Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.)

У доповіді висвітлено широке коло проблем, пов'язаних з різними сторонами спадщини Григорія Савича Сковороди, її дослідженням та осмисленням її значення для сучасності. Сьогодні, коли особливої ваги набувають питання української національної ідентичності, українських культурних традицій та інте...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2020
Main Author:	Єрмоленко, А.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Series:	Вісник НАН України
Subjects:	З Кафедри Президії НАН України
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170007
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.) / А. М. Єрмоленко // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 68-72. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170007
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1700072020-07-05T01:26:33Z Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.) Єрмоленко, А.М. З Кафедри Президії НАН України У доповіді висвітлено широке коло проблем, пов'язаних з різними сторонами спадщини Григорія Савича Сковороди, її дослідженням та осмисленням її значення для сучасності. Сьогодні, коли особливої ваги набувають питання української національної ідентичності, українських культурних традицій та інтеграції України в європейський культурний і політичний простір, необхідно активізувати участь наукових установ НАН України в подальшій актуалізації й популяризації спадщини Г.С. Сковороди та його ідей. Це сприятиме формуванню сучасного образу української культури як невід'ємного складника європейської цивілізації та утвердженню міжнародного авторитету вітчизняної гуманітаристики. 2020 Article Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.) / А. М. Єрмоленко // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 68-72. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170007 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З Кафедри Президії НАН України З Кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З Кафедри Президії НАН України З Кафедри Президії НАН України Єрмоленко, А.М. Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді висвітлено широке коло проблем, пов'язаних з різними сторонами спадщини Григорія Савича Сковороди, її дослідженням та осмисленням її значення для сучасності. Сьогодні, коли особливої ваги набувають питання української національної ідентичності, українських культурних традицій та інтеграції України в європейський культурний і політичний простір, необхідно активізувати участь наукових установ НАН України в подальшій актуалізації й популяризації спадщини Г.С. Сковороди та його ідей. Це сприятиме формуванню сучасного образу української культури як невід'ємного складника європейської цивілізації та утвердженню міжнародного авторитету вітчизняної гуманітаристики.
format	Article
author	Єрмоленко, А.М.
author_facet	Єрмоленко, А.М.
author_sort	Єрмоленко, А.М.
title	Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.)
title_short	Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.)
title_full	Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.)
title_fullStr	Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.)
title_full_unstemmed	Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.)
title_sort	спадщина г. с. сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні президії нан україни 26 лютого 2020 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	З Кафедри Президії НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170007
citation_txt	Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.) / А. М. Єрмоленко // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 4. — С. 68-72. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT êrmolenkoam spadŝinagsskovorodiísučasnístʹdo300ríččâvíddnânarodžennâstenogramanaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni26lûtogo2020r
first_indexed	2025-07-15T04:59:18Z
last_indexed	2025-07-15T04:59:18Z
_version_	1837687698355126272
fulltext	68 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) СПАДЩИНА Г.С. СКОВОРОДИ І СУЧАСНІСТЬ (до 300-річчя від дня народження) Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 року У доповіді висвітлено широке коло проблем, пов’язаних з різними сторона- ми спадщини Григорія Савича Сковороди, її дослідженням та осмисленням її значення для сучасності. Сьогодні, коли особливої ваги набувають питан- ня української національної ідентичності, українських культурних тради- цій та інтеграції України в європейський культурний і політичний про- стір, необхідно активізувати участь наукових установ НАН України в подальшій актуалізації й популяризації спадщини Г.С. Сковороди та його ідей. Це сприятиме формуванню сучасного образу української культури як невід’ємного складника європейської цивілізації та утвердженню міжна- родного авторитету вітчизняної гуманітаристики. Вельмишановний Борисе Євгеновичу! Вельмишановні колеги! Насамперед хочу подякувати за можливість і нагоду виступити перед таким поважним науковим товариством. А нагода, справ- ді, доволі важлива, адже 3 грудня 2022 р. виповнюється 300 ро- ків від дня народження Григорія Савича Сковороди — видат- ного українського мислителя, філософа, поета, перекладача і музиканта. Григорій Сковорода — непересічне явище української куль- тури, важливий складник і чинник української національної ідентичності. Проте творчість і саме життя Г.С. Сковороди — це насамперед філософія, філософія українського персоналіз- му. Хоча щодо його спадщини визначень може бути й набагато більше: він родоначальник і філософії серця, і філософії лю- дини, і філософії життя. Втім, слід зауважити, що Сковорода не зводив філософію до життя, а підносив життя до філософії. Інакше кажучи, філософія і була його життям. Григорій Сковорода — сучасник Канта, вони майже ровес- ники, і часто-густо наголошуючи на цьому, порівнюють їхню творчість. Справді, обидва були родоначальниками нового ЄРМОЛЕНКО Анатолій Миколайович — член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, директор Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 69 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ способу філософування: перший — німецько- го трансцендентального ідеалізму, другий — українського персоналізму. З першого погляду, порівняння з Кантом виявляється не на користь Сковороди, адже Кант, протагоніст і критик просвітницького розуму, на той час багато в чому мав перевагу над, здавалося б, антикварною, дещо навіть ар- хаїчною філософією Сковороди. Однак Канто- ва концепція, як і вся новочасова європейська філософія після Декарта, здебільшого моно- логічна. Їй властиве «забуття діалогу», тобто первинних витоків самої філософії, започат- кованих діалогами Сократа. А Сковорода про- тагоніст сократичного діалогу, тому його й на- зивають українським Сократом. Це вкрай важ- ливо саме для сучасного розуміння філософії Сковороди, точніше, розуміння його філософії саме як сучасної. Тому філософія Сковороди має не тільки історико-філософське значення, — хоча й це вкрай важливо для розуміння української мен- тальності та ідентичності — вона містить у собі той методологічний потенціал, який розгорта- ється саме сучасною філософією. Адже провід- ною тенденцією філософії останніх десятиліть є поворот до філософії комунікації: мови й мов- лення, діалогу, дискурсу, інтерсуб’єктивності та інтеракції тощо. В основі цієї тенденції ле- жить неосократичний діалог, який практику- ється в багатьох царинах взаємодії людей — філософії, політиці, педагогіці тощо. Зауважу також, що ця обставина вкрай важлива не тіль- ки для філософії, а й для академічної науки загалом, адже аргументативні практики — це той фундамент, який об’єднує і природничі, і соціогуманітарні науки. Філософію Сковороди можна назвати ще й практичною філософією, практичною і в сен- сі мовно-практичному, про що вже йшлося, і в сенсі морально-практичному. І це відпові- дає ще одній тенденції сучасної філософії, яка пов’язана з «реабілітацією практичної філосо- фії», тобто етики, що робить філософію Сково- роди вкрай актуальною, а самого мислителя — нашим сучасником. Понад це, Сковорода, як і Кант, віддавав перевагу практичному розуму Григорій Савич Сковорода над теоретичним. І Кант, і Сковорода — прота- гоністи філософії свободи. Зазначу також, що актуальність Сковороди проявляється в умовах сучасної технологічної цивілізації. Адже вкрай важливий аспект його спадщини (він тут надихається античними прикладами) полягає в тому, що він, по суті, кидає виклик суспільству споживання, а шлях самопізнання означає розрізнення справжніх та позірних цінностей людського життя, від- мову від усього зайвого й неважливого, гармо- нійні стосунки з іншими людьми і природою. Г.С. Сковорода став легендарною особистіс- тю ще за свого життя, і хоча він не друкував своїх творів, його рукописи читали, зберігали й переписували. Складені ним вірші та пісні поширювалися і з часом починали сприйма- тися як народні твори. Пам’ять про Григорія Сковороду зберігалася з покоління в поколін- ня серед слобожанського дворянства, що під- тримувало інтерес до українських старожит- ностей та стимулювало культурний і освітній розвиток регіону. Цьому сприяла також діяльність Сково- роди як мандрівного філософа. Мудрецем- манд рівником він ходив селами, розмовляв з простими людьми, переконуючи їх у тому, що справжнє щастя людини не в багатстві чи тілесній насолоді, марнославстві або чес- толюбстві, а в гармонійному поєднанні того, 70 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ що відповідає духовним вимогам людини, і того, що служить інтересам загалу, загально- му Благополýчїю. І тут потрібна єдність — «Божéственное Супрýжество» «Премýдрості» і «Добродѣтели». Причому «премýдрость» по- стає тут метафорою як «остро-дално-зритель- ной орлиной глаз», а «добродѣтель» — «как Мýжественныя Рýки». На ці символи-метафо- ри натрапляємо в «Разговоре Пяти путников о истинном щастіи в жизни». Про це йдеться і в «Баснях Харьковскіх» та інших творах. Предметом наукового дослідження твор- чість Г.С. Сковороди стає після видання пер- шого академічного зібрання його творів, здій- сненого до 100-річчя його смерті академіком Дмитром Івановичем Багалієм (Харків, 1894). В період національного відродження ХІХ– ХХ ст. Г.С. Сковорода стає одним із символів України, його ім’я посідає чільне місце серед видатних діячів минулого, які збагатили філо- софську думку та літературу України і заклали основи української культурної традиції. Зна- чущість постаті Григорія Сковороди для укра- їнської інтелектуальної історії в 1960–1980-х роках сприяла розвитку академічних дослі- джень з історії його alma mater — Києво-Мо- гилянської академії та її значення для україн- ської культури й освіти, що зрештою заклало основу для відновлення Києво-Могилянської академії на початку 1990-х років. Зі здобуттям Україною незалежності постать Г.С. Сковороди стає невід’ємним складником української національної ідентичності, його твори вивчають у школах та університетах, його ім’ям називають вулиці в населених пунк- тах усіх куточків України. Ім’я Г.С. Сковороди присвоєно Інституту філософії НАН України та двом педагогічним університетам — Хар- ківському та Переяслав-Хмельницькому; його спадщину вивчають кілька наукових центрів (Київ, Харків, Переяслав-Хмельницький), які регулярно проводять наукові конференції; му- зейні комплекси, присвячені Г.С. Сковороді, в Переяславі-Хмельницькому та Сковородинів- ці стали не лише популярними туристични- ми локаціями, а й непересічними осередками культурного життя. Упродовж усього існування НАН України її науковці посідали провідні позиції у збе- реженні та дослідженні спадщини видатного українського мислителя. Варто зауважити, що обидва повні видання творів Г.С. Сковороди (1961 та 1973 рр.) були підготовлені зусил- лями співробітників Інституту філософії АН УРСР. Видатну роль у цьому процесі відіграли Перше акаде- мічне зібрання творів Г.С. Ско- вороди (за редакцією ака- деміка Д.І. Ба- галія, Харків, 1894) Важливим етапом осмис- лення творчості Г.С. Сковороди та розбудови культурної ідентичності незалежної України стала книга академіка НАН України М.В. Поповича (2007) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 4 71 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ вчені НАН України Володимир Іларіонович Шинкарук, Микола Матвійович Сулима, Іван Васильович Іваньо, Марія Василівна Кашуба, Олекса Васильович Мишанич, Ісай Аронович Табачников та багато інших. Важливим етапом осмислення творчості Г.С. Сковороди та роз- будови культурної ідентичності незалежної України стала книга директора Інституту фі- лософії ім. Г.С. Сковороди НАН України ака- деміка НАН України Мирослава Володимиро- вича Поповича «Григорій Сковорода: філосо- фія свободи» (2007). Завдяки співпраці науковців НАН України (Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди, Інсти- тут літератури ім. Т.Г. Шевченка), Харківсько- го національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди та Канадського інституту українських студій (Едмонтон) 2011 р. було видано «Повну академічну збірку творів» Г.С. Сковороди за редакцією Леоніда Володи- мировича Ушкалова. Постаттю та творчістю Г.С. Сковороди ак- тивно цікавляться зарубіжні вчені, книги про нього й окремі його твори опубліковано ба- гатьма мовами світу. Особливо слід відзначи- ти праці німецького професора Роланда Піча, який відомий не тільки своїми розвідками з філософії Сковороди, а й перекладами творів мислителя німецькою мовою. Своєю чергою ми в Україні також уважно стежимо за світо- вою сковородіаною, популяризуючи дослі- дження, присвячені Григорію Сковороді. Зо- крема в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України разом з Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України започатковано довгостроковий проєкт — серію видань «Sko- vo roda World Studies» / «Світові сковородин- ські студії». У рамках цього проєкту 2017 р. у видавництві «Академперіодика» опубліковано книжку італійської дослідниці Марії Ґрації Бартоліні «Пізнай самого себе. Неоплатоніч- ні джерела в творчості Г.С. Сковороди», яка 2018 р. здобула премію імені Івана Франка; підготовлено до друку працю польського на- уковця Міхала Тадеуша Гандзеля «Теорія піз- нання самого себе Григорія Савича Сковоро- ди. Історико-філософські студії». Готується до друку книжка німецької дослідниці Елізабет фон Ердман «Несхожа схожість. Онтопоети- ка українського філософа Григорія Сковороди (1722–1794)». Разом з тим, сучасний етап розвитку сково- родинознавства зумовлений не лише попере- дніми дослідженнями, а й вимогами сьогод- нішнього розвитку філософії. Так, важливо суттєво уточнити й розглянути в сучасному контексті окремі сторони життя і творчості Г.С. Сковороди, зокрема містично-релігійний Дослідження Марії Ґрації Бартоліні «Пізнай самого себе. Неоплато- нічні джерела в творчості Г.С. Сковоро- ди», 2017 р. Повна акаде- мічна збірка творів Г.С. Ско- вороди (за редакцією Л.В. Ушкалова, 2011) 72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (4) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ аспект його творчості, її зв’язок з античною культурою, її місце в різноголоссі європейської філософії того часу, що може істотно увираз- нити наші уявлення не лише про Г.С. Сково- роду, а й про інтелектуальну історію України в європейському контексті культурного та духо- вного розвитку. Традиція діалогу також потребує подальшо- го розвитку, адже вона великою мірою спорід- нена з нашою культурою, є «сродною» їй. І нам є у кого навчатися цьому — в українського Со- крата, у Григорія Сковороди. Отже, нам треба також розвивати неосократичний діалог, спи- раючись і на сучасну європейську тенденцію «реабілітації практичної філософії» (примат діалогічно-практичного розуму над моноло- гічно-теоретичним і технічним), і на традицію сковородинського діалогу, реконструюючи його з огляду на сучасні реалії, тобто з огляду на потребу й необхідність внутрішнього діа- логу особистості і суспільного діалогу як аргу- ментативного дискурсу. Це означає, що слід започаткувати й роз- вивати неосковородинський діалог, навчаю- чи самих себе і всіх інших не тільки здатності слухати й чути одне одного, а й здатності аргу- ментувати, «здатності до публічного застосу- вання розуму», тобто критичного мислення в аргументативному діалозі задля утвердження в суспільстві габітусу розуму. Подальша актуалізація, практичне застосу- вання і розвиток методології сократичного діа- логу Сковороди стане також складником су- часного філософування в контексті розвитку світової філософії. Отже, спадщина Г.С. Ско- вороди, до якої належать філософські трактати і діалоги, вірші, байки, листи, а також музичні твори й переклади, має філософське, педаго- гічне, художнє та мистецьке значення, вкрай важливе для української культури і сьогодні. Зауважу також, що заходи з відзначення 300-річчя з дня народження Григорія Савича Сковороди мають не лише наукову, культурну, просвітницьку, а й ідеологічну значущість у нашому національно-державному будівництві, зокрема ці заходи мають бути спрямовані про- ти спроб привласнення спадщини великого філософа ідеологами «русского мира», проти використання його імені в пропаганді квазі- наукових концептів «первого русского фило- софа», «братских народов», «одного народа» тощо. Ще раз хочу наголосити: Григорій Ско- ворода — український мислитель, сучасний, як ніколи! Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Творчістю Г.С. Сковороди активно цікавляться зару- біжні вчені, книги про нього і окремі його твори публі- кують англійською, німецькою, французькою, італій- ською, польською, російською та іншими мовами

Спадщина Г. С. Сковороди і сучасність (до 300-річчя від дня народження) (стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2020 р.)

Institution

Similar Items