Історичний контекст поняття "рідна мова"

У статті розглядається історичний контекст поняття «рідна мова». Акцентується увага на важливості цього поняття, як смислової домінанти і домінанти духовної. Представлені погляди та думки знакових постатей української культури про рідну мову, рідне слово, про входження через мову в суспільство, в...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Мех, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2018
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Наукова інформація
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169523
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Історичний контекст поняття "рідна мова" / Н. Мех // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 234-236. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169523
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1695232020-06-16T01:28:26Z Історичний контекст поняття "рідна мова" Мех, Н. Наукова інформація У статті розглядається історичний контекст поняття «рідна мова». Акцентується увага на важливості цього поняття, як смислової домінанти і домінанти духовної. Представлені погляди та думки знакових постатей української культури про рідну мову, рідне слово, про входження через мову в суспільство, в якому живеш, в його культуру. Розглянуто погляди на проблему рідної мови українських вчених Івана Огієнка, Михайла Грушевського, Івана Франка, Костянтина Ушинського та ін. The articledeals with the historical context of the concept of «native languge». The attention was paid to the importance of this concept, as industrial nominees and nominees of the spiritual. The views and thoughts of the notable figures of our culture about the mother tongue, the native word, the introduction of the language into the society in which you live, into his culture are presented. Considered the views on the problem of the native language of Ukrainian scientists Ivan Ogienko, Mykhailo Hrushevsky, Ivan Franko, Konstantin Ushinsky and others. 2018 Article Історичний контекст поняття "рідна мова" / Н. Мех // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 234-236. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169523 811.82. uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наукова інформація Наукова інформація
spellingShingle	Наукова інформація Наукова інформація Мех, Н. Історичний контекст поняття "рідна мова" Краєзнавство
description	У статті розглядається історичний контекст поняття «рідна мова». Акцентується увага на важливості цього поняття, як смислової домінанти і домінанти духовної. Представлені погляди та думки знакових постатей української культури про рідну мову, рідне слово, про входження через мову в суспільство, в якому живеш, в його культуру. Розглянуто погляди на проблему рідної мови українських вчених Івана Огієнка, Михайла Грушевського, Івана Франка, Костянтина Ушинського та ін.
format	Article
author	Мех, Н.
author_facet	Мех, Н.
author_sort	Мех, Н.
title	Історичний контекст поняття "рідна мова"
title_short	Історичний контекст поняття "рідна мова"
title_full	Історичний контекст поняття "рідна мова"
title_fullStr	Історичний контекст поняття "рідна мова"
title_full_unstemmed	Історичний контекст поняття "рідна мова"
title_sort	історичний контекст поняття "рідна мова"
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Наукова інформація
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169523
citation_txt	Історичний контекст поняття "рідна мова" / Н. Мех // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 234-236. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT mehn ístoričnijkontekstponâttârídnamova
first_indexed	2025-07-15T04:20:37Z
last_indexed	2025-07-15T04:20:37Z
_version_	1837685263823798272
fulltext	234 Сенс окремих ідей, висловлювань, фраз і, на- віть, понять змінюється зі зміною суспільно-істо- ричної ситуації. В українському культурному просторі на кожному часовому зрізі переважають свої смислові домінанти. Розглядаючи історич- ний контекст поняття «рідна мова», ми не мо- жемо не наголосити на важливості цього поняття як смислової домінанти і домінанти духовної. Усвідомлюємо, що рідна мова є «безцінне духов - не багатство, в якому народ живе, передає з поко- ління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Рідне слово – то невичерпне, живот- ворне й невмируще джерело, з якого черпаємо уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село і місто, про свій рідний край. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова. Тільки той може осягнути розумом і серцем красу, велич і могутність Батьківщини, хто збагнув відтінки й пахощі рідного слова, хто дорожить ним, як честю рідної матері, як колис- кою, як добрим ім’ям своєї родини»1. Осмислюючи поняття «рідна мова», ми звер- таємося до науково-енциклопедичного знання, де це поняття трактується «по-різному: як першу мову, якою почала говорити людина; як материн- ську мову; як мову культурної спадщини, з якою ідентифікує себе мовець; як мову, в якій людина може найповніше самовиразитися, найточніше передати свої думки; як основну мову держави, громадянином якої є дана особа. Оскільки самоусвідомлення, самопізнання індивіда відбувається у свідомому віці, то й са- мовизначення рідної мови коректне щодо людини дорослої. Рідну мову щодо дітей визначають батьки, але впродовж життя під впливом соці- ально-економічних, культурно-історичних умов мовне самоусвідомлення індивіда може змінюва- тися. ... Через активні міграційні процеси, соці- альну мобільність феномен «рідна мова» конк- ретної особи зазнає трансформацій, по-різному співвідносячись із національністю або з функціо- нально першою мовою. При цьому володіння конкретною мовою як знаряддям комунікації в професійно-виробничій сфері або в побуті не за- перечує усвідомлення особою зв’язку з іншою мовою, яку вона вважає рідною і через яку ото- тожнює себе з носієм культурних, духовних на- дбань свого народу. Відчуття зв’язку з етносом, УДК 811.82. Наталія Мех (м. Київ) Історичний контекст поняття «рідна мова» У статті розглядається історичний контекст поняття «рідна мова». Акцентується увага на важливості цього поняття, як смислової домінанти і домінанти духовної. Представлені погляди та думки знакових постатей української культури про рідну мову, рідне слово, про входження через мову в суспільство, в якому живеш, в його культуру. Розглянуто погляди на проблему рідної мови українських вчених Івана Огієнка, Михайла Грушев- ського, Івана Франка, Костянтина Ушинського та ін. Ключові слова: рідна мова, історичний контекст, українська культура. Natalia Mekh The historical context of the concept of «native language» The articledeals with the historical context of the concept of «native languge». The attention was paid to the importance of this concept, as industrial nominees and nominees of the spiritual. The views and thoughts of the notable figures of our culture about the mother tongue, the native word, the introduction of the language into the society in which you live, into his culture are presented. Considered the views on the problem of the native language of Ukrainian scientists Ivan Ogienko, Mykhailo Hrushevsky, Ivan Franko, Konstantin Ushinsky and others. Key words: nativelanguage, historical context, Ukrainianculture. 1 Тихий 2007 – Тихий Олекса. Мова-Народ/Олекса Тихий. – К.: Смолоскип, 2007. – С. 284. Історичний контекст поняття «рідна мова» 235 нацією передається не лише мовою як засобом спілкування, а й цілим комплексом культури, при- четність до якої відчуває будь-яка людина»2. Флорій Бацевич феномен рідної мови розгля- дає як «канал постійного діалогу між Я та Іншим, особистістю і світом, людиною і Творцем. Про- тягом життя людини формується неповторний інтимний (можливо, найінтимніший) зв’язок «людина – її рідна мова», який є синергетичним атрактором взаємин «особистість – світ». Обслу- говуючи певну лінгвокультуру, етнічну спільноту і виконуючи низку важливих соціальних функцій стосовно окремої людини, рідна мова формує ці- лісність особистості, пов’язуючи свідомість і під- свідомість. Рідна мова – це символічне середо- вище, медіатор і гармоні затор атракторного типу між енергіями пізнаваного (світ) і того, хто пізнає (людина). Згідно з ученням М. Гайдеггера і низки лінгвофілософів про те, що не ми говоримо мо - вою, а мова говорить нами, ця розмова відбува- ється рідною для кожного з нас мовою»3. Досліджуючи поняття «рідна мова» в істо- ричному контексті, не можливо оминути увагою погляди та ідеї знакових постатей нашої куль- тури. Іван Огієнко, Михайло Грушевський, Іван Франко, Костянтин Ушинський та інші діячі зверталися до цього поняття неодноразово у своїх наукових пошуках. Найважливішими «ознаками рідної мови кож ної людини І. Огієнко вважав духовне начало, нерозривний зв’язок з мовою батьків (тобто «батьківською мовою»), мовою етносу, до якого людина належить (тобто «етнічною мовою»), і культурою цього етносу. У «Передмові до «Науки про рідномовні обов’язки» культуролог зазначав, «рідна мова – це найважливіша основа, на якій зростає духовно й культурно кожний народ». Мислитель закликав: «Виховуйте своїх дітей тільки рідною мовою, бо тільки вона принесе їм найбільше духовних цін- ностей». Рідна мова – найцінніша основа духов- ного об’єднання кожного народу, в якій зосеред- жено «глибини його духовної культури». … Інші складники поняття «рідна мова» уче- ний визначав так: «Рідна мова – то мова наших батьків і мова народу, до якого належимо»4. Існуюче в українській мові поняття «рідно- мовні обов’язки» є дотичним до поняття «рідна мова». Для виникнення цього поняття були свої передумови, зокрема, майже трьохстолітнє сумне становище української мови в Імперську добу. Відповідно, «якщо рідна мова виконує лише функції мови хатнього вжитку, а такі функції, як інформативна, пізнавальна, художньо-есте- тична, використовуються не повною мірою, то самопізнання і самовираження індивіда, духов- ний розвиток нації гальмуються. В історії укра- їнської культури такі явища спостерігалися тоді, коли виникала загроза денаціоналізації. А ос- кільки в житті бездержавної нації така загроза є постійною, то й обстоювання прав на письмен- ство, освіту рідною українською мовою в Росії, Австро-Угорщині впродовж 19 ст., піднесення національно-мовної свідомості в окремі періоди 20 ст. супроводжувалися зростанням уваги сус- пільства до проблем рідної мови. В умовах бездержавності українці домагалися відкриття шкіл з рідною мовою навчання, від- криття українознавчих кафедр в університетах, дозволу використовувати рідну мову у публічних виступах. Відсутність власної держави призво- дила до виникнення явища відступництва від рід- ної мови. Не випадково в українській мові існує поняття рідномовні обов’язки (І. Огієнка). Впро- довж майже трьох століть в українській літературі постійно була тема рідної мови, засудження тих, хто забував рідне слово, зрікався його»5. Михайло Грушевський – ще одна видатна по - стать нашої культури – наголошував на важливос - ті знання рідної мови, її історії, особливо високо цінуючи її літературний варіант. Вчений розгля- дав проблему рідної мови,у своїх наукових дослі - дженнях, у «нерозривному зв’язку з культуроло- гією, літературознавством, етнологією, психоло- гією, соціологією, історіографією українсь кого народу. … У політичних змаганнях за неза - лежність України важливе значення М. Грушев- ський надавав упровадженню рідної (української) мови в школах, семінаріях, вузах. Цикл статей, присвячених цій проблемі, учений оприлюднив у газеті «Слово»; згодом вони стали змістом його відомої книги «Про українську мову і українську 2 Енциклопедія «Українська мова». – К.: Наукова думка, 2007. – С. 575-576. 3 Бацевич Ф. Духовна синергетика рідної мови: Лінгвофілософські нариси: монографія / Флорій Бацевич. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 169. 4 Там само. – С. 99-100. 5 Енциклопедія «Українська мова». – К.: Наукова думка, 2007. – С. 576. 4 ’2018Наталія Мех К Р А Є З Н А В С Т В О 236 Tyhyj (2007). Language – People. – К. [in Ukra inian]. Batsevich(2009). Spiritual Synergy of the Native Lan- guage: Linguistic Philosophy Essays. – К. [in Ukra i nian]. Encyclopedia «Ukrainian Language»(2007). – К. [in Uk rainian]. школу» (1911) ... Учений зауважував про шкідли- вість викладання в школах, особливо початкових, нерідною (у той момент історичного буття – ро- сійською) мовою. .. у концепції М. Грушевського рідна мова в її літературній формі постає одним із найважливіших націотвірних чинників»6. Іван Франко, «який сам володів кількома мо- вами, творив ними, але відчував обов’язок висло- витися щодо «тайників зв’язку людської психіки з тими нібито конвенціональними, а проте дивно органічними системами звуків, що називаємо рід- ною мовою. Здається, що таке рідна мова? Чим вона ліпша для мене від усякої іншої, і що мені вадить при нагоді заміняти її на всяку іншу? Прак- тик, утилітарист, не задумуючися ані хвилинку, скаже: пусте питання. Мова – спосіб комунікації людей з людьми, і, маючи до вибору, я беру ту, яка дає можність комуні кувати з більшим числом людей. А тим часом якась таємна сила в людській природі каже: «Pardon», ти не маєш до вибору, в якій мові вродився і виховався, тої без окалічення своєї душі не можеш покинути, так як не можеш замінятися з ким іншим своєю шкірою» (ст. «Дво - язичність і дволичність», 1905). Емоційна небайдужість до рідної, материн- ської мови посилюється тим, що від першого сказаного дитиною слова до її повного зану- рення в океан слів триває постійна творча ро- бота думки, тоді як оволодіння іншими, нерід- ними, мовами – це вже не стільки пізнання, скільки перекодування пізнаного, супроводжу- ване активною роботою пам’яті»7. Дослідження поняття «рідна мова» на різ- них часових зрізах було і залишається актуаль- ним. І рівень цієї актуальності є своєрідним мар- кером нашої байдужості або небайдужості до свого народу, його історії, віри, традицій. «Лю- дина, що байдуже ставиться до своєї мови, а тим більше нехтує нею, – не вміє любити свій народ, який породив її, не любить тієї землі, що живить її, не любить .. своєї Батьківщини. Така людина не може бути патріотом, бо патріотизм почина- ється з любові до рідної хати, де ти народився, до тих лук, де ти бігав малим, до рідної мови, а далі вже поширюється на любов до всієї країни. Як музикант-чарівник, слово торкається най- тонших і найпотаємніших струн людської душі. Кожна дитина в глибині своєї душі – поет, у кож- ній душі заховані ці чарівні струни, вони звучать, якщо людина відчуває красу рідного слова»8. Нам імпонує висловлювання К. Ушинського стосовно впливу рідної мови на дитину та ролі вчителя, який «взявши на себе нелегку працю ви- кладання рідної мови, бере «разом з тим обов’язок через слово ввести дитину в сферу духовного життя народу». Вчений наголошував – «якщо ви- мерла мова в устах народу, вимер і народ». Так відомий педагог, який обстоював думку, що кожен народ має право мати школу рідною мовою, зауважував, що мова – це «тонка, що обій- має душу, атмосфера, крізь яку вона все бачить, розуміє і почуває». Ушинський вбачав у мові, пе- редусім рідній, духовне начало: «досить хоч трохи вдуматись у своє рідне слово, щоб переконатися, що мова народу є суцільний органічний його утвір, який виростає у всіх своїх народних особ- ливостях з якогось одного, таємничого, десь у гли- бині народного духу захованого зерна». Вчений про людську мову розмірковував, як про «акт духу», «самий розвиток духу». І, разом з тим, на- голошував, що мова здійснює зв'язок поколінь: «Будучи… найповнішим і найпевнішим літописом всього духовного, багатовікового життя народу»9. Рідна мова для людини мала і продовжує мати надзвичайно важливе значення, особливу духовну місію. Розглядаючи історичний кон- текст поняття «рідна мова», ми можемо конста- тувати, що назване поняття було і залишається наскрізною духовною домінантою в україн- ському культурному просторі. References 6 Бацевич Ф. Духовна синергетика рідної мови: Лфнгвофілософські нариси: монографія / Флорій Бацевич. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 115-116. 7 Енциклопедія «Українська мова». – К.: Наукова думка, 2007. – С. 576. 8 Тихий Олекса. Мова – Народ / Олекса Тихий. – К.: «Смолоскип», 2007. – С. 285. 9 Бацевич Ф. Духовна синергетика рідної мови: Лінгвофілософські нариси: монографія / Флорій Бацевич. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 108-109.

Історичний контекст поняття "рідна мова"

Institution

Ähnliche Einträge