Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2020
Автор:	Пирожков, С.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:	Вісник НАН України
Теми:	Загальні збори НАН України
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170045
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 5. — С. 54-61. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-170045
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1700452020-07-05T01:26:35Z Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках Пирожков, С.І. Загальні збори НАН України 2020 Article Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 5. — С. 54-61. — укр. 0372-6436 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170045 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України
spellingShingle	Загальні збори НАН України Загальні збори НАН України Пирожков, С.І. Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках Вісник НАН України
format	Article
author	Пирожков, С.І.
author_facet	Пирожков, С.І.
author_sort	Пирожков, С.І.
title	Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках
title_short	Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках
title_full	Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках
title_fullStr	Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках
title_full_unstemmed	Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках
title_sort	звіт про діяльність секції суспільних і гуманітарних наук нан україни у 2015–2019 роках
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Загальні збори НАН України
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170045
citation_txt	Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках / С.І. Пирожков // Вісник Національної академії наук України. — 2020. — № 5. — С. 54-61. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT pirožkovsí zvítprodíâlʹnístʹsekcíísuspílʹnihígumanítarnihnauknanukraíniu20152019rokah
first_indexed	2025-07-15T05:00:06Z
last_indexed	2025-07-15T05:00:06Z
_version_	1837687748378492928
fulltext	54 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (5) ЗВІТ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ СЕКЦІЇ СУСПІЛЬНИХ І ГУМАНІТАРНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ У 2015–2019 РОКАХ Кардинальні зміни, які відбулися в країні після Революції гід- ності, та гострі виклики, що постали перед державою і суспіль- ством у зв’язку з російською агресією, зумовили розроблення нових підходів в організації роботи Секції суспільних і гумані- тарних наук НАН України. 9 червня 2015 р. на розширеному засіданні бюро Секції сус- пільних і гуманітарних наук НАН України за участю керівни- ків усіх наукових установ Секції було докладно обговорено та визначено основні завдання і напрями діяльності в сучасних умовах. Загалом за звітний період відбулося 25 засідань Бюро Секції, на яких розглянуто понад 50 питань з різних аспектів розвитку і координації досліджень у галузі соціогуманітарних наук, діяльності Секції, її установ та відділень. Відповідно до постанови Президії НАН України від 10.07.2015 № 181 «Про реалізацію основних завдань НАН України в наступному періоді, визначених Загальними збо- рами НАН України 15 квітня 2015 р.» діяльність Секції та її установ у 2015–2019 рр. було зосереджено передусім на про- веденні комплексних міждисциплінарних досліджень та під- готовці аналітико-прогностичних матеріалів з найважливіших проблем економічного, соціального та культурного розвитку України. Це стосується головним чином дослідження широ- кого спектру проблем консолідації українського суспільства, шляхів посилення інтеграції Сходу і Півдня України з усіма ре- гіонами країни, висвітлення питань протидії сепаратистським рухам та антиукраїнській пропаганді, поширення і зміцнення української ідентичності. У центрі уваги перебував аналіз не- гативних соціальних і економічних наслідків сучасних подій на Донбасі, соціально-психологічних і соціокультурних змін в українському суспільстві під впливом Революції гідності, до- слідження процесів інтеграції України в європейський полі- тичний, економічний і соціокультурний простір. ПИРОЖКОВ Сергій Іванович — академік НАН України, віцепрезидент Національної академії наук України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 5 55 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ З метою реалізації зазначених завдань у Секції було продовжено практику підготовки національних доповідей НАН України з най- актуальніших проблем у соціогуманітарній сфері. За звітний період було підготовлено та опубліковано п’ять національних доповідей: • «Політика інтеграції українського сус- пільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі» (2015 р., керівник авторського ко- лективу — академік НАН України Е.М. Ліба- нова, базова установа — Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України); • «Цивілізаційний вибір України: парадиг- ма осмислення і стратегія дії» (2016 р., керів- ник авторського колективу — академік НАН України С.І. Пирожков, базова установа — Ін- ститут політичних і етнонаціональних дослі- джень ім. І.Ф. Кураса НАН України); • «Україна: шлях до консолідації суспіль- ства» (2017 р., керівник авторського колекти- ву — академік НАН України С.І. Пирожков, базова установа — Інститут політичних і етно- національних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України); • «Українське суспільство: міграційний ви- мір» (2018 р., керівник авторського колекти- ву — академік НАН України Е.М. Лібанова, базова установа — Інститут демографії та со- ціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН Ук- раїни); • «Євроатлантичний вектор України» (2019 р., керівник авторського колективу — академік НАН України С.І. Пирожков, ба- зова установа — Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України). У доповідях визначено складові та пріори- тети політики інтеграції українського суспіль- ства, досліджено сучасний стан і перспективи реалізації нового етапу цивілізаційного розви- тку України в контексті глобальних соціокуль- турних трансформацій, розроблено механізми законодавчого та політико-управлінського за- безпечення реалізації євроатлантичного векто- ра України. Усі доповіді розглядалися на засіданнях Пре- зидії НАН України за участю представників за- інтересованих органів державної влади, засобів масової комунікації, провідних вітчизняних експертів у відповідних галузях. За усталеною традицією доповіді направляються для озна- йомлення та використання у роботі до Адміні- страції/Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Ради національної безпеки та оборони Украї- ни, Національного інституту стратегічних до- сліджень, профільних міністерств і відомств. Вони також доступні в мережі Інтернет. Доповіді здобули високу суспільну та фахо- ву оцінку, про що свідчить значна кількість по- силань у різноманітних публікаціях, аналітич- них оглядах тощо. Принагідно зазначимо, що починаючи з 2009 р. Секція підготувала вже 10 національних доповідей. Важливим засобом реалізації основних за- вдань діяльності Секції у звітний період стали цільові програми наукових досліджень НАН України, що виконувалися на конкурсних за- садах за участю установ Секції. Так, у 2016–2018 рр. у Секції виконували цільові програми наукових досліджень НАН України «Реконструкція економіки Украї- ни: історичні виклики та модерні проекти», «Економічна ефективність vs соціальна спра- ведливість: пріоритети розвитку України на етапі подолання кризи», «Інтеграція Донбасу і Криму в політико-правовий і соціокультурний простір України: історичний досвід, сучасні виклики, перспективи», «Національний кон- сенсус в Україні: історичний імператив, сучас- ні параметри, прогностична модель». У 68 про- єктах цих програм, об’єднаних у 20 проблем- но-тематичних блоків, взяли участь 17 установ Секції. За результатами виконання програм роз- роблено концепцію реконструктивного еко- номічного розвитку, практичне застосування якої передбачає докорінну перебудову струк- тури економіки у напрямі реалізації сутнісних особливостей та переваг України в геополітич- ному, природному, господарському та інших аспектах, що впливають на економічний роз- виток. Визначено основні напрями і механізми реконструктивного розвитку, які передбача- 56 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ють забезпечення структурно-функціональ- ної збалансованості реального і фінансового секторів економічної системи, реконструкцію реального сектора з урахуванням виробничо- го, соціально-економічного та екологічного аспектів, неоіндустріалізацію і цифровізацію економіки, перебудову аграрної сфери у по- єднанні з сільським розвитком, переструкту- рування соціально-економічних відносин, у якому першорядне значення мають зайнятість, оплата праці, забезпечення розвитку людсько- го капіталу і соціальних стандартів. Виявлено негативні тенденції в системі ре- формування соціальних стандартів і гарантій в Україні, з’ясовано специфіку застосування сучасних підходів у системі державного управ- ління ЄС, спрямованих на подолання дефі- циту соціальної справедливості в суспільстві. Визначено перспективні шляхи розв’язання протиріч між ефективністю та справедливіс- тю, обґрунтовано комплекс практичних реко- мендацій для центральних органів виконавчої влади щодо реалізації принципів соціальної справедливості при формуванні державної політики соціально-економічного розвитку України. Зокрема, розроблено організаційно- інституційні засади реформування системи охорони здоров’я, освіти, культури та соціаль- ного захисту в контексті реалізації реформи секторальної децентралізації. Сформульовано пропозиції щодо поліпшення якості освітніх, медичних та інших послуг соціальної сфери територіальних громад та підвищення ефек- тивності їх фінансового забезпечення. Немає потреби доводити, наскільки важ- ливими і складними є проблеми консолідації українського суспільства та відновлення тери- торіальної цілісності держави. В рамках вико- нання зазначених цільових програм ґрунтовно досліджено державні практики регулювання міжнаціональних взаємин на Сході України та в Криму, що дозволило встановити властиві регіонам форми міжетнічної та соціальної вза- ємодії, окреслити сучасні тенденції в цих сфе- рах та визначити на цій основі можливі шляхи реінтеграції Донбасу і Криму в український політико-правовий і соціокультурний простір. Значну увагу виконавці програм приділили аналізу причин виникнення і пускових меха- нізмів загострення міжетнічних конфліктів та регіонального сепаратизму. Зокрема, було пред- метно розглянуто зовнішню складову подій на Сході України та в Криму, розкрито історичні передумови формування ідеологічного концеп- ту «русского мира», його зміст та спрямованість на різних етапах трансформації зовнішньополі- тичної доктрини РФ стосовно України, комп- лексно проаналізовано практики ідеологічної експансії Росії на Донбасі та в Криму. Вагомим результатом виконання програм є розроблена фахівцями Секції модель етнона- ціональної політики для реінтеграції Донбасу і Криму. Її зміст полягає в тому, що тимчасово окуповані території можна повернути за допо- могою потужного міжнародного тиску та здій- снення політики присутності України на цих територіях. Очевидно, що вирішення проблем деокупа- ції та реінтеграції Донбасу і Криму, протидії сепаратизму та зовнішній інформаційній агре- сії зумовлює необхідність істотного посилення процесів суспільної консолідації. Тому значні зусилля було спрямовано на розроблення про- позицій щодо оптимізації політичних механіз- мів урахування та узгодження інтересів різних суспільних сегментів. У результаті виконання програм обґрунто- вано шляхи усунення внутрішньополітичних загроз. Це насамперед політична інтеграція українського суспільства, глибоке вкорінення демократичних цінностей, реальна й ефектив- на децентралізація влади, посилення серед- нього класу, розвиток дієвого громадянського суспільства, реформа судової системи. Осно- вна ідея в цьому контексті полягає в тому, що успішний рух до національної єдності мож- ливий лише завдяки налаштуванню на діалог. Саме на цій основі може розвиватися атмосфе- ра довіри, яка перетворюється на консенсус і партнерство, що передбачають вирішення су- перечностей на платформі зближення ціннос- тей і органічного суспільного єднання. За результатами виконання програм під- готовлено та опубліковано 30 колективних та ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 5 57 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ індивідуальних монографій; органам держав- ної влади надіслано близько 200 аналітичних матеріалів. У 2019 р. було започатковано виконання нових цільових програм наукових досліджень НАН України «Соціально-економічний розви- ток України в умовах глобальної нестабільнос- ті», «Становлення нової якості життя», «Со- ціокультурний простір України у формуванні національної стратегії: територіальні іден- тичності, ідентифікаційні символи, менталь- ні практики», «Суспільний ідеал і політичні інтереси в Україні». Їх виконання має на меті визначення шляхів формування цілісного со- ціокультурного простору України, розв’язання проблем соціально-економічного розвитку в умовах глобалізації, розроблення ефективних моделей суспільного діалогу та механізмів по- ліпшення якості життя в країні. Спеціальну увагу в роботі Секції було при- ділено підготовці ґрунтовних наукових праць та інформаційно-аналітичних матеріалів, спрямованих на об’єктивне висвітлення іс- торичних витоків національної державності, процесів формування територіальної основи Української держави, характеру і особливос- тей українсько-російських відносин на різних історичних етапах. Зокрема, в Інституті історії України НАН України видано тематичний том у двох кни- гах «Україна — Українці» як доповнення до 10-томної «Енциклопедії історії України». У ньому в концентрованому вигляді подано цілісний образ України в її базових категорі- ях — держава, територія, народ, розкрито істо- рію їх формування та розвитку з найдавніших часів до сьогодення. Фахівці цього Інституту взяли активну участь у підготовці науково-по- пулярного викладу історії України в 10 книгах «Історія без цензури» (Харків: Видавництво «Клуб сімейного дозвілля», 2016–2017). До 25-ї річниці незалежності України Інститут видав монографію «25 років незалежності: на- риси історії творення нації та держави», в якій запропоновано новий погляд на історію Украї- ни після 1991 р. під кутом революційної актив- ності українського суспільства. Важливим завданням для установ Секції стала підготовка фундаментальних видань, аналітичних матеріалів та науково-популяр- них праць з історії, культури та сучасного по- літичного і економічного становища Донбасу і Криму, що здійснювалася в рамках як відомчої, так і програмно-цільової тематики. Інститут іс- торії України НАН України видав монографії «Схід і Південь України: час, простір, соціум» у 2 томах (спільно з Національною бібліотекою України ім В.І. Вернадського), «Донеччина і Луганщина у ХVІІ–ХХІ ст.: історичні фактори й політичні технології формування особливого та загального у регіональному просторі», «Пів- денна Україна на цивілізаційному погранич- чі», аналітичні доповіді «Донеччина і Луган- щина: етнонаціональна ситуація, перспективи та інструменти державного регулювання», «Донеччина і Луганщина: місце в модерному українському національному проекті», наукові збірники «Крим від античності до сьогодення: історичні студії», «Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації», «Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015)» тощо. Передумови, перебіг і наслідки російської агресії проти України, перспективи реінтегра- ції анексованих і тимчасово окупованих тери- торій докладно проаналізовано у працях фа- хівців академічних установ: • Інститут історії України — монографії «Триста років самотності: український Донбас у пошуках смислів і Батьківщини», «Крим- ський вузол», «Євразійський розлам. Україна в добу гібридних викликів», аналітичні допо- віді «Русский мир» на Донбасі та в Криму: іс- торичні витоки, політична технологія, інстру- мент агресії», «Інтеграція Донбасу і Криму vs дезінтеграція України: історичний досвід, су- часні виклики»; • Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса — монографія «Ви- клики й інтеграційні перспективи України в контексті російської агресії в Криму та Донба- сі: аналіз оцінок зарубіжних аналітиків і екс- пертів», аналітичні доповіді «Політичний про- цес в Автономній Республіці Крим: особливос- 58 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ ті, суперечності, прорахунки (1991–2014 рр.)», «Політичні аспекти кризи на Донбасі: діагнос- тика стану та напрями врегулювання», «Дон- бас у системі інформаційної безпеки держави: регіональні особливості, зовнішні виклики, інструменти боротьби з антиукраїнською про- пагандою»; • Інститут держави і права ім. В.М. Корець- кого — наукові записки «Політико-правові за- сади миротворчої операції в Донбасі: світовий досвід для України», «Етнополітична безпека України: політико-правові механізми протидії етнополітичній дезінтеграції держави»; • Інститут економіки промисловості — у мо- нографії «Внутрішньо переміщені особи: від подолання перешкод до стратегії успіху» здій- снено ґрунтовний аналіз питань економічного і соціального розвитку Донбасу, наслідків во- єнного конфлікту, проблем вимушених пере- селенців. Секція взяла активну участь у вирішенні проблем установ Академії, переміщених з оку- пованих територій Донецької та Луганської областей. Так, 23 червня 2015 р. відбулося за- сідання робочої групи НАН України з питань відбудови Донбасу під головуванням акаде- міка НАН України С.І. Пирожкова за участю керівників переміщених установ та академіків- секретарів відповідних відділень, під час якого було з’ясовано проблеми і перспективи нала- годження та активізації наукових досліджень зазначених установ у нових умовах. Конкретні пропозиції з цього питання було схвалено Президією НАН України — розпо- рядження від 06.07.2015 № 474 «Про заходи щодо поліпшення наукового, кадрового, мате- ріально-технічного потенціалу наукових уста- нов НАН України, переміщених з Донбасу», постанова від 23.09.2015 № 205 «Про стан та проблеми переміщених із Донбасу наукових установ НАН України». Вагомим є внесок установ Секції у науко- во-експертне забезпечення діяльності органів державної влади. Щороку установи Секції надсилають до відповідних органів близько 1 тис. інформаційно-аналітичних матеріалів, експертних висновків, пропозицій та рекомен- дацій. Зокрема, наші вчені брали участь у ро- боті Конституційної комісії та Комісії з питань правової реформи при Президентові України, Української національної комісії з питань пра- вопису (співголова — академік НАН України С.І. Пирожков), Експертної групи з питань мовної політики, Міжвідомчої робочої групи з питань науково обґрунтованого оцінювання демографічного розвитку України. За дору- ченням Президента України з травня по гру- день 2016 р. голова Секції виконував обов’язки представника України на засіданнях підгрупи з політичних питань Тристоронньої контак- тної групи щодо процесу мирного врегулюван- ня ситуації в окремих районах Донецької і Лу- ганської областей України в м. Мінськ. Учені Секції спільно з фахівцями закладів вищої освіти підготували проєкт нової редак- ції Українського правопису, який схвалено Кабінетом Міністрів України (постанова від 22.05.2019 № 437 «Питання українського пра- вопису»), пропозиції до проєкту Закону Укра- їни «Про забезпечення функціонування укра- їнської мови як державної». Напрацьовано пропозиції щодо внесення змін до Конституції України з питань децен- тралізації державної влади і місцевого само- врядування, реформування судової влади. Розроблено проєкти законів України «Про Концепцію державної етнонаціональної полі- тики України», «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод гро- мадян та правовий режим на тимчасово оку- пованих територіях України (щодо правової допомоги особам, права і свободи яких були порушені внаслідок окупації)», «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний діа- лог в Україні», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», «Про Основні засади (стратегію) державної еко- логічної політики України на період до 2030 року», «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розви- тку у гірських зонах України». Підготовлено пропозиції до проєкту Закону України «Про Національну академію наук України». ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 5 59 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ Співробітники Інституту демографії та со- ціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України взяли участь у розробленні Методи- ки комплексної оцінки бідності, яку затвер- джено спільним наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держслужби статистики та НАН України від 18.05.2017 № 827/403/507/113/232. Результати наукових досліджень учених- соціогуманітаріїв представлено в багатьох індивідуальних і колективних монографіях, аналітичних доповідях, збірниках докумен- тів і матеріалів, багатотомних виданнях тощо. Зокрема, вийшли друком чергові томи фун- даментальних науково-видавничих проєктів «Енциклопедія сучасної України» в 30 томах, «Українська музична енциклопедія» в 7 томах, «Словник української мови» в 20 томах, творів Михайла Грушевського в 50 томах, багатотом- ної науково-документальної серії книг «Реа- білітовані історією», багатотомного збірника «Історія Національної академії наук України: документи і матеріали». Завершено видан- ня «Шевченківської енциклопедії» в 6 томах, «Енциклопедії міжнародного права» в 3 томах, «Історії декоративного мистецтва України» у 5 томах. Започатковано видання «Франківської енциклопедії» у 7 томах. Спільно з Держав- ною науковою установою «Енциклопедич- не видавництво» Держкомтелерадіо України здійснюється підготовка «Великої української енциклопедії» в 20 томах. Триває робота над «Історією української літератури» в 12 томах, «Історією українського театру» в 3 томах. Ін- ститут соціології НАН України щороку публі- кує збірник наукових праць «Українське сус- пільство: моніторинг соціальних змін». Велику роботу виконала Секція у зв’язку з відзначенням 100-річчя НАН України в 2018 р. Провідні вчені Секції забезпечили підготов- ку ювілейних видань «Національна академія наук України (1918–2018). До 100-річчя від дня заснування», «Національна академія наук України — 100: головні тенденції розвитку і здобутки. Документи і матеріали» (в 3 книгах), «Національна академія наук України: правові засади організації та діяльності: до 100-річчя утворення НАН України», «Павло Скоропад- ський та Українська академія наук: до 100-річ- чя НАН України». Побачила світ серія праць про видатні поста- ті вітчизняної науки: «Керманич української науки. Життєвий і творчий шлях Б.Є. Пато- на: до сторіччя від дня народження», «Патони: родинна хроніка», «В.І. Вернадський. Простір життя і думки», «Багатоликий Микола Косто- маров», «Творець теоретичної і математичної фізики: до 110-річчя від дня народження ака- деміка М.М. Боголюбова». Основні віхи розвитку окремих галузей со- ціогуманітаристики відображено в моногра- фіях «Академічна соціологія в Україні (1918– 2018)», «Політична наука в Україні (1991– 2016)» в 2 томах, «Нариси з історії славістики в Україні», енциклопедичному довіднику «Іс- торична наука у Національній академії наук України в особах». Установи Секції взяли участь в організації та проведенні представницьких міжнародних наукових форумів: ХV і ХVІ Міжнародних з’їздів славістів (Мінськ, 2015; Белград, 2018), ІХ Міжнародного конгресу україністів (Київ, 2018). Фахівці Інституту української мови НАН України долучилися до роботи над чер- говими випусками фундаментального міжна- родного науково-видавничого проєкту в галузі славістики «Загальнослов’янський лінгвіс- тичний атлас». На замовлення офісу Ради Єв- ропи в Україні вчені Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України підготували брошуру «Захист національних меншин і міно- ритарних мов в Україні». Ця публікація стисло ілюструє характерні особливості традиційних етномовних спільнот, підтримку яких Україна здійснює відповідно до зобов’язань, визначе- них актом про ратифікацію Європейської хар- тії регіональних або міноритарних мов. Учені-економісти взяли участь у реалізації міжнародних наукових проєктів «Стимулю- вання міжрегіональної кооперації в сфері на- уково-технічного та інноваційного розвитку між ЄС та Чорноморським регіоном» (в рам- ках програми ЄС «Горизонт-2020») та «Сти- мулювання місцевого економічного зростання 60 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2020. (5) ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ в прикордонних регіонах у процесі інтеграції до ЄС: кращі практики країн Східного парт- нерства» (в рамках програми ЄС «Еразмус+»). Розвивалася співпраця з національними галу- зевими академіями наук України. Зокрема, під- готовлено і затверджено Програму спільної ді- яльності Національної академії наук України та Національної академії педагогічних наук Укра- їни на 2020–2022 рр., Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України спільно з На- ціональною академією правових наук України започаткували підготовку «Великої юридичної енциклопедії» в 20 т. (у звітний період надруко- вано 7 окремих томів), забезпечується організа- ція та проведення щороку науково-практичних заходів до Дня Конституції України. Отже, установи Секції одержали вагомі наукові здобутки у звітному періоді. Висо- ку якість їх роботи засвідчили підсумки оці- нювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за новою методикою. В 2016–2019 рр. оцінювання пройшли 29 уста- нов Секції (близько 80 %), з яких 20 отримали категорію «А», 9 — категорію «Б». Звичайно, в роботі Секції у звітний період було чимало проблем, спільних для всієї Ака- демії. Внаслідок значного недофінансування більшість установ змушені були працювати в режимі неповної зайнятості. Тривав відплив кваліфікованих кадрів, у тому числі моло- дих учених. З метою оптимізації внутрішньої структури і мережі установ Секції довелося ліквідувати 20 відділів, 7 секторів, 5 центрів (1 з них з правом юридичної особи) та 1 інститут (без права юридичної особи). Крім того, 20 від- ділів реорганізовано у 10, а ще 5 — перетворено на 4 сектори у складі інших відділів. На жаль, нинішня ситуація з фінансуванням науки в країні є незадовільною, що викликає справед- ливі нарікання вчених Академії. Підсумовуючи, зазначимо, що тематика, над якою працювали установи Секції у звітний пе- ріод, залишається актуальною. Тому й надалі учені-соціогуманітарії НАН України спрямо- вуватимуть свої зусилля на дослідження осно- вних тенденцій суспільно-політичних транс- формацій в Україні, забезпечення ефективного наукового супроводу глибоких структурних реформ, вирішення проблем соціально-еко- номічного розвитку, досягнення національної консолідації, посилення інформаційної безпе- ки держави в умовах зовнішньої агресії. Щодо діяльності Центру інноваційних ме- дичних технологій. Рішенням Президії НАН України від 19.07.2017 р. Лікарню для вчених НАН України було реорганізовано в Держав- ну наукову установу «Центр інноваційних медичних технологій Національної академії наук України». Основний напрям діяльності Центру — надання кваліфікованої багатопро- фільної медичної допомоги на рівні експерт- них світових стандартів громадянам України, передусім співробітникам НАН України. Задля вирішення зазначених завдань було здійснено комплекс першочергових науково- організаційних заходів, спрямованих на ство- рення структурних передумов для ефективної діяльності Центру. Зокрема, проведено вибори директора, яким став професор, доктор медич- них наук Іван Михайлович Тодуров, сформо- вано колектив наукових працівників та вчену раду Центру. Проведено роботу з укомплек- тування установи висококваліфікованими на- уковими кадрами, створено профільні наукові відділи, в структуру яких було органічно ін- тегровано клінічні відділення, зокрема і ново- створені — урологічне та ортопедичне. У вересні 2018 р. Центр отримав ліцен- зію МОН України (наказ МОН № 1459-л від 17.09.2018 р.) як заклад, що має право на підго- товку докторів філософії за третім (освітньо- науковим) рівнем вищої освіти зі спеціальнос- ті 222 «медицина», спеціалізації «хірургія». Важливим кроком на шляху підвищення кваліфікації як досвідчених лікарів, так і мо- лодих співробітників Центру та аспірантів, стало відкриття у 2019 р. при поліклініці № 2 навчально-тренувального класу, на базі якого розпочала активну діяльність школа іннова- ційної медицини. Комплектація зазначеного класу лапароскопічними тренажерами екс- пертного рівня та його сучасне мультимедійне оснащення дозволили досить швидко та ефек- тивно розпочати процес якісної безперервної ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2020, № 5 61 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ післядипломної освіти фахівців медичної га- лузі на так званому «інформаційному майдан- чику» обміну досвідом. Розпочато роботу з організації плідної вза- ємодії Центру з науковими, науково-дослідни- ми, науково-педагогічними структурами НАН, НАМН, МОЗ та МОН України, Українською військово-медичною академією, зарубіжними науковими закладами, в рамках якої за звітний період укладено та розпочато реалізацію 25 до- говорів про співробітництво. Надзвичайно важливе значення для вико- нання поставлених завдань відповідно до су- часних вимог має адекватне інформаційне за- безпечення діяльності установи. З цією метою у 2019 р. в Центрі розпочато освоєння та впро- вадження нової медичної інформаційної сис- теми ТОВ «Тріумф ІТ» МІС «Доктор Елекс» у кількості 100 ліцензій (100 робочих місць), формується електронна база даних осіб, які ма- ють право на прикріплення згідно з Положен- ням про прикріплення до Державної наукової установи «Центр інноваційних медичних тех- нологій НАН України», активно проводиться комплектація установи комп’ютерною техні- кою та мультимедійними засобами. Протягом 2018–2019 рр. у Центрі здійсню- вали масштабні роботи з капітального ремонту та реконструкції його будівель. Це дозволило переоснастити будівлі і приміщення хірургіч- ного корпусу, терапевтичного корпусу та полі- клініки № 1 і частково будівлі й приміщення поліклініки № 2. Істотно оновлено матеріально-технічну базу Центру. Для поліклінічних та стаціонарних відділень придбано нове, сучасне, інноваційне, високовартісне медичне обладнання, що дало змогу суттєво підвищити якість діагностично- лікувального процесу, виконувати високотех- нологічні мініінвазивні хірургічні втручання будь-якого рівня складності. Важливим кроком на шляху поліпшення ре- зультатів лікування пацієнтів стало створення в Центрі двох відділень реанімації та інтенсив- ної терапії, які також було укомплектовано су- часними системами моніторингу та лікування пацієнтів. Усе вищезазначене створило вагомі пере- думови для реалізації концепції «безпечної та дружньої до пацієнта» лікарні. Поєднання високотехнологічної апаратури, високої квалі- фікації співробітників Центру та їх безперерв- ного професійного розвитку (зокрема, завдяки численним (понад 40) стажуванням у провід- них світових клінічних центрах) дозволило іс- тотно поліпшити результати практичної діяль- ності установи. Протягом звітного періоду почалося поміт- не зростання кількісних та якісних показників лікувально-профілактичної роботи Центру, що нині наближаються до рівня світових стан- дартів. Зокрема, збільшилася кількість висо- котехнологічних хірургічних втручань з 2,8 % до 74,8 % та процедур високого рівня склад- ності (деякі з них виконано фахівцями Центру вперше в Україні), спостерігається підвищен- ня показників якості лікування, в тому числі рівня задоволеності пацієнтів якістю отрима- них медичних послуг, ставленням медичного персоналу та результатом лікування. Зокрема, у 2019 р. в стаціонарних відділеннях Центру було проліковано 4047 хворих, з них вибуло з одужанням 937 (22,9 %) осіб; з поліпшенням — 3 020 (74,6 %); з продовженням лікування в ам- булаторних умовах — 87 (2,1 %). Роботу науковців та лікарів Центру було високо оцінено на загальнодержавному рівні. Звання заслуженого лікаря України присвоє- но 6 співробітникам, заслуженого працівника охорони здоров’я — 3, стипендією для моло- дих учених НАН України відзначено 2 на- уковців.

Звіт про діяльність Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України у 2015–2019 роках

Репозитарії

Схожі ресурси