Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк

Рік тому, 26 січня 2018 р., пішов з життя відомий дослідник Слобожанщини Микола Матвійович Желєзняк (1946-2018), автор багатьох праць з історії Валківського району Харківської області....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
Hauptverfasser:	Водотика, С., Петровський, В., Куделко, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2019
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	In Memoriam
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169717
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк / С. Водотика, В. Петровський, Куделко // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 203-207. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169717
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1697172020-06-23T01:25:59Z Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк Водотика, С. Петровський, В. Куделко, С. In Memoriam Рік тому, 26 січня 2018 р., пішов з життя відомий дослідник Слобожанщини Микола Матвійович Желєзняк (1946-2018), автор багатьох праць з історії Валківського району Харківської області. 2019 Article Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк / С. Водотика, В. Петровський, Куделко // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 203-207. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169717 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	In Memoriam In Memoriam
spellingShingle	In Memoriam In Memoriam Водотика, С. Петровський, В. Куделко, С. Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк Краєзнавство
description	Рік тому, 26 січня 2018 р., пішов з життя відомий дослідник Слобожанщини Микола Матвійович Желєзняк (1946-2018), автор багатьох праць з історії Валківського району Харківської області.
format	Article
author	Водотика, С. Петровський, В. Куделко, С.
author_facet	Водотика, С. Петровський, В. Куделко, С.
author_sort	Водотика, С.
title	Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк
title_short	Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк
title_full	Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк
title_fullStr	Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк
title_full_unstemmed	Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк
title_sort	краєзнавець за покликанням долі: микола желєзняк
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2019
topic_facet	In Memoriam
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169717
citation_txt	Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк / С. Водотика, В. Петровський, Куделко // Краєзнавство. — 2019. — № 2. — С. 203-207. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT vodotikas kraêznavecʹzapoklikannâmdolímikolaželêznâk AT petrovsʹkijv kraêznavecʹzapoklikannâmdolímikolaželêznâk AT kudelkos kraêznavecʹzapoklikannâmdolímikolaželêznâk
first_indexed	2025-07-15T04:33:59Z
last_indexed	2025-07-15T04:33:59Z
_version_	1837686108559769600
fulltext	Сергій Водотика (м. Херсон), Володимир Петровський (м. Харків), Сергій Куделко (м. Харків) Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк Рік тому, 26 січня 2018 р., пішов з життя відомий дослідник Слобожанщини Микола Матвійович Желєзняк (1946-2018), автор багатьох праць з історії Валківського району Харківської області. Серед політиків і звичайного люду нерідко точаться розмови про те, що є дійсним багатством Валківщини (чи то будь-якого іншого району України і дер- жави в цілому): чи багатющі чорноземи, чи вугілля, чи щось інше? Так, все це є складовими національного багатства, як і багато іншого. Втім, історія людства давно вже довела (інша справа, що не всі народи належним чином засвоїли ці уроки), що дійсним багатством є люди. Саме вони орють землю, вирощують зернові і худобу, вчать дітей і лікують людей, пишуть книжки, будують нові будинки. Саме люди становлять основне багатство Валківщини і до цього багат- ства сміливо можна долучити Миколу Желєзняка. 203 Уся доля Миколи Матвійовича пов’язана з рідною для нього Валківщиною – тут він наро- дився у селі Добропілля, жив і працював секре- тарем комітету ЛКСМУ школи, завідувачем від- ділу і другим секретарем районного комітету ЛКСМУ, інструктором райкому Комуністичної партії України, керував районною газетою, а після відновлення незалежності України у 1991 р. був заступником голови районної державної ад- міністрації і головою районної ради. При загаль- ному трудовому стажі 42 роки тридцять шість було присвячено державній службі. Доречно пригадати, що Микола Желєзняк дійсно присвятив своє життя служінню мешкан- цям району, дійсно пройшов у районі практично всі щаблі кар’єрної драбини завдяки невтомній і наполегливій праці, знанням, професіоналізму, компетентності, розумінню корінних інтересів Валківщини та її жителів. Він був ефективним державним менеджером, вірно служив справі, був комунікабельним і щирим у стосунках, вмів уз- годжувати інтереси держави, області, району та потреби простих людей. Микола Матвійович ко- ристувався авторитетом серед валківчан, началь- ства, колег і підлеглих, був вихователем і взірцем для багатьох посадовців і звичайних людей. Микола Желєзняк отримав вищу освіту на іс- торичному факультеті Харківського державного університету імені О.М. Горького (нині – Харків- ський національний університет імені В.Н. Кара- зіна). Його диплом був присвячений історії Вал- ківщини. Науковим керівником студента був відомий учений-історик І.Л. Шерман, який зумів закріпити у тоді ще молодої людини потяг до на- укового пошуку, критичного мислення, розуміння важливості історико-краєзнавчих досліджень, вміння оцінювати в історичних координатах по- точні події. Останнє стало запорукою органічного, спокійного, можна сказати наукового сприйняття Миколою кардинальних трансформаційних змін кінця ХХ ст. – системної кризи радянського сус- пільства, розпаду СРСР, здобуття незалежності України, становлення приватного сектору та рин- кової економіки, розуміння того, що саме курс на загальнолюдські цінності визначить майбутнє наших дітей і онуків, майбутнє України. Не менш природно, що він чудово бачив і прекрасно розумів труднощі цього шляху, але був впевнений, що хазяйновитий, кмітливий і праце- любний слобожанин саме на цьому шляху зуміє заробити собі на достойне життя. А ось чого він не терпів, так це настроїв утриманства, нехлюйс- тва, почуття меншовартості. Він своїм особистим прикладом довів, що кожний українець попри важкі життєві обставини може зробити успішну кар’єру, збудувати сім’ю, виховати дітей і онуків. Історик-краєзнавець (і це у повній мірі сто- сується Миколи Матвійовича) – це в першу чергу Патріот – так, саме патріот. Він зберігає правду про минувшину своєї малої Батьківщини, бо без знання минулого наше суспільство приречене в кращому випадку на європейське заробітчанство, а в гіршому на повторення долі СРСР. Задамося питанням, хто такий провінційний український краєзнавець-історик? Передусім, це ентузіаст, альтруїст, чи, як модно сьогодні ка- зати, волонтер. На написання історико-краєзнав- чих праць потрібно не лише витрачати багато часу (що не завжди подобається домашнім, бо вдома завжди є безліч інших справ, а у Валках – 2 ’2019Сергій Водотика, Володимир Петровський, Сергій Куделко К Р А Є З Н А В С Т В О 204 ще й справ по господарству). Потрібні нерви, на- тхнення і дуже багато копіткої праці. Це пошук, групування, обробка та аналіз різноманітних джерел – архівних документів, старих газет, фо- тографій, споминів старожилів. Нерідко доводиться виїздити на своєрідні ек- скурсії – оглянути, скажімо, у тому ж Старому Мерчику рештки збудованого Григорієм Романо- вичем Шидловським (1752–1820) – представни- ком слобожанського козацького шляхетського старшинського і дворянського роду, палацово- паркового комплексу «Старомерчанський» – пам’ятку національного значення, визнану ще за часів Російської імперії історичною садибою. Про Шидловських і палац М.М. Желєзняк написав у своїй праці «Валківське дворянство». За більшо- виків у маєток заселився зооветеринарний техні- кум, причому його вигляд було безжально зруй- новано. Не обійшли «увагою» комплекс і місцеві селяни у 1920-і роки – вони зруйнували і розік- рали надгробки старовинного кладовища, пови- рубували дерева в саду, а ще у 1917 р. було погра- бовано кінний і спиртний заводи. Додамо, що 16-17 квітня 2018 р. в палаці сталася пожежа, спо- руда частково втратила дах. Можливо, кращою пам’яттю Почесному громадянину Валківського району Миколі Желєзняку буде відновлення пала- цово-паркового комплексу «Старомерчанський» – передати його в добрі приватні хазяйські руки, відновити парк і всі будівлі, зробити готель з мож- ливістю проводити корпоративи, весілля, нарешті – відновити горілчаний завод з унікальними ста- ровинними технологіями. З прибутків створити музей Шидловських та слобожанської шляхти з куточком пам’яті Миколи Желєзняка. Це дасть ро- боту людям, доходи району і буде відродженням пам’яті, духовності, патріотизму. Будемо вважати це нашою пропозицією до харківської влади. Микола Матвійович все життя збирав мате- ріали про рідну Валківщину. Впевнені, що рай- онній владі варто зробити належні кроки для того, щоб іменна бібліотека М.М. Желєзняка по- повнила фонди районної бібліотеки. Це буде теж справа пам’яті, виховання, повернення до дже- рел. Необхідно, як кажуть «сьогодні на вчора» всі праці, рукописи, службові й особисті документи відомого валківчанина передати до Державного архіву Харківської області, сформувати особис- тий фонд Миколи Желєзняка як краєзнавця, дер- жавного і громадського діяча, Почесного грома- дянина Валківського району, голови районної ради, депутата районної ради з 33-річним стажем, члена Спілки журналістів України. В обласному архіві документи стануть доступними дослідни- кам і може з’явиться наукова праця про життєвий і творчий шлях Миколи Матвійовича. Іще одна пропозиція – встановити премію імені Миколи Желєзняка для відзначення кращих краєзнавчих праць з історії Валківського району. Після накопичення джерельного матеріалу Микола Желєзняк обробляв і обміркував зібране та писав праці. По суті, на пенсії він опанував нову професію – історика-краєзнавця. Це був рі- шучий і сміливий крок, зважаючи на вік і хво- роби. Але для Миколи Матвійовича ця робота стала в радість, бо він був краєзнавцем за покли- канням. У краєзнавчій роботі він вбачав свій внесок в розбудову нового життя, у виховання себе і своїх земляків в дусі любові до рідної землі. В процесі написання книжок Микола Матвійович змінювався і сам, бо писав серцем і душею, залишаючись молодим за вдачею. Звичайно, нашому герою вдалося далеко не все, не всі творчі плани здійснилися. І це є нор- мальним для творчої, самокритичної, розумної і мислячої людини, яким був Микола Матвійович. Але головне на ниві краєзнавства йому зробити судилося. Про рівень творів М.М. Желєзняка свідчить те, що його праці використовували і ви- користовують науковці. Микола Желєзняк став натхненним організа- тором і безпосереднім учасником відродження іс- торичного краєзнавства на Валківщині. Так, 24 травня 1996 р. з нагоди 350-річчя м. Валки вперше в історії міста ним було організовано першу районну науково-практичну історико-кра- єзнавчу конференцію «Місто на краю Дикого поля» за участю місцевих знавців старовини, учителів історії, музейних і бібліотечних праців- ників Валківщини та науковців історичного фа- культету Харківського національного універси- тету імені В.Н. Каразіна. Микола Матвійович очолював Валківське районне відділення Націо- нальної спілки краєзнавців, організовуючи на цій посаді вивчення та поширення знань з історії Валківщини. Другу районну науково-практичну конференцію краєзнавців «Слобожанського краю колиска» було проведено 15 вересня 2006 р., в якій вже традиційно взяли участь фахівці-істо- рики. Дійсно життєдайні традиції у краєзнавчому русі Валківщини заклав Микола Матвійович. Він відзначився не лише винятковими ме- неджерськими якостями, що у повній мірі проя- вилося в організації краєзнавчого руху, а й напро- чуд продуктивною комунікабельністю, воістину харизматичним впливом на людей, вмінням за- Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк 205 лучати до вивчення історії Валківщини фахівців, у творчі плани яких до зустрічі з ним навіть тео- ретично не входило вивчення цього чудового ку- точка Слобожанщини й України. Микола Желєзняк невтомно вчився, переймав кращий досвід організації краєзнавчого руху по всій Україні. Водночас він закономірно не лише пишався успіхами краєзнавців Валківщини, але й щиро ділився власними здобутками з колегами інших регіонів. Саме про це йшлося в його вис- тупі на ІІ З’їзді Всеукраїнської спілки краєзнавців 25 грудня 1996 р., у спілкуванні з делегатами ІІІ (29-30 жовтня 2003 р.) і ІV (28 жовтня 2008 р. тоді це вже була Національна спілка краєзнавців Ук- раїни) всеукраїнських з’їздів краєзнавців. Завдяки енергії і натхненню Микола Матві- йович зумів об’єднати зусилля місцевих краєз- навців та пов’язаних з Валківщиною фахівців на комплексне і системне вивчення історії рідного краю – людей різного віку, професій, статі, місця проживання, тощо. Назвемо валківського енту- зіаста Івана Федоровича Скотаря, директорки Валківського краєзнавчого музею Тамару Вікто- рівну Поліщук, київського професора-філолога Юлію Леонідівну Булаховську, миколаївського професора Петра Микитовича Тригуба, хар- ків’янина Анатолія Дмитровича Гавриленка. Цей перелік можна продовжувати. З особистих праць Миколи Желєзняка в першу чергу слід згадати тритомну історію Вал- ківщини. Першою побачила світ монографія (другий том праці, вийшов друком 2013 р.) «Валківське дворянство», присвячена історії краю ХVІІІ-ХІХ ст. та внеску валківської шляхти, української старшини і російського дво- рянства у поступ економіки і культури Валків- ського повіту Харківської губернії. Цією працею Микола Матвійович віддав данину пам’яті змор- дованій і вигнаній більшовиками з рідної землі еліті Валківщини, пам’ять про яку ще якихось 30 років тому здавалась загубленою навіки. В праці на широкому краєзнавчому матеріалі йдеться про козацький та імперський періоди іс- торії Валківщини, про її українську колонізацію та про перетворення української козацької Сло- божанщини в Харківську губернію. У 2017 р. читачі ознайомилися з першим томом трилогії – це була «Древня земля Валків- ська». В ній проаналізовано історію краю від появи на Валківщині первісної людини до по- чатку ХVІІІ ст., причому Микола Матвійович ніби перегукується з іншим уродженцем Валків- ського повіту Євгеном Олександровичем Альбов- ським та його хрестоматійною працею «Історія Харківського слобідського козачого полку (1651- 1765 рр.). В «Древній землі Валківській» М.М. Желєзняк охарактеризував дослідження ар- хеологами старожитностей району, роль скіфів, готів, половців і монголів в історії краю, освоєння території українськими козаками і селянами. Нарешті в третьому томі «Валківщина у «божевільному» столітті» висвітлено нелегкі долі мешканців району у ХХ столітті – війни, ре- волюції, голодомор, будівництво комунізму і крах СРСР, відновлення незалежної України. Віддати шану незаслужено забутим радян- ською владою загиблим валківчанам в роки ра- дянсько-німецької війни 1941–1945 рр. – саме такою, здається, стала ще одна місія Миколи Же- лєзняка на краєзнавчій ниві. Так, істинну пам’ять про трагізм цих подій та списки тих вал- ківчан, які не повернулися з тієї страшної війни краєзнавець поновив у нарисі про Валківський район у історико-меморіальній «Книзі пам’яті України. Харківська область». Ще одній правдивій сторінці реальної історії району М. М. Желєзняк присвятив нарис в книзі «Пам’ять Чорнобиля» з аналізом не лише участі валківців у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, але й трагічної долі ліквідаторів. Здобули свого читача й інші численні праці Миколи Матвійовича. Зокрема, варті уважного оз- найомлення його мемуари «Вододіли життя: літе- ратурно-документальний нарис» (Харків : Фе- дорко, 2018. – 318 с. Перше видання під назвою «Життя на вододілах: літературно-біографічна по- вість» була оприлюднена у Валках 2013 р.). У цій праці Микола Матвійович влучно і переконливо описує ті реалії повсякденного буття 1950-1970-х років, які нерідко обходять інші автори споминів. Причому, він жив і учився у школі на селі, а потім у Харкові, що дозволяє наочно порівняти особли- вості побуту селян і містян, дізнатися про ціни, мрії і забави сільських дітей і підлітків та зрозу- міти реальності дії механізму радянської влади. «У матеріальному плані, – згадує Микола Матвійович реалії селянського буття 1940-1950-х років і що пояснює дешевизну продуктів на міських ринках до тих пір, поки за М. Хрущова колгоспникам по- чали платити гроші, повідрізали присадибні ді- лянки і обмежили кількість худоби, – всі селянські сім’ї виживали у той час лише за рахунок приса- дибного господарства. На харківські ринки йшло все найцінніше, що вирощувалось вдома у селі. З Харкова, продавши гусей, курей, яйця, огірки, по- мідори, капусту, яблука, завжди привозили з деся- 2 ’2019Сергій Водотика, Володимир Петровський, Сергій Куделко К Р А Є З Н А В С Т В О 206 ток оселедців та французьких булок і дуже рідко – цукерок «Спорт», що мали дві половинки – мо- лочну, криту білою глазур’ю, і коричневу, покриту шоколадом. Частіше все ж купували нам кара- мельки «подушечки» [Цитування за: Желєзняк М. М. Вододіли життя; літературно-документальний нарис. – Харків : «Федорко», 2018. – С.71-72]. Один з авторів цього допису викладає в уні- верситеті студентам курс «Історія України» і спо- гади валківського краєзнавця стали його органіч- ною частиною. Особливо вражають студентів наступні спогади. «Мама, – пише М.М. Желєзняк, – працювала на ланці. Її ланки з цукровими буря- ками допомагали полоти, проривати, капати копа- чем солодкі корені, збирати їх у кучу, чистити і вивозити на цукрозавод усі її діти… Вічно закло- потана мама ніколи не встигала навіть поснідати, хоча завжди вставала о 4 годині ранку. Адже треба було їй щодня вправити худобу: нагодувати, по- чистити, подоїти корову і відправити її в череду, прип’яти десь на пасовищі теля, нагодувати курей, кіз, приготувати на всю родину сніданок і обід, адже холодильників у той час не було і борщ на обід готували щоденно». Ось такою було доля радянської жінки-колгопниці у 1950-і роки. Микола Матвійович використовував будь-які можливості для донесення до читача своїх праць, зокрема й можливості районної газети «Сільські новини». Особливий резонанс серед широкої чи- тацької аудиторії мали публікації з історії спорту на Валківщині (стаття «О спорт, ти – світ»), допис «Обереги духовності» з історії побудови церков на Валківщині у ХVІІ–ХІХ ст. і наступної їх руйнації за радянської влади. По-новому оці- нити причини, характер і наслідки селянського руху (чи як досить влучно казали у 1920-і роки «селянські розрухи») 1902 р. у Валківському районі дозволяє стаття «Провісники революції». Про долю видатних землячок з Валківщини ра- дянських часів – кінозірки Валентини Сєрової та провідної солістки академічного російського на- родного хору імені М.Ю. П’ятницького Людмили Шляхової Микола Желєзняк розповів у книзі «Валківщино, ти моя колиска». Історія долі цих двох видатних артисток, які увібрали в себе «перлини душі народної» (так, до речі, назива- ється один з нарисів про них М. М. Желєзняка), але прославляли не рідну українську культуру, а російську, наочно свідчить не лише про непросте життя артистів в Україні за часів СРСР, але чітко доводять – за рахунок кого і чого формувалась офіційна радянська культура – «соціалістична за змістом і національна за формою». Звичайно, не міг оминути М. М. Желєзняк і події Другої світової війни (його батько, Матвій Іванович, на фронті отримав 5 поранень і два ор- дени) – у 1995 р. було опубліковано працю про участь валківців у війні і про їх життя під час гіт- лерівської окупації. Через 10 років, до 60-річчя капітуляції гітлерівської Німеччини, ці матеріали було доповнено, відредаговано й видано окре- мою книгою «Шляхами народного подвигу». Валківський краєзнавець звертався і до ори- гінальних і незвичних тем, які лише сьогодні ут- верджуються у публікаціях вітчизняних дослід- ників. Так, у 2004 р. вийшла друком його монографія «Валківські Гіппократи», присвя- чена історії медичної справи у Валківському районі. Примітно, що головним героєм став ві- домий земський лікар Данило Михайлович Іва- нов, який до останнього дня свого земного шляху у 1943 р. лікував людей за будь-яких умов і політичних режимів. Природно, що за рік чи два підготувати ґрунтовну краєзнавчу працю неможливо. Ска- жімо, Микола Матвійович понад 30 років збирав матеріали з історії освіти на Валківщині, при- чому опрацьовував їх з позицій батька, вчителя, районного керівника. Декілька разів змінюва- лася структура праці, в ній з’являлись нові сю- жети і герої. Нарешті, у 2005 р. побачила світ ро- бота «Невичерпних джерел криниця» з аналізом уроків поступу освіти у Валківському районі. Кожний куточок України так чи інакше пов’язаний з долями людей – різних, з власними, навіть полярними, долями. Проте кожний з них за- лишив свій слід на цій землі, всі вони творили нашу історію. Так, з Валківщиною пов’язаний по- чаток кар’єри у 1867–1869 рр. видатного росій- ського правника, літератора і громадського діяча, геніального судового оратора і класика вітчизня- ного суду присяжних Анатолія Федоровича Коні, який зробив блискучу кар’єру у Санкт-Петербурзі. Інша доля судилася працівникам Валківської ма- шино-тракторної станції, про що йдеться у праці «Валківська МТС та її люди». Але це теж історія Валківщини, без якої важко і деколи неможливо зрозуміти «забудькуватість» селян про Голодомор 1932–1933 років, голод 1946–1947 років в Україні і прізвища тих активістів, які забирали останні крихти їжі у конаючих дітей своїх односельців. Закінчують подібні дописи зазвичай пате- тично. Але цього не буде, оскільки не всі підго- товлені Миколою Матвійовичем праці побачили світ. Сподіваємося, що найближчим часом вони будуть оприлюднені. Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк 207 Желєзняк, М. М. Валківська машинно-трак- торна станція та її люди / М. М. Желєзняк ; Валк. район. від-ня Нац. спілки краєзнавців України. – Валки : Желєзняк, 2009. – 20 с.: іл. – Бібліогр. в підрядк. прим. Желєзняк, М. М. Валківське дворянство / Ми- кола Желєзняк. – Харків : Федорко, 2013. – 263 с. : іл., табл. – Бібліогр. в підрядк. прим. Желєзняк, М. М. Валківські Гіппократи : [з іс- торії розвитку мед. закладів р-ну] / М. М. Желєз- няк // Сіл. новини. – 1999. – 23, 30 берез.; 20, 27 квіт; 11, 18, 25 трав. Желєзняк, М. М. Валківські Гіппократи / М. Желєзняк. – Валки : б. в., 1999. – 10 с. Желєзняк, М. М. Валківські Гіппократи / М. М. Желєзняк ; Валк. район. від-ня Всеукр. спілки краєзнавців. – Київ, 2004. – 35 с. Желєзняк, М. М. Валківщина у «божевіль- ному» столітті / Микола Желєзняк. – Харків : Фе- дорко, 2014. – 405 с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим. Желєзняк, М. М. Валківщино, ти моя колиска / М. М. Желєзняк. – Валки : б. в., 2003. – 24 с. : іл. Желєзняк, М. М. Древні Валки мої : [до 335- річчя заснування міста] / М. Желєзняк // Сіл но- вини. – 1981. – 21 листоп. Желєзняк, М. М. З історії районного часопису : [до 70-річчя газ. «Сіл. новини»] / М. М. Желєз- няк// Сіл. новини. – 2000. – 10, 14, 17, 21 жовт. Желєзняк, М. М. Кінозірка із Бобирки : [урод- женка Валок Валентина Сєрова] / М. Желєзняк // Панорама. – 1999. – 10 дек. – С. 12. Місто на краю Дикого поля : матеріали наук.- практ. конф., присвяч. 350-річчю Валок (24 трав. 1996 р.) / Валків. район. орг. Всеукр. спілка краєзнавців, Валків. краєзнав. музей ; [упоряд. : М. М. Желєзняк, Т. В. Поліщук ; під заг. ред. М. М. Желєзняка]. – Валки : б. в., 1997. – 47 с., включ. обкл. – Бібліогр. в підрядк. прим. Желєзняк, М. М. Найвідоміший зі служителів Феміди : [про валк. період життя суд. діяча А. Ф. Коні] / М. М. Желєзняк // Сіл. новини. – 1999. – 7, 14, 21, 28 верес. Желєзняк, М. М. Найвідоміший зі служителів Феміди : (нарис про роки служби у Валках найви- датніш. суд. діяча та прокурора, блискуч. оратора дореволюц. Росії А. Ф. Коні) / М. М. Желєзняк. – Валки : Желєзняк, 2009. – 16 с. : іл. – (Вони слу- жили у Валках). – Бібліогр. в підрядк. прим. Желєзняк, М. М. Невичерпних джерел кри- ниці : (з історії розвитку освіти на Валківщині) / М. М. Желєзняк. – Валки : б. в., 2005. – 99 с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим. Желєзняк, М. М. О спорт, ти – світ! : [розвиток спорту на Валківщині] / М. М. Желєзняк. – Валки : б. в., 1998. – 72 с. : іл. Желєзняк, М. М. Обереги духовності : [з істо- рії церкви на Валківщині] / М. М. Желєзняк// Сіл. новини. – 1999. – 7, 14, 21, 28 груд.; 2000. – 6, 11, 15, 25 січ. Желєзняк, М. М. Обереги духовності : З історії рід. краю / М. М. Желєзняк. – Валки : б. в., 1999. – 26 с. Желєзняк, М. М. Обереги духовності : іст.-кра- єзнав. нарис / М. М. Желєзняк. – 2-ге вид., іл. – Валки : б. в., 2000. – 43 с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим. Желєзняк, М. М. Перлини душі народної : [з історії розвитку культури на Валківщині] / М. М. Желєзняк. – Валки : б. в., 2002. – 158 с. Желєзняк, М. М. Провісники революції : [до 100-річчя селян. Повстання на Валківщині] / М. М. Желєзняк // Сіл. новини. – 2002. – 9, 16, 23, 30 квіт.; 21, 28 трав.; 4 черв. Желєзняк, М. М. Провісники революцій : (селян. рух на Валківщині навесні 1902 р.) / М. М. Желєзняк. – Валки : б. в., 2002. – 30 с. Желєзняк, М. М. Слобожанського краю ко- лиска : (матеріали другої район. краєзнав. конф.) / Валк. район. від-ня Нац. спілки краєзнавців Ук- раїни; [ред., упорядкув. М. М. Желєзняк]. – Валки : Желєзняк, 2008. – 55 с. : іл. Желєзняк, М. М. Справа № Р-3352 на спецпе- реселення, або Як «українець–селянин–куркуль» прогнозував розвал колгоспів : [про долю селянина с Валківщини Г. Л. Кравченка] / М. Желєзняк // Па- норама. – 2000. – 27 окт. – С. 12. Желєзняк, М. М. У вогненні роки / М. Желєз- няк // Книга пам’яті України. Харківська область. – Харків, 1995. – Т. 8. Райони: Валківський, Кегичів- ський, Коломацький, Краснокутський. – С. 19-30. Желєзняк, М. Хвилююче свято у Валках : [до 365-річчя заснування міста] / М. Желєзняк // Время регионов Харьковщины. – 2011. – № 38. – С. 13: фото. Желєзняк, М. М. Шляхами народного по- двигу: (з історії Великої Вітчизняної війни 1941– 1943 рр. на Валківщині) / М. М. Желєзняк. – Валки : б. в., 2005. – 64 с. : фото. – Бібліогр. в під- рядк. прим. Список публікацій М.М. Желєзняка

Краєзнавець за покликанням долі: Микола Желєзняк

Institution

Ähnliche Einträge