Hylko, G. (2016). Malovidoma storinka Pershoy svitovoy viyny naVolyni. Chervyschanskiy platsdarm. Lutsk [in Ukrainine]. De-Lazari, O. (2008). Chimichna zbroia na frontah Svitovoy viyny1914–1918. Moskva [in Rus - sian]. Demianiuk O. (2011). Viyskovo-politychni aspekty rozvytku Volynskoi gubernyi u 1914 – 1921.Lutsk [in Ukrainine]. Yerofeev, V. (2014). Celovecheskiy material dlia chimicheskoy voyny. Moskva [in Russian]. Kosmina, M. (2014). Yak Toboly dvi viyny perezsily. Lutsk [in Ukrainine]. Krasnov, P. (1995). Ot dvoglavogo orlа k kras- nomu znameni. Yakaterinburg [in Russian]. Kudenchuk, O.Kudenchuk, V. (2007). Istoria sela Mylsk i Beregovo. Lutsk [in Ukrainine]. Novosad, L. (2007). Istoria sela Trysten’. Lutsk [in Ukrainine]. Pas’, Ni Borbych, K. Pro stan obyektiv kulturnoi spadschyny na terytoryi Tobolivskoi silskoi rady ta okolyts.Lutsk [in Ukrainine]. Pasiuk, I. (2006). Brusilovskyi proryv naVolyni. Lutsk [in Ukrainine]. Pasiuk, I i Karpiuk, V. (2016). Vykorystania chimichnoi zbroi pid chas Pershoy svitovoy viyny na Volyni. Lutsk [in Ukrainine]. Rudniev, K. (2015). Iprskaia tragedia.Moskva [in Russian]. Savych, R. (1994) С. Lutskyi (Brusilovskyi) proriv u chudozny i dokumentalnyi prozi ta spogadah. Lutsk [inUkrainine]. Serediuk, O. (2009). 46 armyiskyi korpus.Lutsk [in Ukrainine]. Sushanskyi, A. (2013).V boy idut odni mertvetsy. Moskva [in Russian]. Homych, P. Manevytskyi raion cherez viky. Lutsk [in Ukrainine]. Homych, P. (2013). Raion dyi Pivdenno-Za- hidnogo frontu na Kovelskomu napriamku u Pershu svitovu viynu.Lutsk [in Ukrainine]. Homych, P. (2013). Slidy Pershoy svitovoy viyny na Volyni.[in Ukrainine]. Sholohov, M. Tihyi Don (1975). Moskva [in Russian]. 4 ’2018Геннадій Гулько К Р А Є З Н А В С Т В О 40 References

Застосування на Волині хімічної зброї в роки Першої світової війни

Institution

Ähnliche Einträge