"Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях
У статті головна увага приділяється плануванню співробітниками радянських органів державної безпеки так званої «польської» операції на теренах Київщини та Харківщини у 1937-1938 роках. Розглядаються зміст дефініції «польська операція», існування «цільових груп» репресивної акції, оперативні потреби...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169741 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | "Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях / О. Бажан, В. Золотарьов // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 192-204. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169741 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1697412020-06-25T01:26:02Z "Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях Бажан, О. Золотарьов, В. Історія України у світлі регіональних досліджень У статті головна увага приділяється плануванню співробітниками радянських органів державної безпеки так званої «польської» операції на теренах Київщини та Харківщини у 1937-1938 роках. Розглядаються зміст дефініції «польська операція», існування «цільових груп» репресивної акції, оперативні потреби обласних управлінь НКВС, пов'язані з реалізацією оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР М. Єжова № 00485 «Про операцію по репресуванню членів Польської військової організації (ПОВ) в СРСР». Констатується, що «польська» операція НКВС носила масштабний і багатовимірний характер та поєднувала етнічні, релігійні, соціальні компоненти. The «Polish operation» of the People's Commissariat of Internal Affairs of the Ukrainian SSR was planned in advance. It is confirmed by the relevant directives from Moscow. Implementation of the operative order of the People's Commissar of Internal Affairs of the Ukrainian SSR M. Yezhov№00485 «On Operation to Repress Members of the Polish Military Organization (POV) in the USSR» became large-scale and multidimensional in nature and combined ethnic, religious and social components.The order was aimed primarily at neutralizing the so-called Polish counter-revolutionary nationalist element and spies in favour of Poland, but in the future the secret circular was extended to persons who had Soviet citizenship and Polish nationality (or simply Polish family names). The documents of the Soviet special services give reason to claim that representatives of different nationalities (Ukrainians, Russians, Jews, etc.) were arrested on the «Polish line». Selection of persons took place on the basis of agent messages, case-forms, letter cases, lists, cases of secret service staff.In total, 16 categories were identified as victims of the repressive action by state security officials in Kyiv and Kharkiv regions, including: war prisoners, deserters and legionnaires of the Polish army, defectors, political immigrants from Poland, the «clerical-nationalist element»,old Polish employees of sugar factories and other enterprises,Polish consulatesvisitors,people with family and other relationships in Poland, etc. 2019 Article "Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях / О. Бажан, В. Золотарьов // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 192-204. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169741 930.1:94(477.7)―1937/1938‖ uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень |
| spellingShingle |
Історія України у світлі регіональних досліджень Історія України у світлі регіональних досліджень Бажан, О. Золотарьов, В. "Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях Краєзнавство |
| description |
У статті головна увага приділяється плануванню співробітниками радянських органів державної
безпеки так званої «польської» операції на теренах Київщини та Харківщини у 1937-1938 роках. Розглядаються зміст дефініції «польська операція», існування «цільових груп» репресивної акції, оперативні потреби обласних управлінь НКВС, пов'язані з реалізацією оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР М. Єжова № 00485 «Про операцію по репресуванню членів Польської
військової організації (ПОВ) в СРСР». Констатується, що «польська» операція НКВС носила масштабний і багатовимірний характер та поєднувала етнічні, релігійні, соціальні компоненти. |
| format |
Article |
| author |
Бажан, О. Золотарьов, В. |
| author_facet |
Бажан, О. Золотарьов, В. |
| author_sort |
Бажан, О. |
| title |
"Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях |
| title_short |
"Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях |
| title_full |
"Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях |
| title_fullStr |
"Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях |
| title_full_unstemmed |
"Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях |
| title_sort |
"польська операція" нквс 1937–1938 рр. підготовка наказу № 00485 в київській та харківській областях |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Історія України у світлі регіональних досліджень |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169741 |
| citation_txt |
"Польська операція" НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485 в Київській та Харківській областях / О. Бажан, В. Золотарьов // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 192-204. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT bažano polʹsʹkaoperacíânkvs19371938rrpídgotovkanakazu00485vkiívsʹkíjtaharkívsʹkíjoblastâh AT zolotarʹovv polʹsʹkaoperacíânkvs19371938rrpídgotovkanakazu00485vkiívsʹkíjtaharkívsʹkíjoblastâh |
| first_indexed |
2025-07-15T04:35:30Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:35:30Z |
| _version_ |
1837686200430755840 |
| fulltext |
192
УДК930.1:94(477.7)―1937/1938‖
Олег Бажан (м. Київ)
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник
відділу історії державного терору радянської доби
Інституту історії України НАН України
E-mail: bazhanclio@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2328-4512
Вадим Золотарьов (м. Харків)
кандидат технічних наук,
доцент Харківського національного
університету радіоелектроніки
E-mail: v.zolotaryov@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6214-7557
«Польська операція» НКВС 1937–1938 рр.
Підготовка наказу №00485 в Київській та Харківській областях
У статті головна увага приділяється плануванню співробітниками радянських органів державної
безпеки так званої «польської» операції на теренах Київщини та Харківщини у 1937-1938 роках. Роз-
глядаються зміст дефініції «польська операція», існування «цільових груп» репресивної акції, опера-
тивні потреби обласних управлінь НКВС, пов’язані з реалізацією оперативного наказу народного комі-
сара внутрішніх справ СРСР М. Єжова № 00485 «Про операцію по репресуванню членів Польської
військової організації (ПОВ) в СРСР». Констатується, що «польська» операція НКВС носила масштаб-
ний і багатовимірний характер та поєднувала етнічні, релігійні, соціальні компоненти.
Ключові слова: Великий терор, масові репресії 1937–1938 років, «польська операція» НКВС.
Oleh Bazhan (Kyiv)
candidate of Historical Sciences,
Senior researcher Department of History of State Terror
of the Soviet period of the Institute of History
of the National Academy of Sciences of Ukraine
E-mail: bazhanclio@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2328-4512
Vadym Zolotaryov (Kharkiv)
candidate of technical sciences professor of Kharkiv
National University of Radioelectronics
E-mail: v.zolotaryov@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6214-7557
«Polish Operation» ofthe NKVD in 1937–1938.
Preparation of the Order № 00485 in Kyiv and Kharkiv Regions
The «Polish operation» of the People's Commissariat of Internal Affairs of the Ukrainian SSR was planned
in advance. It is confirmed by the relevant directives from Moscow. Implementation of the operative order of the
People's Commissar of Internal Affairs of the Ukrainian SSR M. Yezhov№ 00485 «On Operation to Repress Mem-
bers of the Polish Military Organization (POV) in the USSR» became large-scale and multidimensional in nature
and combined ethnic, religious and social components.The order was aimed primarily at neutralizing the so-called
Polish counter-revolutionary nationalist element and spies in favour of Poland, but in the future the secret circular
was extended to persons who had Soviet citizenship and Polish nationality (or simply Polish family names).
The documents of the Soviet special services give reason to claim that representatives of different nation-
alities (Ukrainians, Russians, Jews, etc.) were arrested on the «Polish line». Selection of persons took place
on the basis of agent messages, case-forms, letter cases, lists, cases of secret service staff.In total, 16 categories
were identified as victims of the repressive action by state security officials in Kyiv and Kharkiv regions, in-
cluding: war prisoners, deserters and legionnaires of the Polish army, defectors, political immigrants from
Poland, the «clerical-nationalist element»,old Polish employees of sugar factories and other enterprises,Polish
consulatesvisitors,people with family and other relationships in Poland, etc.
Thus, both the ethnic and social factors should be looked for in the causes of the «Polish operation» of the
NKVD.
Key words: Great Terror, mass repression of 1937-1938, «Polish operation» of the NKVD.
193
Перелік публікацій, присвячених пересліду-
ванню осіб польської національності в Україн-
ській РСР в 1920-1930-х роках, є досить знач-
ним. Механізм та масштаби репресій радянської
влади щодо польської етнічної групи на теренах
України представлено у працях М. Бугая, І. Ва-
щенко, В. Золотарьова, Л. Копійченко, М. Пет-
рова, В. Репринцева, О. Рубльова, Н. Рубльової,
Г. Стронського, Н. Титової, Є. Тіміряєва на сто-
рінках науково-документальної серії книг «Реабі -
літовані історією» та видання «Польща та Украї -
на у тридцятих-сорокових роках ХХ століття»1.
Регіональний аспект однієї з найбільших «націо-
нальних операцій», що проводилися в СРСР у
роки Великого терору на прикладі Житомир-
ської, Хмельницької областей розкрито у науко-
вих розвідках дослідників Р. Подкура, Т. Рафаль-
ської, О. Рубльова, Л. Місінкевича2. На сьогодні
відсутній комплекний аналіз реалізації радян-
ськими органами державної безпеки антиполь-
ської акції у відповідності до секретного наказу
№ 00485 від 11 серпня 1937 рокуу межах Київ-
ської та Харківської областей. Автори статті
ставлять перед собою завдання розкрити меха-
нізм планування та послідовність виконання
співробітниками державної безпеки оператив-
них завдань, питань розподілу їх зусиль в ході
виконання репресивної акції в рамках польської
лінійної операції на теренах Київщини та Хар-
ківщини в добу Великого терору.
1 Бугай Н.Ф. Народы Украины в «Особой папке Сталина» / Н. Ф. Бугай; Ин-т рос. истории РАН. М.:
Наука, 2006. 271 с.; Ващенко І.М. «Справа» польських педагогів Києва 1930–1931 рр. – маловідома сторінка
антипольських репресій 1930-х рр. // Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського.
Сер.: Історія: Зб. наук. праць / За ред. П.С. Григорчука. Вінниця : ДП «ДКФ», 2004. Вип. 8. С. 299–303; Влада
і Костьол в радянській Україні, 1919–1937 рр.: Римо-католицька церква під репресивним тиском тоталіта-
ризму: Документи / Передмова, упорядкування, додатки, покажчики Н.С. Рубльової // З архівів ВУЧК-ГПУ-
НКВД-КГБ. 2003. № 2 (21). С. 3–507; Золотарьов В. ЧК-ДПУ-НКВС на Харківщині: люди та долі 1919–1941.
Харків, 2003. С. 257-260; Золотарьов В.А. Діяльність органів державної безпеки на Харківщині в 1937–1938
роках // Реабілітовані історією. Харківська область: Книга третя. – Ч. 2. Київ, Харків : Регіональний інфор-
маційний центр. 2019 р. С. 8–18; Копійченко Л.А., Тіміряєв Є.Р. Шлях до Казахстану // Реабілітовані істо-
рією. У 27-ти томах Житомирська область. У семи книгах. Кн. 7. Частина друга. Житомир: Полісся, 2015.
С. 9-21; Рубльов О., Репринцев В. Репресії проти поляків в Україні у 30-ті роки // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-
КГБ. 1995. №1/2. С. 116-156; Справа «Польської Організації Військової» в Україні. 1920– 1938 рр. / Упоряд.:
С.А. Кокін, Р.Ю. Подкур, О.С. Рубльов. К.: Головна редколегія науково-документальної серії книг «Реабілі -
то вані історією», 2011. 472 с.; Тітова Н. «Санація» прикордоння УСРР: поборювання «польсько-україн-
ського фашизму» на Поділлі, 1930-ті роки / Наталія Тітова // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. 2007.
№ 1 (28). С. 220-252; Pietrow N. Polska operacja NKWD // Karta: Niezależne pismo historyczne (Warszawa). 1993.
Nr. 11. S. 24–43; Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів
спеціальних служб. ‒ Т. 8: Великий Терор. Польська операцiя 1937–1938. ‒ У 2 ч. / Ред. кол.: Є. Беднарек,
В. В’ятрович, С. Кокін, П. Кулаковський, M. Maєвський, П. Мєрецький, З. Навроцький, Є. Тухольський,
Ю. Шаповал. Галузевий державний архів Служби безпеки України; Інститут національної памʼяті ‒ Комісія
з переслідування злочинів проти польського народу; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН
України. – Варшава; Київ, 2010.
2 Рафальська Т. Трагічна доля українців та поляків с. Булдичів у період «великого терору» на Житомир-
щині (липень 1937 р. – листопад 1938 р.) // Іntermarum: історія, політика культура. 2014. №1. С. 243-253;
Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Хмельницька область. / Редакція тому: Л.В. Стебло (голова)
та ін. – Упорядники: Л.Л. Місінкевич, Р.Ю. Подкур. – Біографічні довідки: Ю.А. Довгань, Л.А. Кривега,
О.М. Фандуль. – Кн. 5. – Хмельницький : ТОВ «Поліграфіст-2», 2014. 89 с.
«Поль ська операція» НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485
в Київській та Харківській областях
Рішення вищого партійного керівництва
СРСР про проведення масштабної санації ра-
дянського суспільства після прийняття Конститу-
ції 1936 року призвело до перебудови структур-
них підрозділів НКВС, оскільки існуюча на той
час каральна система не дозволяла співробітни-
кам держбезпеки чітко та своєчасно виконувати
поставлені перед ними завдання по: нейтралізації
реальної чи потенційної опозиції правлячому ре-
жиму; репресуванню «представників експлуата-
торських класів», а також осіб, що належали до
так званих «контрреволюційних партій».
Після ліквідації восени 1930 р. в структурі
Об’єднаного державного політичного управ-
ління (ОДПУ) СРСР контррозвідувального від-
ділу (КРВ), функції по боротьбі з іноземними
розвідками було покладено на особливі відділи
(ОВ), які діяли як при територіальних підрозді-
лах ОДПУ так і при військових з’єднаннях.
Згідно до наказу НКВС СРСР від 28 листопада
1936 р. у складі Головного управління держав-
ної безпеки (ГУДБ) був відновлений КРВ
на базі розформованого
еконо мічного відділу
(ЕКВ) та частини ОВ.
З 25 груд ня 1936 р. цей
підрозділ став офіцій -
но називатися 3-й від-
діл ГУДБ НКВС СРСР.
У своєму виступі на
лютнево-березневому
(1937 р.) пленумі ЦК
ВКП(б) начальник 3-го
відділу ГУДБ НКВС
Лев Григорович Миро-
нов (1895–1938) назвав
причини цієї реорганізації: «У наших органі -
заціях зовсім не було організовано контрроз -
відувального відділу. З 1930 р. контррозвіду-
вального апарата немає, і ми його лише зараз
створюємо. А що це означає відсутність контр-
розвідувального апарата? Це означає, що ми
фактично у нашій роботі підготовкою до війни
знехтували. Практично у боротьбі це значило,
що всі розвідувальні організації, які діють на
нашій території, не зустрічають потрібної про-
тидії»3.
Точну дату створення КРВ в Управлінні дер-
жавної безпеки (УДБ) НКВС Української Радян-
ської Соціалістичної Республіки (УРСР) поки
що з’ясувати не вдалося, одначе з великою долею
вірогідності можна припустити, що сталося це
напочатку грудня 1936 року. Про це побіжно
свід чать слова старшого майора державної без-
пеки Юхима Хомича Кривця (1897–1940)4: «Після
від’їзду Мазо5 до Харкова, я через деякий час
був затверджений в посаді начальника ЕКВ, але
пробув у ній всього півтора місяця, потім відбу-
лася реорганізація і ЕКВ злилося з КРВ. Балиць-
кий6 мене не залишив начальником цього, знов
створеного най біль -
шо го оперативного
відділу, а затвердив
на цю посаду колиш-
нього начальника
Особливого відділу
Александровського.
Після деяких пересу-
вань по областям я
був призначений на-
чальником облуправ-
ління в Чернігів»7.
3’2019Олег Бажан, Вадим Золотарьов К Р А Є З Н А В С Т В О
194
3 Материалы февральско-мартовского пленума ЦК ВКП(б) 1937 года // Вопросы истории. 1995. № 2. С.10.
4 Біографічний нарис про Ю.Х. Кривця див: Золотарьов В., Парфьоненко В. «Один із активніших пра-
цівників ЧК – ГПУ» (Сторінки біографії старшого майора державної безпеки Юхима Кривця) // З архівів
ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. 2003. № 1. С. 355–402; Золотарьов В.А. Секретно-політичний відділ ДПУ УСРР:
справи та люди. Харків: Фоліо, 2007. С. 104–183.
5 Мазо Соломон Самійлович (1900–1937). Комісар державної безпеки 3-го рангу. До 16.10.1936 – на-
чальник ЕКВ УДБ НКВС УСРР. З 16.10.1936 – начальник УНКВС по Харківській області. Біографічні нариси
про нього див: Золотарьов В. Випробування совістю. Сторінки біографії комісара держбезпеки 3 рангу
С. Мазо // З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. 2000. № 2/4. С. 374–389; Золотарьов В.А. ЧК-ДПУ-НКВС
на Харківщині: люди та долі… С. 208–235.
6 Балицький Всеволод Аполонович (1892–1937). Комісар державної безпеки 1-го рангу. У липні 1934 р. –
травні 1937 р. – нарком НКВС УРСР. Монографії про нього див: Шаповал Ю., Золотарёв В. «Гильотина
Украины»: нарком Всеволод Балицкий и его судьба. М. : Политическая энциклопедия, 2017. 406 с.
7 Україна в добу «Великого терору»: 1936–1938 роки / авт.-упорядник Ю. Шаповал [ та ін.]. К. : Либідь,
2009. С. 377.
Л.Г. Миронов М.К. Александровський
«Поль ська операція» НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485
в Київській та Харківській областях
195
Начальником УНКВС по Чернігівській об-
ласті Ю.Х. Кривець був затверджений 16 грудня
1936 р.8, отже старший майор державної без-
пеки Михайло Костянтинович Александров-
ський (1898-1937)9, очолив КРВ УДБ НКВС
УРСР не пізніше цієї дати, хоча в його особовій
справі фігурує інша дата – 25 грудня 1936 р10.
Слід відзначити, що до складу республікан-
ського КРВ увійшли і співробітники розформо-
ваного іноземного відділу УДБ НКВС УРСР. Це
дало привід історикам служби зовнішньої роз-
відки України помилково називати контррозві-
дувальний відділ УДБ НКВС УРСР – «підрозді-
лом зовнішньої розвідки»11. Насправді з грудня
1936 р. по липень 1938 р. іноземного відділу,
який займався зовнішньою розвідкою, у складі
УДБ НКВС УРСР не існувало. «Незалежну
УРСР» позбавили права самостійно проводити
розвідувальну роботу за кордоном.
З метою посилення конспірації у роботі орга-
нів державної безпеки згідно до наказу НКВС
СРСР № 00411 від 25 грудня 1936 р. відділам
ГУДБ НКВС СРСР була присвоєна спеціальна ну-
мерація: 1-й – відділ охорони, 2-й – оперативний;
3-й – контррозвідувальний; 4-й – секретно-полі -
тич ний; 5-й – особливий; 6-й – відділ транспор ту
та зв’язку; 7-й – іноземний; 8-й – обліково-реєс-
траційний; 9-й – спеціальний, 10-й – тюремний12.
Цей загальносоюзний підзаконний акт було про-
дубльовано у наказі НКВС УРСР № 001 від 2 січ -
ня 1937 року13. Відділів № 7 та № 10 в республі-
канському наркоматі та обласних УНКВС не існу-
вало, а функції тюремного управління в НКВС
УРСР виконувало Управління місць ув’яз нення
(УМУ), а в обласних УНКВС – відповідно відді ли
місць ув’язнення (ВМУ). Крім того, в українських
обласних УНКВС 1-й відділ УДБ не організову-
вався, а функції охорони партійно-радянського
апарату продовжував здійснювати 2-й відділ.
«Крокісти», а саме так називали співробітни-
ків цього підрозділу колеги, і стали основними ви-
конавцями масових національних операцій в добу
Великого терору. 3-й відділ УДБ НКВС УРСР на
кінець травня 1937 року складався з 14 відділків:
1-й- західний; 2-й –східний, 3-й – польський, 4-й
– середньоєвропейський, 5-й – український, 6-й –
румунський, 7-й – біла та внутрішня контррево-
люція, 8-й – оборонна промисловість, 9-й - маши-
нобудівнича, хімічна, металургійна промисло-
вість, 10-й – вугільна, енергетична, гірничо-рудна
промисловість; 11-й – легка промисловість; 12-й
– сільське господарство; 13-й –інформаційний;
14-й – обліково-оперативний з групою закордон-
ної техніки. Штатний розклад складав 119 осіб, у
тому числі – начальник відділу – 1, заступники
начальника відділу – 2, помічник начальника від-
ділу – 1, секретар відділу – 1, помічник секретаря
відділу – 1, співробітник для доручень секрета-
ріату – 1, старший діловод секретаріату – 1,
старша машиністка – 1, машиністки – 1114.
8 Золотарьов В.А. Секретно-політичний відділ ДПУ УСРР... С.128
9 Біографічний нарис про М.К. Александровського див: Золотарьов В.А. Секретно-політичний відділ
ДПУ УСРР... С. 184-233.
10 ГДА СБУ, ф.12, спр. 2174.
11 Керівники української зовнішньої розвідки / авт. – упоряд.: В.Д. Хоменко, О.В. Скрипник, І.М. Шиденко,
І.В. Білоконь, В.О. Романюк; за редакцією Г.О. Ілляшова. – К. : Ярославів Вал, 2010. С. 52.
12 Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД 1934-1941. М. : Звенья, 1999. С. 47-48.
13 ГДА СБУ, ф. 9, спр.7, арк 2-3.
14 Там само, арк. 279-281.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Начальник відділку 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Заступник начальника відділку 1 – – – – – – – 1 – – – – –
Помічник начальника відділку 1 1 2 1 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1
Оперуповноважений 5 1 6 3 4 3 3 3 5 4 3 2 2 2
Помічник оперуповноваженого 2 1 2 – 1 1 – 3 1 2 2 -– 2 1
Разом 10 4 11 5 8 7 5 8 9 8 7 4 6 5
Таблиця 1
Штатний розклад 3-го відділу УДБ НКВС УРСР на травень 1937 р.
Як видно з таблиці, 3-й (польський) відділ
мав найбільшу кількість штатних одиниць у 3-му
відділі УДБ НКВС УРСР, що на нашу думку
свідчить про його пріоритетне значення. З 1 чер-
вня 1937 р. цей підрозділ очолював старший
лейтенант державної безпеки Мойсей Якович
Детин ко (1902–1938), який і був по суті голов-
ним виконавцем «польської операції» в УРСР.
Це був один із най-
жорстокіших слідчих цен-
трального апарату НКВС
УРСР. Його колега, стар-
ший лейтенант державної
безпеки Олександр Васи-
льович Вебрас (1898 – ?)
пізніше свідчив, що «Де-
тинко бив арештованих.
Я особисто бачив, як із
його кабінету виводили
і виносили на носилках
побитих арештованих. Із
його кабінету чулися кри -
ки та стогони». Символіч но, що заарештований
23 лютого 1938 р. Детинко швидко «зізнався» в
тому, що з 1919 р. працює на польську розвідку,
яку постійно інформував про чекістську роботу
та гальмував слідство по полякам15.
Загальне ж керівництво «польською опера-
цією» здійснював комісар державної безпеки 3-го
рангу Володимир Андрійович Стирне (1897–
1937) – оспіваний радянськими письменниками
та кінематографістами. Як учасник чекістської
орга нізації «Трест», він був призначений на по-
саду начальника 3-го відділу УДБ НКВС УРСР
з посади начальника УНКВС по Іванівській об-
ласті РСФРР 20 липня 1937 р. За спогадами іва-
нівських чекістів дізнавшись про призначення
до Києва «Володимир Андрійович був дуже за-
смучений і явно нервував. Адже в той час було
вже заарештовано багато його друзів, соратни-
ків по колишній роботі» на
Луб’янці16. На серпневому
(1937 року) пленумі Іванів-
ського обкому ВКП(б) на-
чальник обласного Уп рав -
ління робітничо-селянської
міліції Михайло Павлович
Шрейдер (1902–1978) об-
винуватив В.А. Стирне у
протидії репресіям та зв’яз -
ку з троцькістами17. Ціка -
во, що у своїх спогадах
М.П. Шрейдер не лише
представляв себе непримиримим борцем з
репресі ями, але й неодноразово підкреслював,
що знаходився «в близьких відносинах зі Стирне
на правах старого знайомства по Москві»18,
правда обмовився, що «Стирне ніколи не був
відвертим і дотримувався суворо офіційного
тону не лише зі мною, але й зі своїм заступни-
ком»19.
Напевно В.А. Стирне добре розбирався в
людях і знав справжню ціну капітану міліції
М.П. Шрейдеру. Втім природна обережність
його не врятувала. 2 вересня 1937 р. він був
звільнений з НКВС, 22 жовтня заарештований,
а 15 листопада 1937 р. засуджений на смерть в
особливому порядку та розстріляний у Москві20.
Обставини його арешту, слідства та розстрілу
вимагають подальшого вивчення. Слід відзна-
чити, що в анкеті заареш-
тованого записався росія-
нином, хоча в особовій
спра ві латиш21, вказав
свою посаду перед ареш-
том – начальник 3-го від-
ділу УДБ НКВС УРСР і
домашню адресу – Київ,
вулиця Карла Лібкніхта,
будинок 36, квартира 4122.
3’2019Олег Бажан, Вадим Золотарьов К Р А Є З Н А В С Т В О
196
15 Золотарьов В. Олександр Успенський: особа, час, оточення. Харків : Фоліо, 2004. С. 168-169.
16 Шрейдер М. НКВД изнутри. Записки чекиста. М. : Возвращение, 1995. С.51
17 Бобков Ф.Д. КГБ и власть. М.: Возвращение, 1995. С.158.
18 Шрейдер М. Вказ. праця. С.33
19 Там само. С.47
20 Шаповал Ю.І., Пристайко В.І., Золотарьов В.А. ЧК – ГПУ – НКВД в Україні: особи, факти, документи.
К.: Абрис, 1997. С. 554-555.
21 ГДА СБУ, ф.12, спр. 2234.
22 Мартиролог жертв сталинских репрессий. Программы сахаровского центра. Память о бесправии /
Електронний ресурс. Режим доступу https://www.sakharov-center.ru/asfcd/martirolog/?t=page&id=13953
М.Я. Детинко
М.П. Шрейдер
В.А. Стирне
«Поль ська операція» НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485
в Київській та Харківській областях
197
З вересня 1937 р. по
лютий 1938 р. посада на-
чальника республікан-
ської контррозвідки була
вакантна і роботою цьо го
підрозділу керував Са-
муїл Ісакович Самойлов-
Бесидський (1900-1938),
який офіційно числився
заступником начальника
3-го відділу УДБ НКВС
УРСР23.
На початку січня 1937 р. було сформовано
3-й відділ УДБ УНКВС по Київській області на
чолі зі старшим лейтенантом держбезпеки Зіно-
вієм Лунєвим-Мінцом (1900-?)24, який згідно зі
штатним розкладом на травень того ж року
складався з: 1-го відділку – західного; 2-го від-
ділку – польська контрреволюція, шпигунство
та румунська група; 3-го відділку – середнє-єв-
ропейське та східне; 4-го відділку – українська
контрреволюція; 5-го відділку – біла контррево-
люція; 6-й відділок – оборонна промисловість;
7-й відділок – промисловість; 8-ма група – сіль-
ське господарство; 9-го відділку – інформацій-
ного; 10-та – група – оперативного обліку.
У штаті були також начальник відділу, заступник
начальника відділу, помічник начальника від-
ділу, секретар відділу і 5 машиністок – всього
46 штатних одиниць 25.
23 Там само. С. 545-546.
24 Біографічний нарис про Лунєва-Мінца див: Бажан О., Золотарьов В. Організатор вбивства генерал-
хорунжого армії УНР В. Оскілка або послужний список чекіста Зіновія Лунєва-Мінца // Краєзнавство. 2019.
№ 2. С. 161 – 175.
25 ГДА СБУ, ф. 9, спр. 7, арк. 284-285.
26 Біографічний нарис про Аррова див: Золотарьов В. «Використані та викинуті»: співробітники УНКВС
по Харківській області, засуджені за порушення «соціалістичної законності» наприкінці 1930-х рр. // З архівів
ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. 2015. № 1. С. 313-317.
27 ГДА СБУ, ф. 9, спр. 2, арк. 2-3.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Начальник відділку 1 1 1 1 1 1 1 – 1 –
Помічник начальника відділку 1 1 – – – 1 – – 1 –
Оперуповноважені 1 3 1 3 2 2 1 1 2 1
Помічники оперуповноважених – 1 – 1 – 1 1 1 – 1
Разом 3 6 3 5 3 5 4 2 4 2
Таблиця 2.
Штатний розклад відділків 3-го відділу УДБ УНКВС Київської області на травень 1937 р.
С.І. Самойлов
У першій декаді січня
1937 року запрацював 3-й
відділ УДБ УНКВС по Хар-
ківській області (керівник –
капітан державної безпеки
Лазар Соломонович Арров
(1904-1941)26, у структурі
якого налічувалося 11 від-
ділків (61 штатна посада):
1-й – західний, 2-й – поль -
ський, 3-й – середньоєвропейський і східний,
4-й – український, 5-й – біла контрреволюція,
6-й – оборонна промисловість, 7-й – важка про-
мисловість, 8-й – легка про мисло вість, 9-й –
сільськогосподарський, 10-й – інформативний,
11-й – оперативно- обліковий. Керівництво
підрозділом здійснювали: начальник відділу,
заступник начальника відділу, помічник на-
чальника відділу та секретар відділу та 5 маши-
ністок27.
У таблиці 3 наведено штатний розклад 3-го
відділу УДБ УНКВС по Харківській області на
травень 1937 р. (перша цифра в чарунці) у по-
рівнянні з поіменним списком співробітників
цього підрозділу на липень 1937 р. (друга цифра
в чарунці через косу риску). Відомості про 9-й
відділ не зберіглися, літерою «В» - позначена ва-
кансія, «?» - відсутність даних).
Л.С. Арров
198
3’2019Олег Бажан, Вадим Золотарьов К Р А Є З Н А В С Т В О
У 2-му (польсь ко му)
працювало чотири осо -
би: начальник – старший
лейтенант державної без -
пеки Петро Йосифович
Барбаров (1905–2000)28;
оперуповноважені – мо-
лодший лейтенант дер-
жавної безпеки Михай -
ло Назарович Яковенко
(1901–?) та сержант дер-
жавної безпеки Данило Йосипович Михелевич;
помічник оперуповноваженого – кандидат на
спецзвання Семен Овдійович Шехтер.
Слід відзначити, що наведені штатні роз-
клади не відповідали реальному стану справ.
По-перше, під час проведення масових операцій
для проведення слідства до обласних УНКВС
була прикомандировані найбільш кваліфіковані
співробітники з периферії та чекісти запасу. По-
друге, незважаючи на те, що у 1935 р. з апарату
УДБ мали бути звільнені безпартійні, за вказів-
кою тодішнього керівнитва УНКВС Харківської
їх залишили на оперативній роботі, формально
зарахувавши в неоперативні відділи. Двоє з
таких працівників – Олександр Петрович Алек-
сандров (1900–?) та Володимир Наумович Скра-
ливецький (1899–?), не маючи спеціального
звання ГУДБ, навіть продовжували очолювати
відділки спочатку економічного, а потім 3-го від-
ділів. Прикметно, що в наказах по особовому
складу та штатних розкладах це не фіксувалося.
Оскільки масові операції охопили не лише
міста, але і сільську місцевість, то її «відпові-
дальними виконавцями» мали стати, насамперед,
співробітники районних відділів (РВ) УНКВС.
Однак через низку об’єктивних причин перифе-
рійні підрозділи самотужки провести вилучення
«контрреволюційного елементу» не мали змоги.
По-перше, штат РВ НКВС був маленьким – від
2 до 6 осіб. По-друге, у 1937–1938 рр. у біль-
шості РВ спостерігався кадровий некомплект
співробітників. По-третє, службові приміщення
більшості РВ НКВС були непристосовані для
проведення слідчої роботи, утримання великої
кількості арештованих і виконання смертних ви-
років.
Тому для успішного виконання оператив-
ного наказу народного комісара внутрішніх
справ СРСР № 00447 з репресування колишніх
куркулів, карних злочинців та інших антирадян-
ських елементів були організовані так звані
міжрайонні оперативні слідчі групи (МРОСГ).
Нові структурні підрозділи охоплювали свою
діяльністю декілька районів – так званий «кущ»,
самостійно проводили арешти та слідство, а
також здійснювали власними силами смертні ви -
роки. В УНКВС Харківської області в серпні –
жовтні 1937 р. існувало 7 МРОСГ, які базува-
лися у Харкові, Полтаві, Лубнах, Куп’янську,
Сумах, Кременчуці, Ізюмі. З жовтня 1937 р.
(після утворення Полтавської області) центри
«кущів» дещо змінилися (Харків, Куп’янськ,
Суми, Ізюм, Охтирка, Лозова, Красноград),
але їхня загальна кількість лишилась такою
самою. «Кущова схема» використовувалася і
при проведенні інших масових операцій, зок-
рема польської29.
Таблиця 3.
Штатний розклад відділків 3-го відділу УДБ УНКВС Харківської області
на травень 1937 р. у порівнянні з реальним за липень 1937 р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Начальник відділку 1/1 1/1 1/1 1/1 1/1 1/1 1/1 1/1 1/? 1/1 1/В
Помічник начальника відділку –/– –/– –/– – – 1/– 1/1 1/1 –/? 1/В –
Оперуповноважені 4/2 2/2 2/2 3/2 2/2 2/2 4/4 3/3 2/? 3/2 1/1
Помічники оперуповноважених 1/– 1/1 –/– 1/2 1/1 1/1 2/2 –/– –/? 1/1 1/1
Разом 6/3 4/4 3/3 5/5 3/4 5/4 8/8 5 3/? 6/4 3/2
28 Біографічний нарис про Барбарова див: Золотарьов В. «Використані та викинуті»: співробітники
УНКВС по Харківській області, засуджені за порушення «соціалістичної законності» наприкінці 1930-х рр. //
З архівів ВУЧК – ГПУ – НКВД – КГБ. 2015. – № 1. С. 347–355.
29 Золотарёв В.А. Особенности работы УНКВД по Харьковской области во время проведения массовой
операции по приказу № 00447 // Сталинизм в советской провинции: 1937–1938 гг. Массовая операция на ос-
нове приказа № 00447. М. : РОССПЭН; Германский исторический институт в Москве, 2009. С. 572–594.
П.Й. Барбаров
«Поль ська операція» НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485
в Київській та Харківській областях
199
30 Нікольський В.М. Репресивна діяльність органів державної безпеки СРСР в Україні (кінець 1920-х –
1950-ті рр.). Історико-статистичне дослідження. Монографія. Донецьк : Вид-во ДонНУ, 2003. С. 92.
31 Буторов Михайло Афанасійович (1902–1969) у 1937 – 1938 рр. обіймав посаду заступника начальника
ДТВ ГУДБ НКВС Південно-Західної залізниці, капітан державної безпеки.
32 Гольдфайн Володимир Борисович (1904–?) у 1937–1938 рр. перебував на посаді начальника 1-го від-
ділку ДТВ ГУДБ НКВС Південно-Західної залізниці, старший лейтенант державної безпеки.
33 Перловський Петро Олександрович, молодший лейтенант державної безпеки.
34 Нікельберг Григорій Мойсейович (1901-?) у 1937–1938 рр. працював заступником начальника ДТВ
ГУДБ НКВС Південно-Західної залізниці, капітан державної безпеки.
35 ВДТВ – відділення ДТВ.
36 ГДА СБУ (м. Київ), спр. 32135 – фп, т. 4, арк. 2-3.
37 ГДА СБУ, ф. 9, спр.7 , арк. 465 – 468.
На території Київщини було створено 7 між-
районних оперативних чекістських груп у міс-
цях дислокації наступних кущів у серпні-вересні
1937 р.: Київ, Житомир, Коростень, Черкаси,
Умань, Біла Церква, Новгород-Волинський30.
Спочатку проведення польської операції в
Київській та Харківській областях покладалось
лише на обласні управління УНКВС, але після
розформування на початку серпня 1937 р. 6-х від -
ділів УДБ УНКВС і НКВС УРСР, та створення
дорожньо-транспортних відділів (ДТВ) ГУДБ
НКВС СРСР в адміністративних центрах заліз-
ниць, останні стали самостійно проводити всі
масові операції. ДТВ, правда, не мали своїх трі-
йок і завершені кримінальні справи надсилали
на розгляд трійок обласних УНКВС. На теренах
Київської та Харківської областей у третьому
кварталі 1937 р. діяли відразу три ДТВ ГУДБ
НКВС – Південної, Південно-Західної і Пів-
нічно-Західної залізниць.
На сьогодні вдалося
віднайти лише протокол
оперативної наради при
начальнику дорожньо-
транспортному відділі Го -
ловного управління держ -
безпеки НКВС Пів денно-
Західної залізни ці (капі-
тан державної безпеки
Соломон Ісакович Заслав -
ський (1897–?) від 16 сер-
пня 1937 року, присвяче-
ної плануванню польської
операції в межах поліської і лісостепової зон Ук-
раїни. Згідно з документом: «1. Для організації
майбутньої операції на Південно-Західної заліз-
ниці командирувати з 16.VІІІ. ц.р. наступних від-
повідальних співробітників у відділки ДТВ:
а) Жмеринка, Гайворон, Козятин – т. БУТО-
РОВА31; 2) Шепетівка, Коростень, Гречани –
т. ГОЛьДФАЙН32; в) Чернігів, Гребінка, Київ –
т. ПЕРЛОВСьКОГО33; г) по об’єктам управління
Південно-Західної залізниці організацію цієї цієї
роботи покласти на т. НІКЕЛьБЕРГА34. 2. Під-
готовчу роботу до операції провести в розрізі
наступних заходів: а) створити повний облік по
полякам; б) переглянути всі агентурні справи,
справи-формуляри та підсобний облік; в) скласти
список на категорії осіб, що підлягають арешту;
г) організувати в ВДТВ35 слідчі групи; д) орга-
нізувати належну охорону та утримання ареш-
тованих…»36.
Таким чином слідчі групи дорожньо-транс-
портних відділів по польській операції були зо-
середжені у адміністративних центрах, в яких
містилися їхні відділки. ДТВ ГУДБ НКВС Пів-
денно-Західної залізниці (адміністративний
центр – м. Київ) мала відділки у: Києві, Гайво-
роні, Гребінці, Гречанах, Жмеринці, Казатині,
Коростені, Чернігові, Шепетівці. ВДТВ ГУДБ
НКВС Південної залізниці (адміністративний
центр – Харків) містилися у Харкові – 2 (одне з
них у місті, друге у міському районі Основа),
Білгороді (РРФСР), Кременчуку, Лозовій, Любо-
тині, Полтаві. ДТВ ГУДБ НКВС Північно-
Донецької залізниці (адміністративний центр –
Артемівськ) організувала ВДТВ у Красному
Лимані, Куп’янську, станції імені Кагановича,
Ворошиловграді, Дебальцово37.
В оперативному наказі НКВС СРСР за
№ 00485 від 11 серпня 1937 року, в якості цільо-
вих груп, що підлягали арешту, виступали:
а) найактивніші члени «ПОВ»; б) військовопо-
лонені польської армії на теренах СРСР; в) пе-
ребіжчики з Польщі, незалежно від часу пере-
ходу їх в СРСР; г) політемігранти з Польщі;
С.І. Заславський
3’2019Олег Бажан, Вадим Золотарьов К Р А Є З Н А В С Т В О
200
д) колишні члени Польської партії соціалістич-
ної (ППС) та інших польських антирадянських
політичних партій; е) найбільш активна частина
місцевих антирадянських націоналістичних
елементів польських районів. Більш широку
платформу для репресування осіб на підставі
антипольської акції НКВС 19 серпня 1937 р. за-
пропонував т.в.о. начальника УНКВС по Харків-
ській області капітан державної безпеки Лев
Йосифович Рейхман (1901–1940)38. В оператив-
ному наказі за № 612 УНКВС по Харьківській
області, виданому керівником структурного під-
розділу з метою «виконання оперативного на-
казу Народного Комісара Внутрішніх Справ
СРСР Генерального Комісара Державної Без-
пеки тов. Єжова № 00485 про проведення опе-
рації по полякам», зазначено 16 цільових груп
для репресування: «НАКАЗУЮ: Начальнику
III відділу УДБ ХОУ (Харківського обласного
управління – авт.) НКВС старшому лейтенанту
державної безпеки тов. Фішеру у 2-х денний
термін проробити всі матеріали, які є у ІІІ відділі
(агентурні розробки, справи-формуляри, аген-
турне листування, літерні справи, списки, справи
таємного складу та ін.) – відібрати та скласти
оперативні довідки на всіх осіб, які відносяться
до категорій, які підлягають арешту:
1. Військовополонені, дезертири і легіонери
польської армії, які лишилися в СРСР. 2. Пере-
біжчиків із Польщі, незалежно від часу їхнього
переходу в СРСР. 3. Політемігрантів і політоб-
мінних із Польщі. 4. Колишніх членів ППС
(польська партія соціалістична – авт.) та інших
польських націоналістичних партій і контррево-
люційних формувань. 5. Колишніх розвідуправ-
лінців та агентів іноземного відділу по Польщі.
6. Галичан, військовослужбовців армії Петруше-
вича, які лишилися в СРСР, а також тих, хто
прибув у різні роки до Радянського Союзу.
7. Реемігрантів, петлюрівців і білих, які повер-
нулися з Польщі до Союзу. 8. Поляків-старо -
службовців цукрових заводів і інших підпри-
ємств. 9. Колишніх контрабандистів і осіб, які
були засуджені у минулому як шпигуни та учас-
ники контрреволюційних націоналістичних ор-
ганізацій. 10. Клерикально-націоналістичний
елемент. 11. Вихідці з Польщі та прикордонної
смуги, у відношенні до яких є матеріали, що
компрометують. 12. Відвідувачі польських кон-
сульств. 13. Польський контрреволюційний на-
ціоналістичний елемент. 14. Особи, що мають
родинні та інші зв’язки у Польщі, у відношенні
до яких є матеріали, що компрометують.
15. Особи, які розробляються за підозрою у по-
льському шпигунстві, незалежно від їх націо-
нальності. 16. Агентура по полякам та іншим
об’єктам (поляки або вихідці з Польщі), яка пі-
дозрюється у дезінформації та дворушництві,
або такі, що не виправдали себе по роботі39.
У порівнянні з союзним наказом НКВС
СРСР за № 00485 від 11 серпня 1937 року,
оперативний наказ № 612 УНКВС по Харків-
ській області значно розширив контингент осіб,
які підлягали переслідуванню (додані пункти
5-12,14-16)9. Союзна категорія «б» співпадала з
1-ю харківською; категорія «в» – з 2-ю; категорія
«г» – з 3-ю; категорія «д» з 4-ю. Разом з тим, в
наказі УНКВС по Харківській області були від-
сутніми відразу дві «союзні категорії» – «а) ви-
явлені у процесі слідства і до цього часу не
розшукані активніші члени «ПОВ» (польська
організація військова – авт.) згідно до списку, що
додається» та “є) найбільш активна частина міс-
цевих національних районів”». Національних
польських районів у Хар-
ківській області не існу-
вало, тому відсутність в
обласному наказі УНКВС
союзної категорії «є» ціл-
ком логічна. Крім того,
у наказі Л. Рейхмана союз -
на категорія «а» зазнала
розлогого «тлумачення»,
що стало підставою для
харківських чекістів «за-
лучати» до членів «ПОВ»Л.Й. Рейхман
38 Біографічні нариси про Л.Й. Рейхмана: Золотарьов В.А. ЧК-ДПУ-НКВС на Харківщині: люди та долі
(1919–1941). Харків : Фоліо, 2003. С. 250–282; Бажан О., Золотарьов В. Біографія майора державної безпеки
Льва Рейхмана в динаміці репресивної політики радянської влади в 1920–1930-ті роки // Південний Захід.
Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. – Вип. 17. Одеса : Друкарський дім, 2014. С. 220–238.
39 Колекція наказів по особовому складу УНКВС Харківської області у 1994 р. зберігалася у відділі кадрів
Головного управління внутрішніх справ України в Харківській області та не мала звичайних для державних
архівів фондів та описів. Документ, що цитується зберігався у 5 томі «Приказов УНКВД по Харьковской
области за 1937 г.» арк. 119–126.
«Поль ська операція» НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485
в Київській та Харківській областях
201
не лише етнічних поляків, але і українців, євреїв,
білорусів та росіян, певним чином, пов’язаних з
Польщею.
Ймовірно, що подіб-
ний до оперативного на-
казу № 612 УНКВС по
Харківській області існу-
вав розпорядчий документ,
підготовлений начальни-
ком УНКВС по Київській
області старшим майором
державної безпеки Мико-
лою Давидовичем Шаро-
вим (1897–1940). Віднайти
секретний циркуляр, який
стосувався підготовки польської операції у сер-
пні 1937 року на теренах Київщини, в архівах
радянських органах держбезпеки поки не вда-
лося. З датованих пізніше за часом інформацій
УНКВС по Київській області про напрямки
ударів по «п’ятій колоні» виразно простежується
13 цільових категорій для репресування: 1. Пере -
біжчики з Польщі; 2. Політемігранти з Польщі;
3. Дезертири польської армії; 4. Колишні вій-
ськовополонені та польські легіонери; 5. Колиш -
ні члени польських політпартій; 6. Колишні спів -
робітники та агенти розвідувальних управлінь;
7. Реемігранти та репатріанти з Польщі; 8. Колиш -
ні контрабандисти; 9. Відвідувачі польського
консульства; 10. Учасники «ПОВ»; 11. Військо-
вослужбовці Української галицької армії, що
осіли вУкраїні; 12. Особи, що мають контакти з
громадянами Польщі; 13. «Польський націо-
нальний контрреволюційний актив»40.
З наявних документів проглядається, що на-
передодні масштабної етнічної чистки чекістами
Київщини та Харківщини були проведені певні
підготовчі заходи. Відтворити як найдоклад-
ніше, організацію чекістської лінійної операції
на Слобожанщині дозволяють архівні матеріали
Галузевого державного архіву МВС України у
місті Харкові. За задумом керівництва УНКВС
по Харківській області група співробітників
3-го відділу УДБ (начальник 6-го відділку стар-
ший лейтенант державної безпеки Сергій Пав -
лович Марченко (1898–?), помічник начальника
8-го відділку лейтенант держбезпеки Йосиф Се-
менович Кульчицький (1899–1980), оперуповно-
важені молодші лейтенанти держбезпеки Воло-
димир Євменович Баша (1908–?), Анатолій
Наумович Бурксер, Іван Павлович Карагодін)
разом із помічниками директорів по найму заво-
дів № 183, № 135, № 48, № 193 та завіду вачами
спеціальними частинами підприємств енерге-
тики та водопроводу у двох денний термін по-
винні були «проробити весь особовий склад цих
підприємств з метою виявлення осіб, які підля-
гають негайному арешту». Під цю категорію
потрапляли харків’яни, які раніше хоч і не пере-
бували на оперативному обліку, але тепер підля-
гали арешту за «об’єктивними даними».
До 20 серпня співробіт-
ники УНКВС мали склас ти
оперативні довідки на вста -
новлених по місту осіб, які
підлягали арешту, та не
гаючи часу приступити до
операції. Начальник 2-го
відділу УДБ старший лей-
тенант державної безпеки
Леонтій Онисимович Чер-
нов (1897–1938) повинен
був «забезпечити плано-
мірне та ефективне проведення операції», а
комендант УНКВС Артем Петрович Зелений
(1891–1942) та Й.Б. Фішер «забезпечити розмі-
щення заарештованих по тюрмам і тюрподам».
Співробітники 2-го відділу безпосередньо зай-
малися оперативною розробкою підозрюваних,
здійснювали стеження та арешти, ліквідували
майно заарештованих. «Крокісти» мали забезпе-
чити правильну розсадку» заарештованих, тобто
слідкувати, щоб в одній камері не знаходилися
особи, які проходили по одній справі, та органі-
зувати внутрішньо камерне агентурне висвіт-
лення в’язнів.
Й.Б. Фішер отримав вказівку до 20 серпня
1937 року розіслати всім районним відділкам
НКВС директиву про порядок підготовки та
проведення операції. Водночас повинні були
40 Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках XX століття: Невідомі документи з архівів спеці-
альних служб. ‒ Т. 8: Великий Терор. Польська операцiя 1937–1938. ‒ Ч. 1. / Ред. кол.: Є. Беднарек, В. В’ят-
рович, С. Кокін, П. Кулаковський, M. Maєвський, П. Мєрецький, З. Навроцький, Є. Тухольський, Ю. Шаповал.
Галузевий державний архів Служби безпеки України; Інститут національної памʼяті ‒ Комісія з переслідування
злочинів протии польського народу; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. –
Варшава; Київ, 2010. С. 696-698.
М.Д. Шаров
Л.О. Чернов
3’2019Олег Бажан, Вадим Золотарьов К Р А Є З Н А В С Т В О
202
переглянуті списки заарештованих, що знаходи-
лися на периферії. Найбільш серйозні заарешто-
вані переводилися до Харкова.
Для проведення операції область знову бу -
ла розбита на 7 кущів: Харківський (об’єднував
19 районів) – керівник Л.Й. Рейхман, Полтав-
ський (15 районів) – керівник Й.Б. Фішер, Сум-
ський (12 районів) – начальник 4-го відділу УДБ
УНКВС по Харківській області старший лейте-
нант державної безпеки Абрам Михайлович
Симхович (1902–1940)41, Ізюмський (6 районів) –
заступник начальника 3-го відділу УДБ УНКВС
капітан державної безпеки Дмитро Іванович Тор-
нуєв (1894–?)42, Кременчуцький (12 районів) –
керівник – інспектор при начальнику УНКВС
капітан державної безпеки Дмитро Миколайо-
вич Медведєв (1899–1954),
Лубенський (18 райо нів) –
заступник начальника 5 від -
ділу УДБ УНКВС старший
лейтенант державної без-
пеки Олександр Давидович
Тишковський (1898–?), Ку -
п’янський (6 районів) – по -
мічник начальника УНКВС
капітан державної безпеки
Яків Аронович Пан (1895–
1939).
Заарештовані по польській лінії особи мали
розміщуватися у Харкові, Полтаві, Сумах, Кре-
менчуці, Куп’янську, Лубнах, Ізюмі. У зазначе-
них містах планувалося проводити слідство та
здійснювати смертні вироки.
Начальник особливого
відділу ГУДБ НКВС Харків -
ського військового округу та
за сумісництвом начальник
5-го відділу УДБ УНКВС
старший лейтенант держав-
ної безпеки Володимир Льво -
вич Писарєв (1900–1938)
отримав вказівку 21 серпня
1937 року провести наради
всіх начальників особливих
органів НКВС військових частин (23-ї стрілець-
кої дивізії в Харкові; 25-ї стрілецької дивізії в
Полтаві; 75-ї стрілецької дивізії в Лубнах, 16-ї
бригади важкої авіації, 43-ї авіаційної бригади,
змішаної авіаційної бригади в Люботині, 5-ї ок-
ремої танкової бригади). Слід відзначити, що
справи по «польським шпигунам – військово -
службовцям» проводилися співробітниками особ -
ливих відділів і до 3-го відділу УДБ УНКВС не
передавалися. Аналогічна ситуація була з «поль -
ськими шпигунами», заарештованими співро -
бітниками ДТВ ГУДБ НКВС Південної заліз-
ниці, адміністративний центр якої містився у
Харкові. У складі цього підрозділу були відділ -
ки, аналогічні відділам УДБ (оперативне, контр-
розвідувальне, секретно-політичне, особливе,
обліково-реєстраційне), які
проводили із залізничниками
весь цикл оперативно-слід-
чої роботи аж до виконання
смерт них вироків. При виїзді
у райони області Й.Б. Фішер
мав забезпечити виконання
наказу наркома «про вербу-
вання надійної агентури по
полякам».
Для проведення слідства по польській лінії
із співробітників 3-го відділу УДБ УНКВС була
створена спеціальна слідча група до якої увійшли:
начальник 2-го відділку П.Й. Барбаров; началь-
ник 8-го відділку лейтенант державної безпеки
Рафаїл Наумович Айзенберг (1904–?); начальник
9-го відділку лейтенант державної безпеки Бер-
нард Йосифович Колкер; помічник начальника
відділку Йосиф Никодимович Ейдук (1902–?);
оперуповноважені: молодший лейтенант держав -
ної безпеки І.М. Янкелович, сержант державної
безпеки Леонід Григорович Добровольський
(1907–?), молодший лейтенант держбезпеки
Петро Трохимович Павлюк (1902–1938), молод-
ший лейтенант держбезпеки Михайло Борисо-
вич Дондиш (1903–?), лейтенант державної
безпеки Іван Іванович Демченко (1902–?), та
прикомандировані: О.П. Александров, Бромберг,
Дударевич, Емільєв, Кольцов, Половецький,
В.Н. Скралевецький, Чижов.
Згідно до цього наказу Л.Й. Рейхмана на-
чальники відділів УДБ отримали спеціальні зав-
дання: Й.Б. Фішер повинен був із числа мобілі-
зованих особливо-обліковців створити групу для
Д.М. Мєдвєдєв
41 Біографічний нарис про Симховича див: Золотарьов В.А. ЧК–ДПУ–НКВС на Харківщині… С. 282–292.
42 Біографічний нарис про Торнуєва див: Золотарьов В. «Використані та викинуті»: співробітники
УНКВС по Харківській області, засуджені за порушення «соціалістичної законності» наприкінці 1930-х рр. //
З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ. 2015. № 1. С. 337–347.
В.Л. Писарєв
Й.Б. Фішер
«Поль ська операція» НКВС 1937–1938 рр. Підготовка наказу № 00485
в Київській та Харківській областях
203
пророблення облікових матеріалів по полякам в
обкомі КП(б)У, міському та районних парткомах
КП(б)У, партколегії Комісії партійного контролю,
обкомі МОПР’а, Іноземному бюро, облпрофради,
Істпарті та Архіві революції, архіві польської сек-
ції ЦК і губернського комітету, матеріалах поль -
сь кого клубу, польської школи; в.о. начальника
9-го (спеціального) відділку УДБ УНКВС Крав -
чен ко – перевірити всі матеріали на спеціальних
робітників, службовців зв’язку та радіолюбителів
для виявлення осіб, що підлягають арешту; на-
чальник 8-го відділу УДБ УНКВС технік-інтен-
дант 1-го рангу Михайло Дмитрович Шошин
(1904–?) – почати розробляти архівні справи по
полякам; Л.О. Чернов – негайно приступити для
пророблення всіх архівних матеріалів для ви-
явлення осіб, що підлягають арешту; А.М. Сим-
хович повинен був передати всі матеріали по
полякам Фішеру; у свою чергу Й.Б. Фішер і
А.М. Сим хович мали передати в ДТВ ГУДБ
НКВС Південної залізниці всі матеріали по поля-
кам на транспорті; начальник відділу місць ув’яз-
нення УНКВС Мирон Ісакович Воєвода (1894–?)
отримав завдання поставити на облік «усіх засуд-
жених за шпигунство, з тим щоб реалізувати ма-
теріали по них у відповідності до директиви на-
ркома».
Аналіз оперативних документів УНКВС по
Харківській та Київській областях. дозволяє зро-
бити висновок про те, що чекістська операція по
польській лінії розпочата у серпні 1937 року була
завчасно спланована і набула масштабного і ба-
гатовимірного характеру, поєднувала етнічні, ре-
лігійні, соціальні компоненти. Репресивна акція
була направлена у першу чергу на нейтралізацію
так званого польського контрреволюційного на-
ціоналістичного елементу та шпигунів на ко-
ристь Польші, але в подальшому секретний цир-
куляр був поширений на осіб, які мали радянське
громадянство та польську національність (або
просто польське прізвище). Документи радян-
ських спецслужб, дають підстави стверджувати,
що по «польській лінії» заарештовували пред-
ставників різних національностей (українці, ро-
сіяни, євреї та ін.). Відбір осіб відбувався на ос-
нові агентурних розробок, справ-формулярів,
літерних справ, списків, справ таємного складу.
Загалом жертвами репресивної акції з боку спів-
робітників органів державної безпеки Київської
та Харківської областей було визначено від 13 до
16 категорій, серед них:. військовополонені,
дезертири і легіонери польської армії, перебіж-
чики, політемігранти із Польщі, «клерикально-
націоналістичний елемент», поляки-старослуж -
бовці цукрових заводів і інших підприємств,
відвідувачі польських консульств, особи, що
мають родинні та інші зв’язки у Польщі та ін.
Таким чином, у причинах «польської операції»
НКВС слід шукати як етнічні, та так і соціальні
чинники.
References
Bazhan O., Zolotar`ov V. ( 2014). Biografiya ma -
jo ra derzhavnoyi bezpeky` L`va Rejxmana v dy`na-
mici represy`vnoyi polity`ky` radyans`koyi vlady` v
1920-1930-ti roky` // Pivdenny`j Zaxid. Odesy`ka.
Istory`ko-krayeznavchy`j naukovy`j al`manax. – Vy`p.
17. Odesa: Drukars`ky`j dim. S. 220–238.
Bazhan O., Zolotar`ov V. (2019). Organizator
vby`v stva general-xorunzhogo armiyi UNR V. Oskilka
abo posluzhny`j spy`sok chekista Zinoviya Lunyeva-
Mincza // Krayeznavstvo. 2019. № 2. S. 161–175. [in
Ukrainian].
Bugaj N.F. (2006) Narodы Ukray`nы v «Osoboj
papke Staly`na» / N. F. Bugaj; Y`n-t ros. y`story`y`
RAN. M. : Nauka. [in Russian].
Bobkov F.D. ( 1995). KHB y vlast. M.: Vozvras-
hchenye. [in Russian].
Kerivny`ky` ukrayins`koyi zovnishn`oyi rozvidky`
(2010) / avt. – uporyad.: V.D. Xomenko, O.V. Skry`p -
ny`k, I.M. Shy`denko, I.V. Bilokon`, V.O.Romanyuk;
za redakciyeyu G.O. Illyashova. – K. : Yaroslaviv Val.
S. 52. [in Ukrainian].
Kopijchenko L.A., Timiryayev Ye.R. (2015).
Shlyax do Kazaxstanu // Reabilitovani istoriyeyu.
U 27-ty` tomax Zhy`tomy`rs`ka oblast`. U semy`
kny`gax. Kn. 7. Chasty`na druga. Zhy`tomy`r: Polis-
sya. [in Ukrainian].
Matery`alы fevral`sko-martovskogo plenuma
CzK VKP(b) 1937 goda ( 1995) // Voprosы y`story`y`.
1995. № 2. [in Russian].
Nikol`s`ky`j V.M. Represy`vna diyal`nist` orga-
niv derzhavnoyi bezpeky` SRSR v Ukrayini (kinecz`
1920-x – 1950-ti rr.). Istory`ko-staty`sty`chne doslid-
zhennya. Monografiya. ( 2003). Donecz`k : Vy`d-vo
DonNU. [in Ukrainian].
Okipnyuk V.T. Organy` derzhavnoyi bezpeky`
URSR (1922–1943 rr.): istory`ko-pravove doslidzhen-
nya: monografiya (2017). Xerson: FOP Grin` D.S. [in
Ukrainian].
Petrov N.V., Skorky`n K.V. Kto rukovody`l
NKVD 1934–1941. M.: Zven`ya, 1999. [in Russian].
Pietrow N. Polska operacja NKWD (1993) //
Karta: Niezależne pismo historyczne (Warszawa).
1993. Nr. 11. [in Polish].
Pol`shha ta Ukrayina u try`dcyaty`x-sorokovy`x
rokax XX stolittya: Nevidomi dokumenty` z arxiviv
special`ny`x sluzhb. (2010). ‒ T. 8: Vely`ky`j Teror.
Pol`s`ka operacziya 1937-1938. ‒ U 2 ch. / Red. kol.:
Ye. Bednarek, V. V'yatrovy`ch, S. Kokin, P. Kula-
kovs`ky`j, M. Mayevs`ky`j, P. Myerecz`ky`j, Z. Na-
vrocz`ky`j, Ye. Tuxol`s`ky`j, Yu. Shapoval. Galuzevy`j
der zhavny`j arxiv Sluzhby` bezpeky` Ukrayiny`; In -
sty` tut nacional`noyi pamʼyati ‒ Komisiya z pereslidu -
vannya zlochy`niv proty` pol`s`kogo narodu; Insty`tut
polity`chny`x i etnonacional`ny`x doslidzhen` NAN
Uk rayiny`. – Varshava; Ky`yiv. [in Ukrainian; in Pol-
ish].
Rafal`s`ka T. Tragichna dolya ukrayinciv ta po-
lyakiv s. Buldy`chiv u period «vely`kogo teroru» na
Zhy`tomy`rshhy`ni (ly`pen` 1937 r. – ly`stopad 1938
r.) ( 2014) // Intermarum: istoriya, polity`ka kul`tura.
2014. №1. [in Ukrainian].
Reabilitovani istoriyeyu: U dvadcyaty` semy`
tomax. Xmel`ny`cz`ka oblast`.( 2014) / Redakciya
tomu: L.V. Steblo (golova) ta in. – Uporyadny`ky`:
L.L. Misinkevy`ch, R.Yu. Podkur. – Biografichni do-
vidky`: Yu.A. Dovgan`, L.A. Kry`vega, O.M. Fandul`.
– Kn. 5. – Xmel`ny`cz`ky`j : TOV «Poligrafist-2». [in
Ukrainian].
Rubl`ov O., Repry`ncev V. Represiyi proty` po-
lyakiv v Ukrayini u 30-ti roky` (1995) // Z arxiviv
VUChK-GPU-NKVD-KGB. 1995. №1/2. [in Ukrai -
nian].
Shapoval Yu.I., Pry`stajko V.I., Zolotar`ov V.A.
(1997). ChK – GPU – NKVD v Ukrayini: osoby`,
fakty`, dokumenty`. K. : Abry`s. S. 554-555. [in
Ukrainian].
Shapoval Yu., Zolotarёv V. (2017). «Gy`l`oty`na
Ukray`nы»: narkom Vsevolod Baly`czky`j y` ego
sud`ba. M. : Poly`ty`cheskaya эncy`klopedy`ya,. 406
s. [in Russian].
Sprava «Pol`s`koyi Organizaciyi Vijs`kovoyi» v
Ukrayini. 1920– 1938 rr.( 2011) / Uporyad.: S.A.
Kokin, R.Yu. Podkur, O.S. Rubl`ov. K. : Golovna
redkolegiya naukovo-dokumental`noyi seriyi kny`g
«Reabilitovani istoriyeyu». [in Ukrainian].
Shrejder M. (1995). NKVD y`znutry`. Zapy`sky`
cheky`sta. M. : Vozvrashheny`e. [in Russian].
Shreider M. (1995). NKVD yznutry. Zapysky
chekysta. M. : Vozvrashchenye. [in Russian].
Titova N. «Sanaciya» pry`kordonnya USRR: po-
boryuvannya «pol`s`ko-ukrayins`kogo fashy`zmu» na
Podilli, 1930-ti roky` (2007) // Z arxiviv VUChK-
GPU-NKVD-KGB. 2007. № 1 (28). [in Ukrainian].
Ukrayina v dobu «Vely`kogo teroru»: 1936 –
1938 roky` / avt.-uporyadny`k Yu.Shapoval [ ta in.]
(2009). K. : Ly`bid. S. 377. [in Ukrainian].
Vashhenko I.M. (2004). «Sprava» pol`s`ky`x pe-
dagogiv Ky`yeva 1930–1931 rr. – malovidoma sto-
rinka anty`pol`s`ky`x represij 1930-x rr. // Naukovi
zapy`sky` Vinny`cz`kogo derzh. ped. un-tu im. M. Ko-
cyuby`ns`kogo. Ser.: Istoriya: Zb. nauk. pracz` / Za
red. P.S. Gry`gorchuka. Vinny`cya : DP «DKF».
Vy`p. 8. [in Ukrainian].
Vlada i Kost`ol v radyans`kij Ukrayini, 1919–
1937 rr.: Ry`mo-katoly`cz`ka cerkva pid represy`vny`m
ty`skom totalitary`zmu: Dokumenty` / Peredmova,
uporyadkuvannya, dodatky`, pokazhchy`ky` N. S.
Rubl`ovoyi // Z arxiviv VUChK-GPU-NKVD-KGB.
2003. № 2 (21). [in Ukrainian].
Zolotar`ov V. (2003). «Ody`n iz akty`vnishy`x
pracivny`kiv ChK – GPU» (Storinky` biografiyi star-
shogo majora derzhavnoyi bezpeky` Yuxy`ma
Kry`vcya) // Z arxiviv VUChK – GPU – NKVD –
KGB. 2003. № 1. S. 355 – 402. [in Ukrainian].
Zolotar`ov V. (2003) ChK-DPU-NKVS na Xar-
kivshhy`ni: lyudy` ta doli 1919 – 1941. Xarkiv. 2003.
S.257-260; [in Ukrainian].
Zolotar`ov V. (2000) Vy`probuvannya sovistyu.
Storinky` biografiyi komisara derzhbezpeky` 3 rangu
S. Mazo // Z arxiviv VUChK – GPU – NKVD – KGB.
2000. № 2/4. S. 374 – 389. [in Ukrainian].
Zolotar`ov V. ( 2004). Oleksandr Uspens`ky`j:
osoba, chas, otochennya. Xarkiv : Folio. S. 168-169.
[in Ukrainian].
Zolotar`ov V.A. ( 2007). Sekretno-polity`chny`j
viddil DPU USRR: spravy` ta lyudy`. Xarkiv: Folio.
S. 104 – 183. [in Ukrainian].
Zolotarёv V.A. (2009). Osobennosty` rabotы
UNKVD po Xar`kovskoj oblasty` vo vremya prove-
deny`ya massovoj operacy`y` po pry`kazu # 00447 //
Staly`ny`zm v sovetskoj provy`ncy`y`: 1937–1938 gg.
Massovaya operacy`ya na osnove pry`kaza № 00447.
M., ROSSPЭN; Germansky`j y`story`chesky`j
y`nsty`tut v Moskve.. S. 572–594. [in Russian].
Zolotar`ov V. ( 2015). «Vy`kory`stani ta
vy`ky`nuti»: spivrobitny`ky` UNKVS po Xarkivs`kij
oblasti, zasudzheni za porushennya «socialisty`chnoyi
zakonnosti» napry`kinci 1930-x rr. // Z arxiviv
VUChK – GPU – NKVD – KGB. 2015. № 1.
S. 313–317. [in Ukrainian].
Zolotar`ov V.A. ( 2019). Diyal`nist` organiv der-
zhavnoyi bezpeky` na Xarkivshhy`ni v 1937 – 1938
rokax // Reabilitovani istoriyeyu. Xarkivs`ka oblast`:
Kny`ga tretya . – Ch.2. Ky`yiv, Xarkiv: Regional`ny`j
informacijny`j centr. S.8-18; [in Ukrainian].
3’2019Олег Бажан, Вадим Золотарьов К Р А Є З Н А В С Т В О
204
|