Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука)

У січні 2020 р. світова математична громадськість відзначає 100-річчя від дня народження видатного українського математика, знаного у світі фахівця і фундатора потужної наукової школи з теорії наближення, лауреата Державної премії СРСР (1973), Державної премії України в галузі науки і техніки (199...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автори: Самойленко, А.М., Романюк, А.С., Сердюк, А.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:Вісник НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169848
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука) / А.М. Самойленко, А.С. Романюк, А.С. Сердюк // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 68-73. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-169848
record_format dspace
spelling irk-123456789-1698482020-07-03T01:27:17Z Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука) Самойленко, А.М. Романюк, А.С. Сердюк, А.С. Події У січні 2020 р. світова математична громадськість відзначає 100-річчя від дня народження видатного українського математика, знаного у світі фахівця і фундатора потужної наукової школи з теорії наближення, лауреата Державної премії СРСР (1973), Державної премії України в галузі науки і техніки (1994), премії імені М.В. Остроградського НАН України (2000), заслуженого діяча науки і техніки України (2000), доктора фізико-математичних наук (1964), професора (1965), академіка НАН України (1997) Миколи Павловича Корнєйчука. 2020 Article Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука) / А.М. Самойленко, А.С. Романюк, А.С. Сердюк // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 68-73. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169848 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Події
Події
spellingShingle Події
Події
Самойленко, А.М.
Романюк, А.С.
Сердюк, А.С.
Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука)
Вісник НАН України
description У січні 2020 р. світова математична громадськість відзначає 100-річчя від дня народження видатного українського математика, знаного у світі фахівця і фундатора потужної наукової школи з теорії наближення, лауреата Державної премії СРСР (1973), Державної премії України в галузі науки і техніки (1994), премії імені М.В. Остроградського НАН України (2000), заслуженого діяча науки і техніки України (2000), доктора фізико-математичних наук (1964), професора (1965), академіка НАН України (1997) Миколи Павловича Корнєйчука.
format Article
author Самойленко, А.М.
Романюк, А.С.
Сердюк, А.С.
author_facet Самойленко, А.М.
Романюк, А.С.
Сердюк, А.С.
author_sort Самойленко, А.М.
title Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука)
title_short Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука)
title_full Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука)
title_fullStr Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука)
title_full_unstemmed Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука)
title_sort видатна постать у теорії наближення хх століття (до 100-річчя від дня народження академіка нан україни м.п. корнєйчука)
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2020
topic_facet Події
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/169848
citation_txt Видатна постать у теорії наближення ХХ століття (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука) / А.М. Самойленко, А.С. Романюк, А.С. Сердюк // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 68-73. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series Вісник НАН України
work_keys_str_mv AT samojlenkoam vidatnapostatʹuteoríínabližennâhhstolíttâdo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínimpkornêjčuka
AT romanûkas vidatnapostatʹuteoríínabližennâhhstolíttâdo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínimpkornêjčuka
AT serdûkas vidatnapostatʹuteoríínabližennâhhstolíttâdo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínimpkornêjčuka
first_indexed 2025-07-15T04:40:33Z
last_indexed 2025-07-15T04:40:33Z
_version_ 1837686518005628928
fulltext 68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (1) НАУКОВА НАУКОВА СПАДЩИНАСПАДЩИНА ВИДАТНА ПОСТАТЬ У ТЕОРІЇ НАБЛИЖЕННЯ ХХ СТОЛІТТЯ До 100-річчя від дня народження академіка НАН України М.П. Корнєйчука У січні 2020 р. світова математична громадськість відзначає 100-річчя від дня народження видатного українського математика, знаного у світі фа- хівця і фундатора потужної наукової школи з теорії наближення, лауреа- та Державної премії СРСР (1973), Державної премії України в галузі науки і техніки (1994), премії імені М.В. Остроградського НАН України (2000), заслуженого діяча науки і техніки України (2000), доктора фізико-мате- матичних наук (1964), професора (1965), академіка НАН України (1997) Миколи Павловича Корнєйчука. Микола Павлович Корнєйчук добре відомий світовій мате- матичній спільноті як учений, який зробив фундаментальний внесок у розвиток теорії функцій, теорії наближень та матема- тичного аналізу. Він досяг видатних успіхів у таких напрямах теорії апроксимації, як найкраще наближення поліномами i сплайнами, поперечники функціональних класів, найкращі квадратурні формули, оптимальне відновлення функціоналів i операторів, найкраще наближення за наявності обмежень, ін- формаційні аспекти теорії апроксимації. Значна частина всіх одержаних у світі «точних» результатів з теорії апроксимації належить або Миколі Павловичу, або його учням. Народився Микола Павлович Корнєйчук 22 січня 1920 р. в селі Бобрик Петриковського району Гомельської області в бі- лоруській селянській родині. Його батько, Павло Антонович, і мати, Ганна Іванівна, займалися землеробством, у 1933 р. всту- пили до колгоспу. Після закінчення семирічної школи у 1935 р. Микола Павлович вступив до Гомельського індустріально-пе- дагогічного технікуму і, закінчивши його, в 1938 р. почав пра- цювати вчителем математики у семирічній школі міста Турова Гомельської області. У 1940 р. М.П. Корнєйчука призвали на строкову службу до лав Радянської армії. Потім він став курсантом Краснодар- ського військово-авіаційного училища стрілків-бомбардирів. Навесні 1941 р. весь особовий склад училища було підпоряд- САМОЙЛЕНКО Анатолій Михайлович — академік НАН України, академік-секретар Відділення математики НАН України, директор Інституту математики НАН України РОМАНЮК Анатолій Сергійович — доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу теорії функцій Інституту математики НАН України СЕРДЮК Анатолій Сергійович — доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник відділу теорії функцій Інституту математики НАН України Микола Павлович Корнєйчук (22.01.1920–22.07.2003) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 1 69 НАУКОВА СПАДЩИНА ковано Мелітопольському військово-авіацій- ному училищу, яке в липні–серпні 1941 р. ева- куювали до міста Новокузнецька Саратовської області. Однак незабаром через гостру нестачу бойових літаків усіх курсантів відправили на перепідготовку до військово-піхотних учи- лищ. Микола Павлович потрапив до Енгель- ського військово-піхотного училища, яке тоді було дислоковано у місті Красноармійськ Са- ратовської області. Восени 1943 р. гвардії лейтенанта М.П. Кор- нєйчука було направлено на 3-й Український фронт командиром мінометного взводу 57-го гвардійського стрілецького полку 20-ї гвар- дійської стрілецької дивізії. Був двічі пора- нений. За мужність та героїзм нагороджений орденом Червоної зірки (1944) та медаллю «За перемогу над Німеччиною» (1945), зго- дом став кавалером ордена Вітчизняної війни І ступеня. З 1948 р. проходив службу у штабі Військово-повітряних сил у місті Телаві (Гру- зія), обіймав посаду начальника штабу авіа- ційної ескадрильї. У 1949 р. Микола Павлович звільняється в запас і переїздить зі своєю сім’єю — дружиною Наталією Карпівною та донькою Тетяною — у місто Павлоград Дніпропетровської області. Там він до 1955 р. працює учителем математи- ки у середній школі і паралельно навчається на заочному математичному відділенні Дніпропе- тровського державного університету. Після отримання диплома з відзнакою Ми- кола Павлович вступає до аспірантури на кафедру математичного аналізу Дніпропе- тровського державного університету. Його на- уковим керівником був Михайло Дмитрович Калашников, який і познайомив свого аспіран- та з колом ідей знаменитої школи з теорії на- ближень, заснованої у Дніпропетровську ще в довоєнні роки А.М. Колмогоровим та С.М. Ні- кольським. Згодом саме академік Сергій Ми- хайлович Нікольський стане для М.П. Кор- нєйчука науковим наставником, порадником і старшим другом на все подальше життя. Після закінчення аспірантури Микола Пав- лович залишається працювати на кафедрі спо- чатку як асистент (1958–1960), потім на посаді доцента (1960–1962), а згодом і старшого на- укового співробітника (1962–1963). І хоча Микола Павлович став на наукову стезю досить пізно, у 35-річному віці, він дуже швидко заявив про себе в математичному се- редовищі. Перші його наукові роботи були пов’язані з встановленням асимптотичних оці- нок залишків наближень періодичних функ- цій, що задовольняють умовам Ліпшица, лі- нійними поліноміальними методами (сумами Бернштейна–Рогозинського та інтерполяцій- ними сумами Бернштейна–Рогозинського), а в 1959 р. М.П. Корнєйчук успішно захищає кан- дидатську дисертацію «Некоторые вопросы приближения периодических функций триго- нометрическими многочленами». На лекції Під час доповіді 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (1) НАУКОВА СПАДЩИНА У 1961 р. Микола Павлович розв’язує ві- дому задачу Фавара про точні значення най- кращих рівномірних наближень тригономе- тричними поліномами класів Гельдера [1]. Для її розв’язання він уперше застосував ме- тод проміжного наближення, який виявився дуже корисним i в дослідженнях, пов’язаних з багатьма іншими екстремальними задачами теорії наближень. Згодом Микола Павлович знайшов точні значення найкращих рівномір- них наближень тригонометричними полінома- ми класів функцій із заданою опуклою вгору мажорантою їх модулів неперервності [1, 2], а також встановив точну константу в нерівно- сті Джексона для найкращих рівномірних на- ближень неперервних періодичних функцій тригонометричними поліномами [3]. Цей ре- зультат формуються так. Нехай С — простір 2π-періодичних неперервних функцій. Тоді для будь-якої функції f  C при всіх n = 1, 2, … виконується нерівність: En (f)C  ω(f;  n ), у якій En(f)C — найкраще рівномірне набли- ження функції f за допомогою тригонометрич- них поліномів порядку, не вищого за n–1, а ω(f; х) — модуль неперервності функції f. При цьо- му знак «=» у цій нерівності має місце, лише коли f = const, а сталу 1 в ній зменшити не можна. Продовжуючи дослідження в цьому напря- мі, М.П. Корнєйчук встановив також точні значення найкращих рівномірних наближень тригонометричними поліномами класів функ- цій з опуклою вгору мажорантою модуля не- перервності їх похідних першого порядку [4]. У 1963 р. в московському Математичному інституті ім. В.А. Стєклова АН СРСР Мико- ла Павлович блискуче захистив докторську дисертацію «О наилучшем равномерном при- ближении непрерывных функций» i в цьому ж році став завідувачем кафедри теорії функцій Дніпропетровського державного університету, а в 1965 р. — професором. У 60-тi роки ХХ ст. поступово починає фор- муватися наукова школа М.П. Корнєйчука. Се- ред його учнів «дніпропетровського періоду» (до 1974 р.) — О.I. Половина, М.П. Хорошко, В.Т. Мартинюк, В.Л. Великiн, В.В. Липовик, О.А. Женсикбаєв, Л.Г. Хомутенко, I.I. Безвер- шенко, В.Ф. Сторчай, В.Г. Доронiн, В.I. Рубан, А.О. Лигун, В.Ф. Бабенко. Пізніше О.А. Жен- сикбаєв, А.О. Лигун і В.Ф. Бабенко захистили докторські дисертації. У науковій творчості Миколі Павловичу завжди була притаманна спрямованість на ви- рішення складних фундаментальних проблем, що вимагало створення нових методів дослі- джень, пов’язаних з екстремальними задачами теорії наближень. Одним з його найвагоміших внесків у світову математичну скарбницю ста- ло, напевно, створення теорії Σ-перестановок [5, 6]. Схематично означення Σ-перестановки можна описати так. Розглядається розклад функції f у вигляді суми простих функцій. Тоді Σ-перестановкою функції f називається сума спадних перестановок (так званих пере- становок Гарді) цих простих функцій. Важли- вою властивістю перестановок Гарді є те, що вони зберігають Lp-норми (1  p  ) функцій. Що стосується Σ-перестановок Корнєйчука, то вони мають додаткову важливу власти- вість: водночас зі збереженням L1-норми вони зберігають i варіацію даної функції. Доведені Миколою Павловичем у 1970 р. теореми по- рівняння Σ-перестановок i перестановок Гарді у поєднанні з теоремами двоїстості заклали основу створеного ним методу дослідження екстремальних задач теорії апроксимації. За Подружжя Корнєйчуків ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 1 71 НАУКОВА СПАДЩИНА допомогою цього методу йому вдалося в усій повноті i завершеності розв’язати знамениту задачу Фавара про точні значення найкращих наближень тригонометричними поліномами у просторах з рівномірною та інтегральними ме- триками класів диференційованих періодич- них функцій із заданою опуклою вгору мажо- рантою модуля неперервності їх похідних r-го порядку при всіх r  Z+ [5, 6]. Цей метод ви- явився надзвичайно плідним i у дослідженнях, пов’язаних з розв’язанням багатьох інших екс- тремальних задач теорії апроксимації, в тому числі задач про точні значення поперечників функціональних класів [7–9]. У 1972 р. М.П. Корнєйчука було обрано чле- ном-кореспондентом АН УРСР, а у 1973 р. за цикл праць з екстремальних задач теорії на- ближень, опублікованих у 1961–1972 рр., йому одноосібно присуджено Державну премію СРСР (це була перша така премія з математи- ки, отримана українським ученим у галузі тео- рії апроксимації). За запрошенням оргкоміте- ту XVII Міжнародного конгресу математиків, який проходив у 1974 р. у м. Ванкувер (Кана- да), М.П. Корнєйчук виступив з годинною до- повіддю. У 1974 р. Микола Павлович переїхав до Ки- єва, де очолив щойно створений в Інституті ма- тематики АН УРСР відділ геометричної теорії функцій та топології (з 1987 р. — відділ теорії наближень). Займаючись підготовкою нових учнів у Києві, він однак не втрачав зв’язків з Дніпропетровськом, продовжував очолювати i координувати дослідження з теорії набли- жень, які виконувалися у Дніпропетровському державному університеті. До його учнів «ки- ївського періоду» (1974–2003 рр.) належать М.О. Назаренко, С.В. Перевєрзєв, М.Ш. Шабо- зов, М.В. Щербина, А.М. Авакян, С.Б. Вакарчук, А.М. Мiнарченко, Ж.Е. Мiрзанов, I.Я. Тиригiн, О.Л. Хижа, М.Ю. Савкiна, О.В. Поляков, С.Г. Со- лодкий, О.В. Моторна, О.М. Горохова. Згодом п’ятеро з них — С.В. Перевєрзєв, М.Ш. Шабо- зов, М.В. Щербина, С.Б. Вакарчук і С.Г. Солод- кий — захистили докторські дисертації. Дослідження М.П. Корнєйчука охоплюва- ли дуже широке коло екстремальних задач теорії наближення. Розроблені ним методи розв’язування екстремальних задач i його гли- бокі результати справили значний вплив на розвиток теорії наближень. Загалом їх резуль- татом стало успішне розв’язання низки склад- них екстремальних задач теорії наближень як самим Миколою Павловичем, так i його учня- ми. Переважна більшість точних результатів з апроксимації функцій за допомогою поліномів i сплайнів, з оптимізації квадратур, з обчис- лення поперечників функціональних класів, з оптимального відновлення функцій i функці- оналів, з односторонньої апроксимації функці- ональних класів, результатів зі встановлення точних нерівностей для норм проміжних по- хідних (нерівностей типу Колмогорова), а та- кож з дослідження екстремальних властивос- тей поліномів i сплайнів (сплайнів мінімаль- ного дефекту, ідеальних сплайнів i моносплай- нів), отриманих за останні п’ять десятиліть, так чи інакше пов’язані з ідеями, методами та напрацюваннями М.П. Корнєйчука. У 1990-х роках вектор наукових досліджень Миколи Павловича змістився в бік інформа- ційних аспектів теорії наближень. «Інфор- маційний» підхід до різних проблем теорії апроксимації дозволив набагато повніше ви- користовувати відомі методи i результати для розв’язання задач оптимального відновлення М.П. Корнєйчук, С.М. Нікольський і О.І. Степа- нець на відкритті Міжнародної конференції пам’яті В.К. Дзядика в Інституті математики НАН України. Київ, 27 травня 1999 р. 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (1) НАУКОВА СПАДЩИНА математичних об’єктів за наявності неповної інформації стосовно їх складових, на основі яких описується структура цих об’єктів [9– 11]. Водночас він продовжував дослідження, пов’язані з класичними проблемами апрокси- мації — екстремальними задачами. У 2000-х роках М.П. Корнєйчук на основі принципу двоїстості розглядає проблему про оцінку найкращого наближення підпросто- ром класів функцій n змінних, які задаються обмеженнями на модуль неперервності. Він запропонував підхід, пов'язаний з поданням функції n змінних у вигляді зліченної суми простих функцій і з подальшим переходом до просторових симетрично спадних перестано- вок [12, 13]. Результати досліджень Миколи Павловича та його учнів узагальнено в низці монографій [14–21]. Ці монографії одразу після їх ви- ходу у світ ставали дуже популярними серед фахівців з теорії апроксимації та чисельного аналізу. Їх затребуваність зумовлена не лише високим науковим рівнем та винятковою про- зорістю змісту, а й доступністю викладу мате- ріалу і його ретельним добором. Монографію «Exact constants in approximation theory» [17] М.П. Корнєйчук написав на замовлення всес- вітньо відомої серії «Encyclopedia of Math- ematics and its Applications», її опубліковано у видавництві Кембриджського університету. Основні вимоги до монографій цієї серії такі: з одного боку, зміст повинен бути цікавим для фахівців з певного напряму науки, а з іншого — матеріал має бути доступним і зрозумілим ши- рокому колу читачів. По книгах Миколи Пав- ловича навчалося не одне покоління фахівців з теорії апроксимації. Наукові та педагогічні здобутки Миколи Павловича високо оцінено державою. У 1967 р. його було нагороджено орденом Леніна, а в 1980 р. — орденом Трудового Червоного Пра- пора. У 1994 р. М.П. Корнєйчуку (разом з С.М. Нiкольським, В.П. Моторним, В.Ф. Ба- бенком, А.О. Лигуном i В.Л. Великiним) за цикл праць «Теорія сплайнів та її застосування в оптимізації наближень» присуджено Дер- жавну премію України в галузі науки i техніки. У 1997 р. Миколу Павловича Корнєйчука обрано дійсним членом Національної акаде- мії наук України. У 2000 р. за цикл праць з теорії наближення функцій М.П. Корнєйчу- ку (разом з С.М. Нiкольським і О.І. Степан- цем) присуджено премію імені М.В. Остро- градського НАН України. Того самого року указом Президента України йому присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і тех- ніки України». В особі Миколи Павловича талант вчено- го поєднувався з непересічними організатор- ськими здібностями. Впродовж багатьох років він очолював Київське математичне товари- ство, був заступником академіка-секретаря Відділення математики НАН України. Про- тягом багатьох десятиліть він був керівником наукового семінару відділу теорії наближень в Інституті математики НАН України. Важко переоцінити внесок М.П. Корнєйчу- ка у сфері підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації на посадах голови спеціалізова- ної вченої ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій в Інституті математи- ки НАН України, а також голови експертної ради ВАК України з математики. Багато сил та енергії Микола Павлович віддавав і науко- во-видавничій діяльності. Був заступником головного редактора «Українського матема- тичного журналу», членом редколегії журналу «East Journal on Approximations», членом ре- дакційної ради математичного видання «Праці Інституту математики НАН України». Микола Павлович Корнєйчук відійшов у вічність 22 липня 2003 р. після тривалої тяж- кої хвороби. Видатного вченого поховали на Байковому кладовищі у Києві. В пам’ять про М.П. Корнєйчука в 2010 р. у м. Дніпро про- ведено міжнародну математичну конферен- цію «Теорія наближень і її застосування», а до 100-річчя від дня його народження запла- новано міжнародну конференцію «Теорія на- ближень і її застосування», яка має відбутися 16–19 вересня 2020 р. у м. Дніпро. У 2014 р. засновано премію Інституту математики НАН України імені Миколи Павловича Корнєйчука для молодих вчених. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 1 73 НАУКОВА СПАДЩИНА Математична обдарованість та педагогіч- ний талант М.П. Корнєйчука дозволили йому створити нині визнану в усьому світі потужну математичну школу, яка на сьогодні налічує 8 докторів та близько 30 кандидатів наук. Збері- гаючи світлу пам’ять про свого великого Учи- теля, його учні (наукові діти та онуки) активно і успішно продовжують наукові дослідження в багатьох важливих напрямах теорії набли- жень. У різних галузях математичної науки вони працюють сьогодні як в Україні, так i за її межами — у багатьох країнах Європи, Азії та Америки. Завдяки своїм людським якостям, яскраво- му математичному таланту, величезній напо- легливості та працездатності Микола Павло- вич Корнєйчук здобув авторитет i повагу всієї математичної спільноти. Його ім’я золотими літерами вписане у світову скарбницю теорії наближення функцій. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Корнейчук Н.П. О наилучшем равномерном приближении на некоторых классах непрерывных функций. Докл. АН СССР. 1961. Т. 140, № 4. С. 748–751. 2. Корнейчук Н.П. О наилучшем приближении непрерывных функций. Изв. АН СССР. Сер. матем. 1963. Т. 27, № 1. С. 29–44. 3. Корнейчук Н.П. Точная константа в теореме Д. Джексона о наилучшем равномерном приближении непрерывных периодических функций. Докл. АН СССР. 1962. Т. 145, № 3. С. 514–515. 4. Корнейчук Н.П. Точное значение наилучших приближений и поперечников некоторых классов функций, Докл. АН СССР. 1963. Т. 150, № 6. С. 1218–1220. 5. Корнейчук Н.П. Верхние грани наилучших приближений на классах дифференцируемых периодических функций в метриках C и L. Докл. АН СССР. 1970. Т. 190, № 2. С. 269–271. 6. Корнейчук Н.П. Экстремальные значения функционалов и наилучшее приближение на классах периодиче- ских функций. Изв. АН СССР. Сер. матем. 1971. Т. 35, № 1. С. 93–124. 7. Корнейчук Н.П. О поперечниках классов непрерывных функций в пространстве Lр. Матем. заметки. 1971. Т. 10, № 5. С. 493–500. 8. Корнейчук Н.П. О методах исследования экстремальных задач теории наилучшего приближения. Успехи математических наук. 1974. Т. 29, № 3. С. 9–42. 9. Корнейчук Н.П. Поперечники в Lр классов непрерывных и дифференцируемых функций и оптимальные методы кодирования и восстановления функций и их производных. Изв. АН СССР. Сер. матем. 1981. Т. 45, № 2. С. 266–290. 10. Корнейчук Н.П. Об оптимальном кодировании элементов метрического пространства. Укр. мат. журн. 1987. Т. 39, № 2. С. 168–173. 11. Корнейчук Н.П. Информационные аспекты в теории приближения и восстановление операторов. Укр. мат. журн. 1999. Т. 51, № 3. С. 314–327. 12. Корнейчук Н.П. О наилучшем приближении функций n переменных. Укр. мат. журн. 1999. Т. 51, № 10. C. 1352–1359. 13. Корнейчук Н.П. Наилучшее приближение и симметрично убывающие перестановки функций. Труды МИАН. 2001. Т. 232. С. 179–193. 14. Корнейчук Н.П. Экстремальные задачи теории приближения. М.: Наука, 1976. 15. Корнейчук Н.П. Сплайны в теории приближения. М.: Наука, 1984. 16. Корнейчук Н.П. Точные константы в теории приближения. М.: Наука, 1987. 17. Korneichuk N.P. Exact constants in approximation theory. In Ser. Encyclopedia Math. and Appl. Vol. 38. Cambridge Univ. Press, 1991. 18. Корнейчук Н.П., Лигун А.О, Доронин В.Г. Аппроксимация с ограничениями. К.: Наук. думка, 1982. 19. Корнейчук Н.П., Бабенко В.Ф., Лигун А.О. Экстремальные свойства полиномов и сплайнов. К.: Наук. думка, 1982. 20. Бабенко В.Ф., Корнейчук Н.П., Кофанов В.А., Пичугов С.А. Неравенства для производных и их приложения. К.: Наук. думка, 2003. 21. Korneichuck N.P., Ligun A.A., Babenko V.F. Extremal properties of polynomials and splines. Nova Sci. Publ., 1996.