Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини

Одним з методів лікування гіпофункцій ендокринних залоз є трансплантація відповідних тканин або клітин, які мікроінкапсульовані в альгінатні капсули. У роботі наведено результати дослідження безпечності методу за імунологічними показниками. Мікроінкапсуляцію і трансплантацію тканини щитоподібної з...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2020
Автори: Пастер, І.П., Баранова, Л.А., Дмитруха, Н.М., Лагутіна, О.С.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
Назва видання:Доповіді НАН України
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170252
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини / І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 95-102. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-170252
record_format dspace
spelling irk-123456789-1702522020-07-10T01:28:00Z Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини Пастер, І.П. Баранова, Л.А. Дмитруха, Н.М. Лагутіна, О.С. Медицина Одним з методів лікування гіпофункцій ендокринних залоз є трансплантація відповідних тканин або клітин, які мікроінкапсульовані в альгінатні капсули. У роботі наведено результати дослідження безпечності методу за імунологічними показниками. Мікроінкапсуляцію і трансплантацію тканини щитоподібної залози людини щурам внутрішньоочеревно, а також імунологічні дослідження проводили за стандартними методами. Встановлені вірогідні зміни кількості лейкоцитів і моноцитів, бактерицидної активності нейтрофілів крові, титру комплементу, значення МТТ тесту для перитонеальних макрофагів, а також фагоцитарної активності нейтрофілів крові і кількості макрофагів у перитонеальному ексудаті. Одержані дані свідчать про необхідність додаткового очищення комерційного біополімеру перед його застосуванням в експериментах на тваринах. One of the methods for treating the endocrine gland hypofunction is a transplantation of appropriate tissues or cells that are microencapsulated in alginate capsules. The aim of the work was to investigate the safety of the method for immunological parameters. Microencapsulation and transplantation of human thyroid gland tissue in rats intraperitoneally, as well as immunological studies, were carried out according to standard methods. Reliable changes in the number of leukocytes and monocytes, the bactericidal activity of blood neutrophils, complement titer, the MTT test value of peritoneal macrophages, as well as the phagocytic activity of blood neutrophils and the number of macrophages in peritoneal exudate are established. These data indicate the need for the additional purification of a commercial biopolymer before its use in animal experiments. Одним из методов лечения гипофункций эндокринных желёз является трансплантация соответствующих тканей или клеток, которые микроинкапсулированы в альгинатные капсулы. В работе приведены результаты исследования безопасности метода по иммунологическим показателям. Микроинкапсуляцию и трансплантацию ткани щитовидной железы человека крысам внутрибрюшинно, а также иммунологические исследования проводили по стандартным методам. Установлены достоверные изменения количества лейкоцитов и моноцитов, бактерицидной активности нейтрофилов крови, титра комплемента, значения МТТ теста для перитонеальных макрофагов, а также фагоцитарной активности нейтрофилов крови и количества макрофагов в перитонеальном эксудате. Полученные данные свидетельствуют о необходимости дополнительного очищения коммерческого биополимера перед его применением в экспериментах на животных. 2020 Article Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини / І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 95-102. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1025-6415 DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2020.01.095 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170252 616.441089.843092.9:612.017:615.45 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Медицина
Медицина
spellingShingle Медицина
Медицина
Пастер, І.П.
Баранова, Л.А.
Дмитруха, Н.М.
Лагутіна, О.С.
Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини
Доповіді НАН України
description Одним з методів лікування гіпофункцій ендокринних залоз є трансплантація відповідних тканин або клітин, які мікроінкапсульовані в альгінатні капсули. У роботі наведено результати дослідження безпечності методу за імунологічними показниками. Мікроінкапсуляцію і трансплантацію тканини щитоподібної залози людини щурам внутрішньоочеревно, а також імунологічні дослідження проводили за стандартними методами. Встановлені вірогідні зміни кількості лейкоцитів і моноцитів, бактерицидної активності нейтрофілів крові, титру комплементу, значення МТТ тесту для перитонеальних макрофагів, а також фагоцитарної активності нейтрофілів крові і кількості макрофагів у перитонеальному ексудаті. Одержані дані свідчать про необхідність додаткового очищення комерційного біополімеру перед його застосуванням в експериментах на тваринах.
format Article
author Пастер, І.П.
Баранова, Л.А.
Дмитруха, Н.М.
Лагутіна, О.С.
author_facet Пастер, І.П.
Баранова, Л.А.
Дмитруха, Н.М.
Лагутіна, О.С.
author_sort Пастер, І.П.
title Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини
title_short Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини
title_full Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини
title_fullStr Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини
title_full_unstemmed Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини
title_sort імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate 2020
topic_facet Медицина
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170252
citation_txt Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини / І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна // Доповіді Національної академії наук України. — 2020. — № 1. — С. 95-102. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series Доповіді НАН України
work_keys_str_mv AT pasteríp ímunologíčníreakcííŝurívnatransplantacíûmíkroínkapsulʹovanoítkaniniŝitopodíbnoízalozilûdini
AT baranovala ímunologíčníreakcííŝurívnatransplantacíûmíkroínkapsulʹovanoítkaniniŝitopodíbnoízalozilûdini
AT dmitruhanm ímunologíčníreakcííŝurívnatransplantacíûmíkroínkapsulʹovanoítkaniniŝitopodíbnoízalozilûdini
AT lagutínaos ímunologíčníreakcííŝurívnatransplantacíûmíkroínkapsulʹovanoítkaniniŝitopodíbnoízalozilûdini
first_indexed 2025-07-15T05:22:13Z
last_indexed 2025-07-15T05:22:13Z
_version_ 1837689139770687488
fulltext 95 ОПОВІДІ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ © І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна, 2020 ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1: 95—102 Одним з альтернативних методів терапiї стiйких гiпофункціональних станів ендокрин­ них залоз є трансплантацiя відповідних тканин або клітин. Уникнути необхідності засто­ сування імуносупресивної терапії можна за допомогою методу мікроінкапсуляції тканини або клітин у капсули з напівпроникними мембранами, які створюють імунологічний бар’єр між трансплантатом та організмом реципієнта з можливістю необмеженої дифузії гормонів, поживних речовин, кисню, месенджерів і метаболітів [1]. Для виготовлення мікрокапсул використовують альгінат, функціональні властивості якого як матриксу для іммобілізації фрагментів тканин і клітин жорстко корелюють з його складом та структурою [2]. Для практичного застосування методу мікроінкапсуляції трансплантата необхідні по­ передні доклінічні випробування, як обов’язковий та один з найважливіших етапів ство­ рення лікарських засобів [3]. Відповідне виконання всього комплексу дослідницьких про­ цедур та операцій з вивчення нешкідливості та специфічної активності мікроінкапсульо­ https://doi.org/10.15407/dopovidi2020.01.095 УДК 616.441­089.843­092.9:612.017:615.45 І.П. Пастер 1, Л.А. Баранова 1, Н.М. Дмитруха 2, О.С. Лагутіна 2 1 ДУ “Iнститут ендокринологiї та обмiну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”, Київ 2 ДУ “Iнститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України”, Київ E­mail: pasteur@ukr.net Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини Представлено членом­кореспондентом НАН України М.Д. Троньком Одним з методів лікування гіпофункцій ендокринних залоз є трансплантація відповідних тканин або клі­ тин, які мікроінкапсульовані в альгінатні капсули. У роботі наведено результати дослідження безпечності методу за імунологічними показниками. Мікроінкапсуляцію і трансплантацію тканини щитоподібної за лози людини щурам внутрішньоочеревно, а також імунологічні дослідження проводили за стандартни­ ми методами. Встановлені вірогідні зміни кількості лейкоцитів і моноцитів, бактерицидної активності нейтрофілів крові, титру комплементу, значення МТТ­тесту для перитонеальних макрофагів, а також фагоцитарної активності нейтрофілів крові і кількості макрофагів у перитонеальному ексудаті. Одержані дані свідчать про необхідність додаткового очищення комерційного біополімеру перед його застосуванням в експериментах на тваринах. Ключові слова: тканина щитоподібної залози людини, мікроінкапсуляція, щурі, трансплантація, імуно­ логічні реакції. МЕДИЦИНА 96 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна ваної ендокринної тканини гарантує в подальшому їх безпечність і високу терапевтичну ефективність за умов клінічного застосування. Законодавство з контролю за хімічними сполуками, прийняте країнами­членами Ор­ ганізації з економічного співробітництва та розвитку, вимагає від виробника проведення лабораторних випробувань і надання результатів цих випробувань уповноваженим дер­ жавним органам для оцінки потенційної небезпечності для здоров’я людини та навколиш­ нього середовища препаратів, що виробляються. Основний принцип цього законодавства полягає в тому, що оцінка потенційної небезпеки, пов’язаної з дією хімічних речовин, по­ винна базуватися на даних ви пробувань гарантованої якості. Згідно з методичними рекомендаціями “Доклінічні дослідження лікарських засобів” (2002) та настановою European Medicines Agency ICH Topic S 8 “Immunotoxicity Studies for Human Pharmaceuticals” (2006) оцінка потенційної токсичної дії лікарських препаратів на організм повинна включати їх вплив на імунну систему, яка є однією з надчутливих та швидко реагуючих [3, 4]. Зміни показників імунітету можуть бути визнані ранніми критері­ ями прояву негативного впливу хімічних речовин, у тому числі лікарських засобів, на ор­ ганізм людини та піддослідних тварин. Такий вплив може виявлятися в порушеннях складу периферичної крові, а також маси, клітинності та гістологічної структури лімфоїдних ор­ ганів (тимус, кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли). При цьому можуть пошкоджу­ ватись як самі клітини, так і взаємодії між ними, що призводить до порушення захисної функції, підвищення чутливості до інфекційних агентів та появи злоякісних пухлин [5]. Використання альгінату в фармацевтичній та/або біомедичній галузях також вимагає обов’язкової відповідності всіх компонент мікрокапсул критеріям безпеки American Society for Testing and Materials та US Food and Drug Administration [6]. Раніше нами було встановлено, що на 17­ту добу після внутрішньоочеревинної транс­ плантації альгінатних мікрокапсул у щурів дослідної групи порівняно з тваринами контро­ льної групи (операція без трансплантації) вірогідно нижчим був відсоток еозинофілів у крові і вірогідно вищими були відносна кількість паличкоядерних нейтрофілів, фагоцитар­ на активність нейтрофілів крові, титр комплементу, кількість перитонеальних макрофагів та їх фагоцитарна і бактерицидна активність [7]. На 31­шу добу дослідження у тварин до­ слідної групи були вірогідно нижчими кількість лейкоцитів, лімфоцитів, рівень високо­ і низькомолекулярних циркулюючих імунних комплексів, а також вірогідно вищими відсо­ ток сегментоядерних нейтрофілів, фагоцитарна активність нейтрофілів крові, титр компле­ менту, кількість і фагоцитарна активність перитонеальних макрофагів. Мета дослідження полягала у вивченні імунологічних реакцій щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини. Експериментальна частина. Для експериментальних досліджень тканину щитоподіб­ ної залози людини отримували в хірургічному відділі клініки ДУ “Інститут ендокринологiї та обмiну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України”. Тиреоїдну тканину промивали декілька разів стерильним 0,9 %­м розчином хлориду натрію з антибіотиками (з розрахун­ ку 100 од бензилпеніциліну натрієвої солі та 100 мкг стрептоміцину сульфату на 1 мл роз­ чину), очищали від жирової та сполучної тканин, після чого сікли на шматочки розміром до 1 мм3 та знову промивали декілька разів стерильним 0,9 %­м розчином хлориду натрію з антибіотиками. 97ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1 Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини Шматочки тканини щитоподібної залози людини переносили в 1,0 %­й розчин ко­ мерційного альгінату (A­7128, “Sigma”, США), який безпосередньо перед застосуванням стерилізували фільтрацією через фільтр з порами 0,45 мкм (“Filtron”, Німеччина), після чого здійснювали мікроінкапсуляцію тиреоїдної тканини за стандартним методом [8] з ви­ користанням генератора мікрокапсул дослідного виробництва Philipps­University (Німеч­ чина). Для цього через перший канал генератора мікрокапсул пропускали 1,0 %­й розчин альгінату з рівномірно розподіленими шматочками тиреоїдної тканини; через другий ка­ нал — повітря зі швидкістю 8—10 л/хв. З вихідного отвору генератора альгінатні мікро­ капсули з тканиною і порожні капсули діаметром приблизно 2 мм потрапляли в гелеут­ ворюючий розчин хлориду кальцію (“Sigma”, США) з концентрацією 100 ммоль/л для пе­ рехресного зв’язування карбоксильних груп мануронової та гулуронової кислот альгінату, в якому їх інкубували протягом 10—15 хв і промивали кілька разів 0,9 %­м розчином хло­ риду натрію. Щурам дослідної групи проводили внутрішньоочеревинну трансплантацію по 5 альгі­ натних мікрокапсул з тканиною щитоподібної залози людини під ефірним наркозом. Тва ри­ нам контрольної групи виконували трансплантацію по 5 порожніх мікрокапсул під ефір­ ним наркозом. Загальний аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули виконували стандарт­ ним методом [9]. Фагоцитарну активність нейтрофілів крові до часточок полістиролового латексу (d = 1,5 мкм) визначали за даними фагоцитарного індексу (ФІ — % клітин, що бе­ руть участь у фагоцитозі) і фагоцитарного числа (ФЧ — середнє значення часточок латексу, поглинутих одним фагоцитом); бактерицидну активність (окисно­відновний потенціал) нейтрофілів крові — за даними спонтанного і стимульованого латексом тесту відновлення нітросинього тетразолію (НСТ­тест); титр комплементу — за 50 %­м гемолізом еритроцитів барана; вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові тварин — у реакції преципітації з поліетиленгліколем М = 6000 у концентраціях 3,5 % (ЦІК високомоле ку­ лярні) і 7,0 % (ЦІК низькомолекулярні) [10, 11]. Життєздатність макрофагів перитонеаль­ ного ексудату оцінювали в МТТ­тесті з барвником метилтіазолілтетразоліум бромідом (3­[4,5­dimetilthiazole­2­yl]­2,5­diphenyltetrazolium bromide, “Sigma”, США) [12]. До початку дослідження було отримано позитивне рішення Комісії з етики ДУ “Інсти­ тут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України”. У всіх до­ слідженнях на тваринах дотримано норм “Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідницьких та інших наукових цілей” від 18.03.1986, Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження” № 3447­IV від 21.02.2006 і “Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, затверджених на Першому національному конгресі з біоетики (Україна, Київ, 17—20.09.2001). Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за стандартними методами варіаційної статистики з використанням критерію t Стьюдента. Результати та їх обговорення. У результаті дослідження у щурів дослідної групи на 12—14­ту добу після трансплантації мікроінкапсульованої тиреоїдної тканини встановлено вірогідно вищі показники бактерицидної активності нейтрофілів крові (спонтанний НСТ­ тест на 23,5 % і стимульований НСТ­тест на 47,6 %) і титру комплементу (на 88,6 %). На 28­му—30­ту добу дослідження у цих тварин були вірогідно нижчими кількість лейкоци тів 98 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна (на 28,8 %), моноцитів (на 37,6 %) і МТТ­тест перитонеальних макрофагів (на 15,4 %), а та­ кож вірогідно вищими показник фагоцитарної активності нейтрофілів крові (фагоцитарне число на 29,0 %) і кількість макрофагів у перитонеальному ексудаті (на 63,5 %) (табл. 1—3). Вірогідне зростання показників бактерицидної активності нейтрофілів крові за даними спонтанного і стимульованого НСТ­тесту у щурів дослідної групи порівняно з контролем у перший термін спостереження, а також збільшення кількості макрофагів перитонеального ексудату і зростання показників фагоцитарної активності нейтрофілів крові (ФЧ) у щурів дослідної групи порівняно з контролем у другий термін спостереження вказує на активацію функціональної активності клітин природного імунітету у відповідь на трансплантацію мі­ кроінкапсульованої тиреоїдиної тканини людини як чужорідного об’єкта. Як відомо, за рівнем титру комплементу в сироватці крові можна оцінювати активність компонентів при його активації по класичному і альтернативному шляху. Підвищення ти­ тру комплементу відбувається в період розвитку запального процесу, а зниження спричи­ няє ослаблення його опсонізуючої функції, а також комплементзалежної цитотоксичності [10]. У наших дослідженнях титр комплементу у щурів дослідної групи порівняно з конт­ ролем підвищився майже вдвічі у перший термін спостереження, що може вказувати на роз­ виток запального процесу. Таблиця 1. Зміни клітинного складу периферичної крові щурів за умов трансплантації мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини (M ± m, n = 6—8) Показник 12—14­та доба спостереження 28­ма—30­та доба спостереження Контрольна група Дослідна група Контрольна група Дослідна група Лейкоцити ×109/л 14,56 ± 0,79 13,14 ± 0,64 20,14 ± 0,60 14,34 ± 1,25* Лімфоцити ×109/л 8,84 ± 0,32 7,29 ± 0,20 11,49 ± 0,34 8,50 ± 0,27 % 60,69 ± 2,23 55,51 ± 1,55 57,05 ± 1,71 59,29 ± 1,89 Моноцити ×109/л 1,14 ± 0,21 1,02 ± 0,13 2,90 ± 0,23 1,29 ± 0,20 % 7,84 ± 1,47 7,74 ± 0,97 14,41 ± 1,15 9,00 ± 1,38* Сегментоядерні нейтрофіли ×109/л 3,84 ± 0,33 4,23 ± 0,18 5,03 ± 0,30 4,06 ± 0,19 % 26,35 ± 2,26 32,16 ± 1,36 24,97 ± 1,48 28,28 ± 1,30 Паличкоядерні нейтрофіли ×109/л 0,17 ± 0,04 0,13 ± 0,06 0,17 ± 0,07 0,12 ± 0,05 % 1,14 ± 0,26 1,00 ± 0,44 0,86 ± 0,34 0,86 ± 0,34 Базофіли ×109/л 0,10 ± 0,04 0,07 ± 0,04 0,17 ± 0,07 0,06 ± 0,03 % 0,71 ± 0,28 0,57 ± 0,30 0,85 ± 0,34 0,43 ± 0,20 Еозинофіли ×109/л 0,48 ± 0,05 0,40 ± 0,08 0,37 ± 0,09 0,31 ± 0,05 % 3,27 ± 0,36 3,02 ± 0,58 1,86 ± 0,46 2,14 ± 0,34 *p < 0,05 порівняно з показником відповідної контрольної групи цього ж терміну. 99ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1 Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини Таблиця 2. Порушення показників імунного статусу у щурів за умов трансплантації мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини (M ± m, n = 6—8) Показник 12—14­та доба спостереження 28­ма—30­та доба спостереження Контрольна група Дослідна група Контрольна група Дослідна група Фагоцитарна активність нейтрофілів крові (ФІ), % 20,43 ± 1,21 24,00 ± 1,31 21,28 ± 1,78 25,43 ± 1,43 Фагоцитарна активність нейтрофілів крові (ФЧ), ум. од. 3,28 ± 0,31 3,14 ± 0,19 3,90 ± 0,17 5,03 ± 0,16* Бактерицидна активність нейтрофілів крові (НСТ­тест спонтанний), % 22,43 ± 1,94 27,71 ± 1,19* 20,57 ± 2,20 24,14 ± 1,52 Бактерицидна активність нейтрофілів крові (НСТ­тест стимульований), % 24,57 ± 1,60 36,28 ± 1,27* 32,00 ± 2,89 32,57 ± 1,34 ЦІК високомолекулярні, од. опт. щільн. 0,03 ± 0,01 0,05 ± 0,01 0,04 ± 0,01 0,03 ± 0,01 ЦІК низькомолекулярні, од. опт. щільн. 0,10 ± 0,01 0,10 ± 0,02 0,11 ± 0,01 0,11 ± 0,01 Титр комплементу, СН50 20,51 ± 1,56 38,68 ± 3,64* 16,88 ± 1,01 17,76 ± 1,46 * p < 0,05 порівняно з показником відповідної контрольної групи цього ж терміну Таблиця 3. Зміни показників макрофагів перитонеального ексудату у щурів за умов трансплантації мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини (M ± m, n = 6—8) Показник 12—14­та доба спостереження 28­ма—30­та доба спостереження Контрольна група Дослідна група Контрольна група Дослідна група Кількість макрофагів, ×109/л 5,54 ± 0,29 6,77 ± 0,49 5,13 ± 0,35 8,39 ± 0,82* Життєздатність макрофагів (МТТ­тест), од. опт. щільн. 0,91 ± 0,04 0,80 ± 0,09 1,04 ± 0,06 0,88 ± 0,03* * p < 0,05 порівняно з показником відповідної контрольної групи цього ж терміну Як трансплантаційний біоматеріал ми використали щитоподібну залозу людини, яка синтезує видонеспецифічні гормони тироксин і трийодтиронін, що виключає реакцію орга­ нізму реципієнта на ці речовини у разі їх дифузії через напівпроникні мембрани альгінат­ них мікрокапсул. За даними літератури, стан імунної системи людини значною мірою за­ лежить від тиреоїдного статусу організму. Так, у хворих на післяопераційний гіпотиреоз у стадії декомпенсації знижується число Т­, Fc γ +­ і Т γ ­лімфоцитів, вірогідно підвищується рівень IgG, “нульових” і антигензв’язуючих клітин, а також антитіл, які реагують з тирео­ глобуліном [13]. Вільна алотрансплантація кріоконсервованої тканини щитоподібної зало­ зи хворим з післяопераційним гіпотиреозом у підшкірно­жирову клітковину живота з під­ бором пар донор—реципієнт за системою HLA з урахуванням сумісності за ABO і резус­ фактором (трансплантацію проводили у разі сумісності не менше трьох антигенів, з яких обов’язковою була сумісність за двома сильними антигенами локусу B), поряд з клінічною ремісією захворювання, нормалізацією рівня тиреоїдних і тиреотропного гормонів, норма­ 100 ISSN 1025­6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2020. № 1 І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна лізацією йодакумулючої здатності кукси щитоподібної залози та відсутністю місцевої ре­ акції на трансплантат, сприяла нормалізації показників імунітету реципієнта до шостого мі сяця після трансплантації. Отже, на підставі результатів досліджень доходимо висновку, що внутрішньоочере винна трансплантація мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини спричиняє активацію показників неспецифічного природного імунітету у піддослідних щурів і по­ требує більш детального вивчення впливу на клітинні і гуморальні показники імунітету, включаючи зміни в імунних органах. На нашу думку, для нівелювання реакції з боку імун­ ної системи слід проводити багатоступінчасту, дорогу та тривалу процедуру (зокрема, по­ вторна екстракція, концентрація, преципітація, розведення, центрифугування, діаліз тощо) видалення імуногенних домішок з комерційного препарату альгінату, після чого він може бути успішно застосований в експериментальних дослідженнях і клінічних випробуваннях. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Aijaz A., Perera D., Olabisi R.M. Polymeric materials for cell microencapsulation. Methods Mol. Biol. 2017. 1479. P. 79—93. https://doi.org/10.1007/978­1­4939­6364­5_6 2. Zimmermann U., Mimietz S., Zimmermann H., Hillg rtner M., Schneider H., Ludwig J., Hasse C., Haase A., Rothmund M., Fuhr G. Hydrogel­based non­autologous cell and tissue therapy. Biotechniques. 2000. 29, № 3. P. 564—581. https://doi.org/10.2144/00293rv01 3. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації): Стефанов О. В. (ред.). Київ: Авіцена, 2001. 528 с. 4. ICH Topic S 8. Immunotoxicity studies for human pharmaceuticals. Step 5. Note for guidance on im mu­ notoxicity studies for human pharmaceuticals (CHMP/167235/2004). London: EMEA, 2006. 13 р. 5. Immunotoxicology of drugs and chemicals: an experimental and clinical approach. Vol. I. Principles and methods of immunotoxicology: Descotes J. (Ed). Amsterdam, New York, Oxford: Elsevier, 2004. 398 p. https://doi.org/10.1016/S1873­9822(04)80019­4 6. Dornish M., Kaplan D., Skaugrud . Standards and guidelines for biopolimers in tissue­engineered medical products: ASTM alginate and citosan standard guides. Ann. N. Y. Acad. Sci. 2001. 944. P. 388—397. https:// doi.org/10.1111/j.1749­6632.2001.tb03850.x 7. Пастер І.П., Баранова Л.А., Дмитруха Н.М., Лагутіна О.С. Імунологічні реакції щурів на транспланта­ цію альгінатних мікрокапсул. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2017. № 6. С. 88−95. https://doi.org/10.15407/ dopovidi2017.06.088 8. Figliuzzi M., Plati T., Cornolti R., Adobati F., Fagiani A., Rossi L., Remuzzi G., Remuzzi A. Biocompatibility and function of microencapsulated pancreatic islets. Acta Biomater. 2006. 2, № 2. P. 221–227. https://doi. org/10.1016/j.act­bio.2005.12.002 9. Лабораторные методы исследования в клинике. Справочник: Меньшиков В.В. (ред.). Москва: Ме ди­ цина, 1987. 368 с. 10. Пастер Е. У., Овод В. В., Позур В. К., Вихоть Н. Е. Иммунология: Практикум. Киев: Вища школа, 1989. 304 с. 11. Сепиашвили Р.И. Введение в иммунологию. Цхалтубо, Кутаиси, 1987. 230 с. 12. Vistica D.T., Skehan P., Scudiero D., Monks A., Pittman A., Boyd M.R. Tetrazolium­based assays for cellular viability: a critical examination of selected parameters affecting formazan production. Cancer Res. 1991. 51, № 10. P. 2515–2520. 13. Нугманова Л.Б., Исмаилов С.И. Динамика основных показателей системы иммунитета у больных пос­ леоперационным гипотиреозом при лечении методом свободной трансплантации криоконсервиро­ ванной щитовидной железы. Криобиология. 1988. № 2. С. 24—30. Надійшло до редакції 10.10.2019 101ISSN 1025­6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2020. № 1 Імунологічні реакції щурів на трансплантацію мікроінкапсульованої тканини щитоподібної залози людини REFERENCES 1. Aijaz, A., Perera, D. & Olabisi, R. M. (2017). Polymeric materials for cell microencapsulation. Methods Mol. Biol., 1479, pp. 79­93. https://doi.org/10.1007/978­1­4939­6364­5_6 2. Zimmermann, U., Mimietz, S., Zimmermann, H., Hillg rtner, M., Schneider, H., Ludwig, J., Hasse, C., Haase, A., Rothmund, M. & Fuhr, G. (2000). Hydrogel­based non­autologous cell and tissue therapy. Biotechniques, 29, No. 3, pp. 564­581. https://doi.org/10.2144/00293rv01 3. Stefanov, О. V. (Ed.) (2001). Preclinical studies of drugs (Guidelines). Kyiv: Aviсena (in Ukrainian). 4. ICH Topic S 8. (2006). Immunotoxicity studies for human pharmaceuticals. Step 5. Note for guidance on immunotoxicity studies for human pharmaceuticals (CHMP/167235/2004). London: EMEA. 5. Descotes, J. (Ed). (2004). Immunotoxicology of drugs and chemicals: an experimental and clinical approach. Vol. I. Principles and methods of immunotoxicology. Amsterdam, New York, Oxford: Elsevier. https://doi. org/10.1016/S1873­9822(04)80019­4 6. Dornish, M., Kaplan, D. & Skaugrud, . (2001). Standards and guidelines for biopolimers in tissue­engineered medical products: ASTM alginate and citosan standard guides. Ann. N. Y. Acad. Sci., 944, pp. 388­397. https://doi.org/10.1111/j.1749­6632.2001.tb03850.x 7. Pasteur, I. P., Baranova, L. A., Dmytrukha, N. M. & Lahutina, O. S. (2017). Immunological reactions of rats on transplantation alginate microcapsule. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr., No. 6, pp. 88­95. https://doi. org/10.15407/dopovidi2017.06.088 (in Ukrainian). 8. Figliuzzi, M., Plati, T., Cornolti, R., Adobati, F., Fagiani, A., Rossi, L., Remuzzi, G. & Remuzzi, A. (2006). Biocompatibility and function of microencapsulated pancreatic islets. Acta Biomater., 2, No. 2, pp. 221­227. https://doi.org/10.1016/j.act­bio.2005.12.002 9. Menshikov, V. V. (Ed.). (1987). Laboratory methods studies in clinic. Directory. Moscow: Meditsina (in Russian). 10. Paster, Ye. U., Ovod, V. V., Pozur, V. K. & Vihot, N. E. (1989). Immunology: Workshop. Kyiv: Vyshcha Shkola (in Russian). 11. Sepiashwili, R. I. (1987). Introduction to immunology. Tshaltubo, Kutaisi (in Russian). 12. Vistica, D. T., Skehan, P., Scudiero, D., Monks, A., Pittman, A. & Boyd, M. R. (1991). Tetrazolium­based assays for cellular viability: a critical examination of selected parameters affecting formazan production. Cancer Res., 51, No.10, pp. 2515­2520. 13. Nugmanova, L. B. & Ismailov, S. I. (1988). The dynamics of the main indices of the immune system in patients with postoperative hypothyroidism in the treatment by the method of free transplantation of cryopreserved thyroid gland. Kriobiologiya, No. 2, pp. 24­30 (in Russian). Received 10.10.2019 И.П. Пастер 1, Л.А. Баранова 1, Н.Н. Дмитруха 2, О.С. Лагутина 2 1 ГУ “Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комисаренко НАМН Украины”, Киев 2 ГУ “Институт медицины труда им. Ю.И. Кундиева НАМН Украины”, Киев E­mail: pasteur@ukr.net ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ РЕАКЦИИ КРЫС НА ТРАНСПЛАНТАЦИЮ МИКРОИНКАПСУЛИРОВАННОЙ ТКАНИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ЧЕЛОВЕКА Одним из методов лечения гипофункций эндокринных желёз является трансплантация соответствую­ щих тканей или клеток, которые микроинкапсулированы в альгинатные капсулы. В работе приведены результаты исследования безопасности метода по иммунологическим показателям. Микроинкапсуляцию и трансплантацию ткани щитовидной железы человека крысам внутрибрюшинно, а также иммуноло­ гические исследования проводили по стандартным методам. Установлены достоверные изменения коли­ чества лейкоцитов и моноцитов, бактерицидной активности нейтрофилов крови, титра комплемента, зна­ чения МТТ­теста для перитонеальных макрофагов, а также фагоцитарной активности нейтрофилов крови І.П. Пастер, Л.А. Баранова, Н.М. Дмитруха, О.С. Лагутіна и количества макрофагов в перитонеальном эксудате. Полученные данные свидетельствуют о необхо­ димости дополнительного очищения комерческого биополимера перед его применением в экспериментах на животных. Ключевые слова: ткань щитовидной железы человека, микроинкапсуляция, крысы, трансплантация, им­ мунологические реакции. I.P. Pasteur 1, L.A. Baranova 1, N.M. Dmytrukha 2, O.S. Lahutina 2 1 V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine, Kyiv 2 Yu.I. Kundiiev Institute of Occupational Health of the NAMS of Ukraine, Kyiv E­mail: pasteur@ukr.net IMMUNOLOGICAL REACTIONS OF RATS ON TRANSPLANTATION OF MICROENCAPSULATED TISSUE OF HUMAN THYROID GLAND One of the methods for treating the endocrine gland hypofunction is a transplantation of appropriate tissues or cells that are microencapsulated in alginate capsules. The aim of the work was to investigate the safety of the method for immunological parameters. Microencapsulation and transplantation of human thyroid gland tissue in rats intraperitoneally, as well as immunological studies, were carried out according to standard me­ thods. Reliable changes in the number of leukocytes and monocytes, the bactericidal activity of blood neutro­ phils, complement titer, the MTT test value of peritoneal macrophages, as well as the phagocytic activity of blood neutrophils and the number of macrophages in peritoneal exudate are established. These data indicate the need for the additional purification of a commercial biopolymer before its use in animal experiments. Keywords: human thyroid gland tissue, microencapsulation, rats, transplantation, immunological reactions.