Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

У пропонованій статті розглянуто діяльність громадських об'єднань у контексті популяризації учнівських екскурсій та розвитку шкільного туризму в українських землях, що входили до складу Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. З'ясовано, що основними чинниками, які спонукали...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Савчук, Н.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут історії України НАН України 2019
Schriftenreihe:	Краєзнавство
Schlagworte:	Краєзнавство і туризм
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169737
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Н. Савчук // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 140-148. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169737
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1697372020-06-25T01:25:52Z Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Савчук, Н. Краєзнавство і туризм У пропонованій статті розглянуто діяльність громадських об'єднань у контексті популяризації учнівських екскурсій та розвитку шкільного туризму в українських землях, що входили до складу Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. З'ясовано, що основними чинниками, які спонукали нау кові й науково-просвітницькі товариства долучитися до туристсько-екскурсійного руху були бажання поділитися новими знаннями з громадськістю, зацікавити ними різні верстви населення, насамперед учнівську молодь, а також визнання екскурсій одним із прогресивних методів викладання та важливим фактором освітньо-виховного процесу. Зважаючи на це, у складі багатьох товариств було створено секції, комісії, бюро чи комітети, орієнтовані на розвиток екскурсійної справи. У Наддніпрянській Україні значну роль у розвитку учнівського екскурсійного туризму відіграли Історико-філологічне товариство Харківського університету, Київське орнітологічне товариство ім. К.Ф. Кесслера, Новоросійське товариство природознавців, Миколаївське товариство аматорів природи. Вбачаючи свою місію в ознайомленні юного покоління з природою та історією рідного краю, його визначними пам'ятками, новинками технічного прогресу, вони взяли на себе функції щодо проведення тематичних екскурсій, сприяння учнівським туристсько-екскурсійним групам в огляді тих чи інших місцевостей, видання спеціалізованої літератури та методичних посібників тощо. Важливим напрямом діяльності окремих громадських об'єднань стала підготовка кваліфікованих туристичних кадрів, ознайомлення педагогічних працівників з екскурсійним методом та формування у них елементарних навичок проведення екскурсій. This article deals with the activities of civic organizations in the context of popularizing schoolchildren excursions and school trips in the Ukrainian lands that were part of the Russian Empire in the late nineteenth and early twentieth centuries. It was found that the main factors that motivate scientific and educational associations to join the tourist-excursion movement were the desire to share new knowledge with the public, to interest different segments of the population, especially youth and to recognize excursions as one of the progression methods of teaching and important factor in the educational process. Therefore, sections, commissions, bureaus or committees focused on the development of excursion activities were created in many associations. The Historical and Philological Association of Kharkiv University, Kessler Kyiv Ornithological Society, Imperial Novorossiya University Society of Naturalists, Mykolaiv Nature-Study Society was played a significant role in the development of schoolchildren excursions in the Dnieper Ukraine. They saw their mission to familiarize the young generation with nature and local history, its sights, innovations and technological progress. Therefore, the societies conducted thematic excursions, helped schoolchildren’s tourist-excursion groups in the review of the tourist places, published specialized and methodical literature, etc. An important activity of certain associations was the training of skilled tourism personnel, familiarization of pedagogical staff with the excursion method and the formation of elementary skills for conducting excursions. 2019 Article Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Н. Савчук // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 140-148. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169737 338.481.32-2-057.87 “18/19” uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм
spellingShingle	Краєзнавство і туризм Краєзнавство і туризм Савчук, Н. Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Краєзнавство
description	У пропонованій статті розглянуто діяльність громадських об'єднань у контексті популяризації учнівських екскурсій та розвитку шкільного туризму в українських землях, що входили до складу Російської імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. З'ясовано, що основними чинниками, які спонукали нау кові й науково-просвітницькі товариства долучитися до туристсько-екскурсійного руху були бажання поділитися новими знаннями з громадськістю, зацікавити ними різні верстви населення, насамперед учнівську молодь, а також визнання екскурсій одним із прогресивних методів викладання та важливим фактором освітньо-виховного процесу. Зважаючи на це, у складі багатьох товариств було створено секції, комісії, бюро чи комітети, орієнтовані на розвиток екскурсійної справи. У Наддніпрянській Україні значну роль у розвитку учнівського екскурсійного туризму відіграли Історико-філологічне товариство Харківського університету, Київське орнітологічне товариство ім. К.Ф. Кесслера, Новоросійське товариство природознавців, Миколаївське товариство аматорів природи. Вбачаючи свою місію в ознайомленні юного покоління з природою та історією рідного краю, його визначними пам'ятками, новинками технічного прогресу, вони взяли на себе функції щодо проведення тематичних екскурсій, сприяння учнівським туристсько-екскурсійним групам в огляді тих чи інших місцевостей, видання спеціалізованої літератури та методичних посібників тощо. Важливим напрямом діяльності окремих громадських об'єднань стала підготовка кваліфікованих туристичних кадрів, ознайомлення педагогічних працівників з екскурсійним методом та формування у них елементарних навичок проведення екскурсій.
format	Article
author	Савчук, Н.
author_facet	Савчук, Н.
author_sort	Савчук, Н.
title	Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
title_short	Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
title_full	Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
title_fullStr	Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
title_full_unstemmed	Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
title_sort	науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в наддніпрянській україні наприкінці хіх – на початку хх ст.
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Краєзнавство і туризм
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169737
citation_txt	Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Н. Савчук // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 140-148. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT savčukn naukovoprosvítnicʹkítovaristvavturistsʹkoekskursíjnomurusívnaddníprânsʹkíjukraínínaprikíncíhíhnapočatkuhhst
first_indexed	2025-07-15T04:35:13Z
last_indexed	2025-07-15T04:35:13Z
_version_	1837686182914293760
fulltext	УДК 338.481.32-2-057.87 “18/19” Надія Савчук (м. Івано-Франківськ) кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов і країнознавства факультету туризму Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника E-mail: Sav4uk_n_i@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2165-1828 Науково-просвітницькі товариства в туристсько- екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У пропонованій статті розглянуто діяльність громадських об’єднань у контексті популяризації учнівських екскурсій та розвитку шкільного туризму в українських землях, що входили до складу Російсь - кої імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. З’ясовано, що основними чинниками, які спонукали нау кові й науково-просвітницькі товариства долучитися до туристсько-екскурсійного руху були бажання поділитися новими знаннями з громадськістю, зацікавити ними різні верстви населення, насамперед учнівську молодь, а також визнання екскурсій одним із прогресивних методів викладання та важливим фактором освітньо-виховного процесу. Зважаючи на це, у складі багатьох товариств було створено секції, комісії, бюро чи комітети, орієнтовані на розвиток екскурсійної справи. У Наддніпрянській Україні значну роль у розвитку учнівського екскурсійного туризму відіграли Істо- рико-філологічне товариство Харківського університету, Київське орнітологічне товариство ім. К.Ф. Кес- слера, Новоросійське товариство природознавців, Миколаївське товариство аматорів природи. Вбачаючи свою місію в ознайомленні юного покоління з природою та історією рідного краю, його визначними пам’ят- ками, новинками технічного прогресу, вони взяли на себе функції щодо проведення тематичних екскурсій, сприяння учнівським туристсько-екскурсійним групам в огляді тих чи інших місцевостей, видання спеціа- лізованої літератури та методичних посібників тощо. Важливим напрямом діяльності окремих громад- ських об’єднань стала підготовка кваліфікованих туристичних кадрів, ознайомлення педагогічних праців- ників з екскурсійним методом та формування у них елементарних навичок проведення екскурсій. Ключові слова: Україна, Російська імперія, шкільний туризм, екскурсія, громадська організація, наукове товариство, курси, путівник. Nadiia Savchuk (Ivano-Frankivsk, Ukraine) Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Department of Foreign Languages and Country Studies, Faculty of Tourism, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University E-mail: Sav4uk_n_i@ukr.net ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2165-1828 Participation of civic organizations in the school trips development in Ukraine in the late nineteenth – early twentieth century This article deals with the activities of civic organizations in the context of popularizing schoolchildren excursions and school trips in the Ukrainian lands that were part of the Russian Empire in the late nineteenth and early twentieth centuries. It was found that the main factors that motivate scientific and educational asso- ciations to join the tourist-excursion movement were the desire to share new knowledge with the public, to in- terest different segments of the population, especially youth and to recognize excursions as one of the progres- sion methods of teaching and important factor in the educational process. Therefore, sections, commissions, bureaus or committees focused on the development of excursion activities were created in many associations. 140 Науково-просвітницькі това риства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. 141 The Historical and Philological Association of Kharkiv University, Kessler Kyiv Ornithological Society, Imperial Novorossiya University Society of Naturalists, Mykolaiv Nature-Study Society was played a significant role in the development of schoolchildren excursions in the Dnieper Ukraine. They saw their mission to famil- iarize the young generation with nature and local history, its sights, innovations and technological progress. Therefore, the societies conducted thematic excursions, helped schoolchildren’s tourist-excursion groups in the review of the tourist places, published specialized and methodical literature, etc. An important activity of certain associations was the training of skilled tourism personnel, familiarization of pedagogical staff with the excursion method and the formation of elementary skills for conducting excursions. Key words: Ukraine, Russian Empire, school trip, excursion, civic organization, scientific organization, traineeship, guidebook. Швидкий розвиток науки у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. активізував громадське життя у цій сфері. У Російській імперії та тій час- тині українських земель, що входили до її складу, у той період з’явилося чимало різних наукових і науково-просвітницьких товариств, зокрема при університетах. Одним із напрямів їхньої діяль- ності стало здійснення дослідницьких екскурсій, які мали практичне призначення. За результа- тами таких подорожей члени товариств готували доповіді, наукові статті, складали довідники, збирали колекції для подальшого вивчення та формування музейних експозицій. Водночас у багатьох учених і викладачів виникло бажання поділитися новими знаннями з громадськістю, зацікавити ними різні верстви населення, насам- перед учнівську молодь. Найоптимальнішим ме- тодом такого залучення було визнано екскурсії. Зважаючи на це, у складі багатьох товариств було створено секції, комісії, бюро чи комітети, орієн- товані на розвиток екскурсійної справи. У вітчизняній історичній науці діяльність об’єднань громадян у контексті становлення і розвитку туристсько-екскурсійної практики в Ук- раїні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. донині залишається маловивченою. Окремі фрагментарні відомості можна знайти у працях Н. Колосов- ської, А. Коробченко, І. Левченко, присвячених функціонуванню наукових, науково-просвітниць- ких та професійних товариств1. Більш доклад- ніше екскурсійну діяльність наукових організацій охарактеризували В. Федорченко, О. Костюкова, Т. Дьорова, М. Олексійко2. Однак питання учнів- ських екскурсій у цих дослідженнях висвітлено лише побіжно. Його розв’язанню частково сприяв О. Наровлянський, розглянувши участь товариств у підготовці туристичних кадрів3. Мета цієї розвідки полягає у з’ясуванні ролі громадських об’єднань у популяризації учнів- ських екскурсій та розвитку шкільного туризму в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. У 1892 р. в Історико-філологічному товарис- тві Харківського університету заснували Педа- гогічний відділ, одним із основних завдань якого була популяризація раціональних методів викла- дання, зокрема й екскурсійного. На його засідан- нях неодноразово обговорювали питання щодо організації та проведення учнівських освітніх екскурсій. Обґрунтовуючи їх необхідність, сек- ретар відділу мовознавець, викладач Харківської жіночої гімназії В. Харцієв зазначав, що середня школа в Російській імперії давала лише теоре- тичні знання, без формування навичок, необхід- них для повсякденного життя і праці. Для учнів, котрі засвоювали доволі насичену навчальну 1 Колосовська Н.Д. Миколаївське товариство аматорів природи: організація та напрямки діяльності (1908–1917 роки) // Наукові праці ЧДУ ім. Петра Могили. Серія: Історія. 1999. Вип. 1, т. 4. URL: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/1999/4-1-5.pdf; Коробченко А.А. Зміст та основні напрями діяльності товариства дослідників природи при Харківському університеті (1869–1930 рр.) в контексті розвитку при- родознавства в Україні // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. За- поріжжя, 2015. Вип. 43. С. 345–351. URL: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/3885; Левченко І.М. Природничі та медичні товариства на теренах України в другій половині XIX – на початку XX ст.: наукові, просвітницькі та світоглядні засади діяльності: дис. ... д-ра іст. наук : 07.00.07; Держ. ВНЗ «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди». Переяслав-Хмельницький, 2018. 523 с. 2 Федорченко В.К., Костюкова О.М., Дьорова Т.А., Олексійко М.М. Історія екскурсійної діяльності в Україні: Навч. посібник. Київ, 2004. С. 16–24. 3 Наровлянский А.Д. Подготовка руководителей ученических экскурсий в Российской империи в 1900– 1917 гг. // Вестник Академии детско-юношеского туризма и краеведения. 2017. № 4. С. 21–27. URL: http:/ /raduga-press.ru/vestnik_madutk/archiv/4_2017.pdf 3’2019Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О 142 програму, навколишній світ залишався абстрак- цією, «сухою неживою схемою». З погляду пе- дагога, виправити ситуацію покликані саме за- міські прогулянки та віддалені подорожі, під час яких молодь мала б можливість бачити все те, про що говорять на заняттях і пишуть у книгах4. Визнаючи екскурсії важливим фактором ос- віти й зважаючи на те, що наприкінці ХІХ ст. вони офіційно не вважалися обов’язковою час- тиною навчально-виховного процесу в гімназіях та училищах, Педагогічний відділ взяв на себе місію організаційно-координаційного центру цієї справи у Харкові та Харківському навчальному окрузі. Було створено спеціальну комісію, яка ви- вчала досвід екскурсійної діяльності в інших на- вчальних округах, здійснювала моніторинг уч- нівських екскурсій, надсилала відповідні запити до навчальних закладів, заслуховувала звіти про подорожі, надавала керівників для екскурсій по місту, допомагала в їх проведенні тощо5. Серед наукових об’єднань, що переймалися розвитком учнівської екскурсійної справи особ- ливо виділялися природничі товариства, зокрема в Києві та Одесі. Основне своє покликання у цій сфері вони вбачали у підготовці кваліфікованих туристичних кадрів, ознайомленні педагогічних працівників з екскурсійним методом та форму- ванні у них елементарних навичок проведення екскурсій. Задля цього періодично організову- вали відповідні курси, які, будучи нечислен- ними, викликали значне зацікавлення у викла- дацького та вчительського загалу. Перші в Російській імперії курси підготовки керівників шкільних природничо-історичних ек- скурсій відбулися у Києві з 28 квітня до 15 травня 1915 р. з ініціативи Орнітологічного товариства ім. К.Ф. Кесслера (засноване 1909 р.). Вирішаль- ним фактором для прийняття рішення про орга- нізацію курсів стало дострокове завершення навчального року у закладах початкової та серед- ньої освіти у зв’язку з подіями Першої світової війни. Перед науково-педагогічною громадсь - кістю Києва постало питання про забезпечення впродовж довгих літніх вакацій дозвілля учнів- ської молоді, що залишилася у місті (а це понад 20 тис. осіб). З погляду членів товариства, дієвим освітньо-відпочинковим засобом могли бути ек- скурсії на природу під керівництвом досвідчених провідників. Оскільки власних людських ресур- сів для реалізації ідеї виявилося замало, вирі- шили навчити техніці ведення екскурсій зацікав- лених у цій справі осіб, насамперед вчителів6. Організаційне бюро у складі голови това- риства В. Артоболевського, членів Б. Домбров- ського і М. Шарлеманя* розробило навчальний план, запросило лекторів (серед яких було чи- мало викладачів Київського університету), склало кошторис курсів (див. табл. 1). 4 Докл. див.: Харциев В.И. Об организации ученических экскурсий // Труды Педагогического отдела Харьковского историко-филологического общества / Под. ред. проф. Н.Ф. Сумцова. Харьков, 1897. Вып. 4. С. 23–26. 5 Там само. С. 28; Отчёт о деятельности Педагогического отдела Харьковского историко-филологического общества в 1987/98 академическом году // Труды Педагогического отдела…Харьков, 1899. Вып. 5. С. 1; Ман- дебура О. Микола Сумцов і проблеми соціокультурної ідентичності. Київ, 2011. С. 23. 6 Докл. див.: Артоболевский В. М. Отчёт по курсам для подготовки руководителей экскурсий с детьми в природу // Курсы по подготовке руководителей для ведения экскурсий с детьми в природу, устроенные в Киеве с 28-го апреля по 15-ое мая 1915 г. Киевским Орнитологическим Обществом имени К. Ф. Кесслера. Сборник статей под общей ред. В. М. Артоболевского. Киев, 1915. С. VII–X. * Артоболевський Володимир Михайлович (1874–1952) – зоолог, зоогеограф, популяризатор науки, гро- мадський діяч. Професор (1924). Викладач природничих дисциплін у київських гімназіях (1902–1918). Ви- кладач зоології, заступник директора Київського Фребелівського інституту (1908–1920). Викладач зоології, директор Зоологічного музею, завідувач кафедри зоології, декан біологічного факультету Київського універ- ситету (1918–1944). Професор, завідувач кафедри зоології Київського педагогічного інституту (1933–1938). Засновник і голова Київського орнітологічного товариства(1908–1918). ** Шарлемань Микола (Едуард) Васильович (1887–1970) – зоолог, природоохоронець, краєзнавець. До- ктор біологічних наук (1937), професор (1938). Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, Ук- раїнського наукового товариства, один із фундаторів УАН. Учений секретар Київського орнітологічного то- вариства (1908–1917), консультант та організатор нового зоологічного саду в Києві (1911), засновник Дніпровської біологічної станції на Чорториї (1912). Засновник та директор заповідника «Конча-Заспа» (1924–1934). Із 1923 р. – дійсний член н.-д. кафедри зоології, пізніше – наук. співробітник, зав. відділу Ін- ституту зоології ВУАН / АН УРСР. Член Всеукраїнського археологічного комітету, Всесоюзного геогр. т-ва АН СРСР. Один з організаторів Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. 143 Науково-просвітницькі това риства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Приход Руб. Коп. Сумма Плата за слушание лекций и за участие в экскурсиях (342 билета) 1026 – Пособие от городской управы 500 – На покрытие дефицита из сумм О-ва позаимствовано 434 14 Итого 1960,14 Расход Руб. Коп. Сумма Расходы по организации лекций: Лекторам 320 – За работу при проекционном фонаре 31 05 Изготовление диапозитивов 24 80 Доставка экрана в Педагогический музей 1 50 Доставка к лекции живых растений 3 – Электрическая энергия в Педагогическом музее 45 – Служителям Педагогического музея 30 – 455,35 Расходы по организации экскурсий: Руководителям экскурсий 550 – Проводнику во время ботанических экскурсий 10 – Служителю при Зоологическом музее 2 – Сторожам Зоологического музея 1 20 563,20 Расходы по устройству выставки: Устроителю выставки 50 – Папоротники к терра-аквариуму 1 50 Доставка терра-аквариума 1 50 Мелкие расходы 6 – 59,0 Расходы по канцелярии «Курсов»: Заведующей канцелярией Курсов 50 – Чековые книжки, бумага, тушь, клей и пр. 2 30 52,30 Объявления в «Киевской мысли» и «Киевлянине» – – 29,16 Телеграммы – – 6,12 Служителям Фребелевского института – – 2,0 Мелкие расходы – – 6,22 Типографические расходы: За печатание входных билетов, плакатов и пр. 32 – Печатание Отчёта по курсам и приложения к отчёту 755 19 787,19 Итого – – 1960,14 Таблиця 1 Кошторис курсів підготовки керівників шкільних природничо-історичних екскурсій, організованих Орнітологічним товариством ім. К.Ф. Кесслера у Києві з 28 квітня до 15 травня 1915 р.7 7 Подано мовою оригіналу за : Артоболевский В. М. Отчёт по курсам для подготовки руководителей экс- курсий с детьми в природу. С. XL. Програма включала як теоретичну (34 год.), такі практичну частини (див. табл. 2). Курсисти мали можливість прослухати лекції з ботаніки, зоології, геології та охорони природи, а також от- римати необхідні навички на заняттях з екскурсійної техніки та улаштування ігор у подорожах і власне під час екскурсій. 3’2019Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О 144 Таблиця 2 Навчальний план курсів підготовки керівників шкільних природничо-історичних екскурсій, організованих Київським орнітологічним товариством ім. К.Ф. Кесслера у 1915р.8 Практична частина (екскурсії) Керівник Вид екскурсії Екскурсійний об’єкт Казановський В.І., Троїцький М.О. ботанічна Голосіївський ліс Казановський В.І., Троїцький М.О. ботанічна Пуща-Водиця Воскресенський М.М., Шарлемань М.В. зоологічна Пуща-Водиця Белінг Д.Є., Шарлемань М.В. зоологічна Дача Бернера, Голосіївський ліс, Олексіївський (нині – Тру- ханів) острів для вивчення тваринного світу прісних водойм Шарлемань М.В. зоологічна Зоологічний сад Київського товариства любителів природи Артоболевський В.М. зоологічна Зоологічний музей Київського університету Тутковський П.А. геологічна Схили Царського (нині – Маріїнський) саду в Києві Тутковський П.А. геологічна Урочище поблизу Кирилівської лікарні в Києві Тутковський П.А. геологічна Межигір’я Теоретична частина (аудиторні заняття) Викладач Тема заняття К-ть годин Анохін О.К. Ігри як елемент екскурсій на природу 2 Артоболевський В.М. Природа як фактор виховання 2 Белінг Д.Є. Життя прісних водойм 3 Воскресенський М.М. Відомості з біології комах, що трапляються під час екскурсій в околицях Києва 3 Воскобойников М.М. Принципи класифікації тварин 8 Заленський В.Р. Будова й життя рослин 5 Казановський В.І. Про ботанічні групи в околицях Києва 3 Казановський В.І. Про метод визначення рослин 1 Кащенко М.Ф. Про зближення дітей з природою 1 Талієв В.І. Екскурсії й охорона природи 2 Тутковський П.А. Історія Землі 2 Тутковський П.А. Геологічне минуле Києва та його околиць 2 8 Таблицю укладено за: Артоболевский В.М. Отчёт по курсам для подготовки руководителей экскурсий с детьми в природу. С. XIV. 145 Науково-просвітницькі това риства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Окрім того, в приміщенні Педагогічного музею, де відбувалися курси, Орнітологічне то- вариство улаштувало виставку задля унаочнен - ня програми курсів. Основне її призначення – ознайомити відвідувачів зі спеціалізованою літературою, ілюстративними матеріалами, екскурсійним спорядженням, приладдям для збору колекцій, а також з представниками міс- цевої флори і фауни як у вигляді чучел, так і на- живо (переважно земноводні і плазуни околиць Києва). Оскільки виставку готували в доволі стислі строки, експонати для неї змогли надати лише деякі із запрошених закладів, організацій і приватних осіб. Серед них були: професор Юр’ївського університету (нині Тартуський університет, Естонія) К. Сент-Ілер, редакція журналу «Школьные экскурсии и школьный музей» (Бендери), Київський Фребелівський інститут, Відділ землеробства Київського това- риства сільського господарства і сільськогоспо- дарської промисловості, Дніпровська біоло- гічна станція Київського товариства любителів природи, Київське орнітологічне товариство, київський магазин навчальних посібників Василенка. У майбутньому організатори плану- вали значно збільшити кількість експонентів та зробити такі екскурсійні виставки доступними для широких верств населення, де особливо бажаними відвідувачами були б учні закладів освіти усіх рівнів9. Курси викликали справжній ажіотаж. Після публікації оголошення у двох найпопулярніших місцевих газетах («Киевлянин» і «Киевская мысль») бажання потрапити на них виявили майже 400 осіб, навіть попри те, що участь була платною (3 руб.). Серед слухачів були учителі міських училищ, викладачі географії та приро- дознавства середніх навчальних закладів, заві- дувачки дитячих садочків, студенти Київського університету, політехнічного й комерційного інститутів та інших закладів вищої освіти. За віковим критерієм переважала молодь 24–26 років, а за статтю – жінки (70%)10. Курси так захопили учасників, що «ні свята, ні приїжджі знаменитості, котрі виступали тоді в театрах, не зменшували аудиторії»11. Навіть після офіцій- ного завершення курсів ще тиждень організа- тори продовжували здійснювати екскурсії з невеликими групами слухачів, котрі бажали до- кладніше з’ясувати окремі нюанси нової для них справи12. Суттєве значення для визначення ефектив- ності та подальшого планування подібних за- ходів мало анкетування слухачів. Здійснене в останній день курсів, воно було недостатньо репрезентативним – лише 20% учасників заповнили та повернули анкети. Проте їхні відповіді на окремі пункти опитувальника були досить важливими для організаторів. Загалом схвально відгукуючись про курси, слухачі висловили низку побажань щодо їх поліпшення. Зокрема йшлося про доповнення навчальної програми новими лекціями з гео - графії, астрономії, метеорології, фізики, хімії, а також збільшення кількості годин з методики проведення та гігієни екскурсій. У практичний блок вважали доцільним включення так званого демонстраційного заняття, на якому лектор-гід працював би з учнівською групою, а слухачі наочно вивчали екскурсійну тех- ніку13. За результатами курсів було опубліковано докладний звіт зі статтями та практичними рекомендаціями лекторів. У передмові до ви- дання В. Артоболевський зазначив, що «до- свід київських курсів засвідчив, яким поштов- хом можуть слугувати вони для зближення міських обивателів з природою… Водночас, що ближчими до природи станемо ми, до- рослі, тим успішнішою буде справа зближення з нею наших дітей»14. Зважаючи на відгуки слухачів та суспільний запит, Орнітологічне 9 Докл. див.: Лучник В. Выставка экскурсионного дела // Курсы по подготовке руководителей… С. 52–56. 10 Артоболевский В.М. Отчёт по курсам для подготовки руководителей экскурсий с детьми в природу. С. XVI–XIX. 11 Там само. С. ХХ. 12 Там само. С. XXIV–XXV. 13 Там само. С. XХVI–XХХIX. 14 Курсы по подготовке руководителей… С. 6. 3’2019Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О 146 товариство ім. К.Ф. Кесслера планувало й у подальшому влаштовувати такі курси, го- туючи керівників сезонних (весна, літо, осінь, зима) екскурсій15. Успіх київських курсів спонукав до такої просвітницької діяльності й інші громадські організації, зокрема в Одесі. Наприкінці травня – на початку червня 1916 р. Новоросійське товариство природознавців з ініціативи його голови професора Г. Танфільєва улаштувало безкоштовне двотижневе навчання для 40 учи- телів середніх навчальних закладів Одеси. Без- посередньо організацією курсів займалася но- востворена Педагогічна комісія товариства. На лекціях, які читали викладачі Новоросій- ського університету, слухачів ознайомили з особливостями клімату, степової флори, мор- ської і прісноводної фауни південного регіону, з визначними місцями та пам’ятками, торгів- лею і промисловістю Одеси, а також геологіч- ною будовою її околиць. Практична частина складалася з огляду університетських музеїв (зоологічного та зоотомічного), географічного й агрономічного кабінетів, магнітно-метеоро- логічної обсерваторії, відвідування ботанічного саду, виготовлення препаратів для уроків зоо- логії, рекомендацій щодо проведення з учнями польових вимірювань. У підсумку Педагогічна комісія вважала, що виконала своє завдання до- волі успішно. Водночас вона зауважила й певні прогалини та хиби, обумовлені незначним під- готовчим періодом. Так, унаслідок затримки з наданням дозволів, не вдалося здійснити всі за- плановані екскурсії. Не відбулися й виставка лі- тератури та анкетування учасників. Окрім того, частина викладачів гімназій ще була задіяна у навчальному процесі. Проте, комісія мала намір врахувати ці моменти у майбутньому і плану- вала поновити курси в середині серпня перед початком нового навчального року16. Певну роль у розвиткові учнівського ек- скурсійного руху відіграло Російське технічне товариство. Його київське відділення періо- дично влаштовувало виробничі екскурсії для ознайомлення учнівської молоді з новинками технічного прогресу, функціонуванням фабрик та заводів17. У провінційних містах, що не були універ- ситетськими центрами, екскурсії для учнів середніх і початкових навчальних закладів улаштовували громадські організації, котрі об’єднували не лише вчених, а й інших пред- ставників місцевої інтелігенції. У своїй діяль- ності вони зазвичай поєднували наукові дос - лідження з культурно-освітніми функціями. Наприклад, просвітницько-екскурсійний на- прям активно розвивало Миколаївське товарис- тво аматорів природи, створене в 1908 році. Одним із його завдань було поширення теоре- тичних і практичних знань із природознавства, зокрема й у формі краєзнавчих екскурсій для всіх охочих. Причому мандрівки, що не потре- бували витрат, для членів товариства та учнів- ської молоді були безкоштовними, тоді як інші особи мали їх оплачувати. Під час подорожей екскурсанти ознайомлювалися з природою та історією Миколаївщини, збирали матеріали, необхідні для практичних занять та форму- вання музейного фонду. Згодом, із розширен- ням структури товариства, у ньому з’явилися нові відділи, серед яких була й секція шкіль- ного природознавства, яка також активно прак- тикувала екскурсійний метод18. З подальшим розвитком екскурсійної справи в Російській імперії на порядку денному постало питання про забезпечення відповід- ними посібниками – путівниками, каталогами та іншими довідниками. Частковому розв’язанню цієї проблеми сприяла видавнича діяльність громадських організацій та підпоряд- кованих їм закладів. Зокрема, Одеське товарис- тво історії та старожитностей, враховуючи по- бажання викладачів, опублікувало оновлений путівник по своєму музею, доповнивши його 15 Шарлеман Э. Курсы для подготовки руководителей естественно-историческими экскурсиями. Школь- ные экскурсии и школьный музей. 1915. № 4. С. 15. 16 Курсы по подготовке руководителей ученических экскурсий // Русский экскурсант. 1916. № 6. С. 49–50; Васильев П.Н. Курсы для подготовки руководителей экскурсиями // Школьные экскурсии и школь- ный музей. 1916. № 4/5. С. 39–41. 17 Федорченко В.К., Костюкова О.М., Дьорова Т.А., Олексійко М.М. Історія екскурсійної діяльності в Ук- раїні. С. 18. 18 Там само. С. 22–23. коротким історичним оглядом тих місцевостей, звідки привезено експонати. Видання мало по- легшити «улаштування шкільних екскурсій у музей, які останнім часом почастішали»19. Згадане вище Київське орнітологічне това- риство випустило у світ спеціалізований ваде- мекум «Краткий путеводитель по Киеву и его окрестностям для естественно-исторических экскурсий», укладений його ученим секретарем М. Шарлеманем20. Певне уявлення про путівник можемо скласти з його перевидання україн- ською мовою в 1921 р.21 Невеликий за обсягом провідник був присвячений флорі й фауні Києва та його околиць. У передмові автор зазначив, що книжка є трохи доповненим і виправленим варі- антом видання, здійсненого російською мовою в 1916 р. Як і попередній, путівник характери- зувався конспективністю та стислістю викладу. До уваги читача був короткий опис місцевостей із зазначенням рослин, тварин, птахів, комах, яких можна там побачити. Також указувалися зручні для збору екскурсантів місця й опти- мальні шляхи мандрування. У самому місті про- понувалося оглянути сади – колишній Царський (нині – Міський) і Ботанічний. Окраїнні та замі- ські простори для відвідин умовно можна поді- лити на дві групи. До першої – лісові (лісисті) місцевості – увійшли Голосіївський і Хотівський ліси, Видубицький монастир, Преображенський і Феофаніївський скити, Кадетський гай, Зооло- гічний сад, Кирилівські та Вишгородські горби, Жуків і Труханів острови, Сирець, Пуща-Во- диця, Межигір’я, Святошин, Боярка, Старосілля, Дарниця та деякі інші райони. Групу водних об’єктів склали: річка Почайна, струмок Щер- бинчик, болото Імшане, Сапсаїв став, низка озер (Зміювате, Круте, Старик, Лукове, Біле, Рудня- Яблунівська, Рибні). Маючи за мету формування у людей почуття любові до природи і життя, М. Шарлемань, при укладанні путівника, керувався не тільки науко- вою чи освітньою цінністю пропонованих лока- цій, а й їхньою естетичною привабливістю. «Чи треба говорити – писав він, – що на екскурсіях не мале значення має краса пейзажу. Нудний од- номанітний пейзаж: безмежні поля, піски, одно- типовий ліс – не можуть запасти в душу співу- часникові екскурсії, і враження від такого пейзажу зостається сумне, безвідрадне. Що різ- номанітніший і мальовничіший пейзаж, то більше враження лишає він після себе, живіше й цікавіше відбувається екскурсія, приємніше потім на дозвіллі згадується про неї»22. Отже, в освітніх прогулянках та подорожах науковці і педагоги вбачали ефективний засіб оз- найомлення юного покоління з природою та іс- торією рідного краю, його визначними пам’ят- ками, новинками технічного прогресу тощо. В умовах зростаючої популярності екскурсій у шкільному середовищі, відсутності інфраструк- тури, системності й чіткого державного регулю- вання цієї сфери, громадські організації, зокрема наукові й науково-просвітницькі товариства, взяли на себе функції щодо організації тематич- них екскурсій (переважно природничого та істо- ричного спрямування), сприяння учнівським туристсько-екскурсійним групам в огляді тих чи інших міст, видання спеціалізованої літератури та методичних посібників, а головне – підго- товки відповідних кадрів. Науково-просвітницькі това риства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. 147 19 Русский экскурсант. 1916. № 6. С. 63. 20 Шарлемань Н.В. Краткий путеводитель по Киеву и его окрестностям для естественно-исторических экскурсий. Киев:Орнитол. о-во им. К. Ф. Кесслера, 1916. 54 с. 21 Шарлемань М. По Києву і його околицях: Корот. провідник для природн. екскурсій. Київ, 1921. 48 с.: іл. 22 Там само. С. 4. Artobolevskii, V. M. (1915). Otchyot po kursam dlya podgotovki rukovoditelej e’kskursij s det’mi v prirodu. In V. M. Artobolevskii (Ed.), Kursy po pod- gotovke rukovoditelej dlya vedeniya e’kskursij s de- t’mi v prirodu, ustroennye v Kieve s 28-go aprelya po 15-oe maya 1915 g. Kievskim Ornitologicheskim Ob- shhestvom imeni K. F. Kesslera (pp. I–LX). Kiev. [in Russian]. Fedorchenko, V. K., Kostiukova, O. M., Dorova, T. A., & Oleksiiko, M. M. (2004). Istoriia ekskursijnoi diial’nosti v Ukraini: Navch. posibnyk. Kyiv: Kondor. [in Ukrainian]. Khartsiev, V. I. (1897). Ob organizacii uchenich- eskikh e’kskursij (N. F. Sumtsov, Ed.). Trudy Peda- gogicheskogo otdela Khar’kovskogo istoriko-filo- logicheskogo obshhestva, (4), 21–40. [in Russian]. References Kolosovska, N. D. (1999). Mykolaivs’ke tovarys- tvo amatoriv pryrody: orhanizatsiia ta napriamky diial’nosti (1908–1917 roky). Naukovi pratsi ChDU im. Petra Mohyly. Seriia: Istoriia. (1 (4)). Retrieved from http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/history/ 1999/ 4-1-5.pdf [in Ukrainian]. Korobchenko, A. A. (2015). Zmist ta osnovni na- priamy diial’nosti tovarystva doslidnykiv pryrody pry Kharkivs’komu universyteti (1869–1930 rr.) v kon- teksti rozvytku pryrodoznavstva v Ukraini. Naukovi pratsi istorychnoho fakul’tetu Zaporiz’koho natsio- nal’noho universytetu, (43), 345–351. Retrieved from http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/3885 [in Ukrain- ian]. Levchenko, I. M. (2018). Pryrodnychi ta medyc- hni tovarystva na terenakh Ukrainy v druhij polovyni XIX – na pochatku XX st.: naukovi, prosvitnyts’ki ta svitohliadni zasady diial’nosti [Natural and medical societies on the territory of Ukraine in the second half of ХІХ th and early XX th centuries: scientific, edu- cational and ideological principles of activity] (Can- didate’s thesis). Pereiaslav-Khmelnytskyi. [in Ukrain- ian]. Luchnik, V. (1915). Vystavka e’kskursionnogo dela. In V. M. Artobolevskii (Ed.), Kursy po podgo- tovke rukovoditelej dlya vedeniya e’kskursij s det’mi v prirodu, ustroennye v Kieve s 28-go aprelya po 15-oe maya 1915 g. Kievskim Ornitologicheskim Obshh- estvom imeni K. F. Kesslera (pp. 52–57). Kiev. [in Russian]. Mandebura, O. (2011). Mykola Sumtsov i pro- blemy sotsiokul’turnoi identychnosti. Kyiv. [in Ukrai - nian]. Narovlianskii, A. D. (2017). Podgotovka rukovoditelej uchenicheskikh e’kskursij v Rossijskoj imperii v 1900–1917 gg. Vestnik Akademii detsko- yunosheskogo turizma i kraevedeniya, 4, 21–27. Retrieved from http://raduga-press.ru/vestnik_madutk/ archiv/4_2017.pdf [in Russian]. Sharleman, E. (1915). Kursy dlya podgotovki rukovoditelej estestvenno-istoricheskimi e’kskur- siyami. Shkol’nye e’kskursii i shkol’nyj muzej, 4, 13–15. Retrieved from https://vivaldi.nlr.ru/ pm000025948/view/#page= [in Russian]. Sharleman, M. (1921). Po Kyievu i joho okolytsi- akh: Korot. providnyk dlia pryrodn. ekskursij. Kyiv. [in Ukrainian]. Vasilev, P. N. (1916). Kursy dlya podgotovki rukovoditelej e’kskursiyami. Shkol’nye e’kskursii i shkol’nyj muzej, 4/5, 39–41. Retrieved from https://vi- valdi.nlr.ru/pm000025955/view/#page= [in Russian]. 3’2019Надія Савчук К Р А Є З Н А В С Т В О 148

Науково-просвітницькі товариства в туристсько-екскурсійному русі в Наддніпрянській Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Institution

Ähnliche Einträge