Месник з Теплянського лісу
Рецензія на історико-краєзнавче видання: Ісаїв Л., Щибря Л. Отаман Савонов. – Х.: Вид-во «С.А.М.» 2014. – 276 с.
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169526 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Месник з Теплянського лісу / І. Петренко // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 240-242. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169526 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1695262020-06-16T01:28:04Z Месник з Теплянського лісу Петренко, І. Огляди Рецензія на історико-краєзнавче видання: Ісаїв Л., Щибря Л. Отаман Савонов. – Х.: Вид-во «С.А.М.» 2014. – 276 с. 2018 Article Месник з Теплянського лісу / І. Петренко // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 240-242. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169526 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Петренко, І. Месник з Теплянського лісу Краєзнавство |
| description |
Рецензія на історико-краєзнавче видання: Ісаїв Л., Щибря Л. Отаман Савонов. – Х.: Вид-во «С.А.М.»
2014. – 276 с. |
| format |
Article |
| author |
Петренко, І. |
| author_facet |
Петренко, І. |
| author_sort |
Петренко, І. |
| title |
Месник з Теплянського лісу |
| title_short |
Месник з Теплянського лісу |
| title_full |
Месник з Теплянського лісу |
| title_fullStr |
Месник з Теплянського лісу |
| title_full_unstemmed |
Месник з Теплянського лісу |
| title_sort |
месник з теплянського лісу |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169526 |
| citation_txt |
Месник з Теплянського лісу / І. Петренко // Краєзнавство. — 2018. — № 4. — С. 240-242. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT petrenkoí mesnikzteplânsʹkogolísu |
| first_indexed |
2025-07-15T04:20:47Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:20:47Z |
| _version_ |
1837685274478379008 |
| fulltext |
240
Ірина Петренко (м. Полтава)
Месник з Теплянського лісу
Рец. на історико-краєзнавче видання: Ісаїв Л., Щибря Л. Отаман Савонов. – Х.: Вид-во «С.А.М.»
2014. – 276 с.
Рецензоване історико-краєзнавче видання
Леся Ісаїва, Леоніда Щибрі «Отаман Савонов»
можна віднести до рідкісних і унікальних праць.
Дослідження революції першої чверті ХХ сто-
ліття було й залишається одним з найважливі-
ших завдань вітчизняної історіографії. Книгу
присвячено національно-виз -
вольній боротьбі українських
селян Харківщини і Донеччини
проти радянської влади протя-
гом 1918-1922-х років. Через
призму боротьби простих укра-
їнських селян, зокрема отамана
Григорія Савона (Савонова) про -
демонстровано запеклу бороть -
бу простих українських трудів-
ників проти свавілля перших
років встановлення радянської
влади, проти вилучення у селян
продовольства, політики «воєн-
ного комунізму» й «червоного
терору».
Книга складається із 300 сторінок тексту –
це невідомі факти, понад сотня світлин, 20 з
яких кольорові. До книги додано тридцяти п’яти
хвилинний документальний фільм про отамана.
Книга Леся Ісаїва, Леоніда Щибрі «Отаман
Савонов» складається зі вступу, трьох розділів,
які поділяються на підрозділи та епілогу. Істо-
рико-краєзнавче видання спирається на солідну
джерельну базу. У роботі залучено документи
Центрального державного архіву вищих органів
влади та управління України, Центрального дер-
жавного архіву громадських об’єднань України,
а також обласних архівів – Донецької та Харків-
ської областей. Автори використали матеріали,
які зберігаються в Ізюмському та Слов’янському
краєзнавчих музеях і Харківському обласному
історичному музеї. Одним із джерел рецензова-
ного видання є спогади та епістолярна спад-
щина. Крім того, велися польові дослідження,
зокрема в Теплянському лісі, який був головною
базою повстанського руху, та інших місцях.
Отже, джерельна база дослідження побудо-
вана на комплексному аналізі архівних джерел,
матеріалів особистого походження і довідкового
характеру. Такий підхід дозволяє виявити нові
й поглибити, доповнити існуючі відомості в іс-
торичній науці про отамана Григорія Савонова
та його загін у вітчизняній істо-
ричній науці. Порівняння різ-
нопланового матеріалу дозволяє
відтворити більш повну біогра-
фію отамана, його оточення,
формування та еволюцію його
поглядів, переконань і активну
участь у суспільному житті.
У рецензованому історико-
краєзнавчому дослідженні Леся
Ісаїва, Леоніда Щибрі «Отаман
Савонов» уперше показана ши-
рока панорама запеклої по-
встанської боротьби українців
проти російського більшовиць-
кого окупаційного режиму, зок-
рема на Ізюмщині. Автори ввели до наукового
обігу значний масив невідомої історичної ін-
формації, яка була здебільшого прихована чи
засекречена. Вона спонукає читачів до переос-
мислення тогочасних подій. У роботі викорис-
тано спогади як безпосередніх учасників подій,
так і їхніх родичів, які раніше не були залучені
до наукового обігу.
Повстанський отаман Григорій Савонов
(1898-1922) був вихідцем із села Цареборисова
(нині це село Оскіл Ізюмського району Харків-
ської області). Він добровольцем пішов на
Першу світову війну, де заслужив чотири Геор-
гіївських хрести. Пройшов шлях від рядового
царської армії до старшого офіцера. Григорій
Савонов, маючи прекрасний організаційний
хист і унікальні вольові якості, був комендантом
у часи Центральної Ради й Гетьманату Павла
Скоропадського, командиром полку й військо-
вим комісаром Ізюмського повіту за червоних,
командиром 4-го піхотного полку в Нестора
241
Месник з Теплянського лісу
Махна, повстанським отаманом, захисником се-
лянства в часи, коли більшовики почали грабу-
нок України.
Восени 1918 року на Ізюмщині вибухнуло
селянське повстання. Приводом став режим
гетьмана Павла Скоропадського, бо дозволив
розпайовану селянам землю в 1917 році забрати
попереднім землевласникам. Землю забирали з
врожаєм, вирощеним селянами. Григорію Саво-
нову, як офіцеру і Георгіївському кавалеру, до-
велося очолити повстання. Місцева влада вико-
ристала німецьких військових, вони, згідно
договору, повинні були захищати Україну лише
від російського вторгнення. Сили були нерівні,
але з невеликими втратами серед повстанців.
Їм довелось відступити в Теплянський ліс. До
зміни влади діяв цей перший партизанський
загін під проводом Григорія Савонова. Згодом у
жовтні 1920 р. загін приєднався до загонів
Махна й разом із ним пройшов еволюцію від
союзника більшовиків до його принципового
противника. Загін, очолюва ний Савоновим, зни-
щував більшовицьких активістів, вів бої з регу-
лярними російськими війсь ками, чекістами, ка-
рателями та загонами місцевих колаборантів.
Методи боротьби були різними – пускання під
укіс залізничних вагонів, руйнування колій, те-
лефонних і телеграфних ліній, захоплення зброї,
харчів, спорядження, зрив виборів окупаційної
влади. Остаточною метою савоновців було зни-
щення більшовицького окупаційного режиму та
утворення вільного козацького самоврядування,
прагнення бути господарем на своїй землі.
Однак отамана Григорія Савонова, як і бага-
тьох інших героїв національно-визвольних зма-
гань 1917-1921 рр., торкнулася кадрова зачистка.
Утікаючи від арешту, у серпні 1920 року, він зі
своїм загоном пішов у Теплянський ліс, що схід-
ніше Ізюму, де зібрав навколо себе повстанців.
Отаман Савонов почав активну боротьбу з біль-
шовицькою соціально-економічною політикою,
зокрема продрозкладкою. Нападаючи на загони
червоноармійців, він забирав вилучений у селян
хліб і повертав його назад селянам. Впоратися з
отаманом загони радянської влади довгий час не
могли.
Проте, у жовтні 1920 року, після союзу біль-
шовиків з Нестором Махном, Савонов разом з
махновськими частинами пішов у Крим проти
Врангеля.
Отаман Григорій Савонов протягом 1918-
1921 років боровся за волю рідного краю на Хар-
ківщині та Донеччині. Був підступно схоплений
і страчений чекістами, коли йому виповнилося
всього 23 роки. Але він встиг багато зробити.
Він – це приклад спротиву, краху надій і споді-
вань на краще, заможне і справедливе майбутнє.
Отаман Григорій Савонов – це образ українця,
який береться за зброю, прагнучи бути господа-
рем на своїй землі.
Доля отамана Григорія Савонова перепле-
тена з долями трьох відомих маршалів (один із
них Георгій Жуков), генералів, християнського
святого, Нестора Махна та його найближчих
сподвижників. Отаман мав феноменальні здіб-
ності козака-характерника та українця-воїна.
Висвітлюючи образ Григорія Савонова, автори
цілком доречно пов’язали його з долями сучас-
ників – родичів, односельців, священиків, вій-
ськових, друзів і опонентів. Це дає читачеві ці-
лісне уявлення про епоху, так би мовити
«олюднює» нашу історію, робить її антрополо-
гічно орієнтованою, живою. Читач простежує
через долю однієї людини – отамана Григорія
Савонова – зміни в повсякденному житті людей
епохи, їх переконаннях, ментальності, цінностях
й ідеалах, побуті тощо. Здавалося б непомітні,
прості селяни Харківщини й Донеччини поста-
ють перед читачем не просто як споглядач істо-
рії, а її активний учасник і важливий компонент.
Пам'ять про непокірного легендарного ота-
мана й нині жива. Навіть зараз мешканці с. Оскіл
(колишнього Цареборисова) звуться «савонов-
цями». Тривалий час отамана Григорія Савона
називали «бандитом», «злочинцем», «бунта-
рем». Радянська влада все зробила для його дис-
кредитації, навішала на нього різних ярликів,
очорнила пам'ять. Однак нині завдяки дослідни-
кам Лесю Ісаїву та Леоніду Щибрі його ім’я по-
вертається на Батьківщину світлою пам’яттю.
Воістину, добрі діла не проходять марно, завжди
знайдеться той, хто засвідчить про них.
Правду про невідомого повстанського ота-
мана довго не публікували. Лише в останні
роки постаттю героя Слобожанщини зацікави-
лись дослідники-краєзнавці. Так, об'єднаними
зусиллями історика Леся Ісаїва та краєзнавця
Леоніда Щибрі були зібрані по крихтах рештки
інформації, які були наявні у спогадах очевид-
ців та документах, після чого був відзнятий
4 ’2018К Р А Є З Н А В С Т В О
242
документальний фільм. Автори проекту показу-
вали по усіх населених пунктах, де діяли пов стан -
ці Савонова. Варто відзначити, багато теперішніх
старожилів почали пригадувати з пам'яті усе, що
їм розповідали батьки та діди про ті події.
Лесь Ісаїв та Леонід Щибря не тільки зби-
рали матеріал, а й аналізували, узагальнювали,
щоб склалася цілісна картина образу народного
месника й повстанського отамана.
Ім’я отамана Григорія Савонова не «кануло
в Лету», воно живе в народній пам’яті земляків.
Завдяки його діяльності з’явилася назва Саво-
новщина – селянський протест, вияв селянської
революції, цілий період в історії Харківщини та
Донеччини. Тривалий час радянська влада пов’я -
зувала цей рух зі словом «бандитизм». Однак
нині вже ліквідовано цю «білу пляму» в історії
України. Поширення ж поняття «Савоновщина»
свідчить про його масштабність і значимість для
регіону. «Савоновщина» була породжена на
власному народному ґрунті, розвивалась як са-
мостійний і самобутній селянський рух. У цьому
українські селяни проявили самоорганізован-
ність, створили місцеву самооборону, підтриму-
вали навколишні селянські загони.
Книга містить багато старих і сучасних світ-
лин, які логічно доповнюють текст, щоб у читача
склалося цілісне враження подій. Це свідчить
про копітку роботу авторів та бажання компл-
ексно розкрити образ героя, пов’язати його біо-
графію та діяльність із місцями, географічними
об’єктами, а також із людьми, з якими він спіл-
кувався, товаришував, воював та, які формували
його образ народного месника.
Книга Леся Ісаїва, Леоніда Щибрі «Отаман
Савонов» сприяє руйнуванню певних стереоти-
пів. Вона є прикладом чесного ставлення до
нашої історії та її героїв. Тривалий час вважа-
лося, що національно-визвольна боротьба 1917-
1921 років охопила переважну Центральну та
Західну Україну. Найбільш відомим є Холодно-
ярський повстанський рух. Однак історичні
факти свідчать, що боротьба українців за волю
на Харківщині й Донеччині була не менш запек-
лою й кривавою. Яскравим свідченням цього є
боротьба повстанців на чолі з отаманом Григо-
рієм Савоновим.
Автори наприкінці книги дійшли до логіч-
ного і виваженого висновку: «Потужне органі-
зоване козацтво Харківщини у формі повстан-
ського спротиву проти червоних окупантів на
початку 1920-х років зазнало поразки, історія
його боротьби замовчана, оббрехана. Дещо збе-
реглося в народній пам’яті, хоча тут правдиві
події перемішані з легендами» (С. 264).
Рецензоване історико-краєзнавче видання
Леся Ісаїва, Леоніда Щибрі «Отаман Савонов»
заслуговує на схвалення, з ним варто ознайоми-
тися як широкому колу вчених, так і пересіч-
ним громадянам. Книга розрахована на педаго-
гів, науковців, істориків, краєзнавців, студентів,
музейних працівників і всім, хто не байдужий
до історії й майбутнього українського націо-
нально-визвольного руху. Робота написана зро-
зумілою мовою, без застосувань складних де-
фініцій і маловідомої наукової термінології. Це
дає книзі змогу бути доступною, зрозумілою й
корисною.
Ірина Петренко
|