Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України
Оцінено наслідки відсутності механізмів реалізації інноваційних пріоритетів у промисловості для економіки України. Виявлено, що ключовою структурною проблемою української промисловості є слабкий інноваційний потенціал, який обумовлює низькі конкурентні позиції низки ключових галузей на світовому рин...
Збережено в:
| Дата: | 2020 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Назва видання: | Економіка промисловості |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170463 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України / О.Б. Саліхова, Н.М. Шелудько // Економіка промисловості. — 2020. — № 2 (90). — С. 5–26. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-170463 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1704632020-07-17T01:20:53Z Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України Саліхова, О.Б. Шелудько, Н.М. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Оцінено наслідки відсутності механізмів реалізації інноваційних пріоритетів у промисловості для економіки України. Виявлено, що ключовою структурною проблемою української промисловості є слабкий інноваційний потенціал, який обумовлює низькі конкурентні позиції низки ключових галузей на світовому ринку.Проаналізовано рекомендації щодо запозичення для України кращих світових практик, зокрема держав-членів ЄС, які мають успішні національні інноваційні системи й ефективні інструменти заохочення приватного капіталу в інновації. Встановлено передумови та ключові тренди трансформацій у політиці фінансування інновацій ключових світових гравців (ЄС, США, Китай). Узагальнено практичний досвід й особливості інституційних трансформацій, спрямованих на активізацію фінансування інновацій у Франції.Одним з основних недоліків існуючої організаційно-інституційної системи управління дослідженнями та інноваціями в Україні визначено відсутність структури, функціонально націленої на промислово-інноваційний розвиток економіки. Розпорошеність функції формування та реалізації промислової політики (покладено на Мінекономрозвитку) та інноваційної (віднесено до компетенції Міністерства освіти і науки) має наслідком втрату як компетенцій, так і позицій національних промислових виробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також слабкі позиції у «торговельних війнах».З метою зупинення деградації промисловості та нарощування інноваційного потенціалу в Україні запропоновано створення принципово нового, багатофункціонального органу державного управління промисловістю, здатного об'єднувати інструменти промислової, технологічної та інноваційної політики з політикою у сфері освіти і людських ресурсів.Конкретизація авторських пропозицій потребує подальших досліджень щодо наявності«вікон можливостей», які завжди відкриваються на етапі зміни техноекономічних парадигм, і реального потенціалу інституційних трансформацій в Україні. Дана оценка последствиям отсутствия механизмов реализации инновационных приоритетов в промышленности для экономики Украины. Выявлено, что ключевой структурной проблемой украинской промышленности является слабый инновационный потенциал, обусловливающий низкие конкурентные позиции ключевых отраслей на мировом рынке.Проанализированы рекомендации по привнесению в Украину лучших мировых практик, в частности стран-членов ЕС, имеющих успешные национальные инновационные системы и эффективные инструменты привлечения частного капитала в инновации. Выделены предпосылки и ключевые тренды трансформаций в политике финансирования инноваций ключевых мировых игроков (ЕС, США, Китай). Обобщены практический опыт и особенности институциональных трансформаций, направленных на активизацию финансирования инноваций во Франции.Одним из основных недостатков существующей организационно-институциональной системы управления исследованиями и инновациями в Украине считается отсутствие структуры, функционально нацеленной на промышленно-инновационное развитие экономики. Распыление функции формирования и реализации промышленной политики (закреплённое за Минэкономразвития) и инновационной (в компетенции Министерства образования и науки) обернулось потерей как компетенций, так и позиций национальных промышленных производителей на внутреннем и внешних рынках, а также слабыми позициями в «торговых войнах».С целью противодействия дальнейшей деградации промышленности и наращивания инновационного потенциала в Украине предложено создание принципиально нового, многофункционального органа государственного управления промышленностью, объединяющего инструменты промышленной, технологической и инновационной политики с политикой в сфере образования и человеческих ресурсов.Конкретизация авторских предложений потребует дальнейших исследований как в части наличия «окон возможностей», открывающихся на этапах смены техноэкономических парадигм, так и реального потенциала институциональных трансформаций в Украине. The paper provides estimates of consequences of lacking mechanisms for implementing innovative priorities in industry for the economy of Ukraine. It is summed up that the key structural problem of Ukrainian industry is the weak innovation potential, which has worsened the already volatile competitive position of a number of national key industries in world markets.Recommendations for bringing experience and best world practices to Ukraine, in particular - of EU member states with successful national innovation systems and effective tools for attracting private capital in innovation, were critically assessed. The preconditions and key trends of transformations in the policy of financing innovations of key world players (EU, USA, China) are highlighted. The practical experience and institutional transformations’ peculiarities, aimed at activation of innovations financing in France, are generalized.One of the main shortcomings of the existing organizational and institutional management system for research and innovation in Ukraine is the lack of a structure, functionally aimed at industrial and innovative development of the national economy. It is emphasized that the dispersion of the function of formation and implementation of industrial policy (assigned to the Ministry of Economic Development) and innovation (within the competence of the Ministry of Education and Science) resulted in the loss of a number of competencies and positions of national industrial producers in national and foreign markets, as well as weak position in “trade wars”.In order to counteract further degradation of the national industry and increase innovation potential in Ukraine, it is offered to create a fundamentally new, multifunctional body of state industrial management, combining the tools of industrial, technological and innovation policy with education and human capital policy.It is noted that the concretization of the authors’ proposals will require further research both in terms of the existence of "windows of opportunity" that do not open at the stages of changing technoeconomic paradigms, and the real potential of institutional transformations in Ukraine. 2020 Article Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України / О.Б. Саліхова, Н.М. Шелудько // Економіка промисловості. — 2020. — № 2 (90). — С. 5–26. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 1562-109Х DOI: doi.org/10.15407/econindustry2020.02.005 JEL: O23, O32, O38 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170463 330.341:338.45(44+477) uk Економіка промисловості Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| spellingShingle |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Саліхова, О.Б. Шелудько, Н.М. Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України Економіка промисловості |
| description |
Оцінено наслідки відсутності механізмів реалізації інноваційних пріоритетів у промисловості для економіки України. Виявлено, що ключовою структурною проблемою української промисловості є слабкий інноваційний потенціал, який обумовлює низькі конкурентні позиції низки ключових галузей на світовому ринку.Проаналізовано рекомендації щодо запозичення для України кращих світових практик, зокрема держав-членів ЄС, які мають успішні національні інноваційні системи й ефективні інструменти заохочення приватного капіталу в інновації. Встановлено передумови та ключові тренди трансформацій у політиці фінансування інновацій ключових світових гравців (ЄС, США, Китай). Узагальнено практичний досвід й особливості інституційних трансформацій, спрямованих на активізацію фінансування інновацій у Франції.Одним з основних недоліків існуючої організаційно-інституційної системи управління дослідженнями та інноваціями в Україні визначено відсутність структури, функціонально націленої на промислово-інноваційний розвиток економіки. Розпорошеність функції формування та реалізації промислової політики (покладено на Мінекономрозвитку) та інноваційної (віднесено до компетенції Міністерства освіти і науки) має наслідком втрату як компетенцій, так і позицій національних промислових виробників на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також слабкі позиції у «торговельних війнах».З метою зупинення деградації промисловості та нарощування інноваційного потенціалу в Україні запропоновано створення принципово нового, багатофункціонального органу державного управління промисловістю, здатного об'єднувати інструменти промислової, технологічної та інноваційної політики з політикою у сфері освіти і людських ресурсів.Конкретизація авторських пропозицій потребує подальших досліджень щодо наявності«вікон можливостей», які завжди відкриваються на етапі зміни техноекономічних парадигм, і реального потенціалу інституційних трансформацій в Україні. |
| format |
Article |
| author |
Саліхова, О.Б. Шелудько, Н.М. |
| author_facet |
Саліхова, О.Б. Шелудько, Н.М. |
| author_sort |
Саліхова, О.Б. |
| title |
Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України |
| title_short |
Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України |
| title_full |
Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України |
| title_fullStr |
Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України |
| title_full_unstemmed |
Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України |
| title_sort |
інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для україни |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/170463 |
| citation_txt |
Інституційні та фінансові механізми стимулювання технологічних інновацій у промисловості: досвід франції, уроки для України / О.Б. Саліхова, Н.М. Шелудько // Економіка промисловості. — 2020. — № 2 (90). — С. 5–26. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| series |
Економіка промисловості |
| work_keys_str_mv |
AT salíhovaob ínstitucíjnítafínansovímehanízmistimulûvannâtehnologíčnihínnovacíjupromislovostídosvídfrancííurokidlâukraíni AT šeludʹkonm ínstitucíjnítafínansovímehanízmistimulûvannâtehnologíčnihínnovacíjupromislovostídosvídfrancííurokidlâukraíni |
| first_indexed |
2025-07-15T05:39:29Z |
| last_indexed |
2025-07-15T05:39:29Z |
| _version_ |
1837690226216009728 |
| fulltext |
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 5
2020, № 2 (90)
УДК 330.341:338.45(44+477) doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.005
Олена Борисівна Саліхова,
д-р екон. наук
E-mail: salikhova_elena@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-7669-6601;
Наталія Михайлівна Шелудько,
д-р екон. наук, професор
Державна установа «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
вул. Панаса Мирного, 26, м. Київ, Україна, 01011
E-mail: n.sheludko@ukr.net
https://orcid.org/0000-0001-6936-3158
ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ СТИМУЛЮВАННЯ
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ У ПРОМИСЛОВОСТІ:
ДОСВІД ФРАНЦІЇ, УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ1
Оцінено наслідки відсутності механізмів реалізації інноваційних пріоритетів у про-
мисловості для економіки України. Виявлено, що ключовою структурною проблемою укра-
їнської промисловості є слабкий інноваційний потенціал, який обумовлює низькі конку-
рентні позиції низки ключових галузей на світовому ринку.
Проаналізовано рекомендації щодо запозичення для України кращих світових прак-
тик, зокрема держав-членів ЄС, які мають успішні національні інноваційні системи й ефек-
тивні інструменти заохочення приватного капіталу в інновації. Встановлено передумови та
ключові тренди трансформацій у політиці фінансування інновацій ключових світових грав-
ців (ЄС, США, Китай). Узагальнено практичний досвід й особливості інституційних транс-
формацій, спрямованих на активізацію фінансування інновацій у Франції.
Одним з основних недоліків існуючої організаційно-інституційної системи управління
дослідженнями та інноваціями в Україні визначено відсутність структури, функціонально
націленої на промислово-інноваційний розвиток економіки. Розпорошеність функції форму-
вання та реалізації промислової політики (покладено на Мінекономрозвитку) та інновацій-
ної (віднесено до компетенції Міністерства освіти і науки) має наслідком втрату як компе-
тенцій, так і позицій національних промислових виробників на внутрішньому і зовнішньому
ринках, а також слабкі позиції у «торговельних війнах».
З метою зупинення деградації промисловості та нарощування інноваційного потенці-
алу в Україні запропоновано створення принципово нового, багатофункціонального органу
державного управління промисловістю, здатного об'єднувати інструменти промислової,
технологічної та інноваційної політики з політикою у сфері освіти і людських ресурсів.
Конкретизація авторських пропозицій потребує подальших досліджень щодо наявності
«вікон можливостей», які завжди відкриваються на етапі зміни техноекономічних парадигм, і
реального потенціалу інституційних трансформацій в Україні.
Ключові слова: інновації, промисловість, банки, фінансовий сектор, фінансові компа-
нії.
JEL: О23, О32, О38
1
Статтю підготовлено за матеріалами НДР «Макроперспективи ендогенізації економічного роз-
витку України» та НДР «Індустрія фінансових послуг в умовах "нової реальності"» ДУ «Інститут еконо-
міки та прогнозування НАН України».
МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ
© О. Б. Саліхова, Н. М. Шелудько, 2020
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
6 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
За роки незалежності Україна втра-
тила позиції у світі як індустріальна дер-
жава – третє десятиліття поспіль відбува-
ється її масштабна деіндустріалізація. На-
разі, за оцінками фахівців, більшість ви-
робничих технологій у промисловості на-
лежить до третього і четвертого техноло-
гічних укладів, тобто тих, період доміну-
вання яких у світі завершився ще у ХХ ст.
(Вишневський, Гаркушенко, Князєв, Лип-
ницький, Чекіна, 2020, c. 113).
Ключовою структурною проблемою
промисловості є слабкий інноваційний по-
тенціал, що обумовлює низькі конкурентні
позиції низки ключових галузей на світо-
вих ринках. У загальному обсязі іннова-
ційних затрат майже 70% припадає на за-
купівлю машин та обладнання, програмних
засобів, 15% – на виконання внутрішніх
R&D і лише 9,1% – на фінансування зов-
нішніх розробок. Таким чином, вітчизняні
підприємства впроваджують нові техноло-
гії переважно за рахунок імпорту інвести-
ційних товарів (Гиршфельд, Салихова,
2018c).
Хоча стратегічні орієнтири іннова-
ційного розвитку в Україні задекларовані
вже давно і на різних рівнях, однак дотепер
через відсутність механізмів реалізації ін-
новаційних пріоритетів у промисловості,
створення та виробництво високотехноло-
гічних товарів не набули системного хара-
ктеру: Україна продовжує падіння у Global
Innovation Index (рейтинг інноваційних
економік Bloomberg): у 2020 р. – лише
56 позиція, тоді як у 2015 р. − 33) (Гирш-
фельд, Салихова, 2018b).
Політична риторика щодо пріоритет-
ності інновацій не підтримується реальни-
ми механізмами державної допомоги ні на
дослідження і розробки в інтересах бізнесу,
ні на інновації суб’єктів господарювання
(хоча така допомога передбачена законо-
давчими на нормативними актами1).
1
Закон України «Про державну допомогу
суб'єктам господарювання»; Постанова Кабінету
Міністрів України від 07.02.2018 р. № 118 «Про
затвердження критеріїв оцінки допустимості
державної допомоги суб’єктам господарювання
на проведення наукових досліджень, технічний
розвиток та інноваційну діяльність».
Вітчизняні та зарубіжні експерти
(Vishnevsky, Knіazev, 2018; Кіндзерський,
2013; Вишневский, 2016; Ellram, Tate, Pe-
tersen, 2013; Manyika, Chui, Bughin, Dobbs,
Bisson, Marrs, 2013; Райнерт, 2011) вважа-
ють за необхідне запозичити найкращий
світовий досвід, зокрема держав-членів
ЄС, що мають успішні національні іннова-
ційні системи й ефективні інструменти за-
охочення приватного капіталу в інновації.
Це, безумовно, слушна рекомендація, але
слід зауважити, що інституції та процеси,
які формують національні інноваційні сис-
теми, не є статичними. Вони постійно змі-
нюються в руслі еволюції економічних і
соціальних умов2.
Як додатковий аргумент щодо недо-
цільності безсистемного запозичення зару-
біжного досвіду і перенесення його в Укра-
їну без урахування національних особли-
востей доцільно навести міркування фахів-
ців Секретаріату ООН, які досліджували
заходи щодо фінансування інновацій у різ-
них країнах (Организация Объединенных
Наций. Европейская экономическая комис-
сия, 2008): «Країни відрізняються одна від
одної історією національного економічного
та інноваційного розвитку, у них різні умо-
ви й інститути, що підтримують цикл інно-
ваційного фінансування, вони мають різні
за своїм характером і послідовністю засто-
сування заходи для усунення недоліків у
цьому циклі».
Мета статті: для розуміння причин-
но-наслідкових зв’язків між інституційни-
2
У міру того, як держава економічно роз-
вивається, змінюються і детермінанти її конку-
рентоспроможності, а з ними й роль і тип необ-
хідного науково-технологічного та інноваційного
потенціалу. Заходи, які були запроваджені та ма-
ли успіх у певних країнах, відповідали рівню роз-
витку національних рамкових умов для інновацій,
досягнутих на той час, зокрема, стану норматив-
но-правової бази, кредитно-грошової, бюджетно-
податкової і навіть судової систем, відкритості
економіки, режиму захисту авторських прав та
ін., що обумовило готовність і здатність усіх ла-
нок інноваційної системи до реалізації започатко-
ваних програм і заходів. Детальніше: (Организа-
ция Объединенных Наций. Европейская эконо-
мическая комиссия, 2008, с. 558).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 7
2020, № 2 (90)
ми змінами і конкретними заходами полі-
тики з використанням фінансово-кредит-
них інструментів, а також еволюції цих
зв'язків дослідити досвід Франції, де впро-
довж останніх 10 років реалізується ціле-
спрямована промислово-інноваційна полі-
тика на основі бюджетного та банківського
фінансування.
Логіку дослідження побудовано та-
ким чином: спочатку розглянуто ключові
тренди трансформацій у політиці фінансу-
вання інновацій ключових світових гравців
(ЄС, США, Китай), потім детально проана-
лізовано інституційні трансформації фі-
нансування інновацій у Франції. Завершу-
ють статтю висновки і пропозиції про мож-
ливі напрями активізації технологічних
інновацій у промисловості України.
Механізми фінансування інновацій
в умовах «нової реальності»:
вектори трансформацій
Активізація торговельних обмежень і
протекціоністських протистоянь (насампе-
ред двох найбільших економік світу), яка
набрала стрімких обертів з початку прези-
денства Д. Трампа, була не просто відпо-
віддю на суперечливі тенденції деглобалі-
зації, а ознаменувала собою чергову фазу
боротьби за домінування у новій індустріа-
льній структурі світу (Вишневский,
Вишневская, Матюшин, Шелудько, 2017,
с. 8, 11, 190). За останнє десятиліття в
Китаї вдалося якісно змінити промисло-
ву базу, «виростити» потужні національні
високотехнологічні бренди, причому не
лише завдяки послідовній і масштабній
промисловій політиці, але і так званому
«інвестиційному мародерству»1 (Салихова,
2020).
Щоб не втратити контроль за важли-
вими національними технологічними акти-
вами внаслідок входження недружніх ін-
весторів (зокрема китайських), американ-
1
Термін, застосований міністром економі-
ки і фінансів Франції Брюно ле Мером у контекс-
ті обґрунтування обмежень для фільтрування іно-
земних інвестицій.
ські та європейські політики, по-перше,
вжили жорстких заходів щодо контролю за
іноземними інвестиціями у «чутливі» сек-
тори (особливо щодо критичних техноло-
гій, розробок подвійного призначення,
пов’язаних зі штучним інтелектом, робото-
технікою, напівпровідниками, кібербезпе-
кою, а також ядерних технологій, біо- та
нанотехнологій); по-друге, здійснили ак-
тивну трансформацію внутрішніх фінансо-
вих механізмів для фінансування інновацій
згідно з визначеними пріоритетами (Салі-
хова, 2015; Салихова, 2020).
Підтримка інновацій
у промисловості Франції:
ключові інституційні трансформації
Коли французька економіка почала
швидко втрачати свої позиції внаслідок
світової фінансової кризи, а додана вар-
тість переробної промисловості у 2009 р.
порівняно з 2008 р. скоротилася на 7% − до
267 млрд дол. (constant 2010 US$), промис-
ловість було визначено «пріоритетом но-
мер 1», причому його реалізація супровод-
жувалася значними інституційними зміна-
ми.
Першим кроком стало перетворення
у 2009 р. Міністерства промисловості, по-
штових послуг і телекомунікацій, зовніш-
ньої торгівлі, яке функціонувало з 1995 р.,
на Міністерство економіки, промисловості
та зайнятості, мета діяльності якого поля-
гала в посиленні співпраці держави та при-
ватного сектору при визначенні пріорите-
тів і реформуванні промисловості країни
на інноваційних засадах2.
Як відзначено у джерелі (Гиршфельд,
Салихова, 2020), для налагодження постій-
ного діалогу з приватним сектором у
2010 р. уряд Франції на чолі з Ф. Фійоном
створив Національну конференцію з про-
мисловості (Conférence nationale de
l'industrie − CNI) – консультативний орган,
2
Згодом міністерство отримало назву
«Міністерство продуктивного відновлення»
(Ministère du redressement productif).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
8 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
що підпорядковується прем’єр-мініст-
ру1.
Наступний уряд Франції на чолі з
Ж.-М. Еро у 2013 р. скоригував назву ор-
гану, змінивши її на «Національна рада з
промисловості» (Conseil national de
l'industrie − CNI), а також визначив нові
завдання (Les pôles de compétitivité, 2020)2.
У 2017 р. у CNI створено виконавчий
комітет (Comité exécutif)3 задля кращого
1
Відповідно до ст. 2 даного Указу «CNI
роз’яснює та консультує органи державної влади
щодо стану промисловості (l'industrie) та промис-
лових послуг (des services à l'industrie) Франції на
національному і територіальному рівнях. CNI
уповноважена пропонувати заходи національного
чи європейського рівня, спрямовані на підтримку
конкурентоспроможності та розвиток цих видів
діяльності, робочих місць і пов'язаних із ними
навичок; подавати аргументовані пропозиції що-
до ефективності державної допомоги промисло-
вості, а також впливу державної політики на про-
мисловість і промислові послуги». CNI надає
консультації щодо проєктів законодавчих чи ре-
гуляторних актів, які можуть мати вплив на про-
мисловість, а також з будь-яких ініціатив щодо
структурних зрушень у французькій промислово-
сті. Керують CNI прем’єр-міністр, міністр еконо-
міки та фінансів, віце-президент. До складу вхо-
дять 42 особи – державні службовці та керівники
бізнес-асоціацій, профспілок, наукових установ.
2
Протягом каденцій наступних прем’єр-
міністрів: М. Вальс − з 31 березня 2014 р. по 6
грудня 2016 р., Б. Казнева − з 6 грудня 2016 р. по
15 травня 2017 р., Е. Філіппа − з 15 травня 2017 р.
і станом на 22 січня 2020 р. Національна рада з
промисловості діє відповідно до указу від 22 лю-
того 2013 р. З метою кращої комунікації урядов-
ців із бізнес-середовищем прем'єр-міністр Е. Фі-
ліпп ввів посаду заступника голови − віце-
президента та призначив на неї Ф. Варін – голову
ради директорів компанії Orano. У рамках CNI
під керівництвом віце-президента діє секретар
(Secrétaire général du CNI) (з березня 2018 р. –
П. Клемент, який відповідає за організацію робо-
ти CNI та координацію роботи стратегічних комі-
тетів і тематичних секцій. Він забезпечує взаємо-
дію між різними зацікавленими сторонами та від-
повідає за інституційні відносини CNI на націо-
нальному і суспільному рівнях.
3
Виконавчий комітет збирається щоквар-
тально. Він підбиває підсумки виконання рішень
CNI, стежить за роботою груп, створює нові
структури, що відповідають оперативним потре-
спрямування на вирішення ключових про-
блем промисловості. Також на майданчику
CNI було створено стратегічні комітети
промислових секторів (Comités stratégiques
de filières industrielles), які є центральним
елементом її діяльності (Conseil National de
l’Industrie, 2019a)4. Їхня мета – налагодити
ефективний і регулярний діалог між дер-
жавою та компаніями різних галузей сто-
совно ключових питань, вирішення яких
дасть поштовх розвитку французькій про-
мисловості.
У липні 2018 р. CNI утворила ще
2 структури для підтримки діяльності ко-
мітетів – Національну раду з цифровізації
(CNI numérique) та Національну раду інтер-
націоналізації промисловості (CNI Interna-
tional), до сфери компетенції якої віднесено
міжнародні аспекти діяльності промисло-
вості. Мета діяльності CNI numérique –
прискорення перебудови французької про-
мисловості шляхом цифровізації. До ком-
петенції CNI International віднесено консо-
лідацію державних і приватних виробників
для стимулювання експорту, підвищення в
марці «made in France» частки вироблених
у Франції компонентів; інтернаціоналіза-
цію діяльності промислових МСП у на-
прямі розробок і застосування промисло-
вих ланцюгів.
Станом на 1 лютого 2020 р. у CNI діє
18 стратегічних комітетів. Наразі це комі-
тети в таких сферах: аеронавтика, АПК,
автомобільна промисловість, деревооброб-
бам. Наприклад, Виконавчим комітетом 5 березня
2019 р. було створено Раду з питань гендерної
рівності у промисловості, а також тематичну ро-
бочу групу зі зниження рівня викидів вуглецю у
промисловості. Керують Виконавчим комітетом:
прем’єр-міністр, міністр економіки та фінансів,
віце-президент. До складу входять 13 осіб – дер-
жавні службовці, керівники бізнес-асоціацій і
профспілок.
4
Керують стратегічними комітетами про-
мислових секторів провідні представники відпо-
відних галузей. Наприклад, комітетом з харчової
промисловості – Р. Жерардо – президент Nestlé
France, комітетом з ГМК – К. Борріс – президент
та виконавчий директор багатонаціональної гір-
ничо-металургійної компанії Eramet.
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 9
2020, № 2 (90)
ка, хімічна галузь, постачання води, заліз-
ниця, будівництво, електронна промисло-
вість, морська індустрія, нові енергетичні
системи, індустрія охорони здоров'я, галузь
безпеки, цифрова інфраструктура, гірнича
промисловість і металургія, мода і розкіш,
ядерна зброя, перетворення і переробка
відходів, а також тематичні секції. Кожен
комітет визначає чітке коло галузевих про-
блем і пропонує шляхи їх вирішення. На
прикладі стратегічного комітету комплексу
індустрій і технологій здоров’я (Comités
stratégiques de la fillière industries et
technologies de santé) у роботі (Саліхова,
Гончаренко, 2020) показано принципи вза-
ємодії бізнесу і влади в частині створення
нових інструментів промислової політики.
У структурі Генеральної дирекції під-
приємств (Direction générale des entrepri-
ses – DGE) у складі Міністерства економі-
ки та фінансів відповідно до Наказу мініст-
ра (Legifrance.gouv.fr, 2019) діє Служба
промисловості (Le service de l'industrie), яка
розробляє, впроваджує та оцінює державну
промислову політику. У її структурі функ-
ціонує секретаріат Національної ради з
промисловості.
Така інституційна вертикаль – від
прем’єр-міністра до профільного структур-
ного підрозділу, який безпосередньо фор-
мує та реалізує промислову політику через
діалог із бізнесом (Гиршфельд, Салихова,
2020), − дозволяє оперативно втілювати
затребувані й узгоджені з усіма стейкхол-
дерами ініціативи.
Фінансові механізми стимулювання
технологічних інновацій
у промисловості Франції
Наступним кроком стало формування
програм розвитку та чіткого визначення
обсягів їх фінансування. Однак цьому пе-
редувало визначення пріоритетів промис-
лової політики Франції. За участі На-
ціональної ради з промисловості було
створено стратегію «Нова індустріальна
Франція» (Nouvelle France Industrielle)
(Gouvernement.fr, 2020). Її розробляли
майже рік за активної участі бізнесу, що
стало відмітною рисою нового адмініст-
рування промислового розвитку країни,
оскільки більша частина з ухвалених про-
єктів (близько 80%) була вибрана на базі
пропозицій промисловців і управлятиметь-
ся великими підприємцями. Визначені
34 конкретних плани реформування про-
мисловості на інноваційній основі заклали
фундамент для розбудови індустрії Франції
на наступні 10 років. Задля їх реалізації
буде потрібна участь держави. Через бю-
джетні програми було запущено ініціативи,
які стимулюють технологічні інновації у
промисловості, шляхом державної підтри-
мки таких напрямів:
1) дослідження і розробки наукового
й освітнього секторів в інтересах іннова-
ційного розвитку промисловості;
2) дослідження та інновації бізнесу
для збільшення доданої вартості, поси-
лення конкурентоспроможності, створення
високооплачуваних нових робочих місць і
нових високотехнологічних продуктів.
При реалізації першого напряму го-
ловним каналом надання допомоги через
державний бюджет стала Програма № 192
«Дослідження і вища освіта реальної еко-
номіки та промисловості» (Recherche et
enseignement supérieur en matière écono-
mique et industrielle)1. На її здійснення у
2020 р. виділено 761,8 млн євро в AE
(autorisations d'engagement – дозвіл на при-
йняття зобов’язань при банківській опера-
ції)2 (+88,3% проти 2019 р.) і 784,5 млн єв-
ро в CP (crédits de paiement – схвалений
платіж) (+ 55,7 %).
Програма № 192 базується на трьох
заходах, які залишаються незмінними вже
близько 10 років, лише коригуються у сво-
1
Ця програма залишається незмінною бі-
льше 10 років. Більш детально: (Саліхова, 2012,
с. 303-304).
2
Відповідно до французького публічного
законодавства санкціоновані зобов’язання (autori-
sations d'engagement) – це дозволи, що представ-
ляють верхню межу витрат, які можна здійснити
протягом року. Вони діють лише протягом пото-
чного року, але невикористану їх суму (крім ви-
трат на персонал) можна перенести на наступний
рік (Le portail de l'Économie, des Finances, de
l'Action et des Comptes publics, 2019).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
10 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
їй внутрішній структурі, доповнюючись
новими аспектами (Senat.fr, 2019b).
Захід № 1 «Організації вищої освіти
та дослідження» (Organismes de formation
supérieure et de recherche). Бюджет програ-
ми на 2020 р. становить 319,9 млн євро
(-3,3% проти 2019 р.). Бенефіціарами про-
грами є установи під патронатом Міністер-
ства економіки та фінансів (а не Міністер-
ства освіти), оскільки орієнтир – іннова-
ційні потреби економіки та промисловості.
Ключові цілі цього заходу:
стимулювати керівників високого
рівня, здатних до інновацій у співпраці з
міждисциплінарними командами, розвива-
тися в міжнародному контексті;
розвивати дослідницьку діяльність у
партнерстві з компаніями за передовими
технологіями з найбільшим потенціалом на
майбутнє, особливо в кластерах конкурен-
тоспроможності;
підтримувати створення підприємств
у різних регіонах шляхом інкубації проєк-
тів і передачі технологій.
Серед установ-бенефіціарів – Дер-
жавна установа наукового, культурного і
професійного характеру (Les établissements
publics à caractère scientifique, culturel et
professionnel, EPSCP), що складається з
7 інженерних шкіл (Télécom Paris, Télécom
Sud Paris, Mines Saint-Etienne, IMT Mines
Alès, IMT Mines Albi Carmaux, IMT
Atlantique, IMT Lille-Douai), і Державна
школа управління (Institut Mines-Télécom
Business School). Таким чином, уся «Група
Mines-Télécom» (включаючи Інститут
Mines-Télécom і його дочірню компанію
Eurécom, а також Mines ParisTech і
Armines) являє собою одного з головних
гравців у сфері вищої освіти і наукових до-
сліджень для технологічної та інноваційної
підтримки французької промисловості.
Захід № 2 «Підтримка і поширення
технологічних інновацій» (Soutien et
diffusion de l'innovation technologique). Бю-
джет програми на 2020 р. становить 324,3
млн євро (-12,3% проти 2019 р.). Його ак-
туальність пов’язана з тим, що у Франції
домінують малі підприємства та підприєм-
ства середнього рівня, фінансова підтримка
їхніх проєктів згідно з даним заходом по-
легшує поширення технологічних іннова-
цій в економіці. Задля цього в рамках захо-
ду держава фокусує свої видатки на таких
напрямах:
фінансування інноваційної програми,
оператором якої є Bpifrance Finance, «До-
помога для інновацій» (Aides à l’innovati-
on – AI), що підтримує інноваційні проєк-
ти, здійснювані компаніями до 2000 осіб
(стартапи, МСП, ETI);
стимулювання поширення технологій
електроніки та мікросистем у продукцію
МСП усіх секторів через реалізацію націо-
нальної програми CAP’TRONIC;
фінансування програми «Молоді ін-
новаційні компанії» (Jeunes entreprises
innovantes − JEI – компанії, що виділяють
щонайменше 15% своїх щорічних витрат
на проєкти НДДКР), у рамках якої надаєть-
ся звільнення від внесків соціального стра-
хування і корпоративного податку для мо-
лодих інноваційних компаній, що допома-
гає підтримувати їх розвиток. Ця система
була посилена в 2014 р. зі зміною критерію
щодо штату співробітників – його допов-
нено тими, хто розробляє прототипи і пі-
лотні лінії для нових продуктів, а також
скороченням кількості винятків для під-
тримки розвитку цих компаній у довго-
строковій перспективі. У 2020 р. ухвалено
рішення про її продовження до 2022 р.
У рамках заходу фінансується інно-
ваційний податковий кредит (crédit impôt
innovation − CII). Він є фіскальним інстру-
ментом, спрямованим на стимулювання
дослідницької діяльності, що стосується
витрат підприємств на дослідження і роз-
робки. Його сенс полягає в тому, що під-
приємство може вирахувати 20% від ви-
трат, необхідних для проєктування та/або
виробництва дослідних зразків або пілот-
них установок нових продуктів, до ліміту в
400 тис. євро на рік на компанію. Цей по-
датковий кредит розраховується на базі
всіх витрат на НДДКР (від проєктування
та/або виробництва дослідних зразків або
пілотних установок нових продуктів). В
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 11
2020, № 2 (90)
основному такі витрати стосуються людсь-
кого капіталу, а також матеріальних витрат
на дослідження та розробки всередині під-
приємства, залучення співвиконавців,
отримання і захист патентів.
Захід № 3 «Підтримка стратегічних
промислових досліджень» (Soutien de la
recherche industrielle stratégique). Бюджет
програми на 2020 р. збільшено на
106,5 млн євро в AE (autorisations d'engage-
ment – дозвіл на прийняття зобов’язань при
банківській операції)1 і на 71,4 млн євро в
CP (crédits de paiement – схвалений платіж),
тобто + 790% і + 103%. Це збільшення при-
значене виключно для фінансування напів-
провідникової промисловості.
У цілому захід підтримує дослід-
ницькі проєкти у визначених на на-
ціональному рівні стратегічних секторах і
на підприємствах, які спрямовані на розви-
ток промислових технологій і не можуть
бути реалізовані без державної допомоги.
Він пов’язаний із реалізацією політичної
ініціативи щодо підтримки зростання клю-
чових секторів і теперішньої та майбутньої
зайнятості. Одним із ключових пріоритетів
державної допомоги є сектор наноелектро-
ніки. Завдяки своєму високому потенціалу
щодо створення стратегічних ключових
технологій для інновацій у широкому колі
галузей промисловості цей сектор розгля-
дається як база формування ланцюгів до-
даної вартості у промисловості. Розробка і
поставка нових електронних компонентів є
технологічною основою для майбутніх ін-
новацій, а отже, потужним конкурентним
важелем для таких секторів, як автомобіле-
будування, аеронавтика і космос, охорона
здоров'я, інтернет речей тощо.
Запроваджена у 2018 р. програма під-
тримки Nano2022 посилює попередню про-
1
Відповідно до французького публічного
законодавства санкціоновані зобов’язання (autori-
sations d'engagement) – це дозволи, що представ-
ляють верхню межу витрат, яку можна здійснити
протягом року. Вони діють лише протягом пото-
чного року, але невикористану їх суму (крім ви-
трат на персонал) можна перенести на наступний
рік.
граму Nano2017 (Conseil national de l'indus-
trie, 2019b). Сьогодні вона орієнтована на
лідерів індустрії, розташованих у шести
різних регіонах, а також є частиною інно-
ваційної програми в рамках важливих про-
єктів, що становлять загальний європейсь-
кий інтерес, що реалізується спільно Фран-
цією, Німеччиною, Італією і Великобрита-
нією.
Програма Nano 2022 фінансується за
рахунок коштів Товариства через механізм
JU Ecsel (компанія, уповноважена Євроко-
місією, фінансувати дослідження, розробки
та інновації у сфері електронних компонен-
тів і систем, залучаючи фінансові ресурси з
ЄС і країн-членів, а також місцевою вла-
дою. Внесок держави здійснюється безпо-
середньо за рахунок кредитів через бю-
джетну програму 192, а з іншого боку −
внески від Програми інвестицій у майбутнє
(PIA) і Фонду для інновацій та промисло-
вості (FII) – конкурсний фонд, прикріпле-
ний до програми 192, а також за кредитами
Міністерства Збройних Сил.
До 2019 р. у рамках цього заходу від-
бувалося фінансування спільних дослід-
ницьких проєктів «Полюсів конкуренто-
спроможності» (Pôles de Competivite – РС)
(Les pôles de compétitivité, 2020) призначен-
ня яких − поєднання на певній території
приватних підприємств, державних дослід-
ницьких та освітніх організацій задля при-
скорення обміну інформацією між різними
типами економічних агентів та стимулю-
вання надходження інвестицій у НДДКР,
що фінансуються державою, з боку місце-
вих органів влади, а також упровадження
інноваційних проєктів. З 2019 р. з метою
спрощення і поліпшення зручності надання
інноваційної допомоги державне фінансу-
вання на підтримку спільних проєктів (че-
рез Єдиний міжміністерський фонд − FUI)
та програму «Структуруючі проєкти полю-
сів конкурентоспроможності» (Projets
structurants des Pôles de Compétitivité –
PSPC) було переведено на програму «Інве-
стиції в майбутнє» (PIA).
Реалізація другого напряму відбува-
ється в рамках програми «Інвестиції в май-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
12 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
бутнє» (PIA). Два колишніх прем'єр-мініст-
ри Франції А. Жюппе і М. Рокар у допові-
ді «Інвестування в майбутнє. Стратегічні
інвестиційні пріоритети та національні за-
позичення» (Juppé, 2009) відзначили необ-
хідність інвестицій в обсязі 35 млрд євро
для посилення інновацій у Франції, закли-
каючи уряд посилити стимули для приват-
ного сектору інвестувати в розвиток секто-
рів майбутнього. У відповідь уряд запустив
у 2010 р. Програму «Інвестиції в майбут-
нє» (PIA), яка діє дотепер.
Реалізація програми стратегічних ці-
лей стала можливою завдяки «великій по-
зиці» (grand emprunt) 35 млрд євро, про яку
оголосив президент Франції наприкінці
2009 р.: 22 млрд євро уряд мобілізував на
фінансових ринках, а 13 млрд – це кошти,
повернуті в держбюджет французькими
банками, які їм було надано державою для
усунення наслідків кризи (Gouvernement.fr,
2010). Схвалюючи такий підхід, Лагард
прокоментувала, що велика позика, яка
збирається на фінансових ринках, зазвичай
коштує менше, ніж велика позика, призна-
чена для всіх наших співгромадян (Le
Monde, 2009). Попередня державна позика
(40 млрд франків) у 1993 р. «мобілізувала
заощадження найбагатших французьких
громадян для фінансування доступу до ро-
боти для молоді та відродження публічних
робіт і будівництва».
Програма «Інвестиції в майбутнє»
(PIA) реалізується в три етапи (Degois,
2019):
PIA 1 (з 2010 р.) − асигнування
35 млрд євро, розподілені за темами: вища
освіта та професійна підготовка (11 млрд),
дослідження (8 млрд), промисловий сектор
і МСП (6,5 млрд), сталий розвиток
(5 млрд), цифрова економіка (4,5 млрд);
PIA 2 (з 2014 р.) − 12 млрд євро, роз-
поділені за схожою галузевою логікою:
вища освіта і дослідження (3,6 млрд), енер-
гетична «трансформація» (2,3 млрд), інно-
вації для сталої промисловості (1,7 млрд),
технологічна досконалість аеронавтики та
космічної галузі (1,3 млрд), інше
(3,1 млрд);
PIA 3 (з 2018 р.) − 10 млрд євро: осві-
та і дослідження (2,9 млрд), розвиток нау-
кових досліджень (3 млрд), інновації та
розвиток бізнесу (4,1 млрд) (табл. 1).
Таблиця 1 – Етапи та обсяги фінансування за програмою PIA 3 – Оновлена траєкторія.
Інвестиції в майбутнє, млн євро 1
Інвестиції місії AE 2017 CP 2018 CP 2019 CP 2020 CP 2021 CP 2022
Програма 421 «Підтримка
прогресу у сфері вищої
освіти та досліджень» 2900 142,5 212,5 435 490 420
Програма 422 «Валоризація
досліджень» 3000 227 433 620,3 734 1036
Програма 423 «Прискорення
модернізації підприємств» 4100 710 404 1120 690 656
Разом 10000 1079,5 1049,5 2175,3 1914 2111,7
1
Джерело: PLF 2020.
Перші два етапи PIA були зосеред-
жені на стратегічних пріоритетах у ключо-
вих секторах французької економіки (про-
мисловість, цифрова галузь, транспорт,
енергетика, охорона здоров'я). Створені на
цих етапах результати дозволили перейти
до PIA 3 і націлитися на перехід до цифро-
вого світу й імперативу сталого розвитку. З
моменту запуску PIA профінансувано зага-
лом понад 6200 проєктів на суму 46 млрд
євро.
PIA реалізується через три бюджетні
програми, які підтримують прогрес у на-
вчанні та дослідженнях, їх просування і
прискорення модернізації промисловості:
Програма 421 «Підтримка прогресу у сфері
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 13
2020, № 2 (90)
вищої освіти та досліджень» (Soutien des
progrès de l'enseignement et de la recherche),
Програма 422 «Валоризація досліджень»
(Valorisation de la recherche), Програма 423
«Прискорення модернізації підприємств»
(Accélération de la modernisation des
entreprises). На останню програму припадає
більше половини асигнувань 2020 р. Вона
безпосередньо пов'язана зі стимулюванням
технологічних інновацій бізнесу.
PIA 3 управляється Генеральним сек-
ретаріатом з інвестицій (secrétariat général
pour l'investissement − SGPI) – службою
прем'єр-міністра, створеною на базі Генера-
льної інвестиційної комісії у 2018 р. Його ге-
неральний секретар Г. Буді відповідає за
програми місії «Інвестиції в майбутнє».
Для реалізації програм підтримки в
рамках здійснення промислової політики
уряд підписує конвенції між державою і
відповідальними операторами (Саліхова,
Гончаренко, 2020). У PIA 3 є чотири опера-
тори:
Bpifrance − 3,4 млрд євро в AE за
програмами 422 і 423;
Депозитна ощадна каса − 2,8 млрд
євро в AE за програмами 421, 422 і 423;
Національне дослідницьке агентство
(ANR) − 2,8 млрд євро в рамках програм
421 і 422;
Агентство з управління навколишнім
середовищем і енергетикою (ADEME) –
1 млрд євро за програмами 422 і 423
(табл. 2).
Таблиця 2 – Напрями фінансування Програми 423 «Прискорення модернізації підпри-
ємств» у бюджеті Франції на 2020 р., млн євро 1
Напрям Захід Оператор Сума
Підтримка
інновацій
бізнесу
01. Підтримка спільних інновацій (Soutien à
l'innovation collaborative)
Bpifrance 100,0
02. Сприяння і трансформація виробничих ланцю-
гів (Accompagnement et transformation des filières)
Bpifrance 250,0
Підтримка
«Індустрії
майбутнього»
03. Індустрія майбутнього (Industrie du futur) Bpifrance 50,0
04. Адаптація та кваліфікація робочої сили
(Adaptation et qualification de la main d'oeuvre)
CDA 30,0
Прискорення
розвитку
МСП
05. Конкурс інновацій (Concours d'innovation)
Bpifrance,
ADEME
90,0
06. Національний посівний фонд (Fonds national
d'amorçage) № 2
Bpifrance 250,0
07. Фонд інтернаціоналізації МСП (Fonds à
l'internationalisation des PME)
CDC 100,0
08. Фонд коштів «Multicap Croissance» № 2 (Fonds
de fonds "Multicap Croissance" n° 2)
0
09. «Великі виклики» (Grands défis) CDC 250,0
Загальна сума 1120,0
1
Джерело: Projet de Loi de finances pour 2020 (Forum de la performance direction du budget, 2020a).
У цих конвенціях формалізуються
методи вибору проєктів для фінансування
та видачі кредитів. Таким чином, операто-
ри анонсують програми в рамках заходів та
запрошення взяти участь, де визначають
специфікації для різних дій. Вони розгля-
дають заявки на проєкти, які потім відби-
раються журі або незалежним комітетом
(за необхідності залучають міжнародних
експертів, але рішення про фінансування
залишається за державою, яка спирається
на думку комітету).
Захід 01. Підтримка спільних іннова-
цій. Бюджетні асигнування – 100 млн євро
(у вигляді грантів та авансових платежів,
що підлягають відшкодуванню). Уряд
Франції ухвалив рішення про підтримку
амбітних проєктів, спрямованих на прорив-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
14 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
ні інновації, які реалізуються у співпраці
між великими компаніями, МСП і дослід-
ницькими інститутами. У рамках даного
напряму Bpifrance згідно з принципами
державно-приватного партнерства реалізує
програму «Структуруючі проєкти полюсів
конкурентоспроможності» (Projets structu-
rants des Pôles de Compétitivité – PSPC).
Захід 02. Сприяння і трансформація
виробничих ланцюгів. Бюджетні асигну-
вання – 250 млн євро (у вигляді грантів і
авансових платежів, що підлягають від-
шкодуванню). У рамках даного напряму
Bpifrance згідно з принципами державно-
приватного партнерства реалізує програму
проєктного фінансування «Промислові
проєкти майбутнього» (Projets industriels
d’avenir − PIAVE). Мета – стимулювання
змін в організації виробничих екосистем
(секторів), викликаних еволюцією бізнес-
моделей. Особливий інтерес становлять
комплексні підходи до вирішення питань,
пов'язаних з економічними і технологічни-
ми змінами.
Практика організації надання держав-
ної допомоги для реалізації проєктів у рам-
ках зазначених та інших програм є такою.
Bpifrance як оператор анонсує технічне за-
вдання для носіїв проєкту, де чітко вказано
критерії, яким має відповідати заявник і
проєкт; критерії відбору безпосередньо
проєкту; гранично допустимий розмір
державної допомоги для реалізації проєктів
різними категоріями підприємств; статті
покриття витрат згідно з Регламентом ЄС
№ 651/2014 від 17 червня 2014 р.
Подібні підходи до проєктного фі-
нансування дають можливість підтримува-
ти ті розробки, результати яких упровад-
жують їх безпосередні виконавці. Це до-
зволило прискорити трансформацію техно-
логій в інноваційні продукти і робочі міс-
ця, стало однією з головних причин зрос-
тання інноваційного потенціалу Франції та
поліпшення значень глобальних індексів
країни.
Захід 06. Національний посівний фонд
№ 2 має 500 млн євро, з яких 250 млн у
2020 р. буде направлено на фінансування
стартапів − переважно тих, які створені у
пріоритетних галузях охорони здоров'я
(біотехнології та медичні засоби), цифро-
вих (штучний інтелект, великі дані, кібер-
безпека, fintech тощо) та екологічних тех-
нологій. FNA 2 продовжує стратегію, ініці-
йовану першою FNA, прагнучи до збіль-
шення приватних інвестицій у технологічні
інновації.
Запровадження бюджетних програм
державної підтримки досліджень та інно-
вацій в інтересах розвитку національної
промисловості, виходячи з визначених уря-
дом пріоритетів, дозволяє приватному
сектору Франції здійснювати довгостро-
кове планування інвестицій в інновації.
Заходи державної підтримки на прак-
тиці реалізують 3 оператори (табл. 3): Bpi-
france (2762,5 млн євро), Caisse des Dépôts
et Consignations (985 млн євро) і Агентство
з управління навколишнім середовищем і
енергією (Agence de l’environnement et de la
maîtrise de l’énergie) (136 млн євро).
Таблиця 3 – Оператори PIA 3 Інвестиції в майбутнє, програма 423 «Прискорення
модернізації підприємств» (2020 р.), млн євро 1
Оператор
Субсидії
(Subventions)
Аванси, що підлягають
відшкодуванню
(Avances remboursables)
Участь в акціонерному
капіталі
(Prises de participation)
Разом АЕ
CDC 85,0 900,0 985,0
Bpifrance 659,9 702,6 1400,0 2762,5
ADEME 90,7 45,3 136,0
1
Джерело: Projet de loi de finances pour 2020 - Mission Investissements d'avenir (Forum de la
performance direction du budget, 2020b).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 15
2020, № 2 (90)
Державний інвестиційний банк
(Bpifrance) сьогодні є ключовим операто-
ром бюджетних програм уряду Франції
щодо підтримки технологічних інновацій у
промисловості. Історія цього фонду поча-
лася ще у 2005 р., коли уряд Франції ухва-
лив рішення створити державний холдинг
OSEO на базі трьох національних агентств
підтримки малого та середнього бізнесу:
Національного агентства з питань комерці-
алізації результатів досліджень (ANVAR),
Програми держгарантій Sofaris і Банку роз-
витку малих і середніх підприємств
(BDPME). OSEO був спрямований на під-
тримку інноваційної діяльності, пряме фі-
нансування, гарантії банківських кредитів.
Це був орган комплексного обслуговуван-
ня для забезпечення цілісного підходу до
потреб компаній (від формалізації ідеї і
ТЕО проєкту до створення високотехноло-
гічних підприємств). Паралельно було
створено Агентство з питань промислових
інновацій (АІІ), яке мало виявляти, відби-
рати на конкурсній основі та фінансувати
великі науково-дослідні проєкти загально-
національного рівня (що пов'язані з висо-
кими технологіями і реалізуються у близь-
кому партнерстві держави і приватного се-
ктору), а також контролювати їх виконання
й оцінювати одержані результати. У
2008 р. АІІ приєднали до OSEO, а у 2012 р.
після чергової реорганізації на базі OSEO
створили BPI-Groupe.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2012-
1559 від 31 грудня 2012 р. (Senat.fr, 2019a)
Державний інвестиційний банк обслуговує
фінансування і розвиток бізнесу, реалізу-
ючи державну політику на національному
та регіональному рівнях. З метою підтрим-
ки сталого зростання, зайнятості та конку-
рентоспроможності економіки він сприяє
інноваціям, фокусує свою діяльність на
малому і середньому бізнесі переважно у
промисловому секторі, фінансує довго-
строкові проєкти, підтримує національну
промислову політику, зокрема стратегії
розвитку секторів, бере участь у розвитку
секторів майбутнього, цифрового перетво-
рення, підтримує реалізацію екологічної та
енергетичної трансформації, може стабілі-
зувати пакет акцій великих компаній, які
забезпечують зростання і конкурентоспро-
можність французької економіки.
Промисловість залишається основою
французької економіки. Її трансформація з
точки зору цифрових технологій, а також у
галузі енергетики й екології є пріоритетом
для компанії Bpifrance.1 Обсяг коштів, що
виділяються Bpifrance для фінансування
французької промисловості, не припиняє
зростати з 2013 р. Більше того, промисло-
вість є основним сектором інтервенцій
Bpifrance (25% від його загальної активнос-
ті).
Окрім програми «Інвестиції в май-
бутнє», Bpifrance опікується реалізацією
ініціативи «Французька фабрика» (La
French Fab), запущеної з 2017 р., щодо про-
сування новітніх технологій у промислово-
сті. Очікується, що протягом 2018-2021 рр.
держава спрямує понад 150 млн євро на
підтримку переходу МСП до «промисло-
вості майбутнього».
Визначені оператори бюджетних
програм оптимізують процес надання дер-
жавної підтримки досліджень та інновацій
в інтересах розвитку національної промис-
ловості.
15 січня 2018 р. рішенням мініс-
терства економіки та фінансів було утворе-
но Фонд для інновацій і промисловості
(Fonds pour l’Innovation et l’Industrie − F2I),
оператором якого є Bpifrance. Бюджет
(10 млрд євро) сформований із продажів
активів компаній Engie і Renault (1,6 млрд
євро) та внесків у вигляді цінних паперів
EDF і Thales (13,3 та 25,76% їх капіталу
відповідно – близько 8,4 млрд євро).
У 2019 р. було ухвалено Закон про
зростання і перетворення компаній, який
дозволяє продаж частки держави в ком-
панії «La Francaise des Jeux», а також Aéro-
1
«Капітальний ремонт» галузі необхідний
для збільшення наших експортних потужнос-
тей, – вважає керівництво Bpifrance. Bpifrance
часто сприймається як банк для французьких тех-
нологій, для стартапів. Але перш за все це банк
для промисловості». URL: https://www.bpifrance.
fr/A-la-une/Actualites/L-industrie-1er-secteur-d-
intervention-de-Bpifrance-39755).
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості
16 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
ports de Paris і Engie, що має поповнити
Фонд для інновацій і промисловості ще на
10 млрд євро. У листопаді 2019 р. 52 з 72%
акцій держави у «La Francaise des Jeux»
було продано за 2 млрд євро.
Запуск Фонду заплановано на 2020 р.
Прибутковість цього фонду складе 2,5%,
він генеруватиме 250 млн євро на рік, які
будуть направлені на фінансування про-
ривних інновацій, зокрема в рамках реалі-
зації заходу 09 «Великі виклики» бюджет-
ної Програми 423 «Прискорення модер-
нізації підприємств». Фонд сприятиме
створенню «національних інноваційних
чемпіонів», здатних конкурувати на зов-
нішніх ринках високотехнологічних това-
рів (Legifrance.gouv.fr, 2012).
Заплановано видатки за такими пріо-
ритетами: 70 млн євро індивідуальної до-
помоги для стартапів у проривних техно-
логіях у контексті проєктів, якими керує
Bpifrance; 120 млн євро для фінансування
основних проривних інноваційних проєктів
бізнесу, відібраних Радою з інновацій, на
індивідуальну суму 30 млн євро протягом
періоду від трьох до чотирьох років міні-
мум; 60 млн євро для підтримки стратегіч-
них секторів, таких як план Nano 2022 або
розвиток акумуляторів для електромобілів
(Senat.fr, 2019c).
Цілеспрямована політика уряду Фра-
нції щодо прискорення технологічних ін-
новацій у промисловості задля забезпечен-
ня конкурентних позицій національної еко-
номіки сьогодні та в майбутньому, яка за-
лишається незмінною протягом 10 років
від часів прийняття рішень про шляхи по-
долання фінансово-економічної кризи, до-
тримання наміченого курсу, незважаючи на
зміну урядів, є безперечною перевагою і
дає свої результати.
У рейтингу інноваційних економік-
2020 Bloomberg Франція у жорсткій конку-
рентній боротьбі піднялася на одну пози-
цію порівняно з 2017 р. та увійшла у десят-
ку лідерів, тоді як Україна втратила
14 позицій, посівши 56 місце. У 2015 р.
Україна займала 33 позицію (Гиршфельд,
Салихова, 2018b) (табл. 4).
Україна: важливі висновки
Одним з основних недоліків існуючої
організаційно-інституційної системи уп-
равління дослідженнями та інноваціями в
Україні є « … відсутність структури, «за-
точеної» під промислово-інноваційний роз-
виток економіки» (Гиршфельд, Салихова,
2018a). Функції формування та реалізації
промислової політики покладено на Мін-
економрозвитку, а інноваційної – на Мініс-
терство освіти і науки. У таких умовах
проблематично системно використовувати
важелі впливу. Наслідком цього стала
втрата як низки компетенцій, так і багатьох
позицій національних промислових вироб-
ників на внутрішньому і зовнішньому рин-
ках, а також слабкі позиції у «торговельних
війнах» (Саліхова, Шелудько, 2019).
В Україні у 2013 р. додана вартість пере-
робної промисловості скоротилася порів-
няно з 2012 р. на 9% − до 16 млрд дол.
(constant 2010 US$). Щоб зупинити падін-
ня, було ініційовано створення Міністерст-
ва промисловості та інновацій. Проєкт від-
повідної Постанови Верховної Ради Украї-
ни № 4351-1 зареєстровано 28.03.2014 р.,
але дотепер його так і не реалізовано. За
підсумками 2018 р. додана вартість пере-
робної промисловості скоротилася і стано-
вить 14 млрд дол. (constant 2010 US$).
У роботі (Саліхова, 2015, с. 36) за-
пропоновано два варіанти:
розширення функцій Мінекономроз-
витку України за рахунок передачі йому
повноважень щодо формування та реаліза-
ції науково-технологічної та інноваційної
політики від Міністерства освіти і науки
України;
створення Міністерства промислово-
інноваційного розвитку України – якісно
нового, багатофункціонального органу по-
ліаспектного державного управління роз-
витком вітчизняної індустрії шляхом поєд-
нання інструментів промислової, техноло-
гічної та інноваційної політики з політи-
кою у сферах освіти і розвитку людських
ресурсів. Цей орган має змінити систему
адміністрування промислового розвитку
України.
Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 17
2020, № 2 (90)
Таблиця 4 – Динаміка Global Innovation Index, Bloomberg (2017-2020 рр.) 1
2
0
2
0
Р
ан
г
2
0
1
7
Р
ан
г
З
м
ін
а
2
0
2
0
/
2
0
1
7
Країна
П
ід
су
м
к
о
в
и
й
і
н
д
ек
с
Д
о
сл
ід
ж
ен
н
я
т
а
р
о
зр
о
б
к
и
(R
&
D
i
n
te
n
si
ty
)
Д
о
д
ан
а
в
ар
ті
ст
ь
о
б
р
о
б
н
о
ї
п
р
о
м
и
сл
о
в
о
ст
і
(M
an
u
fa
ct
u
ri
n
g
a
d
d
ed
-v
al
u
e)
П
р
о
д
у
к
ти
в
н
іс
ть
(P
ro
d
u
ct
iv
it
y
)
К
о
н
ц
ен
тр
ац
ія
х
ай
-т
ек
к
о
м
п
ан
ій
(
H
ig
h
-t
ec
h
d
en
si
ty
)
О
х
о
п
л
ен
н
я
в
и
щ
о
ю
о
св
іт
о
ю
(T
er
ti
ar
y
e
ff
ic
ie
n
cy
)
К
о
н
ц
ен
тр
ац
ія
д
о
сл
ід
н
и
к
ів
(R
es
ea
rc
h
er
c
o
n
ce
n
tr
at
io
n
)
П
ат
ен
тн
а
ак
ти
в
н
іс
ть
(P
at
en
t
ac
ti
v
it
y
)
1 3 +2 Німеччина 88,21 8 4 18 3 26 11 3
2 1 -1 Південна Корея 88,16 2 3 29 4 16 5 11
3 6 +3 Сінгапур 87,01 12 2 4 17 1 13 5
4 4 0 Швейцарія 85,67 3 6 14 10 17 3 19
5 2 -3 Швеція 85,50 4 16 19 7 13 7 18
6 10 +4 Ізраїль 85,03 1 31 15 5 32 2 7
7 5 -2 Фінляндія 84,00 10 15 9 14 24 9 10
8 8 0 Данія 83,22 7 24 6 8 31 1 24
9 9 0 США 83,17 9 27 12 1 47 29 1
10 11 +1 Франція 82,75 13 39 16 2 20 17 8
…
56 42 -14 Україна
48,24 57 57 57 35 48 49 36
47,28* 47* 48* 50* 32* 21* 46* 27*
1
Складено за даними (Bloomberg, 2020).
* Показники 2017 р.
Обидва варіанти мають свої переваги
і недоліки, що потребує фахової дискусії, в
якій варто не тільки спиратися на сучасний
зарубіжний досвід, але і враховувати ви-
клики, що стоять сьогодні перед Україною.
Такі інституційні зміни відповідатимуть
нагальним потребам суспільства.
У країні назріла необхідність ство-
рення Міністерства промислово-інновацій-
ного розвитку (Мінпромінновацій) – прин-
ципово нового, багатофункціонального ор-
гану державного управління промисловіс-
тю, здатного об'єднувати інструменти про-
мислової, технологічної та інноваційної
політики з політикою у сфері освіти і люд-
ських ресурсів з метою підвищення конку-
рентоспроможності та досягнення першос-
ті на ринку (Гиршфельд, Салихова, 2018a).
Особливих дискусій з цього приводу
в експертних і наукових колах ніколи не
було – представники Інституту економіки
промисловості НАН України (Вишневский,
Амоша, Збаразская, Охтень, Череватский,
2013), Інституту економіки та прогнозу-
вання (Даниленко, 2017; Кіндзерський,
2013 та ін.), бізнес-кіл і профільних асоціа-
цій (Новицький, 2019) вже тривалий час
наголошують на необхідності створення
подібної інституції.
З точки зору раціонального підходу
структура Мінпромінновацій має формува-
тися не за галузевим, а за функціональним
принципом у вирішенні проблем промис-
лового розвитку з дотриманням таких
пріоритетів:
розробка стратегії інноваційного роз-
витку промисловості України відповідно
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
18 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
до принципів адекватного протекціонізму і
стимулюючих преференцій у співпраці з
бізнес-середовищем, науковими і громад-
ськими колами з урахуванням кон'юнктури
внутрішнього та зовнішнього ринків; моні-
торинг виконання завдань стратегії, вне-
сення коректив, виходячи з нових викли-
ків;
координація планів промислового ро-
звитку регіонів України з урахуванням їх
потреб і потенціалу, кореляція з завдан-
нями національної стратегії розвитку про-
мисловості;
сприяння інноваційному розвитку
малих і середніх підприємств, а також ре-
алізації стратегічних планів «технологіч-
них чемпіонів» національної промисловос-
ті;
започаткування державного фінансо-
вого агента розвитку інновацій та підтрим-
ки малих і середніх підприємств у промис-
ловості;
реформування існуючих та створення
нових науково-дослідних і проєктно-конст-
рукторських інститутів згідно з принципа-
ми державно-приватного партнерства; іні-
ціювання запуску науково-технічних про-
грам, спрямованих на створення техноло-
гічних інновацій, які підвищать конкурен-
тоспроможність виробничого сектору;
сприяння підготовці трудових ресур-
сів і їх професійного складу з урахуванням
поточних і майбутніх потреб промисловос-
ті; формування спільноти інвестиційних
менеджерів й експертів промислово-інно-
ваційних проєктів.
Державним фінансовим агентом з
розвитку інновацій та підтримки малих і
середніх підприємств у промисловості з
широким спектром функцій може стати
Національна акціонерна компанія, яку ма-
ють створити Міністерство економіки та
Мінфін. У сфері її управління мають бути:
банк, що надаватиме державні інвестиції;
страхова компанія, яка оцінюватиме ризи-
ки; агентство сприяння реалізації іннова-
ційних проєктів (переважно на етапі при-
кладних досліджень й експериментальних
розробок). Серед завдань компанії:
підтримка інновацій (через гранти,
субсидії, безвідсоткові кредити, позики, що
підлягають поверненню);
надання гарантій для полегшення до-
ступу до банківських позик і додаткового
капіталу (венчурному капіталу, бізнес-
ангелам);
зміцнення фінансових умов МСП і
підтримка їх зростання.
Окремим акцентом її діяльності має
стати сприяння піднесенню національної
високотехнологічної сфери шляхом надан-
ня фінансових послуг для створення нових
компаній, орієнтованих на випуск високо-
технологічних товарів (субординовані по-
зики у первинний капітал, інвестиційні
кредити, гарантії тощо), та розвиток існу-
ючих.
Для вирішення даного завдання НАК
має (Саліхова, 2012, с. 566):
здійснювати ідентифікацію та квалі-
фікування високотехнологічних підпри-
ємств і за умов відповідності певній систе-
мі критеріїв надавати сертифікат (дійсний
протягом 4 років). Наявність сертифіката є
підґрунтям для отримання підприємством
ряду преференцій, головними з яких мають
стати: зниження податку на прибуток, ско-
рочення податків на землю та нерухомість,
зниження професійних податків і корпора-
тивних платежів у системах соціального
страхування в частині персоналу, задіяного
у науково-дослідних проєктах компаній,
отримання безвідсоткових позик для екс-
порту високотехнологічної продукції;
проводити загальнонаціональний
конкурс на отримання гранту для створен-
ня нових високотехнологічних фірм. У
рамках цього заходу мають розглядатися
проєкти, розроблені науковими установами
промислової орієнтації, вишівськими до-
слідниками, науковими підрозділами при-
ватних компаній. Розмір гранту має зале-
жати від стадії проєкту.
Створення нового державного органу
комплексного обслуговування дозволить
забезпечити комплементарність заходів з
підтримки НДДКР та інновацій: формалі-
зації ідеї, техніко-економічного обґрунту-
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 19
2020, № 2 (90)
вання доцільності реалізації проєкту, фі-
нансування його ключових стадій (ство-
рення прототипів, пілотних інсталяцій, до-
слідних серій, стандартизації), патентуван-
ня винаходів, пошуку партнерів тощо,
а також оптимізувати зусилля та ресурси,
спрямовані на створення нових технологій
та їх швидку трансформацію у нові продук-
ти та робочі місця.
У бюджеті України немає жодної
статті видатків на допомогу бізнесу в на-
укових та інноваційних проєктах.
Експертною радою Національного
комітету з промислового розвитку, створе-
ного за аналогією з Національною радою з
промисловості Франції (Conseil national de
l'industrie – CNI), було ініційовано започат-
кування програми підтримки інновацій у
промисловості відповідно до середньо-
строкових пріоритетів інноваційної діяль-
ності галузевого рівня на 2017-2021 рр.
Завдяки цій ініціативі у 2018 р. було
запроваджено бюджетну програму «Дер-
жавна підтримка технологічних інновацій
для розвитку промисловості» (КПКВ
1201560). Експертами Національного комі-
тету в рамках робочої групи разом із фахів-
цями ДУ «Інститут економіки і прогнозу-
вання НАН України», Мінекономрозвитку,
Антимонопольного комітету було запро-
поновано новий механізм (його концепцію
презентовано в роботі (Саліхова, Крехівсь-
кий, 2018)), на базі якого розроблено від-
повідний Проєкт постанови КМУ. У жовт-
ні 2018 р. Антимонопольний комітет Укра-
їни рішенням № 572-р визнав, що нова
державна допомога на технологічні інно-
вації для розвитку промисловості з момен-
ту ухвалення проєкту постанови по
31.12.2019 р. у сумі 300 млн грн. є допус-
тимою. Однак програма у 2018 р. так і не
була реалізована. Дотепер в Україні немає
механізмів державної підтримки техноло-
гічних інновацій бізнесу.
Щоб зупинити деградацію промисло-
вості й наростити інноваційний потенціал в
Україні, необхідно здійснити інституційні
трансформації, започаткувавши профільне
міністерство, що матиме спеціалізований
дорадчо-консультаційний орган для кому-
нікації з бізнесом в ухваленні рішень, фі-
нансово-кредитного агента-оператора про-
грам і власне запустити фінансово-кредит-
ний інструментарій бюджетного і банків-
ського фінансування стимулювання техно-
логічних інновацій у промисловості.
Проте конкретизація цих пропозицій
потребує як подальших досліджень у сфері
наявності «вікон можливостей», що завжди
відкриваються на етапі зміни техноеконо-
мічних парадигм, так і реального потенціа-
лу інституційних трансформацій в Україні.
Позитивний приклад Франції в час-
тині надання стимулів на НДДКР приват-
ного сектору, спираючись на ринковий
підхід до відбору та фінансування іннова-
ційних проєктів, також потребує подаль-
ших досліджень для адекватної репродук-
ції цього досвіду в Україні. На особливу
увагу заслуговують засади створення аген-
та держави та реалізація його функцій, зо-
крема: підтримка інновацій, спрощення
доступу МСП до банківських позик і до-
даткового капіталу, зміцнення фінансових
умов МСП тощо.
Література
Вишневский В. П. (2016). Глобальная нео-
индустриализация и еe уроки для Укра-
ины. Экономика Украины. № 8. С. 26-
43.
Вишневский В. П., Вишневская Е. Н., Ма-
тюшин А. В., Шелудько Н. М. (2017).
Монетарная власть в современном ми-
ре. Кто бросит вызов доллару? Киев:
Академпериодика. 200 с.
Вишневський В. П., Амоша А. И., Збараз-
ская Л. А., Охтень А. А., Череват-
ский Д. Ю. (2013). Промышленная по-
литика и управление развитием про-
мышленности в условиях системных
дисбалансов: концептуальные основы:
монография / под общ. ред. В. П. Виш-
невского и Л. А. Збаразской. Донецк:
ИЭП НАН Украины. 180 с.
Вишневський В. П., Гаркушенко О. М.,
Князєв С. І., Липницький Д. В., Чекі-
на В. Д. (2020). Цифровізація економіки
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
20 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
України: трансформаційний потенціал:
монографія / за ред. В. П. Вишневсь-
кого та С. І. Князєва. НАН України,
Ін-т економіки пром-сті. Київ: Академ-
періодика. 188 c.
Гиршфельд А., Салихова Е. (2018a). Арео-
паг промышленного ренессанса. Lb.ua.
URL: https://lb.ua/economics/2018/05/15/
397658_areopag_promishlennogo_renessa
nsa.html (дата звернення: 16.02.2020).
Гиршфельд А., Салихова Е. (2018b). Вре-
дит ли бизнесу господдержка. Lb.ua.
URL: https://lb.ua/economics/2018/11/21/
412912_vredit_li_biznesu_gospodderzhka.
html (дата звернення: 19.03.2020).
Гиршфельд А., Салихова Е. (2018c).
Zeitgeist инноваций. Lb.ua. URL:
https://lb.ua/economics/2018/06/08/39983
2_zeitgeist_innovatsiy.html (дата звер-
нення: 19.03.2020).
Гиршфельд А., Салихова Е. (2020). Уви-
деть Париж и умереть? Lb.ua. URL:
https://lb.ua/economics/2020/02/18/45010
9_uvidet_parizh_umeret.html (дата звер-
нення: 19.03.2020).
Даниленко А. І. (2017). Основні проблеми
інноваційної перебудови та фінансові
аспекти її забезпечення в Україні. Фі-
нанси України. № 5. С. 7-21.
Кіндзерський Ю. В. (2013). Промисловість
України: стратегія і політика структур-
но-технологічної модернізації: моно-
графія. Київ: Ін-т економіки та прогно-
зування НАН України. 536 с.
Новицький В. С. (2019). Нова індустріалі-
зація – реальний шанс для України. Ки-
їв: Аванпост-прим. 80 с.
Организация Объединенных Наций. Евро-
пейская экономическая комиссия
(2008). Финансирование инновацион-
ного развития. Сравнительный обзор
опыта стран ЕЭК ООН в области фи-
нансирования предприятий на ранних
этапах развития / пер. с англ. Санкт-
Петербург: Российская ассоциация
прямого и венчурного инвестирования.
214 с.
Райнерт Э. С. (2011). Как богатые страны
стали богатыми, и почему бедные стра-
ны остаются бедными. Москва: Изд.
дом Гос. ун-та Высшей школы эконо-
мики. 384 c.
Салихова Е. Б. (2020). ТурбоНяни. Lb.ua.
URL: https://lb.ua/economics/2020/02/25/
450866_turbonyani_.html (дата звернен-
ня: 19.03.2020).
Саліхова О. Б., Крехівський О. В. (2018).
Новий механізм державної підтримки
технологічних інновацій для розвитку
промисловості. Статистика України.
№ 2. С. 30-35. doi: https://doi.org/10.
31767/su.2(81)2018.02.04
Саліхова О. Б. (2012). Високотехнологічні
виробництва: від методології оцінки до
піднесення в Україні: монографія. Київ:
Ін-т економіки та прогнозування НАН
України. 624 с.
Саліхова О. Б. (2015). Ренесанс державної
інтервенції у промисловий розвиток:
останні світові тенденції та уроки для
України. Економіка України. № 9.
С. 20-40.
Саліхова О. Б., Гончаренко Д. О. (2020).
Фармацевтична промисловість Франції.
Зовнішня торгівля: економіка, фінан-
си, право. № 2. С. 67-85. doi:
https://doi.org/10.31617/zt.knute.2020(10
9)05
Саліхова О., Шелудько Н. (2019). Сучасні
торговельні війни: на порозі нової інду-
стріальної структури світу. Разумков
центр. URL: http://razumkov.org.ua/ up-
loads/article/2019_trade_wars.pdf (дата
звернення: 11.02.2020).
Bloomberg (2020). Global Innovation Index.
Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.
com/topics/global-innovation-index (дата
звернення: 18.03.2020).
Conseil National de l’Industrie (2019a). Les
CSF: remettre les filières au cœur de
la politique industrielle française. Con-
seil National de l’Industrie. URL:
https://www.conseil-national-industrie.
gouv.fr/csf-remettre-filieres-au-coeur-de-
la-politique-industrielle-francaise (дата
звернення: 16.02.2020).
Conseil national de l'industrie (2019b). LE
PLAN NANO 2022. Conseil national de
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 21
2020, № 2 (90)
l'industrie. URL: https://www.conseil-
national-industrie.gouv.fr/plan-nano-2022
(дата звернення: 11.02.2020).
Degois T. (2019). Investissements d’avenir.
avis présenté au nom de la commission
des affaires économiques sur le projet de
loi de finances pour 2020 (n° 2272).
TOME XI. Assemblée Nationale. URL:
http://www.assembleenationale.fr/15/budg
et/plf2020/a2298-tXI.asp (дата звернен-
ня: 16.02.2020).
Ellram L., Tate W., Petersen K. (2013). Off-
shoring and Reshoring: An Up-date on the
Manufacturing Location Decision. Journal
of Supply Chain Management. Vol. 49.
No. 2. P. 14-22.
Forum de la performance direction du budget
(2020a). Accélération de la modernisati-
on des entreprises. Forum de la
performance direction du budget. URL:
https://www.performance-publique.
budget.gouv.fr/documents-budgetaires/
lois-projets-lois-documents-annexes-
annee/exercice-2020/projet-loi-finances-
2020-mission-investissements-d-avenir#
resultat (дата звернення: 16.02.2020).
Forum de la performance direction du budget
(2020b). Projet de loi de finances pour
2020 - Mission Investissements d'avenir.
Forum de la performance direction du
budget. URL: https://www.performance-
publique.budget.gouv.fr/sites/performance
_publique/files/farandole/ressources/2020/
pap/pdf/PAP2020_BG_Investissements_a
venir.pdf (дата звернення: 10.02.2020).
Gouvernement.fr (2010). Compte rendu.
Commission des Finances, de l’économie
générale et du contrôle budgétaire. Mardi
26 janvier 2010. Gouvernement.fr. URL:
https://www.gouvernement.fr/sites/defaul
t/files/contenu/piece-jointe/2014/08/rap
port_des_audition_de_rene_nicol_et_jluc
_tavernier.pdf (дата звернення:
16.02.2020).
Gouvernement.fr (2020). La nouvelle France
industrielle. Gouvernement.fr. URL:
https://www.gouvernement.fr/action/la-
nouvelle-france-industrielle (дата звер-
нення: 16.02.2020).
Juppé A. (2009). Investir pour l'avenir :
priorités stratégiques d'investissement et
emprunt national: Rapport au Président
de la République. Lgdj.fr. URL:
https://www.lgdj.fr/investir-pour-l-avenir-
priorites-strategiques-d-investissement-et-
emprunt-national-9782110079893.html
(дата звернення: 16.02.2020).
Le Monde (2009). Les particuliers ne pourront
pas souscrire au grand emprunt. Le
Monde. URL: https://www.lemonde.fr/la-
crise-financiere/article/2009/11/18/le-
grand-emprunt-recourerait-aux-marches-
et-non-aux-particuliers_1268587_110
1386.html (дата звернення: 16.02.2020).
Le portail de l'Économie, des Finances, de
l'Action et des Comptes publics (2019).
Quelle différence entre autorisation
d'engagement et crédit de paiement? Le
portail de l'Économie, des Finances, de
l'Action et des Comptes publics. URL:
https://www.economie.gouv.fr/cedef/quell
e-difference-entre-autorisation-denga ge-
ment-et-credit-paiement (дата звернення:
16.02.2020).
Legifrance.gouv.fr (2012). LOI n° 2012-1559
du 31 décembre 2012 relative à la création
de la Banque publique d'investisse-
ment. JORF n°0001 du 1 janvier 2013.
texte n° 3. Legifrance.gouv.fr. URL:
https://www.legifrance.gouv.fr/affichText
e.do?cidTexte=JORFTEXT000026871127
&categorieLien=id (дата звернення:
10.02.2020).
Legifrance.gouv.fr (2019). Arrêté du 28 août
portant organisation de la direction géné-
rale des entreprises. Legifrance.gouv.fr.
URL: https://www.legifrance.gouv.fr/
affichTexte.do;jsessionid=4E0C8344633
6E048E4BE93FE22B28D13.tplgfr43s_1?
cidTexte=JORFTEXT000038988062&id
Article=&dateTexte=20200123 (дата зве-
рнення: 16.02.2020).
Legifrance.gouv.fr (2020). Décret n° 2013-
162 du 22 février 2013 modifiant le décret
n° 2010-596 du 3 juin 2010 relatif à la
conférence nationale de l'industrie.
Legifrance.gouv.fr. URL: https://www.legi
france.gouv.fr/affichTexte.do?cidTexte=
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
22 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
JORFTEXT000027098270&categorieLi
en=id (дата звернення: 06.02.2020).
Les pôles de compétitivité (2020). Полюсы
конкурентоспособности во Франции. Les
pôles de compétitivité. URL: https://compe
titivite.gouv.fr/la-politique-des-poles/les-
poles-de-competitivite/qu-est-ce-qu-un-
pole-de-competitivite-663.html (дата
звернення: 16.02.2020).
Manyika J., Chui M., Bughin J., Dobbs R.,
Bisson P., Marrs A. (2013). Disruptive
technologies: Advances that will trans-
form life, business, and the global econo-
my. McKinsey Global Institute. 162 p.
Senat.fr (2019a). Projet de loi de finances
pour 2020: Recherche et enseignement
supérieur. Un financement de la recherche
éclaté et manquant de lisibilité. Senat.fr.
URL: https://www.senat.fr/rap/l19-140-
323/l19-140-32319.html#fn33 (дата звер-
нення: 16.02.2020).
Senat.fr (2019b). Projet de loi de finances
pour 2020 : Recherche et enseignement
supérieur. B. Une augmentation des
crédits portés par le programme 192 «Re-
cherche et enseignement supérieur en
matière économique et industrielle » afin
de financer le plan NANO 2022. Senat.fr.
URL: https://www.senat.fr/rap/l19-140-
323/l19-140-32311.html (дата звернення:
16.02.2020).
Senat.fr (2019c). Projet de loi de finances
pour 2020: Compte d'affectation spéciale:
participations financières de l'État.
Senat.fr. URL: https://www.senat.fr/rap/
l19-140-321/l19-140-3214.html (дата
звернення: 16.02.2020).
Vishnevsky V. P., Knіazev S. I. (2018). How
to Increase the Readiness of Ukraine’s In-
dustry to Smart Transformations. Nauka
innov. № 14 (4). С. 55-69. doi:
https://doi.org/10.15407/scin14.04.055
References
Vishnevsky, V. P. (2016). Global neo-
industrialization and its lessons for
Ukraine. Economy of Ukraine, 8, pp. 26-
43 [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Vishnevskaia, E. N., Ma-
tiushyn, A.V., & Sheludko, N.M. (2017).
Monetary power in the modern world.
Who will challenge the dollar? Kyiv:
Аkademperiodyka [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Аmosha, A.I., Zbarazskaia,
L. А., Оkhten, А. А., & Cherevats-
kii, D. Yu. (2013). Industrial policy and
industrial development management in the
context of systemic imbalances: concept-
tual framework. V.P. Vishnevsky &
L. A. Zbarazskaia (Eds). Donetsk: Insti-
tute of Industrial Economics of the NAS
of Ukraine [in Russian].
Vishnevsky, V. P., Garkushenko, O. M.,
Кniaiev, C. I., Lypnytskii, D. V., & Che-
kinaa, V. D. (2020). Digitization of
Ukraine's economy: transformation poten-
tial. In V.P. Vishnevsky & C. I. Кniaiev
(Eds). Institute of Industrial Economics of
the NAS of Ukraine. Kyiv: Аkademperi-
odyka [in Ukrainian].
Girshfeld, А., & Salikhova, Е. (2018a).
Areopagus Industrial Renaissance. Lb.ua.
Retrieved from https://lb.ua/economics/
2018/05/15/397658_areopag_promishlenn
ogo_renessansa.html [in Russian].
Girshfeld, А., & Salikhova, Е. (2018b). Does
government support harm business. Lb.ua.
Retrieved from https://lb.ua/economics/
2018/11/21/412912_vredit_li_biznesu_go
spodderzhka [in Russian].
Girshfeld, А., & Salikhova, Е. (2018c).
Zeitgeist Innovation. Lb.ua. Retrieved
from https://lb.ua/economics/2018/06/
08/399832_zeitgeist_innovatsiy.html [in
Russian]
Girshfeld, А., & Salikhova, Е. (2020). See
Paris and die? Lb.ua. Retrieved from
https://lb.ua/economics/2020/02/18/45010
9_uvidet_parizh_umeret.html [in Rus-
sian].
Danylenko, A. І. (2017). The main problems
of innovation restructuring and financial
aspects of its provision in Ukraine. Finan-
sy Ukrainy, 5, pp. 7-21 [in Ukrainian].
Kindzerskyi, Yu. V. (2013). Industry of
Ukraine: strategy and policy of structural
and technological modernization. Kyiv:
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 23
2020, № 2 (90)
Institute of Economics and Forecasting of
the NAS of Ukraine [in Ukrainian].
Novytskyi, V. S. (2019). New industrializa-
tion is a real chance for Ukraine. Kyiv:
Аvanpost-prym [in Ukrainian].
United Nations. Economic Commission for
Europe (2008). Financing innovative de-
velopment. Comparative review of the ex-
perience of UNECE countries in the field
of enterprise financing in the early stages
of development / Trans. from english. St.
Petersburg: Russian Association of Private
Equity and Venture Capital [in Russian].
Raitnert, E. С. (2011). How rich countries be-
came rich, and why poor countries remain
poor. Moscow: Publishing House house of
State University of Higher School of Eco-
nomics.[in Russian].
Salikhova, Е. B. (2020). Turbo Nannies.
Lb.ua. Retrieved from https://lb.ua/econo-
mics/2020/02/25/450866_turbonyani_.html
[in Russian].
Salikhova, O. B., & Кrekhivskii, О. V. (2018).
The new mechanism of state power for
technological innovation for the deve-
lopment of industrial and technological
development. Statistics of Ukraine, 2, pp.
30-35. doi: https://doi.org/10.31767/su.
2(81)2018.02.04 [in Ukrainian].
Salikhova, O. B. (2012). High-tech produc-
tion: from evaluation methodology to rise
in Ukraine. Kyiv: Institute of Economics
and Forecasting of the NAS of Ukraine [in
Ukrainian].
Salikhova, O. B. (2015). Renaissance of state
intervention in industrial development: the
latest world trends and lessons for
Ukraine. Economy of Ukraine, 9, pp. 20-
40 [in Ukrainian].
Salikhova, O. B., & Goncharenko, D. O.
(2020). The pharmaceutical industry of
France. Foreign trade: economics, finan-
ce, law, 2, pp. 67-85. doi: https://doi.org/
10.31617/zt.knute.2020(109)05 [in Ukra-
inian].
Salikhova, O., & Sheludko, N. (2019). Mo-
dern trade wars: on the threshold of a
new industrial structure of the world.
Razumkov center. Retrieved from
http://razumkov.org.ua/uploads/article/201
9_trade_wars.pdf [in Ukrainian].
Bloomberg (2020). Global Innovation
Index. Bloomberg. Retrieved from
https://www.bloomberg.com/topics/global
-innovation-index
National Industry Council (2019a). The
CSFs: putting industries back at the
heart of French industrial policy.
National Industry Council. Retrieved
from https://www.conseil-national-indust
rie.gouv.fr/csf-remettre-filieres-au-coeur-
de-la-politique-industrielle-francaise [in
French].
National Industry Council (2019b). THE
NANO PLAN 2022. National Industry
Council. Retrieved from https://www.con-
seil-national-industrie.gouv.fr/plan-nano-
2022 [in French].
Degois, T. (2019). Investments for the future.
opinion presented on behalf of the
Committee on Economic Affairs on the
2020 finance bill, No. 2272, Vol. XI.
National Assembly. Retrieved from
http://www.assemblee-nationale.fr/15/
budget/plf2020/a2298-tXI.asp [in French].
Ellram, L., Tate, W., & Petersen, K. (2013).
Offshoring and Reshoring: An Up-date on
the Manufacturing Location Decision.
Journal of Supply Chain Management,
Vol. 49, No. 2. pp. 14-22.
Budget Management Performance Forum
(2020a). Acceleration of business moder-
nization. Budget Management Perfor-
mance Forum. Retrieved from
https://www.performance-publique.bud
get.gouv.fr/documents-budgetaires/lois-
projets-lois-documents-annexes-annee/
exercice-2020/projet-loi-finances-2020-
mission-investissements-d-avenir#resultat
[in French].
Budget Management Performance Forum
(2020b). Finance Bill for 2020 –
Investments for the Future Mission. Budg-
et Management Performance Forum. Re-
trieved from https://www.performance-
publique.budget.gouv.fr/sites/performance
_publique/files/farandole/ressources/2020/
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
24 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
pap/pdf/PAP2020_BG_Investissements_a
venir.pdf [in French].
Gouvernement.fr (2010). Report. Finance,
General Economy and Budgetary Control
Committee. Tuesday January 26, 2010.
Gouvernement.fr. Retrieved from
https://www.gouvernement.fr/le-programme-
d-investissements-d-avenir [in French].
Gouvernement.fr (2020). The new industrial
France. Gouvernement.fr. Retrieved from
https://www.gouvernement.fr/action/la-
nouvelle-france-industrielle [in French].
Juppé, A. (2009). Investing for the future:
strategic investment priorities and national
borrowing: Report to the President of the
Republic. Lgdj.fr. Retrieved from
https://www.lgdj.fr/investir-pour-l-avenir-
priorites-strategiques-d-investissement-et-
emprunt-national-9782110079893.html [in
French].
Le Monde (2009). Individuals will not be able
to subscribe to the large loan. Le Monde.
Retrieved from https://www.lemonde.fr/
la-crise-financiere/article/2009/11/18/le-
grand-emprunt-recourerait-aux-marches-
et-non-aux-particuliers_1268587_11013
86.html [in French].
The Portal to the Economy, Finance, Action
and Public Accounts (2019). What is the
difference between commitment autho-
rization and payment credit? The Portal
to the Economy, Finance, Action and
Public Accounts. Retrieved from
https://www.economie.gouv.fr/cedef/que
lle-difference-entre-autorisation-denga
gement-et-credit-paiement [in French].
Legifrance.gouv.fr (2012). Relating to the
creation of the Public Investment Bank:
Law of December 31, No. 2012-1559.
JORF No. 0001 of January 1, 2013. text
No. 3..Legifrance.gouv.fr. Retrieved from
https://www.legifrance.gouv.fr/affichText
e.do?cidTexte=JORFTEXT000026871127
&categorieLien=id [in French].
Legifrance.gouv.fr (2019). Order: On the
organization of general company mana-
gement of August 28. Legifrance.gouv.fr.
Retrieved from https://www.legifrance.
gouv.fr/affichTexte.do;jsessionid=4E0C83
446336E048E4BE93FE22B28D13.tplgfr4
3s_1?cidTexte=JORFTEXT00003898806
2&idArticle=&dateTexte=20200123 [in
French].
Legifrance.gouv.fr (2020). Decree No. 2013-
162 of February 22, 2013 Amending
Decree No. 2010-596 of June 3, 2010
Concerning the National Industry Confe-
rence. Legifrance.gouv.fr. Retrieved from
https://www.legifrance.gouv.fr/affich
Texte.do?cidTexte=JORFTEXT00002709
8270&categorieLien=id [in French].
Poles of competitiveness (2020) Poles of
competitiveness in France. Poles of
competitiveness. Retrieved from
https://competitivite.gouv.fr/la-politique-
des-poles/les-poles-de-competitivite/qu-
est-ce-qu-un-pole-de-competitivite-
663.html [in French].
Manyika, J., Chui, M., Bughin, J., Dobbs, R.,
Bisson, P., & Marrs, A. (2013). Disruptive
technologies: Advances that will trans-
form life, business, and the global econo-
my. McKinsey Global Institute.
Senat.fr (2019a). Finance bill for 2020:
Research and higher education. Exploded
and lacking readability of research
funding. Senat.fr. Retrieved from
https://www.senat.fr/rap/l19-140-323/l19-
140-32319.html#fn33 [in French].
Senat.fr (2019b). Finance bill for 2020: Re-
search and higher education. B. An
increase in the appropriations carried
by the program 192 "Research and higher
education in economic and industrial
matters" in order to finance the NANO
2022 plan. Senat.fr. Retrieved from
https://www.senat.fr/rap/l19-140-323/l19-
140-32311.html [in French].
Senat.fr (2019c). Finance bill for 2020:
Trust account: State financial contribu-
tions. Senat.fr. Retrieved from
https://www.senat.fr/rap/l19-140-321/l19-
140-3214.html [in French].
Vishnevsky, V. P., & Knjazev, S. I. (2018).
How to Increase the Readiness of
Ukraine’s Industry to Smart Transfor-
mations. Nauka innov., 14 (4), pp. 55-69.
doi: https://doi.org/10.15407/scin14.04.055
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности ––––––––––––––––––––––
ISSN 1562-109X Econ. promisl. 25
2020, № 2 (90)
Елена Борисовна Салихова,
д-р экон. наук
E-mail: salikhova_elena@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-7669-6601;
Наталия Михайловна Шелудько,
д-р экон. наук, профессор
Государственное учреждение «Институт экономики и прогнозирования НАН Украины»
ул. Панаса Мирного, 26, г. Киев, Украина, 01011
E-mail: n.sheludko@ukr.net
https://orcid.org/0000-0001-6936-3158
ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ И ФИНАНСОВЫЕ МЕХАНИЗМЫ
СТИМУЛИРОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ ИННОВАЦИЙ
В ПРОМЫШЛЕННОСТИ: ОПЫТ ФРАНЦИИ, УРОКИ ДЛЯ УКРАИНЫ
Дана оценка последствиям отсутствия механизмов реализации инновационных прио-
ритетов в промышленности для экономики Украины. Выявлено, что ключевой структурной
проблемой украинской промышленности является слабый инновационный потенциал, об-
условливающий низкие конкурентные позиции ключевых отраслей на мировом рынке.
Проанализированы рекомендации по привнесению в Украину лучших мировых прак-
тик, в частности стран-членов ЕС, имеющих успешные национальные инновационные си-
стемы и эффективные инструменты привлечения частного капитала в инновации. Выделе-
ны предпосылки и ключевые тренды трансформаций в политике финансирования иннова-
ций ключевых мировых игроков (ЕС, США, Китай). Обобщены практический опыт и осо-
бенности институциональных трансформаций, направленных на активизацию финансиро-
вания инноваций во Франции.
Одним из основных недостатков существующей организационно-институциональной
системы управления исследованиями и инновациями в Украине считается отсутствие
структуры, функционально нацеленной на промышленно-инновационное развитие эконо-
мики. Распыление функции формирования и реализации промышленной политики (закреп-
лённое за Минэкономразвития) и инновационной (в компетенции Министерства образова-
ния и науки) обернулось потерей как компетенций, так и позиций национальных промыш-
ленных производителей на внутреннем и внешних рынках, а также слабыми позициями в
«торговых войнах».
С целью противодействия дальнейшей деградации промышленности и наращивания
инновационного потенциала в Украине предложено создание принципиально нового, мно-
гофункционального органа государственного управления промышленностью, объединяю-
щего инструменты промышленной, технологической и инновационной политики с полити-
кой в сфере образования и человеческих ресурсов.
Конкретизация авторских предложений потребует дальнейших исследований как в час-
ти наличия «окон возможностей», открывающихся на этапах смены техноэкономических па-
радигм, так и реального потенциала институциональных трансформаций в Украине.
Ключевые слова: инновации, промышленность, банки, финансовый сектор, финансо-
вые компании.
JEL: О23, О32, О38
–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry ––––––––––––––––––––––––––––––
26 ISSN 1562-109X Econ. promisl.
2020, № 2 (90)
Olena B. Salikhova,
Doctor in Economics
E-mail: salikhova_elena@ukr.net
https://orcid.org/0000-0002-7669-6601;
Nataliia M. Shelud`ko,
Doctor in Economics, Professor
State Institution «Institute for Economics and Forecasting, NAS of Ukraine»
26 Panasa Myrnoho Street, Кyiv, Ukraine, 01011
E-mail: n.sheludko@ukr.net
https://orcid.org/0000-0001-6936-3158
INSTITUTIONAL AND FINANCIAL MECHANISMS
TO STIMULATE TECHNOLOGY INNOVATION IN INDUSTRY:
THE EXPERIENCE OF FRANCE, LESSONS FOR UKRAINE
The paper provides estimates of consequences of lacking mechanisms for implementing in-
novative priorities in industry for the economy of Ukraine. It is summed up that the key structural
problem of Ukrainian industry is the weak innovation potential, which has worsened the already
volatile competitive position of a number of national key industries in world markets.
Recommendations for bringing experience and best world practices to Ukraine, in particu-
lar – of EU member states with successful national innovation systems and effective tools for at-
tracting private capital in innovation, were critically assessed. The preconditions and key trends of
transformations in the policy of financing innovations of key world players (EU, USA, China) are
highlighted. The practical experience and institutional transformations’ peculiarities, aimed at ac-
tivation of innovations financing in France, are generalized.
One of the main shortcomings of the existing organizational and institutional management
system for research and innovation in Ukraine is the lack of a structure, functionally aimed at in-
dustrial and innovative development of the national economy. It is emphasized that the dispersion
of the function of formation and implementation of industrial policy (assigned to the Ministry of
Economic Development) and innovation (within the competence of the Ministry of Education and
Science) resulted in the loss of a number of competencies and positions of national industrial pro-
ducers in national and foreign markets, as well as weak position in “trade wars”.
In order to counteract further degradation of the national industry and increase innovation
potential in Ukraine, it is offered to create a fundamentally new, multifunctional body of state in-
dustrial management, combining the tools of industrial, technological and innovation policy with
education and human capital policy.
It is noted that the concretization of the authors’ proposals will require further research both
in terms of the existence of "windows of opportunity" that do not open at the stages of changing
technoeconomic paradigms, and the real potential of institutional transformations in Ukraine.
Keywords: innovations, industry, banks, financial sector, financial companies.
JEL: О23, О32, О38
Формат цитування:
Саліхова О.Б., Шелудько Н.М. (2020). Інституційні та фінансові механізми стимулю-
вання технологічних інновацій у промисловості: досвід Франції, уроки для України. Еко-
номіка промисловості. № 2 (90). С. 5-26. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.005
Salikhova, O., Shelud`ko, N. (2020). Institutional and financial mechanisms to stimulate
technology innovation in industry: the experience of France, lessons for Ukraine. Econ. promisl.,
2 (90), рр. 5-26. doi: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.005
Надійшла до редакції 30.03.2020 р.
|