Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки
Актуальність представленої роботи зумовлена зростаючою роллю людинознавчих студій в сучасній історичній науці, потребою в кращому розумінні складності та багатовимірності історії України крізь призму людських доль. У цьому ключі цікавою для дослідника видається доля харківського лікаря- українофіл...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Краєзнавство |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169744 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки / В. Альков // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 223-236. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-169744 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1697442020-06-26T01:25:51Z Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки Альков, В. Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Актуальність представленої роботи зумовлена зростаючою роллю людинознавчих студій в сучасній історичній науці, потребою в кращому розумінні складності та багатовимірності історії України крізь призму людських доль. У цьому ключі цікавою для дослідника видається доля харківського лікаря- українофіла Я.Я. Трутовського, члена харківського осередку Братства тарасівців. Стаття має на меті ліквідувати ситуацію, коли члени відомих знакових організацій опиняються в безвісності, зокрема, завданнями є визначити основні віхи життя Я. Я. Трутовського, проаналізувати його світогляд, досягнення в сфері бізнесу та кар'єри. Провідним у даній роботі є біографічний підхід, який дозволяє розглянути особистість лікаря комплексно, в історичному контексті. Задля реконструкції подій та подробиць життя Я.Я. Трутовського використані також мікроісторичний підхід та підхід до дослідження, як до роботи з історії повсякдення, тобто «історії знизу». Будується робота також і на засадах історико-медичного краєзнавства. У роботі проаналізовані ранні роки Я.Я. Трутовського, участь у Братстві тарасівців, робота як лікаря-психіатра, науковця та викладача, у власній приватній клініці, громадська активність, визначені пам'ятні місця, пов'язані з лікарем, подальша доля клініки після Трутовського. Автор дійшов висновку, що герой розвідки був представником верстви успішних міських лікарів-підприємців, українофілом, який відійшов врешті від політичної діяльності, зосередившись на кар'єрі лікаря-психіатра та власній успішній психіатрично-неврологічній клініці, порядки в якій трималися виключно на його авторитеті. Матеріали дослідження можуть бути корисними фахівцям-історикам та медикам, у тому числі фахівцям з історії охорони здоров'я та історії медицини, краєзнавцям, які цікавляться проблемами історії повсякдення, мікроісторії, політичної історії, біографістики тощо, а також у виховній роботі зі студентами в медичних вишах. The problem of the research. Urgency of this research arises from the increasing role of human studies in the modern historical studies, need for better perception of complexity and multidimensionality of history of Ukraine through the prism of human destinies. From this point of view destiny of Kharkiv doctor – Ukrainophile Ya. Ya. Trutovsky, member of Kharkiv group of Brotherhood of Taras appears to be of great interest for a researcher. The article aims to eliminate the situation, when members of well-known significant organizations remain unknown, in particular, identify the main milestones of Ya. Ya. Trutovsky life, analyse his philosophy, accomplishments in the sphere of business and career. Methods. Biographical approach is the leading one in this work. It permits to consider the personality of the doctor in complex, and in the historical context. For reconstruction of events and details of Ya. Ya. Trutovsky life microhistorical approach has been used as well as approach to the work as a work on the history of everyday life, i.e. «history from below». The work is also based on historical and medical regional studies. Results. Early years of Ya. Ya. Trutovsky life have been analysed in the study, including his participation in the Brotherhood of Taras, his work as a doctor-psychiatrist, scientist and lecturer in his own hospital, social activity, certain memorable places related to the doctor, further story of the hospital after Ya. Ya. Trutovsky. Conclusion. Thus Ya. Ya. Trutovsky was a representative of population stratum of successful doctorsentrepreneurs, oppositionally-minded Ukrainophile, who, at last, stepped away from political activity and concentrated on business and career of a doctor-psychiatrist. The crisis point was the defeat of Kharkiv group of the Brotherhood of Taras in 1893. Finally, at both mentioned fields he achieved success, but it turned out that order in his modern exemplary private hospital relied on him alone and that led to its collapse after Trutovsky withdrawal from the business. 2019 Article Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки / В. Альков // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 223-236. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169744 61:929Трутовський Я.Я. uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал |
| spellingShingle |
Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал Альков, В. Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки Краєзнавство |
| description |
Актуальність представленої роботи зумовлена зростаючою роллю людинознавчих студій в сучасній історичній науці, потребою в кращому розумінні складності та багатовимірності історії України
крізь призму людських доль. У цьому ключі цікавою для дослідника видається доля харківського лікаря-
українофіла Я.Я. Трутовського, члена харківського осередку Братства тарасівців. Стаття має на
меті ліквідувати ситуацію, коли члени відомих знакових організацій опиняються в безвісності, зокрема,
завданнями є визначити основні віхи життя Я. Я. Трутовського, проаналізувати його світогляд, досягнення в сфері бізнесу та кар'єри.
Провідним у даній роботі є біографічний підхід, який дозволяє розглянути особистість лікаря комплексно, в історичному контексті. Задля реконструкції подій та подробиць життя Я.Я. Трутовського використані також мікроісторичний підхід та підхід до дослідження, як до роботи з історії повсякдення, тобто «історії знизу». Будується робота також і на засадах історико-медичного краєзнавства.
У роботі проаналізовані ранні роки Я.Я. Трутовського, участь у Братстві тарасівців, робота як
лікаря-психіатра, науковця та викладача, у власній приватній клініці, громадська активність, визначені пам'ятні місця, пов'язані з лікарем, подальша доля клініки після Трутовського. Автор дійшов висновку, що герой розвідки був представником верстви успішних міських лікарів-підприємців, українофілом, який відійшов врешті від політичної діяльності, зосередившись на кар'єрі лікаря-психіатра
та власній успішній психіатрично-неврологічній клініці, порядки в якій трималися виключно на його
авторитеті. Матеріали дослідження можуть бути корисними фахівцям-історикам та медикам, у тому числі
фахівцям з історії охорони здоров'я та історії медицини, краєзнавцям, які цікавляться проблемами історії повсякдення, мікроісторії, політичної історії, біографістики тощо, а також у виховній роботі зі студентами в медичних вишах. |
| format |
Article |
| author |
Альков, В. |
| author_facet |
Альков, В. |
| author_sort |
Альков, В. |
| title |
Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки |
| title_short |
Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки |
| title_full |
Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки |
| title_fullStr |
Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки |
| title_full_unstemmed |
Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки |
| title_sort |
я.я. трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Медичне краєзнавство: суть та науково-дослідницький потенціал |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169744 |
| citation_txt |
Я.Я. Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки / В. Альков // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 223-236. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| series |
Краєзнавство |
| work_keys_str_mv |
AT alʹkovv ââtrutovsʹkij18671914dolâlíkarâtajogoklíníki |
| first_indexed |
2025-07-15T04:35:42Z |
| last_indexed |
2025-07-15T04:35:42Z |
| _version_ |
1837686212743135232 |
| fulltext |
223
УДК 61:929Трутовський Я.Я.
Володимир Альков (м. Харків)
кандидат історичних наук,
старший викладач кафедри суспільних наук
Харківського національного медичного університету
Е-mail: vlalkov@rambler.ru
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5339-7828
Яків Якович Трутовський (1867–1914):
доля лікаря та його клініки
Актуальність представленої роботи зумовлена зростаючою роллю людинознавчих студій в сучас-
ній історичній науці, потребою в кращому розумінні складності та багатовимірності історії України
крізь призму людських доль. У цьому ключі цікавою для дослідника видається доля харківського лікаря-
українофіла Я.Я. Трутовського, члена харківського осередку Братства тарасівців. Стаття має на
меті ліквідувати ситуацію, коли члени відомих знакових організацій опиняються в безвісності, зокрема,
завданнями є визначити основні віхи життя Я. Я. Трутовського, проаналізувати його світогляд, до-
сягнення в сфері бізнесу та кар’єри.
Провідним у даній роботі є біографічний підхід, який дозволяє розглянути особистість лікаря компл-
ексно, в історичному контексті. Задля реконструкції подій та подробиць життя Я.Я. Трутовського ви-
користані також мікроісторичний підхід та підхід до дослідження, як до роботи з історії повсякдення,
тобто «історії знизу». Будується робота також і на засадах історико-медичного краєзнавства.
У роботі проаналізовані ранні роки Я.Я. Трутовського, участь у Братстві тарасівців, робота як
лікаря-психіатра, науковця та викладача, у власній приватній клініці, громадська активність, визна-
чені пам’ятні місця, пов’язані з лікарем, подальша доля клініки після Трутовського. Автор дійшов ви-
сновку, що герой розвідки був представником верстви успішних міських лікарів-підприємців, україно-
філом, який відійшов врешті від політичної діяльності, зосередившись на кар’єрі лікаря-психіатра
та власній успішній психіатрично-неврологічній клініці, порядки в якій трималися виключно на його
авторитеті.
Матеріали дослідження можуть бути корисними фахівцям-історикам та медикам, у тому числі
фахівцям з історії охорони здоров’я та історії медицини, краєзнавцям, які цікавляться проблемами іс-
торії повсякдення, мікроісторії, політичної історії, біографістики тощо, а також у виховній роботі
зі студентами в медичних вишах.
Ключові слова: Я.Я. Трутовський, лікарі, психіатрія, неврологія, Харків, біографія, Братство
тарасівців.
Volodymyr Alkov (Kharkiv)
Candidate Degree in History,
Associate Professor, Department of Social Sciences,
Kharkiv National Medical University
Ya. Ya. Trutovsky (1867–1914):
destiny of the doctor and his hospital
The problem of the research. Urgency of this research arises from the increasing role of human studies in
the modern historical studies, need for better perception of complexity and multidimensionality of history of
Ukraine through the prism of human destinies. From this point of view destiny of Kharkiv doctor – Ukrainophile
Ya. Ya. Trutovsky, member of Kharkiv group of Brotherhood of Taras appears to be of great interest for a re-
searcher. The article aims to eliminate the situation, when members of well-known significant organizations
remain unknown, in particular, identify the main milestones of Ya. Ya. Trutovsky life, analyse his philosophy,
accomplishments in the sphere of business and career.
Methods. Biographical approach is the leading one in this work. It permits to consider the personality
of the doctor in complex, and in the historical context. For reconstruction of events and details of Ya. Ya.
Trutovsky life microhistorical approach has been used as well as approach to the work as a work on the his-
tory of everyday life, i.e. «history from below». The work is also based on historical and medical regional
studies.
Results. Early years of Ya. Ya. Trutovsky life have been analysed in the study, including his participation
in the Brotherhood of Taras, his work as a doctor-psychiatrist, scientist and lecturer in his own hospital,
social activity, certain memorable places related to the doctor, further story of the hospital after Ya. Ya. Tru-
tovsky.
Conclusion. Thus Ya. Ya. Trutovsky was a representative of population stratum of successful doctors-
entrepreneurs, oppositionally-minded Ukrainophile, who, at last, stepped away from political activity and
concentrated on business and career of a doctor-psychiatrist. The crisis point was the defeat of Kharkiv
group of the Brotherhood of Taras in 1893. Finally, at both mentioned fields he achieved success, but it
turned out that order in his modern exemplary private hospital relied on him alone and that led to its collapse
after Trutovsky withdrawal from the business.
Key words: Ya. Ya. Trutovsky, doctors, psychiatry, neurology, Kharkiv, biography, nationalism.
3’2019Володимир Альков К Р А Є З Н А В С Т В О
224
Вже загальновизнано, що сучасна істо-
рична наука – це не тільки події, явища та про-
цеси. Значущими для неї також стали й долі
звичайних людей, їх настрої, робота, праг-
нення, повсякденне життя, сприйняття світу.
Наприклад, лейтмотивом головної історіогра-
фічної праці знаної дослідниці О.А. Коляструк
є думка про те, що пошук історика має бути
спрямований на людський зміст історії1. Не-
зважаючи нерозробленість теми внаслідок її
невичерпності та незвичних підходів, повсяк-
денне життя утвердилося як один із зрізів ми-
нулого, який активно досліджують українські
історики. У цьому людинознавчому ключі ці-
кавою для дослідника видається доля знаного
харківського психіатра, лікаря і науковця, ви-
кладача, підприємця, дворянина та україно-
філа Якова Яковича Трутовського, особи дещо
неординарної, бо сам такий набір, як на той
час, для Харкова був незвичним. Тим більше,
Я.Я. Трутовський був членом Братства тарасів-
ців2, про яке добре знають і школярі, які за-
взято вивчають історію України. А от про долі
людей, які складали цю організацію, мало ві-
домо навіть науковцям. Спробуємо, принаймні
частково, виправити цю історичну несправед-
ливість.
Дане дослідження є складовою НДР з дер-
жавною реєстрацією «Медичне краєзнавство
Харкова в персоналіях» (№ 0118U000933), яка
ведеться кафедрою суспільних наук Харків-
ського національного медичного університету.
Як вказано в анотації теми, «особливо зна чу щим
сьогодні є звернення до медичної персоналії –
біографії лікарів, учених, педагогів минулого
та систематизованого висвітлення сукупності їх
поглядів. Загальновідомо, що наукова біографія
та творчий доробок будь-якого діяча, просвіт-
ника, лікаря, науковця виступає не лише адеп-
том його наукових рефлексій, поглядів, а й
свідченням світоглядних позицій, життєвої кон-
цепції, які є унікальним віддзеркаленням соці-
альних процесів історичної епохи». Тому
завданнями даної роботи є визначити основні
віхи життя Я.Я. Трутовського, проаналізувати
його світогляд, досягнення в сфері бізнесу та
кар’єри.
Провідним у даній роботі, як і загалом у ви-
щеозначеній НДР, є біографічний підхід, завдяки
якому історична реальність розглядається в часі
й просторі, широко охоплює проблему у вели-
кому історичному контексті, а також традиційні
методи історичного дослідження. Але є і своя
специфіка, пов’язана з використанням мікроіс-
торичного підходу, який, завдяки віднайденим
джерелам, дозволяє реконструювати подробиці
життя Я.Я. Трутовського, після чого результат
можна вписувати в контекст міста, тобто мезо-
рівень. Мікроаналіз має справу з індивідуумами
та безпосередньою соціальною взаємодією в по-
1 Коляструк О.А. Історія повсякденності як об’єкт історичного дослідження: історіографічний і методо-
логічний аспекти. Харків, 2008. С. 5.
2 Наумов С.О. Братство тарасівців // Український історичний журнал. 1999. № 5. С. 44.
Яков Якович Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки
225
3 Зінчук М.Ю. Еволюція поглядів Школи «Анналів» на сутність та особливості дослідження повсякдення
// Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2011. № 982. С. 27.
4 Робак І., Демочко Г. Медичне краєзнавство: витоки, місце, перспективи // Всеукраїнська наукова кон-
ференція «Історичні регіони України: минуле та сучасність». Харків, 2013. С. 18.
5 Наумов С.О. Братство тарасівців // Український історичний журнал. 1999. № 5. С. 36-44; Наумов С.О.,
Посохов С. І. Харківський університет у суспільно-політичному русі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
// Український історичний журнал. 2005. № 1. С. 56-70.
6 Робак І.Ю. Організація охорони здоров’я в Харкові за імперської доби (початок ХVІІІ ст. – 1916 р.).
Харків, 2007. 346 с.
7 Куделко С.М. Очерк истории развития психиатрии в Харьковском классическом университете // Пси-
хіатрія, неврологія та медична психологія. 2014. Вип. 1. Т. 1. С. 88-93.
8 Финкельштейн Е.А. Василий Яковлевич Данилевский. М.-Л., 1955. 292 с.
9 Петрюк П.Т. Павел Иванович Ковалевский — известный отечественный психиатр // История Сабуровой
дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украинского
НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клинической
психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи). Харьков, 1996. Т. 3. С. 57-61.
10 Родословная книга потомственных дворян Харьковской губернии. Харьков, 2010. С. 565.
всякденному житті, а це саме те, що потрібно
для якісного дослідження біографії. У статті, як
і в будь-якому дослідженні з історії повсякдення,
вживається специфічний підхід. Він має назву
«історії знизу», коли «право голосу» надається
пересічній людині3. Залучення значного масиву
фактологічного матеріалу відповідає вимогам іс-
торико-медичного краєзнавства, яке є тради-
ційно сильним в Україні, хоча коло його дослід-
ників і досить вузьке4.
У досягненні мети роботи нам допомагала
доволі значна, як для персоналії, яка досліджу-
ється вперше, кількість різноманітних робіт. Але
усі вони зачіпають окремі аспекти долі Я.Я. Тру-
товського та його клініки побіжно, у жодному з
випадків він, звичайно, не стоїть у центрі до-
слідження. Політичну складову долі нашого
героя відображено в контексті Братства тарасів-
ців в роботах знаного фахівця з історії україн-
ських суспільно-політичних рухів проф. С.О. На-
умова5. У загальних рисах роботу приватної
лікарні Трутовського висвітлив корифей харків-
ської історії охорони здоров’я проф. І.Ю. Робак6.
Існують окремі згадки про Я.Я. Трутовського в
контексті історії медицини в роботах проф.
С.М. Куделка7, Є.О. Фінкельштейна8, П.Т. Пет-
рюка9 тощо.
У такій складній історіографічній ситуації,
що має місце, робота будується в значній час-
тині на джерелах. Серед них діловодна доку-
ментація Харківського губернського правління
та Харківської губернської земської управи,
головно офіційне листування та скарги, прото-
коли перевірок лікарні тощо. Ці документи
відклалися в фондах Державного архіву
Харківської області. Особливу цінність мають
документи Харківського губернського жан-
дармського управління, які збереглися в Цен-
тральному державному історичному архіві
України (м. Київ). Із жандармського справочин-
ства отримуємо якщо не вичерпний, то доклад-
ний та систематизований матеріал не тільки
щодо політичних уподобань Я. Я. Трутовського,
яким вони цікавилися, а навіть більшою мірою
про його життєпис та кар’єру, сім’ю, добробут,
що для біографістики неоціненно. Також у до-
сягненні мети роботи нам допомогли небагаті
дані місцевої періодики (газета «Южный
край»), списки студентів Імператорського Хар-
ківського університету, списки домовласників
м. Харкова, «Російський медичний список», до-
відники «Харківський календар» та «Увесь Хар-
ків». А от діяльність Я.Я. Трутовського в
Харківському університеті може були вивчена
лише з непрямих джерел, і лише частково, бо
архів закладу був практично повністю знище-
ний за часів Другої світової війни.
Отож, як вдалося встановити, дворянський
рід Трутовських відомий на Харківщині щонай-
менше з середини ХІХ ст.10, а загалом був ши-
роко розповсюджений на теренах Велико- та
Малоросії. З джерел відомо, що наш герой,
Яків Якович, народився 1 липня 1867 р. в
с. Михайлівка Костянтиноградського повіту
3’2019Володимир Альков К Р А Є З Н А В С Т В О
226
Полтавської губернії (нині Харківська область
на кордоні з Полтавщиною) в родині колезького
асесора. Вже в Харкові молодий дворянин
закінчив 2-гу гімназію, після чого 10 серпня
1885 р. вступив на Медичний факультет Імпера-
торського Харківського університету11. До чет-
вертого курс університету Трутовський вчився
за рахунок батька, після чого отримував стипен-
дію, завершивши курс навчання 1891 року.
Студенти – верства політично найбільш ак-
тивна, тим більше це було помітним у Росій-
ській імперії. Тож і молодий студент Трутов-
ський, вочевидь, ще в студентські роки
долучився до українофільського політичного
об’єднання, – Братства тарасівців, – яке теж по-
ходило з Полтавщини. Тарасівці створили та-
ємну конспіративну організацію зі своєю полі-
тичною програмою, яка включала боротьбу
проти зросійщення та за відродження україн-
ського народу, який, на їх думку, існував спокон-
вічно. І, як не дивно, значна кількість із них,
понад чверть, за національністю була росіянами
(сам Трутовський, як з’ясували жандарми, був
«малоросом»12), тобто це швидше політичний
проект, аніж культурно-національний. При-
ймали до братства, за умов несприятливого міс-
цевого оточення, дуже обережно. Зважаючи на
конспірацію, повного розуміння діяльності ор-
ганізації немає, і не було навіть у жандармів13.
Тім не менш, відомо, що Я.Я. Трутовський є од-
нією із 49 осіб на Лівобережжі, яких знаний фа-
хівець з українського політичного руху проф.
С.О. Наумов пов’язує з організацією14.
1893 р. харківські жандарми вийшли
на слід привезеної з-за кордону забороненої
літератури й провели 1 травня обшуки15.
У Я.Я. Трутовського переховували отриману
тарасівцями з Галичини безцензурну літера-
туру16, загалом 25 найменувань різних револю-
ційних видань російською мовою, переважно
Плеханова та Драгоманова, 30 видань «мало-
російською» мовою, головним чином, львів-
ських, 22 видання німецькою та 1 – французь-
кою, а також 4 – польською. Усе це було
знайдено жандармами під час обшуку. Як
бачимо зі специфіки видань, Трутовського
цікавила не тільки національна, а й соціальна
повістка. У ході слідства було також з’ясовано,
що Трутовський попервах служив земським
лікарем у Костянтиноградському повіті, а
потім у Херсонському земстві. Ще тоді він по-
знайомився з лікарем Чепурківським та миро-
вим суддею Скубою, які були відомі своєю
політичною неблагонадійністю. Останнього,
наприклад, притягали за причетність до ство-
рення в 1890 р. в Ростові-на-Дону революцій-
ного робітничого гуртка. У жодному іншому
джерелі, крім жандармського справочинства,
процес залучення цієї людини до політики
не відбився. Подружжя Трутовських, а його
було затримано разом із дружиною, проходило
по 250-й та 252-й статтях Уложення про пока-
рання17. Це були політичні статті, пов’язані
із бунтом проти існуючої влади, а це означало
загрозу серйозних наслідків, включаючи
позбавлення станових прав та каторгу чи за-
слання.
Втім, завдяки поведінці членів братства на
допитах, браку доказів18 та аморфності органі-
зації, її існування повністю викрити не вдалося.
11 Список студентов и сторонних слушателей Императорского харьковского университета на 1886-1887
академический год. Харьков, 1886. С. 142; Алфавитный список студентов Императорского харьковского уни-
верситета на осеннее полугодие 1887 года. Харьков, 1887. С. 59.
12 Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК), ф. 336, оп. 1, спр. 26, арк. 20.
13 Наумов С.О. Український політичний рух на Лівобережжі (90-ті рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р.): Моно -
графія. Харків, 2006. С. 7-11.
14 Наумов С.О. Братство тарасівців // Український історичний журнал. 1999. № 5. С. 44.
15 Наумов С.О. Український політичний рух на Лівобережжі (90-ті рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р.): Моно -
графія. Харків, 2006. С. 19.
16 Наумов С.О., Посохов С. І. Харківський університет у суспільно-політичному русі другої половини
ХІХ – початку ХХ ст. // Український історичний журнал. 2005. № 1. С. 59.
17 ЦДІАК, ф. 336, оп. 1, спр. 26, арк. 16-20, 69.
18 Наумов С.О. Український політичний рух на Лівобережжі (90-ті рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р.): Моно -
графія / С. О. Наумов. Харків, 2006. С. 19-20.
Яков Якович Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки
227
Заходи щодо покарання викритих українофілів
були дуже м’якими – щонайбільше кілька міся-
ців ув’язнення. Тим не менш, після цього
доволі поміркованого розгрому харківський
гурток братства припинив своє існування19.
Вочевидь, імперська влада, уперше стикнув-
шись з українськими політичними протонаціо-
налістами, недооцінила тієї потенційної за-
гро зи, яка від них йшла. Я.Я. Трутовського,
приміром, було заарештовано жандармами і
притягнуто до дізнання, а згодом він тривалий
час перебував під гласним наглядом поліції,
піддавався обшукам20. До того ж, фігурантові
довелося посидіти 2 місяці в губернській
тюрмі. Щодо дружини справу зрештою взагалі
припинили21. Після цього про політичну діяль-
ність Трутовського нічого не відомо, мабуть
«виховні розмови» жандармів і морально-пси-
хологічний тиск подіяли.
Так само завдяки жандармському розсліду-
ванню отримуємо відомості про сім’ю. Дру-
жина Якова Трутовського, Олена Михайлівна,
уроджена Журавльова, молодша від чоловіка на
десятиліття, народилася 1872 року в Харкові,
була донькою кандидата права, між іншим, ро-
сіянкою, вчилася в Курській жіночій гімназії та
одній із приватних гімназій у Харкові. Вона не
працювала й жила на утриманні чоловіка та до-
помозі від батька. Донька Трутовських Ксенія
на той час була малолітньою, також подружжя
мало немовля чоловічої статі. Батько нашого
героя бездіяльно проживав у Харкові на власні
кошти та мав поважний вік 69 років. Брат Олек-
сій був земським лікарем в Херсонській губер-
нії, інший брат, Віктор, був учителем, третій,
Євгеній, випікав хліб. Цікавою видається й
опосередкована інформація щодо високого до-
бробуту родини. Жандарми оцінили його у 5
тисяч рублів застави для Трутовського та 3 –
для його дружини. Ця сума без перебільшення
величезна. Зауважимо, що 1893 р. 26-річний
Яків Якович працював усього лишень ордина-
тором Університетської психіатричної клініки,
отримуючи 600 рублів на рік22.
Після розгрому Братства тарасівців Я.Я.
Тру товський зосереджується на кар’єрі лікаря.
Тим більше, що до студентського середовища
він вже пару років не належав, і настав час
дійсно дорослого життя. Як лікар він спеціалі-
зувався на нервових та душевних хворобах.
Щодо його подальшої громадської активності
відомо лишень, що 28 січня 1910 р. він читав у
залі Публічної бібліотеки благодійну лекцію
«Істерія та істеричні романи» на користь благо-
дійної організації «Крапля молока23.
На відміну від більшості своїх колег, ста-
ном на 1907 р. Я.Я. Трутовський не користу-
вався правами державної служби24, хоча при-
ватні лікарі мали на це право, якщо служили
раніше. При цьому, «Харківський календар»
1905 р. називає його приват-доцентом та стат-
ським радником25. Причини такої ситуації
достеменно невідомі, але можемо висловити
припущення, що або це помилка у виданні (аж
ніяк не рідкість), або ж він був позбавлений
чину та прав державної служби за результатами
невдачі Першої російської революції. 1907 року
«Харківський календар» також згадує Трутов-
ського вже без чину статського радника26.
Крім цього є й інша невідповідність. Жандарми
Автограф доктора Я.Я. Трутовського
19 Наумов С.О. Український політичний рух на Лівобережжі (90-ті рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р.): Моно -
графія / С. О. Наумов. Харків, 2006. С. 20.
20 Наумов С.О., Посохов С.І. Харківський університет у суспільно-політичному русі другої половини
ХІХ – початку ХХ ст. // Український історичний журнал. 2005. № 1. С. 59.
21 ЦДІАК, ф. 336. оп. 1, спр. 26, арк. 111-112.
22 Там само, арк. 19-20, 29-30, 61-62.
23 В пользу «Капли молока» // Южный край. 1910. 15 января; Публичная лекция // Южный край. 1910.
28 января.
24 Державний архів Харківської області (ДАХО), ф. 4, оп. 155, спр. 216, арк. 93-94.
25 Харьковский календарь на 1905 г. Харьков, 1905. С. 67.
26 Харьковский календарь на 1907 г. Харьков, 1907. С. 65
3’2019Володимир Альков К Р А Є З Н А В С Т В О
228
1893 р. називають Трутовського особистим дво-
рянином27, хоча вже за часів вступу до універ-
ситету він був записаний як дворянин28, тобто
справа тут очевидно не у вислузі, ордені чи мо-
наршій волі. Утім, плутанини в документах
ніхто не відміняв.
«Російський медичний список» дає нам
змогу в загальних рисах реконструювати трудо-
вий шлях доктора Трутовського після розгрому
Братства тарасівців жандармами. 1893 р. вказу-
ється, що він працював ординатором Універси-
тетської психіатричної клініки29. 1900 р. він вже
позаштатний ординатор Харківської губерн-
ської земської лікарні30, яка спеціалізувалася на
душевних хворобах і була найбільшим подіб-
ним закладом в імперії. До 1901 р. стає вільноп-
рактикуючим лікарем31. Надалі він був завіду-
вачем приватної психіатричної клініки32 та
приват-доцентом університету33. Слід зважати,
що дані документу були неточні, відставали від
реального життя, тому достеменні дати встано-
вити він не дозволяє. Востаннє в «Російському
медичному списку» Я.Я. Трутовський згаду-
ється станом на 1 травня 1914 р. як приват-до-
цент і завідувач клініки34. Надалі будь-які згадки
зникають35. Зі слів самого Трутовського також
дізнаємось, що на початку 90-х років ХІХ ст. він
служив ординатором в приватній лікарні
І.Я. Платонова36.
Щодо роботи в університеті, то про неї з ви-
щеозначеної причини збереглося небагато відо-
мостей. З них можна зробити висновок, що до-
ктор Трутовський був доволі фаховим та
перспективним науковцем-фізіологом та невро-
логом. Перш за все, проф. С.М. Куделком він зга-
дується як колега по кафедрі психіатрії та нерво-
вих хвороб таких видатних науковців, як
К.Я. Данилевський, А.О. Попов, Б.Ш. Грейден-
берг, А.М. Левковський, С.М. Давиденков,
В.П. Протопопов та інші37.
Відома монографія Я.Я. Трутовського «До
вчення про фізіологічну дію частих електричних
ударів на серце, нерви та м’язи» (1897)38. До-
слідження, створене у Фізіологічній лабораторії
Харківського університету, було широко схва-
лене науковою громадськістю, бо це був внесок
до вчення М.Є. Введенського про фізіологічну
природу тетанічних рухів м’язів. За цю роботу
Я.Я. Трутовський отримує ступінь доктора ме-
дицини. Його попередні праці були присвячені
27 ЦДІАК, ф. 336, оп. 1, спр. 26, арк. 20.
28 Список студентов и сторонних слушателей Императорского харьковского университета на 1886-1887
академический год. – Харьков, 1886. С. 142.
29 Российский медицинский список, изданный по высочайшему его императорскаго величества повеле-
нию на 1893 год (По сведениям к 15 мая 1893 г.). СПб., 1893. С. 249.
30 Российский медицинский список, изданный по высочайшему его императорскаго величества повеле-
нию на 1900 год (По сведениям к 1 мая 1900 г.). СПб., 1900. С. 322.
31 Российский медицинский список, изданный по высочайшему его императорскаго величества повеле-
нию на 1901 год (По сведениям к 1 февраля 1901 г.) . СПб., 1901. С. 323.
32 Российский медицинский список, изданный по высочайшему его императорскаго величества повеле-
нию на 1907 год по сведениям к 15 мая 1907 года. СПб., 1907. С. 392.
33 Российский медицинский список, изданный по высочайшему его императорскаго величества повеле-
нию на 1908 год по сведениям к 1 мая 1908 г. – СПб., 1908. С. 405.
34 Российский медицинский список, изданный по высочайшему его императорскаго величества повеле-
нию на 1914 год по сведениям на 1 мая 1914 г. СПб., 1914. С. 473.
35 Российский медицинский список: списки врачей, ветеринаров, зубных врачей, фармацевтов и аптек
на 1916 год. – СПб., 1916. – XXVI, 668, 159, 162, 175, 29 с.
36 ДАХО, ф. 4, оп. 146, спр. 515, арк. 6.
37 Куделко С. М. Очерк истории развития психиатрии в Харьковском классическом университете // Пси-
хіатрія, неврологія та медична психологія. 2014. Вип. 1. Т. 1. С. 91.
38 Трутовский Я.Я. К учению о физиологическом действии частых электрических ударов на сердце,
нервы и мускулы. Харьков, 1897. 310 с.
Яков Якович Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки
229
близьким проблемам, таким як епілепсія, що ви-
кликана звуками39, та хорея Сиденхема40. Обидві
роботи були підготовлені під час служби Трутов-
ського під керівництвом проф. П.І. Ковалев-
ського в університетській клініці. Трутовський
також був співробітником видатного російського
фізіолога проф. Василя Яковича Данилевського,
за пропозицією та під керівництвом якого вико-
ристовував у лікуванні хворих прилади альтера-
тор та кімореоном41. Між тим, скажімо відверто,
що між реалізацією свого наукового потенціалу
та бізнесом – приватною клінікою – Трутов-
ський обрав останню. Зауважимо також, що за
даними знаного харківського лікаря-психіатра та
краєзнавця П.Т. Петрюка, Я.Я. Трутовський був
серед учнів проф. Павла Івановича Ковалев-
ського, так само, як і його прямий конкурент за
бізнесом, також власник приватної психіатрич-
ної клініки, І.Я. Платонов42.
Невідомо, як уживалися учень-українофіл та
професор Ковалевський, цей видатний інтелек-
туал та один із батьків російського націоналізму.
Але все ж, улюбленим учнем був І.Я. Платонов,
клініка якого, створена за допомогою Ковалев-
ського, у тому числі матеріальною, стала клініч-
ною базою для Медичного факультету універси-
тету43. Про матеріальну чи організаційну
допомогу Трутовському відомостей немає, так
само, як і про співробітництво клініки з Медич-
ним факультетом. Вочевидь, такий стан речей
дещо гнітив Трутовського, як і те, що клініка
конкурента була більш успішною.
Доктор Я.Я. Трутовський організував свою
приватну психоневрологічну клініку спільно з
М.Г. Ряснянським, з ім’ям якого кілька років її і
пов’язували44. На час відкриття лікарні Трутов-
ський був ординатором Харківських богоугодних
закладів на вул. Конюшенній, № 28 (тобто,
Губернської земської лікарні), а Михайло Григо-
рович Ряснянський був асистентом кафедри
нервових та душевних хвороб Харківського уні-
верситету45. Останній із часом зосередився на
власному «Приватному інституті фізичних мето-
дів лікування», а потім створив багатопрофільну
амбулаторію на вулиці Пушкінській. Старий же
заклад отримав назву «Лікарня для нервових, ду-
шевних хворих та алкоголіків доктора медицини
Я.Я. Трутовського, приват-доцента Харківського
університету»46. Утім, зв’язок компаньйонів не
розривався. З двох будинків лікарні навіть 1909 р.
будинок № 7 ще від часу відкриття клініки нале-
жав лікарю М.Г. Ряснянському та дворянину
Б. Г. Бобровському й коштував 19560 рублів, а
№ 9 належав Трутовському та коштував 4380
рублів47. Також у заснуванні закладу брав участь
лікар Будзинський. Із самого початку Трутов-
ський став завідувачем лікарні, до якої приймали
нервових та душевних хворих, а також епілепти-
ків. Також відразу з’явився телефон № 9 2548, що
було на той час статусною річчю.
39 Трутовский Я.Я. Эпилепсия, проявляющаяся под влиянием звуковых раздражений. – Харьков,
[1892]. 12 с.
40 Трутовский Я. Я. К учению об острой или сиденгамовской хорее (Из Клиники проф. П.И. Ковалев-
ского). – СПб, 1893. – 27 с.
41 Финкельштейн Е.А. Василий Яковлевич Данилевский. М.-Л., 1955. С. 113-114.
42 Петрюк П.Т. Павел Иванович Ковалевский — известный отечественный психиатр // История Сабуро-
вой дачи. Успехи психиатрии, неврологии, нейрохирургии и наркологии: Сборник научных работ Украин-
ского НИИ клинической и экспериментальной неврологии и психиатрии и Харьковской городской клиниче-
ской психиатрической больницы № 15 (Сабуровой дачи) / Под общ. ред. И.И. Кутько, П.Т. Петрюка. –
Харьков, 1996. Т. 3. С. 61.
43 Альков В.А. Доктор И. Я. Платонов : дело жизни // Мир медицины и биологии. 2017. № 4(62).
С. 206.
44 Харьковский календарь на 1905 г. Харьков, 1905. С. 187.
45 Харьковский календарь на 1900 г. Харьков, 1900. С. 11, 180.
46 Робак І. Ю. Організація охорони здоров’я в Харкові за імперської доби (початок ХVІІІ ст. – 1916 р.).
Харків, 2007. С. 222.
47 Список домовладельцев г. Харькова на 1909 г. Харьков, 1909. С. 296; Список домовладельцев г. Харь-
кова. Харьков, 1901. С. 444.
48 Реклама // Южный край. 1900. 27 ноября.
Місцева періодика свідчить, що відкриття
закладу стало подією в житті громади міста. Ос-
вячення клініки відбулося опівдні 27 листопада
1900 р. в присутності губернатора гофмейстера
Г.А. Тобізена, губернського предводителя дво-
рянства, багатьох професорів, лікарів та інших
запрошених осіб.
Новопобудована споруда розміщувалася у
великому саду, площа якого складала близько
700 квадратних сажнів, завдяки чому шум з ву-
лиці не досягав лікарні. У будівлі було 2 кухні,
одна – для приготування їжі хворим, інша – для
службовців, пральня, окремі приміщення для
чоловічої та жіночої прислуги, а також морг. На
нижньому поверсі розміщувалися 14 кімнат для
буйних хворих та 4 ізолятори для особливо не-
спокійних, їдальня, чоловіча та жіноча зали,
дві ванних кімнати. На верхньому поверсі було
16 кімнат для спокійних та нервових хворих, ві-
тальня, їдальня і зала для жінок, чоловіча
їдальня та зала, 2 ванні кімнати, 2 веранди – чо-
ловіча та жіноча. Лікарня на обох поверхах бу-
дувалася за коридорною системою. Практику-
валися денні та нічні чергування з постійним
черговим лікарем. Планувалося також у май-
бутньому влаштувати в саду окремі примі-
щення для бажаючих, а також школу наглядачів
при лікарні. Клініка обігрівалася нагрітим по-
вітрям, а освітлювалася електрикою. Для хво-
рих планувалося пристосувати елек тричні ма-
шини, душі тощо. Для розваг передбачалися
гімнасти ка, більярд, садові та інші роботи, біб-
ліотека та читальня.
Будівля була розрахована на постійний
догляд за 40 хворими49. Багато це чи мало? Це
показник, співставимий із харківською психі-
атричною лікарнею І.Я. Платонова, яка за кіль-
кістю пацієнтів посідала третє місце серед при-
ватних закладів в імперії50. Місць, де б хворий
міг сховатися та зашкодити собі, не було. Від-
разу ж до лікарні поступили 12 осіб, відправ-
лені туди родичами51. Це при тому, що заклад
був аж ніяк не з дешевих, адже плата за утри-
мання, лікарський догляд та лікування складала
від 75 рублів на місяць52 при заробітку біль-
шості містян у 25-50 рублів53. Тим не менш, до
лікарні потрапляли гімназисти, дворяни, мі-
щани, купці, чиновники, іноземці, почесні гро-
мадяни, чиновники, селяни, козаки тощо. Щодо
кожного хворого суворо перевіряли законність
їх запроторення до божевільні54, бо випадки бу-
вали різні. Головним критерієм була можли-
вість вносити доволі високу платню, і цим
могли скористатися несумлінні родичі, аби по-
збутися особи, яка з тієї чи іншої причини за-
важала.
У зв’язку з цим, мали місце цілі скандальні
детективні історії. З них можна побачити і
порядки в лікарні. Потомствений почесний го-
родянин І.Ф. Єнуровський скаржився на те,
що його викрали двоє співробітників, запхали
в ландо та доправили до лікарні Трутовського.
В обличчя «хворого» ніхто не знав, та навіть
не були впевнені, що взяли того, кого треба.
У зловленого відібрали особисті речі та гроші.
3’2019Володимир Альков К Р А Є З Н А В С Т В О
230
Печатка лікарні
49 Частная психиатрическая лечебница // Южный край. 1900. 27 ноября.
50 Альков В.А. Доктор И. Я. Платонов : дело жизни // Мир медицины и биологии. 2017. №4(62). С. 205.
51 Частная психиатрическая лечебница // Южный край. 1900. 27 ноября.
52 Реклама // Южный край. 1900. 27 ноября.
53 Чорний Д.М. Міста Лівобережжя України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: автореф. дис. … д-ра
іст. наук: 07.00.01. Харків, 2008. С. 30-31.
54 ДАХО, ф. 4, оп. 136, спр. 839, арк. 3, 5, 7, 9, 10, 13, 16, 19-20, 24, 26, 28, 29, 36, 42, 45, 47.
Фото 2. Бланк лікарні Я.Я. Трутовського
Потім у нього насильно відібрали ще й костюм
(аби не втік), завдали тілесних ушкоджень.
Лікар М. Іссенбаум доправив його до ізолятора
за жарти з прислуги. З’ясувалося, що служите-
лів було вислано на прохання матері Єнуров-
ського, начебто через те, що той побив братів
та ганявся за нею самою. Сам Трутовський вті-
шав хворого, що його за два тижні заберуть, та
він порадить доправити його на село. Коли
інший хворий спалив матрац, Єнуровський ви-
рішив тікати та дістався до віце-губернатора,
який не приймав, і, врешті, його знову піймали
та посадили в ізолятор. Лікар А.М. Шехтер
дозволив йому лише прогулянку в коридорі та
подихати з вікна, яке в ізоляторі було зачинене.
Батькові хворого тоді ж відмовили в побаченні,
заявивши, що той спить. На сплячого подиви-
тися теж не дозволили. Трутовський заявив, що
з ним може бачитися лише матір, яка й поміс-
тила. Далі Єнуровського відправили до Губерн-
ської земської лікарні, звідки через 2 тижні
виписали внаслідок відсутності причин для
утримання. Після цього він за дорученням
батька брав участь у виборах гласних Харків-
ського повітового земства та в зібранні благо-
дійного товариства, тож не дуже був схожий на
божевільного.
Я.Я. Трутовський пояснював дивну ситуа-
цію тим, що мати «хворого» заявила, що Єну-
ровський «убив» її молодшого сина, наступного
дня виказала, де перебуває «хворий». Вона до-
дала, що якщо його не візьмуть, то він уб’є її та
молодших братів, що вже намагався зробити.
Було внесено місячну платню – 150 рублів – та
вказано, що у них в сім’ї погана спадковість,
адже батько утримувався на Сабуровій дачі (нео-
фіційна назва Харківської губернської земської
лікарні, за спеціалізацією психіатричної). Мати
вказала також, що син відсторонив її від торго-
вих справ, які вів батько до хвороби, що саме по
собі мало б викликати в Трутовського сумніви.
Розповіла про владну поведінку сина та бійку з
братами. Сам же Трутовський, коли служив ор-
динатором в лікарні Платонова, начебто спосте-
рігав перший приступ маніакального збудження
в Єнуровського-молодшого. Врешті, цей дивний
та кричущий випадок залишився без наслідків.
Щодо порядків у лікарні, то Єнуровський ствер-
джував, що чергові лікарі не могли вирішувати
скільки-небудь значних питань та радилися з
Трутовським55, тобто той був добрим організа-
тором. Незважаючи на елітний статус лікарні,
траплялися й більш трагічні випадки. Наприк-
лад, 1901 р. в лікарні померла хвора, яка страж-
дала на гостре божевілля56. Але, звичайно, це не
було масовим явищем.
Загалом, родичі розміщували в лікарні хво-
рих з різних губерній та областей імперії, та най-
значнішою частиною з Харкова та Харків-
щини57. У випадку, якщо платня не вносилася,
то це розглядалося як «невідповідність статутові
лікарні», а хворого переводили до Харківської
губернської земської лікарні58.
1904 р. з’явилися перші господарські про-
блеми. Ватер-клозети були влаштовані та утри-
мувалися погано, і звідти розповсюджувався
сморід, що погано впливало на стан хворих.
Але Трутовський вмів знаходити спільну мову
із перевіряючими. Як вказував губернський лі-
карський інспектор П. Кольський, хворі стави-
лися до завідувача лікарні любовно, «як до
батька», ніхто з них не виявляв і тіні невдово-
лення перебуванням в лікарні, а головні про-
блеми були усунені59. Вислів інспектора сильно
нагадує цитату з оповідання В.М. Гаршина
«Червона квітка» (до речі, йдеться теж про хар-
ківську психіатричну лікарню, але губернську):
«Жодне начальство не користується такою
шаною від своїх підлеглих, якою лікар-психіатр
від своїх помішаних». Можливо, він звідти й
узятий.
На 1914 р. Я.Я. Трутовський продовжував
завідувати лікарнею. Тоді ж місцевою владою
було проведено інспекцію. Ця перевірка надає
нам відомості про останні місяці його керівниц-
тва. Заклад розміщувався у великому дворі з
садом у двох корпусах – одно- та двоповерхо-
вому. У двоповерховій будівлі в її лівій половині
Яков Якович Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки
231
55 ДАХО, ф. 4, оп. 146, спр. 515, арк. 2-8.
56 Там само, оп. 136, спр. 839, арк. 50.
57 Там само, оп. 146, спр. 26, арк. 1-102.
58 Там само, ф. 304, оп. 1, спр. 706, арк. 1-8.
59 Там само, ф. 4, оп. 146, спр. 54, арк. 1, 5.
розміщувалися чоловіки – на першому поверсі
психіатричні, на другому – нервові. У правій по-
ловині так само розміщувалися жінки. Між по-
ловинами розташовувалася велика загальна пе-
редня зі сходами, приймальними Трутовського
та чергового лікаря, очікувальнею. Кожне відді-
лення являло собою широкий довгий коридор,
на початку та в кінці якого розташовувалися ве-
ликі їдальні, а уздовж – палати. У жіночому від-
діленні їх було 17, чоловічому – 16. У кожному
з відділень була ванна та клозети, а також по 4
ізолятори для буйних. Розміри палат складали
24-30 квадратних аршин. На верхньому поверсі
була велика кімната для загального табльдоту
(спільного прийому їжі), кімната для «електри-
зації» хворих. При відділеннях були також при-
міщення для фельдшерів та фельдшериць.
Кухня та кімната для прислуги були влаштовані
в сухому та теплому підвальному поверсі, там
само був ізольований морг. Дана будівля мала
центральне калориферне опалення. Менша бу-
дівля містила кімнати для лікаря, їдальню та три
великі палати на 40 квадратних аршин кожна,
ванну кімнату, клозети, передню та приміщення
для прислуги. Були також окремі приміщення
для тих, хто проходив обстеження, та для хворих
«дефективних», за тогочасною термінологією,
дітей.
У результаті перевірки було визнано, що лі-
карня була пристосованою для нервових та
психічних хворих, достатньо устаткованою,
у наявності було багато світла та повітря, елек-
тричне освітлення. У великій будівлі можна
було розміщувати до 40 хворих, а в меншій – до
10. 1914 р. при лікарні було облаштовано ще й
водолікарню, яка приймала як стаціонарних,
так і амбулаторних хворих60. Тобто, у порів-
нянні з попередніми даними, умови для на-
дання медичної допомоги покращилися.
Серед співробітників лікарні Трутовського
було багато євреїв, що не дуже в’яжеться з ета-
лонним образом українського націоналіста, тим
більше тогочасного, як антисеміта. Приміром,
лікарями працювали Е. Шехтер61 та М. Іссен-
баум62. Або ж Аркадій Гейманович (Павлович)
Рапопорт, майбутній наступник Трутовського.
У березні 1904 р. він приступив до завідування
психіатричними відділеннями лікарні, а до того
проживав у Катеринославі, де працював постій-
ним епідемічним лікарем. Відповідно до фор-
муляра, Рапопорт народився 7 жовтня 1876 р.,
був іудеєм із купців, неодружений, закінчив
Харківський імператорський університет 1902 р.
та отримав диплом № 17834, не мав чинів та
нагород, хоча й перебував у запасі армії, а на
посаді епідемічного лікаря мав права державної
служби63.
Що до пам’ятних місць, то місце свого про-
живання Я.Я. Трутовський змінював не так
часто. 1900 р., на час відкриття власної лікарні,
він проживав на вул. Пушкінській, 26, у центрі
міста64. 1901 р. переїхав на вул. Ветеринарну,
1865. 1905 р. він остаточно влаштовується на
вул. Черноглазівській, 7, а в сусідньому будинку
№ 9 щоденно приймав пацієнтів з нервовими та
душевними хворобами з 4-ї до 6-ї вечора66.
Власне, це й є адресою його приватного закладу.
Відповідно до довідника «Увесь Харків», на
1913 рік йому належали будинки №№ 7 та 9 на
лівому боці вулиці, навпроти яких розташову-
вався особняк М.А. Гельфериха. Разом із лікарем
проживала також його донька Ксенія. 1913 р. до-
ктор Трутовський переїхав на Миколаївську
вул., 1867.
Востаннє Я.Я. Трутовський згадується в
«Харківському календарі» за своїм місцем про-
живання 1914 р. (укладався календар 1913 р.68),
а як приват-доцент 1915 р. (укладався 1914 р.69).
3’2019Володимир Альков К Р А Є З Н А В С Т В О
232
60 ДАХО, ф. 4, оп. 175, спр. 376, арк. 1-7.
61 Там само, ф. 4, оп. 146, спр. 26, арк. 37.
62 Там само, ф. 4, оп. 146, спр. 515, арк. 3.
63 Там само, ф. 4, оп. 146, спр. 179, арк. 1-11.
64 Харьковский календарь на 1900 г. Харьков, 1900. С. 234.
65 Харьковский календарь на 1901 г. Харьков, 1901. С. 11.
66 Харьковский календарь на 1905 г. Харьков, 1905. С. 191.
67 Весь Харьков на 1914 год (справочная книга). Харьков, 1913. – без паг.
68 Харьковский календарь на 1914 г. Харьков, 1914. С. 65.
69 Харьковский календарь на 1915 г. Харьков, 1915. С. 72.
Наступного 1916 року він вже не зустрічається
в жодному з випадків70, але пам’ятаємо, що це
ситуація станом на 1915 р. У довіднику «Увесь
Харків» 1915 р., виданому 1914 р., вказано, що
директором лікарні був вже його колишній спів-
робітник А.П. Рапопорт, а Трутовський згаду-
ється також лише як приват-доцент, причому,
вже не згадується в списку жителів, а за колиш-
ньою адресою в будинку № 18 по Миколаївській
вул. жила вже інша людина. Тим не менш, бу-
динки №№ 7 та 9 на Чорноглазівській вулиці все
ще були записані на ньому71 (така ж ситуація
була і наступного року). Утім, це можна пояс-
нити інерцією та недостатньо оперативним
оновленням даних. У тому ж виданні на 1916 р.
(укладалося 1915 р.) Трутовського вже не було і
в списку міських лікарів, а його донька прожи-
вала за адресою вул. Єпархіальна, 572. Таким
чином, можна стверджувати, що Я.Я. Трутов-
ський проживав у Харкові з 1885 по 1914 р. Най-
більш вірогідна причина зникнення відомостей
– хвороба, яка спіткала 47-річного лікаря, внас-
лідок чого він втратив працездатність та не-
вдовзі помер. У каталозі Російської національної
бібліотеки дата смерті вказана точно – це 1914 р.
Так чи інакше, після відходу Я.Я. Трутов-
ського від справ, якість надання медичної допо-
моги в його клініці «посипалася», хоча заклад
ще довго називали за його іменем. У клініці,
якою завідувала дружина померлого 1914 р.
А.П. Рапопорта (не мала жодної медичної ос-
віти73), у великій кількості розвелися клопи. Свя-
щеник Ф. Єфімов, донька якого туди потрапила,
скаржився, що хворі не могли спати через комах.
Харчування було незадовільним, зникали цінні
речі, зокрема, золота обручка хворої. Не віддали
навіть усієї білизни, хоча розписку з батька хво-
рої про це взяли. Пробувши в лікарні 2 місяці,
пацієнтка втратила 14 фунтів. Догляд та умови
навіть губернської земської лікарні характеризу-
вались священиком як значно кращі. Різниця в
оплаті теж була значною, якщо за утримання
доньки в лікарні Рапопортів брали 210 крб. на
місяць, то в губернській – 40 (вочевидь, мається
на увазі платний пансіон). Приватні лікарі від-
мовляли родичів від розміщення хворих в зем-
ській лікарні74, і це не дивно, бо лишилися б без
роботи. Даний кричущий випадок непоодино-
кий. 1917 р. невідомий внаслідок нерозбірливо
написаного прізвища прапорщик поскаржився
на антисанітарію та велику кількість клопів, що
непокоїли хворих. До листа було додано кілька
зловлених комах. Як визначила перевірка того-
часного стану лікарні, стіни потребували по-
білки та замазки, знайшли і клопів у матрацах
та м’яких меблях, а також погану вентиляцію та
переповненість. Хворі розміщувалися і в кори-
дорах, а в маленьких кімнатках було скупчено
по 4 особи. Клозет знову виявився огидно бруд-
ним, як і 1904 р. У чоловічому відділенні ще й
було недостатнє освітлення75.
Ставлення до середнього та молодшого пер-
соналу також викликало невдоволення. 1917 р.
в скарзі, написаній служителями та сиділками,
йшлося про тяжкі умови праці, розміщення в си-
рому та заразному підвалі, погане харчування,
побиття, образи, малу платню, звільнення тих,
хто вимагав справедливості. У результаті було
призначено перевірку за участі міського лікаря
А.М. Попова та санітарного Р.М. Розенберга. Де-
легати зі службовців підтвердили, що завідувач
госпчастиною Теофіл Гейманович Рапопорт,
брат покійного власника, дійсно бив служницю,
факт звільнень також було підтверджено, а фель-
дшери називали прислугу «сволотою» та «ідіо-
тами», били по руках.
Зауважимо, що навесні 1917 р., коли відбу-
валися події, службовців було 44 на 52 хворих,
причому при хворих безпосередньо 36, головно
жінки. Чергували в дві зміни по 12 годин. Чоло-
вікам платили 15-20 рублів, жінкам – 12-15, що
зовсім небагато. Вранці годували чаєм, хлібом
та оселедцями, в обід давали борщ, м’ясо та
рибу, кашу, ввечері – чай, борщ чи суп. Їжа за ре-
зультатами перевірки дійсно виявилася належ-
ної якості, на відміну від усього іншого.
Яков Якович Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки
233
70 Харьковский календарь на 1916 г. – Харьков, 1916. – разд. паг.
71 Весь Харьков на 1915 год (справочная книга). Харьков, 1914. Ст. 91, 158, 173.
72 Весь Харьков на 1916 год (справочная книга). Харьков, 1915. Ст. 317.
73 ДАХО, ф. 4, оп. 183, спр. 234, арк. 2.
74 Там само, ф. 304, оп. 1, спр. 861, арк. 6.
75 Там само, ф. 4, оп. 183, спр. 541, арк. 1, 7-9.
Alfavitnyi spisok studentov Imperatorskogo khar' -
kov skogo universiteta na osennee polugodie 1887 goda
(1887) [Alphabetical list of students of the Imperial
Kharkov University for the autumn semester of 1887].
Kharkov : Universitetskaya tipografiya. [in Russian]
Alkov, V. A. (2017) Doktor I. Ya. Platonov : delo
zhizni [Doktor I. Ya. Platonov : Res of Life]. Mir med-
itsiny i biologii. №4(62). 204-209. [in Russian]
Chastnaya psikhiatricheskaya lechebnitsa (1900)
[Private psychiatric hospital]. Yuzhnyi krai. 27 of No-
vember. [in Russian]
Chornii, D. M. (2008) Mіsta Lіvoberezhzhya
Ukraїni naprikіntsі 19 – na pochatku 20 st. [Cities of
the Left Bank Ukraine in the late 19th and early 20th
centuries.] (Extended abstract of Doctoral thesis).
Kharkіv. [in Ukrainian]
Finkelshtein, E. A. (1955) Vasilii Yakovlevich
Danilevskii [Vasily Yakovlevich Danilevsky]. M.-L. :
AS USSR Publishing. [in Russian]
Khar'kovskii kalendar' na 1900 g. (1900) [Khar-
kov calendar for 1900] Kharkov : Khar'kovskii gu-
bernskii statisticheskii komitet. [in Russian]
Khar'kovskii kalendar' na 1901 g. (1901) [Khar-
kov calendar for 1900] Kharkov : Khar'kovskii gu-
bernskii statisticheskii komitet. [in Russian]
Khar'kovskii kalendar' na 1905 g. (1905) [Khar-
kov calendar for 1900] Kharkov : Khar'kovskii gu-
bernskii statisticheskii komitet. [in Russian]
Khar'kovskii kalendar' na 1907 g. (1907) [Khar-
kov calendar for 1900] Kharkov : Khar'kovskii gu-
bernskii statisticheskii komitet. [in Russian]
Проблема із розміщенням у сирому підвалі
теж підтвердилася. Недостатньою виявилася
кількість ліжок, коли прислуга спала по двоє.
Клозет вже традиційно утримувався в огидному
незадовільному стані, дістатися до нього, не за-
ляпавшись, було неможливо76.
Уперше в лікарні трапилася й нечувана ра-
ніше подія – самогубство хворого з використан-
ням вогнепальної зброї. Його здійснив 22-річний
нервовий студент Г.О. Ярош. До лікарні він звер-
нувся самостійно, але якихось проблем із психі-
кою лікарі не знайшли, лише помітили неврасте-
нію. Його, як спокійного, помістили в жіноче
нервове відділення. Доктор А.К. Ган на конси-
ліумі підтвердив діагноз. Хворому були припи-
сані ванни через день, миш’як та кофеїн під
шкіру, мангль-душ щодня, вібраційний масаж
спини, світлові ванни та гальванізація хребта.
Студент дуже непокоївся через своє здоров’я та
весь час звертався до лікарів із найменшого при-
воду. Він, як і всі нервові хворі при глузді, мав
право безперешкодного виходу з лікарні, не один
раз ходив до міста та повертався вчасно. Втім,
одного разу, після повернення з міста, він попря-
мував до роздягальні водолікарні та застрелився
з «Нагана» в область серця. Завідувач лікарні до-
ктор А.П. Рапопорт та ординатор Г.Х. Нігголь на-
дали йому першу допомогу. Про випадок було
негайно сповіщено владу та викликано спеціа-
лістів-хірургів. При огляді речей Яроша револь-
вера не знайшли, вочевидь, хтось із співробітни-
ків його завбачливо позбувся. З’ясувалося, що
зброю самогубець приніс з дому, йому її подару-
вав загиблий на війні товариш. Він і сам хотів за-
писатися добровольцем, але батько заборонив77.
У роки революції згадки про колишню
лікарню Трутовського зникають. Лише 1921 р.,
за часів НЕПу, на вул. Чорноглазівській, 5
(вочевидь, мала місце зміна нумерації) знову
розміщувалася приватна лікарня для нервових
та душевних хворих докторів В.А. Жданова та
Ф.А. Гуревича78, але якоїсь тяглості між нею та
попереднім закладом не встановлено.
Таким чином, Я.Я. Трутовський був пред-
ставником верстви успішних лікарів-підприєм-
ців, опозиційно налаштованим українофілом,
який відійшов врешті від політичної діяльності,
зосередившись на бізнесі та кар’єрі лікаря-пси-
хіатра. Рубіжним у цьому плані в його житті
став розгром харківського осередку Братства та-
расівців 1893 р. Врешті, за обома вказаними на-
прямками він досяг успіху, однак виявилося, що
порядки в його сучасній зразковій приватній лі-
карні трималися виключно на ньому, що й при-
звело до її колапсу після відходу Трутовського
від справ.
3’2019Володимир Альков К Р А Є З Н А В С Т В О
234
76 ДАХО, ф. 4, оп. 183, спр. 234, арк. 2-3.
77 Там само, ф. 4, оп. 180, спр. 307, арк. 1-6.
78 Весь Харьков на 1922 год (справочная книга). Харьков, 1921. С. 68.
References
Яков Якович Трутовський (1867–1914): доля лікаря та його клініки
235
Khar'kovskii kalendar' na 1914 g. (1914) [Khar-
kov calendar for 1900] Kharkov : Khar'kovskii gu-
bernskii statisticheskii komitet. [in Russian]
Khar'kovskii kalendar' na 1915 g. (1915) [Khar-
kov calendar for 1900] Kharkov : Khar'kovskii gu-
bernskii statisticheskii komitet. [in Russian]
Khar'kovskii kalendar' na 1916 g. (1916) [Khar-
kov calendar for 1900] Kharkov : Khar'kovskii gu-
bernskii statisticheskii komitet. [in Russian]
Kudelko, S. M. (2014) Ocherk istorii razvitiya
psikhiatrii v Khar'kovskom klassicheskom univer-
sitete [Essay on the history of psychiatry development
at the Kharkov Classical University]. Psikhіatrіya,
nevrologіya ta medichna psikhologіya. Issue 1. T. 1.
88-93. [in Russian]
Naumov, S. O. (1999) Bratstvo tarasіvtsіv [Brot-
herhood of Taras]. Ukraїns'kii іstorichnii zhurnal. №
5. 36-44. [in Ukrainian]
Naumov, S. O. (2006) Ukraїns'kii polіtichnii rukh
na Lіvoberezhzhі (90-tі rr. 19 st. – lyutii 1917 r.):
Monografіya [Ukrainian Political Movement on the
Left Bank (90s of 19th century – February 1917): Mo-
nograph]. Kharkіv : KhNU іmenі V. N. Karazіna. [in
Ukrainian]
Naumov, S. O., Posokhov, S. Yu. (2005)
Kharkіvs'kii unіversitet u suspіl'no-polіtichnomu rusі
drugoї polovini 19 – pochatku 20 st. [Kharkov Uni-
versity in the social and political movement of the se-
cond half of the 19th to the early 20th century].
Ukraїns'kii іstorichnii zhurnal. № 1. 56-70. [in
Ukrainian]
Petryuk, P. T. (1996) Pavel Ivanovich Kovalevskii
— izvestnyi otechestvennyi psikhiatr [Pavel Ivanovich
Kovalevsky, a famous domestic psychiatrist]. Istoriya
Saburovoi dachi. Uspekhi psikhiatrii, nevrologii,
neirokhirurgii i narkologii: Sbornik nauchnykh rabot
Ukrainskogo NII klinicheskoi i eksperimental'noi
nevrologii i psikhiatrii i Khar'kovskoi gorodskoi
klinicheskoi psikhiatricheskoi bol'nitsy № 15
(Saburovoi dachi) / Ed. by I. I. Kut'ko, P. T. Petryuk.
Kharkov, 1996. T. 3. 57-61. [in Russian]
Publichnaya lektsiya (1910) [Public lecture].
Yuzhnyi krai. 28 of January. [in Russian]
Reklama (1900) [Advertisement]. Yuzhnyi krai.
27 of November. [in Russian]
Robak, І. Yu. (2007) Organіzatsіya okhoroni
zdorov’ya v Kharkovі za іmpers'koї dobi (pochatok
18 st. – 1916 r.) [Organization of health care in Khar-
kov during the Imperial age (from the beginning of the
18th century till 1916)]. Kharkіv : KhDMU. [in
Ukrainian]
Robak І., Demochko G. (2013) Medichne kraez-
navstvo: vitoki, mіstse, perspektivi [Medical regional
studies: origins, place, perspectives] // Vseukraїns'ka
naukova konferentsіya «Іstorichnі regіoni Ukraїni:
minule ta suchasnіst'». Kharkіv. 17-19. [in Ukrainian]
Rodoslovnaya kniga potomstvennykh dvoryan
Khar'kovskoi gubernii (2010) [Pedigree book of here-
ditary noblemen of the Kharkov province]. Kharkov:
Khar'kovskii chastnyi muzei gorodskoi usad'by. [in
Russian]
Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po
vysochaishemu ego imperatorskago velichestva pove-
leniyu na 1893 god (Po svedeniyam k 15 maya
1893 g.) (1893) [Russian medical list, issued accor-
ding to his Imperial Majesty's highest order for 1893].
SPb. : Tip. Min-va vnutr. del. [in Russian]
Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po
vysochaishemu ego imperatorskago velichestva pove-
leniyu na 1900 god (Po svedeniyam k 1 maya 1900 g.)
(1900) [Russian medical list, issued according to his
Imperial Majesty's highest order for 1900]. SPb. : Tip.
Min-va vnutr. del. [in Russian]
Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po
vysochaishemu ego imperatorskago velichestva pove-
leniyu na 1901 god (Po svedeniyam k 1 fevralya 1901
g.) (1901) [Russian medical list, issued according to
his Imperial Majesty's highest order for 1901]. SPb. :
Tip. Min-va vnutr. del. [in Russian]
Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po
vysochaishemu ego imperatorskago velichestva pove-
leniyu na 1907 god po svedeniyam k 15 maya 1907
goda (1907) [Russian medical list, issued according
to his Imperial Majesty's highest order for 1907]. SPb.
: Tip. Min-va vnutr. del. [in Russian]
Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po
vysochaishemu ego imperatorskago velichestva pove-
leniyu na 1908 god po svedeniyam k 1 maya 1908 g.
(1908) [Russian medical list, issued according to his
Imperial Majesty's highest order for 1908] SPb. : Tip.
Min-va vnutr. del. [in Russian]
Rossiiskii meditsinskii spisok, izdannyi po
vysochaishemu ego imperatorskago velichestva pove-
leniyu na 1914 god po svedeniyam na 1 maya 1914 g.
(1914) [Russian medical list, issued according to his
Imperial Majesty's highest order for 1914] SPb. : Tip.
Min-va vnutr. del. [in Russian]
Rossiiskii meditsinskii spisok: spiski vrachei, vet-
erinarov, zubnykh vrachei, farmatsevtov i aptek na
1916 god (1916) [Russian medical list. Lists of do-
ctors, veterinarians, dentists, pharmacists, and phar-
macies for 1916]. SPb. : Tip. Min-va vnutr. del. [in
Russian]
Spisok domovladel'tsev g. Khar'kova (1901) [List
of Kharkovian homeowners]. Kharkov : Tipografiya i
Litografiya N.V. Petrova. [in Russian]
Spisok domovladel'tsev g. Khar'kova na 1909 g.
(1909) [List of Kharkovian homeowners on 1909]
Kharkov : Pechatnoe delo. [in Russian]
Spisok studentov i storonnikh slushatelei Imper-
atorskogo khar'kovskogo universiteta na 1886-1887
akademicheskii god (1886) [List of students and liste-
ners of the Imperial Kharkov University for the 1886-
1887 academic year]. Kharkov : Universitetskaya ti-
pografiya. [in Russian]
Trutovskiy, Ya. Ya. (1892) Epilepsiia, proiavli-
aiushchaiasia pod vliianiem zvukovykh razdrazhenii
[Epilepsy which is caused by sound stimuli]. Kharkov
: Tip. I. M. Varshavchika. [in Russian]
Trutovskiy, Ya. Ya. (1893) K ucheniiu ob ostroi
ili sidengamovskoi khoree [On the doctrine of acute or
Sydenham’s chorea]. St. Petersburg : Tip. M. M. Sta-
siulevicha. [in Russian]
Trutovskiy, Ya. Ya. (1893) K ucheniiu o fizio-
logicheskom deistvii chastykh elektricheskikh udarov
na serdtse, nervy i muskuly [On the study of the phy-
siological effects of frequent electric shocks on the
heart, nerves, and muscles]. Kharkov : Tip. A. Darre.
[in Russian]
Ves' Khar'kov na 1914 god (spravochnaya kniga)
(1913) [All of Kharkov for 1914 (reference book)].
Kharkov : Elkin. [in Russian]
Ves' Khar'kov na 1915 god (spravochnaya kniga)
(1914) [All of Kharkov for 1915 (reference book)].
Kharkov : Elkin. [in Russian]
Ves' Khar'kov na 1916 god (spravochnaya kniga)
(1915) [All of Kharkov for 1916 (reference book)].
Kharkov : Elkin. [in Russian]
Ves' Khar'kov na 1922 god (spravochnaya kniga)
(1921) [All of Kharkov for 1921 (reference book)].
Kharkov : Vseukrekspedpechat'. [in Russian]
V pol'zu «Kapli moloka» (1910) [In favor of the
"Drop of Milk"] // Yuzhnyi krai. 15 of January. [in
Russian]
Zіnchuk, M. Yu. (2011) Evolyutsіya poglyadіv
Shkoli «Annalіv» na sutnіst' ta osoblivostі
doslіdzhennya povsyakdennya [Evolution of the
views of the School of Annals on the essence and pe-
culiarities of everyday life studying]. Vіsnik KhNU
іmenі V. N. Karazіna. Serіya «Іstorіya». № 982. 21-
30. [in Ukrainian]
3’2019Володимир Альков К Р А Є З Н А В С Т В О
236
|