Слово про ювіляра

В України є чимало видатних синів і дочок, які стали її величчю, гордістю та славою. У цій чудовій когорті й Олександр Петрович Реєнт – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, заслужений діяч науки і техніки Укр...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
1. Verfasser: Гальчак, С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2019
Schriftenreihe:Краєзнавство
Schlagworte:
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169694
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Слово про ювіляра / С. Гальчак // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 3-5. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-169694
record_format dspace
spelling irk-123456789-1696942020-06-22T01:25:44Z Слово про ювіляра Гальчак, С. До 70-річчя з дня народження голови Національної спілки краєзнавців України, головного редактора журналу «Краєзнавство» Олександра Петровича Реєнта В України є чимало видатних синів і дочок, які стали її величчю, гордістю та славою. У цій чудовій когорті й Олександр Петрович Реєнт – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, голова Національної спілки краєзнавців України, головний редактор журналу «Краєзнавство». 2019 Article Слово про ювіляра / С. Гальчак // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 3-5. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169694 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic До 70-річчя з дня народження голови Національної спілки краєзнавців України, головного редактора журналу «Краєзнавство» Олександра Петровича Реєнта
До 70-річчя з дня народження голови Національної спілки краєзнавців України, головного редактора журналу «Краєзнавство» Олександра Петровича Реєнта
spellingShingle До 70-річчя з дня народження голови Національної спілки краєзнавців України, головного редактора журналу «Краєзнавство» Олександра Петровича Реєнта
До 70-річчя з дня народження голови Національної спілки краєзнавців України, головного редактора журналу «Краєзнавство» Олександра Петровича Реєнта
Гальчак, С.
Слово про ювіляра
Краєзнавство
description В України є чимало видатних синів і дочок, які стали її величчю, гордістю та славою. У цій чудовій когорті й Олександр Петрович Реєнт – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту історії України НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, голова Національної спілки краєзнавців України, головний редактор журналу «Краєзнавство».
format Article
author Гальчак, С.
author_facet Гальчак, С.
author_sort Гальчак, С.
title Слово про ювіляра
title_short Слово про ювіляра
title_full Слово про ювіляра
title_fullStr Слово про ювіляра
title_full_unstemmed Слово про ювіляра
title_sort слово про ювіляра
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2019
topic_facet До 70-річчя з дня народження голови Національної спілки краєзнавців України, головного редактора журналу «Краєзнавство» Олександра Петровича Реєнта
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169694
citation_txt Слово про ювіляра / С. Гальчак // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 3-5. — укр.
series Краєзнавство
work_keys_str_mv AT galʹčaks slovoproûvílâra
first_indexed 2025-07-15T04:31:47Z
last_indexed 2025-07-15T04:31:47Z
_version_ 1837685977040027648
fulltext Сергій Гальчак (м. Вінниця) Слово про ювіляра В України є чимало видатних синів і дочок, які стали її величчю, гордістю та славою. У цій чудовій когорті й Олександр Петрович Реєнт – доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН Ук- раїни, заступник директора Інституту істо- рії України НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, голова Національ- ної спілки краєзнавців України, головний редактор журналу «Краєзнавство». Майбутній вчений народився 10 травня 1949 р. в с. Дяківці Літинського району Вінниць- кої області. Як і всі сільські працелюби, змалку звик трудитися, покладатися тільки на власні си - ли, копіткою працею перемагати складні обста- вини і проблеми, котрі так часто ставило перед ним життя. Штрихи біографії О. Реєнта є прикла- дом непростої долі сільського хлопця, що прагнув знань і, не зважаючи на труднощі, досяг своєї мети. Ще з юних літ засвоїв просту життєву муд- рість, на якій не раз наголошував батько Петро Йосипович: «Шануй людей праці і знай всьому справжню ціну». Саме від батьків Олександр от- римав свої перші уроки справедливості, навчився поважати гідність людини, цінувати її працю. Саме вони виховали сина в кращих традиціях ук- раїнського народу, прищепили любов та повагу до культури, звичаїв, традицій рідного краю, до історії, котра згодом стала змістом його життя. Не випадково ще в шкільні роки історичне минуле рідних Дяківців, які беруть свій початок від ХІІІ ст., створювало в його уяві тремтливу ауру безперервності часу, нерозривного зв’язку минулого і сучасного. Тоді ж з’явилася стійка жага до нових знань про рідний край та буття всього українського народу. Закінчуючи школу, Олександр у виборі не сумнівався – його вабила професія історика… У 1970 р., відслуживши строкову службу в армії, вступив на історико-педагогічний факуль- тет Київського державного педагогічного інсти- туту ім. О.М. Горького (нині Національний пе- дагогічний університет ім. М.П. Драгоманова). Крім жаги до знань у студентські роки проя- вив чималі організаторські здібності. Був обра- ний секретарем комсомольської організації вузу, під час літніх канікул три роки очолював сту- дентський будівельний загін «Славутич», що ре- гулярно приїжджав із Києва в радгосп «Буревіс- ник» Наурзумського району Кустанайської області (Казахська РСР). У той самий час разом із студентами-одно- думцями, у ході кампанії за збереження пам’яток історії та культури України, виразно продемонстрував свою громадську позицію: ак- тивно підключився до збору коштів на реставра- цію Золотих Воріт, які нині стали однією з візи- тівок столиці, не шкодував на добру справу частини своєї скромної студентської стипендії… У 1975 р. здобув омріяну вищу освіту, закін- чивши вуз із відзнакою. У 1975–1977 рр. працю- вав у ньому викладачем. У 1977–1980 рр. був аспірантом, молодшим науковим співробітником Інституту історії АН УРСР. У 1981 р. став канди - датом історичних наук, 1991 р. – старшим науко- вим співробітником Інституту. В 1988–1995 рр. за сумісництвом також працював доцентом 4 кафедри суспільних наук Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.К. Кар- пенка-Карого, у 1995 р., теж за сумісництвом, – професором кафедри історії України Київського державного лінгвістичного університету. Новий етап у житті Олександра Петровича розпочався 1994 р. після успішного захисту до- кторської дисертації, коли його було призначено в. о. заступника директора Інституту історії з наукової роботи (10 липня 1996 р. Президія НАН України затвердила О. П. Реєнта на цій посаді). 1994 року науковець став також заступником го- ловного редактора «Українського історичного журналу», членом вченої та спеціалізованої вче- ної рад Інституту історії України НАН України. Найбільшою його якістю як організатора науки виявилося вміння вирізнити проблеми, знайти засоби для їх вирішення. Як відзначається у передмові до його книги «Україна ХІХ–ХХ сто- літь. Роздуми та студії історика», «…О.П. Реєнт – організатор і керівник від Бога. Він, перебуваючи на посаді заступника директора Інституту історії України НАН України, не тільки вміло координує діяльність усіх підрозділів такої складної уста- нови, якою є сучасний академічний інститут, але й [з 19 травня 1999 р.] вправно керує роботою од- ного з найбільших його відділів – історії України ХІХ – початку ХХ ст. Знаходячи персональний підхід до кожного зі своїх підлеглих, Олександр Петрович, наче добрий диригент (в українській народній традиції «регент», або ж «реєнт», тобто керівник церковного хору, яким був колись предок ювіляра, що й залишив своїм нащадкам прізви - ще), вміє не просто надихнути кожного на твор че виконання індивідуальних завдань, але й згурту- вати колектив для реалізації спільних проектів». У 1997 р. розпорядженням Президії НАН України включений до складу редколегії «Енци - клопедії історії України», з 1998 р. – член автор - ського колективу науково-пошукового агентства «Книга Пам’яті України» – «Безсмертя»: Книга Пам’яті України (1941–1945 рр.)», з 2005 р. – заступник голови редакційної колегії серії книг «Реабілітовані історією. Київська область». У 2006 р. розпорядженням Кабінету міністрів України призначений головою Головної редакцій- ної колегії «Книга пам’яті України». З 2000 р. – голова редколегії збірника наукових праць «Проблеми історії України ХІХ – поч. ХХ ст.». Багаторічний член редколегії наукового видання «Наукові записки Вінницького державного педа- гогічного університету імені Михайла Коцюбин- ського. Серія: Історія». У 1997–2001 рр. О.П. Реєнт – заступник голо - ви, голова експертної ради ВАК України з історич- них наук. З 2004 р. – член ДАК МОН України. В 2000 р. обраний членом-кореспондентом Націо- нальної академії наук України. Ака демік Україн- ської академії історичних наук. Почесний доктор і професор Переяслав-Хмель ницького держав- ного університету ім. Г. Ско вороди, почесний до- ктор Ізмаїльського гуманітарного університету, Прикарпатського національного університету та Кам’янець-Подільського національного універси- тету ім. І. Огієнка. Почесний член Центру дослід- ження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському націо- нальному університеті. Підготував 31 кандидата і 18 докторів наук. В Україні та далеко за її межами відомий як талановитий вчений, потужний науковець-істо- рик. Спеціалізується на проблемах теорії та методології історичної науки, історіографії, на- цієгенези та державотворення, соціально-еконо- мічного й політичного життя, національно-ви- звольних і суспільно-політичних рухів у ХІХ– ХХ ст. Автор понад 700 наукових публікацій, у т. ч. 30 монографій, низки навчальних посіб- ників та брошур. Ще в радянські часи брав участь у підготовці до видання VI тому «Истории Украинской ССР» та «Истории классов и социальных слоев Укра- инской ССР» (1984 р.). Підготував 17 статей до енциклопедичного довідника про громадянську війну в Україні (1984 р.). Співрозробник про- грами досліджень історії митної справи в Україні (для Академії митної служби), типової програми кандидатського іспиту із спеціальності 07.00.01 – історія України. Співавтор підручника з історії для учнів 9 і 10 класів загальноосвітньої школи. Та особливо його науковий талант проя- вився в роки незалежності України. Серед най- більш відомих праць О.П. Реєнта, написаних одноосібно чи в співавторстві, «Робітництво України і Центральна Рада», «Україна: на межі цивілізацій (історико-політологічні розвідки)», «Українська революція і робітництво: Соціально- політичні та економічні зміни 1917–1920 рр.», «Українська національна ідея і християнство», «Українське наукове товариство. 1907–1921 ро - ки», «У робітнях історичної науки», «Українські визвольні змагання», «Нариси з історії україн- 2 ’2019Сергій Гальчак К Р А Є З Н А В С Т В О 5 ської революції», «Україна в імперську добу (ХІХ–ХХ ст.)», «Перша світова війна і Украї - на», «Українська революція: Історичні портре - ти», «Україна соборна. Наукові розвідки і ре- цензії», «Усі гетьмани України. Легенди. Міфи. Біографії», «Промислове виробництво в містах і селах Подільської губернії кінця XVIII – початку ХХ ст.», «Нариси життя Літинщини 1917–1921 рр.: революційні події та повсякден- ність», навчальні підручники з історії України і всесвітньої історії: «Українська революція: Навчальний посібник», «Історія України: На- вчальний посібник для 9-го класу», «Історія Ук- раїни. Новітня історія: Навчальний посібник для 10 класу», «Історія України: Кінець XVIII – початок ХХ століття: Навчальний посібник для 9 класу загальноосвітнього навчального за- кладу», «Історія України у 10 класі. Навчально- методичний посібник для вчителів» та інші. Усі його наукові праці позначені актуаль- ністю проблематики, солідною джерельно-мето- дологічною базою, структурованою логікою викладу, образним, легким стилем, свідчать, на- самперед, про чітку громадянсько-патріотичну позицію автора, глибину внутрішньої культури, широту світогляду, велику працездатність. Олександр Петрович Реєнт – один із провід- них краєзнавців України, координаторів краєз- навчого руху в державі. У 1980-х рр. був членом експертної комісії по пам’ятках республікан- ського Товариства охорони пам’яток історії та культури. У середині 1990-х років коло його обов’язків розширилося: у грудні 1996 р. обра- ний заступником голови Всеукраїнської спілки краєзнавців. Разом із академіком П.Т. Троньком відроджував краєзнавчий рух в Україні, наполег- ливо формував регіональні організації Спілки, жваво розробляв перспективні напрями та про- грамні положення діяльності краєзнавців. Як член редколегії взяв участь у підготовці видань «ІІ з’їзд Всеукраїнської спілки краєзнавців: Ма- теріали і документи» (1997 р.), «Історичне кра- єзнавство і культура: Наукові доповіді та пові- домлення VIII-ї Всеукраїнської конференції» (У 2-х ч., 1997 р.). Увійшов до складу редколегії науково-популярного журналу «Краєзнавство», очолив журі секції «Історичне краєзнавство» всеукраїнських конкурсів-захистів науково-до- слідницьких праць учнів – членів Малої Акаде- мії наук України. З 1999 р. – голова комісії з історії краєзнавства згаданої наукової установи. У січні 2012 р. на V (позачерговому) з’їзді На- ціональної спілки краєзнавців України делегати одноголосно обрали його очільником Спілки. У січні 2017 р. на VI з’їзді НСКУ краєзнавці знову знову виявили йому високе довір’я. Як голова Спілки, головний редактор жур- налу «Краєзнавство», наукового збірника «Про- блеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.» невтомно пропагує збережену джерелами істо- рію України, свого рідного краю, її призабуті або заборонені свого часу для широкого оприлюд- нення сторінки, її знаних і незнаних героїв у своїх численних наукових публікаціях, виступах на наукових форумах, у пресі, телерадіопереда- чах, шляхом організації документальних виста- вок. Користується глибокою повагою та заслуже- ним авторитетом серед численного краєзнавчого загалу країни. За сумлінну працю та сподвижницьку ді- яльність удостоєний високих відзнак і нагород. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (за цикл праць «Україна крізь віки»; 2001 р.), премії Президії НАН України ім. М.І. Костомарова (за цикл робіт з проблем історії та культури України; 2007 р.), премії ім. Д. Яворницького (2009 р.). Заслужений діяч науки і техніки України (за вагомий особистий внесок у розвиток краєзнавства і збереження національної історико-культурної спадщини; 1997 р.). «Відмінник освіти України» (за ваго- мий внесок у підготовку підручників, навчаль- них посібників та програм з історії України для закладів освіти; 1996 р.). Почесний краєзнавець України (за значний внесок у розвиток крає - знавчого руху, збереження національної істо- рико-культурної спадщини та природних скарбів України; 2016 р.). Нагороджений орденом «За за- слуги» ІІІ, ІІ та І ст. (за вагомий особистий внесок у дослідження історичної спадщини українського народу, багаторічну плідну наукову і громадську діяльність; 2006, 2013, 2019 рр.), відзнаками Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Національної академії наук України тощо. Нехай Ваш науковий ужинок, здобутки на ниві громадської діяльності, шановний Олексан- дре Петровичу, і надалі радують вагомим коло- сом, а Ваша особистість продовжує вбирати усі найкращі риси людини творчої, патріотичної, відповідальної за день завтрашній. Світлої Вам долі! Слово про ювіляра