Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку

У статті висвітлюється проблема розвитку музейної педагогіки як освітньо-музейної технології для інтелектуального розвитку підростаючого покоління, простежено формування музейних підходів до навчального процесу в історичному контексті та, через зіставлення зарубіжного і українського досвіду, виділ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Маньковська, Р.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:	Краєзнавство
Теми:	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169745
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку / Р. Маньковська // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 238-251. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-169745
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1697452020-06-25T01:25:59Z Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку Маньковська, Р. Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку У статті висвітлюється проблема розвитку музейної педагогіки як освітньо-музейної технології для інтелектуального розвитку підростаючого покоління, простежено формування музейних підходів до навчального процесу в історичному контексті та, через зіставлення зарубіжного і українського досвіду, виділено особливості взаємодії освітньої та музейної галузей в Україні. Приділено увагу сучасним формам та методам освітньо-виховного процесу в музейному середовищі, актуальним освітньо-музейним проектам і перспективам музейної педагогіки. The article deals with the problem of the development of museum pedagogy as an educational and museum technology for the intellectual development of the younger generation. It traces the formation of museum approaches to the educational process in the historical context and, by comparing foreign and Ukrainian experience, the article highlights the interaction between the educational and museum branches in Ukraine. Also, the attention is paid to modern forms and methods of educational process in the museum environment, current educational and museum projects and perspectives of museum pedagogy. The urgency of examining the problem is caused by the growing social role of museums as a socio-cultural institute, the importance of developing the theoretical foundations of museum pedagogy as a scientific discipline, the emergence and implementation of special museum-educational programs for the younger generation and the formation of museum culture. As an educational-museum model of the educational process, museum pedagogy applies systematic, visual, scientific and accessible pedagogical principles. An important place in the article is given to museums in an educational institution, which can be considered as a creative laboratory for personality development. It is emphasized that the system synergy of the educational and museum space modernizes the educational process. In modern conditions, museum pedagogy is a part of the activity not only of museums and educational institutions, but it penetrates gradually into scientific establishments, state institutions and public organizations. The author considers the educational and cultural project on museum pedagogy introduced by the local authorities of Kyiv, the Kyiv Mala Academy of Student Youth and the National Union of Local Lore Researchers of Ukraine.Its purpose is to realize the pedagogical potential of museums in the educational space of Kyiv, by means of museum pedagogy to effectively influence the educational process, to promote the creative abilities of student youth, to form a modern personality as a “man of the museum type” in the conditions of the museum environment. 2019 Article Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку / Р. Маньковська // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 238-251. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2222-5250 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169745 37.013: 069 uk Краєзнавство Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
spellingShingle	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку Маньковська, Р. Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку Краєзнавство
description	У статті висвітлюється проблема розвитку музейної педагогіки як освітньо-музейної технології для інтелектуального розвитку підростаючого покоління, простежено формування музейних підходів до навчального процесу в історичному контексті та, через зіставлення зарубіжного і українського досвіду, виділено особливості взаємодії освітньої та музейної галузей в Україні. Приділено увагу сучасним формам та методам освітньо-виховного процесу в музейному середовищі, актуальним освітньо-музейним проектам і перспективам музейної педагогіки.
format	Article
author	Маньковська, Р.
author_facet	Маньковська, Р.
author_sort	Маньковська, Р.
title	Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку
title_short	Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку
title_full	Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку
title_fullStr	Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку
title_full_unstemmed	Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку
title_sort	музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Музейництво в Україні: історія та проблеми сучасного розвитку
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169745
citation_txt	Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку / Р. Маньковська // Краєзнавство. — 2019. — № 3. — С. 238-251. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT manʹkovsʹkar muzejnapedagogíkaínnovacíjnatehnologíâíntelektualʹnogorozvitku
first_indexed	2025-07-15T04:35:46Z
last_indexed	2025-07-15T04:35:46Z
_version_	1837686218197827584
fulltext	УДК 37.013: 069 Руслана Маньковська (м. Київ) доктор історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України E-mail: ruslana_man@ukr.net ORCID: org/0000-0003-4581-2128 Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку У статті висвітлюється проблема розвитку музейної педагогіки як освітньо-музейної технології для інтелектуального розвитку підростаючого покоління, простежено формування музейних підходів до навчального процесу в історичному контексті та, через зіставлення зарубіжного і українського до- свіду, виділено особливості взаємодії освітньої та музейної галузей в Україні. Приділено увагу сучасним формам та методам освітньо-виховного процесу в музейному середовищі, актуальним освітньо-му- зейним проектам і перспективам музейної педагогіки. Ключові слова: музей, музейна педагогіка, музей навчального закладу, освітньо-музейний процес, музейна культура, «людина музейного типу», музейний педагог. RuslanaMankovska (Kiev) Doctor of Historical Sciences, Associate Professor, Leading Researcher Officerdepartment of History of Ukraine second half of the twentieth century National Academy of Sciences of Ukraine Institute of History of Ukraine E-mail: ruslana_man@ukr.net ORCID: org/0000-0003-4581-2128 Museum pedagogy: nnovation technology of intellectual development The article deals with the problem of the development of museum pedagogy as an educational and museum technology for the intellectual development of the younger generation. It traces the formation of museum approaches to the educational process in the historical context and, by comparing foreign and Ukrainian experience, the article highlights the interaction between the educational and museum branches in Ukraine. Also, the attention is paid to modern forms and methods of educational process in the museum environment, current educational and museum projects and perspectives of museum pedagogy. The urgency of examining the problem is caused by the growing social role of museums as a socio-cultural institute, the importance of developing the theoretical foundations of museum pedagogy as a scientific discipline, the emergence and implementation of special museum-educational programs for the younger generation and the formation of museum culture. As an educational-museum model of the educational process, museum pedagogy applies systematic, visual, scientific and accessible pedagogical principles. An important place in the article is given to museums in an educational institution, which can be considered as a creative laboratory for personality development. It is emphasized that the system synergy of the educational and museum space modernizes the educational process. In modern conditions, museum pedagogy is a part of the activity not only of museums and educational institutions, but it penetrates gradually into scientific establishments, state institutions and public organizations. 238 The author considers the educational and cultural project on museum pedagogy introduced by the local authorities of Kyiv, the Kyiv Mala Academy of Student Youth and the National Union of Local Lore Researchers of Ukraine.Its purpose is to realize the pedagogical potential of museums in the educational space of Kyiv, by means of museum pedagogy to effectively influence the educational process, to promote the creative abilities of student youth, to form a modern personality as a “man of the museum type” in the conditions of the museum environment. Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку 239 Key words:museum, museum pedagogy, museum of an educational institution, educational and museum process, museum culture, “man of the museum type”, museum teacher. Останнім часом під впливом новітніх тен- денцій у розвитку музейництва спостерігається збільшення уваги громадськості до музею, значно зросла його роль у суспільному житті. Як невід’ємна складова соціокультурного простору, музей тісно пов’язаний з питаннями удоскона- лення духовних засад суспільства, утверджен- ням його гуманістичних цінностей, сприяє ши- рокій інтеграції національної спадщини в культурний простір світового співтовариства. Музею належить відповідальна місія у форму- ванні національної свідомості, подоланні духов- ної ентропії та знецінювання морально-етичних принципів, а також у вихованні в підростаючого покоління дбайливого ставлення до історії, на- родних традицій та природи краю. Музейний заклад є дієвим інструментом розвитку соціокультурних процесів, а його ос- вітньо-виховний потенціал досі не використа- ний в повному обсязі. Завдання музею співпа- дають із стратегічним напрямом розвитку сучасної освіти, формування її інноваційної моделі з пріоритетом розвитку освіченої та творчої особистості. Реформування україн- ської освітньої системи, яка ґрунтується на принципах гуманізації освіти тазв’язку освіт- ніх знань з оточуючим світом учня, особливо загострило питання щодо нових підходів до ор- ганізації і змісту навчально-виховної діяль- ності, а також активізувало взаємодію навчаль- них закладів та музеїв як суспільних інститутів з формування особистості та розвитку її твор- чих здібностей, вироблення здатності до само- стійних суджень і оцінок, навичок критичного мислення. Важливе місце у вирішенні актуальних зав- дань освітньої та музейної галузей посідає один із перспективних міждисциплінарних на- прямів сучасної музеології та педагогіки – му- зейна педагогіка, що вирішує проблеми залу- чення учнівської молоді до інтелектуальних практик та дослідницької діяльності засобами музейної експозиції з використанням інформа- ційних технологій. Музейна педагогіка поряд із традиційними формами роботи розвиває нові напрями діяльності, накопичено значний досвід з музейної психології, арт-терапії, роботи з молоддю та людьми похилого віку і з особли- вими потребами. Музейна педагогіка сформу- вала перспективний та ефективний освітньо- музейний модуль інтелектуальних перетворень особистості1. Музейна проблематика все більше привер- тає увагу не лише фахівців галузі, але й істори- ків, культурологів, соціологів, педагогів, усіх тих, кого цікавлять наукові дослідження пов’я - зані із соціо-культурною сферою. Останнім ча сом чітко виокремлюється актуальний міждисциплі- нарний напрям – музейна педагогіка, який поступово заполонив, окрім музейно-освіт- нього, широкий соціокультурний простір, заці- кавив державні структури. Серед українських дослідників провідне місце займають грунтовні напрацювання музеєзнавців Ю. Омель ченка, О. Караманова, Л. Гайди2, вчені А. Григор’єва, О. Ярошенко, Г. Марюхно, Т. Бєлофастова, Ю. Ключко, О. Міхно, Н. Отрох торкаються принципів, методів та засобів музейної педаго- гіки, її освітньо-виховних та комунікаційних можливостей, особливостей діяльності музеїв 1 Маньковська Р.В. Музеї України в суспільно-історичних викликах ХХ – початку ХХІ століть. Львів : Простір М, 2016. С. 183–185. 2 Омельченко Ю.І. Шкільні музеї / Ю.І. Омельченко. К. : Радянська школа,1981. 128 с.; Караманов О.В. Музейна педагогіка в контексті багато-культурного освітнього середовища в Україні / О.В. Караманов // Шлях освіти. 2012. № 2. С. 8–11; Гайда Л.А. Музей у навчальному закладі / Л.А. Гайда. К. : Шк. світ, 2009. 128 с. (Бібліотека «Шкільного світу»); її ж, Музейно-педагогические центры Украины: опыт и перспективы раз- вития / Л.А. Гайда // Вопросы музеологии. 2012. № 2 (6). С. 179–186. у навчальних закладах3. Питання взаємодії музею і школи, особливості освітньо-виховної діяль- ності закладів художньо-мистецького профілю, методичні розробки з музейної педагогіки, а також з педагогічного краєзнавства, досвід зару- біжних колег розглядають у своїх дослідженнях педагоги Л. Масол, В. Рагозіна, І. Ласкій, Л. Гу- рина, Т. Рудько, Т. Ткаченко, Д. Щербак, О. Сте- панок, А. Надєждіна, О. Класова, О. Юрченко, Г. Поліщук, С. Піскун, О. Валенкевич4. Значний доробок з історії, теорії та сучасних проблем музейної педагогіки складають праці зарубіжних дослідників, зокрема музеєзнавців Р. Ромедера, А. Кунца, В. Клаузевіца, Е. Гохстрат, А. Гейна, Л. Норріс, Р. Тісдейла, російських фа- хівців А. Разгона, Є. Ванслової, Б. Столярова, М. Юхневич5. Значна частина історіографічного поля му- зеології належить музейній педагогіці. Актуаль- ність проблематики обумовлена зростанням суспільної ролі музеїв як соціокультурних інсти- тутів, незавершеністю процесу формування музейної педагогіки як наукової дисципліни, важливістю розробки її теоретичних засад, по- явою та реалізацієюспеціальних музейно-освіт- ніх програм для підростаючого покоління. Ос- вітньо-виховні можливості музейної педагогіки в діяльності музеїв та навчальних закладів набу- вають особливої ваги і потребують подальшого всебічного вивчення. Однією з передумов формування музейної педагогіки виступає поліфункціональність музею. Його освітньо-виховну, рекреаційну, комуніка- тивну, репрезентативну, інформаційну, естетичну функції актуалізує підхід до музею як соціаль- ного інституту, врахування у його діяльності суспільних потреб, впливу музею на суспільні процеси, ставлення різних соціальних груп до музею, їх ціннісні орієнтації. Це сприяло офор- мленню суміжної наукової дисципліни – музей- ної соціології, витоки якої сягають кінця ХІХ – початку ХХ ст. з виділенням просвітницької ролі музею та появою публічних музейних закладів. Основний вектор музейної соціології спря- мований на відвідувача. Щоб глядачі всебічно опанували музейні збірки, а експозиційна ро- бота була ефективною, музейникам необхідно глибоко досліджувати свою аудиторію, визна- чати її базові знання, навички, вікові особли- вості, уподобання тощо. Виділяють три категорії відвідувачів: дослідники, які у своїй роботі ви- користовують музейні фонди та бібліотеку; на- вчально-освітня аудиторія, зацікавлена специ- фічною інформацією для пізнавально-освітніх цілей; відвідувачі, для яких музей є формою від- починку. Вивчення й аналіз музейної аудиторії відбувається за різними параметрами. Ефектив- ний вплив музею на формування світогляду ауди - торії можливий, коли враховується тематична зацікавленість відвідувачів музейною інформа- 3’2019Руслана Маньковська К Р А Є З Н А В С Т В О 240 3 Григор’єва А.П. Свята спадщина (Огляд музеїв Житомирщини при навчальних закладах системи МОН України) / А.П. Григор’єва // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми: Науковий збірник «Велика Волинь»: праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. 2005. Т. 33. С. 59–64; Марюхно Г.В. Ярошенко О.Ю. Організатору музейної справи в закладах освіти. Методичні реко- мендації / Г.В. Марюхно, О.Ю. Ярошенко. Полтава, 2004. 117 с.; Міхно О. Спадщина Василя Сухомлинського у виставковій діяльності Педагогічного музею України / О. Міхно // Збірник матеріалів ІХ Міжнародної наук.- практ. конф. і ХХІІІ Всеукр. пед. читань «Василь Сухомлинський у діалозі з сучасністю. Щоб у серці жила Батьківщина» (м. Луцьк, 15–16 вересня 2016 р.) / Упор. О. Сухомлинська, П. Олешко. Луцьк : Надстир’я, 2016. С. 194–198; Отрох Н.В. Інноватика в музейній педагогіці // Педагогічні науки. Зб. наук. праць. Вип. 118. К., 2014. С. 173–181. 4 Масол Л.М. Мистецтво: підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л.М. Масол. Х.: Фоліо, 2016. 240 с.; Ласкій І. Курс «Музейна педагогіка»: особливості взаємодії школи і музею / І. Ласкій // Мистецтво та освіта. 2009. № 3. С. 27–30; Поліщук Г. Екскурсійний метод навчаня // Рідна школа. 2004. № 9. 80 с.; Щербак Д. Розвиток музейної педагогіки // Краєзнавство. Географія. Туризм. 2010. № 20. 29 с; Піскун С.А. Педагогічне краєзнавство в організації навчально-виховного процесу вищої школи. URL: http://eprints.zu.edu.ua/2067/ 1/ghdruiohdi.pdf; Валенкевич О.В. Культурно-освітні засади діяльності чеських музеїв (на прикладі «Наукового центру «Техманія» у місті Плзень») // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. 2017. Вип. 3. С. 39–44.URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2017_3_9 5 Гохстрат Елс, Гейн Анемарі Велс. Теорія навчання Девіда Колбі в музеї. К. : Музейний простір, 2015. 96 с.; Норріс Лінда, Тісдейл Рейні. Креативність у музейній практиці / пер. з англійської А. Коструби, Г. Кузьо, О. Омельчук, Є. Червоного. К.: Видавець Чередниченко А. М., 2017. 192 с.; Столяров Б. А. Музейная педа- гогика. История, теория, практика: учебн. пособие / Б.А. Столяров. М.: Высш.школа, 2004. 216 с. Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку 241 цією. Для налагодження тісного контакту з ауди- торією музейники звертають пильну увагу на її потреби та мотиви відвідування музею, тоді й вибудовується конструктивний діалог. Вирішення завдань сучасної музейної кому- нікації базується на міждисциплінарному підході й потребує залучення музеєзнавчих, педагогіч- них, соціологічних та психологічних методів до- слідження. Зрештою результативність музейної комунікації залежить не лише від фахового рівня музейника, який веде діалог з відвідувачами, але й від вміння його налагодити тісний контакт. Методи та засоби впливу музеїв на різні катего- рії відвідувачів, взаємодія музейних установ із іншими суспільними інституціями перебувають у полі зору музейної педагогіки, яка допомагає застосовувати інноваційні педагогічні технології для інтеграції музейництва в процес творчого розвитку та виховання особистості6. Сучасна музейна педагогіка спрямована на дієву взаємо- дію музею та суспільства, зокрема молодіжного його сектора, встановлення тривалих і різнома- нітних контактів з відвідувачами, залучення їх до поповнення та вивчення музейних збірок. Основним змістом музейної педагогіки є за- нурення особистості у спеціально організоване предметно-просторове музейне середовище, яке включає твори мистецтва, пам’ятки природи, іс- торії тощо. Тому музейна комунікація розгляда- ється як процес передачі культурних значень і змістів через музейний предмет і сприйняття ін- формації відвідувачами7. Нерозривний зв’язок музейної комунікації та музейної педагогіки здійснюється через розгортання експозиційно- виставкової діяльності, підготовку тематичних екскурсій та лекторіїв, організацію музейних клубів та просвітницьких програм. Музейна педагогіка, як наукова дисципліна, розглядає музей як освітню систему, пов’язуючи воєдино музеєзнавство, педагогіку та психоло- гію. Через свій міждисциплінарний характер му- зейна педагогіка оперує категоріями музеєзнав- ства та психолого-педагогічних дисциплін. Це поняття введено в обіг на початку ХX ст. в Ні- меччині. Спочатку воно розумілося як напрям музейної роботи з молоддю. Як галузь знань та досліджень, музейна педагогіка почала формува- тися з 60-х років XX ст., а її предметом стали культурно-освітні складові музейної комунікації. Як відомо, основи музейної педагогіки були закладені в другій половині ХІХ ст. у Німеччині природознавцем та педагогом Е. Росмеслером спільно з цілою плеядою однодумців. У 1913 р. директор гамбурзької картинної галереї Кунст - халле, мистецтвознавець Альберт Лихтварк на конференції в Мангеймі чи не вперше означив музей як освітньо-виховний заклад, порівнюючи його з університетами і академіями, та запропо- нував діалогову систему спілкування з відвідува- чем, де музейник є посередником між відвідува- чем та музейним предметом8. Впровадивши в практику метод «музейних діалогів», він вперше показав роль екскурсовода, який допомагає відві- дувачам у спілкуванні з мистецтвом, розвиває здатність бачити та насолоджуватись ним. Вже згодом, в 1931 р. німецький педагог Герберт Фроденталь, розвиваючи ідеї А. Лихт - варка, запропонував терміни «музейна педаго- гіка», «музейний педагог», вперше розробив методику та музейно-педагогічну програму про- ведення шкільних занять у музеї, опубліковану в книзі «Музей – Народное образование – школа», де музей розглядається як засіб навчання в школі. Цей напрям, що виявлявся в створенні музейно- освітніх центрів, розробкою та впровадженням музейних програм у навчальний процес, дина- мічно розвивався і отримав поширення в Німеч- чині, Франції, Італії, Великобританії та США9. 6 Гогиберидзе Г.М. Формирование музейной педагогики / Гогиберидзе Г.М., Чесняк М.Г. // Преподавание истории в школе. 2007. № 8. С. 3–5; Столяров Б.А. Музейная педагогика. История, теория, практика: Учебное пособие / Б.А. Столяров. М.: Высшая школа, 2004. 216 с; Щербак Д. Становлення і розвиток музейної педа- гогіки в Україні // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: збірник наукових праць. Вип. 1. К. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2009. 231 с. 7 Гогиберидзе Г.М. Формирование музейной педагогіки. С. 9–17; Щербак Д. Становлення і розвиток музейної педагогіки в Україні // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: збірник наукових праць. Вип. 1. К. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2009. 231 с. 8 Столяров Б.А. Музейная педагогика. История, теория, практика: Учебное пособие/ Б.А. Столяров. М. : Высшая школа, 2004. С. 12–19. 9 Музейная педагогика в начале ХХ века // Педагогика. 2013. 7 февраля. URL: https://paidagogos.com/mu- zeynaya-pedagogika-chast-ii.html Музейна педагогіка сприймалась як інстру- мент формування музейної культури та освіт- ньо-музейної моделі навчального процесу. Німецький педагог, професор Мюнхенського університету Георг Кершенштейнер прагнув поєднати знання учнів з потребами реального життя, залучаючи наочні матеріали музейних колекцій. Окремий відділ «Школа і музей» Дер- жавного музею етнографії в Берліні очолив професор історії Адольф Рейхвейн, який вбачав перспективу музейної справи у зміцненні зв’язку між музеєм і школою, запровадив спеціальні експозиції музеїю-майстерні для практичних за- нять учнів у музеї10. У Німеччині були започат- ковані та отримали розвиток музейно-освітні ідеї та музейна практика зі створення навчаль- них програм для шкіл. Відвідування учнями му- зеїв стало обов’язковою складовою навчального процесу. В Україні музейна педагогіка отримала поширення з перших десятиліть ХХ століття, сформувалась традиція екскурсійної та лекцій- ної роботи з дитячою аудиторією. У 1920-х рр. музейник та мистецтвознавець Федір Шміт, роз- виваючи досвід своїх російських колег зі ство- рення дитячих музеїв С. Шацького, Л. Шлегера, А. Зеленка, М. Бартрама, Я. Мексина, сформував власний підхід до музею для дітей. Ф. Шміт вба- чав у музеї майстерню для дітей, освітній про- стір для вивчення психології дитячої творчості. У 1920 р. на базі Першої художньої виставки він організував на основі дитячих робіт Музей ди- тячої творчості11. Такий підхід дозволяв глибше пізнати особливості дитячого сприйняття навко- лишнього світу, їх творчу чуттєвість, а, отже, сприяти їх плідному художньому розвитку. Однак, в 1930-х рр. рух до творчого розвитку осо- бистості не збігався з ідеологією влади, його було перервано і замінено догматами педагогіки спря- мованої на формування слухняного виконавця. Лише в 1960-х рр., коли зросла соціальна роль музеїв у суспільстві, стали помітні тенден- ції повернення погляду музею до відвідувачів, роботі з аудиторією почала приділятись особ- лива увага, музейна педагогіка отримала новий поштовх до розвитку. Теоретичні та практичні питання нової наукової дисципліни опинилися в центрі уваги науково-дослідних центрів, які по- чали відкриватися, головним чином, у Німеч- чині: Зовнішня служба державних музеїв Прус- ської культурної спадщини в Західному Берліні, Робоча група музейної педагогіки в Східному Берліні, Зовнішня служба Кельнських музеїв, Художньо-педагогічний центр Німецького на- ціонального музею в Нюрнберзі, Музейно-педа- гогічний центр в Мюнхені12. Предмет музейної педагогіки значно поглибився, і в дискусіях про- відні західнонімецькі музеєзнавці Р. Ромедер, А. Кунц, В. Клаузевіц тісно пов’язували її з дослідницькою, експозиційною, збиральною ро- ботою13, грунтовніше почали вивчатись освітньо- виховні аспекти музейної комунікації. Обгово- рення фахівців щодо місця музейної педагогіки в науковому просторі були корисними для фор- мування її як наукової дисципліни. В Україні, яка перебувала в радянському полі комуністичної диктатури, поняття «музейна педагогіка» починає входити до наукового обігу з 1980-х рр. Публічне визнання музейної педа- гогіки, як важливого напряму музейної діяль- ності, музеєзнавцями А. Разгоном, М. Бахтіним, Є. Конуховою, А. Ломуновою активізувало до- слідницькі пошуки в даному напрямі. Музей- ники зосередилися на проблемах розгортання музейного діалогу та формування музейної куль- тури відвідувачів, яка виявлялася в музейному ставленні особистості до дійсності та відобра- жала її ціннісну систему14. Музеї започатковували нові форми роботи з учнями: лекції, екскур сійні маршрути, гуртки, тематичні вечори. Зокрема, в 3’2019Руслана Маньковська К Р А Є З Н А В С Т В О 242 10 Музейная педагогика за рубежом / сост. и ред. М.Ю. Юхневич. М. : MUSEUM PRO, 1997. 73 с. 11 Кардаш Н.В. Музейна педагогіка: ретроспективний аналіз // Педагогічні науки. Збір. наук. праць. Вип. 125. К., 2015. С. 49–54; Медведева Е.Б. Музейная педагогика в Германии и России: История и современность: учебное пособие / Е.Б. Медведева. М. : АПРИКТ, 2003. – 92 с. 12 Гончарук Т. Що таке музейна педагогіка. Досвід Німеччини. URL: http://www.gurt.org.ua/blogs/ Тетяна%20Гончарук/1300/ 13 Гнедовский М.Б., Дукельский В.Ю. Музейная коммуникация как предмет музееведческого исследова- ния// Музей – культура – общество; СПб. науч. тр. М., 1992. С. 24–27. 14 Столяров Б.А.Музейная педагогика: история, теория, практика: учеб. пособ. для студентов / Б.А. Сто- ляров. М. : Высшая школа, 2004. 216 с. Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку 243 той час у Державному історико-культурному за- повіднику на Хортиці, як і в інших музейних за- кладах України, була розроблена комплексна про- грама «Заповідник-школі», розрахована для учнів 1-10 класів, з переліком екс курсій та лекцій від- повідно до навчальних предметів15. На початку 1990-х рр. в умовах незалеж- ності України відбулися зміни в музейній галузі. У закладах замість політико-просвітницької ро- боти з її ідеологічними штампами та шаблонами розгорнулась культурно-освітня діяльність, спря - мована на передачу культурних смислів, об’єк- тивне висвітлення історичних подій та явищ. Модернізувалися форми роботи з відвідувачами, з’явилися нетрадиційні формати музейної кому- нікації. Сучасні музеї і школи тісно співпрацю- ють у напрямку формування в молодої людини здібності працювати з першоджерелом, спосте- рігати за процесами матеріального світу, розви- вати художньо-естетичні навики. В Україні, де напрацьовано значний досвід роботи з дітьми та молоддю, нині музейна педа- гогіка набирає обертів16. Такі педагогічні прин - ципи, як систематичність, наочність, науковість, доступність плідно використовуються в музей- ній діяльності. Питання музейної педагогіки постійно обговорюються музейною та педаго- гічною спільнотою. Зокрема, ця тема була в цен- трі уваги учасників Першого – Четвертого Всеукраїнських музейних фестивалів (2005, 2008, 2011, 2015 рр.), ініціатором та організато- ром яких виступив колектив Національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького. Фа- хівці закладу запроваджують спеціальні про- світницькі багатопрофільні програми «Музей і діти», «Музей школі» для різних категорій дітей, спрямовують зусилля на формування му- зейної культури, вироблення певної системності у відвідинах закладу, розширення комунікацій- ного середовища між музеєм і школою17. У шко- лах проводяться Дні і тижні музею, пересувні тематичні виставки, пізнавально-розвиваючі заняття та дидактичні ігри, конкурси дослід- ницьких робіт. У музеї створено інтерактивний «Дитячий музейний центр» із спеціальною екс- позицією для різних вікових дитячих груп, де застосовуються ігрові, театралізовані заходи, комп’ютерна техніка та гуртки-студії, удоскона- люється робота гуртків, клубів з краєзнавства, народознавства, літературознавства. Скажімо, цікавою формою музейного виховання стала ди- тяча студія з ліплення «Жива глина», де музей- ний експонат оживає в руках дитини через при- родний матеріал. Музей запровадив «Сімейний музейний абонемент», розрахований на відвіду- вання закладу родиною протягом року18. Сис- темне налагодження діалогу музею з підростаю- чим поколінням, формування у дітей та молоді культури відвідування музейних закладів забез- печує міцні контакти на майбутнє, і, що важ- ливо, позитивно впливає на соціокультурний простір у країні. Оригінальна праця «Ми мандруємо музеєм. Путівник по Національному історичному музею ім. Д. І. Яворницького для батьків та дітей» за авторством музейників Н. І. Капустіної та С. В. Івлевої узагальнює багаторічний досвід роботи музею з відвідувачами різних вікових категорій19. У Чернівецькому обласному худож- ньому музеї розроблено календарно-тематичні плани для шкіл в рамках програми «Художній музей школі», де передбачені пересувні вис- тавки, тематичні екскурсії, лекції з відеорядом, перегляд фільмів на мистецьку тематику, День «Музей у школі», День «Школи у музеї» під час канікул20. 15 Лисенко Т.М. Музейна педагогіка та перспективи розвитку. URL: https://virtkafedra.ucoz.ua/elgurnal/ pages/vyp9/lysenko.pdf 16 Капустіна Н.І. Деякі аспекти роботи з музейною аудиторією (з досвіду роботи Дніпропетровського історичного музею ім. Д. І. Яворницького) // Сучасний музей: між скарбницею та підприємством. Матеріали Міжнародної конференції 8 жовтня 2006 р., м. Чернівці. Львів, 2008. С. 99–102; Щербак Д. Становлення і розвиток музейної педагогіки в Україні. 231 с. 17 Капустіна Н.І., Івлева С.В. Ми мандруємо музеєм. Путівник по національному історичному музею ім. Д. І. Яворницького для батьків та дітей. Дніпропетровськ, 2011. С. 4–6. 18 Капустіна Н.І. Деякі аспекти роботи з музейною аудиторією (з досвіду роботи Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). С. 99–102. 19 Капустіна Н.І., Івлева С.В. Ми мандруємо музеєм. 213 с. 20 Чернівецький обласний художній музей. URL: http://artmuz.cv.ua/ У сучасних умовах музейна педагогіка вхо- дить в коло діяльності не лише музейних та на- вчальних закладів, цей напрям поступово охоп- лює наукові, державні установи та громадські організації. Незважаючи на те, що в Україні від- сутня загальнодержавна науково-координаційна інституція з музеєзнавства, яка, безперечно, включала б підрозділ з музейної педагогіки, натомість важлива об’єднуюча роль в музей- ному просторі України належить Педагогічному музею України Національної академії педагогіч- них наук України, який проводить активну ро- боту з координації музейного життя в Україні та спрямовує свої зусилля на створення Асоціації керівників музеїв при навчальних закладах Ук- раїни. Активно працюють в напрямі музейної педагогіки кафедри з музейної проблематики в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київському національному університеті культури і мистецтв, Харківській державній академії культури, Східноєвропей- ському національному університеті імені Лесі Українки, Львівському національному універси- теті імені Івана Франка. Питання музейної педа- гогіки висвітлюють науковці в своїх дисертацій- них дослідженнях зі спеціальності 26.00.05 – музеєзнавство. Пам’яткознавство, яка відкрита при Центрі пам’яткознавства Національної ака- демії наук України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури і Східноєв- ропейському національному університеті імені Лесі Українки. Внесок у розробку музейно- освітньої тематики здійснюють співробітники обласних інститутів післядипломної педагогіч- ної освіти в Києві, Кропивницькому, Луцьку, Сумах, Рівному. Значну роботу в освітньо-музейному на- прямі проводить Український державний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти та науки України, який має свої обласні підрозділи. Центр активно опікується музеями при навчальних закладах, ініціює та здійснює освітні проєкти із залученням музейного сег- менту, популяризує музейні колекції, видає ін- формаційно-довідкову літературу, путівники та каталоги шкільних музеїв України. Про актуальність музейництва в Україні та музейної педагогіки, зокрема, засвідчує зацікав- леність музеями з боку громадських організацій та благодійних фондів. Низка музейних проєктів здійснена за підтримки програми «Розвиток музейної справи» Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000», за сприяння Міжнарод- ного проєкту з розвитку музеїв та музейних мереж «Матра / Музеї України» організовано тренінгові програми та навчальні семінари «Ос- вітні програми в музеї». Музей, як специфічний заклад, через пред- мети-оригінали відкриває перед глядачем істо- ричні епохи, переносить відвідувача в іншу за часом атмосферу, змушує не лише сприймати ін- формацію, але і осмислити її, проаналізувати, провести паралелі, сформувати власні висновки. Музейне середовище сприяє розвитку критич- ного мислення. Щоб ефективно реалізувати про- світницькі функції, музей повинен зацікавити глядача відомостями про свою діяльність, запро- понувати формат співпраці, який буде зручний і цікавий відвідувачу. Ефективно освітньо-виховний потенціал му- зеїв проявляється в краєзнавчій роботі. Участь учнів у пошукових експедиціях рідним краєм, збір матеріальних і духовних пам’яток з історії та культури своєї малої батьківщини, запис свід- чень очевидців історичних подій розвивають 3’2019Руслана Маньковська К Р А Є З Н А В С Т В О 244 15 Лисенко Т.М. Музейна педагогіка та перспективи розвитку. URL: https://virtkafedra.ucoz.ua/elgurnal/ pages/vyp9/lysenko.pdf 16 Капустіна Н.І. Деякі аспекти роботи з музейною аудиторією (з досвіду роботи Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького) // Сучасний музей: між скарбницею та підприємством. Матеріали Міжнародної конференції 8 жовтня 2006 р., м. Чернівці. Львів, 2008. С. 99–102; Щербак Д. Становлення і розвиток музейної педагогіки в Україні. 231 с. 17 Капустіна Н.І., Івлева С.В. Ми мандруємо музеєм. Путівник по національному історичному музею ім. Д. І.Яворницького для батьків та дітей. Дніпропетровськ, 2011. С. 4–6. 18 Капустіна Н.І. Деякі аспекти роботи з музейною аудиторією (з досвіду роботи Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького). С. 99–102. 19 Капустіна Н.І., Івлева С.В. Ми мандруємо музеєм. – 213 с. 20 Чернівецький обласний художній музей. URL: http://artmuz.cv.ua/ Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку 245 пізнавальні можливості підростаючого поко- ління. Поповнені ними фонди місцевих музеїв, або створені експозиції шкільних, підготовлені екскурсії та туристичні маршрути краєм, органі- зовані тематичні заходи формують в учнів, окрім дослідницьких навиків, критичне мислення, вміння обґрунтувати власну точку зору. У контексті завдань музейної педагогіки- важливе місце відведено музеям при навчальних закладах, які можна розглядати як творчі лабо- раторії з вироблення в підростаючого покоління здатності до самостійних суджень та відсте- ження причинно-наслідкових зв’язків, вихо- вання історичної свідомості та морально-етич- них ціннісних орієнтацій, застосування різних видів практичної пошуково-дослідницької та творчої діяльності. В Україні створена та діє розлога мережа таких музеїв, яка нараховує більше чотирьох тисяч закладів у освітній галузі. На державному рівні сформовано нормативно-правову базу. Зок- рема, з метою удосконалення змісту, форм та засобів музейної, краєзнавчої, науково-дослід- ницької, художньо-естетичної та природоохо- ронної роботи наказом від 22.10.2014 № 1195 Міністерства освіти і науки України затвер- джено «Положення про музеї при дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно- технічних навчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України». У ньому підкреслюється, що своєрід- ний динамічний та інтерактивний освітній про- стір таких осередків має сприяти залученню молоді до краєзнавчої, науково-дослідницької, художньо-естетичної та природоохоронної ро- боти, вивченню історико-культурних та природ- них надбань рідного краю, поглибленню загаль- ноосвітньої та допрофесійної підготовки молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, за- лученню молоді до формування, збереження та раціонального використання Музейного фонду України21. Системна синергія освітньо-музейного про- стору модернізує навчально-виховний процес, ефективно відображається на людинотворчій місії галузі освіти та музею. Основні концепту- альні положення музейної педагогіки спрямо- вані на заглиблення молоді у навчальний процес, урізноманітнення його форм та методів, залу- чення інноваційних технологій, формування на- ціонально-свідомих громадян країни. Важливо зауважити, що музеї при навчальних закладах мають тісно співпрацювати з державними му- зеями, науковими установами, налагоджувати контакти з фахівцями з проблем за профілем музею для поглиблення тематичного змісту екс- позиційно-виставкової та пошуково-дослідниць- кої діяльності, удосконалення музейницьких практик. Музейна педагогіка, як технологія освітньо- виховного процесу, через свої специфічні засоби подає музейну інформацію, методами музейної комунікації сприяє засвоєнню знань, отриманню вмінь та навичок інтелектуальної діяльності, творчо розвиває учасника комунікації, допома- гає в змістовному проведенні дозвілля. Заува- жимо, що насьогодні в музеях відсутня посада музейного педагога, тому заклади змушені са- мостійно, виходячи з власного досвіду роботи, готувати фахівців даної спеціалізації. Для цього музейники налагоджують співпрацю з навчаль- ними закладами, зокрема в Національному музеї, Музеї історії релігії та Історичному музеї у Львові проводять «Урок музейних працівників для школярів». Водночас музейна педагогіка має врахову- вати особливості підходу до юного відвідувача з тим, щоб зустріч з музеєм була для нього зміс- товна і захоплююча. Для цього необхідно визна- чити конкретну мету відвідування закладу, по- передньо ознайомити учнів з темою, відбір музейних предметів має відповідати їхнім віко- вим особливостям, а результатом має стати їхня самостійна творча робота. Так освітній процес в умовах музейного середовища буде плідним, сприятиме зростанню в молоді музейної куль- тури. Варто зупинитись на формуванні музейної культури та традиції входження в музейний про- стір відвідувача в Україні, які мають свої історичні особливості. У зарубіжних музеологів існує таке поняття, як «людина музейного типу», яке враховує рівень освіти особи, достаток і, головне, її досвід ознайомлення з музеями із 21 Положення про музеї при дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних на- вчальних закладах, які перебувають у сфері управління Міністерства освіти і науки України // Законодавство України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1415-14 дитинства. Культура відвідування музеїв форму- ється з раннього віку людини. Український відвідувач довгі десятиліття був заручником дер- жавного підходу до музеїв як ідеологічних за- кладів. У більшості випадків перше знайомство з музеєм для юних відвідувачівбуло примусо- вим, сімейне відвідування музеїв майже не прак- тикувалось, до того ж заполітизований зміст екс - курсії з акцентом «на досягненнях та перевагах соціалізму» не викликали в аудиторії особливо- гобажання знову прийти до музею. Сьогодні музейні заклади позбавляються ідеологічних штампів та трафаретів і, що важливо, поверта- ються до зацікавлень відвідувача. Мусимо констатувати, що, на жаль, відвіду- вання музеїв ще не стало важливою потребою в українському суспільстві. Дослідження музей- ної аудиторії доводить, що з опитаних столичних мешканців 88% осіб ходили до музеїв у дитин- стві, з них 74% прийшли до музею організовано з класом. Зауважимо, що 33% киян дитячий «музейний» досвід відвернув їх від музеїв, оче- видно, перші враження від музею залишили не- гативний осад. Окрім музеїв при навчальних закладах нині отримали бурхливий розвиток дитячі музеї та на- укові музеї для учнів. Зарубіжний досвід подає нам приклади запровадження спеціальних музеїв для дітей у США, Швеції, Німеччині, де до - шкіль нята мають можливість зустрітися в музеї з улюб леними казковими героями, переглянути виставу, придбати дитячу книжку, сувенір, іграшку, взяти участь у творчих заняттях22. Фа- хівці умовно виділяють європейську і американ- ську моделі дитячих музеїв. Основним у першій моделі є музей, друга – створює ігровий простір для дитини. Дитячі музеї, поєднавши процес піз- нання, гру та дозвілля, окрім оновлення освіт- ньої системи виконують важливе завдання із формування музейної культури у дітей. В Україні дитячі музеї відсутні, хоч роботу з дошкільнятами музеї активно проводять, задіюючи малят з 3-х річного віку. Цікаві про- грами для дітей пропонують Національний музей літератури України, Історико-меморіаль- ний музей Михайла Грушевського в Києві. Музично-меморіальний музей Соломії Кру- шельницької у Львові організовує екскурсії, вра- ховуючи інтереси і батьків. Нетішинський мі- ський краєзнавчий музей запровадив проект «Музей для дошкільника». Миколаївський об- ласний краєзнавчий музей для маленьких відві- дувачів видав буклети з малюнками дітей, їхніми оповіданнями про музей. Лише розгортається в Україні науково-тех- нічне музейництво для підростаючого поко- ління. Уперше такі музеї з’явилися в 1960-х рр. у США. Поштовхом до їх появи став розвиток космічних технологій. Відкриваються музеї у Бостоні, Сан-Франциско. У них учнів ознайом- люють з науковими теоріями через досвід і екс- перимент. З 2006 р. у Чехії діє науковий центр «Техманія», в якому розвиваються традиції науково-технічної освіти дитячих музейних установ, пропонуються тематичні експозиції, присвячені науці та техніці23. В Україні отримав широке визнання серед юнацької аудиторії Музей популярної науки і техніки «Експериментаніум». Як зазначають му- зейники: це місце, де наука стає цікавою. Понад 300 інтерактивних експонатів занурюють відві- дувача в світ науки і техніки. Зазначимо, що у науково-педагогічних колах Києва розробля- ється проєкт Музею науки для молоді. Теоретичні засади актуальності музейних закладів для підростаючого покоління обґрун- товують фахівці з музейної педагогіки. Зок- рема, доктор педагогічних наук із Санкт-Петер- бурга, професор Б.А. Столяров стверджує, що музейно-педагогічний процес формується на педагогічних принципах інтерактивності, комплексної взаємодії чуттєвого, логіко-аналі- тичного, психомоторного сприйняття, коорди- нації дій музейного працівника, педагога та юного глядача. Водночас означений процес ґрунтується на гуманістичних принципах осо- бистісної орієнтації та духовних потребах юного відвідувача, його індивідуальних та ві- 3’2019Руслана Маньковська К Р А Є З Н А В С Т В О 246 22 Коссова И.М. Музей. Образование. Культура. Процессы интеграции // Институт переподготовки работников искусства, культуры и туризма Российской федерации. Сборник трудов творческой лаборатории «Музейная педагогика» кафедры музейного дела. Вып. 2. М., 1999. 157 с; Фесенко Г., Иванова С., Подкапаева Л. Времён связующая нить. Музейная педагогика // Дошкольное воспитание. 2008. № 6. С. 81–83. 23 Валенкевич О.В. Культурно-освітні засади діяльності чеських музеїв (на прикладі «Наукового центру «Техманія» у місті Плзень») // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педаго- гічні науки. 2017. Вип. 3. С. 39–44. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2017_3_9 Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку 247 кових особливостях, активній участі в музей- ному освітньому процесі24. Ефективність застосування музейно-педаго- гічних технологій вимагає спеціальної методики проведення занять, включає використання дидак - тичних методів та прийомів. Українські музей- ники володіють такими авторськими методиками, як «занурення» в історичну епоху з візуальним і чуттєвим сприйняттям певних подій та явищ, мо- делювання з уявним відтворенням історичних ситуацій. Також застосовуються музейно-педаго- гічні методи: рольове «прожиття» історичних та культурних подій, інформаційний, продуктивний, репродуктивний, дослідницький, реконструкції, порівняльних аналогій, асоціативний, порівняль- ного аналізу, випереджувального заохочення25. Український дослідник музейної педагогіки зі Львова О.В. Караманов виділяє декілька му- зейно-педагогічних аспектів заняття з викорис- танням музейної експозиції: показ музейних предметів; коментування з акцентом на особли- востях музейного експонату та пов’язаних з ним подій; реконструкція подій через музейний на- ратив; локалізація подій у певному місці; порів- няння ознак об’єктів різних історичних епох; цитування історичних документів як інформа- ційних джерел конкретної істричної події26. Усі напрацьовані методи музейних практик потребують індивідуального підбору до окремої категорії відвідувачів, налагодження конструк- тивного діалогу з якими забезпечить результатив- ність процесу передачі інформації засобами му- зейної експозиції. Розширенню можливостей музейної педагогіки сприяє залучення інновацій- них технологій, зокрема, Інтернет-мережі. Багато музеїв на своїх сайтах започаткували інтерак- тивне відвідування експозиції, віртуальні екскур- сії музеєм. Білоруська викладачка інформатики І.О. Морозова наголошує на необхідності засто- совувати методи музейної педагогіки у віртуаль- ному музеї, що значно допоможе учневі з відда- лених від музейних центрів районів країни в пізнавально-розважальній формі знайомитися з музейними цінностями, розвивати власні творчі здібності та інтелектуальні можливості. Через діалоги з музейними педагогами, долучення до віртуальних форм музейних практик віртуальний музей має розвивати освітньо-виховні функції, як і його прототип, створювати віртуальні навчальні екскурсії, інтегровані в шкільні програми27. За- провадження новітніх технологій в музейній пе- дагогіці має мати державну підтримку для роз- робки інтерактивних форм віртуальної музейної педагогіки. Зважа ючи на потенційні можливості музейної педагогіки, увага державних органів до музейних закладів, їхніх педагогічних програм сприятиме інтелектуальному та творчому роз- витку особистості, вихованню в неї любові до Батьківщини, бережливого ставлення до культур- ного над бан ня власної держави. Для створення єдиного освітнього простору з системою новітніх методів та засобів для розши- рення сприятливих умов та можливостей для все- бічного розвитку молодої людини у відкритому освітньому просторі столиці та забезпечення про- фесійного вдосконалення педагогів у Києві була запроваджена Міська комплексна цільова про- грама «Освіта Києва. 2019–2023 роки» і як її скла- дова – «Позашкільна освіта», в рамках якої запро- поновано проєкт з музейної педагогіки28. Загальновідомо, що освіта, яка ґрунтується лише на професійних компетентностях, без вихов - них ідеалів не зможе забезпечити належний роз- виток і прогрес держави. Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості в мо- лодого покоління мусить здійснюватися насам- 24 Столяров Б. Музейная педагогика. История, теория, практика: Учеб. пособие / Б.А. Столяров.М.: Выс- шая школа, 2004. С. 106–108. 25 Самсакова І. В. Виховання особистості учня засобами музейної педагогіки // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. 2015. Вип. 68. С. 119–123.URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/znppn_2015_68_22 26 Караманов О. Музейна педагогіка в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / О.В. Ка- раманов // Освіта та педагогічна наука. 2012. № 3 (152). С. 5–12. 27 Морозова И. А. Музейная педагогика в сети. Взгляди з провинции // Конгресс конференций. URL: http://ito.edu.ru/2003/IX/IX-0-3446.html 28 Міська комплексна цільова програма «Освіта Києва. 2019–2023 роки» // Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). URL: https://don. kyivcity.gov.ua/content/osvita-kyieva.html перед на історичному досвіді, історико-культур- ній спадщині, досягненнях попередніх поколінь, з якими юний дослідник може ознайомитися за- собами музейної педагогіки, яка спрямована на дієву взаємодію музею та юних відвідувачів, встановлення тривалих і різноманітних контактів з ними. З цією метою в музеях діють новаторські дитячі програми і учні отримують інший досвід. Шкільні екскурсії зазнали змін: сценарії стали гнучкими, вагому роль у них посіло спілкування, з’явилися нові смислові акценти. Саме з метою реалізувати педагогічний по- тенціал музеїв у освітньому просторі Києва, за- собами музейної педагогіки ефективно впливати на освітньо-виховний процес, сприяти активіза- ції творчих здібностей учнівської молоді, розви- вати її пошукову та дослідницьку діяльність, в умовах музейного середовища формувати в підростаючого покоління елементи наукового знання, світоглядні цінності, національну свідо- мість, в контексті реформування системи освіти України формувати сучасну особистість як «людину музейного типу», педагоги Київської Малої академії наук учнівської молоді спільно з науковцями Інституту історії України НАНУ та Національної спілки краєзнавців України за підтримки Департаменту освіти і науки виконав- чого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) був розробле- ний проєкт з музейної педагогіки. Учасниками його стали музейні заклади Києва, наукові уста- нови, заклади вищої та загальної середньої освіти, Національні та наукові бібліотеки. Партнерську підтримку здійснюють Педагогічний музей Ук- раїни, Львівський університет імені Івана Франка, Київський університет імені Бориса Грін ченка, Національний історико-культурний заповідник «Києво-Печерська Лавра», Національний запо- відник «Софія Київська», Національний музей літератури України29. Розроблений освітньо-культурологічний про- єкт «Музейна педагогіка в культурно-освітньому просторі Києва: досвід, проблеми, перспективи» пропонує учнівській молоді проведення в музей- ній експозиції з пізнавальною метою навчально- освітньої діяльності для отримання спеціальної інформації, здійснення досліджень з використан- ням музейних фондів та бібліотеки, отримання інтелектуально-творчого відпочинку. Його завданнями стали: створити в музей- ному середовищі спільно з учительськими колек- тивами, педагогічними керівниками, науковцями та музейниками сприятливі умови для отри- мання учнями науково-дослідницьких навиків систематичного наукового пошуку, інтелекту- ально-дослідницької діяльності; застосовувати музейно-інноваційні педагогічні технології для поглиблення навчально-освітньої та дослідниць- кої діяльності учнів; зміцнити на основі нова - торських музейно-освітніх програм взаємодію навчальних закладів та музею, співпрацю в ство- ренні засад методичної роботи; удосконалити до- слідницько-експериментальну роботу вихованців МАН із використанням автентичних пам’я ток на- укових фондів та бібліотек музеїв; сприяти учнів- ській молоді в оволодінні навиками підготовки та проведення тематичних екскурсій, лекцій, майс- тер-класів, просвітницьких заходів та інших форм музейної діяльності; інтегрувати музейниц- тво в процес особистісного творчого розвитку, виховання та організації дозвілля підростаючого покоління, його професійної орієнтації. Проєкт було презентовано 24 квітня 2019 р. у приміщенні Національного музею літератури України. У заході взяли участь науковці, музей- ники, освітяни Києва, представники органів міс- цевого самоврядування, громадських організа- цій та засобів масової інформації. На зустрічі фахівців директор КПНЗ «Київська мала акаде- мія наук учнівської молоді» Ірина Поліщук на- голосила на стратегії розвитку сучасної освіти, заступник директора Національного музею літе- ратури України Раїса Сєннікова розповіла про досвід роботи колективу музею з учнівською мо- лоддю, головний спеціаліст відділу позашкіль- ної освіти Департаменту освіти і науки виконав- чого органу Київської міської ради Олександр Сергієв відзначив роль Міської програми для розвитку освітнього простору міста. Презентуючи проєкт, заступник голови На- ціональної спілки краєзнавців України, провід- ний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, доктор історичних наук Руслана Маньковська зупинилася на інтеграції інновацій- них педагогічних технологій та музейних прак- тик в пізнавально-навчальний кластер поза- шкільної освіти для творчого розвитку та виховання особистості, формування «людини 3’2019Руслана Маньковська К Р А Є З Н А В С Т В О 248 29 Поточний архів Національної спілки краєзнавців України. Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку 249 музейного типу». Завідувач відділу навчально- виховної роботи КПНЗ «Київська Мала академія наук учнівської молоді»Лариса Карчина роз- крила шляхи і можливості реалізації проєкту. У дискусії, що розгорнулася під час обгово- рення проєкту, взяли участь генеральний дирек- тор Національного заповідника «Софія Київ- ська», заслужений працівник культури України, заступник голови Всеукраїнської асоціації музеїв та заповідників України Неля Куковальська, ди- ректор Педагогічного музею України Олександр Міхно, доцент кафедри історичної та громадян- ської освіти Інституту післядипломної педагогіч- ної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук Оксана Матвійчук, проректор з науково-педагогічної ро- боти (корпоративне управління) ВНЗ Універси- тету економіки та права «КРОК», кандидат пси- хологічних наук, доцент Наталія Наконечна, віце-президент Всеукраїнської громадської орга- нізації «Ліга культури» Віра Зоц, директор спе- ціалізованої школи І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 85 міста Києва Те- тяна Федунова. Виступаючі позитивно оцінили основні положення проєкту, відзначили його ак- туальність та важливість для сучасної учнівської молоді, поділилися напрацьованим досвідом з музейної педагогіки, висловили пропозиції щодо необхідності налагодження координації в діяль- ності навчальних закладів та музеїв Києва, уріз- номанітнення форматів цієї співпраці тощо30. Розроблено інформаційно-методичний наві- гатор та «дорожню карту» запровадження про- єкту в музейних закладах, закладах вищої і за- гальної середньої освіти Києва, передбачається проведення науково-практичного семінару «Пе- дагогіка дитинства: нове життя традиційних методик навчання і виховання в музейних прак- тиках», соціально-педагогічного проєкту «Педа- гогіка позитиву музейному просторі. Тематич- ний дискусійний клуб», проєктування музейного простору та створення музейно-педагогічних програм. У проєкті окреслено форми учнівських практик в музейному просторі, зокрема науково- дослідницька діяльність, розробка пізнавально- освітніх маршрутів у місті Києві, створення уч- нівської музейної карти столиці, приділено увагу комунікаціям в рамках проєктуз музейними за- кладами та школами міста Києва, проблемі інк- люзії в музейному просторі столиці. До інформаційно-методичного навігатора ввійшли, зокрема, соціально-педагогічний проєкт «Педагогіка позитиву в музейному просторі», тематичні дискусійні клуби: «Лідери музейної справи», «Інклюзивні програми доступного музею», «Колекція вражень: Україна у світовій спадщині», науково-практичні конференції «Му- зейна педагогіка в соціокультурному просторі Києва», «Музейна педагогіка: традиції та іннова- ції», круглі столи «Впровадження музейної педа- гогіки в освітню систему київських шкіл», «Музейна педагогіка в позашкільній освіті», педагогічні читання «Інклюзія в музейному про- сторі», «Електронний інформаційний ресурс «Музейна педагогіка» в Україні», семінари«Гума- нізм та патріотизм в методиках українських пе- дагогів А. Макаренка та В. Сухомлинського», «3d комунікації та 3d інтернет в освіті». Тематика на- уково-методичних заходів спрямована на узагаль- нення міжнародного та українського досвіду з музейної педагогіки, дослідження актуальних пи- тань запровадження музейних практик в освітній простір Києва, зокрема інноваційних технологій, накреслення перспектив означеної проблематики. Результатами проєкту має стати сформована науково-методологічна основа та програмний су - провід напряму «Музейна педагогіка», створення освітньо-музейного простору Києва із залученням навчальних закладів та національних, державних, відомчих музеїв, маркетингової стратегії для про- моції та комунікації проєкту, впровадження в нав чальних закладах на загальноміському рівні «Музейного дня», сформуваний інноваційний музейний простір, включаючи і віртуальний, для освітньої, науково-дослідницької роботи з по- шуку, опрацювання музейних джерел, вивчення автентичних пам’яток історії, культури та при- роди, отримання досвіду екскурсійної та лекцій- ної діяльності в музеї, постановка питання про впровадження в музейних закладах посади му- зейного педагога, розробка Стратегії розвитку напряму «Музейна педагогіка» в Києві на 2020- 2030 рр. Підготовка і втілення культурно-освіт- нього проєкту з музейної педагогіки в Києві за 30 Маньковська Р.В. Освітньо-культурологічний проєкт «Музейна педагогіка в культурно-освітньому про- сторі Києва: досвід, проблеми, перспективи» // Національна спілка краєзнавців України. URL: http://nsku. org.ua/?p=13438 участю педагогів, науковців, музейників та за під- тримки органів міської влади засвідчує як акту- альність та перспективність розвитку музейної педагогіки в українському музейництві, так і суспільна важливість її для формування молодого покоління в умовах сучасних викликів. Отже, музейна педагогіка, як комплексна між - дисциплінарна галузь науки, ефективно впливає на педагогічний процес передачі історико-куль- турного досвіду в умовах музейного середовища, допомагає в навчально-виховній роботі освітніх закладів. Як інноваційна модель31 інтелектуаль- ного розвитку молоді, музейна педагогіка через автентичні пам’ятки, як наочні предмети освіт- нього процесу, сприяє активізації творчих здіб- ностей учнів, розвиває їх пошукову та дослід- ницьку діяльність, формує світоглядні цінності та шанобливе ставлення до набутків попередніх поколінь.Ефективність запроваджених музейно- освітніх технологій, що ґрунтуються на викорис- танні музейних артефактів, їх різноманітність дозволяють стверджувати, що музейна педаго- гіка володіє значним пізнавальним потенціалом, здатна модифікувати інноваційні формати в на- вчальному процесі, активно затребувана в соціо- культурному просторі України та світу. 3’2019Руслана Маньковська К Р А Є З Н А В С Т В О 250 Valenkevych O. V. (2017). Kulturno-osvitni zasady diialnosti cheskykh muzeiv (na prykladi «Naukovoho tsentru «Tekhmaniia» u misti Plzen»). Visnyk Zhytomyr- skoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka. Pedahohichni nauky. Vyp. 3. S. 39–44. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/VZhDUP_2017_3_9.[in Ukrainian] Haida L. A. (2009). Muzei u navchalnomu za- kladi. K.: Shk. svit, 128 s. (Biblioteka «Shkilnoho svitu»). [in Ukrainian] Haida L. A. (2012) Muzeina pedahohika: poshuk optymalnoi modeli. Metodolohichni zasady istoryc- hnoi osvity v konteksti profilizatsii starshoi shkoly: materialy Vseukrainskoi naukovo‐ metodychnoi kon- ferentsii (Kirovohrad, 21–22 zhovtnia 2010 r.). Kiro- vohrad: Vydavnytstvo KOIPPO imeni Vasylia Suk- homlynskoho. S. 243–249. [in Ukrainian] Haida L. A. (2012). Muzeino-pedahohycheskye tsentrы Ukraynы: opыt y perspektyvы razvytyia. Vopro - sы muzeolohyy. № 2 (6). S. 179–186. [in Ukrai nian] Hnedovskyi M. B., Dukelskyi V. Yu. (1992). Mu- zeinaia kommunykatsyia kak predmet muzeevedches- koho yssledovanyia. Muzei – kultura – obshchestvo: SPb. nauch. tr. M. S. 24–27. [in Russian] Hohyberydze H. M. (2007). Formyrovanye mu - zeinoi pedahohyky. Prepodavanye ystoryy v shko le. № 8 S. 9–17. [in Russian] Honcharuk T. Shcho take muzeina pedahohika. Dosvid Nimechchyny. URL: http://www.gurt.org.ua/ blogs/Tetiana%20Honcharuk/1300/. [in Ukrainian] Hokhstrat Els, Hein Anemari Vels. (2015). Teoriia navchannia Devida Kolbi v muzei. K.: Muzeinyi pro- stir. 96 s. [in Ukrainian] Hryhorieva A. P. (2005). Sviata spadshchyna (Oh- liad muzeiv Zhytomyrshchyny pry navchalnykh zakla- dakh systemy MON Ukrainy). Muzeina sprava na Zhy- tomyrshchyni: istoriia, dosvid, problemy: Naukovyi zbirnyk «Velyka Volyn»: pratsi Zhytomyrskoho naukovo- kraieznavchoho tovarystva doslidnykiv Volyni. T. 33. S. 59–64. [in Ukrainian] Kapustina N. I. (2008). Deiaki aspekty roboty z mu ze inoiu audytoriieiu (z dosvidu roboty Dnipropetrov - skoho istorychnoho muzeiu im. D. I. Yavornytskoho). Suchasnyi muzei: mizh skarbnytseiu ta pidpryiemstvom. Materialy Mizhnarodnoi konferentsii 8 zhovt nia 2006 r., m. Chernivtsi. Lviv. S. 99–102. [in Ukrainian] Kapustina N. I., Ivleva S. V. (2011). My mandru- iemo muzeiem. Putivnyk po natsionalnomu istoryc- hnomu muzeiu im. D. I. Yavornytskoho dlia batkiv ta ditei. Dnipropetrovsk, S. 4–6. [in Ukrainian] Karamanov O. V. (2012). Muzeina pedahohika v konteksti bahato-kulturnoho osvitnoho seredovyshcha v Ukraini. Shliakh osvity. № 2. S. 8–11. [in Ukrainian] Karamanov O. (2012). Muzeina pedahohika v na- vchalno-vykhovnomu protsesi zahalnoosvitnoi shkoly. Osvita ta pedahohichna nauka. № 3 (152). S. 5–12. [in Ukrainian] Kardash N. V. (2015). Muzeina pedahohika: ret- rospektyvnyi analiz. Pedahohichni nauky. Zbir. nauk. prats. Vyp. 125. K. S. 49–54. [in Ukrainian] (2012). Kataloh muzeiv pry navchalnykh zakla- dakh Ukrainy / Upor. L. A. Haida. Kirovohrad: Ly- senko V.F. 136 s. [in Ukrainian] Kossova Y. M. (1999). Muzei. Obrazovanye. Kul- tura. Protsessы yntehratsyy. Ynstytut perepodhotovky rabotnykov yskusstva, kulturы y turyzma Rossyiskoi References 31 Метод моделювання в музейній педагогіці застосовує дослідниця із Кропивницького Гайда Л.А. у праці: Музейна педагогіка: пошук оптимальної моделі // Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи: матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції (Кіровоград, 21–22 жовтня 2010р.). Кіровоград: Видавництво КОІППО імені Василя Сухомлинського, 2012. С. 243–249. Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку 251 federatsyy. Sbornyk trudov tvorcheskoi laboratoryy «Muzeinaia pedahohyka» kafedrы muzeinoho dela. Vыp. 2. M. 157 s. [in Russian] Laskii I. (2009). Kurs «Muzeina pedahohika»: osoblyvosti vzaiemodii shkoly i muzeiu. Mystetstvo ta osvita. № 3. S. 27–30. [in Ukrainian] Lysenko T. M. Muzeina pedahohika ta perspektyvy rozvytku. URL: https://virtkafedra.ucoz.ua/el_gurnal/ pages/vyp9/lysenko.pdf. [in Ukrainian] Mankovska R. V. (2016). Muzei Ukrainy v sus- pilno-istorychnykh vyklykakh ХХ – pochatku ХХІ sto- lit. Lviv: Prostir M. 420 s. [in Ukrainian] Mankovska R. V. (2019). Osvitno-kulturolohic- hnyi proiekt «Muzeina pedahohika v kulturno-osvit- nomu prostori Kyieva: dosvid, problemy, perspek- tyvy». Natsionalna spilka kraieznavtsiv Ukrainy. URL: http://nsku.org.ua/?p=13438. [in Ukrainian] Mariukhno H. V. Yaroshenko O. Yu. (2004). Or- hanizatoru muzeinoi spravy v zakladakh osvity. Meto- dychni rekomendatsii. Poltava. 117 s. [in Ukrainian] Masol L. M. (2016). Mystetstvo: pidruchnyk dlia 8 kl. zahalnoosvit.navch. zakl. Kh.: Folio. 240 s. [in Ukrainian] Medvedeva E. B. (2003). Muzeinaia pedahohyka v Hermanyy y Rossyy: Ystoryia y sovremennost: uc- hebnoe posobye. M.: APRYKT. 92 s. [in Russian] Miska kompleksna tsilova prohrama «Osvita Ky- ieva. 2019–2023 roky» (2019). Departament osvity i nauky vykonavchoho orhanu Kyivskoi miskoi rady (Kyivskoi miskoi derzhavnoi administratsii). URL: https://don.kyivcity.gov.ua/content/osvita-kyieva.html . [in Ukrainian] Mikhno O. (2016). Spadshchyna Vasylia Suk- homlynskoho u vystavkovii diialnosti Pedahohic- hnoho muzeiu Ukrainy. Zbirnyk materialiv IKh Miz- hnarodnoi nauk.-prakt. konf. i ХХIII Vseukr. ped. chytan «Vasyl Sukhomlynskyi u dialozi z suchasnistiu. Shchob u sertsi zhyla Batkivshchyna» (m. Lutsk, 15– 16 veresnia 2016 r.) / Upor. O. Sukhomlynska, P. Oles- hko. Lutsk : Nadstyria. S. 194–198. [in Ukrainian] Morozova Y. A. (2003). Muzeinaia pedahohyka v sety. Vzghliad yz provyntsyy. Konhress konferentsyi. URL: http://ito.edu.ru/2003/IX/IX-0-3446.html. [in Russian] Muzeinaia pedahohyka v nachale ХХ veka. (2013). Pedahohyka. 7 fevralia. URL: https://paida- gogos.com/muzeynaya-pedagogika-chast-ii.html [in Russian] Muzeinaia pedahohyka za rubezhom (1997). sost. y red. M. Yu. Yukhnevych. M.: MUSEUM PRO. 73 s. [in Russian] Norris Linda, Tisdeil Reini. (2017). Kreatyvnist u muzeinii praktytsi / per. z anhliiskoi A. Kostruby, H. Kuzo, O. Omelchuk, Ye. Chervonoho. Kyiv: Vyda- vets Cherednychenko A. M. 192 s. [in Ukrainian] Omelchenko Yu. I. (1981). Shkilni muzei. K.: Ra- dianska shkola. 128 s. [in Ukrainian] Otrokh N. V. (2014). Innovatyka v muzeinii pe- dahohitsi. Pedahohichni nauky. Zb. nauk. prats. Vyp. 118. K. S. 173–181. [in Ukrainian] Piskun S. A. Pedahohichne kraieznavstvo v orha- nizatsii navchalno-vykhovnoho protsesu vyshchoi shkoly. URL: http://eprints.zu.edu.ua/2067/1/ghdru- iohdi.pdf. [in Ukrainian] Polishchuk H. (2004). Ekskursiinyi metod na- vchania. Ridna shkola. № 9. 80 s. [in Ukrainian] Polozhennia pro muzei pry doshkilnykh, zahal- noosvitnikh, pozashkilnykh ta profesiino-tekhnic- hnykh navchalnykh zakladakh, yaki perebuvaiut u sferi upravlinnia Ministerstva osvity i nauky Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/z1415-14. [in Ukrainian] Potochnyi arkhiv Natsionalnoi spilky kraieznav- tsiv Ukrainy. [in Ukrainian] Samsakova I. V. (2015). Vykhovannia osobystosti uchnia zasobamy muzeinoi pedahohiky. Zbirnyk na- ukovykh prats [Khersonskoho derzhavnoho universy- tetu]. Pedahohichni nauky. Vyp. 68. S. 119–123. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/znppn_2015_68_22. [in Ukrainian] Stoliarov B. A. (2004). Muzeinaia pedahohyka: ystoryia, teoryia, praktyka: ucheb. posob. dlia studen- tov. M.: Vыsshaia shkola. 216 s. [in Russian] Udovychenko I. V. (2017). Muzeina pedahohika: teoriia i praktyka: naukovo-metodychnyi posibnyk. K.: Lohos, Natsionalnyi muzei istorii Ukrainy, 72 s. [in Ukrainian] Fesenko H., Yvanova S., Podkapaeva L. (2008). Vremёn sviazuiushchaia nyt. Muzeinaia pedahohyka. Doshkolnoe vospytanye. № 6. S. 81–83. [in Russian] Chernivetskyi oblasnyi khudozhnii muzei. URL: http://artmuz.cv.ua/[in Ukrainian] Shcherbak D. (2014). Rozvytok muzeinoi peda- hohiky. Kraieznavstvo. Heohrafiia. Turyzm. № 20. 29 s. [in Ukrainian] Shcherbak D. (2009). Stanovlennia i rozvytok muzeinoi pedahohiky v Ukraini. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy: zbirnyk naukovykh prats. Vyp. 1. K. – Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M. M. 231 s. [in Ukrainian]

Музейна педагогіка: інноваційна технологія інтелектуального розвитку

Репозитарії

Схожі ресурси