Нове дослідження з історії Волині
Рецензія на книгу: Заяць А. Є. Міське суспільство Волині XVI – першої половини XVII ст.: монографія / А. Заяць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. 582 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0532-7.
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169714 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Нове дослідження з історії Волині / В. Собчук // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 196-198. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169714 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1697142020-06-23T01:26:11Z Нове дослідження з історії Волині Собчук, В. Огляди Рецензія на книгу: Заяць А. Є. Міське суспільство Волині XVI – першої половини XVII ст.: монографія / А. Заяць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. 582 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0532-7. 2019 Article Нове дослідження з історії Волині / В. Собчук // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 196-198. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169714 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Огляди Огляди |
| spellingShingle |
Огляди Огляди Собчук, В. Нове дослідження з історії Волині Краєзнавство |
| description |
Рецензія на книгу: Заяць А. Є. Міське суспільство Волині XVI – першої половини XVII ст.: монографія /
А. Заяць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. 582 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0532-7. |
| format |
Article |
| author |
Собчук, В. |
| author_facet |
Собчук, В. |
| author_sort |
Собчук, В. |
| title |
Нове дослідження з історії Волині |
| title_short |
Нове дослідження з історії Волині |
| title_full |
Нове дослідження з історії Волині |
| title_fullStr |
Нове дослідження з історії Волині |
| title_full_unstemmed |
Нове дослідження з історії Волині |
| title_sort |
нове дослідження з історії волині |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Огляди |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169714 |
| citation_txt |
Нове дослідження з історії Волині / В. Собчук // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 196-198. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT sobčukv novedoslídžennâzístoríívoliní |
| first_indexed |
2025-07-15T04:33:47Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:33:47Z |
| _version_ |
1837686096090103808 |
| fulltext |
Нова книжка доцента кафедри історії Львів-
ського університету ім. Івана Франка Андрія
Заяця про міста Волині XVI – першої половини
XVII ст. становить своєрідне продовження дав-
нішої монографії цього вченого1. У першому з
досліджень Автор установив загальну чисель-
ність міст у регіоні,проаналі-
зував етапи появи їх та пра-
вову й просторову локацію,
торкнувся початків самовря-
дування. На цей раз він зосе-
реджується на життєдіяль-
ності міст, зокрема, управлінні
ними, функціонуванні тут різ-
них урядів та інституцій, судо-
чинстві, правовому становищі
й самоврядуванні міщан тощо.
Дослідник відомий як один з
авторитетних знавців урбані-
заційних процесів у Середньо-
Східній Європі на схилі серед-
ніх віків і на початку раннього
нового часу, тому рецензована
праця давно очікувана в про-
фесійному середовищі.
Автору довелося докласти чимало зусиль по
збору матеріалів. В існуючих корпусних і серій-
них виданнях джерел з історії Середньо-Східної
Європи та різних тематичних збірниках мало
документів з історії міст Волині. Тим часом ві-
домо, що на зламі середніх віків і раннього
нового часу життєдіяльність українських міст
супроводжувалася вже чималою кількістю різ-
номанітних паперів, значна частина яких так чи
інакше потрапляла в актові книги відповідних
громад. За підрахунками Автора, протягом
досліджуваного ним часу в регіоні гіпотетично
могло бути укладено 350–400 міських книг
(с. 30); крім того, у містах могли вести й інші
книги – замкові, бурграбські, єврейські, кос-
тельні тощо, що теж містили інформацію про
функціонування цих поселень. Та з усього цього
різноманіття писемних пам’я -
ток до наших днів дійшли
тільки замкова книга Заслава,
по дві міські книги Луцька
й Олики та по одній книзі
Вижви, Милянович, Рівного й
Козлина, причому найдавні-
ший із перелічених рукописів
походить із 70-х років XVI ст.,
тобто з другої половини до-
сліджуваного в книжці від-
різка часу. Тому Автор був
приречений скрупульозно ви-
шукувати інформацію про
життя міст, розсіяну в паперах
центральних інституцій Вели-
кого князівства Литовського і
Речі Посполитої, в актових
книгах – замкових, ґродських
і земських – повітових судово-адміністративних
установ Волині та в частково уцілілих родових
архівах знаті, що стосувалися переважно нобілі-
тету. Пошукданих потребував чималих еврис-
тичних зусиль із високою ймовірністю невдачі.
Дослідник справився з амбітним завданням. Пе-
рекопавши всі дотичні до теми археографічні
видання та гори рукописних пам’яток в архівах,
бібліотеках і музеях Києва, Львова, Луцька, Вар-
шави, Кракова, Вроцлава, Любліна, Курника й
Москви, Автор назбирав велетенську кількість
Володимир Собчук (м. Кременець)
кандидат історичних наук,
доцент кафедри української філології і суспільних дисциплін Кременецької обласної
гуманітарно-педагогічної
академії ім. Тараса Шевченка
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6320-0478
Нове дослідження з історії Волині
Рец. на: Заяць А. Є.Міське суспільство Волині XVI – першої половини XVII ст.: монографія /
А. Заяць. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. 582 с. + вкл. ISBN 978-617-10-0532-7.
196
2 Заяць А. Урбанізаційний процес на Волині в XVI – першій половині XVII століття. Львів : Добра
Справа, 2003. 206 с.
Нове дослідження з історії Волині
197
матеріалів. Попри свою фрагментарність, вони
виявилися достатньо репрезентативними, щоб
слугувати надійною основою вирішення постав-
лених завдань, і дали змогу вибудувати рель -
єфну картину суспільного життя пізньосеред-
ньовічних і ранньомодерних міст Волині.
Поряд із давно відомими дослідникам у мо-
нографії результативно застосовано освоювані
вітчизняною гуманітаристикою методи просо-
пографії, мікроісторії, локальної історії, історії
понять тощо.
Монографія складається з короткого вступу,
шести розділів, висновків і низкидодатків.
У вступі Автор лаконічно розкриває акту-
альність, мету й завдання, хронологічні й геог-
рафічні межі та наукову новизну дослідження.
Перший розділ традиційно відведений ог-
ляду літератури, характеристиці джерел і мето-
дам дослідження. Розглядаючи стан освоєння
наукою теми монографії,Автор ділить усю до-
тичну до неї літературу на дві групи, до першої
з яких відносить публікації, в яких принагідно
торкалися цієї проблематики в процесі ширших
студій над містами загалом, а до другої – праці,
присвячені виключно містам Волині. Першу
групу відкриває передмова Володимира Анто-
новича 1869 р. до присвяченого містам тому
«Архива Юго-Западной России», а другу – роз-
відка краєзнавця Якима Перлштейна 1847 р. про
Острог за даними дільчого листа князів Острозь-
ких 1603 р. Крім вітчизняних публікацій, Автор
включив у свій огляд праці польських і білору-
ських дослідників, які працювали над міською
проблематикою Великого князівства Литов-
ського та Речі Посполитої.
У другому розділі, присвяченому загальній
характеристиці міст пізнього середньовіччя й
раннього нового часу як продукту епохи, розгля-
даються проблематика дефініції і класифікації
цього типу поселень, різниця між містами й міс-
течками та семантичні відмінності між відповід-
ними лексемами в пам’ятках досліджуваного
часу тощо. Здебільшого міста становили неве-
личкі поселення, значними осередками були
тільки кільканадцять міст. Проаналізувавши
функції цих поселень, Автор переконливо пока-
зав, що всі вони слугували регіональними або
принаймні локальними осередками ремесла
й торгівлі, вузлами мережі доріг, осередками
релігійного й культурного життя та своєрід-
ними «острівками правової культури регіону»
(с. 38). У монографії уточнено зафіксовану ра-
ніше загальну кількість міст на Волині і чисель-
ність тих із них, що функціонували за маґде-
бурзьким правом. У попередній книжці Автор
писав, що за даними опрацьованих ним джерел,
протягом XVI – першої половини XVII ст. на Во-
лині було започатковано 190 нових міст, але на
кінець окресленого періоду існували тільки 106
із них, а разом із заснованими раніше тут було
125 поселень цього типу (2003, с. 88). У процесі
наступних пошуків виявлено 19 невідомих ра-
ніше локацій. Правда, загальна кількість ре-
ально існуючих міст і містечок станом на кінець
40-х років XVII ст. не змінилася. Отже значна
частина локацій виявилася невдалою.
89 відсотків міських поселень Волині стано-
вили власність князів і шляхти, а решта нале-
жали державі, тому в третьому розділі у центрі
уваги Автора призначувані монархом старости і
привілейовані землевласники та їхня роль у
житті державних і приватних міст.
Четвертий розділ відведено управлінню
містами. Тут дана докладна характеристика мі-
ським урядам та інституціям. Автор аналізує
персональний склад війтів і лентвійтів та місце
їх у міському самоврядування, розкриває соці-
альне обличчя та повноваження міської ради й
лави, зупиняється на механізмах співпраці між
війтами й райцями, стосунках райців та лавників
під час виконання ними своїх обов’язків, підпри-
ємницькій діяльності урядників, малює колек-
тивний соціальний портрет найманих урядників
та аналізує коло їхніх обов’язків, показує участь
у самоврядуванні рядових міщан. Автор встано-
вив, що переважно уряд війта займали шляхтичі.
Уп’ятому розділі йдеться про міське судо-
чинство: перебіг судового процесу, відносини
між замковим і міським судами, роль свідків, по-
засудове вирішення спорів тощо. Досліджуючи
нормативний простір міст Волині, на основі
проаналізованих матеріалів Автор прийшов до
висновку, що міські суди Волині керувалися маґ-
дебурзьким правом, Литовським статутом і зви-
чаєвим правом.
Шостий розділ присвячено міській громаді.
Автор розглядає тут джерела формування, пра-
вове становище, соціальну структуру, професій-
ний склад, етнічне обличчя міського населення,
яке традиційно ділить на патриціат, поспільство
й плебс;практику набуття мешканцями Луцька в
першій половині XVII ст. міського громадян-
ства; місце шляхти в міському соціумі, що не
тільки створювала в містах свої юридики, а й
ставала війтами, лентвійтами, райцями, лавни-
ками, писарями.
Додатки містять переліки війтів, лентвійтів,
райців, лавників, писарів із часом перебування
їх на відповідних урядах, статистичні дані про
чисельність євреїв у містах Волині. Складовою
монографії є карта міст Волині.
У науково-довідковому апараті книжки ва-
гоме місце займають добре скомпоновані розло-
гий список джерел і літератури та іменний і
географічний покажчики. Користування працею
полегшують колонтитули.
Погоджуючись із нижньою і верхньою хро-
нологічними межами дослідження, зазначу, що
трактування Автором усього XVI і першої поло-
вини XVII ст. як ранньомодерної доби історії
Волині щонайменше дискусійне. Переконли-
віше було б подававати цей відрізок часу як пе-
реломний етап, такий, що охоплює кінець серед-
ньовіччя й початок раннього нового часу (чи
раннього модерну), умовна грань між якими
принаймні на Волині, за слушним міркуванням
І. Лисяка-Рудницького, припадає на 60-і роки
XVI ст., коли відбулися або істотно проявилися
важливі змінив політичній, економічній, соці-
альній і духовній сферах значної частини тери-
торії проживання українського етносу.
Дослідник допустив помилкове твердження
про те, що поліське поселення Камінь отримало
магдебурзьке право 1420 р. (с. 48). Точний в об-
ґрунтуванні власних висновків, він легковажно
довірився тут авторам відповідного нарису в по-
пулярній «Історії міст і сіл» Волинської області,
де це подано без належної опори на джерела, до
того ж у хибному історичному контексті (с. 247).
Безпрецедентна скрупульозність Автора в
документуванні всіх залучених ним даних і
думок полегшує верифікацію висновків та ко-
ристування монографією як невичерпною кри-
ницею різноманітних фактів міського життя.
Разом із тим намагання супроводжувати ледь не
кожну фразу посиланням на джерела іноді буває
зайвим. Загальна фраза «Методологія має важ-
ливе значення у науковому дослідженні, ос-
кільки сприяє кращому розумінню досліджува-
них проблем» супроводжується, наприклад,
посиланням аж на три джерела (с. 36).
Слушно зазначивши, що українські історики
В. Кравченко та П. Кулаковський підготували до
видання два томи фонду «Литовська Метрика»
(с. 36), Автор випустив із уваги, що вітчизняні
дослідники взяли активну участь у публікації ще
двох томів цього архіважливого корпусу джерел
(книги записів 22 і 32).
Викладені тут критичні зауваження зовсім
не применшують праці Автора. Давно очікувана
у фаховому середовищі, книжка становить знач-
ний внесок у вивчення урбанізаційних процесів
у Середньо-Східній Європі наприкінці середніх
віків і на початку раннього нового часу. Завдяки
запровадженому в науковий обіг велетенському
масиву невідомих досі фактів з історії міст Во-
лині вона довго слугуватиме поважною базою
для локальної історії і краєзнавства. У цьому
сенсі без перебільшення монографію можна на-
звати книжкою-подією.
2 ’2019Володимир Собчук К Р А Є З Н А В С Т В О
198
|